17 грудня 2015 року в приміщені Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею відбувся пленум правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України. На пленумі прийнято рішення заснувати краєзнавчу премію ім. Євгена Паранюка.

Довідково: Євген Паранюк краєзнавець, етнограф, громадський діяч зарубіжний член Національної спілки краєзнавців України народився 27 червня 1923 року селі Хмелівка Богородчанського району, а 22 березня завершив свій земний шлях у Нью-Йорку на 92 році життя.

На початку 40-х рр. ХХ ст.  п. Євген потрапив на роботи у німецькі шахти під голландським кордоном, працював і навчався в Українському технічному господарському інституті, брав активну участь у культурно-мистецькому житті української громади за кордоном.

У 1949 р. переїхав до США, працював на виробничих підприємствах, займався педагогічною діяльністю, самоосвітою, багато подорожував. За своє емігрантське життя назбирав велику бібліотеку, написав одноосібно і в співавторстві та видрукував і видав ряд книг, зокрема «Олександр Кошиць», «Мій стрийко — Іван Франко», «Василь Франко. Спомини», «Від Хмелівки до Нью-Йорка», «Паранюки — рід простий, але славний», «Мед із духовних сот», «Неповторні зустрічі», «Хмелівка — події і люди». Є. Паранюк автор цілої низки нарисів, статей і навіть кількох віршів.

Після проголошення незалежності України був учасником Світового форуму українців у Києві, Першого світового конгресу гуцулів, а також неодноразово відвідував всеукраїнські і міжнародні форуми, науково-практичні конференції, різноманітні свята і вечори. Є. Паранюк неодноразово відвідував рідний край з щедрою гуманітарною допомогою, зокрема для національної освіти.

Діяльність Євгена Паранюка назавжди вписана в літопис історії Івано-Франківщини як її очевидця і творця. У відділах літератури іноземними мовами, краєзнавчих і мистецтвознавчих видань ІФОУНБ ім. І. Франка зберігаються книжки і музичні платівки із його приватної колекції. Загальне число фонду Є.Паранюка становить понад 900 видань.

Євген Михайлович заповів частину своїх скромних фінансів на розвиток краєзнавства. Його рідні – сестра Палагна Михайлівна Паранюк та племінниця Любов Володимирівна Лапчак зініціювали заснування щорічної краєзнавчої премії для поважних краєзнавців, які все життя активно працювали на ниві дослідження минувшини.

Такі жертовні патріоти, як Євген Паранюк, його сестра Палагна та племінниця Люба є золотим фондом української нації.