Краєзнавець Іван Васильович Хланта – академік

unnamed (5)-53Краєзнавці Закарпаття щиро вітають колегу Івана Васильовича Хланту з обранням його дійсним членом Академії наук вищої освіти України на річних зборах 19 грудня 2015 року (відділення філології). Новообраному академіку вручено відповідні диплом і посвідчення.

Нагадаємо, що напередодні, 18 грудня йому було вручено диплом і грошову відзнаку лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава (С. Сабола).

Колеги – краєзнавців поздоровляють Івана Васильовича, заслуженого діяча мистецтв України з успіхами 2015 року і бажають нових вагомих творчих досягнень, а також міцного здоров?я, родинного щастя і удачі.

В Івано-Франківську засновано премію імені Євгена Паранюка

eugene 1  11-3017 грудня 2015 року в приміщені Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею відбувся пленум правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України. На пленумі прийнято рішення заснувати краєзнавчу премію ім. Євгена Паранюка.

Довідково: Євген Паранюк краєзнавець, етнограф, громадський діяч зарубіжний член Національної спілки краєзнавців України народився 27 червня 1923 року селі Хмелівка Богородчанського району, а 22 березня завершив свій земний шлях у Нью-Йорку на 92 році життя.

На початку 40-х рр. ХХ ст.  п. Євген потрапив на роботи у німецькі шахти під голландським кордоном, працював і навчався в Українському технічному господарському інституті, брав активну участь у культурно-мистецькому житті української громади за кордоном.

У 1949 р. переїхав до США, працював на виробничих підприємствах, займався педагогічною діяльністю, самоосвітою, багато подорожував. За своє емігрантське життя назбирав велику бібліотеку, написав одноосібно і в співавторстві та видрукував і видав ряд книг, зокрема «Олександр Кошиць», «Мій стрийко — Іван Франко», «Василь Франко. Спомини», «Від Хмелівки до Нью-Йорка», «Паранюки — рід простий, але славний», «Мед із духовних сот», «Неповторні зустрічі», «Хмелівка — події і люди». Є. Паранюк автор цілої низки нарисів, статей і навіть кількох віршів.

Після проголошення незалежності України був учасником Світового форуму українців у Києві, Першого світового конгресу гуцулів, а також неодноразово відвідував всеукраїнські і міжнародні форуми, науково-практичні конференції, різноманітні свята і вечори. Є. Паранюк неодноразово відвідував рідний край з щедрою гуманітарною допомогою, зокрема для національної освіти.

Діяльність Євгена Паранюка назавжди вписана в літопис історії Івано-Франківщини як її очевидця і творця. У відділах літератури іноземними мовами, краєзнавчих і мистецтвознавчих видань ІФОУНБ ім. І. Франка зберігаються книжки і музичні платівки із його приватної колекції. Загальне число фонду Є.Паранюка становить понад 900 видань.

Євген Михайлович заповів частину своїх скромних фінансів на розвиток краєзнавства. Його рідні – сестра Палагна Михайлівна Паранюк та племінниця Любов Володимирівна Лапчак зініціювали заснування щорічної краєзнавчої премії для поважних краєзнавців, які все життя активно працювали на ниві дослідження минувшини.

Такі жертовні патріоти, як Євген Паранюк, його сестра Палагна та племінниця Люба є золотим фондом української нації.

ПОСВЯЧЕННЯ НОВИХ ЧЛЕНІВ НСКУ

19 грудня 2015 р., на славетний день Святого Миколая, що є символічним для кожного миколаївця, відбулося урочисте вручення членських квитківНСКУ науковцям, вчителям і краєзнавцям-аматорам, які вступили до Миколаївської обласної організації протягом 2015 року.

