Фестиваль ріплянки в Колочаві

Запрошуємо 14 червня о 13.00 у музей-скансен «Старе село»

(село Колочава, Міжгірського р-ну, Закарпатської обл.)

У програмі фестивалю:

  1. Відкриття фестивалю. Інтерактивне театралізоване дійство мешканців

«Старого села».

2. Відкриття музею «Кіно-книгарня». Зустріч із колочавськими

Книгарями: дяком Іваном Лугошом (1747 р.), Іваном Ольбрахтом

(1933 р.), Станіслав Аржевітін (2014 р.).

  1. Подорож «Колочавською вузькоколійкою» від станції «Чертежик» до

станції «Шугай» на дрезині, у вагоні-офісі, швидкій допомозі та паровозі. Залізнодорожні несподіванки та пригоди.

4. Повітряна переправа через річку Колочавку в кориті.

5. Дегустація ріплянки по-колочавськи: з грибами, сметаною, шкварками,

бринзою, вурдою та іншими смаколиками. Визначення переможців

фестивалю.

 

*- приймаються замовлення на обслуговування окремих груп (індивідуальна програма з персональним кухарем, окремою музейною садибою «Старого села» та театралізованою постановкою).

** – купон на дегустацію ріплянки можна придбати у касі музею «Старе село».

За додатковою інформацією звертайтеся:

ТУРИСТИЧНИЙ ОПЕРАТОР «АЖІО-ТУР»

тел.: +38 (067) 225-09-85

agio.tour@gmail.com

Підтримка влади

Підтримка влади...

У засіданні експертної ради Закарпатської обласної державної адміністрації з питань видання творів закарпатських авторів, що відбулася на днях, за дорученням правління ЗОО НСКУ, взяв участь член правління спілки, голова обласної організації Національної спілки письменників України В. П. Густі. На її розгляд запропоновано 20 рукописів, 17 з яких – прозові і 3 – поетичні.

В умовах обмеженого фінансування з обласного бюджету (на 2014 рік планується виділити всього 100 тис. грн.) члени ради вирішили видати знакові твори закарпатських авторів – книги «Зоря Шевченка над Карпатами», присвяченої 200-річчю з дня народження Кобзаря, художнього фотоальбому до 100-річчя з дня народження скульптора Василя Свиди і збірки творів письменника Михайла Томчанія (також з нагоди 100-річчя з дня народження).

Зібрання також рекомендувало управлінню культури облдержадміністрації створити раду меценатів і благодійний фонд для видання книг закарпатських авторів.

Перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Сербайло запевнив, що на черговій сесії облради внесе пропозицію щодо збільшення видатків з обласного бюджету на видання книг у краї.

Вітаємо лауреата!

Вітаємо лауреата!...

Сергія Федаку, члена Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців, щиро вітають колеги із присудженням обласної премії в галузі журналістики ім. М. Бабидорича з нагоди Дня журналіста, за серію публікацій про історію Закарпаття.

Сергію Дмитровичу! Ваша повсякденна, наполеглива і високопрофесійна праця, гостре почуття обов’язку, відданість обраній справі давно здобули широке визнання і повагу широкого кола читачів і шанувальників Вашого таланту.

Бажаємо, щоб і надалі Ваше щире і об?єктивне слово служило утвердженню правди та істини, гостро необхідних добра і справедливості. Нехай незрадлива доля буде прихильною до Вас і дарує міцне карпатське здоров?я, велике людське щастя і довгі роки вільного життя!

Від імені краєзнавців області,

голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган

«Мальовнича Україна – туристичний край»

«Мальовнича Україна – тури...

23 травня 2014 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулося урочисте підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Мальовнича Україна – туристичний край». Конкурс було організовано Інститутом історії українського суспільства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» у партнерстві із Національною спілкою краєзнавців України та Спілкою сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму в Україні за підтримки Державного агентства України з туризму та курортів.

На конкурс було представлено 65 робіт, які присвячено пам?яткам, котрі становлять інтерес як перспективні туристичні об?єкти. В своїх роботах конкурсанти також розробили бізнес-плани експлуатації цих об?єктів у туристичній сфері. У відборі конкурсних робіт головний акцент було зроблено на маловідомі об?єкти. Конкурс був покликаний розробляти інновації для туристичної галузі, які мають також враховувати необхідність збереження цікавих пам?яток та їх популяризацію.

Від імені Віце-прем’єр-міністра України Сича О. М. конкурсантів привітав Керівник служби Віце-прем’єр-міністра Осмоловський А. О., вітання конкурсантам висловили Заступник Голови Державного агентства України з туризму та курортів Шенін А. О. та Президент Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Голубаха І. А.

Конкурсантам-фіналістам і переможцям було вручено відзнаки Директором Інституту історії українського суспільства Дудко І. Д. і Головою правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України Гончаровим О. П.

Перше місце на конкурсі зайняла робота студента Київського національного торговельно-економічного університету Туника Олександра на тему «Українське Кіото – унікальне поєднання культур». Два других місця здобули роботи студента Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Лазарєва Михайла «Шляхом Григорія Савича Сковороди. Оазис у місті: Савкін яр» та студентки Львівського національного аграрного університету Мачіхи Ірини «Туристичний спортивно-культурний комплекс Петра Нестерова». Три третіх місця вибороли роботи: студенток Чорноморського державного університету імені Петра Могили Котляр Оксани «Брама Миколаївського Адміралтейства» та Щербини Юлії «Приінгульська садиба Тропіних», а також робота студентки Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» Марії Моргун на тему «Історичне коло Кривого Рогу». Роботи, представлені на конкурс, охоплюють пам?ятки всієї території України.

Інститут історії українського суспільства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» планує і надалі проводити конкурс «Мальовнича Україна – туристичний край», стимулюючи студентську молодь до пошуку нових цікавих пам?яток та розробку інновацій для туристичної галузі.

Павло Сацький, голова краєзнавчого осередку КМО НСКУ в КНЕУ імені Вадима Гетьмана

Додаток ІДодаток ІI

Тарас Шевченко у духовному бутті України

Тарас Шевченко у духовному ...

Таку назву мала Всеукраїнська наукова літературно-краєзнавча конференція, що відбулася 22 травня в місті Обухові.

У вітальній адресі до учасників і гостей конференції Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАН України Леонід Губерський зазначив: “Україна і світ цьогоріч вшановує знаменну дату – 200-річчя від дня народження Людини, яка своїм життям, творчістю і помислами була завжди звернена до Батьківщини. „Кобзар” Тараса Шевченка з покоління в покоління несе в народ велич його слова, людяності, пророцтва і духу”. Саме цьому славетному ювілею була присвячена конференція, яку організували історичний факультет та Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Обухівська міська рада, Управліня освіти виконавчого комітету Обухівської міської ради, Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів та НВК «Спеціалізована школа – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 імені А.С. Малишка».

Тематика доповідей найрізноманітніша: від проблем сучасного шевченкознавства, тлумачень творчості геніального письменника і художника до краєзнавчих описів шевченківських шляхів і ролі Тараса Шевченка в сучасній Україні. Обухівці (а цього дня вони вщерть заповнили велику залу районного центру культури і дозвілля) із захопленням слухали виступи доповідачів, вітаючи їх гучними оплесками.

Серед доповідачів — відомі в Україні науковці, літератори, краєзнавці, дослідники, громадські діячі, а саме: доктор історичних наук, професор кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук, голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара, кандидат технічних наук Роланд Франко, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Галина Александрова, завідувач кафедри української літератури Інституту філології та літературної творчості імені А.С. Малишка Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, доктор філологічних наук, професор Володимир Погребенник, професор Київського міжнародного університету, член головної ради Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Іван Ющук, завідувач відділу Національного музею Тараса Шевченка Ольга Косицька, заступник голови Галицького районного у м. Львові об’єднання ВУТ „Просвіта” імені Тараса Шевченка Оксана Семенюк та інші.

Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX — початку XX ст. Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт у привітанні наголосив: “Життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка для усіх поколінь українців були і назавжди залишаться взірцем мужності і твердості духу, вірного служіння своєму народові та великої моральної відповідальності перед ним. Неоцінимим є внесок Шевченка у процес національного відродження, утвердження у народній свідомості звитяжних ідей грядущої державності України”.

У цей день не лише знаменна дата та подія об’єднали людей, а й повага і любов до генія та світоча українського народу Тараса Григоровича Шевченка, який на тлі історичних епох відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле і надію на майбутнє. Всі хто завітав на конференцію переконалися, що слова Тараса Шевченка – заповідальні й, як ніколи своєчасні. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять. Нині, коли Україна стала місцем найжорстокіших експериментів віку, Шевченкове сонце зазирає нам у вічі так, як ще ніколи. Проникатись ним, жити з ним, звіряти свій крок будуть і наші нащадки. Кобзар єднав і єднає покоління, єднає Україну.

Євген Букет,

заступник голови Київської обласної організації НСКУ

Спеціально для nsku.org.ua

Програма конференції

ЗВІТУЄ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НСКУ

20 травня 2014 р. відбулися звітно-виборні збори Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Вони підсумували чотирьохрічну роботу членів міської організації впродовж 2010 – квітня 2014 рр. Зібрання засвідчило, що краєзнавці Кам’янця-Подільського посідають чільне місце не тільки в Хмельницькій області, але й в Україні серед регіональних структур НСКУ.
Доповідь про підсумки діяльності організації за останні чотири роки виголосив голова міської організації – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України К-ПНУ імені Івана Огієнка Олександр Комарніцький.
Станом на початок 2014 р. міська спілка налічувала 51 особу, у тому числі 14 докторів наук, професорів, 23 кандидати наук, доценти. Приємно, що за останні 4 роки осередок зріс як в кількісному, так і в якісному плані. Організація поповнилась 10 дослідниками, у т.ч. додалося 3 доктора і 4 кандидати наук.
На високому рівні поставлена науково-громадська та організаційна діяльність. Ледь не щомісяця за підтримки керівництва міської організації проводяться конференції різного рівня, круглі столи, форуми. На висоті й видавнича діяльність: за чотири роки побачило світ 29 монографій, 65 брошур, книг і покажчиків, 61 навчальний посібник, авторами та співавторами яких є члени НСКУ. Проводиться популяризація краєзнавчого руху членами організації серед молоді у вишах та школах. Громадськість повсякчас дізнається про останні краєзнавчі дослідження з преси. Значним досягненням є публікації членів спілки в наукових збірниках (різного рівня – міжнародного, всеукраїнського, регіонального), спеціалізованих фахових виданнях, наукових журналах. Так, за останні чотири роки опубліковано 1464 статті, причому, якщо в 2010 р. побачило світ всього 103 статті, то минулого року – уже 402. Найбільше публікацій мають дослідники: Віктор Прокопчук – 167, Олександр Завальнюк – 164, Олександр Комарніцький – 118, Лев Баженов – 91, Віктор Савчук – 87, Наталія Урсу – 83, Анатолій Філінюк – 67.
Було затверджено план роботи організації на поточний рік. Зокрема, в жовтні заплановано провести IV Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я», міжнародну інтернет-конференцію «Мистецька спадщина Поділля у контексті полікультурного європейського простору». Шляхом проведення круглих столів заплановано підняти проблему 100-річчя з дня початку Першої світової війни, 95-річчя Кам’янецької доби Директорії УНР. На вересень заплановано дискусію «Кам’янець: литовський чи давньоруський?». Планується підписання договору про співпрацю з Національною спілкою журналістів України.
Діяльність організації та голови міської організації упродовж звітного періоду визнано плідною. Тому кандидата історичних наук, доцента О. Комарніцького одноголосним рішенням обрали надалі очолювати осередок кам’янецького краєзнавчого руху. Оновлено правління міської організації, до якого увійшли 11 осіб.
Приємною традицією стало те, що під час звітно-виборчих зборів кожен учасник отримав 64-сторінкову брошуру, в якій детально висвітлено діяльність організації за останні чотири роки. Подано перелік місцевих краєзнавців – із зазначенням дати народження, посади, наукового ступеня, вченого звання, напрямку краєзнавчої наукової роботи. Брошури з підсумками роботи за 2010 – квітень 2014 рр. видано заздалегідь, отож маємо вже гарну традицію завчасно звітувати про здійснене друкованими виданнями, що приємно оцінила наукова громадськість, місцева преса.

В.В.Пагор, молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець», член НСКУ

Звіт у форматі pdf

Великий святковий концерт до 200-річчя Т. Шевченка

Великий святковий концерт ?...

за участі Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відбувся 20 травня у великій залі філармонії. Концерт було дано напередодні (22 травня) річниці перепоховання Кобзаря з С. Петербурга до Канева.
     У концерті взяли участь хор студентів Ужгородського державного музичного училища імені Дезидерія Задора, хор хлопчиків та юнаків Мукачівської хорової школи, заслужений академічний Закарпатський народний хор, симфонічний оркестр Закарпатської філармонії; солісти  – Петро Матій, Марія Зубанич, Оксана Ільницька-Хархаліс, Ганна Данканич,  Катерина Гажо, Марія Негер, Михайло Подкопаєв.
    В програмі концерту – прем’єри (вокальний цикл на найвідоміші поезії Т. Шевченка Р. Меденці для 4-х солістів, мішаного хору і симфонічного оркестру, пісня-поема «Наш Тарас» для солістів, хору  оркестру В. Теличко на слова В. Шапран на тему пісні «У діброві вітер виє»), а також твори М. Лисенка, Б. Лятошинського, П. Майбороди.   
     Одночасно було відзначено 20-річчя створення обласної організації Національної спілки композиторів України.
     На святковому вечорі виступив і вручив вітальну адресу голові обласної організації  Національної спілки композиторів України В. Ф. Теличку член ЗОО НСКУ П. М. Хданич.
     У святі також взяли участь члени ЗОО НСКУ Глеба Ю. Ф., Густі В. П., Делеган М. В., Офіцинський Р. А. і Федака С. Д.

Суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації у музейному краєзнавстві

За матеріалами науково-краєзнавчої експедиції НСКУ на Житомирщину

Для Національної спілки краєзнавців України дієвою формою залучення широкої громадськості до краєзнавчого руху України та проблем збереження історико-культурної спадщини краю стали науково-краєзнавчі експедиції, в рамках яких проводяться тематичні круглі столи, прес-конференції, брифінги, наукові наради та консультації з провідними фахівцями та краєзнавчим активом про нагальні питання українського краєзнавства. Такі виїзди на місця були здійснені в 2009 – 2013 рр. на Полтавщину, Львівщину, Чернігівщину, Дніпропетровщину, Запоріжжя, Херсонщину, Обухівщину, Київщину, Вінниччину. Спілка опублікувала матеріали і документи проведених краєзнавчих експедицій у збірнику «Джерела духовності», що побачив світ на початку 2014 р.
22 – 23 квітня 2014 р. краєзнавці здійснили чергову науково-краєзнавчу експедицію, цього разу на Житомирщину. Обласну організацію НСКУ очолює відомий музеєзнавець та громадський діяч Лариса Петрівна Грузська – директор Житомирського обласного краєзнавчого музею, лауреат Премії ім. Героя України М. І. Сікорського НСКУ. Цей край має глибокі традиції краєзнавчих досліджень, закладені діячами Волинського наукового товариства та продовжені сучасними краєзнавцями і науковцями краю. Експедицію Президія правління Спілки присвятила одній із важливих галузей краєзнавства – музейному краєзнавству.
В Україні нараховується близько 500 музеїв державного підпорядкування, серед них понад 160 – краєзнавчі музеї. У музеях зберігається майже 12 млн. пам’яток, з яких експонується лише 3 – 5% музейних предметів, нагромаджені унікальні творіння матеріальної і духовної культури українського народу, свідчення його суспільно-політичного, науково-технічного і культурного розвитку. Вони становлять невід’ємну частину загальнолюдських цінностей, відображають ідеали поколінь, розповідають про різні періоди історії, видатних діячів держави, науки і культури, активно впливають на формування почуття громадянської та національної гідності в суспільстві, тому вкрай необхідно залучати цей пласт історико-культурної спадщини у сучасному житті.
Особливу роль у розвитку краєзнавства відіграють краєзнавчі музеї, як осередки вивчення місцевої історії, дослідження минувшини рідного краю та центри культурного життя регіону. Їх зібрання яскраво демонструють самобутність та специфіку кожного краю України. Музеї наділені багатим потенціалом впливу на суспільні процеси, а також і самі змушені дієво реагувати на виклики сьогодення, зокрема, активно впроваджувати у свою практику новітні технології, щоб розвивати і зміцнювати комунікативну взаємодію із суспільством. Не випадково визначено тему науково-краєзнавчої експедиції ««Музейне краєзнавство Житомирщини: суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації». Метою тематичної експедиції стало вивчення проблеми використання інноваційних технологій у роботі музеїв Житомирщини для популяризації краєзнавчих знань у регіоні. Перед учасниками делегації стояли конкретні завдання: привернути увагу широкої громадськості до проблем краєзнавства, пропагувати діяльність Національної спілки краєзнавців України та Житомирської обласної організації у регіоні; ознайомитись із музейною мережею Житомира, Бердичева, Коростишівського та Попільнянського районів; провести зустрічі із краєзнавчим активом області щодо нагальних питань розвитку краєзнавства на Житомирщині та сучасних підходів у функціонуванні музеїв, як соціокультурних інституцій; розглянути можливості меморіальних музеїв у контексті сучасних тенденцій соціалізації їх змісту роботи; обговорити із фахівцями музейної справи комунікаційний потенціал сучасних музеїв. Очолив делегацію Олександр Петрович Реєнт – голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, до її складу увійшли Р. В. Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, С. Д. Гальчак – голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, О. Г. Бажан – перший заступник головного редактора журналу «Краєзнавство» Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, О. І. Лупандін – науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Я. Л. Примаченко – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, С. Р. Бабушко – завідувач кафедрою іноземних мов Інституту туризму ФПУ, кандидат філологічних наук, Л. С. Соловей – старший викладач кафедри іноземних мов Інституту туризму ФПУ, голова краєзнавчого осередку в інституті, кандидат педагогічних наук та краєзнавці Києва. Програма експедиції передбачала зустрічі із краєзнавчим активом області, презентації краєзнавчих видань Спілки, відвідання музейних закладів Житомира, Бердичева, у селах Кмитів Коростишівського району і Романівка Попільнянського району, а також обговорення актуальних проблем музейного краєзнавства.
Знайомство із музейною Житомирщиною розпочалось із, на жаль, маловідомого сучасникам закладу – Кмитівського музею образотворчого мистецтва ім. Й. Д. Буханчука. Унікальний сільський художній музей носить ім’я уродженця сусіднього села Студениці, колекціонера та шанувальника мистецтва Йосипа Дмитровича Буханчука, який у 1974 р. передав власну колекцію із 664 творів мистецтва спершу у школу, а згодом особисто опікувався будівництвом спеціальної будівлі для музею, продовжував поповнювати фонди тоді ще народного музею. Рідкісний випадок, коли проект музейного приміщення був виконаний на замовлення спеціально для експонування художніх творів у селі Кмитів, здійснений творчою групою під керівництвом відомого архітектора, професора І. І. Фоміна, головним архітектором проекту був М. Ю. Сєвєров. Оригінальним і сучасним є вирішення архітектоніки приміщення, яке вдало враховує природне освітлення просторих 10 залів музею.
Директор музею Ярослав Олексійович Хитрий розповів про історію закладу, який був відкритий у 1985 р., наголосив, що нині колекція музею нараховує біля 3000 творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва. В експозиції представлені роботи видатних майстрів: Є. Мойсеєнка, В. Орешнікова, Ю. Кугача, А. Осипова, Ю. Подляського, В. Коненка, Д. Налбандяна, В. Рейхета, О. Шовкуненка, С. Григор’єва, М. Максименка, М. Глущенка, Т. Яблонської, графіків: А. Кібріка, Г. Верейського, В. Рудакова, Л. Сойфертіса, М. Дерегуса, В. Касіяна, А. Кокоріна, А. Гончарова, скульпторів: К. Білашової, Л. Буківського, В. Горєвого, А. Куща та інших. Музейне зібрання дає можливість ознайомитись з творами талановитих представників різних національних шкіл мистецтва. Лише постійна експозиція нараховує близько 750 художніх творів. Музейники розповіли про створення стаціонарних та пересувних виставок, поповнення музейних збірок, роботу з рідними та колегами видатних художників, краєзнавцями, колекціонерами, підприємствами художнього промислу та Національною академією мистецтв України. Учасники експедиції обговорили тематику екскурсій та лекцій, які проводяться у музеї, досвід залучення місцевих мешканців, учнів навколишніх сіл та широкого загалу до відвідування надзвичайно змістовної і цінної музейної колекції, висловили низку рекомендацій щодо використання форм та методів музейної педагогіки, а також пропозиції із активізації рекламної діяльності закладу, який необхідно обов‘язково включити до туристичних маршрутів України.
За програмою науково-краєзнавчої експедиції у приміщенні Літературно-меморіального музею В. Г. Короленка у Житомирі відбулась зустріч із представниками органів місцевої влади, засобів масової інформації та краєзнавчим активом області, а також анонсована презентація краєзнавчих видань Спілки. Учасників зібрання привітав перший заступник голови Житомирської обласної ради Володимир Юрійович Арешонков. Він привернув увагу на значення краєзнавства у сьогоденні, особливо у вихованні молодого покоління, проінформував про краєзнавчі проекти місцевих органів влади спільно із обласною організацією краєзнавців. Зокрема, обласна рада виділила 6 млн. грн. на ремонт одного із найкращих музеїв України – Житомирського обласного краєзнавчого музею. У виступах начальника обласного управління культури Житомирської ОДА, народного артиста України Юрія Григоровича Градовського та депутата обласної ради Віктора Степановича Балюрка переконливо звучала думка, що патріотизм до Батьківщини починається із любові до рідного краю, і краєзнавство спроможне через дослідження історії міста чи села піднести цю ідею серед громади і реалізувати її.
Голова Національної спілки краєзнавців України О. П. Реєнт висвітлив питання, які хвилювали аудиторію – про соціально-політичні виклики у сучасному суспільстві, місце і значення громадських організацій у ньому, роль краєзнавства у зміцненні духовних засад суспільства, формуванні національної гідності та суспільної свідомості, повноцінне використання краєзнавчого потенціалу у створенні системи національної освіти, діяльності бібліотечних установ та туристичних організацій. Вчений зупинився на значенні музейної галузі у всебічному ствердженні гуманістичних цінностей у суспільстві, інтеграції національної спадщини у культуру світового співтовариства, наголосив, що музей є дієвим засобом подолання духовної ентропії – процесу знецінювання морально-етичних принципів у сьогоденні.
Очільник Спілки ознайомив загал із краєзнавчими виданнями. До 200-річного ювілею Кобзаря підготовлено унікальну колективну працю «Україна Тараса Шевченка» за участю усіх регіональних організацій, де вперше у єдиному комплексі розглядається краєзнавчий аспект шевченківської теми у всеукраїнському контексті. У книзі представлено міста і села, в яких перебував Тарас Шевченко, висвітлюється середовище спілкування і творчості митця, розкривається присутність Кобзаря у всіх аспектах народної пам’яті, увічнення його імені у музеях, світлицях та пам’ятниках, через діяльність товариств, клубів, студій, присвяту мистецьких і народних творів, видання творів Т. Г. Шевченка та праць про нього у краї за роки незалежності. О. П. Реєнт повідомив, що за ініціативи Спілки під час експедиції на Черкащину спільно із Музеєм однієї книги «Кобзаря» Т. Шевченка, єдиним у світі, підготовлено і видано книгу про унікальні раритети із фондів музею. У жовтні 2014 р. Спілка проведе у Шевченківському національному заповіднику у м. Каневі ХІІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію «Краєзнавча Шевченкіана України», присвячену 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Регіональні організації Спілки проводять низку заходів зі вшанування 200-річного ювілею Тараса Шевченка, які стають помітними подіями у культурному житті регіонів.
Широкій громадськості були представлені книга документів та матеріалів науково-краєзнавчих експедицій Спілки за 2009 – 2013 рр. під назвою «Духовні джерела», збірник лауреатів Премії імені Д. Яворницького «Материк краєзнавства», матеріали Других краєзнавчих читань пам‘яті академіка Петра Тронька «Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України» підготовлені спільно із Національною історичною бібліотекою України та чергове число журналу «Краєзнавство» – №1 за 2014 р.
Відзначивши роботу Житомирської обласної організації, до розбудови якої доклав багато років подвижницької праці учений і громадський діяч, лауреат Премії імені Д. Яворницького НСКУ Михайло Юхимович Костриця, О. П. Реєнт подякував особисто Л. П. Грузській за організацію у проведенні експедиції, вручив нагороди активістам краєзнавчого руху Житомирщини – відомому письменнику Василю Марцельовичу Врублевському, директору краєзнавчого видавництва «Волинь» та знаному досліднику Георгію Павловичу Мокрицькому, та спілчанські квитки новоприйнятим членам НСКУ: декану історичного факультету Житомирського державного університету ім. І. Франка, доктору історичних наук Івану Івановичу Ярмошику, директору Музею космонавтики ім. С. Корольова, кандидату філософських наук Ірині Дмитрівні Дячук, заступнику голови Олевської районної ради Юрію Віталійовичу Халімончуку.
З інформацією про діяльність краєзнавчої організації та стан музейної справи в області виступила Л. П. Грузська. Вона підняла також проблему відвідування музеїв, зазначивши, що протягом року в Україні їх відвідують близько 20 млн. осіб, що набагато менше, ніж у країнах світу. Зарубіжні музеологи визначили таке поняття, як «люди музейного типу», який формується із врахуванням рівня освіти, достатку і досвіду ознайомлення з музеями із дитинства. Нам необхідно активно формувати традицію відвідування музеїв, починаючи з родини та школи. Розширення контактів музею і людини сприяє підвищенню ролі музею у суспільному житті, а також приносить економічний ефект, що є немаловажним у розвитку галузі. Досвід багаторічної музейної роботи переконує, що мало хто, ознайомившись з музейною експозицією, залишається байдужим до унікальних пам’яток, емоційне сприйняття яких підсилюють змістовна розповідь співробітників та використання технічних засобів. Проте, щоб пробудити бажання відвідувачів ознайомитися з колекцією, необхідно розвивати комунікативні можливості, залучати різноманітні форми співпраці з музейною аудиторією зі всіма її соціальними, професійними, віковими та іншими особливостями.
В обговоренні актуальних питань діяльності музеїв взяла участь заступник голови Спілки, музеєзнавець Р. В. Маньковська, наголосивши, що наше суспільство змінилося під впливом інформаційних технологій і вони відкривають перед музеями нові можливості, а використання мультимедійних та інтернет технологій позитивно впливає на взаємодію музеїв і суспільства. Останнім часом особлива увага приділяється дослідженню музейної аудиторії, використовуючи при цьому нові технології. Соціологи можуть отримувати необхідну інформацію про відвідувачів, їхні запити, культурні потреби, що є важливим при розробці стратегії розвитку закладу. Музейники європейських країн цим питанням присвятили першу конференцію з дослідження і оцінки музейної аудиторії, яка відбулася в Берліні 27 – 28 лютого 2014 р. На ній обговорювались інноваційні проекти дослідження аудиторії, а також можливості застосування новітніх технологій у музейних комунікаціях. Р. В. Маньковська наголосила, що вирішення завдань сучасної музейної комунікації базується на міждисциплінарному підході і потребує залучення музеєзнавчих, педагогічних, соціологічних та психологічних методів дослідження.
Заступник голови НСКУ підкреслила також, що Спілка значну увагу приділяє музейному краєзнавству, дослідженню історії музейної справи України: проведено Перший Всеукраїнський конкурс громадських музеїв, у с. Халеп‘є на Обухівщині Київської області відкрито Літературний музей Івана Франка на Дніпрі. У 2011 р. НСКУ з метою репрезентувати музейні колекції України започаткувала медіа-проект «Музейні скарби України», основною темою якого стало гасло: «Музеї – скарбниця української культури: погляд крізь століття». Учасники проекту поставили унікальне завдання представити широкому загалу історію розвитку музейної справи України від виникнення перших музеїв на поч. ХІХ ст. до сучасних інновацій в музейництві, розкриваючи основні етапи процесу формування музейної мережі та особливості змісту музейних експозицій. Культурологічний проект Національної спілки краєзнавців України «Музейні скарби України» покликаний відкрити суспільству глибину і могутність української культури, унікальність і неповторність історико-культурної спадщини, збереженої в музеях протягом століть, привернути увагу української та світової громад­ськості до широкого науково-просвітницького, пізнавально-виховного, духовно-естетичного потенціалу музеїв.
Учасники експедиції оглянули експозицію Літературно-меморіального музею Володимира Галактіоновича Короленка, де ознайомилися із життям і діяльністю визначного літератора, публіциста, критика і правника. У цьому ошатному будиночку пройшли 13 років дитинства та ранньої юності письменника. Завідуюча музейним закладом Віра Дмитрівна Мороз розповіла про відкриття музею 27 липня 1973 р., у день 120-річчя від дня народження В. Г. Короленка. Нині основний музейний фонд нараховує понад 10 тис. музейних предметів. Вона розповіла про його твори, в яких відображено житомирський період життя В. Г. Короленка («Ночью», «Парадокс», «Моё первое знакомство с Диккенсом», «История моего современника»), звернула увагу на меморіальні речі родини, прижиттєві видання письменника та його сучасників, представила твори графіки, живопису, скульптури, прикладного мистецтва, присвячені земляку та його часу. У музеї постійно відбуваються різноманітні науково-освітні заходи за творами В. Г. Короленка, а також з народознавчої тематики, літературно-музичні вечори, творчі зустрічі у літературній вітальні. Учасники експедиції обговорили питання модернізації експозиції, запропонували використати новітні технології у відтворенні самобутнього світу письменника, представити місця проживання письменника не лише фотографіями та картами, але і за допомогою мультимедійного показу.
Музейний простір України важко уявити без унікального закладу Житомира – Музею космонавтики ім. С. П. Корольова. Саме в цьому місті народився і провів дитинство видатний учений ракетно-космічної галузі та засновник практичної космонавтики. Учасники експедиції відвідали Меморіальний будинок-музей академіка С. П. Корольова та експозицію «Космос», де через особисті речі видатного земляка та його родини розповідається про життя та діяльність геніального конструктора. Розвиток космонавтики представлений макетами супутників, елементами космічних кораблів, їхніх вузлів й агрегатів. Відвідувачі із зацікавленістю оглядають місячний ґрунт – капсулу із землею з Місяця, яку подарувало музею NASA, спускний апарат космічного корабля «Союз-27», що побував у космосі, костюми космонавтів, зразки їжі для них. Директор музею Ірина Дмитрівна Дячук на зустрічі з науковцями розповіла про історію формування колекцій, участь у створенні музею матері С. Корольова — М. М. Баланиної, доньки — Н. С. Корольової, дружини — Н. І. Корольової, його друзів, колег. Музейниця означила основну філософську ідею експозиції – єдність людини та космосу, звернула увагу на особливості побудови експозицій науково-технічних музеїв, поділилася багаторічним досвідом співпраці з вченими Національної академії наук України та інших країн. У музеї впроваджено новітні технології, зокрема, відкрито сучасний стерео-кінозал, який дає відвідувачам можливість побачити галактику в стереозображенні, створено спеціальне світлове та музичне оформлення, що перетворює статичну експозицію у неординарну інсталяцію. Під кінець зустрічі О. П. Реєнт відзначив плідну працю співробітників обох музеїв, їх внесок у розвиток музейної справи Житомирщини та України, побажав колективу поширювати досвід їхньої роботи із відвідувачами серед інших музейних закладів країни.
Нещодавно, у травні 2013 р. Житомир збагатився оригінальним, першим в Україні музеєм Бориса Лятошинського – видатного українського композитора, диригента, педагога, одного із основоположників модерного напрямку в українській музиці. Заклад розміщено в музичній школі №1, яка носить ім‘я корифея української культури. На місці батьківської хати встановлено пам‘ятник композитору, його іменем названо одну із вулиць Житомира. Делегація Спілки ознайомилась із унікальними архівними документами, фотознімками, нотами, платівками, предметами інтер’єру та побуту, особистими речами, переданими музею спадкоємцями Бориса Лятошинського, хранителями його меморіальної кімнати в Києві – подружжям Дмитра й Тетяни Гомонів. Документи, меморіальні експонати, рояль маестро, що відтворений на полотні з портретом композитора художником Юрієм Дубініним, розповідають про тернистий життєвий і творчий шлях видатного композитора, передають дух тієї епохи, в якій він жив і творив. Авторами унікальної експозиції є директор музичної школи №1 Валентина Чудовська та працівники обласного краєзнавчого музею кандидат мистецтвознавства Ірина Копоть і Людмила Журавська. Учасники експедиції відзначили вдалу художню концепцію оформлення експозиції, здійснену художником Ю. Дубініним, яка не лише гармонійно поєднує музейні предмети, але й підкреслює раритетні пам‘ятки у музейному показі. Виступом учнів музичної школи, які на роялі композитора виконали його твори, завершився насичений перший день експедиції.
Знайомство із музеями Житомирської області члени експедиції продовжили у місті Бердичеві, яке своєю історією сягає початку ХV ст. Екскурсію містом провів директор Музею історії міста Бердичева, голова правління міської організації Спілки, Лауреат премії імені академіка Петра Тронька НСКУ Павло Степанович Скавронський. Краєзнавець торкнувся основних етапів розвитку міста, зупинився на дискусії серед краєзнавців щодо походження його назви, пояснив зміст сучасного герба міста, на якому зображено бойову сокиру – бердиш (вважається, що назва міста походить від слова берда – так називали бойову сокиру у слов‘ян) та жезл бога торгівлі Меркурія, що символізує минуле міста, як одного з основних центрів торгівлі, вигідно розташованого на перехресті шляхів із Західної Європи до Росії. Із 1765 р. тут щорічно відбувалося 10 ярмарків, куди з’їжджалися купці з Києва, Чернігова, а також з Галичини, Прусії, Туреччини, Австрії, Росії.
Серед історико-архітектурних пам‘яток міста виділяється Бердичівський історико-культурний заповідник. Архітектурний комплекс ХV-ХVІІІ ст. включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костьол. У 1627 р. київський воєвода Януш Тишкевич заснував кляштор, а у 1630 р. подарував замок католицькому ордену Босих Кармелітів на знак подяки за звільнення із татарського полону. Святинею храму (він був у 1991 р. повернутий релігійній громаді) є ікона Божої Матері Бердичівської, яку ще у 1647 р. київський єпископ Станіслав Заремба оголосив чудотворною, а 1998 р. відбулась її коронація. У 2011 р. в костьолі створено Всеукраїнський Санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію. Члени делегації оглянули костьол Святої Варвари, який було споруджено у 1759 – 1781 рр., де 14 березня 1860р. вінчався з графинею Евеліною Ганською відомий французький письменник Оноре де Бальзак. Краєзнавці Бердичева старанно зберігають історію свого міста, де століттями мирно вживались українці, євреї, поляки, росіяни та інші нації, вшановують пам‘ять видатних земляків, люблять повторювати за письменником Шоломом Алейхемом, що Бердичів – це єврейський Париж.
Під час відвідання Музею історії міста Бердичева відбулась зустріч членів експедиції із колективом музею та місцевими краєзнавцями. На зібранні заступник міського голови Бердичева Іван Омелянович Демусь розповів про перспективи розвитку міста, наголосив на гуманітарній складовій у діяльності місцевої влади та ролі колективу музею у культурному житті Бердичева. Голова НСКУ О. П. Реєнт поділився планами Спілки на майбутнє, представив її творчий доробок, відзначив роботу краєзнавців місцевого осередку, зокрема досвідченого організатора і дослідника П. С. Скавронського, вручив йому Подяку НСКУ, а також членські квитки Спілки науковим співробітникам музею Ларисі Василівні Коломієць та Наталії Миколаївні Захарчук.
Після зустрічі краєзнавці оглянули експозицію музею, який своєю драматичною історією сягає у 1925 р. і тісно пов‘язаний з іменем видатного вченого і музеєзнавця Теодосія Мовчанівського. Саме він запропонував, щоб зберегти будівлю колишнього монастиря Босих Кармелітів, створити тут заповідник. Значна частина унікальних колекцій була втрачена під час Другої світової війни, монастир зазнав значних руйнувань. Поступове відродження закладу в післявоєнний час було обірване розпорядженням влади про передачу фондів Бердичівського історичного музею до Житомирського краєзнавчого. Із 1954 р. у Бердичеві не було музею, він припинив своє існування. І лише через тридцять років, у 1984 р., у місті знову було відкрито краєзнавчий музей. Тривалий час він перебував у не пристосованих для музейного показу приміщеннях, та після реставрації кляштору Босих Кармелітів музей розмістили у просторій двоповерховій будівлі й урочисто відкрили 22 серпня 2003 р. У 7 експозиційних залах представлена історія міста, традиції та культурні досягнення його мешканців. Унікальним експонатом музею є Євангеліє 1780 р., надруковане старослов’янською мовою в окладі виготовленому в друкарні кляштору Босих Кармелітів із зображенням Розп’яття Ісуса Христа та образу Матері Божої Бердичівської. Зберігається турецька нагорода «Орден Меджибіс» за самовідданість та вірність, також рідкісний знак Петрово – Полтавського кадетського корпусу, виготовлений до його 50-річчя. У 2010 р. заклад поповнився музеєм освіти м. Бердичева та музеєм воїнів-інтернаціоналістів.
Працівники музею постійно проводять загальноміські заходи: тематичні, фото та мистецькі виставки, зустрічі з цікавими особистостями, концерти художніх колективів. Вони розгорнули широку роботу із розробки туристичних маршрутів містом. Спілкуючись із музейниками, пересвідчуєшся у їх невтомному бажанні розвивати заклад, залучати фахівців до експозиційного оформлення залів, осучаснення концептуальних підходів у роботі музею, виробленні різноманітних форм у його комунікаційній діяльності.
Із Житомирщиною пов‘язане ім‘я видатного українського діяча культури Максима Тадейовича Рильського, тому Романівський літературно-меморіальний музей-садиба М. Т. Рильського увійшов до маршруту експедиції. Музей був відкритий для відвідувачів у 1990 р. у меморіальному приміщенні, яке належало родині Рильських. Завідуюча музейним закладом Марія Дмитрівна Авраменко провела делегацію садом, посадженим Максимом Тадейовичем. Краєзнавці відвідали пам’ятні місця, пов’язані із М. Рильським, вшанували на місцевому цвинтарі пам‘ять батька поета Тадея, його матері Меланії та брата Богдана. У 4-х залах музею представлені матеріали про родину поета, експонати, пов’язані з життям М. Т. Рильського в Романівці, а також численні документи, книги, фотографії, особисті речі, які розповідають про творчий шлях, громадську діяльність, захоплення видатного українського поета та про життєві долі багатьох талановитих людей пов’язаних з родиною Рильських. У цьому будинку деякий час діяла сільська школа, в якій у 1918 – 19 рр. вчителював М. Т. Рильський, про що засвідчує відтворений клас старої сільської школи. Спершу у 1965 р. при школі відкрили музейну кімнату, згодом весь будинок віддали під музей. Колектив музею започаткував проведення літературно-мистецьких свят «Романівська весна», яким вшановують славний рід Рильських, українське поетичне слово і плекають любов до рідної землі.
Музейники активно залучають до екскурсій та заходів учнів місцевої школи, які спільно із працівниками музею провели для учасників експедиції літературно-тематичну екскурсію. У невеличкому селі на Житомирщині натхненно працюють подвижники української культури та музейної справи. Їхні сучасні підходи у музейному показі, креативні задумки екскурсійної роботи варті поширення серед інших українських музеїв.
На підсумковому круглому столі учасники експедиції обмінялись враженнями та думками щодо ролі краєзнавства у сучасному житті, взаємодії музеїв та суспільства. Л. П. Грузська зупинилась на формах комунікації музею і суспільства, які, на думку музейниці, визначаються специфікою музейних установ. Музейна комунікація має зміцнювати партнерські зв‘язки музею із науковцями, залучати молодих людей до музейного простору, сприяти інтелектуальному розвитку людини. На тому, як сучасні суспільні виклики вимагають розвитку поряд із традиційними нових напрямів діяльності музею, наголосила Р. В. Маньковська. Такі форми як експозиційно-виставкова, просвітницько-освітня, видавнича в умовах інформаційно-технологічного розвитку необхідно доповнювати можливостями музейної педагогіки, засобами новітніх комунікаційних технологій. Як дієвий засіб комунікації з суспільством, музеї активно використовують засоби масової інформації, радіо, телебачення, газети, журнали, інтернет-видання, які допомагають сформувати зацікавленість громадян у відвідуванні музеїв. Думку Р. В. Маньковської підтвердила М. Д. Авраменко, яка відзначила: чим більше музейний захід висвітлюється у засобах масової інформації, тим кількість відвідувань експозиції чи виставки стає більш масовою. На жаль, треба відзначити, що інформації про музеї у медіа-просторі України ще досить недостатньо, її обсяг набагато менший і дуже поступається сюжетам про різноманітні форми розваг.
Узагальнюючи роботу експедиції, голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України О. П. Реєнт підкреслив, що музеї у сучасному суспільстві розглядаються як невід’ємна складова його соціокультурного простору, а музейна діяльність передбачає широкі контакти з громадськістю, тому комунікативна функція набуває особливої ваги у взаємозв’язках музею та суспільства. Відвідавши сім музеїв Житомирщини можна констатувати, що поряд із традиційними формами музейної комунікації, в умовах інформаційно-технологічного розвитку з’являються сучасні засоби взаємодії музею і суспільства, спрямовані на розширення сфери впливу музейних закладів на громадськість. Розвиток інформаційних технологій, що базуються на використанні комп’ютерів та телекомунікаційних систем, спонукає музеї переходити до більш перспективних форм комунікації. Музейне краєзнавство, яке вдало поєднує професійний підхід музейників та краєзнавчу складову їх діяльності, вбираючи інформаційно-технологічні інновації, вибудовує оригінальну систему комунікацій і займає важливе місце у соціокультурному просторі сучасного суспільства.

Руслана Маньковська

Сердечні співчуття

Сердечні співчуття...

23 квітня 2014 року перестало битися серце Миколи Юхимовича Костриці – доктора географічних наук (з 2007 р.), професора, президента Товариства дослідників Волині, першого голови Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (нині – НСКУ), відмінника народної Освіти України, лауреата Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2010) та премії ім. Дмитра Яворницького (2012 р.). Президія правління НСКУ висловлює сердечні та щирі співчуття членам Житомирської обласної організації НСКУ, рідним і близьким видатного дослідника Волинського краю.

Микола Юхимович народився 20 вересня 1942 року в родині житомирських службовців.
У 1961 році Микола Юхимович став студентом географічного факультету Київського державного (нині – Національного) університету імені Т. Г. Шевченка. Отримавши диплом про вищу освіту, у серпні 1966 року Микола Костриця прибув на роботу вчителем до села Хижники Старокостянтинівського району на Хмельниччині.
Працював вчителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира, Києва, завідувачем кабінету географії Київського обласного та Центрального інституту удосконалення вчителів, з 1999 року – завідувач кафедри Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
У 1990 році виступив одним із ініціаторів Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900—1920 роках, обраний його віце-президентом, а з 1993 року — президентом і відповідальним редактором наукових праць Товариства «Велика Волинь».
У березні 1989 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук при Ленінградському педагогічному інституті ім. О. І. Герцена.
У червні 1995 р. присвоєне вчене звання доцента кафедри суспільних наук.
У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук зі спеціальності «Історія географії».
Неодноразово обирався делегатом з’їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців. Багато років успішно очолює Житомирський обласний відділ Українського географічного товариства, входить до його Вченої ради, є дійсним членом вченої ради Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському державному університеті, дійсним членом зарубіжного Українського історичного товариства імені Михайла Грушевського (штат Огайо, США), географічної секції Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
У 2010 р. присвоєне звання «Почесний краєзнавець України».
Нагороджений Дипломом лауреата Огієнківської премії 2010 р. в галузі громадської, політичної і духовної діяльності, відзначений Подякою Кабінету Міністрів України, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2011 р.), відзнакою «За заслуги перед містом» (Житомиром) ІІІ ступеня, Почесною грамотою Академії педагогічних наук України, грамотами і дипломами ряду громадських організацій.
Праці: Костриця М. Ю. Житомир в житті видатного польського письменника Юзефа Ігнаци Крашевського. — Житомир; Вид-во «Волинь», 2002, ?18 с. іл.; Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.; Костриця М. Ю., Тарабукін О. О. Первіснообщинний лад на Житомирщині: Підручна книжка для учнів, студентів, вчителів / За заг. ред. М. Ю. Костриці. — 2004.; Костриця М. Ю., Мокрицький Г. П. Преображенський кафедральний собор у Житомирі. — К, 2004.; Костриця М. Ю. Рідний край — Житомирщина. Київ: Мапа, 2005. — 160 с.; Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської: історико-краєзнавчі нариси. — У 2-х тт. — Житомир, 2005.; Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книжка з краєзнавства. — Житомир, 2007.; Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю., Тимошенко В. І. Історико-географічний словник Малинщини. — Малин, 2005.; Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. — Житомир: М. А. К. — Житомир, 2001. — 360 с.; Костриця М. Ю. Українське географічне краєзнавство: історія, методологія, постаті, практика. — Житомир: Косенко, 2006. — 444 с.; Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історичний досвід і сучасні завдання // УГЖ. — 1995. — № 4. — С. 50-53.; Костриця М. Ю. До 150-річчя від дня народження М. М. Миклухо-Маклая // УГЖ. — 1996. — № 3. — С. 68-69.; Костриця М. Ю. І. А. Фещенко-Чопівський — автор праць з економічної географії // УГЖ. — 1997. — № 2. — С. 65-66.; Костриця М. Ю. Наукове географічне краєзнавство: до питання про предмет і об’єкт вивчення // УГЖ. — 1998. — № 4. — С. 37-39.

Закарпатська Шевченкіана

Закарпатська Шевченкіана...

24 квітня у Закарпатській обласній універсальній бібліотеці імені Ф. Потушняка презентовано збірник наукових і публіцистичних статей, есе, спогадів, поетичних добірок, бібліографічних джерел під назвою «Закарпатська Шевченкіана», що підготовлений у рамках святкування року Шевченка.
    Книга знайомить читачів з різноманітною інформацією щодо впливу Т. Г. Шевченка і його геніальної творчості на громадсько-політичне і, насамперед, культурне життя Закарпаття з кінця XIX століття і до нинішнього часу. Збірка містить публіцистичні і художні твори, ілюстрації та бібліографічні джерела сорока авторів серед яких – В. Гренджі-Донського, І. Чендея, П. Скунця, Д. Креміня та ін.
     В книзі опубліковано історичну розвідку про поширення творів та ідей Т. Шевченка на Закарпатті  члена Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету С. Федаки і нові твори шевченківської тематики члена ЗОО НСКУ, голови обласної організації Національної спілки письменників України В. Густі. Зокрема, Василь Густі високо оцінив збірник і сказав, що «Скунць і Чендей були б вдячні за це видання».
     С. Федака підготував також публіцистичну статтю про краєзнавчу закарпатську Шевченкіану для загальноукраїнського збірника, який нещодавно вийшов у світ під егідою Національної спілки краєзнавців України.
     У шевченківському святі взяли участь члени ЗОО НСКУ В. Густі, М. Делеган і С. Федака.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII