Актуальні проблеми охорони та використання культурної спадщини в Криму

Актуальні проблеми охорони...

23 квітня в Сімферопольській міській раді відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми охорони та використання культурної спадщини в Криму» присвячена до Міжнародного дня пам’яток та історичних місць, який відзначався 18 квітня.

Організаторами конференції виступили Кримська республіканська організація Національної спілки краєзнавців України, Кримське відділення Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, Кримська республіканська організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини, КРУ «Науково-дослідний центр пам’яткоохоронних досліджень АР Крим », а також Університет економіки і управління.

З вітальним словом до учасників пленарного засідання звернувся Черняк Олексій Юрійович, голова Постійної комісії Верховної Ради АРК з питань санаторно-курортного комплексу, туризму та підприємництва, заступник Сімферопольського міського голови Ілля Глазков та начальник відділу охорони культурної спадщини та рекреації Сергій Павличенко.

Головною метою заходу було привернення уваги молоді до проблем збереження та ефективного використання культурної спадщини Криму, а також сучасного стану пам’яток історії та культури.

Конференцію відкрила заступник голови Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини Наталія Гриненко з інформацією про культурну спадщину Криму як частину державної політики України.

У конференції взяли участь кандидати історичних наук, викладачі кримських ВНЗ, працівники музейних установ, аспіранти Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК (Київ) та студенти. Були представлені доповіді різноманітних напрямків: проблеми та перспективи вивчення і збереження пам’яток, шляхи ефективного використання культурної спадщини, використання пам’ятних книг і видових листівок в галузі відновлення втрачених об’єктів та питання будівництва православних культових споруд на території півострова. Всі учасники відзначили важливість порушених у доповідях проблем і погодилися, що їх вирішення можливе лише при комплексному підході органів державної політики та громадськості.

Голова Кримської республіканської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, кандидат історичних наук, Наталія Кармазіна зазначила, що сьогодні, перш за все, потрібно привертати увагу молоді до сформованим проблем галузі охорони та збереження культурної спадщини.

Підсумки конференції будуть опубліковані у кримській збірці «Праці Центру пам’яткознавства», який буде підготовлено за редакцією доктора історичних наук, професора кафедри історії України Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського А.А. Непомнящего.

Історія малих міст України: місто Олександрівськ Луганської області

Історія малих міст України:...

16 квітня 2013 р. у приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» відбулось засідання бібліотечного клубу «Національні святині».

Тема засідання: «Історія малих міст України: місто Олександрівськ Луганської області»

Захід проведено в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України», який покликаний привернути увагу громадськості до вивчення історії малих міст і містечок, їх культури, архітектурних пам’яток, розвитку регіонального краєзнавства.

У процесі реалізації проекту досліджується і представляється по одному місту з кожної області України. Малі міста багаті на унікальні історичні та архітектурні пам’ятки, і тому збереження цієї спадщини є дуже важливою справою не лише з позицій сьогодення, але й у майбутньому, для прийдешніх поколінь.

 

Місто Олександрівськ (до 1961 року – село Олександрівка) засноване у 1772 році капітаном гусарського полку Олександром Юзбашем і назване на його честь. Олександрівськ є найстаршим населеним пунктом Луганської області. Розташований на правому березі річки Лугань на відстані 8 км від обласного центру м. Луганська. Населення міста складає 9 831 тис. чоловік.

 

Пам’ятки архітектури м. Олександрівська:

Садиба (1772), Свято-Вознесенський собор (1840)

Садибу збудовано в 1772–1779 роках у стилі класицизму як заміську великопанську будівлю. Ім’я автора забудови не відомо. Одночасно був розпланований парк. До складу садибного комплексу входить палац із двома флігелями, об’єднаними відкритою колонадою, службовий комплекс, будинок управителя, чотири флігелі та винний льох. Садибу оточує мур з масивними пілонами брам. Нині територію садибного комплексу поділяє навпіл бульвар, прокладений у ХХ столітті. За час існування забудова неодноразово ремонтувалася, внаслідок чого було змінене первинне внутрішнє планування та опорядження інтер’єрів. На сьогодні палац доволі занедбаний, проте вражає своїми розмірами.

Неподалік від садиби знаходиться Свято-Вознесенський собор, який зведено в 1840 році на місці попередньої дерев’яної церкви (1783). Собор виконаний у стилі класицизму з елементами псевдомосковського і неоготичного стилів. В інтер’єрі збереглися фрагменти розписів та ліплень ХІХ сторіччя. За радянської доби Свято-Вознесенський храм залишався діючим, а після 1937 року чи не єдиним, що приймав православних з усієї Ворошиловградської (нині Луганської) області. Свято-Вознесенський собор є одним з найдавніших храмів Луганської єпархії Української православної церкви.

Фотографуйте природу!

Фотографуйте природу!...

Весна милує око ніжними бруньками на деревах, свіжим листячком, травами, які з’являються з першими теплими променями. Нас вабить у ліс, до поля, річки або у парк… Зрозуміло, що цю красу треба берегти. На сьогоднімайже 8 тисяч пам’яток природи Українизнаходяться під охороною держави. Це заказники, заповідники, ботанічні, дендрологічні, ландшафтні парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Вони є мало не в кожному районі нашої мальовничої країни. Чи знаємо ми про їх існування, чи переймаємося проблемами їх збереження? Чи знаємо, скільки чудових об’єктів природи не захищені жодним природоохоронним законом?! На жаль, широкий загал про них не відає. Врешті-решт такі «перлинки» безслідно зникають через людську недбалість і жадібність.

Із засобів масової інформації часто дізнаємося, що десь нечисті на руку ділки вирізали шматок лісу, там захопили землі запасу, спорудивши навколо височенний паркан, розпочали будівництво промислового об’єкту, який змінить назавжди навколишнє середовище і життя місцевих жителів. Варто згадати про велику кількість вже збудованих шкідливих підприємств, які щодня забруднюють довкілля. Як припинити варварський наступ на природу? Привернути увагу українців до екологічних проблем. Адже чим менше суспільство переймається проблемами екології, тим менше у нього шансів уціліти.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» ініціювала проведення фотоконкурсу «Вікі любить землю». І взялася за облік і поширення інформації про визначні місця природо-заповідного фонду та садово-паркового мистецтва України серед користувачів Інтернету. Мета – привернути увагу громадськості до проблем існування та збереження ще вцілілих природних об’єктів, створити впорядкований інтернет-каталог їхніх світлин.

Ідея цієї акції виникла після успішного проведення у вересні минулого року міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», який став частиною міжнародної ініціативи проекту «Вікіпедія», і був присвячений фотообліку архітектурних пам’яток світу. З усіх куточків України, найбільше — з Київської, Одеської, Харківської Львівської областей та Криму організатори конкурсу зібрали і склали перелік із 41 466 пам’яток. За числом завантажених через Інтернет зображень Україна посіла четверте місце серед 36 країн-учасниць. В процесі підготовки і проведення конкурсу в Україні сфотографовано і завантажено для вільного використання 33 177 світлин семи тисяч сто двадцяти п’яти різних пам’яток архітектури. З них для п’яти тисяч вісімcот двадцяти семи встановлено географічні координати. Тож будемо сподіватися, що з подачі «Вікімедіа Україна»фотоконкурс «Вікі любить Землю» швидко стане міжнародним.

Взяти участь у конкурсі «Вікі любить Землю» зможе кожен охочий. Для цього слід зареєструватися у Вікісховищі – одному з сестринських проектів Вікіпедії, – знайти у переліку відомі Вам об’єкти, сфотографувати їх власноруч (будь-коли) і завантажити світлини на Вікісховище (у період з 15 квітня до 15 травня).

Усі фотографії, надіслані на конкурс, потрапляють до службової категорії commons:Category:Images from Wiki Loves Earth 2013 in Ukraine. Одночасно вони потрапляють до загальної категорії українських пам’яток природи — commons:Category:Natural heritage sites in Ukraine. Таким чином світлини стають надбанням людства – їх може використовувати будь-хто з будь-якою метою, не забуваючи вказати автора і джерело, звідки було взято фотографію. Оголошення результатів і нагородження переможців відбудеться 5 червня цього року у Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Цей фотоконкурс, переконані організатори, має привернути увагу суспільства до проблем збереження природних багатств і ресурсів України, сприятиме поширенню знань у всесвітній мережі про красу нашої природи. Партнером конкурсу є Національна спілка краєзнавців України.

 

Додаткова інформація на сайті http://wle.org.ua/

Євген Букет, Олександр Литвиненко,

спеціально для nsku.org.ua

Святошинському району столиці – 40 років!

Святошинському району стол...

12 квітня 2013 року о 12.00 з нагоди відзначення 40-річчя Святошинського району відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Святому Миколі Святоші, котрий знаходиться поряд зі Святошинською райдержадміністрацією і ім’ям якого названий район. В заході взяли участь керівники району, студенти, учні шкіл, представники громадських організацій та мешканці району.

Цього ж дня о 15.00 в Центрі позашкільної освіти Святошинського району, де діють кабінет краєзнавства та Музей історії району, відбувся “круглий стіл”, який відкрив Сергій Вакулишин – методист Центру, голова Святошинського осередку КМО НСКУ, автор ряду праць з історії району. Він привітав присутніх з ювілеєм району та Днем космонавтики, розповів про історію місцевості, створення району (12 квітня 1973 року), який тоді мав назву Ленінградський (з 2001 р. – Святошинський), та його розвиток. Член НСКУ Валерій Фісун, поділився із присутніми цікавою інформацією, зокрема, про створення районної газети “Святошинські вісті”, перший номер якої вийшов у 2003 році. Валерій Пилипович був одним із перших її літературних редакторів. На шпальтах газети подавалась цікава й різноманітна інформація. На жаль, у зв’язку з ліквідацією райради, випуск  видання в 2008 році призупинився. Завідувачка бібліотекою ім. О. Герцена Людмила Ричек розповіла про створення та діяльність закладу, який є одним із важливих культурних центрів району. Бібліотека пропонує читачам   різноманітну літературу, проводить творчі вечори, літературні читання тощо. Про трагічні сторінки голодомору в районі повідала присутнім Лариса  Запольська. Учасники “круглого столу” порушили багато інших питань, які стосувалися історії та сьогодення району. У заході взяли участь учні місцевих навчальних закладів, котрі порадували присутніх своїми творчими виступами. Учасники “круглого столу” також мали змогу ознайомитися з виставкою книг та оглянути Музей історії району.

Наступного дня урочистості проходили в залі по проспекту Перемоги, 112, за участю керівників району, народних депутатів України та депутатів Київської міської ради, представників КМДА, керівників підприємств, громадськості району. З нагоди ювілею району були вручені подяки колективам ряду закладів та людям, які зробили вагомий внесок у розвиток Святошинського району. Також вручені відзнаки найактивнішим громадським організаціям, що багато років працюють в районі. Свято супроводжувалось концертною програмою, в якій взяли участь дитячі творчі колективи, артисти та творчі колективи освітян.

Валентина Гончарова

Фото Петра Скрипника

Додаток І

Краєзнавці Київщини: Дмитро Малаков

Краєзнавці Київщини: Дмитр?...

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича
Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Видавництво „Кий”

12 квітня 2013 року о 15:00

у Науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича
Київського національного університету імені Тараса Шевченка

вул. Володимирська, 58
у ч/з № 12 (2 поверх)

відбудеться презентація

бібліографічного покажчика

 «Краєзнавці Київщини. Дмитро Малаков».

Видання містить науково опрацьований перелік майже 700 публікацій, датованих 1966–2012 роками,

члена Національної спілки краєзнавців України,

лауреата Премії імені Дмитра Яворницького

Дмитра Малакова.

 

Передмови до покажчика написали: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України

Олександр Реєнт

та кандидат історичних наук, професор Київського національного університету

імені Тараса Шевченка, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Григорій Савченко.

До передмови також включено рядки з присвяти до альбому «Київ. 1941–1943», написані 2000 року

Надзвичайним і Повноважним Послом

Федеративної Республіки Німеччина в Україні доктором

Ебергардом Гайкеном

 

Одночасно буде презентована монографія Дмитра Малакова

«Архітектор Осьмак. Нездолана шляхетність»

Книга присвячена життю і творчості видатного українського зодчого, автора, зокрема, будівлі університетського аудиторного корпусу

на вул. Володимирській, 58, де нині міститься

Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича

Обидві книги щойно побачили світ у столичному видавництві «КИЙ»

Запрошуються читачі бібліотеки, студенти університету та всі бажаючі.

АфішаЗапрошення_1Запрошення_2

Музейний семінар

Музейний семінар...

1 квітня Національний заповідник “Хортиця” разом із Запорізькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України провів ІІ науково-практичний семінар «Сучасний музейний простір: проблеми, перспективи, інновації». Основним завданням цього заходу є обмін досвідом між музейними установами регіону, допомога в реалізації перспективних експозиційних проектів та застосування в музейній справі нових підходів та досягнень. Цьогоріч захід відвідали не тільки працівники музейної сфери Запорізької області, а й спеціалісти з сусідніх Херсонської та Дніпропетровської областей, загалом більш ніж 100 учасників.

Головними доповідачами стали як науковці заповідника, так і спеціально запрошені учасники: науковий співробітник відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАНУ Клименко О.О. з доповіддю «Проблеми атрибутування українського гончарства ХІХ-ХХ ст.», науковий співробітник відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАНУ Смолій Ю.О. з доповіддю «Настінний розпис Катеринославщини», керівник приватного підприємства «Мрії Марії» Сенчило М.М. з доповіддю «Організація музейної крамнички».

Сподіваємось, що такі заходи будуть системними, а також стануть запорукою розвитку музейної справи не тільки регіону але й держави загалом, допоможуть підняти її на якісно новий рівень. Наступний семінар планується провести у квітні наступного року.

Джерело: http://ostrov-hortica.org.ua/uk/main/405-seminar2013.html

Доповідь старшого наукового співробітника заповідника Карасенко В.Ю.Привітальна промова заступника генерального директора заповідника Тетяни Миколаївни ЛисенкоДоповідь відповідального секретаря Запорізької обласної організацієї Національної спілки краєзнавців України Сурченка С.В.

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я у минулому і сьогоденні»

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ДВНЗ «Національний гірничий університет»

Інститут гуманітарних проблем

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Інформаційний лист

Шановні колеги! Запрошуємо до участі у ІІ Всеукраїнській краєзнавчій конференції

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я[*] у минулому і сьогоденні»,

що відбудеться 29 березня 2013 р.

Пропонується розглянути питання в межах наступних напрямків:

  • Історико-етнографічні особливості населення Придніпров’я
  • Історія повсякденності мешканців Придніпров’я

 Рукописи мають бути оформлені у відповідності з сучасними вимогами. Для участі в конференції просимо подавати матеріали не пізніше 20лютого 2013 р. в електронному вигляді (диск CD або DVD) обсягом до 0,5 умовного друкованого аркуша (до 20 тис. знаків, текстовий редактор Word 97 і вище, шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал 1,5 з полем 20 мм з усіх боків) разом з друкованим примірником за підписом автора або надсилати електронною поштою (адреса зазначена нижче). Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова українською, російською і англійською мовами; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках: перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, с.15]).

До матеріалів додаються відомості про автора, в яких слід вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь та звання, місце роботи, посаду, сферу наукових інтересів, робочу та домашню адреси, контактні телефони; вказати необхідність у помешканні. Матеріали конференції будуть опубліковані у часописах НГУ, зареєстрованих ВАК України як фахові видання з історії. У зв’язку з вимогами ВАК до публікації просимо обов’язково включати такі елементи: мета, об’єкт і предмет дослідження, історіографія питання, джерела, а також відповідні посилання на літературу і джерела. Оргкомітет залишає за собою право відбору матеріалів. Матеріали надіслані після 20 лютого до розгляду не приймаються.

 

Адреса оргкомітету: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, корп. 1, кім. 68, НГУ, Інститут гуманітарних проблем ім. П.Т.Тронька, кафедра історії та політичної теорії.

 

Тел.: (0562) 46-90-45                                                                                              

Заявки надсилати за адресою:                                                         E-mail: alkigor@ukr.net

Матеріали для публікації надсилати за адресою:                          E-mail: bogdan.gall@gmail.com

Відповідальний секретар, доцент                                                                          І.О.Кочергін




[*] Придніпров’я – регіон, який переважно співпадає з межами сучасної Дніпропетровської області, але також включає в себе частину територій колишніх Вольностей Запорозьких та Катеринославської губернії.

Візит Рудольфа Шустера до члена Правління Національної спілки краєзнавців України Станіслава Михайловича Аржевітіна

Візит Рудольфа Шустера до ч...

Президент Словацької Республіки 1999-2004 років Рудольф Шустер, який не уявляє своє життя без постійних подорожей у різні регіони світу, 11 березня нинішнього року відвідав закарпатське село Колочаву, що розлого розкинулося у горах Міжгірського району, привертаючи до себе увагу захоплюючою історією, легендами та численними музеями і пам?ятниками.

     Характерною рисою останнього десятиріччя села є постійне зростання чисельності туристів, у тому числі іноземних.  Відомого політичного і громадського діяча, другого президента Словаччини, Голову Словацької Національної Ради (1989-1990 рр.) у музеї-скансені «Старе село» приймали народний депутат України V-VI скликань, член Правління Національної спілки краєзнавців України Станіслав Михайлович Аржевітін, краєзнавці та досвідчені екскурсоводи. Його візит цілком відповідає принципу періоду перебування на посаді президента, коли він робив усе, щоб відповідати іміджу «народного президента». Тоді він нерідко відвідував заводи, надавав допомогу покинутим дітям-сиротам, щонеділі їздив із Братислави до Кошице і назад у звичайному вагоні звичайного поїзда. І нині він приваблює своїми скромністю, доброзичли- вістю, високою ерудицією та нестримною енергетикою, сучасністю.

     Високого гостя глибоко вразив масштабний, колоритний, багатий цікавими та унікальними експонатами сільський приватний музейний комплекс, про що він говорив із неприхованим захопленням. Солідний рівень історико-краєзнавчої роботи засвідчили театралізовані сценки із життя закарпатців минулих століть, де в ролях відомих історичних героїв виступали місцеві  краєзнавці в автентич- них костюмах. В приміщеннях головних садиб скансену перед Рудольфом Шустером демонстрували своє вміння перевтілюватися в героїв минулих часів актори-аматори. Зокрема, в єврейській корчмі Гершко Вольфа, що збереглася з 20-30-років минулого століття, його вітав беров – голова села, а в кав?ярні Івана Ольбрахта, класика чеської літератури, – Микола Шугай, якого він описав у відомому романі «Микола Шугай, разбійник». У кожній садибі гостя частували  місцевими стравами. Рудольф Шустер ознайомився також із музеєм та погруддям Івана Ольбрахта (справжнє прізвище – Каміл Земан), що розташовані у центрі села.

      Р. Шустер змінив графік свого перебування в колочавському музейному комплексі і замість попередньо передбаченої години поринув у історію самобутнього життя близького йому населення Закарпаття на цілих півдня. Як відомо, до обрання президентом Словацької Республіки, він був мером міста Кошице (неподалік якого народився – в містечку Медзев у  сімї лісоруба), що за 100 кілометрів від обласного центру Закарпаття. Традиційно все побачене та почуте екс-президент Словацької Республіки особисто знімав на власну відеокамеру. За його словами, зібрані матеріали він планує використати для підготовки книжки про Закарпаття, що у 1919-1939 роках входило до складу Чехословацької Республіки.

     Приємно вражений побаченим і почутим, Р. Шустер, який добре знає музей- ну справу, висловив думку, що колочавський музейний комплекс, творцем якого є С. М. Аржевітін, сповна може конкурувати з аналогічними державними музеями. Таке дбайливе і творче  ставлення до історичної спадщини свого народу заслуговує на особливу повагу і схвалення, заявив він. Напередодні він також побував у Національному природному парку «Синевр», на Синевирському озері, ознайомився із збереженими експонатами колишнього унікального музею лісосплаву (нині фактично зруйнованого), реабілітаційним центром бурих ведмедів.

      Рудольф Шустер, який 4 січня 2013 року відзначив своє 79 – річчя,  незважа- ючи на солідний вік, активно подорожує по світу і захоплюється художньою фотографією, колекціонуючи фото, насамперед природи, найрізноманітніших куточків світу. Контактуючи з місцевими жителями, як зазначав він у одному з інтерв’ю, Шустер знайомиться з такими місцями, до яких звичайний турист і не мріє потрапити. Цікавиться кіно і культурою. Фотосправою захоплюється з дитинства, беручи спочатку фотоапарат у сусіда. З кінокамерою працює з 1957 року. Фотоапарат  – супутник у всіх у всіх його  поїздках. Він створив навіть власний приватний музей авіації та фотоапаратури, першим експонатом якого стала саморобна фотокамера його батька. У музеї зібрано потужний фонд – 19 президентських і королівських літаків: Володимира Путіна (він ще літає), Жака Ширака, Джорджа Буша, Йоганнеса Рау, президента Китаю, Швейцарії … Найдорожчий, за раритетністю – китайський, виготовлений за радянською технологією. Американці, за словами Р. Шустера, за китайський літак пропонували взамін десять своїх… Вартість транспортування літака для Китаю становила 150 тисяч доларів. А на  семидесятиріччя тодішній президент України Л. Д. Кучма подарував йому справжню южмашівську ракету, яку він просив у президента України під час перебування на відомому заводі. Музей, переданий екс-президентом у власність держави,  продовжує поповнюватися унікальними експонатами. Він автор багатьох книг, радіо- і телеспектаклів, сценарист, член Спілки письменників Словаччини. Зокрема, результатом поїздок до Бразилії у 2001 році стали фотовиставка, книга «Більше, ніж сон» та сім документальних фільмів. Подорож до Бразилії мала ще й символічний характер – Рудольф Шустер повторив маршрут свого батька. Перша книга «Ультиматум» перекладена на вісім мов, у тому числі на українську.  На черзі  наступна книга, про Закарпаття.

М. В. Делеган, кандидат історичних наук, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Корюківка: довічний біль

Корюківка: довічний біль...

4 березня в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки міста Києва відбувся вечір-реквієм, присвячений 70-им роковинам з часу трагічної події – страшної розправи фашистів на початку березня 1943 року над мирними жителями містечка Корюківка, що на Чернігівщині. За три дні нацисти розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч людей. Ця трагічна подія минулого висвітлена у документальному фільмі Сніжани Потапчук “Корюківка. Злочин проти людяності”. Його прем’єра відбулася під час заходу, в якому взяли участь студенти Київського професійного педагогічного коледжу ім. А. Макаренка, користувачі та працівники бібліотеки. Автор фільму поділилася із присутніми історією його задуму та створення. Також участь у вечорі взяв Василь Євдокимович Устименко – генерал-майор, колишній дипломатичний працівник, громадський діяч – член Правління Національної спілки краєзнавців України та член Президії правління Київської міської організації НСКУ, лауреат краєзнавчої премії ім. Дмитра Яворницького, автор, співавтор, автор-упорядник багатьох книжок. Остання з його книг “У кожного своя правда. Істина одна: Корюківка : довічний біль” (К., 2013) присвячена пекучій темі німецько-фашистських злочинів. Автор книги поділився своїми спогадами про ті страшні часи. Побачене й почуте ним у шестирічному віці про трагедію Корюківки у перші березневі дні 1943 року закарбувалося у свідомості і пам’яті на все життя. У подарунок бібліотеці автор передав, окрім названого видання, ще дві свої книги: “Обов’язок. Звитяга. Честь: З історії Урядового військово-кур’єрського зв’язку та Служби дипломатичних кур’єрів України” (К., 2011) та “Зведи свій храм : історико-документальне дослідження” (К., 2011), а Сніжана Потапчук подарувала бібліотеці та студентам коледжу диски з документальним фільмом.

http://lucl.kiev.ua/

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=RBhO2gRXpB8

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

III конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України

III конференція Київської мі...

27 лютого 2013 р. в Інституті туризму Федерації профспілок України відбулася III (звітно-виборча) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Колектив Інституту на чолі з ректором С.І.Поповичем, краєзнавчий осередок закладу надали міській організації НСКУ значну допомогу у проведенні на належному рівні важливого форуму. Учасники конференції мали можливість ознайомитися з роботою навчального закладу, книгами на краєзнавчу тематику, які були представлені на виставці, та туристично-краєзнавчими публікаціями викладачів Інституту туризму ФПУ.

З часу проведення Установчої конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбулася 26 лютого 2010 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, минуло три роки. Відповідно закінчився термін повноважень виборних керівних органів КМО НСКУ: Правління та Ревізійної комісії, які обирались згідно “Положення про Київську міську організацію Національної спілки краєзнавців України” на три роки. В роботі звітно-виборчої конференції взяли участь 44 делегати.
На конференцію також прибули високоповажні гості: Скорохватова Алла Віталіївна – генеральний директор Національної історичної бібліотеки України та Смілянець Світлана Іванівна – заступник генерального директора з наукової роботи, Войцехівська Галина Анатоліївна – директор Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г.Заболотного, Сєриков Анатолій Никифорович – директор Фундації Героя України, академіка Петра Тронька, Грищенко Надія Борисівна – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Галайба Василь Васильович – відомий києвознавець та ін.
Із привітанням звернувся до учасників конференції ректор Інституту туризму ФПУ С.І. Попович. Він ознайомив присутніх з діяльністю навчального закладу та побажав плідної праці на ниві краєзнавства. У вітальному слові голова НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України О. П. Реєнт розповів про діяльність Спілки, означив проблемні питання та основні завдання на сучасному етапі. Найактивніші члени міської організації були нагороджені відзнаками Спілки – званнями, грамотами та подяками. Звання “Почесний краєзнавець України” здобули Сергій Вакулишин, Віктор Киркевич, Віктор Колесник, Сергій Попович, грамотами НСКУ відзначено Світлану Бабушко, Бориса Войцехівського, Надію Голоту, Лілію Іваницьку, Григорія Казьмирчука, Людмилу Соловей, Юрія Сороку, Наталію Терес, подяками НСКУ – колектив Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г.Заболотного, Павла Бабенка, Лалі Гриценко, Надію Грищенко, Ірену Грінченко, Сергія Макеєва, Віктора Пилипенка, Володимира Семенюка, Олену Соболєву, Віктора Соколова, Геннадія Черевичного, Володимира Яковенка. Голова НСКУ вручив також членські квитки новим членам Спілки: Марині Гримич, Ігорю Курусу, Антоніні Макаревич, Віталію Шевченку.
Учасники конференції працювали згідно затвердженого порядку денного:
1. Звіт Правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
2. Звіт Ревізійної комісії Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
3. Про Положення про Ревізійну комісію Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
4. Вибори членів Правління Київської міської організації НСКУ.
5. Вибори членів Ревізійної комісії КМО НСКУ.
6. Різне.
Із звітною доповіддю виступив член президії правління НСКУ, голова правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Гончаров.
В обговоренні звітної доповіді взяли участь: Людмила Соловей – викладач кафедри іноземних мов Інституту туризму ФПУ, голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті, Володимир Семенюк – завідувач краєзнавчого відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму міста Києва, голова первинного осередку КМО НСКУ установи, Надія Грищенко – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Олена Жидецька – завідувач науково-методичного відділу Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г.Заболотного, Сергій Вакулишин – методист Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва, голова Святошинського осередку КМО НСКУ, Олександр Реєнт – голова НСКУ, Світлана Смілянець – заступник генерального директора Національної історичної бібліотеки України з наукової роботи, Павло Бабенко – директор Київського територіального  департаменту Ліги політологів-міжнародників “ДИПКОРПУС”.
Обговоривши звіт правління міської організації за три роки, конференція визнала роботу правління задовільною. Також було заслухано звіт ревізійної комісії (доповідач Вербиленко Г.А. – секретар  комісії) і затверджено “Положення про ревізійну комісію Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України” (доповідач Дмитрук В.І – член президії правління НСКУ, відповідальний секретар НСКУ). Конференція обрала новий склад правління та ревізійної комісії.
В цей же день відбувся пленум правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, на якому обрано президію правління у складі 11 осіб, голову правління, заступників і відповідального секретаря. Очолюватиме організацію впродовж наступної каденції Олександр Гончаров.