2 липня 2015 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 212) відбувся «круглий стіл» на тему: «Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення», ініційований Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України.

У зв’язку з вимогою Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Україні підлягає перейменуванню значна кількість міст та інших топонімічних об’єктів, зокрема у Києві – понад 100 вулиць. Це один з відповідальних моментів в історії топонімічної політики в столиці України, який вимагає відповідного наукового, інформаційного та організаційного забезпечення, консолідації зусиль краєзнавців для максимально ефективного вирішення поставлених завдань. Цим питанням присвячувався круглий стіл.

Вів засідання Олександр Гончаров – голова правління Київської міської організації НСКУ. З вітальними словами до учасників заходу звернулися голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт та начальник відділу з суспільно-політичних питань Департаменту суспільних комунікацій КМДА, секретар Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Ярослав Шибанов.

Олександр Реєнт, зокрема, зазначив, що Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України проблемам топоніміки приділяють значну увагу. Ці питання розглядалися на останньому засіданні Президії правління Спілки у червні 2015 року. Члени Президії підтримали звернення Українського інституту національної пам’яті про співпрацю у справі перейменування географічних назв, населених пунктів та об’єктів, пов’язаних із символікою тоталітарного режиму. Президія правління Спілки звернулася до своїх регіональних організацій з проханням підтримати ініціативу Інституту і рекомендувала скласти перелік назв із пропозиціями про перейменування.

Виконуючи рішення Президії правління Спілки, Київська міська організація НСКУ ініціювала обговорення цих питань. З метою вироблення обґрунтованих пропозицій і рекомендацій за круглим столом зібралися разом краєзнавці, представники державних органів влади, викладачі, пам’яткоохоронці, бібліотекарі, екскурсоводи міста.

Ярослав Шибанов ознайомив учасників круглого столу з особливостями роботи Комісії з питань найменувань при Київському міському голові в сучасний період.

Учасники зібрання заслухали доповіді: «Особливості реалізації сучасної топонімічної політики в Києві» – доповідач Наталія Терес, канд. іст. наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові; «Назви географічних об’єктів Києва як джерело формування історичної та культурної пам’яті» – доповідач Сергій Вакулишин, Відмінник освіти України, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва; «Науково-методичне та організаційне забезпечення реалізації топонімічної політики: роль і завдання Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України» – доповідач Олександр Гончаров, канд. іст. наук, доцент, голова правління Київської міської організації НСКУ.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були відомі науковці, викладачі ВНЗ, краєзнавці – Сергій Білокінь, д-р іст. наук, головний науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, керівник Центру культурологічних студій Інституту, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові; Святослав Вербич, канд. філол. наук, ст. наук. співробітник Інституту української мови НАН України, секретар Української ономастичної комісії; Кирило Третяк, канд. іст. наук, керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України, член НСКУ; Руслана Маньковська, канд. іст. наук, ст. наук. співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ; Павло Сацький та Тетяна Ніколаєва, канд. іст. наук, доценти Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, члени НСКУ; Євген Букет, член НСКУ, головний редактор газети «Культура і життя»; Борис Войцехівський, член НСКУ та НСЖУ; Віктор Киркевич, києвознавець і колекціонер, член НСКУ; Ольга Бережна, екскурсовод, член Київської міської організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса; Ігор Левитський, член НСКУ.

Учасники дискусії, окрім розгляду методологічних підходів до вирішення питань перейменувань, висловили низку пропозицій, які стосувалися найменувань конкретних вулиць столиці.

Руслана Маньковська, користуючись нагодою, подякувала присутнім представникам Комісії з питань найменувань при Київському міському голові, краєзнавцям, які взяли участь в електронному голосуванні, за підтримку пропозиції Національної спілки краєзнавців України назвати одну із вулиць Києва у Голосіївському районі на честь академіка Петра Тронька з нагоди 100-річчя від дня народження. Зазначила також, що Спілка ініціює надання імені П.Т. Тронька його дітищу – Національному музею народної архітектури та побуту України.

Олександр Гончаров, підводячи підсумки обговорення, запевнив учасників круглого столу, що Президія правління Київської міської організації проаналізує висловлені учасниками заходу пропозиції і врахує їх у своїй діяльності.

Учасники круглого столу «Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення» констатували, що в ході обговорення розглянуто важливі й актуальні проблеми, які мають не тільки місцеве, але й загальнонаціональне значення. Масове перейменування понад 100 вулиць у столиці України є важливим політичним процесом, який має бути науково-методично, інформаційно та організаційно забезпеченим. Було ухвалено низку рекомендацій щодо вирішення цих питань.

У зв’язку з тим, що в окремих місцевостях Києва передбачається масове перейменування вулиць (наприклад, у Борничах – 20, Біличах – 7, Троєщині – 5), КМДА та районним адміністраціям рекомендовано створити спеціальні групи (комісії), до складу яких увійшли б науковці, представники місцевих організацій, вуличних комітетів, депутати Київради та працівники районних адміністрацій. Метою діяльності таких комісій була б підготовка наукових та інформаційних матеріалів, участь у роз’яснювальній роботі серед мешканців та інші форми діяльності.

Київській міській організації Національної спілки краєзнавців України рекомендовано активніше долучитися до наукової, інформаційної та організаційної роботи в ході перейменування вулиць тоталітарної доби, зокрема, налагодити в цьому питанні тіснішу співпрацю з державними установами й громадськими організаціями; Президії правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, Комісії КМО НСКУ з топоніміки долучитися до науково-методичного та інформаційного забезпечення процесу перейменування топонімічних об’єктів: підготувати відповідні документальні та довідкові видання, буклети, інформаційні листки тощо; розгорнути роботу з залучення науковців, краєзнавців до вирішення проблем, пов’язаних із перейменуванням вулиць та інших топонімічних об’єктів столиці України, зокрема через створення робочих груп з питань перейменувань вулиць у районах Києва. Члени цих груп мають долучитися до громадського обговорення питань перейменування назв тоталітарної доби, налагодити співпрацю з місцевими громадами, проводити роз’яснювальну роботу в засобах масової інформації.

Читати далі Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення →

Національна спілка краєзнавців України нещодавно, 16 травня на малій батьківщині народної художниці у селі Богданівка здійснила краєзнавчий проект «Катерина Білокур. Мистецтво жити на землі». Саме рідний край наповнює творчими силами та наснагою митця. І щоб осмислити той неосяжний космос українського генія, варто доторкнутися до землі, яка викохала художницю, зайти до її сільської хати, в якій в стражданнях і муках народжувались мистецькі шедеври.

16 червня у 115-річчя від дня народження мисткині організатори масштабного проекту запросили краєзнавців до Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» на відкриття виставки «Катерина Білокур. Хочу бути художником!». На ній вперше представлено 86 творів художниці з десяти музеїв та кількох приватних колекцій України, зокрема: Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Яготинської художньої галереї, Меморіального музею-садиби Катерини Білокур у селі Богданівка.

Картини Катерини Білокур – це вся Україна, краса її землі, душа і пісня народу. У них виразно проступає глибоко народний характер мистецької спадщини художниці, яку сучасне суспільство лише починає відкривати для себе.