Про досвід Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна з викладання історичного краєзнавства (доповідь А.Ю.Парфіненка на засіданні Правління НСКУ 12.07.2017 р.)

DSC_0099Слайд 1. Про досвід Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна з викладання історичного краєзнавства

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-0Передусім хочу відзначити, що дисциплінарне оформлення краєзнавства, входження його в університетські аудиторії, у тому числі в Харківському університеті, мало своє інтелектуальне підґрунтя.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-1Загальновідомо, що Харківський університет на різних етапах українського національного відродження виступав центром потужного краєзнавчого руху. Вже на початку XIX ст. з ініціативи викладачів університету з’явилися піонери української журналістики (Слайд 2) – періодичні видання: «Харьковскій Еженедельникъ» (1812), «Украинскій Вестникъ» (18161819), «Харьковскія Известія» (18171823), «Украинскій Журналъ» (18241825), b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-2на шпальтах яких друкувалися краєзнавчі розвідки.  Безсумнівний інтерес для дослідників історії Слобожанського краю та україніки в цілому мають надруковані у згаданих виданнях праці (Слайд 3) П. Гулака-Артемовського, І.Срезневського, М.Костомарова, А.Метлинського, Є.Гребінки, О.Шпигоцького та ін.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-3В середині XIX ст. в університеті велися дослідження Слобожанського та українського народного побуту, історії та мови. У другій половині  XIX ст. Харківське історико-філологічне товариство розгорнуло широкі дослідження з історії та побуту Слобідської та Лівобережної України. (Слайд 4) Варто лише згадати багатогранну діяльність О. Потебні, М. Сумцова, Д. Багалія та ін. (Слайд 5) Пb6e5f870418620881127b6408fb4ec85-4оказово, що праці цих дослідників не втрачають своєї актуальності й донині. Про що свідчить очікувана 19 липня презентація перевидання відомої історико-етнографічної розвідки М. Сумцова «Слобожане», у якій узагальнено неоцінений матеріал про Слобожанщину.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-5На такому багатому культурно-інтелектуальному тлі було започатковано журнал «Краєзнавство», що стало важливою віхою у подальшій інституціоналізації краєзнавства як громадського та наукового руху. (Слайд 6) Починаючи з 1920-х років краєзнавство стає частиною академічної освіти. В структурі науково-дослідної кафедри української культури імені Д. І. Багалія існувала потужна етнолого-краєзнавча секція. Переглядаючи навчальні плани Харківського інституту народної освіти імені О. О. Потебні, ми зустрічаємо такі навчальні курси як «етнографія – етнологія у зв’язку з краєзнавством» (проф. Вєтухов О. В. – зав. етнолого-краєзнавчої секції), «краєзнавство та працезнавство» (проф. Ковалівський П. Г.).

На тлі політичних репресій, боротьби з так званим «буржуазним націоналізмом», придушення краєзнавчого руху, краєзнавство зникає з навчальних планів відновлених у 1933 р. державних університетів.

Не зважаючи на те, що «навчальний образ» краєзнавства було знищено, викладання краєзнавства в Харківському університеті в радянські часи набуває наскрізного характеру. Це втілюється через орієнтовані на краєзнавство спеціальні дисципліни на географічному та історичному факультетах, відповідні практики, через науково-дослідну тематику кафедр, тематику дисертаційних робіт, наукові дослідження співробітників, дипломні роботи студентів. Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х цей рух набув вибухового характеру.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-6(Слайд 7) Яскравим свідченням даного твердження є щорічне проведення найстарішої в Україні конференції молодих вчених-краєзнавців, яка проводиться в ХНУ імені В. Н. Каразіна з 1982 р. У нинішньому році має відбутися вже 35 така конференція.

Не зважаючи на значну, наскрізну краєзнавчу складову навчальної, наукової та виховної роботи в Каразінському університеті, краєзнавство як окрема навчальна дисципліна утвердилася в навчальних планах порівняно нещодавно. Можна припустити, що це пов’язано як з певною консервативністю до змін в навчальних планах, так і з предметною невизначеністю самого краєзнавства, яке існувало на початку 1990-х років.

Відповідно, курс «історичне краєзнавство» було започатковано на історичному факультеті лише наприкінці 2000-х років. Нині він викладається на першому курсі в обсязі 3-х кредитів, загальною кількістю 90 годин кандидатом історичних наук, доцентом Павловою Ольгою Григорівною. Варто звернути увагу на змістовне наповнення курсу. Розробник програми акцентує увагу не тільки на історичних витоках краєзнавства та історії Харківщини, а й ставить за мету «показати на основі різнобічної джерельної бази, можливості використання досягнень галузей суспільно-гуманітарних знань та специфіку застосування методів історичного аналізу для комплексного вивчення історико-культурного розвитку окремого регіону».b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-7 (Слайд 8) Відповідно, у центрі уваги постають такі важливі теми як «Методика краєзнавчої роботи з різними видами історичних джерел», «Краєзнавча робота у вузах», Методика історико-краєзнавчої роботи у школі, Шкільний історико-краєзнавчий музей та ін. Викладання дисципліни логічно закінчується краєзнавчою практикою.

Слід підкреслити, що курси краєзнавчого спрямування викладаються й на інших факультетах університету – географічному, екологічному, філологічному, для студентів спеціальності «туризм» факультету МЕВ та ТБ.  Так, на географічному факультеті краєзнавча компонента розкривається у межах дисциплін «Географія Харківської області з основами регіонознавства», «Географічне краєзнавство і туризм» та ін.

Не можна оминути бурхливий розвиток туристичного краєзнавства, яке оформилося завдяки становленню фахової туристичної освіти та розвитку в Україні туризму як такого. Сучасний регіональний туризм, як і внутрішній не мислимий поза краєзнавчих знань. Так само не мислимий розвиток екскурсійної діяльності. Зверну увагу на те, що якщо на початку 1990-х років туристичне краєзнавство тяжіло до описового характеру (автори видань прагнули дати оцінку кожному регіону країни).b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-8 Нині в цьому напрямку спостерігається певні концептуально-теоретичні узагальнення, постановка власних епістомологічних пріоритетів, розширення предметно-об’єктного поля, використання напрацювань західного туризмознавства. (Слайд 9) Так, наприклад, програма курсу «Туристичне краєзнавство» в Каразінському університеті включає вивчення таких важливих методичних тем, як: Роль регіональної символіки в розвитку туризму, Малі історичні міста регіону як маркери туристичної привабливості, Міфи і легенди про заснування міста в розвитку туризму, Туристичний потенціал місцевих «Genius Loci» та ін.

Слід звернути увагу на дидактитичне забезпечення викладання краєзнавства. На тлі бурхливого розвитку наукових досліджень з краєзнавства та історичної регіоналістики, спостерігався брак навчальної літератури. Це приводило до описовості та фактографічної спрямованості багатьох відповідних курсів.b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-9 (Слайд 10) Сьогодні ця проблема значною мірою вирішена завдяки появі першого в Україні колективного підручника для ВНЗ з «Основ краєзнавства» за загальною редакцією чл.-кор. НАН України Реєнта Олександра Петровича.

Характерною рисою даного видання є його адаптація для усіх спеціальностей, оскільки авторський колектив приділив значну увагу висвітленню головних напрямків в структурі краєзнавства. В центрі уваги авторів проблеми методологічного характеру, джерельної бази краєзнавчих досліджень, краєзнавча діяльність установ науки, культури, освіти, музейних закладів, краєзнавча робота в туристичних організаціях та ін. Без перебільшення можна стверджувати, що колективу авторів вдалося створити цілісну систему знань про краєзнавство як соціальний інститут і об’єкт наукових досліджень. Не випадково Інститут модернізації змісту освіти рекомендував університетам використовувати даний підручник в навчальному процесі.

