Митець багатогранних талантів — творець Троїцького собору в Яготині

Митець багатогранних талан...

2013 року виповнилося 260 років від дня народження Миколи Олександровича Львова — людини багатогранних талантів. За його проектом на замовлення графа Кирила Розумовського, останнього гетьмана України, споруджено у 1795 — 1800 роках у Яготині Троїцький собор. Славився він далеко за межами цього міста. Вражала його 3-метрова висота. Побудований у формі ротонди, приваблював ззовні. Неймовірно чудово був оздоблений його інтер’єр. А дзвони з вежі-дзвіниці долинали навіть до сіл Сулимівки і Фарбованого за 15 — 20 кілометрів. Удостоївся собор потрапити навіть на сторінки творів Тараса Григоровича Шевченка великого цінителя краси, який неспроста мав звання академіка гравюри.

18 грудня 2013 року в м. Яготин, що на Київщині з нагоди ювілею М.О. Львова відбулася науково-практична конференція “Митець багатогранних талантів — творець Троїцького собору у Яготині».

 

Наталія БУЛАЄВСЬКА,

заступник голови ради Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, заслужений працівник культури України, лауреат премії ім. академіка П. Т. Тронька

 

Автор проекту церкви у Яготині Микола Олександрович Львов — людина надзвичайних обдарувань. Енциклопедія Брокгауза і Єфрона зазначає, що він “письменник і громадський діяч», додаючи, що, перебуваючи на службі в Ізмайловському полку, займався живописом і архітектурою, за дорученням імператриці виготовив рисунок Володимирського ордена і плани кількох церков. А був він ще теоретиком архітектури, графіком, творцем садів і парків, мистецтвознавцем, фольклористом, дослідником старожитностей, археологом, драматургом і перекладачем, геологом, хіміком, інженером, механіком, винахідником, дипломатом…

Довгий перелік талантів Миколи Олександровича можна було б ще продовжувати. Бо хіба ж не про це говорить той факт, що пішов він із життя у дорозі, повертаючись із Кавказу, куди був посланий імператором Олександром І для обстеження цілющих джерел?

Але найбільшим його покликанням була архітектура. М.О.Львову відводиться навіть “особливе місце»в архітектурі російського класицизму.

Та перш за все, з’ясуємо, коли і де з’явився такий талант?

У словниках, матеріалах дослідників рік народження тривалий час називався 1751, а день — 4 березня або 4 травня за старим стилем. Але у вступній статті до збірника матеріалів науково-практичної конференції “Микола Львов: минуле і сучасність», яка відбулася у Санкт-Петербурзі 16-17 травня 2005 року, повідомлено, що у 2001 році в метричній книзі Миколаївської церкви с. Арпачово виявлений запис про народження Миколи Олександровича Львова». І був це — 1753 рік, а день — 4 травня за старим стилем. Місце народження село Нікольсько-Черенчиці Новоторзького повіту Тверської губернії (нині Тверська область Російської Федерації). Рід Львових належить до древніх. З XIV ст. Львови служили князям Тверським.

Предок Борис Пимонович Львов отримав помістя в Новоторзькому повіті поблизу Торжка за службу під час війни з Польщею і Туреччиною. Дід Петро Семенович залишив своїм синам Петру і Миколі маєток в Арпачово, а Олександру -Чєренчиці.

Далеко Торжок, Тверська область від Київської. Але, виявляється, вони здавна мають безпосередні контакти. Бо “ саме неподалік Торжка Іларій (в чернецтві Єфрем) — один з трьох братів, синів Гари Щасливого, угорського князя, побудував на початку XI ст. Новоторзький монастир, назвавши його Борисоглібським. І не випадково: всі троє братів-князів служили в дружині князя Бориса, Сина Володимира, великого князя Київського. Другий брат Анфір Угрин (у чернецтві Мойсей) став монахом Києво-Печерської лаври, і завдяки своїй добропорядності мощі його стали нетлінними і перебувають у Ближніх печерах. А Георгій Угрин вразив героїчним вчинком, пожертвувавши своїм життям, захищаючи князя Бориса. Як відомо з “Літопису Руського», убивці, послані Святополком Окаянним, щоб зняти з шиї Георгія золоту гривну, ще й відрубали йому голову.

Злочинне підступне вбивство відбулося на річці Альті, у районі між Переяславом і Борисполем. Єфрем після цієї трагічної події зумів розшукати лише голову брата Георгія і поїхав з нею на північ. Заснувавши там Новоторзький Борисоглібський монастир, спорудив на його території і муровану церкву, теж Бориса і Гліба, де був похований сам і мощі Георгія Угрина — його голова.

То які ж рідні нам ці місця, так тісно пов’язані зі святим страстотерпцем Борисом!

Там же на своїй малій батьківщині і Микола Олександрович Львов не проминув нагоди розробити проект собору на честь святих Бориса і Гліба та надбрамної церкви-дзвіниці у древньому монастирі їх імені. Саме до цієї церкви були покладені мощі Єфрема і Георгія Угрина.

Дороге нам ім’я Миколи Олександровича Львова насамперед тим, що, як пам’ять про себе, залишив ряд споруд і храмів в Україні. І, передусім, це — Троїцький собор у Яготині. А ще, як йдеться у “Краєзнавчих нарисах до словника зодчих Київщини» Олени Вікторівни Бреяк, виданих обласним Центром охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини управління культури Київської облдержадміністрації у 2010 р., “дослідники творчості архітекторів XVIII ст. висловлюють думку, що можливо, і Годегард, і Менелас будували садибу Розумовських за проектом М.О. Львова, відомим своїми чудовими палацовими комплексами».

Такої ж думки були і автори історичної довідки “Архітектурний комплекс кінця XVIII — початку XIX століття у м. Яготині» Спеціальної науково-виробничої майстерні Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ще у 1982 році. А саме: “дослідники А.К.Андрєєв, М.Б.Будиліна, О.І.Брайцева, А.М.Варламова, Н.І.Нікуліна вважають ймовірним автором ансамблю М.О.Львова універсально обдаровану людину (архітектора, інженера, поета, вченого), у команді якого 18 років служив А. Менелас. У Менеласа після смерті Львова (у 1803 р.) залишились креслення архітектора. На користь авторства М.Львова — його вірність палладіанським традиціям і, у той же час, постійна і невтомна праця над створенням нових архітектурних форм».

М.О.Львову на Київщині належать також проекти павільйону в парку “Олександрія» у Білій Церкві. Надто важливим для нас є і той факт, що знаменита Миколаївська церква у Диканьці на Полтавщині, котра має стосунок до біографії Миколи Васильовича Гоголя, теж споруджена за проектом М.О.Львова. У цій церкві була чудотворна ікона святителя Миколая, яку називають Диканьською. Незадовго до народження сина мати Гоголя, Марія Іванівна, дала обітницю перед чудотворним образом: якщо буде у неї син, назвати його Миколою. За словами сестри Гоголя Ольги Василівни, брат її любив згадувати, чому його нарекли Миколою.

Поетично описав момент відвідання матір’ю Миколи Гоголя Миколаївської церкви Олесь Гончар: “Неподалік від славетних дубів біліє на узліссі плавними своїми формами Миколаївська церква, її побудували ще у 1794 році, і оскільки її виникнення було пов’язане з легендами про різноманітні дива, про те, що йде тут від землі якась сила, яка здатна зцілювати калік, виганяти хвороби, тож люди з усіх усюд тягнулися сюди в пошуках полегшення для тіла і душі. Стояла тут, перед цим, вирізаним з мореного дуба іконостасом, і молода білолиця жінка з Янівщини — мати Гоголя. Налякана смертю двох раніше народжених дітей, молода мати вимолювала тут долю для свого очікуваного сина, так що звідси, можна вважати, і починаються уже ті самі гоголівські краї, що надали йому образи і сили на велику творчість».

І саме Олесь Гончар один з перших подав голос за збереження соборів та ініціював створення Комісії з відтворення визначних пам’яток історії та культури при Президентові України.

У зв’язку з цим у 1995-1996 роках вийшло кілька Указів Президента України Л.Д.Кучми. А 12 червня 1996 р. був підписаний Указ і про створення Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара. Згідно з Указами, Комісію з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України і Фонд доручалося очолити академіку Петру Тимофійовичу Троньку, який сильно бажав і опікувався до кінця життя, аби велична пам’ятка архітектора Миколи Олександровича Львова — Троїцька церква у Яготині була відтворена. Нині Фонд очолює Роланд Тарасович Франко — гідний нащадок геніального Івана Яковича Франка, його наймолодший онук. Голова Фонду Роланд Тарасович Франко, а також ініціативна виконавчий директор Валентина Михайлівна Іршенко не полишають турботи про цей важливий об’єкт. Лише за останні два роки вони перерахували на відтворення собору 115 тис. гривень. Сума немала як для громадської організації.

В історію України славно вписується ім’я Миколи Олександровича Львова і завдяки його українським друзям. І тут, у Яготині, та ще й у період підготовки до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка першим слід назвати поета і патріота Василя Васильовича Капніста(1768-1851), родом із с. Обухівки, нині Полтавської області. Адже один із двох його синів-декабристів — Олексій запросив Т.Г.Шевченка відвідати це чудове місто.

В.В.Капніст відомий як автор “Оды на рабство», яку написав, протестуючи проти Указу Катерини II від 3 травня 1783 року, котрим на Україні закріпачувалися селяни. Тому Микола Олександрович іноді називав свого друга Ваською Пугачовим. Дружба їхня зміцнилась і завдяки родинним зв’язкам: Олександра, сестра дружини Львова Марії, стала дружиною В.В.Капніста.

Серед найщиріших друзів Львова був письменник, перекладач, дипломат, академік Російської Академії наук, онук гетьмана Лівобережної України Данила Павловича Апостола Іван Матвійович Муравйов (1768-1851), котрий з 1801 року носив прізвище Муравйов-Апостол. Він же і батько декабристів Матвія, Сергія та Іполита. Сергій Муравйов-Апостол разом із Бестужевим-Рюміним очолював Васильківську управу і очолював повстання Чернігівського полку на Київщині. Був він, як відомо, серед тих п’ятьох керівників-декабристів, засуджених до найвищої міри покарання. А могила наймолодшого брата Іполита Муравйова-Апостола, якому було лишень 19 років, залишилася навічно на Київщині у с. Трилісах Фастівського району.

І Капніст, і Муравйов, видатні літератори того часу, входили до гуртка Гаврила Романовича Державіна, душею якого був Микола Львов. А Олена Георгіївна Мілюгіна до цього списку видатних українців, котрі в різні роки входили до львівсько-державінської співдружності, додає художників Дмитра Григоровича Левицького (1735, Київ — 1822, Петербург) та Володимира Лукича Боровиковського (1757-1825), який жив і працював у Миргороді, а з 1788 р. поселився у Петербурзі, та композитора, педагога, хорового диригента Дмитра Степановича Бортнянського (1751, Глухів -1825, Петербург).

І зустрівся на творчому шляху М.О.Львова ще один знаменитий українець, який розпізнав його різнобічні обдарування, передусім архітектурні, і всіляко сприяв їх розвитку. Це був Олександр Андрійович Безбородько (березень 1747, Глухів — квітень 1799, Петербург) — видатний державний діяч, дипломат, теж людина виняткових здібностей. Він перший порекомендував М.О.Львова для проектування собору у Могилеві, доручив йому спорудження нового столичного поштамту. І не обійшлося без того, щоб він не заохочував талановитого друга працювати над проектом Троїцького собору в Яготині.

І у цей унікальний ряд щирих друзів та шанувальників яскравого таланту російського самородка Миколи Олександровича Львова вже у наш час став поет і науковець (кандидат технічних наук), раціоналізатор і винахідник Василь Олександрович Точковий. Це він виплекав і викликав до життя майже нездійсненну мрію — повернути рідному Яготину знищене у сумнозвісні 30-ті роки XX століття творіння видатного зодчого дивовижний храм, котрий уособлює красу і духовність.

Заслухавши наукові доповіді і повідомлення, присвячені 260-річчю від дня народження М. О. Львова, учасники науково-практичної конференції рекомендують у рік 200-річчя від Дня народження Т.Г. Шевченка: встановити пам’ятну дошку на соборі, зазначивши, що Троїцький храм, споруджений у 1795 — 1800 роках за проектом визначного російського архітектора М.О.Львова на замовлення графа Кирила Розумовського, останнього гетьмана України, по-варварському був знищений у 1936 році. Відновлений впродовж 1994 — 2014 років; перейменувати площу Танкістів на Соборну і одну із Новоутворених вулиць у Яготині назвати на честь автора Троїцького Собору М. О. Львова; звернутися з проханнями до всіх небайдужих завершити відбудову Собору, змальованого Тарасом Шевченком, котра триває впродовж майже 20 років; звернутися до українських церков з ініціативою причислити імена Георгія Угрина і Єфрема Новоторзького до лику святих; враховуючи значення Яготина, пов’язаного з визначними особистостями, багатою історико-культурною спадщиною і наявністю музеїв світового значення, просити управління культури, національностей і релігій обласної державної адміністрації надіслати подання на ім’я Міністра культури, національностей і релігій України про формування Яготинського державного історико-культурного заповідника.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Круглий стіл “Києвознавство: сучасний стан та перспективи розвитку”

11 грудня 2013 р. з ініціативиНаціональної спілки краєзнавців України відбудеться засідання круглого столу на тему “Києвознавство: сучасний стан та перспективи розвитку”.

У заході візьмуть участь члени Національної спілки краєзнавців України, представники інших установ і організацій, навчальних закладів.

Мета заходу: розглянути сучасний стан розвитку києвознавства, виявити проблеми та запропонувати шляхи їх розв’язання, зміцнити співробітництво НСКУ, її столичної організації з іншими установами та закладами у цій сфері. Передбачається обговорення широкого кола питань, пов’язаних з краєзнавчою діяльністю наукових установ, закладів освіти, бібліотек, архівів і музеїв.

Запрошуємо зацікавлених осіб взяти участь у засіданні “круглого столу”. Початок об 11 год. за адресою: м. Київ, вул Грушевського, 4, кім. 212.  (Тел. 279-13-88).

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КРАЙ В КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Факультет права, гуманітарних і соціальних наук

Кафедра українознавства

 

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ № 1

Шановні колеги!

Запрошуємо вас взяти участь у

IV Регіональній науково-практичній конференції

«Кременчуцький край в контексті історії України»

м. Кременчук, 24-25 листопада 2013 року

 

Мета конференції − організація практичної взаємодії науковців, громадських організацій та органів місцевого самоврядування для збереження історико-культурної спадщини та використання її для патріотичного виховання підростаючого покоління.

Місце проведення: конференц-зала Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 20, корп. 1, ауд. 1211.

Форма участі: очна і заочна

До участі у конференції запрошуються вчені, педагоги, аспіранти, магістранти, студенти вищих навчальних закладів, державні службовці, краєзнавці.

Мова конференції: українська, російська, англійська.

 

Тематичні напрями роботи КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Історія України (від найдавніших часів і до сьогодні).

2. Кременчук: вчора, сьогодні, завтра.

3. Військова історія.

4. Кременчук і кременчужани (спогади про Кременчук; біографічні нариси видатних жителів міста).

 

Умови участі у КОНФЕРЕНЦІЇ

За підсумками конференції буде видано збірку матеріалів «Кременчуцький край в контексті історії України». Бажаючим взяти участь у конференції необхідно надіслати до оргкомітету:

– заявку на участь (Додаток А);

– текст наукової статті (6-7 сторінок);

Назва файлу заявки складається з номера секції, прізвища доповідача із вказівкою для заявки – Заявка.

Наприклад: 2_Петренко_Заявка.doc

Назва файлу статті складається з номера секції, прізвища доповідача із вказівкою для статті – Стаття.

Наприклад: 2_Петренко_Стаття.doc

Текст статті необхідно надіслати не пізніше 15 жовтня 2013 р. на електронну адресу visar73@mail.ru (з поміткою «конференція – 2013»)

Включення статей до програми конференції проводитиметься за рішенням організаційного комітету.

За умов включення матеріалів до програми конференції учасник отримає Інформаційний Лист № 2.

 

Контакти

Контактна особа: Саранча Віктор Іванович

Тел. +38 (050)308-54-73

E-mail: visar73@mail.ru

 

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ СТАТІ

Обсяг статті – 3-7 повних сторінок. Текстовий редактор Microsoft Word (7.0-2010). Формат аркуша – А 4, поля знизу – 2 см., справа – 2 см, зверху – 2 см, зліва – 2 см. Абзац виставляється автоматично (за допомогою лінійки). НЕ допускаються абзаци зроблені за допомогою пробілів чи табуляції. Розрізняйте дефіс ( ) та коротке тире ( ). Використовуйте знаки відповідно до правопису. Використовуйте лапки єдиного зразка «».

Стильназви: шрифт Times New Roman, 12 pt, напівжирний, усі літери великі, без відступу, рівняння по центру, автоматичний перенос слів заборонений. Стильавторів: розташування через рядок після назви статті, шрифт Times New Roman, 12 pt, напівжирний курсив, без відступу, рівняння з лівого боку. Ліворуч прізвище, ім’я та по-батькові (повністю). Дозволяється розташовувати по два прізвища в одному рядку. Стиль тексту статті: шрифт Times New Roman, 12 pt, звичайний, абзац 1,25 см, вирівнювання по ширині. Інтервал між рядками – 1. Стиль посилань: назва ЛІТЕРАТУРА через рядок після тексту статті великими літерами, вирівнювання по центру. Посилання в тексті на літературу по мірі згадування в квадратних дужках. Оформлення посилань згідно з державними стандартами ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

* Статті, які не відповідають вказаним вище вимогам, прийматися до друку не будуть.

* Редакційна колегія залишає за собою право відбору матеріалів до збірника.

 

приклад оформлення статті

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРЕМЕНЧУКА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ

 

Петренко Петро Петрович

Розвиток Кременчука в цей період [1, с. 265-267].

 ЛІТЕРАТУРА

  1.  Систематический сборник постановлений Кременчугского (Полтавской губернии) уездного земского собрания 1865-1899 гг. / [сост. Бондаренко О. М.] – Кременчуг : Тип. И. А. Диковского, 1900. – 871 с.

 

Додаток А

ЗАЯВКА УЧАСНИКА

IV Регіональній науково-практичній конференції«Кременчуцький край в контексті історії України»

ПІБ (повністю)

 

Прізвище, ім’я та по батькові наукового керівника (обов’язково для студентів)

 

Повна назва установи (організації, навчального закладу), яку представляє учасник, її адреса

 

Посада

 

Курс (рік навчання)

 

Вчений ступінь

 

Напрямок (секція)

 

Тема доповіді

 

Домашня адреса

 

Контактний телефон

 

Електронна адреса (e-mail)

 

Форма участі (очна або заочна)

 

Потреба в проживанні

 

Дата заповнення

 

Нові лауреати премії ім. Дмитра Яворницького

Запрошуємо на вручення пре?...

Всеукраїнська премія імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України, заснована 1991 року, щороку присуджується окремим краєзнавцям, колективам краєзнавців або краєзнавчим організаціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю.

Положення про премію передбачає, зокрема, що кандидатури на здобуття премії мають право висувати не лише правління регіональних організацій НСКУ, але й наукові установи, навчальні заклади, музеї, архіви, бібліотеки, громадські об’єднання, редакції засобів масової інформації, у яких діють осередки Спілки. Попередньо вивчаються краєзнавчі монографії, нариси, описи, путівники, довідники, окремі публікації, цикли статей, сценарії кінофільмів, теле- і радіопередач тощо, науково-пізнавальний та суспільний рівень яких заслуговує на всеукраїнське визнання.

Президія правління НСКУ розглянула 21 пропозицію про нагородження, що надійшли від організацій та осередків Спілки 2013 року та визначила п’ять лауреатів. Ними стали: Віктор Петрович Андрущенко – ректор Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України, член-кореспондент НАН України; Віль Савбанович Бакіров – ректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доктор соціологічних наук, професор, академік НАН України; Микола Іванович Бушин – завідувач кафедри історії України Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук, професор; Михайло Юрійович Косило – голова правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді МОН України; Ганна Кирилівна Швидько – професор кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету.

Урочисте вручення премії відбулося 22 листопада в гуманітарному корпусі Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, під час пленуму Правління Національної спілки краєзнавців України. Вів урочисте засідання голова НСКУ Олександр Петрович Реєнт. У заході взяли участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури. Відбулася презентація біографічного покажчика лауреатів Премії ім. Д. Яворницького 1991-2012 років «Материк краєзнавства», який було видано з нагоди урочистої події.

Також на пленумі розглянули питання про відзначення Національною спілкою краєзнавців України 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Доповідав про це голова НСКУ О.П. Реєнт. Він розповів про комплекс заходів, які планується провести Спілкою з нагоди ювілею Великого Кобзаря наступного року.

Доповнили Олександра Петровича у своїх виступах член правління НСКУ, директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, член-кореспондент НАПН України Олександр Андрійович Удод, а також голови правлінь обласних організацій НСКУ – Черкаської – Василь Миколайович Мельниченко, Київської міської – Олександр Петрович Гончаров, Вінницької – Сергій Дмитрович Гальчак, Донецької – Валерій Іванович Романько.

За результатами обговорення Шевченківської тематики пленум правління ухвалив низку важливих рішень. Зокрема, у вересні 2014 року Спілка проводить ХІІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію, присвячену 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Краєзнавчий форум планується провести у Шевченківському національному заповіднику у м. Каневі, в ньому візьмуть участь представники всіх регіональних організацій Спілки, науковці, музейники, архівісти та представники громадських організацій. Також завершується перший етап роботи над ілюстрованою публіцистично-документальною книгою «Краєзнавча Шевченкіана України» та виданням про цінні раритети із колекції Музею «Кобзаря» Т.Г. Шевченка у Черкасах, яке Спілка готує спільно із Музеєм.

 

Резонанс:

Національна спілка краєзнавців України визначила лауреатів премії ім. Яворницького. – http://regionews.ua/node/120711

Прикарпатський краєзнавець – лауреат премії імені Дмитра Яворницького. – http://ifportal.net/news/full/46243.html

Франківський краєзнавець – лауреат премії ім. Дмитра Яворницького – http://www.report.if.ua/portal/novyny/frankivskyy-kraeznavets-laureat-premiyi-im-dmytra-yavornytskogo

Михайло Косило — лауреат премії ім. Дмитра Яворницького – Газета “Галичина”, 22 листопада 2013 р.http://www.galychyna.if.ua/news-ivano-frankivsk/detail/mikhailo-kosilo-laureat-premiji-im-dmitra-javornicko/

 

ІІ Краєзнавчі читання пам`яті П. Тронька

ІІ Краєзнавчі читання пам&pr...

20 листопада 2013 року в Національній історичній бібліотеці України в рамках ІІ Краєзнавчих читань пам’яті П. Тронька відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України». Особливістю цьогорічної конференції є те, що вона розпочинає цикл заходів Бібліотеки по відзначенню 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Координатори конференції: Міністерство культури України, Національна історична бібліотека України, Національна спілка краєзнавців України, Київський національний університет культури і мистецтв.

Учасників Конференції привітали: Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, кандидат історичних наук, доктор політичних наук Томенко Микола Володимирович, начальник відділу бібліотек Міністерства культури України Височанська Марія Григорівна.

На фаховому форумі обговорювалися такі теми: сучасні теоретичні та методичні проблеми бібліотечного краєзнавства; питання збереження та організації фондів на національних мовах; створення краєзнавчих електронних ресурсів в бібліотеках; краєзнавча бібліографія як складова бібліотечного краєзнавства; дослідження історії вітчизняних бібліотек, музеїв, архівів; популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: досвід, інновації; взаємодія бібліотек з архівними установами, музеями, місцевими краєзнавчими осередками у напрямі вивчення історії рідного краю. Широко була висвітлена тема «Т.Г. Шевченко і край».

Усі перелічені проблеми були обговорені під час пленарного засідання та секційних занять:

Секція 1. Історико-краєзнавча діяльність бібліотек, архівів, музеїв: історія, сучасний стан.

Секція 2. Інноваційні технології у розвитку бібліотечного краєзнавства: практичні аспекти.

Секція 3. Кадрове забезпечення бібліотек України.

Активну участь у роботі конференції взяли регіональні бібліотеки; були представлені всі регіони країни. З цікавими доповідями виступили:

завідувач відділу краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Котуз Тетяна Вікторівна («Ім’я Шевченка на мапі Вінниччини: бібліотекознавчий зріз»)

завідувач відділу краєзнавства Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.М. Горького Нагорна Ганна Миколаївна («Т.Г. Шевченко і Запоріжжя»)

вчений секретар Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського Власенко Людмила Миколаївна («Краєзнавча робота ПОУНБ ім. І.П. Котляревського: «Моя Полтаво, ти благословенна…»)

завідувач відділу краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Каганова Ірина Яківна («Деякі аспекти взаємодії та партнерства ОУНБ ім. В.Г. Короленка з науковими закладами та громадськими організаціями м. Чернігова по вивченню історії Сіверського краю»)

завідувач літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка Пристай Галина Іванівна («Популяризація краєзнавчих ресурсів у Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка»)

завідувач відділу краєзнавства Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара Токовило Оксана Валеріївна (Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: традиції та інновації) та ін.

Під час роботи конференції відбулися: обмін досвідом, знайомство з роботою підрозділів Національної історичної бібліотеки України, демонстрація інформаційних ресурсів, книжкові виставки.

Джерело: http://www.nibu.kiev.ua/

Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі  Всеукраїнської науково-практичної конференції „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України, яка відбудеться 20 листопада 2013 року в рамках  Других краєзнавчих читань, присвячених пам’яті видатного українського державного і громадського діяча, вченого-історика, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька.

Організатори конференції:

Міністерство культури України;

Національна історична бібліотека України

Національна спілка краєзнавців України

НАКККІМ

На пленарному та секційних засіданнях передбачається обговорити такі проблеми:

 

–          Сучасні теоретичні та методичні проблеми бібліотечного краєзнавства

–          Проблеми формування   бібліотечних фондів  на національних мовах

–          Інноваційні технології в краєзнавчій бібліотечній діяльності

–          Система краєзнавчих бібліографічних посібників: основні тенденції розвитку

–          Підготовка бібліографічної бази для створення енциклопедичного видання „Історія міст і сіл України

–          Дослідження історії вітчизняних бібліотек

–          Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: досвід, інновації

–          Т. Г. Шевченко і край

–          Взаємодія бібліотек з архівними установами, музеями, місцевими краєзнавчими осередками у напрямі вивчення місцевої історії

–          Кадрове забезпечення бібліотек України

 

За матеріалами конференції буде видано збірник тез доповідей. Заявки на участь у конференції та тези згідно з викладеною тематикою прийматимуться до 1 листопада 2013 року.

Вимоги до оформлення тез:

1.Обсяг роботи 2-3 сторінки тексту, набраних в редакторі Word (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.).

2. Тези подаються в роздрукованому та електронному вигляді. Заявку на участь і тези виступу можна також надіслати на електронну адресу: krznav_kiseleva@ukr.net

3.Роздрукований паперовий варіант тез доповіді повинен бути підписаний автором з правого боку.

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладу, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв тощо.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування у збірнику.

Повідомлення про включення матеріалів до програми конференції, її конкретні терміни, запрошення на конференцію кожному автору буде надіслано додатково. Матеріали доповідей прохання надсилати не пізніше вказаного терміну за адресою:

01601, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 24,

Національна історична бібліотека України, Оргкомітет конференції, (координатори – відділ історичного краєзнавства: Михайлова О.В., Кисельова В.П., кімната 5).

Телефони для довідок: (044) 280-80-43; 280-28-74, тел. /факс 280-46-17

Е-mail:krznav_kiseleva@ukr.net

 

Тематика затверджена на засіданні Вченої ради (Протокол №1 від 01.03.2013 р.)

Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі  Всеукраїнської науково-практичної конференції „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України, яка відбудеться 20 листопада 2013 року в рамках  Других краєзнавчих читань, присвячених пам’яті видатного українського державного і громадського діяча, вченого-історика, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька.

Організатори конференції:

Міністерство культури України;

Національна історична бібліотека України

Національна спілка краєзнавців України

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Київський національний університет культури і мистецтв

На пленарному та секційних засіданнях передбачається обговорити такі проблеми:

 

–          Сучасні теоретичні та методичні проблеми бібліотечного краєзнавства

–          Проблеми формування   бібліотечних фондів  на національних мовах

–          Інноваційні технології в краєзнавчій бібліотечній діяльності

–          Система краєзнавчих бібліографічних посібників: основні тенденції розвитку

–          Підготовка бібліографічної бази для створення енциклопедичного видання „Історія міст і сіл України

–          Дослідження історії вітчизняних бібліотек

–          Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: досвід, інновації

–          Т.Г. Шевченко і край

–          Взаємодія бібліотек з архівними установами, музеями, місцевими краєзнавчими осередками у напрямі вивчення місцевої історії

–          Кадрове забезпечення бібліотек України

 

За матеріалами конференції буде видано збірник тез доповідей. Заявки на участь у конференції та тези згідно з викладеною тематикою прийматимуться до 15 вересня 2013 року.Вимоги до оформлення тез:

1.Обсяг роботи 2-3 сторінки тексту, набраних в редакторі Word (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.).

2. Тези подаються в роздрукованому та електронному вигляді. Заявку на участь і тези виступу можна також надіслати на електронну адресу: krznav_kiseleva@ukr.net

3.Роздрукований паперовий варіант тез доповіді повинен бути підписаний автором з правого боку.

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладу, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв тощо.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування у збірнику.

Повідомлення про включення матеріалів до програми конференції, її конкретні терміни, запрошення на конференцію кожному автору буде надіслано додатково. Матеріали доповідей прохання надсилати не пізніше вказаного терміну за адресою:

01601, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 24,

Національна історична бібліотека України, Оргкомітет конференції, (координатори – відділ історичного краєзнавства: Михайлова О.В., Кисельова В.П., кімната 5).

Телефони для довідок: (044) 280-80-43; 280-28-74, тел. /факс 280-46-17

Е-mail:krznav_kiseleva@ukr.net

Тематика затверджена на засіданні Вченої ради (Протокол №1 від 01.03.2013 р.)

Презентація книги О. В. Голованової «Злинка: від витоків до сьогодення»

Презентація книги О. В. Голо...

31 жовтня 2013 року комунальним закладом «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» разом з обласною універсальною науковою бібліотекою імені Дмитра Чижевського була проведена презентація книги «Злинка: від витоків до сьогодення». Автор-упорядник – член Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ольга Володимирівна Голованова.

Слобода Розкольнича Злинка заснована російськими селянами-старообрядцями у 1757 році, а потім була козачою станицею, військовим поселенням з назвою Новоукраїнськ, містечком з багатотисячним населенням, волосним центром та окремим Злинським районом. Через село проходили тракти державного значення Петербурзького і Московського напрямку, тому через Злинку проїздили і зупинялися ІІ Російська армія під командуванням генерала П. Паніна (1770 р.), військовий корпус М. Кутузова (1774 р.), О. Пушкін (1820 р.).

У селі діє єдиний в Україні Єдиновірчий приход (з 1798 року) у Свято-Покровській церкві, який вирізняється своїм знаменним співом крюкової нотації.

У 1913 р. на честь святкування 300-річчя царювання династії Романових у селі було встановлено пам’ятник царю Олександру ІІ. В період політичних змін, а саме у 1920 році, злинчани вчинили збройне повстання проти армії С. Будьонного.

Нині у селі проживає близько 4 тисяч населення, діють дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад, Будинок культури, музей історії села, лікарня, 2 елеватора, кар’єр, є залізниця.

Детальніше:

http://koippo414.at.ua/news/prezentacija_knigi_zlinka_vid_vitokiv_do_sogodennja/2013-11-07-193

Підготувала Л. Гайда

Побачив світ третій номер журналу “Краєзнавство”

Побачив світ третій номер ж...

Раді повідомити Вас, що у жовтні вийшов друком третій номер наукового журналу “Краєзнавство”. Запрошуємо ознайомитися з матеріалами цього номера.


Краєзнавство – повна PDF-версія

ЗМІСТ

Title . . . 1     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Зміст . . . 1     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Літопис українського краєзнавства

Ростислав Конта – «Записки НТШ» як джерело до історіографічного дослідження розвитку етнології в Науковому товаристві ім. Шевченка (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) . . . 5     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Максим Кавун – Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України . . . 13     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення

Юрій Мариновський – Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма . . . 21     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ярослав Стасів – Протиалкогольні акти міста Львова XІV – XVII століть . . . 24     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Іван Рибак – Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження . . . 27     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 70-річчя Волинської трагедії

Микола Кучерепа – Причини, хід та наслідки українсько-польського конфлікту на Волині в роки Другої світової війни . . . 33     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Удод – Трагічні події на Волині: суспільні рефлексії та історична пам’ять . . . 42     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ярослав Антонюк – Вплив «Волинської трагедії» на формування етнічних стереотипів українця та поляка . . . 46     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Оксана Каліщук – Стереотипні уявлення та ментальність як чинник ескалації українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни . . . 55     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Краєзнавство в особах

Наталія Кармазіна – Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) . . . 61     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Валентин Лазуренко – Штрихи до портрета черкаського історика і краєзнавця Миколи Бушина . . . 65     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку

Руслана Маньковська – Сучасні музейні комунікації та перспективи їх розвитку . . . 75     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ірина Петренко – Шкільний музей українсько-болгарської дружби в селі Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області: історія створення і функціонування . . . 85     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Антоніна Мовчун – ). Будинки, як і люди, багато пам’ятають… (Про музейну експозицію Київського університету імені Бориса Грінченка «Історія архітектурної пам’ятки на Бульварно-Кудрявській 18/2») . . . 91     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Вітчизняне пам’якознавство: традиції, досвід, перспективи

Христина Харчук – Формування Городоцького цвинтаря у Львові (друга половина ХVII – кінець ХІХ ст.) . . . 97     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Елєонора Іщенко – Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII – початок ХІХ ст.) . . . 104     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 70-річчя початку визволення України від нацистських загарбників

Тамара Вронська, Світлана Лясковська – Система підготовки кадрів органів державної безпеки у роки Великої Вітчизняної війни . . . 111     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Марина Чиркова – Приватне листування як джерело з історії життя цивільного населення періоду тимчасової нацистської окупації (на прикладі Полтавщини) . . . 124     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Табаченко – Дислокація частин та з’єднань 2-ої повітряної армії восени 1943 р. на Полтавщині . . . 133     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Надія Бойко – Будівництво Дніпровського дерев’яного мосту Козинці-Зарубинці (жовтень 1943 року) за спогадами сучасників та очевидців . . . 142     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Джерелознавчі та біографічні студії

Наталія Гаврилишина – Маєтності роду Кочубеїв (ІІ половина XVII – 60-ті рр. XVIII ст.): формування, господарство, географія . . . 149     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Залуцький – Творчо-мистецька діяльність Сидора Воробкевича у контексті національно-культурного життя Буковини другої половини ХІХ століття . . . 158     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олег Бажан, Вадим Золотарьов – “Несу моральну відповідальність за викривлення в органах МВС…”, або Історія покарання екзекутора “масового терору” І. А. Шапіро у часи “хрущовської відлиги” . . . 165     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя

Валерій Левченко, Галина Кязимова – ІV міжнародна наукова конференція “Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри” . . . 177     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Краєвиди рідної землі. Про партнерську співпрацю краєзнавців та «Вікімедіа Україна» . . . 180     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Михайло Делеган – Краєзнавцями Закарпаття започатковано фестиваль «Колочавська ріплянка» . . . 182     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Володимир Дмитрук, Євген Букет – Краєзнавчі форуми на Волині та в Києві: реалії та проекти розвитку . . . 186     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Наукова інформація

Олександр Бонь, Євген Ковальов – Київ і кияни: доба Бориса Грінченка . . . 191     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Тамара Демченко – Депортації як практика “Великого терору” . . . 192     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олена Жам, Наталія Ткаченко – IV-ті Єфремівські читання „Релігійне життя Переяславської землі (ІХ-ХХІ ст.)», присвячені 1025-літтю хрещення Русі . . . 195     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Євген Букет – «Соловецька проща»-2013 . . . 199     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Огляди

Оксана Довгополова – Минуле і сучасне традицій добросусідства Одещини . . . 205     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Анатолій Климов – Вартісний внесок до літератури про Луганськ . . . 206     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Василь Делеган – Репліка читача з приводу однієї версії, або Як московський професор мимоволі підвів ужгородського . . . 208     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

In memoriam . . . 213     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Про авторів . . . 214     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Вимоги щодо оформлення статей . . . 217     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Інститут  проблем виховання НАПН України

Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії НАН України

Національна  спілка краєзнавців  України

 

ІІ  ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки в національному освітньому просторі України.

Інформаційний лист-запрошення

Шановні колеги !

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки в національному освітньому просторі України», яка відбудеться 25 жовтня 2013 року ( початок о 10.00. за адресою м. Київ. вул. Пирогова 9,

 центральний корпус  НПУ імені М.П. Драгоманова).

Плануються такі  тематичні напрями конференції:

– наукові засади розвитку козацької педагогіки;

– сучасний стан та перспективи впровадження козацької педагогіки в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах;

– теорія та методика козацької педагогіки;

– діяльність громадських організацій, які сприяють розвитку козацької педагогіки.

Голова оргкомітету конференції – Руденко Ю.Д., доктор педагогічних наук, професор  Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Контактні особи: Руденко Юрій Дмитрович (д. т. 553 – 44 – 72,  м. т. 093 – 912 – 84 – 36), Мельничук Юрій Леонідович (м. т. 096-298 – 11 – 72, електронна адреса – mykray2006@mail.ru), Федоренко Олександр Анатолійович ( м. т. 097 – 243 – 77 – 23, електронна адреса –  Fedorenko 2000@ukr.net).