Науковці досліджують визволення України від Золотої орди

6 червня в КДПУ ім. Винниченка розпочала роботу Міжнародна наукова конференція на тему «Синьоводська битва 1362-го року в контексті середньовічної історії Східної Європи».

Про це повідомили в управлінні у справах преси та інформації Кіровоградської ОДА.

Участь у конференції беруть відомі історики з України, Литви, Росії та Білорусі.

За твердженням науковців, битва відбулася у 1362-му році на річці Синюха поблизу селища Торговиця Новоархангельського району на території сучасної Кіровоградщини. Перемога об’єднаного українсько-литовського війська під проводом литовського князя Ольгерда над військами трьох татарських ханів вважається однією з найвизначніших подій в середньовічній історії Східної Європи. Подія ознаменувала початок звільнення українських земель від 122-річного панування Золотої Орди.

«У нас в області протягом останніх років чимало зроблено саме в аспекті вивчення історії рідного краю, популяризації, особливо серед молоді, історичних імен, постатей, подій. Викладачі-історики, науковці педуніверситету, відгукнулися на нашу ідею – створити посібник для старшокласників «Історія рідного краю», який має побачити світ вже у новому навчальному році. Сподіваюся, що події сивої давнини, зокрема, Синьоводської битви, знайдуть своє місце на сторінках цього посібника», – відкриваючи конференцію, наголосив голова Кіровоградської ОДА Сергій Ларін.

7 червня в програмі конференції – ознайомлення учасників з ходом археологічних досліджень у Торговиці.

Джерело: УНІАН

Візит до Москви

Візит до Москви...

Національна спілка краєзнавців України в рамках міжнародного співробітництва підтримує дружні стосунки з краєзнавцями, дослідниками локальної історії, вченими з Польщі, Чехії, Росії, Білорусі, Казахстану та ін.

1-2 червня 2012 р. на запрошення Спілки краєзнавців Росії відбувся візит заступника голови НСКУ Р.В. Маньковської до Москви, яка взяла участь у Шостих всеросійських краєзнавчих читаннях, присвячених 90-річчю Центрального бюро краєзнавства, 90-річчю почесного голови Спілки краєзнавців Росії, академіка Російської академії освіти С.О.Шмідта, 200-річчю Вітчизняної війни 1812 р.

На пленарному засіданні, яке проходило в приміщенні Російського державного гуманітарного університету виступили доктор історичних наук  С.В. Журавльов – заступник директора Інституту російської історії РАН, який підкреслив роль краєзнавства у дослідженні історії Росії, академік С.О. Шмідт, який розкрив зміст краєзнавства як наукової галузі, означив особливості наукової методології та перспективи подальшого розвитку краєзнавства як науки, професор В.Ф. Козлов – голова Спілки краєзнавців Росії зупинився на історичних етапах розвитку краєзнавства в Росії, провів сучасні паралелі в досягненнях та проблемах краєзнавчого руху в Росії.

З доповіддю «Науково-просвітницька робота як важливий напрям в діяльності Національної спілки краєзнавців України» перед учасниками зібрання виступила Р.В. Маньковська, наголосивши, що в сучасних умовах НСКУ як творча професійна організація виконує роль наукового центру з краєзнавчих досліджень. В Україні напрацьований багатий досвід і склались об’єктивні умови, що характеризуються закономірними процесами розвитку краєзнавства як науки, для створення наукової інституції з дослідження проблем краєзнавства.

В роботі наукових читань взяли участь біля 200 учасників з різних куточків Росії, а також з України, Білорусі, Казахстану, Франції. Переважну більшість склали вчені, історики, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв, архівів, бібліотек, туристичної галузі. В приміщенні Історико-архівного інституту пройшли засідання 13 секцій з питань історії російського краєзнавства, внеску видатних краєзнавців у дослідження вітчизняної історії та культури, стану громадських форм краєзнавства та напрямів розвитку шкільного краєзнавства, краєзнавчої діяльності музеїв, бібліотек та освітніх закладів тощо.

На наступний день продовження наукових обговорень проходило в м. Можайську Московської області, де відбулось засідання круглого столу «Проблеми вивчення та збереження історико-культурного надбання в діяльності краєзнавчих об’єднань Росії. Досвід можайських краєзнавців із збереження військово-історичних пам’яток Вітчизняної війни 1812 р.». У виступах голови Можайського об’єднання краєзнавців М.М.Дехканова, музейника В.В. Павленко, пам’яткоохоронця Л.П. Волкової, доцента О.М. Пашкова та ін. піднімались проблеми історії формування пам’яток в Можайську та висловлювались пропозиції щодо їх збереження.

Після закриття Шостих веросійських краєзнавчих читань учасники  ознайомились з пам’ятками Можайська, відвідали Можайський кремль, Ферапонтов монастир, поле Бородинської битви та Бородинський монастир.

Краєзнавчий форум в Росії зібрав представницький загал дослідників локальної історії, рідного краю, краєзнавців, батьківщинознавців, яскраво засвідчив значний інтерес суспільства до історії малої батьківщини, мікроісторії. Подальші наукові контакти та співпраця краєзнавців Росії та України сприятимуть обміну досвідом та напрацювань у розвитку краєзнавчих досліджень.

 

Вл. інф.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

85-річчя журналу ″Краєзнавство″

85-річчя журналу

29 травня в залі засідань Ученої ради Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбувся урочистий пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 85-річчю виходу в світ першого номера журналу «Краєзнавство».

Наприкінці травня 1925 року в Харкові відбулася велика нарада за участі 22 регіональних краєзнавчих осередків – Перша Всеукраїнська конференція краєзнавства, на яку зібралися спеціалісти різних галузей науки, причетні до справи дослідження рідного краю. На конференції було ухвалено рішення про створення Українського комітету краєзнавства (УКК).

8 січня 1927 року УКК ухвалив: «Приступити до видання періодичного органу в розмірі 2 друкованих аркушів, накладом в 2000 примірників». Перший номер журналу «Краєзнавство» побачив світ у квітні 1927 року на друкарських верстатах найбільшого Харківського виробництва «Пролетарій», після того, як УКК мав чіткі дані про бюджет, у якому, до речі, ніяких коштів на видавничу справу передбачено не було. І все ж таки, маючи незначні операційні фонди, Комітет почав видавничу справу і спромігся випустити в 1927 році три номери; у 1928 році – десять; у 1929 році – десять номерів у трьох випусках; у 1930 році – п’ять номерів часопису. Але тоталітарний режим швидко згорнув цю діяльність, знищивши 30 тисяч дослідників рідного краю. І тільки в повоєнні роки життя українського краєзнавства відродилося.

1990 року було створено Всеукраїнську спілку краєзнавців – правонаступницю УКК, яка відновила 1993 року і журнал «Краєзнавство». На сьогодні світ побачило вже 77 його номерів. Журнал виходить щоквартально. Значно поліпшилися обсяги, наклад і вагомість журналу після 2008 року, коли Всеукраїнська спілка краєзнавців отримала статус Національної. З 2009 року журнал отримав фахову реєстрацію у ВАК України і безкоштовно надходить у 140 найбільших фондосховищ країни (університети, бібліотеки, архіви, музеї,), крім того його pdf-версія доступна для завантаження на сайтах НСКУ, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та Інституту історії України НАН України. На урочистостях у Харкові дослідники рідного краю презентували диск, на який вмістили повну електронну версію свого часопису з 1927 до 2011 року.

Ініціатором відродження і незмінним головою Спілки краєзнавців (до 2011 р.) був доктор історичних наук, професор, академік НАН України, Герой України Петро Тронько. Нині Правління Спілки одностайно вирішило вшанувати його пам’ять, заснувавши краєзнавчу Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ. Її вручатимуть починаючи з 2013 року в липні щорічно окремим краєзнавцям за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у кількох номінаціях. Майбутні лауреати премії отримуватимуть диплом, почесний знак і грошову премію, розмір якої поки що становитиме 500 гривень.

Також під час урочистого пленуму мова йшла про сучасні тенденції українського краєзнавчого руху, проекти Спілки, зокрема, цикл документальних фільмів «Музейні скарби України», презентований нещодавно в інформаційній агенції “RegioNews” та краєзнавчі експедиції. Свої видання учасникам пленуму презентували харківські краєзнавці, видавці та редактори української Вікіпедії. Члени правління НСКУ також відвідали місця, де працював у 1920-ті Український комітет краєзнавства та розміщувалася редакція журналу «Краєзнавство».

Напередодні ювілею інформація про журнал «Краєзнавство»з’явилася і в українському мовному розділі вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедії. Під час пленуму представники громадської організації “Вікімедіа Україна” ознайомили краєзнавців з можливостями Вікіпедії та інших проектів фонду Вікімедіа, обговорили найближчі плани співпраці в межах підписаної 29 лютого угоди про співробітництво та окреслили завдання на майбутнє. Краєзнавці з багатьох областей акцентували увагу на винятковій ролі Вікіпедії в підготовці майбутнього академічного видання “Історії міст і сіл України” і пообіцяли активніше включатися в роботу по наповненню енциклопедії.

85-річчя журналу ″Краєзнавство″

29 травня об 11:00 в залі засід?...

29 травня об 11:00 в залі засідань Ученої ради Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, поверх 4) відбудеться урочистий пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 85-річчю виходу в світ першого номера журналу «Краєзнавство». Під час роботи пленуму буде обговорено нинішній стан краєзнавчого руху, заслухано доповідь Голови Спілки, члена-кореспондента НАН України О.П.Реєнта «Журнал «Краєзнавство»: історія та перспективи». На схвалення Правлінням буде подано Положення про Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ та відзначено нагородами активістів краєзнавчого руху.

У 2012 році славнозвісному часопису «Краєзнавство», який протягом тривалого часу виступав в ролі методичного порадника для низових краєзнавчих організацій, краєзнавців-аматорів України, був популяризатором краєзнавчого руху, виповнюється 85 років.

Наприкінці травня 1925 року в Харкові відбулася велика нарада за участі 22 регіональних краєзнавчих осередків – Перша Всеукраїнська конференція краєзнавства, на яку зібралися спеціалісти різних галузей науки, причетні до справи дослідження рідного краю. На конференції було ухвалено рішення про створення Українського комітету краєзнавства (УКК).

8 січня 1927 року УКК ухвалив: «Приступити до видання періодичного органу в розмірі 2 друкованих аркушів, накладом в 2000 примірників». Перший номер журналу «Краєзнавство» побачив світ у квітні 1927 року на друкарських верстатах найбільшого Харківського виробництва «Пролетарій», після того, як УКК мав чіткі дані про бюджет, у якому, до речі, ніяких коштів на видавничу справу передбачено не було. І все ж таки, маючи незначні операційні фонди, Комітет почав видавничу справу і спромігся випустити в 1927 році три номери; у 1928 році – десять; у 1929 році – десять номерів у трьох випусках; у 1930 році – п’ять номерів часопису. Всього світ побачило 16 000 екземплярів періодичного органу УКК.

Тоталітарний режим швидко згорнув цю діяльність, знищивши 30 тис. дослідників рідного краю. І тільки в повоєнні роки життя українського краєзнавства відродилося.

1990 року було створено Всеукраїнську спілку краєзнавців – правонаступницю УКК, яка відновила 1993 р. журнал «Краєзнавство». На сьогодні світ побачило вже 77 його номерів. Журнал виходить щоквартально. Значно поліпшилися обсяги, наклад і вагомість журналу після 2008 року, коли Всеукраїнська спілка краєзнавців отримала статус Національної. З 2009 року журнал отримав фахову реєстрацію у ВАК України і безкоштовно надходить у 140 найбільших фондосховищ країни (університети, бібліотеки, архіви, музеї,), крім того його pdf-версія доступна для завантаження на сайтах НСКУ, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та Інституту історії України НАН України. Напередодні ювілею інформація про журнал «Краєзнавство» з’явилася і в українському мовному розділі вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедії.

Ініціатором відродження і незмінним головою Спілки краєзнавців (до 2011 р.) був доктор історичних наук, професор, академік НАН України, Герой України Петро Тронько. Нині Національну спілку краєзнавців України очолює Олександр Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.

У найближчій перспективі редколегія журналу планує започаткувати рубрики, присвячені історії садиб, палаців, генеалогічним дослідженням, історичній урбаністиці, історії повсякденності, розгорнути дискусію з питань, які допомагатимуть окреслити пріоритетні напрями краєзнавства.
Реєстрація журналістів на місці за редакційними посвідченнями. Додаткова інформація за телефонами: (044) 279-13-88, (044) 279-39-55.

Вічна пам’ять Б. Г. Возницькому

Вічна пам’ять Б. Г. Возниць?...

23 травня 2012 року в ДТП трагічно обірвалося життя директора Львівської галереї мистецтв, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, краєзнавця Бориса Григоровича Возницького.
Завдяки його подвижницькій праці Україна може пишатися зібранням, що налічує дві з половиною тисячі скульптур XVII—XVIII століть, тисячу львівських портретів XVI—XVIII століть, збереженням стародавніх Олеського, Золочівського, Підгорецького, Свірзького замків, старовинних ікон, яким немає ціни. Ідеться про безприкладний внесок українця в світову культуру.
Борис Возницький служив українській історії, її святиням, його щоденна мистецька й організаторська праця була прикладом реалізації таланту, даного Богом, найвищим зразком наукової чесності. Його патріотизм ніс високодуховне світло, що запалювало інших науковців на працю в ім’я України, її історії та мистецтва.
Пам’ять про Бориса Григоровича Возницького переживе наш час, адже повернуті ним до життя шедеври історії, архітектури, сакральної і живописної культури безсмертні. Борис Григорович завжди виступав на захист музеїв, умів бути непоступливим, коли йшлося про оборону історичних скарбів нашого народу. Віримо, його ім’я буде оберегом для всього того, що він не втомлювався оберігати за життя.
Світла і вічна пам’ять Вам, Борисе Григоровичу!

Президія Правління Національної спілки краєзнавців України

Спогади про незабутнє

Спогади про незабутнє...

Наукові читання до 75-річчя Великого терору в музеї історії та культури «Уваровський дім».

 

Радянський державний терор – складне, трагічне явище в історії України ХХ століття, що потребує подальшого вивчення та осмислення як на державному, так і на науковому рівні. Тому цього року Україна вшановує на державному рівні 75-річчя Великого терору 1937 – 38 років.  

19 травня у Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім», який за п’ять років свого існування став одним із провідних закладів культури Приірпінського регіону Київської області, на традиційні, вже четверті наукові читання на тему: «Діячі «розстріляного відродження» та дисидентського руху 60-х років 20 ст. і Київщина», зібралися науковці України.

На початку про наукову діяльність закладу та про репресованих, які мешкали або мешкають нині у Ворзелі та Ірпінському регіоні зберігача фондів розповів у вступному слові керівник музею Олександр Соколенко.

Присутніх привітав Ворзельський селищний голова Олександр Венгрик, розказав про заходи, які проводяться у селищі.

Найбільший інтерес викликали доповіді активного краєзнавця, співробітника Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Юрія Мельничука, який коротко охарактеризував час Великого терору; канд. мед. наук Ігоря Найди (голова спілки об’єднань громадян “Демократична Київщина”), який розповів про Гелія Снєгірьова, репресованого у 70-х рр. та закликав підтримувати ідею формування в суспільстві позитивізму; «Передумови виникнення комуністичного терору в СРСР та їх наслідки для України», канд. істор. наук Олександра Заремби (пров. наук. співр. інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ ім. І.Ф. Кураса) «Великий терор 1937 року в оцінках сучасних істориків Польщі і Японії. До проблеми міфологізації політичної свідомості», який розповів про те, як у роки репресій влада фабрикувала міф, начебто Японія та Польща засилали в СРСР шпигунів (тоді з майже 102 тис. заарештованих, понад 50 тис. були «японськими шпигунами»); Олександра Федоренка (здобувач інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ) «Політичний терор 1937 року: міфи і політичні реалії», голови Спілки української молоді Олександра Задорожного «Засновники Спілки української молоді (СУМ) – жертви політичного терору», який розповів про Бориса Матушевського та Миколу Павлушкова, небіжа Сергія Єфремова, членів СУМу, які були розстріляні в урочищі Сандармох; докт. філ. наук. Миколи Недюхи, канд. іст. наук Тараса Мамчура «Про Степана Мамчура», спогади про репресованих військового журналіста Людмили Суханюк-Бедзик, що навела спогади її тестя, видатного письменника Дмитра Бедзика, який у часи Великого терору мешкав у харківському письменницькому домі і був свідком того, як спустошувалися арештами квартири. У 1948 році був звинувачений в націоналізмі і письменник Юрій Бедзик, її чоловік, і  тільки завдячуючи заступництву 5-х відомих фронтовиків, його залишили на свободі. Зацикавили учасників також доповіді про репресованих діячів римо- та греко-католицької церков, підготовлені викладачами та семінаристами Вищої духовної семінарії римо-католицької церкви (Ворзель) о. Русланом та Максимом Лопатєєвим, а також канд. іст. наук, м.н.с. історичного фак-ту КНУ ім. Т. Шевченка Тарасом Пшеничним. Зазначимо, що на читання також були запрошені науковці – представники інших релігійних деномінацій (православної церкви та протестантів), але вони через поважні обставини не змогли прийти. Свої зауваження стосовно дещо політичного спрямування читань висловив присутній на заході депутат Ворзельської селищної ради Анатолій Пригунков.

На завершення читань з доповіддю про політичні репресії на Київщині виступив заступник Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Євген Букет. Він також урочисто вручив подяки та посвідчення членів Спілки Олександру Соколенку, Юрію Мельничуку та режисеру-документалісту Світлані Соколенко.

У ході читань відбулася презентація історико-літературного збірника «Нескорені духом» (автори – Мельничук Ю.Л., Соколенко О.Г.), у якому зібрано матеріали про видатних письменників, поетів, перекладачів часів «розстріляного відродження» та дисидентського руху 60-х рр. ХХ ст., чиї життя і творчість були пов’язані з Приірпінням, а також запропоновано створити на базі «Уваровського дому» під егідою Національної спілки краєзнавців України регіональний центр краєзнавчих досліджень Приірпінського краю. Насамкінець учасники переглянули документально-публіцистичний фільм «Ворзель» (реж. С. Соколенко). Упродовж читань у залі працювала книжкова виставка «Сталінський терор. Велика чистка», підготовлена працівниками Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика (зав. Євтищенко Н.І.).

Усі присутні відзначили значну і продуктивну краєзнавчу діяльність ворзельських дослідників, актуальність проведених наукових читань та необхідність проведення подібних заходів у районних закладах культури, адже це шлях, яким можна донести історичну правду до найширших верств населення.

 

Олександр Соколенко,

зберігач фондів – керівник Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім»

Під час роботи читаньЛаскаво просимо до СпілкиЕкскурсія музеєм

«Музейні скарби України»

«Музейні скарби України»...

З нагоди Міжнародного дня музеїв 18 травня, о 12:00 в ІА RegioNews відбулася прес-конференція, присвячена реалізації культурологічного проекту Національної спілки краєзнавців України «Музейні скарби України».

У прес-конференції взяли участь:

Руслана Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент;

Світлана Махонько – керівник проекту «Музейні скарби України», головний редактор творчого об’єднання суспільних і науково-освітніх програм телерадіокомпанії УТР;

Олександр Махонько – головний режисер творчого об’єднання суспільних і науково-освітніх програм телерадіокомпанії УТР;

Оксана Голуб – завідувач Роменським краєзнавчим музеєм – філією державного історико-культурного заповідника «Посулля»;

Сергій Гальченко – виконавчий директор Асоціації музеїв України.

Проект «Музейні скарби України» започаткований Національною спілкою краєзнавців України 2011 року. Автори проекту мають на меті за кілька років створити цикл документальних фільмів, де представити колекції краєзнавчих, меморіальних, науково-технічних, природничих, етнографічних, громадських та інших українських музеїв.

Перші вісім фільмів про осередки вивчення місцевої історії – краєзнавчі музеї, зокрема і про Роменський краєзнавчий музей, вже створені та були презентовані під час прес-конференції.

Проект «Музейні скарби України» має на меті представити музейні колекції України в контексті історії музейної справи та привернути увагу громадськості до широкого науково-просвітницького, пізнавально-виховного, духовно-естетичного потенціалу українських музеїв як унікальних закладів збереження і популяризації історико-культурного надбання українського народу. Проект представить широкому загалу історію розвитку музейної справи в Україні від виникнення в ХІХ столітті перших музеїв до сучасних інновацій, висвітлить роль видатних особистостей через унікальні музейні зібрання, покаже музеї як активну галузь вітчизняної культури та науки, спроможну впливати на формування суспільної свідомості.

Відеозапис прес-конференції

Кам`янець–Подільський згуртував науковців

17 травня у Кам`янець-Подільському національному університеті ім. І.Огієнка відбулась IV Міжнародна науково-практична конференція «Кам`янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв`язків». У спільному заході міської ради, університету, обласного та міського осередків Національної спілки краєзнавців України, Національного історико-архітектурного заповідника «Кам`янець» та Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника взяли участь 140 науковців, в тому числі з Японії, Чехії, Словаччини, США, Польщі та Росії.

Учасників зустрічі від міської влади вітав перший заступник міського голови Григорій Горшунов. Григорій Іванович зауважив, що місто є одним з наукових центрів Хмельниччини. Міська влада всіляко сприяє пошуковим розвідкам стосовно дати заснування нашого міста. Це питання дискусійне уже багато років. Тематика доповідей була досить широка – від найдавнішої історії нашого міста до проблемних аспектів сучасності.

Другим етапом конференції стала робота науковців у секціях:

–          історія Кам`янця-Подільського та околиць з найдавніших часів і до XVIII ст.;

–          Кам`янець-Подільський наприкінці XVIII – початку XX ст.;

–          місто в Українській революції 1917-1920 рр.;

–          Кам`янець-Подільський у міжвоєнний період та в роки Другої світової війни;

–          перспективи розвитку міста в сучасний період;

–          історіографія, бібліографія і джерелознавство про Кам`янець-Подільський;

–          пам`ятки історії, культури та природи Кам`янця-Подільського. Видатні постаті міста.

Доповідачі неодноразово підкреслювали, що наше місто має багату історичну спадщину, якою мешканці міста мають пишатись та використовувати для налагодження міжнародних зв`язків. При цьому минуле Кам`янця-Подільського приховує ще чимало таємниць.

Ольга Ленюк

VII ОБЛАСНІ СТУСІВСЬКІ ЧИТАННЯ В ДОНЕЦЬКУ

VII ОБЛАСНІ СТУСІВСЬКІ ЧИТАН...

11 травня 2012 року у Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Н.К.Крупської відбулись VІІ Стусівські читання “Пресвітлої дороги свічка чорна…”, організовані управлінням культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, Благодійним фондом Василя Стуса, Донецькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України та обласною бібліотекою ім. Н.Крупської.

У читаннях взяли участь краєзнавці, викладачі донецьких вузів, працівники бібліотечних установ та закладів культури, відомі поети і письменники донецького краю, члени ВУТ “Просвіта” ім. Т.Г.Шевченка та Всеукраїнської творчої спілки “Конгрес літераторів України”, а також гості зі столиці України – заступник голови Національної спілки краєзнавців України Григорій КЛЕПАК, заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій ГАЛЬЧЕНКО та в.о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітерктурної спадщини імені Олеся Гончара Роланд ФРАНКО – онук І.Я.Франка, дипломат, учений-кібернетик.

На літературно-науковому заході говорилось про необхідність збереження  музейної колекції, присвяченої Василю Стусу, котра збиралась “батьком” музею Олегом Михайловичем ФЕДОРОВИМ за власні кошти протягом 15 років, а також визначення окремого приміщення для майбутнього музею.

Висловлювались також думки про більш гідне пошанування поета-борця в області, Україні та відзначення на державному рівні його 75-річчя від дня народження, котре відбудеться наступного 2013 року.

Учасники Стусівських читань були нагороджені новими виданнями про життя та творчість В.Стуса, відзначені грамотами Конгресу літераторів України, а нові члени Національної спілки краєзнавців України  в урочистій обстановці отримали членські квитки та значки НСКУ. До них з теплим словом звернувся голова правління Благодійного фонду Василя Стуса, засновник і голова Наглядової ради історико-літературного музею Василя Стуса – ветеран Міністерства внутрішніх справ України Олег Федоров.

Члени київської делегації провели робочі зустрічі з начальником управління культури і туризму Донецької ОДА Миколою ПТАШКОЮ та директором Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н.К.Крупської – Людмилою НОВАКОВОЮ з приводу стану робіт по передачі експонатів єдиного в Україні Донбаського історико-літературного музею Василя Стуса (м. Горлівка) обласній бібліотеці, де буде знаходитись новий музей поета.

Клепак Г.О., Гальченко С.А., Франко Р.Т. та О.М.Федоров зустрілись з краєзнавчим активом Донеччини, оглянули пам’ятки історії та культури  міста, поклали квіти до пам’ятника  І.Я.Франку, встановленому на одному з донецьких бульварів, названому його ім’ям.

Про розвиток подій навколо історико-літературного музею Василя Стуса учасники донецької експедиції НСКУ Г.Клепак, С.Гальченко та Р.Франко розповіли у прямому ефірі радіопрограми “Музеї України”, котра прозвучала 14 травня 2012 року об 11.10 на каналі “Культура” Українського радіо.  

Вл.інф.

Учасники подіїНа читанняхВиступає Г.О. Клепак

Звітує Кам′янець-Подільська міська організація

2 квітня відбулися загальні збори Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України, на яких голова осередку Олександр Комарніцький доповів про основні здобутки краєзнавців міста у 2011 році. У своєму виступі він зазначив, що організація за кількісними і якісними показниками є найбільшою в Хмельницькій області. Нині вона налічує 48 осіб, у тому числі 13 докторів наук, професорів, 19 кандидатів наук, доцентів.

Впродовж звітного періоду краєзнавці міста виступили організаторами 16 наукових конференцій, були учасниками 32 міжнародних, 38 всеукраїнських і регіональних наукових форумів, опублікували 5 монографій, 30 книг, брошур та покажчиків, 19 навчальних посібників, 349 статей. Крім того, ряд членів міської організації були відповідальними редакторами, секретарями, членами редколегій 65 наукових збірників та покажчиків, прорецензували 29 наукових та навчальних видань.

На засіданні було затверджено план роботи на 2012 рік. Зокрема, запланували провести міжнародні конференції «Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків», всеукраїнську – «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я», круглі столи, присвячені Григорію Мачтету, Костянтину Батюшкову, Володимиру Далю, Наполеону Орді, Володимиру Гагенмейстеру, Миколі Бурачеку, Танасію Колотилу. Цього року вже відбулися круглі столи, присвячені 175-річчю від дня народження Павла Житецького, 225-річчю Устима Кармелюка. Спільно з Чемеровецькою районною органзацією НСКУ провели круглий стіл «Чемерівці: сторінки історії», підписано договір про співпрацю з Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником. Заплановано розпочати збір матеріалів до «Енциклопедії історії Кам’янця-Подільського», опублікувати біобібліографічний покажчик «Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України», започаткувати науковий збірник «Науково-краєзнавчий вісник».

Того ж дня членами НСКУ обрали директора Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Віктора Травінського, вченого секретаря музею-заповідника Руслана Йолтуховського, голову студентського наукового товариства історичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка Валентина Пагора.