Стан розвитку історико-краєзнавчої роботи в Каразінському університеті не вимірюється лише викладанням або генеруванням нового краєзнавчого знання. b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-10Відповідно до триєдиної місії університету (Слайд 11): «Cognoscere, Docere, Erudire» (що означає – «Пізнавати. Навчати. Просвіщати»), університет виконує важливу просвітницьку функцію. В умовах глобалізації сучасного світу, що у культурній площині супроводжується нівелюванням національно-культурних відмінностей та експансією уніфікованих культурних товарів, в сучасному суспільстві, особливо серед молоді, спостерігається неабиякий попит на знання з місцевої історії. В Україні цей попит посилений патріотичним підйомом, спричиненим російською агресію на Сході України та окупацією АР Крим. В цьому контексті варто зважити на те, що відповідь на такого роду суспільні запити має супроводжуватися врахуванням поведінкових особливостей нинішніх поколінь.b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-11 (Слайд 12) Адже сучасна молодь – це так звані покоління Y та Z – технічно обізнані, підбурювані сучасними технологіями вікові групи, з особливими вимогами до спілкування та отримання інформації.

Представники покоління Y та Z мають високий доступ до інформації, більш динамічний спосіб життя та більш високий рівень освіти, характеризуються прискореним прийняттям змін. Покоління Z очікує отримання інформації в режимі реального часу; короткі, але потужні повідомлення здебільшого передаються через фотографії, відео і канали, які дозволяють їм взаємодіяти, спільно створювати і обмінюватися інформацією. Вони розмовляють мовою смайликів і малюнків, які замінюють традиційний текст. Відповідно, поширення історико-краєзнавчих знань для цього покоління потребує налаштування і персоналізації. В цьому сенсі Харківський університет має певний позитивний досвід через широке використання веб-комунікаційних технологій. Низка яскравих інтерактивних проектів привертають увагу будь-якої, навіть байдужої людини.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-12Серед них – унікальний проект до 210 річчя Каразінського (Слайд 13), який в інтерактивній формі дозволяє ознайомитися з історією університету, його славетними науковцями, зрозуміти місце у вітчизняній історії та світовій науці.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-13Чисельні онлайн-вистивки та інтерактивні проекти Центру краєзнавства імені П. Т. Тронька (Слайд 14). Серед них, такі як, постать В. Н. Каразіна в образотворчому мистецтві. Інтерактивні карти – родина Бекетових на карті Харкова, Харківський університет на карті Харкова, Харківський некрополь та ін.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-14Особливо слід звернути увагу на потенціал соціальних мереж, де університет активно представляє не тільки поточну інформацію, а й транслює широкому загалу пости комомеративного спрямування. Гортаючи стрічку університету в мережі Facebook, ми зустрічаємо інформацію з історії університету, яка знайомить нас з постаттю Івана Франка (Слайд 15) (який був почесним членом університету), (Слайд 16) вихованця університету Миколи Костомарова, (Слайд 17) онлайн показ документального фільму про вихованця університету, поета Михайла Петренка (автора вірша «Дивлюсь я на небо й думку гадаю»), (Слайд 18) онлайн виставку «Постать Василя Каразіна в образотворчому мистецтві. (Слайд 19) День народження Льва Ландау, (Слайд 20) Володимира Сосюри, (Слайд 21) геолога – професора Володимира Різниченка.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-18(Слайд 22) Особливу увагу становить відео-проект «П’ять історій про дитинство в роки війни», у межах якого продемонстровано унікальні спогади викладачів університету, які пережили війну в тилу та на окупованих територіях. Наведені формати поширення краєзнавчої інформації, які чимраз активніше застосовуються в Каразінському університеті, дозволяють підвищити якість таких соціальних функцій історичного краєзнавства, як залучення до культурних цінностей та формування історичної пам’яті.

b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-22(Слайд 23) На завершення своєї доповіді я би хотів навести слова Петра Тимофійовича Тронька, які увійшли до Кодексу цінностей Харківського університету:

«Обличчя України, її авторитет у світі чималою мірою залежатиме від того, наскільки уважно вона ставитиметься до своєї історико-культурної спадщини й як швидко та ефективно примножуватиме свої духовні надбання».b6e5f870418620881127b6408fb4ec85-23

(Слайд 24) Дякую за увагу!

Парфіненко Анатолій Юрійович,
кандидат історичних наук, доцент,
завідувач кафедри туристичного бізнесу та країнознавства Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *