Через сніги та заметіль до квіткового раю Катерини Білокур

22 грудня 2012 р. в рамках підвищення кваліфікації для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було організовано науково-методичний семінар «Музеї Київщини» з відвідуванням Державного історичного музею та Картинної галереї м. Яготина Київської області.

Прослухавши змістовні екскурсії, учасники семінару дізналися про відданого своїй справі краєзнавця О.С. Непорожнього, діяльність якого сприяла отриманню місцевим історичним музеєм державного статусу. Сьогодні музей є осередком вивчення та дослідження місцевої історії та культури. Серед 5 тис. експонатів, представлених у 14 залах музею, почесне місце посідають ті, що пов’язані з іменами останнього гетьмана України К. Г. Розумовського, родини князів Репніних, Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя та ін.

Яготинщина дала світові народну художницю України Катерину Білокур. Понад 70 творів цієї самобутньої майстрині – живопис, акварель, графіка, ескізи представлено в Картинній галереї поряд з картинами інших вітчизняних художників М. Глущенка, І. Їжакевича, М. Малинки, С. Шишка, Т. Яблонської та ін.  Це про неї і про її творчість Пабло Пікассо, побачивши у 1954 р. картини К. Білокур на Міжнародній виставці в Парижі, зауважив: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили би про неї говорити цілий світ». Відвідини таких музеїв нікого не залишать байдужими, а будуть сприяти зростанню поваги до української культури, надихати та стимулювати розвиток українського народного мистецтва.

 

Людмила Соловей, голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті туризму ФПУ

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, А ДІЙ ГЛОБАЛЬНО. ПРЕМІЯ ІМЕНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО ЗНАЙШЛА СВОЇХ ЛАУРЕАТІВ

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, А ДІЙ ГЛОБА?...

Наталія АНТОНЮК

м. Київ,

фото Олександра Литвиненка

 

24 листопада у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова відбулося урочисте нагородження лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

Найвідомішу  і найпрестижнішу краєзнавчу нагороду отримали директор Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради, Заслужений вчитель України Олександр Білоусько, відомий подвижник краєзнавчого руху України, який відродив і довгий час очолював краєзнавчий рух Житомирщини, доктор географічних наук Микола Костриця та відомий києвознавець і музеєзнавець Дмитро Малаков.

Любов до рідної землі – найкраща муза, яка надихає і допомагає розкривати незвідані сторінки історії. Всі три лауреати премії закохані у свій рідний край – Полтавщину, Житомирщину та Київщину. Ця промениста любов, а ще наполеглива праця допомогли краєзнавцям заслужено отримати премію.

У заході взяли участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури. Голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт у своєму вступному слові відзначив, що «цією найвищою нагородою Спілки відзначили краєзнавців, які своєю діяльністю зробили вагомий внесок в дослідження історії і культури рідного краю, сприяли поширенню знань про неповторну спадщину нашого народу, видатних постатей України».

Першого лауреата Олександра Білоуська, чудово знають на Полтавщині. Закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету. Історик-краєзнавець був ініціатором і безпосереднім учасником створення навчально-методичного комплексу, який включав серію підручників «Історія Полтавщини» для 6-11 класів, 33-томний «Іменний звід Історії Полтавщини», комплекти кольорових репрорукцій «Ілюстрована історія Полтавщини», методичні посібники для вчителів. Завдячуючи діяльності комплексу Полтавська область займає одне з пріоритетних місць впровадження курсу краєзнавства в навчальних закладах.

Втілив у життя низку масштабних науково-дослідних, навчально-методичних і видавничих проектів: «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура», «Реабілітовані історією. Полтавська область», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Полтавська область», «Герої землі Полтавської», «Державотворці Полтавщини», «Митці Полтавщини», «Меценати. Колекції. Виставки».

Олександр Білоусько – автор ідеї, керівник проекту і головний редактор 12-томної «ПОЛТАВІКИ: Полтавської Енциклопедії», для якої написав сотні статей і яка нині перебуває в активному творчому процесі. Цю роботу дослідник вважає наймасштабнішою краєзнавчою роботою Полтавщини.

Олександр Білоусько відзначив, що краєзнавство – це робота по 10-12 годин на день: «Або ти займаєшся краєзнавством, або ти робиш вигляд, що займаєшся краєзнавством. Я належу до того покоління, яке почало серйозно досліджувати темні плями історії у другій половині XX століття. І вже тоді будо зрозуміло, наскільки великий за нами досвід попередників і наскільки попереду ще багато праці.

Нині відкрилися архіви, книгосховища, з’явилася можливість дізнатись про ті сторінки минулого, які були недослідженими.Але краєзнавець повинен знаходити нові ідеї, нові проекти. Життя змінюється і відповідно змінюються завдання перед дослідниками. Ось візьмемо наприклад сучасний стан сучасного села. Дуже складно нині прослідити історію розвитку колгоспу.

Останнім часом краєзнавці велику увагу приділяють релігії, духовності, народній культурі, образотворчому мистецтву – це ті моменти, які дозволяють багато чого додати до вже зробленого».

Білоусько відзначив, що премія ім. Д. Яворницького– це своєрідна акумуляція зробленого. За його словами, будь-яка нагорода зобов’язує: «Це аванс на майбутнє».

Піля нагородження Олександра Білоуська та музичного привітання Олександр Реєнт наголосив: «Нам приємно, що цю урочисту подію з нами розділили наші колеги, колектив Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова – шанованого вищого навчального закладу України». Учасників привітав проректор університету ім. М.П.Драгоманова, доктор історичних наук Богдан Андрусишин.

Згодом у своєму вітальному слові голова Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля відзначив, що краєзнавство – це спосіб мислення.

«Це покликання служити Україні, возвеличуючи її. Ми і сьогодні, і на майбутнє будемо ідентифікувати Україну через рідний край і людей що там живуть.

Мабуть ми ще не до кінця усвідомлюємо значення терміну «краєзнавство». Ми ще не до кінця усвідомили значення самого краєзнавства. Бо перед краєзнавцями величезна робота. Нас почали перетинати ще в одному горнилі. Ми живемо в епоху глобалізаційних процесів, в епоху,яка змусила не одну націю задуматись над її майбутнім. Це тяжке випробування для людства. Якщо ми думаємо про майбутнє цього глобального світу, ми повинні оберігати кожну національну культуру, здобутки кожної країни для того, щоб глобальний світ не був одноманітно-безбарвним, а був наповнений спектром тих здобутків і багатств, які має кожен народ. Тому діяльність краєзнавців має не лише загальноукраїнське значення, а й світове. Ми повинні думати і про майбутнє і світу в цілому. Глобалізаційні процеси не повинні нищити те, що робить кожну націю неповторною».

Лауреатів також привітав директор Державного обласного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

Другу премію ім. Д. Яворницького Олександр Реєнт передав сину Миколи Костриці, адже сам лауреат не зміг бути присутнім на нагородженні. Син житомирського краєзнавця, теж Микола, – кандидат економічних наук доцент Житомирського державного технологічного університету.

Микола Костриця – фундатор краєзнавчого руху на Житомирщині, доктор географічних наук. Закінчив географічний факультет Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював вчителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира та  Києва.

У 1990 р. виступив одним із фундаторів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900-1920 роках, став його керівником, об’єднав розрізнені краєзнавчі осередки Житомирщини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини, Тернопільщини, скоординував їх діяльність у єдиному руслі дослідження Волино-Подільського регіону. Організатор понад трьох десятків міжнародних і всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій, які відбулися за останні роки в у Волинсько-Подільському районі.

Автор понад 60 книг значна частина яких з географічного краєзнавства. Багато років очолював обласну організацію та обласний відділ Українського географічного товариства, є дійсним членом зарубіжного Українського історичного товариства ім. Михайла Грушевського (штат Огайо, США) та ін.

Микола Костриця відзначений Міжнародним Біографічним центром (Кембридж, Велика Британія) «За досягнення у ХХІ столітті», його біографію вміщено в довіднику «Who is Who in the World» про 2000 найвидатніших вчених ХХІ століття.

Син Миколи Костриці дуже щасливий, що робота батька визнана на найвищому краєзнавчому рівні.

«Творчість великих людей надихає. Тим паче, коли ця велика людина – твій батько. Я теж займаюсь краєзнавством, але не в таких обсягах. Кілька робіт маю у співавторстві з батьком», – розповів син Костиці.

Микола Костриця також додав: «Думай локально, а дій глобально – це гасло всіх краєзнавців. Від маленького селища до всієї України краєзнавці повинні продовжувати ту локальну справу, яка дасть глобальний результат розвитку краєзнавства, культури, історії, науки».

Цікавим був виступ члена кореспондента Національної академії педагогічних наук України, заслуженого професора, доктора географічних наук, президента Українського географічного товариства Петра Шищенка.

«Ми з Миколою познайомились в селі на збиранні кукурудзи, він – студент-першокурсник, а я – аспірант. Уже тоді він проявив себе як дуже гарний організатор різних подій. Микола мав схильність до багатогранності у своїй краєзнавчих пошуках, знайшов дуже багато невідомих досі постатей, які стосувались саме житомирського краю.

Микола Костиця успішно захистив кандидатську дисертацію. З того часу зявилась пристрасть до того, що він потім назвав Виликою Волинню і включив до неї повністю Житомирську область. Якщо ви подивитесь на деякі нинішні етнографічні карти, то там Волинь чомусь тільки в межах Волинської області. У Костиці Велика Волинь, яка включає велику частину Західного регіону України.

У його подальшій науковій творчості я б виділив регіональну географію. Ніхто крім нього не написав більше про Житомирську область. Він розвивав краєзнавство як наукову галузь і завдяки його працям ми маємо про наш край такі детальні достовірні відомості. Вершиною його творчості стала його робота «Українське географічне краєзнавство: теорія, історія, постаті, практика».

Привітала лауреатаГолова житомирської обласної організації спілки, директор Житомирського краєзнавчого музею Лариса Грузська: «Микола Костиця – це людина, за якою ідуть, яка зрушила інертність і стала лідером краєзнавчого руху на Житомирщині. Він своєю енергетикою та харизмою залучив до краєзнавчої роботи багатьох людей».

Далі прозвучало вітальне слово від голови Бердичівської міської організації Спілки, директора Бердичівської ЗОШ №11 Павло Скавронського: «Микола Юхимович притягував як магніт до себе, давав такі поради, що людина не могла не захопитись краєзнавством. Микола також гарний публіцист. Він має багато статей у періодичній пресі, організовував краєзнавці сторінки, що було великою допомогою вчителям. Микола – чудовий сім’янин, який разом з дружиною виховав двох дітей».

Третю премію ім. Д. Яворницького заслужено отримав Дмитро Малаков. відомий києвознавець та музеєзнавець. Він закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працює в Музеї історії Києва: завідувач відділом, заступник директора з наукової роботи, старший науковий співробітник.

Є автором 36 книг, а загалом кількість його публікацій на історико-краєзнавчу тематику сягає понад 600.

Дмитро Малаков відомий на Батьківщині та за її межами як знавець київської минувшини, автор численних путівників, які відкривають українцям і світу Україну. Творчий доробок Д.В. Малакова охоплює широке коло історико-краєзнавчих проблем: забудова Києва, київські архітектори, Київ часів Другої світової війни, призабуті особистості, подорожі й путівники по Україні, життя і творчість відомих постатей М.Булгакова, Георгія Малакова, тощо.

Зусиллями Дмитра Малакова створено низку фільмів про відомих українців, увічнено їх пам’ять у меморіальних дошках, друкованих виданнях, громадських заходах.

Лауреат трохи розповів про себе:  «Звідки краєзнавство, звідки любов до того, що привело мене сюди. Народився в Києві. Свої перші враження від навколишього світу від старшого брата Георгія, художника. Далі школа, робота і перша публікація в 1970 році про стан київського заповідника Києво-Печерської Лаври. Вже через два роки – перше звернення до Петра Тронька з приводу того, що треба зробити з Арсеналу, який навпроти Лаври, музей. Коли це сталося ми один одного дуже вітали. Я тоді йому сказав, що ми вже давно про це говорили. Петро Тимофійович відреагував миттєво: «Бачите, які ми були розумні з вами ще тоді». Я дуже шанував цю людину, бо це був справжній дієвий патріот України.

Я 12 років працював на заводі «Арсенал», чим дуже пишаюсь. Там публікувався у заводській багатотиражці з приводу історії заводу, київських пам’яток, історії Чернігівщини. Тобто роботи по краєзнавчій тематиці тривали понад 40 років. Потім 15 років працював в Інституті містобудування, звідки були відрядження по всій Україні. Перша книжка вийшла років 30 тому в Москві. Потім було дослідження київських тем – це і забудова міста, і видатні кияни, і історія Києва часів війни».

Дмитро Малаков наголосив: «Я пишаюсь тим, що все життя робив те, що мені цікаво. Я люблю Київ і мені подобається відкривати його для киян».

Київський лауреат не зупиняється у своїх творчих планах: «Робота триває. Чекаю своїх спонсорів для видання ще понад 10 книжкових видань».

На урочистій церемонії прозвучало привітання від Голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Григорія Савченка: «Три лауреати – це вже неординарно. Три людини неординарні і три людини, які дійсно зробили дуже багато. Їхня борозна, яку вони прокладали своєю роботою, – та борозна, якою можна ще довго ходити».

Григорій Савченко відзначив, що у Дмитра Малакова навіть невеличкі збірки розліталися тиражем 80 тисяч примірників. Він також наголосив, що архітектора Владислава Городецького киянам відкрив саме Дмитро Малаков.

Прозвучало вітання від завідуючого інституту географії ім. Грушевського, головного редактора журналу «Пам’ятки України» Ігоря Гирича: «Дмитро Малаков поєднує історичні знання із мистецькими, він митець Києва. Слід відзначити його небайдужість до національного Києва, він відкриває український бік української столиці. Попри свій чималий творчий доробок, Дмитро Малаков дуже скромна людина».

Нагородження лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького завершилося творчими виступами студентів університету ім. М.П.Драгоманова.

Попереду в українських краєзнавців нові творчі плани, наполеглива робота над складанням історичної мозаїки нашого минулого та нові нагороди.

У музеї історії та культури «Уваровський дім» відбулися наукові читання «Митрополит Петро Могила і Київщина»

У музеї історії та культури...

24 листопада в музеї історії та культури «Уваровський дім» (смт Ворзель) відбулися V наукові читання з циклу «Сторінками історії Київщини» на тему: «Митрополит Петро Могила і Київщина». Організаторами заходу виступили музей історії та культури «Уваровський дім» та Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

Наукові читання, що започатковано у ворзельському музеї 2010 року, стали свідченням серйозного ставлення до вивчення історії рідного краю та плідної співпраці з дослідницькими установами, що працюють у галузі історії та краєзнавства. Вони покликані висвітлювати маловідомі сторінки історії Київщини, надати можливість молодим науковцям, студентству, краєзнавцям оприлюднити та провести обговорення своїх досліджень з краєзнавства та історії Київщини перед фаховими науковцями та широким загалом, залучити до краєзнавчих досліджень усіх, хто цікавиться історією.

Ворзельські наукові читання – періодичний захід, який проводиться 2-3 рази на рік. Тематика читань включає насамперед дослідження життя та діяльності видатних людей Київщини та Приірпіння (згадаймо, наприклад, про Ворзельський Будинок композиторів та Ірпінський Будинок письменників, справжню мекку видатних людей України), інші цікаві та маловідомі сторінки історії краю. За результатами читань видаються збірники з доповідями учасників.

Цього разу тему читань (дослідження життя та діяльності митрополита П. Могили) було обрано невипадково, адже Петро Могила свого часу володів землями Приірпіння, зокрема селом Михайлівка-Рубежівка. От і зібралися науковці, щоб детальніше дослідити це питання.

Відкрилися читання екскурсією залами музею, яку провів зберігач фондів-керівник музею, член Національної спілки краєзнавців України О.Г. Соколенко. Він же і відкрив читання, розповівши про наукову та громадську діяльність музею історії та культури “Уваровський дім”, про завдання та тему наукових читань. З доповідями та повідомленнями виступили: Ю. Л. Мельничук, член Національної спілки краєзнавців України, співробітник Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді («Перебування митрополита Петра Могили у Приірпінні»); О. Г. Соколенко («Із власноручних записів митрополита П. Могили. Про знахідку місця поховання П. Могили»); В. А. Брехуненко, докт. іст. наук, професор Києво-Могилянської академії («Петро Могила і козаки»): О. В. Заремба, канд. істор. наук, провідний наук. співр. інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф. Кураса НАН України («Спадщина Петра Могили у ціннісному контексті сучасної України»); С. О. Сморчков, ст. вчитель образотворчого мистецтва Ірпінської спеціалізованої ЗОШ І-ІІІ ст. художнього профілю №1 ім. А.С. Макаренка, полковник козацтва («Деякі відомості про Петра Могилу»); Є. В. Букет, заступник Голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України («Становлення прізвищ українців та Петро Могила»); О. А. Федоренко, історик, дослідник геополітичної тематики, співробітник інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України(«Геополітична парадигма суспільних позицій Петра Могили») та інші.

На закінчення читань учасники переглянули документальний фільм “Святитель Петро Могила”.

Під час читань у залі працювала виставка книжок з фондів Ворзельської селищної бібліотеки та музею історії та культури “Уваровський дім”. До її організації долучився також і учасник читань, докт. іст. наук, професор Києво-Могилянської академії В. А. Брехуненко, який презентував свої книжки.

За словами учасників, подібні заходи мають велике значення, адже вони допомагають учням, студентам, вчителям й усім, хто цікавиться історією рідного краю, поглибити свої знання.

 

О.Г. Соколенко

зберігач фондів-керівник музею історії та культури «Уваровський дім», член НСКУ

У залі читань. Виступає Мельничук Ю.Л.Виступає докт. іст. наук, проф. Брехуненко В.А.Виступає заступник Голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Букет Є.В.

Вручення Премії ім. Д.Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року

Вручення Премії ім. Д.Яворн?...

24 листопада 2012 р. об 11.30 у Києві, у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8) відбудуться Урочистості з нагоди вручення Премії ім. Д.Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

У заході візьмуть участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури, засоби масової інформації.

Додаткова інформація за тел./факс.: (044) 278-02-38, тел.: 279-13-88.

«Митрополит Петро Могила і Київщина»

«Митрополит Петро Могила і ...

Музей історії та культури «Уваровський дім»  запрошує взяти участь у наукових читаннях

з циклу «Сторінками історії Київщини» на тему: «Митрополит Петро Могила і Київщина»

Наукові читання відбудуться 24 листопада (сб.) 2012 року об 11.00 у приміщенні музею

До участі у запрошуються фахові спеціалісти, які досліджують тематику, пов’язану з даною темою, краєзнавці, студентська та учнівська молодь. Тематику доповідей доповідачі обирають самостійно у контексті теми читань. Регламент доповіді – до 10 хв. Прохання надати електронний варіант своєї доповіді до початку читань. За матеріалами читань буде видано збірник, до якого увійдуть подані доповіді.

 

Організатори переконані, що проведення наукових читань та видання збірника за їх матеріалами дозволить висвітлити малодосліджені сторінки історії, популяризувати краєзнавчі дослідження, надасть можливість науковцям оприлюднити та видати друком теми своїх досліджень.

 

Голова оргкомітету

Краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України

Ю.Л. Мельничук

I зліт учнівських пошукових загонів м. Києва

I зліт учнівських пошукових...

16 листопада 2012 року у Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни  1941 – 1945 років відбувся I зліт пошукових загонів загальноосвітніх та позашкільних закладів м. Києва, присвячений 69-й річниці визволення Києва від фашистських загарбників  “Подвиг. Пам’ять крізь роки”.

На зльоті  підведено підсумки конкурсу музеїв краєзнавчого та історичного профілю при навчальних закладах м. Києва “Пізнай світ через історію”.

Загальне керівництво конкурсом здійснював Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму, де КМО НСКУ має свій осередок, та Меморіальний комплекс “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.”. Конкурс проходив у номінаціях “Експозиція музею”, “Музейно-просвітницькі проекти”, “Пошуково-дослідницька робота в музеї”. На ІІ тур (міський) конкурсу було подано 24 роботи з різних районів міста. Переможцями конкурсу визначено:

І місце – робота “Загальна історична характеристика київського укріпрайону”. Автори: Бучинський Олексій Сергійович, Сулима Станіслав Олегович. Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Оболонського району. Керівник: Бобров Олег Зіновійович.

ІІ місце – робота “Про землю Борщагівську”. Автор: колектив гуртківців Центру військово-патріотичного виховання “Десантник”. Керівник: Дзівалтовський В’ячеслав Іванович.

ІІІ місце – робота “Форпост в урочищі Клепачі”. Автор: Скоблюк Анастасія Русланівна,  учениця СЗШ № 281 Святошинського району. Керівник: Костирко Світлана Василівна; робота “Теремки – І: шляхи історії”. Автор: Обертас Яна Віталіївна, учениця СШ № 286 Голосіївського району. Керівник: Бондар Тетяна Миколаївна.

Грамотами МЦДЮТ були нагороджені всі вчителі-керівники пошукових робіт.

Учасники зльоту відвідали Меморіальний комплекс “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни  1941 – 1945 рр.” та Державний музей-заповідник “Битва за Київ у 1943 р.” (с. Нові Петрівці).

 

Володимир Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

«Історія Дніпровського Надпоріжжя»

Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України
Дніпропетровська обласна державна адміністрація
Управління внутрішньої політики Дніпропетровської Міської ради
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Дніпропетровський обласний центр з охорони історико-культурних цінностей
Дніпропетровський  національний історичний музей імені Д.І. Яворницького
Дніпропетровський облсний осередок національної спілки краєзнавців України
Інститут суспільних досліджень

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара спільно з Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, Управлінням внутрішньої політики Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровським обласним центром з охорони історико-культурних цінностей, Дніпропетровським національним історичним музеєм імені Д.І. Яворницького, Дніпропетровським обласним осередком Національної спілки краєзнавців України та Інститутом суспільних досліджень 16 листопада 2012 рокупроводять VIII Дніпропетровську обласну історико-краєзнавчу конференцію «Історія Дніпровського Надпоріжжя», присвячену 80-річчю утворення Дніпропетровської області.
Робота конференції планується за такими напрямами:

    теоретико-методологічні проблеми історичного краєзнавства Дніпровського Надпоріжжя;
    залюднення Придніпровського регіону;
    історичні постаті Дніпровського Надпоріжжя;
    освіта, наука і культура населенних пунктів краю;
    соціально-економічний розвиток регіону;
    суспільно-політичні рухи в краю;
    археологічні старожитності.

Оргкомітет конференції прохає Вас до 1 вересня 2012 р. надіслати:

    заявку на участь у конференції з відомостями про автора: прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада, домашня адреса з кодом міста, контактні телефони та e-mail, у разі необхідності вказати на потребу у поселенні і запланований термін проживання;
    текст доповіді українською мовою обсягом не більше 0,5 др. арк., набраного в редакторі Word у вигляді комп’ютерного файлу формату doc. та обов’язково роздрукований варіант доповідей, підписаний автором (для студентів і аспірантів обов’язкова рекомендація наукового керівника).

На початку статті подаються УДК, ініціали та прізвище, назва навчального закладу (курсив), назва статті (великим літерами), анотація і ключові слова (українською, російською та англійською мовами). Посилання на джерела та літературу робити в тексті у квадратних дужках: [1, арк. 2], або [2, с. 15] відповідно до списку використаних джерел та літератури, що формується за абеткою як Бібліографічні посиланнянаприкінці тексту. Шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервалі ,5. Поля: ліве — 3 см, праве — 1 см, верхнє — 2 см, нижнє — 2 см.
За підсумками конференції планується видання збірника наукових праць «Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження» (Д., 2013. — Вип. 11). Матеріали, які надійшли після зазначеного терміну (1 вересня 2012 р.) та оформлені в невідповідності з фаховими вимогами, не будуть розглядатися.
Учасники конференції надають організаційний внесок у розмірі 80 грн. при реєстрації. Проїзд, проживання та харчування — за власний кошт. Питання про оплату публікацій буде вирішуватися окремо.

Адреса оргкомітету: 49010, м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 72. Дніпропетровський національний університет Імені Олеся Гончара, історичний факультет. Відповідальний секретар оргкомітету — к.і.н., доц. Тесленко Дмитро Леонідович. Контактні телефони: 8(056) 374-98-60, 8(056) 374-98-61. E-mail: decanat-hist@mail.ru

Оргкомітет конференції

„Обіймись, Україно!”

Так дещо пафосно-заклично назвали другий Всеукраїнський фестиваль мистецтв його натхненники та організатори. Цій, на їхню думку, знаковій події в суспільно-культурному житті України і була присвячена прес-конференція, на яку запросили НСКУ.
Для краєзнавців ця акція вочевидь-таки буде цікавою: на сцені й навіть у фойє головного концертного майданчика України – Національного палацу мистецтв „Україна” – у рамках заключного концерту представлять свої таланти народні й аматорські колективи з усіх куточків країни.
Як готувалося майбутнє дійство і що буде 14 листопада, журналістам розповіли президент благодійного фонду „Україна – свята родина” Іван МАТІЄШИН, автор суспільно-мистецького проекту „Обіймись, Україно!” поет-пісняр Олександр КАРПЕНКО, Герой України, художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського Мирослав ВАНТУХ та учасниця фестивалю молода співачка Аліна БАШКІНА.
Головний меценат фестивалю І. Матієшин розповів, що для відбору понад 1000 учасників довелося відмовити решті достойних – конкурс є конкурс. Він доніс ідею форуму: об’єднати представників різних українських етносів, віросповідань, культурних вподобань. На першому етапі, 2007-го року, зізнався, фестиваль був доволі скромним. „А згодом через кризу не проводився взагалі, – поремствував ще. – Однак ми вирішили, що така ідея не може загинути. Тим паче, напередодні 20-ї річниці незалежності України”.
Випереджаючи запитання ЗМІ, пан Карпенко підкреслив невисоку активність влади в підготовці фестивалю. „Хотілося б бачити внесок Мінкультури вагомішим, – зізнався він. – Це ж не комерційний проект”. Автор „Обіймись, Україно!” розсекретив, що всі близько 5 тисяч місць „України” не продавалися – будуть лише запрошені. Решта ж матиме змогу насолодитися народним мистецтвом за межами головної зали – там уже після 15-00 демонструватимуть свої вміння аматори. Більше того: по закінченні „святкового концертного дійства” (лексика організаторів) аж до 22-00 в „Україні” триватиме „Осінній бал”: „Тоді зможуть неформально поспілкуватися всі бажаючі. Шансом показати свої таланти зможе скористатися кожен”.
Іван Матієшин як про додаткову окрасу дійства повідомив і про участь представників усіх куренів українського козацтва, до якого має честь належати й він сам. „Чоловіки в одностроях силоміць не наводитимуть порядок, – поспішив заспокоїти присутніх шановний меценат. – Це, як мінімум, просто підніме святковий настрій”. Козацькі атамани, між іншим, провели непогану підготовчу роботу, залучаючи регіональні управління культури.
Допитливих журналістів цікавили й суто робочі моменти. На поміч держави організатори, як виявилося, таки розраховують. Але в „якомусь” майбутньому. Тим часом самі крутяться. „Чого варте фінансування приїзду артистів до столиці!” – прохопився І. Матієшин. Не надто покладалися вони й на сприяння земляцтв: власноруч, ділом відпрацювали приказку „Хочеш гарний результат – зроби сам”.
Шеф ансамблю ім. Вірського М. Вантух тепло розповів про високий статус українського танцювального мистецтва за кордоном, при цьому безмірно засмутивши присутніх тирадою про традиційну символічність державної уваги й допомоги їхньому національному колективу. Представник НСКУ зрозумів скепсис оратора більш ніж добре – статус національної не дає практично ніяких преференцій з-посеред інших ГО і нашій Спілці.
Чарівна Аліна Башкіна майже розчулила журналістів, по-юнацьки безпосередньо розповівши про свої високі почуття до всього українського. Виховали мене так! – зізналася корінна донеччанка, додавши, що на фестивалі співатиме пісню взагалі грузинською мовою.
„Естрадники” також візьмуть участь у дійстві 14 листопада (були озвучені прізвища В.Зінкевича, І. Поповича, В. Гришка, В.Шпортька, В. Саса та ін.). Організатори запевнили: їхні номери неодмінно відповідатимуть ідеї та формату фестивалю.
Що ж, залишилося перевірити почуте особисто. Отже, найближчої неділі Київ-мистецький чекає райдужно-пронизлива для кожного українця подія.

Власна інформація

Андрій Малишко: слово і пісня

Андрій Малишко: слово і піс?...

У цьогорічні теплі листопадові дні Україна відзначала 100 років із дня народження видатного поета, перекладача, літературного критика Андрія Самійловича Малишка. Цей ювілей відзначався на державному рівні згідно з постановою Верховної Ради України № 3965-IV від 21.10.2011 року. Тож чимало держустанов, закладів культури, бібліотек, музеїв, громадських об’єднань виступили ініціаторами урочистостей, присвячених одному з найталановитіших українських поетів минулого століття. Серед таких заходів варто відзначити літературно-мистецьку зустріч “Золоті розсипи поезії Андрія Малишка” в архівно-музейному комплексі “Літературно-мистецькі Плюти” (16 листопада). У рамках свята було відкрито виставку документів з архівів України, яка розповідає про життєвий і творчий шлях Андрія Самійловича.

Але чи не наймасштабніший захід відбувся на батьківщині поета, в місті Обухові, що на Київщині. 9 листопада там відбулася наукова літературно-краєзнавча конференція “Андрій Малишко: слово і пісня”. Організатори конференції — Інститут філології та історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Головне управління освіти й науки Київської обласної державної адміністрації, Обухівська міська рада і спеціалізована загальноосвітня школа І—ІІІ ст. № 1 ім. А. С. Малишка м. Обухова.

Перед початком пленарного засідання, яке відбувалося в Обухівському районному центрі культури і дозвілля учасники й гості конференції відвідали музей-садибу Андрія Малишка й Обухівський історико-краєзнавчий музей, де з вуст Олени Артюшенко та Юрія Домотенка звучали проникливі слова про родину поета, його матір — Ївгу Базилиху, край, з якого почався життєвий шлях видатного майстра слова. Згодом присутні на конференції одноголосно схвалили – звернутися до Президента України щодо нагородження директора Обухівського краєзнавчого музею Юрія Домотенка Орденом князя Ярослава Мудрого.

Відкрили конференцію та привітали учасників зібрання міський голова Обухова Олександр Левченко та голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Савченко.

Учасники конференції ділилися спогадами про поета, аналізували його творчість, розповідали, як постать видатного поета-земляка впливає на виховний і літературний процес Обухівщини.

У конференції взяли участь Герої України, лауреати Шевченківської премії, письменники Іван Драч («Слово про Малишка») і Юрій Мушкетик («Мій Малишко»), лауреат Шевченківської премії, голова Всеукраїнського товариства “Просвіта”, письменник Павло Мовчан («Два крила рушника Андрія Малишка, які підняли мене над світом »), письменник Олег Чорногуз («Мої зустрічі з А.С.Малишком»), заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко («Збірка А.Малишка “Україно моя!”»), завідувач кафедри педагогіки і психології Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Світлана Мірошник («Вплив творчості Андрія Малишка на формування української педагогічної еліти»), письменник Василь Трубай («Невідомий А.С.Малишко. Перше кохання. Апокрифи»), професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Ткаченко («Натур-філософська лірика Андрія Малишка»), завідувач кафедри історії стародавнього світу і середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Віктор Ставнюк («Поетика Аристотеля і поезії Андрія Малишка»), старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філол. наук Галина Александрова («Поезія А.Малишка: осягнення слова»), письменники Ольга Довгопят («Образ матері в поезії А.С.Малишка»), Валентина Козак («А.С.Малишко. Голос поетичної душі»), Наталія Любиченко («А.С.Малишко і літературний процес на Обухівщині»), Михайло Карасьов («Дитяча література Обухівщини: від А.С.Малишка до сьогодення») та інші.

Присутні на конференції освітяни, бібліотекарі й звичайні мешканці Обухівщини (а зала районного центру культури і дозвілля була переповнена) почули чимало цікавих, раніше не відомих широкому загалові фактів із життя Андрія Самійловича.

Особливість таких конференцій у тому, що часто саме на них можна іншими очима поглянути на усталені речі. Якщо говорити про Андрія Малишка, то загальним підсумком конференції “Андрій Малишко: слово і пісня” можуть бути слова письменника Василя Трубая: «Хоч Андрій Малишко нібито вже вивчений-перевивчений, дуже мало відомо про нього справжнього. Адже ще й досі не дослідили, не відкрили, не оприлюднили всієї спадщини великого українського поета. Чимало справжніх почуттів поет ховав у рядках широкого підтексту». Тому сьогодні, переконаний Василь Володимирович, “з поета потрібно струсити позолоту, якою покрили його радянські літературознавці” і поглянути на його творчість по-новому.

Євген Букет, спеціально для nsku.org.ua

″АНДРІЙ МАЛИШКО: СЛОВО І ПІСНЯ″

АНДРІЙ МАЛИШКО

9 листопада 2012 року у м.Обухів планується проведення наукової літературно-краєзнавчої конференції до 100-річчя від дня народження поета  Андрія Малишка

 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
НАН УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІНЯ ОСВІТИ І НАУКИ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБУХІВСЬКА МІСЬКА РАДА
СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ ст. № 1
ім. А.С. МАЛИШКА м. ОБУХОВА

 

ОРГКОМІТЕТ

 СПІВГОЛОВИ ОРГКОМІТЕТУ:

 Левченко Олександр Миколайович – Обухівський міський голова

 Реєнт Олександр Петрович – голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України

 Заступники співголів оргкомітету:

 Савченко Григорій Петрович – голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 Шимоненко Валентина Олексіївна – заступник Обухівського міського голови

 Члени оргкомітету:

 Александрова Галина Андріївна – доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 Демчук Петро Геннадійович – директор спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. №1 ім. А.С. Малишка м. Обухова.

 Домотенко Юрій Корнійович – директор Обухівського краєзнавчого музею.

Жулинський Микола Григорович – директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, академік НАН України.

 Колесник Віктор Федорович – декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України.

 Лахтадир Лариса Іванівна – перший заступник начальника Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації.

 Рафальський Ігор Олексійович – голова Обухівської районної державної адміністрації Київської області.

 Семенюк Григорій Фокович – директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор.

   ПОРЯДОК РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Обухівський

районний центр культури і дозвілля

м. Обухів, вул. Київська, 117

9.00 – 11.00    ВІДВІДИНИ УЧАСНИКАМИ КОНФЕРЕНЦІЇ МУЗЕЮ-САДИБИ АНДРІЯ МАЛИШКА ТА ОБУХІВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

10.30 – 11.00               РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ КОНФЕРЕНЦІЇ

11.00 – 13.00              ВІДКРИТТЯ КОНФЕРЕНЦІЇ.

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ.

 13.00 – 13.30              ПЕРЕРВА.

13.30 – 16.00              ПРОДОВЖЕННЯ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ.

 16.10 – 16.30              ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ.

 РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Виступи – до 15 хвилин.

Відкриття конференції

Левченко Олександр Миколайович, Обухівський міський голова

 Реєнт Олександр Петрович, голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент НАН України

 Вітання учасникам і гостям конференції

Губерський Леонід Васильович, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАН України, Герой України

 Слово про Андрія Малишка

Драч Іван Федорович, Герой України, лауреат Шевченківської премії, письменник

 Мій Малишко

Мушкетик Юрій Михайлович, Герой України, лауреат Шевченківської премії, письменник

 Той, що натрудив серце Україною. Подивування Малишка з нагоди його століття

Жулинський Микола Григорович, лауреат Шевченківської премії, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України

 Два крила рушника Андрія Малишка, які підняли мене над світом

Мовчан Павло Михайлович, лауреат Шевченківської премії, голова Всеукраїнського товариства „Просвіта”, письменник

 Мої зустрічі з А.С. Малишком

Чорногуз Олег Федорович, письменник

 Рання поезія А. Малишка

Ковалів Юрій Іванович, лауреат Шевченківської премії, д-р філол. наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 Збірка А.Малишка „Україно моя!” (1942 р.)

Гальченко Сергій Анастасійович, заступник директора Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України

 Краєзнавство в творчості Андрія Малишка

Реєнт Олександр Петрович, член-кореспондент НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України

 Літературно-критична діяльність Андрія Малишка

Семенюк Григорій Фокович, д-р філол. наук, професор, директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 Вплив творчості Андрія Малишка на формування української педагогічної еліти

Клокар Наталія Іванівна, д-р пед. наук, професор, начальник Головного управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

 Натурфіло-софська лірика Андрія Малишка

Ткаченко Анатолій Олександрович, д-р філол. наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 Невідомий А.С. Малишко. Перше кохання. Апокрифи

Трубай Василь Володимирович, письменник

 Андрій Малишко і суспільно-політичні процеси в Україні (друга половина 1950-х – 60-ті рр.): оцінки, переживання, дії

Бажан Олег Григорович, канд. іст. наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України

 Поезія А. Малишка: осягнення слова

Александрова Галина Андріївна, д-р філол. наук, старший науковий співробітник Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 Образ матері в поезії А.С. Малишка

Довгопят Ольга Миколаївна, письменниця

 А.С. Малишко. Голос поетичної душі

Козак Валентина Спиридонівна, письменниця.

 Народно-епічна сутність творчості А.С. Малишка

Домотенко Юрій Корнійович, директор Обухівського краєзнавчого музею, письменник

 Виховна та пізнавальна значимість Малишкового слова

Рогозіна Світлана Володимирівна, вчитель спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 ім. А.С. Малишка м. Обухова

 А.С. Малишко і літературний процес на Обухівщині

Любиченко Наталія Василівна, письменниця

 Дитяча література Обухівщини: від А.С. Малишка до сьогодення

Карасьов Михайло Володимирович, письменник

 А.С. Малишко: генеруюча постать Обухівського краю

Артюшенко Олена Василівна, старший науковий співробітник музею-садиби Андрія Малишка

 Увічнення пам’яті А.С. Малишка

Демчук Петро Геннадійович, директор спеціалізованої загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. №1 ім. А.С. Малишка м. Обухова

Савченко Григорій Петрович, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

  У рамках роботи конференції відбудеться презентація збірки – Андрій Малишко. Моя стежина = Andriї Malychko. Monchemin: Поезії, покладені на музику / Упорядкування, передмова, переклад з української французькою Дмитра Чистяка. – К.: Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2012, видання якої здійснено за сприяння МАН України (президент С.О Довгий).

АфішаПрограма 1Програма 2