Виставка Надії Нікіфорової в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Березень 5, 2014 Залишити коментар

Виставка, про яку піде мова нижче, стала справжньою подією мистецького життя столиці. Її відвідали й очільники Національної спілки краєзнавців України, які щиро захопилися вражаючими роботами мисткині. Пропонуємо Вам розповідь про цю подію як ще один штрих у всенародному відзначенні 200-ліття Тараса Шевченка.

В Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка вже кілька місяців демонструється виставка художніх робіт заслуженого художника України Надії Яківни Нікіфорової під назвою «Шевченкіана Надії», урочисте відкриття якої відбулося 5 березня 2014 року. Виставка присвячена 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка, ім’я якого протягом вже 75 років носить наш університет.

Надія Нікіфорова – відома черкаська художниця, член Національної спілки художників України та Всеукраїнського об’єднання художників БЖ-Арт. Надія Яківна закінчила Харківське державне художнє училище та Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (факультет сценографії), нині живе й працює в м. Черкаси.

Картини художниці, орієнтовані на народні джерела, мають національний характер, висвітлюють патріотичне ставлення до Батьківщини.

На виставці представлений художній портрет Тараса Шевченка «Вічність», який складається зі 144 фрагментів, кожен з яких має свій сюжет. Серед них ілюстрації авторки до творів Кобзаря, копії робіт самого Шевченка, портрети історичних постатей, гетьманів України, козаків-Мамаїв, українські краєвиди. Художниця застосувала незвичну техніку фрагментарного живопису і при виконанні портрета молодого Шевченка.

Не залишає байдужими відвідувачів виставки п’ятиптих «Гайдамаки», де переплетені дві сюжетні лінії – кохання Яреми та Оксани, а також боротьба українського народу за національну та соціальну справедливість в роки гайдамацького повстання під назвою Коліївщина.

Центр виставки прикрашає зображення Пресвятої Богородиці – картина «Марія», виконана в традиційних іконописних червоно-золотавих кольорах, яка увінчує оспівані у творах поета образи прекрасних українських жінок. Картини «Катерина», «Сестри», «Наймичка» та «Причинна» вражають глибиною та трагічністю піднятої проблеми – нелегкої долі українки.

Хрестоподібна композиція «Заповіт» завершає виставку робіт Надії Нікіфорової. Цим твором авторка вшановує пам’ять великого Кобзаря, зображаючи всі відомі автопортрети Шевченка, оточені гілками тисячолітнього дуба. Композиція обрамлена українськими орнаментами та постатями кобзарів.

Художні твори Надії Нікіфорової випромінюють добро й красу, які є вічними і безсмертними. Вони нагадують сучасникам про високу цінність творчої спадщини великого митця – художника, поета і філософа Тараса Шевченка, який збагатив культуру України.

Людмила Круглова,

кандидат історичних наук,

головний зберігач фондів Музею історії

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Київська міська організація

Презентовано проект “Історична Шевченкіана”

Березень 5, 2014 Залишити коментар

“Шевченко – наш поет і перший історик” (П.Куліш)

4 березня 2014 року в Національній історичній бібліотеці України відбулася презентація спільного бібліографічного проекту Бібліотеки та Інституту історії України НАН України «Історична Шевченкіана». Проект був започаткований у 2013 році в рамках заходів Міністерства культури України з підготовки до відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Проект є складовою частиною Національного електронного ресурсу «Шевченкіана».
Мета проекту: вивчення і популяризація спадщини Великого Кобзаря в Україні та за її межами шляхом створення електронної бібліографічної бази даних, що стане підґрунтям для видання однойменного науково-допоміжного бібліографічного покажчика.
Об’єктом вивчення «Історичної Шевченкіани» є джерела, що подають біографію поета, висвітлюють його історичну, етнографічну, археологічну та літературно-художню спадщину.
Унікальність проектуполягає в тому, що вперше розкривається тема історичної Шевченкіани, яка недостатньо вивчена і маловідома широкому загалу.
Учасників презентації привітала начальник відділу бібліотек Міністерства культури України М. Г. Височанська. Відомі вчені-історики доктор історичних наук В. С. Шандра, доктор історичних наук І. І. Колесник, кандидат історичних наук Р. В. Маньковська та інші науковці дали високу оцінку інноваційного електронного ресурсу та висловили впевненість, що створена бібліографічна база «Історична Шевченкіана» слугуватиме невичерпним джерелом для наукових досліджень про життя і творчість Великого Кобзаря. У заході взяли участь науковці Інституту історії України НАН України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, викладачі та студенти Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, співробітники Національного музею Тараса Шевченка, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Київської Малої академії наук учнівської молоді, фахівці бібліотек системи Міністерства культури України, ЗМІ.
Під час урочистого заходу відбулися:
– перегляд документального фільму про дослідника-шевченкознавця Є. О. Середу;
– презентація (у формі документального фільму та мастер-класу) БД «Історична Шевченкіана», що включає 3 тисячі бібліографічних записів, більшість з яких анотовані;
– повідомлення фахівців відділу стародрукованих, рідкісних і цінних книг про унікальну колекцію видань «Шевченкіана» з фонду Національної історичної бібліотеки України;
– демонстрація ретроспективної книжково-ілюстративної виставки про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка.
Більше фото на Facebook: http://goo.gl/hpBHZT. Додаткова інформація за телефонами: 280-46-17, 280-28-74; e-mail: nibu.nbv@ukr.net

Hаціональна спілка краєзнавців України

Конкурс на кращу публікацію (нарис) про жінок-українок

Лютий 28, 2014 Залишити коментар

Веб-портал «Жінка–УКРАЇНКА» оголошує конкурс на кращу публікацію (нарис) про жінок-українок «Жінка в історії».

У кожної епохи свої герої і героїні. Сьогоднішні події в житті нашої країни також безперечно впишуть в історію України нові імена – серед них будуть і жіночі.

З метою вкотре піднести та описати на прикладах минулого і сьогодення талант і велич жіночої душі та для наповнення цікавими матеріалами рубрики «Жінки в історії», веб-портал для творчих, талановитих, ініціативних берегинь «Жінка-УКРАЇНКА» оголошує конкурс на кращу публікацію (нарис) про жінок-українок, які своїми добрими справами в галузі української культури, літератури, освіти, народного мистецтва, залишили добрий слід в житті суспільства.

До участі в конкурсі запрошуються історики, літературознавці, краєзнавці, журналісти, та всі, кого цікавить дана тематика.

Обсяг однієї публікації не має перевищувати 16 тис. знаків. Мова написання –українська. Кількість творів від одного учасника – не більше трьох.

До публікацій додається коротка біографія автора, поштова адреса та номер телефону.

До складу журі конкурсу ввійшли: член правління Національної спілки краєзнавців України, заступник головного редактора тижневика «Слово Просвіти» Євген Букет, журналістка, письменниця, член Національної спілки журналістів України Еліна Заржицька, голова Львівської міської організації Всеукраїнської Ліги Українських Жінок Лідія Купчик, заслужена артистка України, громадська діячка Світлана Мирвода, громадський діяч, засновник ГО «Вікімедіа Україна», керівник проекту «Жінка-УКРАЇНКА» Юрій Пероганич.

Переможця у спеціальній номінації «Жінка у борні за Україну» визначатиме український політик, голова Львівської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода», народний депутат України Ірина Сех.

Партнер конкурсу — Музей Якубовських.

Термін прийому робіт – до 28 лютого 2014 року.

Матеріали надсилайте на електронну адресу zhinka.ukrainka@gmail.com

Сторінка конкурсу: http://ukrainka.org.ua/contest

Довідки за телефоном: +38 097 522 2031

Hаціональна спілка краєзнавців України

Круглий стіл з нагоди 145-ї річниці від дня народження Євгена Володимировича ОППОКОВА

Лютий 20, 2014 Залишити коментар

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Круглого столу з нагоди 145-ї річниці від дня народження Євгена Володимировича ОППОКОВА

20 лютого 2014 року (14.30 – 16.00) в залі Адміністративної ради Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут”

за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 37, корп. 6

Програма засідання

Виступи учасників читань

1. Вітання від НТУУ «КПІ» учасникам Круглого столу. Ільченко Михайло Юхимович – проректор з наукової роботи НТУУ «КПІ», академік НАНУ.

2. Вітання з малої батьківщини Є. В. Оппокова – с. РудеСело.

Федорчук Віталій Борисович – сільський голова села Руде Володарського р-ну Київської обл.

3. Родовід академіка Є. В. Оппокова.

Панькова Світлана Михайлівна – директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

4. Визначний вклад Є.В. Оппокова в розвиток вітчизняної гідрометеорології.

Косовець Олександр Олександрович –

директор Центральної геофізичної обсерваторії Укргідрометцентру.

5. Перший склад Гідрометеорологічного науково-дослідчого інституту (ГІМЕІН).

Соколов Віктор Володимирович – провідний гідролог Центральної геофізичної обсерваторії.

6. Вклад академіка Є. Оппокова в розвиток гідромеханіки України. Грінченко Віктор Тимофійович – директор Інституту гідромеханіки НАНУ, академік НАНУ, проф., засл.діяч науки і техніки України.

7.Місце академіка Є. В. Оппокова у вітчизняній та світовій науці.

Коваленко Петро Іванович – академік УААН, проф., д.т.н., радник директора Інституту водних проблем і меліорації.

8. Трансформація гідрології в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Хільчевський Валентин Кирилович –

зав. кафедри гідрології та гідроекології Географічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, доктор географічних наук, проф.

9. Обчислювальна гідрологія – розвиток в Україні і впровадження в задачах прогнозування наслідків повеней на Дніпрі.

Желєзняк Марк Йосипович – зав. відділу математичного моделювання навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ, професор Інституту радіоекології Фукусімського Університету.

10. Діяльність академіка Є. Опокова в контексті становлення та розвитку сільськогосподарської меліоративної дослідної справи.

Вергунов Віктор Анатолійович – директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААК, д. с.-г. наук, проф., член-кореспондент НААК.

11. Архівні джерела про життя та наукову діяльність академіка Є.В. Опокова.

Луговской Олександр Григорович – науковий співробітник Центру досліджень наукового потенціалу історії науки ім. Г. М. Доброва НАНУ, к.і.н.

Сумська обласна організація

Презентація нової книги

Лютий 5, 2014 Залишити коментар

5 лютого 2014 року в приміщенні актового залу Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася презентація нової книги голови Сумської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олега Миколайовича Корнієнка «Лексикон доби козаччини XVII-XVIII ст.: застарілі слова, військові, побутові та релігійні терміни, запозичені одиниці з етимологічними коментарями та тлумаченнями [за текстами історичних пам’яток]» (Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети», 2013). Наклад видання – 1000 примірників, обсяг – 240 сторінок з ілюстраціями.

Книга, що вийшла завдяки сприяння Українського інституту національної пам’яті та стараннями Сумської обласної мережі «Книголюб», присвячена як історії українського козацтва, так й історії розвитку української мови. Словник-лексикон містить понад 2230 термінів. Його основу складає переважно військова лексика, а також найхарактерніші для періоду другої половини XVII-XVIII ст. слова (переважно архаїзми та історизми), значення яких кардинально змінилося або вже втрачене. Слова-запозичення, наведені у «Лексиконі…», представляють 76 мов, діалекті і говірок. Структура словника складається із вступної частини, переліку скорочень пояснювальних позначок, основної частини, додатків та списку використаних джерел. Видання доповнене численними ілюстраціями. Значною мірою в роботі висвітлюється минуле Слобожанщини, яку сучасний дослідник Володимир Маслійчук влучно назвав «провінцією на перехресті культур», де поєдналися українські, російські, польські, загальноєвропейські та тюркські елементи – як у військовій справі, суспільних відносинах, так і в побуті…

Робота розрахована на широкий загал читачів: науковців, котрі працюють у царині української історії, філології, військової справи, культурології, етнології, а також краєзнавців, студентів і всіх, хто цікавиться історією України та історією становлення й розвитку української мови.

Рецензенти:

Беценко Тетяна Петрівна – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.

Вовк Олександр Володимирович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.
Кривошея Володимир Володимирович – доктор історичних наук, професор, перший заступник директора Українського інституту національної пам’яті.

Кіровоградська обласна організація

Регіонально-культурологічний проект «Кіровоградщина – Кобзареві»

Лютий 3, 2014 Залишити коментар

200-річчя від дня народження Тараса Григорович Шевченка відзначається в Україні на загальнодержавному рівні, але не менш широкі можливості із вшанування його пам’яті відкриваються і перед нами – мешканцями Кіровоградщини, адже Кобзар – особлива постать у житті нашого суспільства, і водночас, важливий об’єднуючий чинник української нації.

Більшість молодих людей знайомиться із життям і творчістю Кобзаря у школі під час вивчення начальних дисциплін, до програм яких включено відомості про Тараса Шевченка. Питання вшанування його пам’яті на території нашого краю мало досліджене, тому і виникла ідея наблизити шевченківську тему до конкретного навчального закладу міста, селища чи села.

Регіонально-культурологічний проект «Кіровоградщина – Кобзареві» розроблено науково-методичною лабораторією виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» і реалізується з метою привернення уваги педагогів, учнівської та студентської молоді, широких кіл громадськості краю до постаті Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі і місця у процесі самовизначення українців.

Створюючи проект засобами краєзнавчої діяльності, ми ставили такі завдання:

v вивчення питання увічнення пам’яті Тараса Шевченка мешканцями краю;

v дослідження шевченкознавчого потенціалу місцевих музеїв, бібліотек, приватних колекцій;

v залучення молоді та педагогічної громади до процесу вивчення, дослідження, збереження та популяризації творів та пам’яток, пов’язаних з іменем Тараса Шевченка.

Термін реалізації проекту: 2013-2014 роки, його учасники – учнівська та студентська молодь, шкільні наукові товариства, музеї та гуртки, педагогічна громадськість Кіровоградщини; а партнери – науковці, працівники державних та відомчих музеїв, бібліотек, журналісти, члени творчих спілок.

Складові проекту:

1. Ювілейні заходи, присвячені до 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка – це тематичні конференції, конкурси, виставки, концерти, культурологічні проекти, читання, громадські акції, виховні години, вікторини, зустрічі з людьми творчих професій, літературні вечори, квести, кіноперегляди, створення шкільних тематичних куточків і музейних кімнат тощо.

2. Навчальні заклади Кіровоградщини, які носять ім’я Тараса Шевченка, а таких на сьогодні в області тільки шість:

v Березовобалківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Вільшанської районної ради.

v Знам’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. Т. Г. Шевченка Знам’янської міської ради.

v Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеня «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради.

v Навчально-виховне об’єднання «Олександрійська гімназія ім. Т. Г. Шевченка – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступеня – школа мистецтв» Олександрійської міської ради.

v Навчально-виховний комплекс «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка – гімназія» Голованівської районної ради.

v Підвисоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Новоархангельської районної ради.

На сайті ми спробували зібрати короткі відомості про педагогічні й учнівські колективи, особливо цікавою є інформація про присвоєння школі імені Кобзаря та досвід роботи з увічнення його пам’яті.

3. Пам’ятники Тарасу Шевченку на території області.

За підсумками нашої дослідницької роботи виявилось, що на Кіровоградщині встановлено19 пам’ятників у таких містах та районах:

Бобринецький район (с. Костомарівка), Гайворонський район (м. Гайворон, с. Долинівка), смт. Голованівськ, м. Долинська, м. Знам’янка, м. Кіровоград, м. Олександрія, м. Світловодськ, Новархангельський район (с. Підвисоке), смт. Новгородка, м. Новомиргород, Новоукраїнський район (с. Кропивницьке), Олександрівський район (смт. Олександрівка – 2, с. Несваткове) Олександрійський район (с. Попельнасте), Ульяновський район (м. Ульяновка, с. Грушка).

До питання вивчення історії місцевих пам’ятників Тарасу Шевченку долучились як працівники місцевих музеїв (В. Маруценко, В. Білошапка, О. Моліс), так і педагоги (О. Комірний, І. Топольник, Ю. Колісник, Д. Кравченко, Л. Рибакіна, В. Жванко, О. Бирзул, Л. Гововрун), представивши абсолютно нову інформацію про авторів пам’ятників (скульптор та архітектор), дату виготовлення та встановлення, імена земляків, які були ініціаторами встановлення. Пам’ятники Тарасу Шевченку відіграють особливу роль у суспільному житті місцевих громад, до них покладають квіти у дні державних свят, проводяться екскурсії та урочисті заходи.

4. Шевченкіана на карті Кіровоградщини. Це тематичні краєзнавчі проекти «Ім’я Тараса Шевченка у топонімах» та «Історія сіл та вулиць його імені», які включають вивчення історії вулиці, села, колгоспу; пошуки ініціаторів увічнення пам’яті Кобзаря; створення віртуальних виставок, презентацій, відеофільмів, написання книг тощо.

5. Лауреати Шевченківської премії – наші земляки.

Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка було засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.

27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву – «Національна премія України імені Тараса Шевченка»

Кіровоградщина має 14 лауреатів Шевченківської премії:

v Анато?лій Тимофі?йович Авдіє?вський – український хоровий диригент, композитор, педагог. Першим із наших земляків отримав Шевченківську премію у 1968 році, спільно з Григорієм Вірьовкою за створення високохудожніх концертних програм заслуженого українського народного хору імені Григорія Вірьовки.

v Костянтин Йосипович Параконьєв – радянський український актор, народний артист УРСР, отримав премію у 1970 році за виконання головної ролі у виставі «Ярослав Мудрий».

v Василь Павлович Козаченко – український письменник. У 1971 році за цикл повістей «Листи з патрона» присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

v Євдокі?я Васи?лівна Коле?сник – українська співачка, народна артистка УРСР, лауреат Шевченківської премії (1976) за партію Катерини Ізмайлової в однойменній опері Д. Шостаковича у постановці Київського театру опери та балету.

v Георгій Антонович Урсатій – архітектор. Отримав Шевченківську премію за 1979 рік разом з В. Г. Гнєздиловим (архітектором і скульптором), Є. Д. Смирновою (інженером) за комплекс ландшафтного парку в м. Черкасах.

v Фе?дір Кузьми?ч Сарана? – український бібліограф, літературознавець та шевченкознавець. 1980 – Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (разом ще із чотирма дослідниками — Євгеном Кирилюком, Василем Бородіним, Петром Журом, Юрієм Івакіним) за «Шевченківський словник» у двох томах.

v Валентин Григорович Штолько – український художник-архітектор, доктор архітектури, народний архітектор України. 1984 року присуджена Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка в галузі архітектури (за готельний комплекс «Градецький» у Чернігові.

v Ніла Валеріївна Крюкова – українська актриса, народна артистка України. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1989), Герой України (2008).

v Юлій Сергійович Мейтус – український радянський композитор, народний артист України, лауреат Шевченківської премії за 1991рік.

v Григорій Никонович Логвин – український мистецтвознавець, архітектор, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка за 1993рік.

v Володи?мир Олекса?ндрович Базиле?вський – український письменник, літературний критик, перекладач. Член Національної спілки письменників України від 1972 року. Премію отримав у 1996 році.

v Григо?рій Джама?лович Гусе?йнов – український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України, лауреат премії за 2006 рік.

v Дмитро Йосипович Іванов – український поет, Заслужений журналіст України, лауреат Шевченківської премії 2010 року.

v Лі?дія Леоні?дівна Забіля?ста – народна артистка України, оперна співачка, лауреат Шевченківської премії 2011 року у номінації «концертно-виконавче мистецтво».

Останнім часом в Україні спостерігається підвищення уваги громадськості до вивчення життя і діяльності видатних земляків, створення меморіальних куточків та музеїв у навчальних закладах. Тому пропонуємо здійснити пошук відомостей про відомих земляків у мережі Інтернет, створити презентації про їх життя та діяльність, а також твори, за які вони були номіновані на здобуття премії. Варто відвідати також Кіровоградський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого, де зібрано відомості про лауреатів Шевченківської премії наших земляків та проводяться тематичні виставки.

6. Шевченківські місця на території краю.

Цікаві матеріали з цього напряму підготували працівники Знам’янського міського краєзнавчого музею (директор Т. Кулик), який презентує унікальну Кобзареву світлицю, розповідаючи про гілку Шевченкового роду – рід Красицьких-Шкод на Кіровоградщині.

Пропонуємо розміщувати у межах нашого проекту відомості про шкільні музейні кімнати і творчі куточки Т. Шевченка, як наприклад, у Канізькій загальносвітній школі І-ІІІ ступенів Новомиргородського району.

7. Музеї Тараса Шевченка в Україні і світі – тут нами представлені електронні ресурси музеїв, які діють в Алма-Аті, Києві, Львові, Оренбурзі, Орську, Переяславі-Хмельницькому, Сант-Петербурзі, Торонто, у форті Шевченко та на Черкащині (м. Черкаси, м. Канів, с. Моринці). Відвідувачі сайту можуть здійснити віртуальні екскурсії та ознайомитись із світовою музейною шевченкіаною.

8. Тарас Шевченко у творчості та професійній діяльності наших земляків – художників, письменників, поетів, літературознавців, краєзнавців, драматургів, музикантів, скульпторів, вчених, журналістів, музейників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

9. Інформаційні ресурси – розділ популяризує новітні твори у галузі шевченкознавства, включаючи інтернет ресурси та медіатеку.

У переддень відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка запрошуємо більш детально ознайомитись із змістом нашого проекту за електронною адресою: http://koippo414.at.ua/index/kirovogradshhina_kobzarevi/0-103. Мешканці нашого краю та земляки, які проживають за його межами, можуть стати його віртуальними учасниками, надіславши свої нариси, спогади, фото і відео матеріали.

Член Національної спілки краєзнавців України

Л. А. Гайда

Київська міська організація

Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2013 рік

Січень 6, 2014 Buket Yevhen Залишити коментар

Організаційна діяльність

27 лютого 2013 р. в Інституті туризму Федерації профспілок України відбулася III-я (звітно-виборча) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Зі звітною доповіддю виступив голова правління КМО НСКУ О.П. Гончаров. В обговоренні взяли участь представники первинних осередків КМО НСКУ, навчальних закладів, бібліотек, інших установ краєзнавчого напряму: Інституту туризму ФПУ, Національної історичної бібліотеки України, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва, Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Центру позашкільної роботи Святошинського району тощо. Робота правління КМО НСКУ за звітний період визнана задовільною. Обрано новий склад правління у кількості 23 осіб та ревізійну комісію у складі 5 осіб. Пленум правління Київської міської організації НСКУ, який відбувся у той же день, обрав президію правління у складі 11 осіб, голову правління (Гончаров О.П.), заступників (Бабенко П.В., Вакулишин С.М., Терес Н.В.) та відповідального секретаря (Соболєв В.В.).

Протягом року велась робота з підтримання на належному рівні внутрішнього діловодства та обліку членів організації, збору членських внесків та ліквідації заборгованості деякими членами Спілки за попередні роки. Читати далі Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2013 рік →

Івано-Франківська обласна організація

Відкрито перший в Україні пам’ятник «Руській трійці»

Грудень 31, 2013 Залишити коментар

За ініціативи Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України 31 грудня 2013 року в м. Івано-Франківську відкрито перший в Україні пам’ятник засновникам українського літературно-краєзнавчого гуртка «Руська трійця» (1833р.) (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) – зачинателям українського національного відродження в Галичині, авторам альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою на західноукраїнських землях (1837р.).

Відкрив урочистості голова Івано-Франківської Національної спілки краєзнавців України, Заслужений працівник освіти України – Косило Михайло Юрійович, який запросив за християнською традицією, освятити пам’ятник «Руській трійці» духовних наставників всіх конфесій. Очолив освячення та виступив з вітальним словом високопреосвященний владика Архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Української греко-католицької церкви кир Володимир.

На урочистому відкритті виступили краєзнавці, письменники, освітяни. Зокрема, Верес Михайло Йосипович, заступник Івано-Франківського міського голови, Болюк Зінаїда Андріївна, заступник голови облдержадміністрації, Бабій Ольга Михайлівна, генеральний директор ОТБ «Галичина, голова постійної комісії обласної ради, Тимків Василь Миколайович – голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Качкан Володимир Атаназійович, академік, доктор філологічних наук, професор Національного медичного університету, Баран Євген Михайлович, голова обласної організації Національної спілки письменників, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського національного університету, Пушик Степан Григорович, професор, лауреат державної премії ім. Т.Шевченка, перший лауреат премії «Русалка Дністровая», Гаврилів Богдан Михайлович, ініціатор встановлення пам’ятника та керівник – історико-патріотичної акції «Збудуємо перший в Україні пам’ятник «Руській трійці» в Івано-Франківську, Заслужений працівник культури України, Почесний громадянин м.Івано-Франківська, Роман Пастух, член Національних спілок краєзнавців, письменників, журналістів з Дрогобича, Роман Любко – поет з Долини та правнук Івана Вагилевича – Іван Дем’янович Вагилевич.

Перший в Україні пам’ятник «Руській трійці» збудований на народні кошти без жодної копійки із бюджету. Ініціатори збору коштів Івано-Франківські обласні організації Національних спілок краєзнавців, письменників, обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у червні 2012 р. оголосили історико-патріотичну акцію на Прикарпатті «Збудуємо методом народної будови пам’ятник «Руській трійці» в Івано-Франківську – зачинателям українського національного відродження в Галичині, авторам альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою на західноукраїнських землях о. Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, яка тривала понад 500 днів.

Це звернення знайшло підтримку широкої громадськості. На рахунок благодійного фонду надійшло більше як від 460 колективів, організацій та індивідуальних благодійників кошти на виготовлення пам’ятника. В акції взяли участь понад 20 тис. доброчинців на теренах області, України та зарубіжжя. Було зібрано 180 тис. грн.

В журналі «Краєзнавець Прикарпаття» розпочато публікацію списку грошових пожертвувань від колективів та прізвища індивідуальних благодійників. За підсумками акції буде видана брошура з історії його створення та загальний список всіх благодійників.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Побачив світ четвертий номер журналу “Краєзнавство”

Грудень 30, 2013 Залишити коментар

Раді повідомити Вас, що у грудні вийшов друком четвертий номер наукового журналу “Краєзнавство”. Запрошуємо ознайомитися з матеріалами цього номера.

ЗМІСТ

Title . . . 1