Івано-Франківська обласна організація

Сердечні співчуття

Залишити коментар

Untitled2На 88-му році життя відійшов у вічність видатний український вчений, історик, доктор історичних наук, професор кафедри історії України, Почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, засновник і директор Історико-меморіального музею О.Довбуша, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук Вищої школи України НАН України, почесний голова Івано-Франківської обласної організації національної спілки краєзнавців України

ГРАБОВЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

Краєзнавці України та Прикарпаття схиляють голови перед світлою пам’яттю свого колеги.

Грабовецький Володимир Васильович – народився 24 липня 1928 року в с. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області. У 1947–1952 рр. навчався на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1953 до 1961 рр. працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР (м. Львів).

Науково-педагогічна діяльність В. В. Грабовецького поділяється на два періоди — Львівський та Івано-Франківський. 22 роки Володимир Васильович працював у Львові (1953—1975). З 1961 до 1975 рр. – старший науковий співробітник відділу історії України даного інституту. Протягом львівського періоду наукової діяльності захистив у 1958 р. кандидатську дисертацію (тема: «Селянський рух на Прикарпатті в другій половині ХVІІ ст.), а у 1968 р. – докторську (тема: «Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХVІ – ХІХ ст.»). У 1975 р. переїжджає до Івано-Франківська, де працює на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР історичного факультету Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. 1990–2006 рр. – завідувач кафедри історії України історичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (до 1993 року – Педагогічний інститут).

Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій, 75 окремих видань, 900 статей з історії України, в тому числі і Прикарпаття, автор шести опублікованих «Нарисів історії Прикарпаття» (1992-1995) та трилогії «Ілюстрована історія Прикарпаття» (2002-2004), дві монографії про життя і творчість та вшанування Маркіяна Шашкевича і Тараса Шевченка (2006-2007). Наукові праці Володимира Васильовича друкувалися в ряді країн Європи і Америки.

Володимир Васильович 50 років досліджував наукову проблему «Карпатське опришківство ХVІ – ХІХ ст.» та життя і діяльність легендарного героя України Олекси Довбуша, видав про нього 150 праць   і протягом пів століття збирав історико – літературно – мистецькі експонати, на базі яких спромігся відкрити Івано-Франківський історико – меморіальний музей Олекси Довбуша (1995р.).

Володимир Грабовецький нагороджений чотирма державними орденами «Пошани» (1989р.), «За заслуги ІІІ ступеня» ( 1998р. ), «За заслуги ІІ ступеня» ( 2008), «За заслуги І ступеня» ( 2015р.) та 6 медалями, в тому числі срібною медаллю з нагоди 2000 – ліття Різдва Христового ( 2000р.).

Володимир Васильович удостоєний премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України.

Ухвалою Президента АН Вищої школи України від 19 грудня 2004 року академік Володимир Грабовецький отримав премію за книгу «Ілюстрована історія Прикарпаття» у номінація «Монографія».

У 2001 році отримав премію імені Василя Стефаника за книгу «Нарис історії Княгинина».

Володимир Васильович лауреат обласних премій імені Івана Вагилевича (1991), імені Івана Крип’якевича (1998), імені Володимира Полєка (2010).

Київська обласна організація

«Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам»

Залишити коментар

4 грудня 2015 року в приміщенні Державного архіву Київської області (м. Київ, вул. Мельникова, 40, кабінет 208 – читальний зал) відбулося відкриття документальної виставки  «Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам».
Виставка включає 5 тематичних стендів: «Війна і комсомольські будні», «На державній роботі», «Наукова діяльність», «Боротьба за збереження історико-культурної спадщини» та «Шануємо… Пам’ятаємо…».
Під час її підготовки використані матеріали Державного архіву Київської області та документи нещодавно створеного персонального фонду П.Т.Тронька.
Серед представлених документів – протоколи засідань Київського обкому та міськкому ЛКСМУ, Київського обкому КП(б)У, постанови Ради Міністрів УРСР, робоче листування Київської обласної Ради депутатів трудящих, вітальні телеграми і листи приватних осіб, автобіографія, особисті спогади та копії документів П.Т.Тронька, фотографії з сімейного архіву.
1-ий стенд  «Війна і комсомольські будні» представляє документи 1943 -1945 років, пов’язані з участю у бойових діях і діяльністю П.Т.Тронька на посаді секретаря Київського обкому і міськкому ЛКСМ України: наказ начальника політвідділу 8-ї повітряної армії, списки членів бюро обкому ЛКСМУ, тексти виступів П.Т.Тронька з власноручними виправленнями, інструкція по збору матеріалу про комсомольсько-молодіжне підпілля, копія трудової книжки, автобіографія, грамота ЦК ЛКСМУ.
2-ий стенд «На державній роботі» присвячений періоду 1950 – 1970-х років, коли   П.Т.Тронько займав відповідальні партійні і державні посади. Особлива увага приділена його діяльності на посаді заступника Голови Ради Міністрів УРСР (1961 – 1978). Документи, представлені на виставці, висвітлюють його роль в увічненні пам’яті загиблих під час Великої Вітчизняної війни та внесок у збереження історико-культурної спадщини українського народу: впорядкуванні меморіальних місць на Букринському плацдармі, будівництві історико-монументального комплексу запорізького козацтва на острові Хортиця, створенні Музею народної архітектури та побуту у селі Пирогове, керівництві редакцією 26-томної «Історії міст і сіл України» тощо. Серед представлених документів центральне місце займає листування Київської обласної Ради депутатів трудящих з Радою Міністрів УРСР з усіх згаданих питань.
3-ій стенд «Наукова діяльність» висвітлює період роботи в Інституті історії АН УРСР і присвячений внеску П.Т.Тронька у розвиток історичної науки, роботі над «Зводом пам’яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР», підготовці і випуску серії книг «Реабілітовані історією». Особливий інтерес викликають вітальні телеграми і поздоровлення П.Т.Тронька із захистом докторської дисертації та обранням академіком і Віце-президентом Академії наук УРСР. Які надійшли йому від відомих особистостей – скульптора Михайла Лисенка, Президента Академії наук УРСР Бориса Патона, члена Спілки письменників України Натана Рибака. Також демонструються документи особової справи П.Т.Тронька. – користувача читального залу Державного архіву Київської області, датовані 2006 р.
4-ий стенд «Боротьба за збереження культурної та історичної спадщини» розкриває діяльність П.Т.Тронька на посаді Голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Голови Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України, Голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара у відновленні церкви Богородиці Пирогощі, Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври, збереженні історичних назв і встановленні меморіальних дощок відомим особам, боротьбі за надання Музею народної архітектури та побуту України статусу національного. Ці напрями його діяльності висвітлені через широке листування з Головою Київської міської державної адміністрації О.О.Омельченком,  Прем’єр–міністром України В.А. Ющенком, Президентом України Л.Д. Кучмою.
Останній 5-ий стенд «Шануємо… Пам’ятаємо…» присвячений збереженню пам’яті про самого П.Т.Тронька. Тут представлені додатки до автобіографії із списком його нагород, фрагмент трудової книжки з відомостями про заохочення та нагороди, поздоровлення з днем народження від члена Спілки письменників України Полікарпа Шабатина, запрошення на ювілеї, посвідчення та указ про присвоєння П.Т.Троньку звання Герой України, фотографії, а також некролог, надрукований у газеті «Урядовий кур’єр».
Всі запропоновані документи демонструються широкому загалу вперше.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з оригіналами документів, історико-краєзнавчим доробком П.Т. Тронька та літературою про його діяльність.

Державний архів Київської області висловлює щиру подяку особам, без участі яких створення цієї виставки було б неможливе:
–    Тронько Ларисі Петрівні, доньці академіка – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів з сімейного архіву;
–    Всеукраїнському фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара і особисто виконавчому директору фонду Іршенко Валентині Михайлівні – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України;
–    Булаєвській Наталії Іванівні, заступнику Голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т.Тронька.

Київська обласна організація

Бути Василькову туристичним центром

Залишити коментар

кр.стіл-2Тисячолітній Васильків належить до числа найповажніших за віком міст України і є водночас унікальним населеним пунктом за концентрацією археологічних пам’яток на своїй території. Славетне минуле, накопичене за буремну історію, неодноразово приваблювало до міста археологів й істориків. Так, приміром, далекого 1947 року землю найбільшого міста-фортеці Стугнянської оборонної лінії дослідив Ф.Б. Копилов. 1960 року археологічна експедиція Б.О. Рибакова здійснила пробне дослідження валів. 1972 року М.П. Кучера описав городище та склав його детальний план. Наприкінці ХХ ст. середньовічний Васильків вивчав спочатку Ю.М. Малєєв, а згодом Р.С. Орлов. 2007 року зусиллями Північної експедиції Інституту археології були проведені роботи з вивчення городища літописного міста-фортеці Василева. Всі історики та археологи, яким поталанило доторкнутися до історії одного з найбільших міст Київської Русі, констатували, що у Василькові знаходяться унікальні земляні фортифікаційні споруди, які порівняно добре збереглися до наших днів. Отже, є всі підстави розглядати Васильків як цікавий туристичний об’єкт надзвичайно багатогранної України, де захід не схожий на схід, а північ – на південь.

Третього грудня в актовій залі Васильківського міського Центру дитячої та юнацької творчості поклали початок роботі зі створення історико-культурного заповідника. На запрошення Васильківського міського голови В.І. Сабадаша відгукнулися і взяли активну участь у засіданні за круглим столом знані в Україні вчені, науковці, дослідники: голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Савченко Григорій Петрович; керівник постійної Північної археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України Гатун Ігор Анатолійович; завідувач відділу охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України Осадчий Руслан Миколайович; науковий співробітник державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» Кондратенко Олена Сергіївна; васильківський історик, член Національної спілки краєзнавців України Бабич Олександр Іванович. Вела засідання за круглим столом перший директор (1994-2000рр.) Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», а нині радник Васильківського міського голови з питань культури і туризму Олещинська Алла Павлівна. У своїй вітальній промові міський голова В.І. Сабадаш подякував гостям за візит до Василькова та окреслив своє бачення історичного, архітектурного, наукового, пізнавального, просвітницького потенціалу тисячолітнього міста для створення історико-культурного заповідника. Після міського голови слово брали гості, які поділилися цікавою інформацією, що на території сучасного Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінець Х – початок ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості бл.75%) та посаду (стан збереженості бл.60%). Василевський дитинець має унікальну особливість – його вал був зведений у вигляді підкови, стародавні зодчі вертикально зрізали природний схил під кутом 90 градусів, що робило його повністю неприступним. Для того, щоб унеможливити земляні зсуви, цей зрізаний схил обмуровували із зовнішнього боку сирцевою кладкою заввишки 9-10 метрів з плінфи (тонка плитчаста цегла) завтовшки 4-6 сантиметрів. А кладку мурували різними горизонтальними шарами зі старанно витриманою перев’яззю швів розчином глини. На особливу увагу дослідників, туристів заслуговують і Змієві вали – фортифікаційні споруди, що відігравали роль суцільних загороджень та були ефективними засобами захисту осілого населення лісостепу від степових кочівників, зводячи нанівець головну перевагу завойовників – швидкість просування і раптовість нападу. Крім добре збережених пам’яток давньоруської історії, славиться Васильків і численними об’єктами історико-культурної цінності, серед яких собор Антонія та Феодосія, Свято-Миколаївська церква, Свято-Володимирський храм (на місці Преображенської церкви), приміщення залізничної станції Васильків ІІ, будинок, в якому був штаб 9-го Київського гусарського полку та багато інших цікавих місць.

Зважаючи на те, що Васильків має давню та славетну історію: за часів Київської Русі був одним із найбільших міст, у литовсько-польську добу – найбільшим володінням Києво-Печерської лаври, а сьогодні має надзвичайно добре збережені пам’ятки тисячолітньої історії, навіть у порівнянні з Києвом, місто святого Володимира Великого та преподобного Феодосія Печерського повинне стати цікавим та унікальним центром культурно-історичного туризму. Задля цього Васильківський міський голова В.І. Сабадаш та науковці Інституту археології Національної академії наук України й Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України ініціюють проведення організаційних, наукових, проектних заходів щодо створення на території Василькова історико-культурного заповідника.

Сподіваюся, що незабаром тисячі туристів зможуть побачити красу і велич духовних, культурних, архітектурних, історичних скарбів, які дісталися васильківцям у спадок від попередніх поколінь.

Станіслав Яценко

Дніпропетровська обласна організація

Махновська веремія

Залишити коментар

титул махновська веремия26 листопада 2015 р. Дніпропетровська обласна організація НСКУ на базі краєзнавчого відділу Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки провела презентацію книги доктора історичних наук Дмитра Архірейського «Махновська веремія. Тернистий шлях революційної повстанської армії України (махновців) 1918–1921 рр.».
Книга присвячена військовим аспектам махновщини – яскравого різновиду селянського повстанського руху доби Української революції 1917–1921 рр. Висвітлюються причини селянського опору різноманітним політичним режимам, подається біографія Н.І. Махна. У контексті основних подій революції розглядаються бойові шляхи Революційної повстанської армії України (махновців), способи її кадрової комплектації та матеріально-технічного забезпечення, з’ясовуються причини остаточної поразки РПАУ(м). Описуються деякі важливі битви й бої махновських формувань.
Книга проілюстрована світлинами-реставраціями авторства художника Тараса Штика. Також автор вмістив у книзі власні схеми-реконструкції боїв махновської армії.

Дніпропетровська обласна організація

Самарівка у вирі історії

Залишити коментар

Самаривка_Титул25 листопада 2015 р. Дніпропетровська обласна організація НСКУ на базі бібліотеки ДВНЗ «Національний гірничий університет» за участі студентського історико-краєзнавчого клубу ГРАНІ провела презентацію книги Долгова Миколи Олексійовича «Самарівка у вирі історії».
В книзі вперше на підставі архівних матеріалів та розповідей односельців зроблено спробу показати історію, працю, побут та культуру мешканців одного з районів Дніпропетровська – Самарівка. Самарівка – давнє поселення, що існує з кінця XVIII ст. й лише у другій половині ХХ ст. стало частиною обласного центру.
У пропонованому дослідженні йдеться про одну з найдавніших вулиць колишнього хутора Золотого (нині Самарівка), яка носить назву Бутової. Простежено історію від козацьких часів до сьогодення: колонізація кінця XVIII ст., перша і друга світова війни, голодомор 1932–1933 рр., голод 1946–1947 рр., генеалогія та обряди мешканців Самарівки тощо.
Книга багато ілюстрована, має додаток, в якому представлено список мешканців хутора Золотого на 1932 р.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Збір переможців

Залишити коментар

IMGP7105Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді у партнерстві з Національною спілкою краєзнавців України, Українським географічним товариством 24 – 25 листопада ц.р. у м. Києві було проведено збір переможців Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України» за темою «Історико-географічна експедиція «Історія міст і сіл України»: підсумки та досягнення» (далі – збір).

Десять років освітяни у плідній співпраці з Національною спілкою краєзнавців України, Українським географічним товариством, багатьма іншими громадськими організаціями за сприяння державних та комунальних музеїв успішно реалізовували програми зазначеної експедиції. Учні, студенти під керівництвом педагогів, викладачів та за активної підтримки науковців академічних Інститутів НАН України вели краєзнавчо-дослідницьку роботу за двома програмами: «Нариси – описи» про село чи місто за заданими засновниками напрямами досліджень та «Туристсько-краєзнавчі або екскурсійні маршрути», які б були цікаві як для жителів даного регіону, так і для туристів-краєзнавців інших міст і областей.

У зборі взяли участь 22 делегації областей України та м. Києва.

Урочисте відкриття збору відбулося 24 листопада в приміщенні Українського державного центру позашкільної освіти. Юних краєзнавців привітали: Н.В.Савченко – директор Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, С.В Бут, головний спеціаліст відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти і науки України, Р.В. Маньковська – 1-й заступник Голови Національної спілки краєзнавців України, Д.Г. Омельченко – член Вченої Ради Українського географічного товариства. Вітальні виступи супроводжувались високохудожніми патріотичними номерами вихованців Центру дитячо-юнацької творчості Дарницького району м. Києва (директор – Л.М. Пазюк). Після урочистостей делегаціям було запропоновано декілька екскурсійних маршрутів столицею, серед яких були місця «Революції гідності», «Подвигу Небесної сотні», історико-культурні об’єкти та музеї м. Києва.

У середу 25 листопада відбулася краєзнавча конференція учасників збору, на якій учні продемонстрували своїм ровесникам, педагогам, вченим краєзнавчо-пошукові здобутки, розкрили перед друзями історичне минуле та сьогодення рідного краю.DSCF0689

24 – 25 листопада для учасників збору були організовані автобусна екскурсія «Київ – столиця України» та екскурсія до Національного музею народної архітектури та побуту України «Побут і традиції українського села», що тісно пов’язано з тими дослідженнями, які вели протягом десяти років учні та педагоги.

Усі учні відзначені Дипломами учасників збору, а педагоги та вчені отримали Грамоти Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Національної спілки краєзнавців України, Українського географічного товариства. За багаторічну плідну роботу з проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України» у 2006-2015 роках Грамотами Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді було нагороджено колективи обласних та Київського міського центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів.DSCF0780

Миколаївська обласна організація

ВСЕУКРАЇНСЬКА КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ “МІЙ РІДНИЙ КРАЙ, МОЯ ЗЕМЛЯ ОЧИМА СУЧАСНИКІВ”

Залишити коментар

20-22 листопада 2015 р. у Миколаєві пройшла Всеукраїнська (Х Міжрегіональна) краєзнавча конференція учнівської молоді “Мій рідний край, моя земля очима сучасників”, яку вже вшосте приймає Миколаївський обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (директор – Тетяна Горбова). Активну участь в її проведенні взяли члени Миколаївської обласної організації НСКУ О.Тригуб, А.Погорєлов, О.Смирнов, К.Горбенко та інші.

На форум юних краєзнавців прибули делегації із Дніпропетровської, Донецької, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської,  Сумської, Харківської, Херсонської областей. А також пошуковці-дослідники з усіх куточків Миколаївщини. В заочному етапі взяли участь представники Чернігівської, Черкаської та  Чернівецької областей.  А також представники Німеччини (всього 164 пошукових проекти).
Конференція розпочала свою роботу з урочистого відкриття і пленарного засідання, яке модерував Голова Миколаївської обласної організації НСКУ, доктор історичних наук, професор Олександр Тригуб.
Особливу атмосферу справжнього краєзнавчого свята підкреслювало місце проведення основної частини конференції – Миколаївський  обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми».

Учасників заходу привітали:  Горбова Т.О. – директор МОЦТКЕ УМ; Савченко Н.В., директор Українського державного центру туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді; Личко Г.В., начальник відділу дошкільної, загальної, середньої, та позашкільної освіти та ресурсного забезпечення ДОНМО Миколаївської облдержадміністрації; Шуляр В.І., директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;  Василевич Т.А., учителька української мови та літератури Миколаївської приватної загальноосвітньої школи I-III ступенів “Гіпаніс-ЕОС”.
З Божим благословенням до юних краєзнавців прийшов отець Іван, настоятель храму Кафедрального собору Касперівської Ікони Божої Матері.
Шанованими гостями свята були і відомі миколаївці:  Чижова Л.Я., поетеса, лауреат Аркасівської премії; Погорєлов А.А., доцент Навчально-наукового інституту історії, політології  та права Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського; Смирнов О.І., старший викладач Навчально-наукового інституту історії, політології  та права Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського; Чернявський В.В., заступник директора з наукової роботи Миколаївського  обласного  краєзнавчого музею.

Відповідно до Умов VІ Всеукраїнської (Х Міжрегіональної) краєзнавчої конференції учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» представлено 6 секцій:
–   «Історичне краєзнавство»;
–   «Географічне краєзнавство та геологія»;
–   «Археологічне краєзнавство»;
–   «Екологічне краєзнавство»;
–   «Культура, література, архітектура та мистецтво рідного краю»;
–    «Етнографічне краєзнавство та музейна справа».

Проблемні питання історичного минулого,  діяльність яскравих особистостей кожного регіону України висвітлювали  юні дослідники-історики на секції  «Історичне краєзнавство», яке працювало двома підгрупами.
Зв’язок сьогодення зі стародавніми поселеннями на території  України і подальша доля  археологічних пам’яток – головні теми  виступів юних археологів. Роботу секції організовано на базі лабораторії археології та етнології навчально-наукового Інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.

На секції «Екологія» юні дослідники обговорювали екологічні проблеми, які виходять за межі рідного краю і області, можливість активізувати природоохоронну роботу через туристсько-краєзнавчу діяльність.
Творчий пошук в процесі вивчення географії України сприяє розвитку в учнів порівняльного підходу до характеристики фізико-географічних процесів і явищ, глибшому розкриттю закономірних зв’язків у природному середовищі – це стало головним висновком після виступів юних географів.
У більшості робіт секції «Етнографія та музейна справа»  автори-дослідники розкривали особливості українського ремесла, рукоділля, поетично показали самобутні портрети майстрів народної творчості, музейні перлини свого регіону.
На секції «Культура. Література. Архітектура та мистецтво рідного краю» виступи юних дослідників були цікавими і творчими. Вони розкривали багатогранний світ митців культури  і мистецтва рідного краю, що є запорукою невмирущості нації, вікової  культура і духовності, пам’яті і слави народу.

У секції «Історичне краєзнавство» представлено 50 доповідей, в секції «Етнографічне краєзнавство та музейна справа» – 26 доповідей, “Археологічне краєзнавство” – 14 доповідей, “Географічне краєзнавство та геологія” – 22 доповіді, «Культура, література, архітектура та мистецтво рідного краю» – 23 доповіді, “Екологічне краєзнавство” – 16 доповідей.
Керівниками секцій стали провідні науковці Миколаєва, представники інших регіонів України – провідні профільні спеціалісти. Почесною гостею секцій стала директор департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації Веліховська А.Б.
По закінченні роботи секцій всіх учасників запросили взяти участь в різноманітних майстер-класах, а козацькою громадою Миколаївської області (Голова в Ради отаманів м.Миколаєва та Миколаївської області Щербаков С.А.) влаштовано для юних краєзнавців ігрову програму.
21 листопада в Миколаївському обласному Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій урочисто підведено підсумки VІ Всеукраїнської краєзнавчої конференції учнівської молоді “Мій рідний край, моя земля очима сучасників”. Всі учасники отримали грамоти за активну участь у краєзнавчій конференції, диски з матеріалами конференції, спецвипуск газети МОЦТКЕУМ «Рідна стежина».
Авторам кращих науково-пошукових робіт вручені сертифікати на право друку робіт в збірнику VІ Всеукраїнської конференції «Мій рідний край».
Всього до проведення заходу залучено понад 350 учасників.

За матеріалами офіційного сайту

Миколаївського обласного Центру туризму, краєзнавства та екскурсій
учнівської молоді (http://nikturcentr.mksat.net)
Закарпатська обласна організація

День працівників культури та майстрів народного мистецтва

Залишити коментар

unnamedОбласна організація НСКУ спільно з правлінням культури облдержадміністрації (начальник – член ЗОО НСКУ Ю. Ф. Глеба), за сприяння члена правлінь Закарпатської обласної організації та Національної спілки краєзнавців України С. М. Аржевітіна вперше організували відзначення професійного свята працівників культури в музейному комплексі «Старе село». День працівників культури у Колочаві відзначали не випадково, адже у селі працюють 10 історико-культурних музеїв.

На святі були представлені експозиції виставок творів народних умільців Колочави та інших населених пунктів Міжгірського району Закарпатської області. Окремо було презентовано кулінарне мистецтво.

На початку свята перед музеєм «Старе село» шановних гостей зустріли історичні постаті села Колочави – останній опришок Карпат Микола Шугай, угорський жандарм та інші. Староста села запросив усіх на територію музейного комплексу. В супроводі чарівної мелодії трембіт та сопілок краєзнавці місцевого осередку, молоді дівчата в національних костюмах зустріли гостей хлібом-сіллю. В супроводі троїстих музик учасники зібрання пройшли на територію сільського музею архітектури і побуту, де вони ознайомилися з експозиціями виставок. Екскурсоводи-кразнавці розповідали про народну творчість сіл і району і пригощали смачними верховинськими стравами.

Офіційні вітання працівникам культури і народного мистецтва проголосили заступник голови Міжгірської райдержадміністрації Василь Васильович Юрик і начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Федорович Глеба.

Колочавці-краєзнавці запросили учасників зібрання на майстер-клас своєї традиційної страви – ріплянки. Майстерність для гостей демонстрував, зокрема, член ревізійної комісії ЗОО НСКУ Анатолій Миколайович Сюгай та ін. Дегустація всім прийшлася до смаку.

Гостей також було ознайомлено з численними музейними експозиціями. Особливий інтерес викликало відвідування єврейської корчми «У Вольфа». Тут під звуки єврейських мелодій у виконанні троїстих музик працівники культури ознайомилися з історією колочавських євреїв, а бажаючі випили «децу». На святі було багато цікавого і повчального.

Донецька обласна організація

У СВЯТОГІРСЬКУ ТЕПЕР Є ВУЛИЦЯ ІМЕНІ СІБІЛЬОВА

Залишити коментар

Святогірська міська рада на виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» 20 жовтня ц.р. ухвалила рішення про перейменування низки міських вулиць. Тепер у духовному та рекреаційно-туристичному центрі Донеччини є вулиці Соборна (Комсомольська), Курортна (60 років Жовтня), Шкільна (Леніна), Г.Сковороди (Свердлова). а вулицю Жовтневу перейменували у вулицю імені Миколи Сібільова.

Микола Вікентійович Сібільов – археологр, музейник, краєзнавець. Він зробив неоціненний внесок у збереження цінних музейних експонатів, пропаганду знань про Слобожанський край, особливо про території Ізюмщини та Святогіря.

М.Сібільов народився 2 лютого 1873 р. у м. Глухів Чернігівської губернії. У 1912 р. переїхав до м. Ізюм Харківської губ. Тут він зайнявся археологією та історією краю. Відкрив понад 350 стоянок первісних людей, древніх поселень, городищ, могильників. Зібрав у Придінців’ї більше 60 тисяч предметів побуту, знарядь праці наших далеких предків. Майже всі знахідки стали експонатами Ізюмського краєзнавчого музею, відкритого 1920 року, ініціатором та першим директором якого і став невтомний краєзнавець. Свої археологічні відкриття і знахідки на територіях Ізюмського, Слов’янського, Краснолиманського та Артемівських районів М.В.Сібільов описав у чотирьох книгах «Древности Изюмщины» та в деяких наукових статтях.

З 1934 р. М.В.Сібільов жив у Святогірську, продовжував археологічні дослідження. Разом з дружиною С.М.Одинцовою створювали краєзнавчий музей, директором якого призначили Софію Миколаївну. У 1936 р. М.Сібільова зарахували ст. науковим співробітником Інституту археології АН України.

Війна, нав’язана фашистською Німеччиною, змусила шукати можливість зберегти хоча б найцінніші експонати Ізюмського та Святогірського музеїв. У Святогірську Сібільову вдалося закопати чимало експонатів, деяку частину переправити до Уфи. Тільки у 2008 р. краєзнавцям вдалося віднайти яму, у якій Сібільов у 1942 р. сховав від окупантів музейні експонати. Завдячуючи подвижництву таких людей, як М.В.Сібільов, ми дізнаємося про минуле, зберігаємо свою пам’ять. А ім’я невтомного краєзнавця справедливо увічнено у назві вулиці, у його честь у Святогірську започатковані “Сібільовські читання”.

Віктор Скрипник, голова Слов’янської краєзнавчої організації, член НСЖУ.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Лауреати Премії імені Дмитра Яворницького 2015 року

Залишити коментар

0110 листопада 2015 р. Національна спілка краєзнавців України урочисто, за участю членів Президії правління НСКУ, відомих істориків, діячів культури та науки, працівників музеїв і бібліотек Києва, відзначила Премією імені Дмитра Яворницького активістів краєзнавчого руху. Вручав Премію голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт. Грошову винагороду Премії, як і минулого року, за рішенням Президії правління НСКУ, було перераховано на потреби Збройних Сил України.

У 160-річний ювілей від дня народження академіка Дмитра Яворницького за вагомий внесок у збереження історико-культурної спадщини в Україні високу нагороду громадськості отримали:

Дмитренко Микола Костянтинович – фольклорист, етнограф, краєзнавець, літературознавець, письменник, журналіст, педагог, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України.

Член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України. Член редакційних колегій серії «Український історичний роман» видавництва «Український центр духовної культури», журналів «Матеріали до української етнології», «Фольклористичні зошити», «Міф і фольклор», «Київська старовина».

Член Комітету з присудження державної премії при Президентові України «Українська книжка року», лауреат премії ім. І.Патмара в галузі фольклористики (Чуваська Автономна Республіка). Автор понад 350 наукових праць.

Учасник багатьох міжнародних з’їздів славістів, конференцій, симпозіумів, фольклорних і кінофестивалів в Україні, Франції, Голландії, Польщі, Росії, Грузії, Білорусі, Киргизстані, книжкових виставок. Записав понад дві тисячі народних пісень, сотні легенд, переказів, загадок, прикмет, повір’їв, прислів’їв і приказок.

Організатор, науковий керівник науково-дослідних робіт «Український фольклор: від архаїки до модерну», «Український фольклор: динаміка функціонування, методологія дослідження», проектів «Історія української фольклористики: В 3-х т.», «Українська фольклористична енциклопедія: У 2-х т.», «Українські народні думи: В п’яти томах». Досліджує проблеми наукової методології, теорії фольклору, історії фольклористики, фольклорно-літературні зв’язки.

За його редакцією опубліковано понад 30 монографій, навчальних посібників, фольклорних збірників. Значним внеском в українське краєзнавство став фольклорно-етнографічний часопис «Народознавство» (1914–2014), засновником, головним редактором і видавцем якого є М.К.Дмитренко. Упродовж тривалого часу в часопису опубліковано десятки матеріалів у спеціальних рубриках «Ріднокрай», «Народознавці України», «Студії», «Символи» та ін.

Киркевич Віктор Геннадійович – краєзнавець, дослідник історії Києва, колекціонер, літератор, автор понад 500 статей та 27 книг з історії Києва і України, а також путівників, туристичних карт. Заслужений працівник культури України.

Підготував 15 авторських передач на телебаченні. За сценаріями Віктора Киркевича знято десять науково-популярних фільмів, серед яких: «Реріх і Україна», «Зайди на гори київські», «Княжий пам’ятник» (Студія науково-популярних фільмів); «Владислав Городецький», «Таємниця Міжгір’я» («Укртелефільм») та ін.

Величезна колекція Віктора Киркевича містить: поштівки та листівки, книги, журнали та газети, гравюри та твори живопису, твори декоративно-ужиткового мистецтва та предмети побуту тощо. Більшість експонатів колекції існує в обмеженій кількості примірників. Протягом кількох останніх років В.Киркевич намагається передати свою колекцію державі для створення у місті Києві Музею історії державотворення та незалежності України. Брав участь у понад 20 виставках у різних містах України та за кордоном, має чимало персональних виставок.

Багато років по усьому світу збирає усе, що має відношення до шведсько-українських дипломатичних відношень, постатей його улюблених героїв І.Мазепи та Карла ХІІ та їх оточення. Це зібрання демонструвалася на виставках у Льончопінгу (Швеція), Нью-Йорку (США), Києві.

_DSC0046

Кот Сергій Іванович – член Правління НСКУ, керівник Центру історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.

Дослідник теоретичних і практичних проблем збереження історико-культурної спадщини, історії становлення пам’яткоохоронної справи в Україні, питань повернення та реституції культурних цінностей.

Член редколегій журналів «Пам’ятки України», «Розбудова держави». Учасник міжнародних переговорів з питань повернення в Україну культурних цінностей. Автор базового Закону України «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей» (1999), член робочої групи з підготовки Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000).

Нестуля Олексій Олексійович – голова правління Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор, Лауреат Державної премії у галузі науки і техніки України, заслужений працівник освіти України. Член Президії Науково-методичної комісії з торгівлі Міністерства освіти і науки України, голова ради директорів та директорів ВНЗ споживчої кооперації України, голова Полтавського навчального комплексу «Освіта», очолює наукову школу університету з дослідження пам’яток та культурних цінностей України. Має близько 200 опублікованих наукових праць, з них 9 монографій. Як науковий керівник підготував 10 кандидатів наук, двох докторів наук, є головним редактором вісника Полтавського університету економіки і торгівлі, членом редакційних колегій наукових журналів «Археологічний літопис Лівобережної України», «Історична пам’ять».

Шакін Микола Іванович – лауреат Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ, громадський діяч, письменник, краєзнавець, журналіст, художник, кандидат технічних наук.

Його роботи отримали визнання як на Харківщині, так і за її межами. Він автор, ініціатор та організатор понад 20-ти пам’ятних меморіальних дощок відомих і видатних людей Слобожанщини та України, зокрема Героя України, академіка Петра Тронька.

Шакін М.І. зробив вагомий внесок в уславлення пам’яті українських письменників і краєзнавців. Ним у 2013 р. започаткована Всеукраїнська літературно-мистецька та краєзнавча премія ім. Петра Василенка, того ж року відновлена у новому форматі Всеукраїнська літературна премія ім. М.Чабанівського. Його коштом розроблено та виготовлено нагородну атрибутику цих премій (нагрудний знак – медаль, посвідчення та диплом).

В низці населених пунктів на Харківщині установлені знаки, що позначають назви та дати заснування цих населених пунктів. Шакін М.І. піклується та капітально ремонтує, відновлює пам’ятники видатним вченим та науковцям.

За видання 4-томного «Тернопільського енциклопедичного словника» (2004–2009 рр.) та 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (2014 р.):

Мельничук Богдан Іванович – головний науковий редактор енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта», письменник, редактор, журналіст, краєзнавець, лауреат ряду всеукраїнських літературно-мистецьких премій, член Національних спілок журналістів, письменників, краєзнавців України, Наукового товариства ім. Т.Шевченка.

Видав 43 своїх книги драматургії, прози й поезії. Автор і співавтор 40 краєзнавчих книжок. У академічних обласних і народних театрах поставлено 36 п’єс та інсценізацій Б.Мельничука, ряд вистав отримали високі відзнаки.

Автор сотень статей, нарисів, рецензій та інших публікацій у ЗМІ. Укладач і редактор більше 600 книжок. Пісенні твори на слова Б.Мельничука відзначені на різноманітних фестивалях і конкурсах.

Уніят Віктор Богданович – керівник редакційно видавничої групи енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», заступник голови правління Тернопільської обласної організації НСКУ, голова Тернопільської обласної організації «Асоціація краєзнавців-енциклопедистів Тернопільщини», первинного осередку Тернопільської обласної організації НСЖУ, член правління обласних організацій «Асоціації релігієзнавців», Геральдичної спілки Тернопільської області, член «Меморіалу» та НТШ.

Автор та співавтор 15 книг на історико-краєзнавчу тематику, упорядник ряду книг. Близько 4-х тисяч статей у 4-х томному «Тернопільському Енциклопедичному Словнику» і енциклопедичному виданню «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Володимир Дмитрук, відповідальний секретар НСКУ