Вручення відбулося у стінах одного з найстаріших вищих навчальних закладів Миколаївщини – Навчально-науковому інституті історії, політології та права (колишній історичний факультет, яким він для багатьох випускників і залишається) Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.
В урочистій обстановці Голова Миколаївської обласної організації НСКУ, доктор історичних наук, професор Олександр Тригуб вручив квитки
– директору Навчально-наукового інституту історії, політології та права, доктору історичних наук, професору, Заслуженому діячу науки і техніки Миколі Миколайовичу Шитюку;
– директору Науково-дослідницького центру “Лукомор’є” Інституту археології НАНУ, старшому викладачеві ННІ історії, політології та права Кирилу Володимировичу Горбенку;
– кандидату історичних наук, доценту ННІ історії, політології та права Господаренко Оксані Валеріївні;
– старшему викладачеві ННІ історії, політології та права, заступнику директора НДЦ “Лукомор’є” ІА НАНУ, “Горожанину

року-2014″ у номінації “Наука та вища школа” Смирнову Олександру Ігоровичу;
– кандидату історичних наук, доценту ННІ історії, політології та права Погорєлову Анатолію Анатолійовичу;
– кандидату історичних наук, доценту, автору багатьох краєзнавчих праць історії Миколаєва та області, лауреату Миколаївської обласної премії імені Миколи Аркаса Горбурову Євгену Григоровичу;
– археологам-краєзнавцям, співробітникам НДЦ “Лукомор’є” ІА НАНУ Смирнову Леоніду Ігоровичу та Філатову Дмитру Вікторовичу;
– вчителю Миколаївської загальноосвітньої щколи І-ІІІ ступенів №35, археологу-краєзнавцю Олейниченку Євгену Валентиновичу.

У своїй урочистій промові Олександр Тригуб висловив надію на тісну співпрацю професійних істориків Миколаївщини у межах Національної спілки краєзнавців України. У рамках цього Голова МОО НСКУ закликав усіх долучатися до створення багатотомної “Історії міст і сіл Миколаївщини”, початок роботи над якою заплановано на 2016 рік.

Також Директор ННІ історії, політології та права доктор історичних наук, професор Микола Миколайович Шитюк нагадав усім присутнім, що плідна співпраця вже почалася, оскільки на базі Інституту історії, політології та права у травні 2016р. буде проходити урочистий Пленум НСКУ, присвячений 25-річчю створення Миколаївської обласної організації.
Окрім того вже було досягнуто попередні домовленності про активну участь археологів-краєзнавців у роботі над “Історією міст і сіл Миколаївщини”. Кирило Горбенко, Олександр Смирнов, Леонід Смирнов, Дмитро Філатов висловили щире зацікавлення до праці у проекті, наголосивши на особливій ролі археологів у вивченні питань історії зниклих населених пунктів області, оскільки інформацію про їх побут та економіку інколи можливо отримати лише завдяки археологічним матеріалам.
Загалом подія відбулася на достойному рівні та показала, що краєзнавство є об’єднуючою силою не лише для істориків різних спеціальностей, а й для усіх небайдужих до історії рідної землі.

Вчений секретар Миколаївської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України,
кандидат історичних наук В. Погромський

Презентація книги краєзнавця

unnamed-4В Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва презентовано книгу активного члена Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Хланти «Літературно-мистецьке життя Копашнова». Нова книга доповнила перелік його 90 книг, серед яких добре відомі «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вертеп», «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Вчора була неділенька», «Ой видно село», «Пісні Іршавщини», «Народні пісні українців Банату (Румунія)», «Співанки Закарпатських гір і долин» та інші.

«Літературно-мистецьке життя Копашнова» містить історико-біографічні статті про діячів літератури, культури та мистецтва, які побували в Народному літературно-мистецькому музеї Копашнова, виступали перед учнями і вчителями сільської загальноосвітньої школи і про котрих широко розповідають музейні експонати.

Народний літературно-мистецький музей, створений з ініціативи Івана Васильовича у рідному селі у 20015 році, відомий далеко за межами району і області. Нині у ньому нараховується більше 3 тисяч експонатів, зібраних особисто ініціатором створення музею. У музеї можна ознайомитися з біографією і творчістю майже всіх письменників Закарпаття.

На зібранні вірш про рідне село Копашново виконала внучка фольклориста Вероніка Хланта, учениця ужгородської загальноосвітньої школи № 6 ім. В. Гренджі-Донського. У презентації книги взяли участь слухачі курсів підвищення кваліфікації вчителів образотворчого мистецтва, української мови та літератури Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та чимало відомих особистостей Ужгорода і області, нариси і статті про яких опубліковані у книзі. Саме вони – член правління обласної краєзнавчої організації, заслужений працівник культури України Василь Габорець, художник Василь Вовчок, архітектор Петро Гайович, член правління обласної краєзнавчої організації Дмитро Федака, педагог Дравицької ЗОШ I-III ст. Ганна Ковач, бібліотекар Центральної дитячої бібліотеки «Казка» Олена Левко, фотохудожник Семен Мельник, педагог і автор книг про с. Пацканьово Марія Панько та інші, висловили щиру вдячність творчій особистості Івау Хланті за сподвижництво у збереженні духовної спадщини народів Каарпатського регіону, імен його талановитих людей.

У презентації також взяв участь голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України М. В. Делеган.

І. Хланта відомий не тільки як фольклорист, а й педагог, літературознавець, бібліограф. Він автор 20 бібліографічних покажчиків про відомих діячів культури Закарпаття: Володимира Ладижця, Петра Лінтура, Степана Жупанина, Семена Панька, Юрія Керекеша, Петра Угляренка, Василя Вовчка, Миколу Рішка, Василя Пагирю, Омеляна Довганича, Миколу Зимомрю, Івана Сенька, Василя Микитася та інших. А найбільший з покажчиків – «Літературне Закарпаття у XX столітті» – цілком обґрунтовано вважається закарпатською літературною енциклопедією.

Організатором презентації виступила Закарпатська обласна організація Національної пілки краєзнавців України спільно з І. В. Хлантою та обласною дитячою бібліотекою.

Про вручення премії ім. В.Полєка

IMG_7194_(1)_(1)В Музеї мистецтв Прикарпаття відбулось під час урочистого Пленуму правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України вручення обласної премії ім. Володимира Полєка в галузі краєзнавства.

Премію вручали начальник управління культури, релігії і національностей облдержадміністрації Володимир Федорак та голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило.

«Премія імені Володимира Полєка –  добрий імпульс задля розвитку краєзнавчого руху на Прикарпатті, – підкреслив Володимир Васильович Федорак. – Вона стимулюватиме дослідників у галузі історії, краєзнавства, етнографії, музейної справи до нових творчих пошуків».

Як зазначив Михайло Юрійович Косило «Премія ім. В.Полєка вручається з 2010 року і відзначає краєзнавців за вагомий внесок у справу вивчення, збереження і популяризації історико-культурної спадщини рідного краю Прикарпаття, особливий вклад у розвиток різних напрямків краєзнавчих досліджень».

Почесні знаки та дипломи отримали члени Національної спілки краєзнавців України Василь Бабій – письменник, краєзнавець, директор Хмелівської ЗОШ Богородчанського району, Микола Кугутяк – доктор історичних наук, професор, директор Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, заслужений діяч науки і техніки України та Богдан Купчинський – істориккраєзнавець, культурно-громадський діяч.

Опісля були вручені квитки новоприйнятим до НСКУ краєзнавцям.

Завершило церемонію високопрофесійне звучання музичних творів у виконанні академічного камерного оркестру «Harmonia Nobile».

СЕНСАЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ КРАЄЗНАВЦЯ IГОРЯ КОРНАЦЬКОГО

11 грудня 2015 р. у краєзнавчому музеї міста Бахмута відбулася презентація перевиданого №1 журналу «Вільні думки», який вийшов у цьому місті у січні 1918 року. Свого часу його підготували та видали члени гуртка Бахмутської української шкільної молоді за редакцією Гната Побігайла. Довгий час вважалося, що журнал втрачено назавжди, адже ні одного повідомлення про те, що його знайдено, не було. І ось майже через 98 років ми можемо гортати сторінки цього унікального видання, читати його матеріали. А вони про життя учнівської молоді нашого краю, з літературними творами, і що особливо важливо, з двома ранніми віршами Володимира Сосюри «Чи вже не пора» та «Вечір».

А віднайшов примірник журналу у фондах Національної історичної бібліотеки України (м. Київ) невтомний краєзнавець, головний зберігач краєзнавчого музею, голова Бахмутської міської краєзнавчої організації НСКУ Ігор Корнацький. Перший і останній номер журналу «Вільні думки» (на жаль, про подальші його номери нічого невідомо, скоріше всього, їх не було) ще потребує серйозного прочитання та детального аналізу.

Валерій Романько, доцент Донбаського державного педагогічного університету

33-я Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених

11 грудня 2015 р. відбулася  33-я Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Історія повсякденності у локальному вимірі». Співорганізаторами заходу виступили історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Центр медичного краєзнавства Харківського національного медичного університету та кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Конференція була приурочена до 100-річчя з дня народження Героя України, почесного доктора Харківського університету, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011).

Учасників форуму привітав декан історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, доктор історичних наук, професор С. І. Посохов, який зробив наголос на ролі П. Т. Тронька у розвиткові краєзнавства та пам’яткознавства в нашій державі. На вшанування заслуг П. Т. Тронька у справі збереження та популяризації історичної спадщини в Україні до меморіальної дошки на його честь, установленій на будівлі Головного корпусу ХНУ імені В. Н. Каразіна, було покладено квіти.

Директор Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, кандидат історичних наук, професор С. М. Куделко зачитав вітальний лист, що надійшов на адресу оргкомітету від голови Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондента НАН України О. П. Реєнта.

Завідувач кафедри історії і культурології ХНУМГ імені О. М. Бекетова, доктор історичних наук, професор О. Л. Рябченко поділилася з присутніми своїми спогадами від участі у першій краєзнавчій конференції, що відбулася в Харківському університеті у 1983 році.

Директор Харківського організаційно-методичного центру туризму В. Д. Холодок зосередила увагу на тому, що Харківщина має потужний потенціал для розвитку внутрішнього й зовнішнього туризму, а проведення подібних конференцій сприяє об’єднанню зусиль вчених для реалізації цих перспектив.

Куратор Наукового товариства студентів, аспірантів і докторантів історичного факультету П. В. Єремєєв виголосив пленарну доповідь «Теоретичні узагальнення у локально-історичних дослідженнях».

Член Національної спілки художників України Н. С. Вербук презентувала традиційну творчу премію імені А. Ф. Луньова (картину «Рідний край»), що з 2004 р. вручається на Краєзнавчій конференції за кращу доповідь з історії мистецтва. Також було презентовано іменні премії, присвячені пам’яті професора А. Г. Слюсарського та академіка П. Т. Тронька.

В рамках конференції працювали 9 секцій, у роботі яких взяли участь понад 100 учасників з Харкова, Києва, Луцька, Черкас, Полтави, Одеси та інших міст України, а також Польщі та Білорусі.

«Родзинкою» конференції став приготований за старовинним народним рецептом традиційний слобожанський узвар, який учасники та гості мали змогу покуштувати під час кави-брейку.

СКЛАДАЄМО ПРОГРАМУ РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА ДОНЕЧЧИНИ НА 2016-2018 РОКИ

7 грудня у Краматорську, в обласному управлінні культури і туризму, зібралися працівники культури, члени правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, щоб обговорити Програму розвитку краєзнавства в Донецькій області на 2016-2018 рр.

У вступному слові начальник обласного управління культури і туризму Аліна Певна високо відгукнулася про результати діяльності та авторитет членів обласної краєзнавчої організації НСКУ. Вона запропонувала обговорити проект Програми розвитку краєзнавства на Донеччині, що його пропонує обласне управління. Зі своїми конкретними пропозиціями виступили краєзнавці В.Березін (Костянтинівка), А.Корнацький (Бахмут), В.Качур та Є.Шаповалов (Дружківка), В.Коцаренко (Краматорськ), В.Скрипник (Слов’янськ), голова ДонОО НСКУ В.Романько. Вони підтримали ідею про створення Координаційної ради з краєзнавства при ОДА, випуск щорічного альманаху «Літопис Донеччини», про проведення заходів, присвячених пам’яті визначних земляків: М.Петренку та В.Стусу у Слов’янську, Олексі Тихому у Дружківці, М. Рибалку та Л. Бикову у Краматорську, В.Сосюрі у Сіверську, М.Чернявському та Б.Горбатову у Артемівську та ін. Були запропоновані й нові форми краєзнавчої діяльності: провести Всеукраїнську краєзнавчу науково-практичну конференцію «Краєзнавство Донеччини», випускати щорічно «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області» та бюлетень «Краєзнавець Донеччини», продовжити випуск періодичних краєзнавчих видань у ряді міст Донеччини, які уже виходили у попередні роки: «Мариупольский краеведческий сборник» (Маріуполь), «Святогірський альманах» (Святогірськ), «Любимый город» (Красноармійськ), «Добре Поле» (Добропілля), «Місто моє…» (Слов’янськ). Виступаючі пропонували вказувати відповідальних та терміни виконання до намічених заходів, на деякі з них конкретну суму витрат з тим, щоб можна було проконтролювати та реально виконати намічене.

Валерій Романько,

голова правління ДонОО НСКУ

Етнокультурна спадщина Прикарпаття

DSC041314 грудня 2015 року в приміщенні Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею відбулася Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція  «Етнокультурна спадщина Прикарпаття» (на пошану Михайла Паньківа з нагоди його 75-річчя).

 Конференцію проводили: Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Інститут історії, політології і міжнародних відносин, кафедра історії України, кафедра етнології та археології, Івано-Франківський краєзнавчий музей під патронатом департаменту освіти і науки та управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації

У конференції взяли участь 34 учасники, а подали свої доповіді 57 науковців та краєзнавців З вітальним словом виступили Кугутяк Микола Васильович – доктор історичних наук, професор, директор Інституту історії, політології і міжнародних відносин ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Косило Михайло Юрійович – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Федорак Володимир Васильович – начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Штиркало Ярослав Євгенович – директор Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею.

На пленарному засіданні з доповідями по такій тематиці виступили:

  • Федорак Володимир Васильович, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Етнофестивалі на Прикарпатті: типологія, зміст та особливості їх проведення.
  • Штиркало Ярослав Євгенович – директор Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. Музей. Роздуми про майбутнє.
  • Горбань Галина Василівна – заступник директора з наукової роботи Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка. Бібліотеки Івано-Франківщини як центри етнографічних досліджень.
  • Волощук Мирослав Дмитрович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри агрохімії і грунтознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Екологічна ситуація ґрунтів Покуття
  • Косило Михайло Юрійович – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Краєзнавчі дослідження Івано-Франківщини. Стан та перспективи.
  • Королько Андрій Зіновійович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Михайло Паньків – дослідник історико-етнографічних районів Прикарпаття
  • Паньків Михайло Ілліч – кандидат історичних наук, професор кафедри етнології і археології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Псевдоніми в українському національному русі

Після пленарного засідання учасники конференції взяли участь у роботі секцій: «Етнографія Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях», Музейна справа на Прикарпатті. Наукова і громадсько-культурна діяльність Михайла Паньківа» «Етнографічні пам’ятки історії та культури краю. Туристично-краєзнавчий потенціал Івано-Франківщини».

Тиждень охорони природи

1444653669_ant03Закарпатська обласна організація НСКУ виступила співорганізатором «Тижня охорони природи Закарпаття», ініціатором якого стали громадські організації області, зокрема, громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Відкриття акції відбулося в приміщенні обласної державної адміністрації. Там же проходили майже усі планові заходи, у тому числі і науково-практична конференція «Екологічні проблеми громад і Стратегія розвитку Закарпаття – 2020».

Метою проведення акції була консолідація здорових суспільних сил для активізації вирішення проблем охорони природи Карпатського краю. У програмі тижня були також природоохоронні дні з робочими зустрічами, лекціями, семінарами, презентаціями і консультаціями і школах і вищих навчальних закладах області, обласній бібліотеці; виставка фотографій, дитячих малюнків, демонстрації відеофільмів екологічного і природоохоронного спрямування; нагородження і відзначення переможців різних конкурсів з природоохоронної тематики, а також кращих громадських активістів , наукових і громадських організацій, розповсюдження тематичних видань.

У роботі Тижня взяв участь голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган.