Помер Іван Пащук

Помер Іван Пащук...

19 вересня 2013 року на 76 році життя помер голова Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Іван Григорович Пащук.

І.Г. Пащук народився 20 лютого 1938 р. у с. Щесники Влодавського району Люблінської області (тепер – Польща).  Навчався у Богушівській початковій, Новинській семирічній і Довгошиївській середній школах Млинівського району Рівненської області.

Освіта вища, закінчив філологічний факультет (українське відділення) Рівненського державного педагогічного інституту (1962 р.), журналістську освіту здобув у ВНЗ Львова та Києва (1974 р.) Працював учителем української мови і літератури Великоглушанської середньої школи Любешівського району Волинської області (1961–1962 рр.), у 1962–1964 рр. служив в армії, потім завідував відділами листів і робсількорів рівненської райгазети «Слово правди» (1964–1966 рр.), відділами шкільної і студентської молоді рівненської обласної молодіжної газети «Зміна» (1967–1974 рр.), працював власним кореспондентом рівненської обласної газети «Червоний прапор» (1974–1977 рр.), позаштатним громадським кореспондентом «Літературної газети» (1976–1980 рр.), завідувачем корпункту київської «Робітничої газети» по Рівненській, Волинській і Житомирській областях (1977–2001 рр.), старшим викладачем Рівненського державного педінституту, Рівненського державного інституту культури (1993–1999 рр.), заступником голови Рівненського обласного літературного об’єднання (1968–1985 рр.). Із 1989 р. – голова Рівненського обласного краєзнавчого товариства, член правління і почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, із жовтня 2008 р. – Національної спілки краєзнавців України, делегат її перших чотирьох з’їздів, на яких виступав. Із 2001 р. – начальник науково-редакційного відділу Рівненського факультету Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Із 2003 р. – відповідальний секретар, член науково-редакційної групи обласної редколегії книги «Реабілітовані історією» і обласної координаційної ради з питань книговидавничої справи (із 2003 р.). Член Національної спілки журналістів України (з 1968 р.), Всеукраїнської спілки краєзнавців (в даний час — Національна спілка краєзнавців України) (із 1990 р.), Спілки архівістів України (з 2004 р.), Міжнародної громадської організації «Рівненське земляцтво» (2006 р.), редколегії інформаційного бюлетеня «Холмщина», Всеукраїнської громадської організації «Конгрес українців Холмщини і Підляшшя», співавтор збірника наукових статей «Волинь історична» (з 2005 р.), член Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум» (із 2007 р.). Основні літературні та краєзнавчі книги: «Млинівщина літературна» (1992 р.), «Повернення в незабутнє» (1993 р.), «Перше краєзнавче десятиліття на Рівненщині (1989–1999 рр.)», «Рівне. 1283–2003. Історико-краєзнавча хронологія» (2006 р.), «Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини» (2005 р.), «Учитель і краєзнавець Іван Шишко» (2004 р.), «Свічки пам’яті не погасли. Про голодомор 1932–1933 рр.» (2008 р.); поетичні збірки: «Відродини» (1995 р.), «Сонця твоїх очей» (1996 р.), «Поліські вітражі» (1997 р.), «На терезах буднів» (1998 р.), «П’ята вершина» (2002 р.), «Сповідний день» (2007 р.). Упорядкував і відредагував першу поетичну антологію «За вольную волю» (1995 р.) про Берестецьку битву 1651 р. козацько-селянських військ Богдана Хмельницького з польськими поневолювачами. Має понад 115 науково-дослідницьких публікацій у збірниках науково-краєзнавчих конференцій, понад 60 – у колективних збірниках, майже 900 – у журналах, альманахах і газетах із літературного, історичного, музейного, природничого краєзнавства, а також  рецензій на книги.  Впорядкував і відредагував майже 50 книг різних авторів, наукових збірників і альманахів. Учасник і організатор багатьох науково-теоретичних і краєзнавчих міжнародних, всеукраїнських, регіональних і обласних конференцій. Переможець журналістських конкурсів «Рівне – 700» (1983 р.), «Рівне – 720» (2003 р.), міжнародного поетичного конкурсу «Культура за мир – 1998» (Мілан, Італія). Відмінник освіти України (1999 р.). Лауреат обласної молодіжної літературної премії ім. Миколи Максися (1978 р.) і регіональної краєзнавчої премії «За відродження Волині» (1995 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007 р.), відзначений Подякою Кабінету Міністрів України (2001 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2010 р.), кілька разів почесними грамотами Національної спілки журналістів України і краєзнавчої спілки, обласної та міської рад, ряду міністерств і управлінь, громадських організацій. Військове звання – майор запасу. Вільно володіє російською і польською мовами; німецькою, білоруською і болгарською – зі словником. Захоплення – літературознавство, літературна творчість, краєзнавство, фольклор, історія Великої Волині. Девіз життя: «Сміливо йди крізь будь-які терни до зірок, ніколи не пасуй перед жодними труднощами, роби людям тільки добро».

Президія Правління НСКУ висловлює сердечні і щирі співчуття рідним і близьким покійного.

Вшанування пам’яті видатного державного та громадського діяча, Героя України, Академіка П.Т.Тронька

А що МИ залишимо нащадкам?...

12 вересня 2013 року минуло два роки з дня смерті видатного державного та громадського діяча, Героя України, Академіка П.Т.Тронька.
Правління Фундації імені П.Т.Тронька зініціювало щорічні збори представників громадськості із вшанування пам’яті П.Т.Тронька.
З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета участь у заходах взяв керуючий справами Київської патріархії, намісник Свято-Михайлівского Золотоверхого монастиря єпископ Вишгородський Агапіт.
Цьогорічні збори розпочалися з покладання квітів на могилі покійного П.Т.Тронька на Байковому кладовищі.
Перед початком засідання, яке відбулося в актовій залі Київської православної богословської академії у Михайлівському соборі Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря була відслужена заупокійна панахида, яку очолив намісник монастиря Преосвященний єпископ Агапіт.
Довідка. П.Т.Тронько особисто ініціював і доклав вирішальних зусиль для відтворення у Києві пам’яток часів України-Руси: Золотих воріт, ансамблю Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври. Був головою Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України (1995-2001) та головою правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996–2011).
 
Прес-центр
Свято-Михайлівского Золотоверхого монастиря
 
Фото – Петро Ушкалов

Естафета поколінь. “Поезія і краєзнавство – поряд!”

Естафета поколінь. “Поезія...

6 вересня в Макарівському Центрі творчості дітей та юнацтва імені Данила Туптала відбулася літературно-краєзнавча зустріч “Поезія і краєзнавство – поряд!”, на якій було презентовано нову книгу Д.С.Нетреби “Пам’ять житиме віками”, видану коштом Київської обласної організації Національної Спілки краєзнавців України та збірку віршів Ксенії Ен “Сонцебиття”, що побачила світ за підтримки Київської обласної організації Конгресу літераторів України. Також було презентовано збірник матеріалів “Макарівських історико-краєзнавчих читань”, виданих минулого року за підтримки Макарівського селищного голови Олександра Іващенка та ГО “Рідне місто”, та книгу Грузецьких оповідок Євгена Букета “Буслів суд”. Автори книг виступили перед гостями літстудії “Сузір’я” Макарівського ЦТДЮ – учнями Макарівського ліцею, працівниками бібіотечної системи Макарівщини, учителями та жителями Макарова. Високу оцінку творам надала Тетяна Белімова, кандидат філологічних наук, доцент кафедри університету “Україна”, лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу “Коронація слова – 2013″ в номінації “Романи”; вчителі Ганна Тюхтій, Ольга Семенченко; бібліотекар Лариса Коваль; заступник директора ЦТДЮ Людмила Шатковська; методист райометодкабінету відділу освіти Ірина Волощенко; поети – члени Конгресу літераторів України Галина Герасименко та Анатолій Демянчук; батьки та діти. В залі лунали вірші і оповідання, пісні і поздоровлення авторам.

Зустріч вели керівник літстудії “Сузір’я” , голова Київської обласної організації КЛУ, член МСПУ та НСКУ, лауреат премії імені Володимира Даля Ігор Годенков та заступник головного редактора Всеукраїнського тижневика “Слово просвіти”, заступник голови Київської обласної організації Національної Спілки краєзнавців України, лауреат Міжнародної премії ім. Олеся Гончара Євген Букет. Презентовані книги було подаровано бібліотекам та школам Макарівщини, а також учасникам зустрічі.

За матеріалами: literator.at.ua, suzirya.org

В президії: Ксенія Ен, Тетяна Белімова, Євген Букет, Ігор Годенков, Діна НетребаУ заліВиступає Діна Нетреба

На Кіровоградщині з 1 вересня 2013 року запроваджується навчальна програма гуртка «Кіровоградщина. Історія рідного краю»

На Кіровоградщині з 1 верес?...

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації та голови Кіровоградської обласної ради від 27 грудня 2012 року № 790-р/449-гр «Про підготовку та відзначення 75-ї річниці утворення Кіровоградської області» розроблено навчальну програму гуртка, зміст якої упорядковано за структурою навчального посібника для загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградської області «Кіровоградщина. Історія рідного краю» / за ред.: І. А. Козир. – Кіровоград: Імекс-ЛТД. – 304 с.», де вперше викладено і пропонується системне вивчення історії та культури області.

Навчальну програму гуртка «Кіровоградщина. Історія рідного краю» затверджено наказом директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 червня 2013 року № 370 «Про затвердження та запровадження навчальної програми гуртка», а також рекомендується використати у системі навчально-виховного процесу закладів освіти Кіровоградщини, у позаурочній роботі з вивчення навчальних предметів, роботі класних керівників та організаторів виховного процесу, а також у позакласній роботі та навчальній практиці з учнями. Цікавим буде організація діяльності гуртків краєзнавчого профілю у позашкільних навчальних закладах. В області також діють більше 150 музеїв при навчальних закладах, які можуть слугувати базою для реалізації програми.

Кіровоградщина на початку 2014 року буде відзначати ювілей – 75-річчя від утворення Кіровоградської області. Ювілей це завжди привід привернути увагу педагогів, учнів студентів, мешканців краю до процесу дослідження, вивчення, збереження та популяризації історико-культурного потенціалу рідного краю.

Детальніше читайте за посиланнями:

http://koippo414.at.ua/news/pro_zatverdzhennja_ta_zaprovadzhennja_navchalnoji_programi_gurtka_kirovogradshhina_istorija_ridnogo_kraju_ukladach_gajda_l_a/2013-08-20-164

20 серпня 2013 року проведено обласний ярмарок педагогічних ідей «Освітянські обрії Кіровоградщини – 2013», де було презентовано навчальний комплект з історії краю, а саме: посібник та навчальну програму.

http://koippo.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1014:-l-2013r&catid=1:latest-news

Вітаємо!

24 серпня Указом Президента України № 448/2013 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України” за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Орденом “За заслуги” ІІ ступеня нагороджено голову Національної спілки краєзнавців України Олександра Петровича Реєнта.

Правління НСКУ, Президія Правління, голови обласних організацій Спілки щиро вітають Олександра Петровича з цією високою державною відзнакою.

Етнографічна експедиція

Етнографічна експедиція...

16 липня 2013 року співробітники Національного заповідника “Хортиця” і за сумісництвом члени Національної спілки краєзнавців України провели краєзнавчо-археологічну пошукову експедицію до с.Мала Лепетиха Великолепетиського р-ну Херсонської області.

Погляди науковців установи направлені на дослідження Херсонської області мають давні традиції, та це й не дивно, адже ця територія тісно повя’зана з історією запорозького козацтва, не менше ніж території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Декілька років успішно працює і розвивається філія заповідника “Кам’янська Січ” у с.Республіканець, кілька разів проводились плідні етнографічні експедиції до південної частини Херсонщини у Голопристанський район, фонди та експозиція музею постійно поповнюється експонатами привезеними саме з цього “козацького” регіону.

Цього разу результатом дослідження стали цікаві зразки архітектурних форм — мости, будівлі, огорожі тощо, унікальне кладовище де збереглись справжні козацькі хрести, криниці завглибшки від 60 до 100 метрів, знаряддя праці та предмети матеріальної культури наших пращурів і звичайно ландшафти, що залишились незайманими ще з козацьких часів.

 

Все це потребує ретельного дослідження та збереження і не тільки на рівні місцевої влади, профільних установ чи держави, а в першу чергу на рівні свідомості звичайного українця, бо без міцного коріння не буде розлогої життєздатної крони.

 

 

Співробітники заповідника висловлюють велику подяку місцевій владі в обличчі голови Великолепетиської районної ради Папуші Дмитра Стратійовича та голови сільської ради Малої Лепетихи Колокота Максима Вікторовича, а також місцевій громаді в обличчі краєзнвців  Бойко Віктора Івановича, Денисенко Семена Кузьмича, Яруха Григорія Прокоповича та Дякова Сергія Миколайовича, без їхньої допомоги ця експедиція не була б такою плідною.

Дударенко С.В.

Детальний звіт можна переглянути тут: http://www.ostrov-hortica.org.ua/uk/main/434-etnogreksp.html

У Києві відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України

12 липня 2013 року у Києві, в конференц-залі Інституту історії України НАНУ (вул. Грушевського, 4, 2 поверх) відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України.

Цього дня спілчани відзначили день народження першого голови НСКУ, академіка Петра Тимофійовича Тронька (1915-2011). У програмі роботи Пленуму – покладання квітів на могилу П. Т. Тронька на Байковому цвинтарі, вручення Премії його імені, започаткованої цьогоріч Спілкою, а також розгляд питань щодо організації роботи наукового інституту краєзнавства та обговорення поточних проектів НСКУ.

Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у чотирьох номінаціях. Цього року премія вручатиметься вперше. На вручення запрошена донька академіка, керівник благодійної організації «Фундація Героя України, академіка П. Тронька» Лариса Тронько.

У першій номінації “За висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька” премію присуджено посмертно Юрію Данилюку (1958—2005) — одному з ініціаторів відновлення діяльності Спілки краєзнавців, автору понад 300 наукових праць із краєзнавчої тематики та проблем політичних репресій 1920—1980-х рр. в УРСР. Також у цій номінації премію отримають Марія Вощевська — дослідниця історії рідного села Галиця на Чернігівщині та Дмитро Мохорук — відомий колекціонер і автор багатьох художньо-краєзнавчих творів з Івано-Франківщини.

У другій номінації “За науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві” Президія правління визначила лауреатами члена правління НСКУ Василя Устименка (м. Київ) — автора, співавтора, упорядника понад 20-ти книжок краєзнавчого характеру і Віктора Прокопчука — директора Наукової бібліотеки, професора Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктора історичних наук, члена правління НСКУ.

Третя номінація — “За внесок у музейну та пам’яткоохорону справу” — Віра Комзюк (Волинська обл.) — завідувач Літературно-меморіального музею Лесі Українки, Наталія Пушкар (Волинська обл.) — головний хранитель Волинського краєзнавчого музею, Наталія Булаєвська (Київська обл.) — член правління НСКУ, заступник голови правління Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Заслужений працівник культури України, автор понад 100 публікацій, присвячених краєзнавчій та пам’яткоохоронній роботі.

У четвертій номінації “За видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо” премію Петра Тронька присуджено Станіславу Аржевітіну – члену правління НСКУ, творцю музею-скансену «Старе село» в с. Колочава на Закарпатті, автору трьох книг з історії краю, Валерію Мельнику — автору десятків книг, кількох сотень краєзнавчих та природничих публікацій, присвячених Волині та авторському колективу праці “Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України” (Черкаська обл.): доктору економічних наук Володимиру Мовчану, поету Івану Нерубайському та краєзнавцю, колишньому директору школи Василю Олійнику.

Усім нагородженим присвоюється звання “Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька” з врученням Диплома, почесного знака і грошової премії у розмірі 500 грн за кожну номінацію.

Див. також:

Анонс:

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2051423 – Громадський простір

http://www.osvita.org.ua/news/72025.html – Освітній портал

http://nauka.in.ua/opportunities/actions/article_detail/8951 – Український науковий клуб

http://news.ukrhome.net/content/22793237/ – ukrhome.net

http://regionews.ua/node/104631 – RegioNews

http://www.istpravda.com.ua/short/2013/07/10/129862/ – Історична правда

http://uk.wikinews.org/wiki/Визначені_лауреати_Премії_імені_академіка_Петра_Тронька – Вікіновини

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/52478/ – Волинська правда

Звіт:

http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-spilka-kraieznavciv-cogorich-upershe-vruchit-premiyu-im-petra-tronka – газета “День”

http://www.ukurier.gov.ua/uk/news/vitayemo-z-nagorodoyu/ – Урядовий кур’єр

http://oblrada.ck.ua/novini/1368-cherkask-krayeznavc-stali-laureatami-vseukrayinskoyi-premyi.html – Черкаська обласна рада

http://www.trubyna.org.ua/novyny/zakarpatets-stav-pershym-laureatom-premiji-imeni-akademika-petra-tronka/ – “Трибуна”, новини Закарпаття

http://www.kray.ck.ua/districts-news/item/6240-premiya-imeni-petra-tronka-—-u-talnivtsiv#.UidYWn9s9LQ – Черкаський край

http://www.silskivisti.kiev.ua/18978/print.php?n=18545 – “Сільські вісті”

http://www.viche.lutsk.ua/troye-volynyan-staly-laureatamy-vseukrayinskoyi-premiyi-nacionalnoyi-spilky-krayeznavciv-ukrayiny-id15339/ – Віче-інформ

http://www.volynnews.com/news/society/troye_volynyan_otrymaly_premiyu/ – Волинські новини

http://dzvin.org/krajeznavtsi-z-cherkaschyny-staly-laureatamy-vseukrajinskoji-premiji/ – Газета “Дзвін”

http://visnyk.lutsk.ua/2013/07/17/troh-volynyan-krajeznavtsiv-vidznachyly-vseukrajinskoyu-premijeyu/ – Газета “Вісник і К”

http://zik.ua/ua/news/2013/07/16/419508 – ZIK

Джон Тефт у Херсоні

Джон Тефт у Херсоні...

23-24 червня Херсон відвідав надзвичайний, уповноважений посол США в Україні Джон Тефт. Мета приїзду, відвідати місця пов’язані з ім’ям національного героя Америки, адмірала Джона Пола Джонса. Ювілейну дату, 225 років від дня грандіозної перемоги під Очаковим флотилії Чорноморського козачого війська під орудою адмірала трьох країн: Америки, Франції, Росії, посольство США відзначало разом із херсонцями.

Вечірня прогулянка вулицями зеленого і тихого міста справила хороше враження на гостей. Вранці Джон Тефт, відвідав собор святої Катерини на території колишньої фортеці. Посла цікавило буквально все, що пов’зане з ім’ям Джона Пола Джонса. Пол Джонс свого часу прийняв у Херсоні обряд хрещення і став православним. Зустрічав гостей настоятель собору отець Петро, виконуюча обов’язки мера міста Херсона Зоя Бережна. Запланована на пів години екскурсія тривала півтора години. Зацікавлення гостя викликали поховання в огорожі собору героїв, що полягли під Очаковим (до речі Херсон, очевидно, єдине в світі місто де покояться рештки «Невідомого генерала»). Для Джона Тефта був відкритий склеп у якому похований князь Григорій Потьомкін. Посол спустився до підземелля.

Після відвідин собору і фортеці посол побував у парку Слави, що розташований на самій високій кручі Дніпра. Для херсонців силами американського посольства була підготовлена театралізована реконструкція бою і церемонія посвяти Американського адмірала в козаки. Постановку підготували режисер Голівуда з українським корінням Ігор Шептицький і режисер постановник театру Івана Франка Сергій Швидкий.

Грандіозне дійство закінчилося врученням Джоном Тефтом херсонцям книг про Джона Пола Джонсона авторства американських авторів Семоела Еліота Морісона і Джозефа Калло, за сприяння посольства перекладених на українську мову. Знайомила посла з історією Херсона член Національної спілки краєзнавців України, член Спілки журналістів України Марина Тарасова.

Додаток ІДодаток ІI

Вперше в Україні започатковано фестиваль «Колочавська ріплянка»

Вперше в Україні започатко?...

      Цікава і багата, інтригована опришківськими легендами Колочава завжди привертала увагу істориків, письменників та інших творчих людей, а також туристів. Привабливості селу додає проведення традиційних свят і фестивалів. А 15 червня 2013 року ввійде в історію селища як день заснування унікального фестивалю в Україні – фестивалю «Колочавська ріплянка».

     У Колочаві  здавна картоплю називають ріпою, звідси  й ріплянка. Суворі гірські умови життя об’єктивно сформували  головну страву меню місцевих жителів, що збереглася і до нині – ріплянку. Тут гостя  майже в кожній хаті обов’язково почастують цією стравою. А ще запропонують підбивані та сухі лопатки, колочені фасулі, ліниві цокілі, коропчену ріпу. Окремі страви – неповторне творіння колочавських кухарок, яких не скуштуєш і в сусідньому селі. Рецепти страв – складові історії селища, вони не сьогодні створені і не запозичені з Інтернету. Але головним блюдом у колочавців, як, очевидно, і у багатьох українських селах, традиційно залишається ріпа-картопля. Правда, готують її як ніде інде, з особливим смаком, по колочавськи.    

     Добре знаючи місцеві звичаї і традиції, колишній житель Колочави, а нині киянин, депутат Верховної Ради України V-VI скликань, член Правління Національної спілки краєзнавців України, нещодавно удостоєний заснованої нинішнього року премії імені академіка Петра Тронька, Станіслав Михайлович Аржевітін, вперше запропонував провести фестиваль ріплянки. Не випадково колочавці називають Аржевтіна реставратором і архітектором селища за його великий внесок у відродження традицій гірського селища та його розвиток. Це все дуже приваблює і захоплює численних туристів, потік яких невпинно зростає з року в рік. А ще, або  – найголовніше для селян – він уже створив для них чимало нових робочих місць, які після руйнації Радянського Союзу зникли як роса на сонці… І має намір продовжувати їх створення.

     Прем?єра фестивалю вдало пройшла у скансені «Старе село». Центральною подією його став конкурс приготування ріплянки по-колочавськи, участь у якому взяли два десятки місцевих кухарок. Простий, на перший погляд, процес вимагає спеціальних знань, умінь та витонченої майстерності. Варену картоплю змішують з мелайним (кукурудзяним) борошном і топчуть-пресують токаняником. Зокрема, на проведення фестивалю було використано два центнери кукурудзяного борошна.

      Переможцем конкурсу стала вчителька місцевої середньої школи, колишня однокласниця С. М. Аржевітіна, Наталія Тумарець. Друге місце посіла Олена Росада, третє поділили між собою Оксана Драч та Лілія Павлюк. А подарунки отримали усі без винятку учасники конкурсу. Їх вручили члени Закарпатської  обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. М. Аржевтін та Ю. Ф. Глеба, начальник управління культури обласної державної адміністрації.

      Станіслав Михайлович Аржевітін особисто знайомив учасників культуроло- гічного дійства з музеєм і творчістю класика чеської літератури Івана Ольбахта (Каміла Земана). В 30-х роках XX століття письменник декілька разів бував у Колочаві і навіть певний час проживав у селі та написав там окремі свої твори. Найвідомішим став роман «Микола Шугай розбійник», що розповідає про останнього опришка Карпат. Добре знана Колочава в Європі і через фільм за сценарієм І. Ольбрахта під назвою «Марійка-невірниця», який нещодавно на міжнародному фестивалі архівних і реставрованих стрічок у Болоньї (Італія) посів перше місце.

     У музеї-скансені «Старе село» колочавці, члени ЗОО НСКУ, на лоні чарівної і неповторної карпатської природи через побутові сценки, з гумором і добротою, уміло та захоплююче демонстрували нелегке і багатогранне минуле життя горян. Центральною фігурою села був берюв – голова села. Нині у скансені ретельно відтворено більше двадцяти житлових і господарських споруд, зібрано і реставровано, приведено у належний стан і систематизовано тисячі предметів сільського побуту, найрізноманітніших інструментів. Привертають увагу відвідувачів колиба, хати вівчаря, лісоруба, чоботаря, бондаря, сабова, шустера та ін. Колоритні та цікаві єврейські корчма із справжньою борговою книгою та лазня, жандармерія з камерою для порушників порядку та церковнопарафіяльна школа.

     Учасники фестивалю їздили у вагонах-експонатах та на дрезині  справжньою вузькоколійкою. Матеріали для спорудження вузькоколійки зібрані та доставлені до Колочави з усіх кінців області (не без пригод). А дрезина була у особистому користуванні Героя Соціалістичної праці, переможця чемпіонату світу лісорубів в Монреалі  (Канада), начальника Турбатського лісопункту Усть-Чорнянського лісокомбінату  Івана Васильовича Чуси, якого я знав особисто у період роботи у Тячівському районі у 1979-1982 рр. 

      На каву усіх запрошував міністерський радник Угорщини Едмунд Еган, який планував поліпшити життя поневолених угорцями закарпатців. Його роль уміло зіграв колочавець, один із членів ЗОО НСКУ. Прихильників чеської культури запрошували до “Olbrachtovej pivnice”, а любителі гострих відчуттів могли забралися на горище  – «На пуді у Шугая», де їх пригощали добротною горілкою домашнього приготування, колочавськими домашніми ковбасами та копченим м’ясом.

       Автору цих рядків також випала честь зіграти роль відомого громадсько-політичного діяча, письменника В. Гренджі-Донського.

      Значний інтерес в учасників свята викликала військова тематика – музей воїнам-афганцям, можливість покататися на справжньому бронетранспортері, побувати в бункері, польовому госпіталі та на військовій кухні, що були складовими відомої оборонної лінії Арпада, спорудженої для зупинення наступу Радянської Армії.  Про всі ці комплекси експонатів можна розповідати конкретно і довго. До прикладу, в бункері, як і у роки Другої світової війни, після реставраційних робіт розміщені кулемет, автомати, пристрій далекого бачення, гранати, снаряди, патрони, пістолети та десятки інших оригінальних предметів далеких воєнних часів. Об?єкт планується значно розширити та збагатити новими раритетними експонатами. Є конкретні плани подальшого розвитку і інших напрямів, що становлять значний інтерес для туристів, у тому числі чеських, словацьких, угорських та ін.          

     Доктор економічних наук Станіслав Михайлович Аржевітін не з чужих переказів добре знає про гострі  проблеми і депресивність гірських населених пунктів насамперед  Закарпаття. Свою багатогранну діяльність, створення нових робочих місць, розвиток зеленого туризму він небезпідставно вважає одними із засобів вирішення численних проблем гірських поселень, в першу чергу, – безробіття. А відкритий декілька років тому єдиний в Україні пам’ятник заробітчанам у центрі села, на автобусній зупинці,  нагадує кожному про важку долю шукачів засобів для існування в далекій чужині – в Греції, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі, Росії, Словаччині, Чехії та багатьох інших країнах світу.  Викарбовані на пам’ятнику понад сто прізвищ колочавців, які не повернулися із заробітків на чужині живими, засвідчують жахливу ціну нелегкої долі сільських заробітчан.

     Жорстока нинішня реальність в умовах масового безробіття вчить колочавців жити, боротися за виживання і щасливу долю своїх дітей по новому. Реальним їх помічником на цій нелегкій життєвій дорозі став за власною волею Станіслав Михайлович Аржевітін.

     На фестивалі було також  вперше презентовано третій том багатотомного видання історії Колочави С. М. Аржевітіна під назвою «Карпатська Україна: епоха в добі». Зміст і проблематика книги виходять далеко за межі історії села Колочави і переоцінити її значимість важко. «У цій книзі, – зазначає у передмові під назвою «Історико-політологічний путівник по Закарпатській Україні, або новий авторський проект Станіслава Аржевітіна» заступник Голови Українського інституту національної пам?яті, завідувач кафедри Національної академії Служби безпеки України, доктор історичних наук Дмитро Веденеєв, – С. Аржевітін залишився вірним своєму улюбленому творчому прийому: широкому використанню різнопланових джерел, які вдало доповнюють одне одного, карколомно переміщуючи читача з височин європейської політики до життя-буття окремого села або рефлексій «простих» людей – маленьких суб’єктів масштабних подій, у вирі яких вони опинилися. Серед усього матеріалу: документи іноземних органів влади й національно-визвольного руху, тогочасна періодика, наукові праці та збірники документів. Як завжди, друковані матеріали рясно перемежовуються із зібраними автором особисто спогадами очевидців і учасників подій та фольклорним матеріалом».

        На презентації виступили члени Закарпатської обласної оганізації НСКУ: автор книги, доктор економічних наук С. М. Аржевітін, кандидат історичних наук М. В. Делеган, доктор історичних наук, професор Ужгородсього національного університету   С. Д. Федака та ін.

     Передував фестивалю дводенний прес-тур для журналістів із всеукраїнських друкованих видань, радіо і телебачення, який проводився С. М. Аржевітіним вперше в Колочаві.

     Учасники фестивалю були одностайні в думці – в Колочаві зроблено багато життєво важливого, що варто було б врахувати в усій Україні.      

 

     Про перший фестиваль «Колочавська ріплянка» інформували:

 

     А. Телебачення:

  1. Загальноукраїнський телеканал «1+1»;
  2. Телеканал «Рада»;
  3. Закарпатський обласний телеканал «Тиса-1».

     Б. Газети:

      1. Рубрика «Супер». Наталя Бородюк. «У Колочаві нічого не забувають». «Урядовий кур’єр». 2013. 25 липня.

       1а. Інтернетверсія: www.ukurier.gov.ua/uk/articles/u-kolochavi-nichogo-ne-zabuvayut/p/;

      2. Іван Леонов. Ведмідь, затиснутий добою. «Україна молода». 2013. 26.06. № 091.

      3.Василь Пилипчинець. Колочава пригощала. «Новини Закарпаття». 2013. 18 червня. № 68. С. 1-2;

      4. Василь Бедзір. Приязна Колочава зустрічала півтисячі гостей диво-виставами й екзотичною ріплянкою. «Трибуна». 2013. 21 червня. № 23. С. 5 та багато ін.  

 

 

     Науковий співробітник Інституту

інноваційних технологій та змісту освіти,

кандидат історичних наук,

голова Закарпатської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України                                                М. В. Делеган