Всі записи автора Buket Yevhen

Виховання патріотизму починається з любові та вивчення рідного краю

Виховання патріотизму почи...7 липня 2014 р. в конференц-залі Полтавського університету економіки і торгівлі відбулося засідання Президії правління НСКУ та голів правлінь регіональних організацій.

У ході засідання було заслухано інформацію про діяльність Спілки за перше півріччя 2014 р., яку виголосив Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О.П. Реєнт. Зокрема, повідомлено про засідання авторського колективу підручника для студентів вищих навчальних закладів «Основи краєзнавства», на якому обговорювалися остаточні варіанти авторських рукописів. НСКУ продовжує один із напрямів своєї діяльності – науково-краєзнавчі експедиції. 22–23 квітня відбулася науково-краєзнавча експедиція «Музейне краєзнавство Житомирщини: суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації». Експедиція відвідала провідні музейні заклади в Житомирі, Бердичеві, Попільнянському і Коростишівському районах, зустрілася з науковим і краєзнавчим активом. 27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського. Вийшли друком видання НСКУ:

? Україна Тараса Шевченка: іст.-краєзнав. нариси / упоряд.: Р.В.Маньковська, В.М.Мельниченко; голов. ред. О.П.Реєнт. – Харків: Фоліо, 2014. – 575 с.: іл.;

? Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. Документи та матеріали / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О.П.Реєнта; упоряд.: Є.В.Букет, С.Д.Гальчак, В.І.Дмитрук, Р.В.Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2014. – 340 c.: 8 с., іл.;

? Материк Краєзнавства: Збірник присвячений лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України. – Донецьк: ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство «Промінь», 2013. – 134., іл.;

? побачив світ перший номер журналу «Краєзнавство» 2014 року;

? Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України / Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, що відбулася 20 листопада 2013 року у рамках Других краєзнавчих читань пам’яті П.Тронька.

Спілка спільно з ГО «Вікімедіа Україна» видала фотоальбом «Вікі любить пам’ятки ? 2013» ? альбом найкращих фотографій конкурсу «Вікі любить пам’ятки ? 2013» в Україні.

На засіданні також було визначено лауреатів Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2014 р., прийнято рішення про проведення Урочистого вручення Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2014 р. 15 липня 2014 р., а грошовий фонд Премії перерахувати на підтримку Збройних Сил України.

Разом із тим, заслухано інформацію члена Президії правління, голову правління Черкаської ОО НСКУ В.М.Мельниченка про підготовку ХІІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Краєзнавча Шевченкіана України», присвяченої 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка, в жовтні 2014 р. у Шевченківському національному заповіднику в Каневі.

Також із доповіддю «Краєзнавство Полтавщини: завдання на перспективу» виступив голова правління Полтавської ОО НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі О.О.Нестуля, про полтавські краєзнавчі видання розповів керівник Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської облдержадміністрації О.А. Білоусько.

Заслухано доповідь заступника голови Спілки Р.В. Маньковської про концепцію та структуру «Літопису Національної спілки краєзнавців України (2008?2014)». Прийнято рішення підготувати і подати тексти розділів «Літопису» головам правлінь регіональних організацій до 1 листопада 2014 р. на затвердження Президією правління НСКУ.

Президія правління НСКУ затвердила план заходів НСКУ на 2015 р. Також головам правлінь регіональних організацій НСКУ до 1 жовтня 2014 року необхідно підготувати на розгляд Президії правління НСКУ пропозиції заходів щодо відзначення 2015 року 90-річчя НСКУ та 100-річчя від дня народження П.Т.Тронька із зазначенням місця проведення, орієнтовні дати та відповідальних організаторів і виконавців.

Щодо інших питань порядку денного доповів відповідальний секретар НСКУ В.І. Дмитрук. Зокрема, затверджено обов’язковий перелік бібліотек і установ, за яким розповсюджуватиметься журнал «Краєзнавство» та інші видання НСКУ. Відповідальність за розповсюдження видань покладено на голів правлінь регіональних організацій НСКУ та членів редколегії журналу «Краєзнавство» у відповідності до затвердженого переліку.

На завершення за поданнями обласних організацій було прийнято рішення про прийом нових членів Спілки та відзначення активістів краєзнавчого руху.

Після засідання учасникам заходу було запропоновано екскурсію університетом із відвідуванням музею та оглядову екскурсію по історичних пам’ятках м. Полтави.

8 червня в ОКІА «Новини Полтавщини» відбулася прес-конференція голови НСКУ О.П. Реєнта та голови правління Полтавської обласної організації НСКУ О.О. Нестулі про результати засідання Президії правління НСКУ та голів правлінь регіональних організацій, розвиток краєзнавчого руху в Україні та на Полтавщині.

У Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського відбулася презентація журналу «Краєзнавство», видань НСКУ та полтавських краєзнавчих видань.

 

Володимир Дмитрук, відповідальний секретар НСКУ

Презентація краєзнавчих виданьКраєзнавці біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в ПолтавіПід час прес-конференції

Голова НСКУ у Полтаві розповів про краєзнавство, національну ідею та сьогодення (ВІДЕО)

Голова НСКУ у Полтаві розпо...

Голова Національної спілки краєзнавців, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст.. Інституту історії НАН України Олександр Реєнт під час сьогоднішньої прес-конференції в ОКІА «Новини Полтавщини» розповів про роботи місцевих та українських краєзнавців, загальнонаціональну ідею та висловив думку стосовно останніх подій в Україні.

«Два дні – учора та сьогодні у Полтаві проходе виїзне засідання Національної спілки краєзнавців. Мені дуже приємно, що це уже стало доброю традицією, яку започаткував доктор історичних наук Петро Тимофійович Тронько. Ми ставимо перед собою завдання побачити роботу краєзнавчої обласної організації», – сказав науковець.

Детальніше дивіться у ВІДЕО:

https://www.youtube.com/watch?v=xTvQOmPn-qc

https://www.youtube.com/watch?v=kkqX6xOqHc0

https://www.youtube.com/watch?v=2_MmiwMeKwQ

https://www.youtube.com/watch?v=fX8PEPRAMvE

Джерело: “Новини Полтавщини”

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

«Шевченкова світлиця»

23 червня 2014 року в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття «Шевченкової світлиці», яка прикрасила Музей новими експонатами. Ці матеріали були передані до Музею випускником юридичного факультету Київського університету (1962 року) Борисом Михайловичем Войцехівським.

Нині Борис Михайлович голова Комітету по створенню музею «Заповіту» у Переяславі, радник-організатор Комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, лауреат премії Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України, член спілки журналістів України, член правління громадського Комітету «Великий проект Сковорода – 3000», почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницький та селища Чорнухи, державний радник юстиції 3 класу (генерал у відставці). Він створив 26 подібних світлиць не лише в Україні, а й за кордоном.

Серед переданих Музею експонатів: скульптурний погрудний портрет Тараса Шевченка, створений на кафедрі скульптури Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України; бронзова медаль із зображення портрету Тараса Шевченка (барельєф); високоякісні копії рукописів, малюнків Т.Г.Шевченка, фотографій, портретів Кобзаря та інші тематичні матеріали.

На відкритті світлиці були присутні ветерани, студенти і співробітники університету. Голова Ради ветеранів війни і праці університету Борис Олександрович Цудзевич вручив Борису Михайловичу Войцехівському подяку від керівництва університету за надану допомогу у створенні «Шевченкової світлиці» в стінах Шевченкового університету.

 

Людмила Круглова, кандидат історичних наук,

головний зберігач фондів Музею історії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Сердечні співчуття

Сердечні співчуття...

23 квітня 2014 року перестало битися серце Миколи Юхимовича Костриці – доктора географічних наук (з 2007 р.), професора, президента Товариства дослідників Волині, першого голови Житомирської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців (нині – НСКУ), відмінника народної Освіти України, лауреата Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка (2010) та премії ім. Дмитра Яворницького (2012 р.). Президія правління НСКУ висловлює сердечні та щирі співчуття членам Житомирської обласної організації НСКУ, рідним і близьким видатного дослідника Волинського краю.

Микола Юхимович народився 20 вересня 1942 року в родині житомирських службовців.
У 1961 році Микола Юхимович став студентом географічного факультету Київського державного (нині – Національного) університету імені Т. Г. Шевченка. Отримавши диплом про вищу освіту, у серпні 1966 року Микола Костриця прибув на роботу вчителем до села Хижники Старокостянтинівського району на Хмельниччині.
Працював вчителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира, Києва, завідувачем кабінету географії Київського обласного та Центрального інституту удосконалення вчителів, з 1999 року – завідувач кафедри Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
У 1990 році виступив одним із ініціаторів Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900—1920 роках, обраний його віце-президентом, а з 1993 року — президентом і відповідальним редактором наукових праць Товариства «Велика Волинь».
У березні 1989 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук при Ленінградському педагогічному інституті ім. О. І. Герцена.
У червні 1995 р. присвоєне вчене звання доцента кафедри суспільних наук.
У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук зі спеціальності «Історія географії».
Неодноразово обирався делегатом з’їздів Всеукраїнської спілки краєзнавців. Багато років успішно очолює Житомирський обласний відділ Українського географічного товариства, входить до його Вченої ради, є дійсним членом вченої ради Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському державному університеті, дійсним членом зарубіжного Українського історичного товариства імені Михайла Грушевського (штат Огайо, США), географічної секції Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
У 2010 р. присвоєне звання «Почесний краєзнавець України».
Нагороджений Дипломом лауреата Огієнківської премії 2010 р. в галузі громадської, політичної і духовної діяльності, відзначений Подякою Кабінету Міністрів України, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2011 р.), відзнакою «За заслуги перед містом» (Житомиром) ІІІ ступеня, Почесною грамотою Академії педагогічних наук України, грамотами і дипломами ряду громадських організацій.
Праці: Костриця М. Ю. Житомир в житті видатного польського письменника Юзефа Ігнаци Крашевського. — Житомир; Вид-во «Волинь», 2002, ?18 с. іл.; Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.; Костриця М. Ю., Тарабукін О. О. Первіснообщинний лад на Житомирщині: Підручна книжка для учнів, студентів, вчителів / За заг. ред. М. Ю. Костриці. — 2004.; Костриця М. Ю., Мокрицький Г. П. Преображенський кафедральний собор у Житомирі. — К, 2004.; Костриця М. Ю. Рідний край — Житомирщина. Київ: Мапа, 2005. — 160 с.; Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської: історико-краєзнавчі нариси. — У 2-х тт. — Житомир, 2005.; Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книжка з краєзнавства. — Житомир, 2007.; Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю., Тимошенко В. І. Історико-географічний словник Малинщини. — Малин, 2005.; Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. — Житомир: М. А. К. — Житомир, 2001. — 360 с.; Костриця М. Ю. Українське географічне краєзнавство: історія, методологія, постаті, практика. — Житомир: Косенко, 2006. — 444 с.; Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історичний досвід і сучасні завдання // УГЖ. — 1995. — № 4. — С. 50-53.; Костриця М. Ю. До 150-річчя від дня народження М. М. Миклухо-Маклая // УГЖ. — 1996. — № 3. — С. 68-69.; Костриця М. Ю. І. А. Фещенко-Чопівський — автор праць з економічної географії // УГЖ. — 1997. — № 2. — С. 65-66.; Костриця М. Ю. Наукове географічне краєзнавство: до питання про предмет і об’єкт вивчення // УГЖ. — 1998. — № 4. — С. 37-39.

Пам`ятна стела

Пам?ятна стела...

Меморіальну композицію відкрито на могилі дружини президента Карпатської України Ірини Петрик-Волошин 14 березня 2014 року, у дні святкування 75-річчя проголошення Карпатської України і 140-річчя від дня народження Августина Волошина, на Замковій горі в Ужгороді.
        Ірина Петрик – Волошин (1878 – 1936 рр.) народилася в Ужгороді в сім?ї професора гімназії Івана Петрика і була далеким нащадком славного роду Олександра Духновича. В 1896 році вийшла заміж за о. А. Волошина і стала на все життя його надійним помічником.     
        У 1921 році вона виступила ініціатором створення «Жіночого Союзу», який у міжвоєнний період організував і провів цілу низку просвітницьких і політичних акцій на Підкарпатській Русі. До прикладу, «Народна кухня «Жіночого Союзу»» упродовж 1932-1933 років організувала понад 300 тисяч безкоштовних обідів для дітей бідняків.  
          Сім?я Волшина дітей немала, а тому у 1933 році передала свій двоповерховий особняк у центрі м. Ужгорода, на вул. Ракоці (тодішня назва), вартістю близько 300 тисяч чеських крон під будинок – сиротинець. В будинку сімейного типу виховувалися 22 дітей-сиріт, які були також належно забезпечені харчуванням, одягом, навчанням, вихованням і розвитком  здібностей і нахилів. Тут існували навіть цілий домашній оркестр, танцювальна група і хор.
      13 березня 1936 року Ірина Волошин після двох днів хвороби несподівано померла. Похорон відомої діячки жіночого і благодійного рухів на підкарпатській Русі відбувся в Ужгородському кафедральному соборі. Щире співчуття А. Волошину, серед багатьох інших, висловив і Президент Чехословацької Республіки Томаш Гарріг Масарик.   
      Як відомо, А. Волошин заповідав поховати його поряд із дружиною, однак місцезнаходження його останків невідоме. Він помер 19 липня 1945 року в лікарні Бутирської  в?язниці (Москва) від паралічу серця.
      Меморіальна композиція на могилі – білого, світлого кольору. Його автор скульптор  В. М. Роман сказав, що було багато ідей, але в основу реалізованого задуму він поставив уяву  про І. Петрик-Волошин в тому світлі, в якому вона йшла своєю життєвою дорогою. «Тіло своє прошу поховати біля дружини моєї», – ці добре відомі нині слова із заповіту Августина Івановича Волошина скульптор планував розмістити на хресті, встановленому на його символічній могилі поруч з могилою дружини. Але згодом було прийняте логічне рішення розмістити слова із заповіту А. Волошина на камені, який буде встановлений згодом на символічній могилі.  
     Зазначимо, що у жовтні 2013 року, під час презентації книги С. М. Аржевітіна «Карпатська Україна: епоха в добі» капсула із землею із рідного села А. Волошина Келечина Міжгірського району була  похована на його символічній могилі на Замковій горі в Ужгороді.
     Урочисте освячення меморіальної композиції провів єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік.
      У відкритті меморіальної композиції на території Закарпатського музею народної архітектури і побуту взяли участь історики, краєзнавці, студенти і школярі, жителі міста. Зокрема, учасниками урочистої події були перший заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації  А. А. Сербайло, начальник управління культури облдержадміністрації, член Закарпатської обласної організації НСКУ Ю. Ф. Глеба, науковий співробітник Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, голова Закарпатської обласної організації  Національної спілки краєзнавців України  М. В. Делеган та ін
      Як зазначили вчителі і учні, участь у відкритті пам’ятника стало добрим уроком виховання духовності, доброти і почуттів взаємоповаги, благодійництва.
      Нагадаємо, що саме член правління  Національної спілки краєзнавців України С. М. Аржевітін був одним з ініціаторів встановлення пам’ятника на могилі дружини А. Волошина і постійно контролював питання. Він, через зволікання, навіть виявив був готовність, за потреби, надати особисті кошти на виготовлення і встановлення  пам’ятника І. Петрик-Волошин. Встановлення пам’ятника  було також на постійному контролі у голови ЗОО НСКУ.   
 
      Голова ЗОО НСКУ                                                                                     М. В. Делеган

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2013 рік

Організаційна діяльність

 

27 лютого 2013 р. в Інституті туризму Федерації профспілок України відбулася III-я (звітно-виборча) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Зі звітною доповіддю виступив голова правління КМО НСКУ О.П. Гончаров. В обговоренні взяли участь представники первинних осередків КМО НСКУ, навчальних закладів, бібліотек, інших установ краєзнавчого напряму: Інституту туризму ФПУ, Національної історичної бібліотеки України, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва, Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Центру позашкільної роботи Святошинського району тощо. Робота правління КМО НСКУ за звітний період визнана задовільною. Обрано новий склад правління у кількості 23 осіб та ревізійну комісію у складі 5 осіб. Пленум правління Київської міської організації НСКУ, який відбувся у той же день, обрав президію правління у складі 11 осіб, голову правління (Гончаров О.П.), заступників (Бабенко П.В., Вакулишин С.М., Терес Н.В.) та відповідального секретаря (Соболєв В.В.).

Протягом року велась робота з підтримання на належному рівні внутрішнього діловодства та обліку членів організації, збору членських внесків та ліквідації заборгованості деякими членами Спілки за попередні роки. Читати далі Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2013 рік

ІІ Краєзнавчі читання пам`яті П. Тронька

ІІ Краєзнавчі читання пам&pr...

20 листопада 2013 року в Національній історичній бібліотеці України в рамках ІІ Краєзнавчих читань пам’яті П. Тронька відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України». Особливістю цьогорічної конференції є те, що вона розпочинає цикл заходів Бібліотеки по відзначенню 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

Координатори конференції: Міністерство культури України, Національна історична бібліотека України, Національна спілка краєзнавців України, Київський національний університет культури і мистецтв.

Учасників Конференції привітали: Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, кандидат історичних наук, доктор політичних наук Томенко Микола Володимирович, начальник відділу бібліотек Міністерства культури України Височанська Марія Григорівна.

На фаховому форумі обговорювалися такі теми: сучасні теоретичні та методичні проблеми бібліотечного краєзнавства; питання збереження та організації фондів на національних мовах; створення краєзнавчих електронних ресурсів в бібліотеках; краєзнавча бібліографія як складова бібліотечного краєзнавства; дослідження історії вітчизняних бібліотек, музеїв, архівів; популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: досвід, інновації; взаємодія бібліотек з архівними установами, музеями, місцевими краєзнавчими осередками у напрямі вивчення історії рідного краю. Широко була висвітлена тема «Т.Г. Шевченко і край».

Усі перелічені проблеми були обговорені під час пленарного засідання та секційних занять:

Секція 1. Історико-краєзнавча діяльність бібліотек, архівів, музеїв: історія, сучасний стан.

Секція 2. Інноваційні технології у розвитку бібліотечного краєзнавства: практичні аспекти.

Секція 3. Кадрове забезпечення бібліотек України.

Активну участь у роботі конференції взяли регіональні бібліотеки; були представлені всі регіони країни. З цікавими доповідями виступили:

завідувач відділу краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Котуз Тетяна Вікторівна («Ім’я Шевченка на мапі Вінниччини: бібліотекознавчий зріз»)

завідувач відділу краєзнавства Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.М. Горького Нагорна Ганна Миколаївна («Т.Г. Шевченко і Запоріжжя»)

вчений секретар Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.П. Котляревського Власенко Людмила Миколаївна («Краєзнавча робота ПОУНБ ім. І.П. Котляревського: «Моя Полтаво, ти благословенна…»)

завідувач відділу краєзнавства Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Каганова Ірина Яківна («Деякі аспекти взаємодії та партнерства ОУНБ ім. В.Г. Короленка з науковими закладами та громадськими організаціями м. Чернігова по вивченню історії Сіверського краю»)

завідувач літератури з мистецтва Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка Пристай Галина Іванівна («Популяризація краєзнавчих ресурсів у Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка»)

завідувач відділу краєзнавства Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара Токовило Оксана Валеріївна (Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: традиції та інновації) та ін.

Під час роботи конференції відбулися: обмін досвідом, знайомство з роботою підрозділів Національної історичної бібліотеки України, демонстрація інформаційних ресурсів, книжкові виставки.

Джерело: http://www.nibu.kiev.ua/

«Наукові студії М.І. Сікорського»

«Наукові студії М.І. Сікорс?...

10-11 жовтня 2013 року в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії Михайла Івановича Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського. На конференції були представлені, крім українських, дослідження музейників Російської Федерації (музей народного дерев’яного зодчества «Вітославліци» м. Великий Новгород), республіки Білорусь (Білоруський державний музей народної архітектури та побуту), Литви (Тракайський історичний музей).

До програми конференції було включено 100 доповідей та виступів, загалом у її роботі взяло участь 108 науковців, серед яких – 1 член-кореспондент НАН України, 2 доктори наук, 18 кандидатів історичних наук, 5 кандидатів філософських наук, 1 кандидат мистецтвознавства.

До учасників конференції з вітальним листом звернувся голова Національної спілки краєзнавців, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України Олександр Петрович Реєнт. Плідної роботи, наукових дискусій, нових відкриттів, збагачення цікавими ідеями та відкриттями учасникам конференції побажали заступник директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України Віктор Васильович Вечерський та генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Павло Олександрович Довгошия

Учасники конференції відвідали могилу Михайла Івановича Сікорського на Заальтицькому кладовищі, Меморіальну кімнату М.І. Сікорського, ознайомилися з фотовиставкою «Михайло Сікорський. Літопис життя…» в Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка.

В актовій залі дитячої музичної школи імені Павла Сениці відбулася презентація колективної монографії «Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу», присвяченої 90-річчю з дня народження патріарха музейної справи М.І. Сікорського. Колективна праця, підготовлена колегами та друзями М.І. Сікорського, є результатом напруженої пошукової роботи всього музейного колективу НІЕЗ «Переяслав». Дослідники мобілізували величезну джерельну базу, залучили до висвітлення теми значну кількість респондентів. Під час написання книги автори використали матеріали архівів, численні спомини сучасників, періодику.

11 жовтня 2013 року в приміщенні районного будинку культури відбувся вечір пам’яті, присвячений 90-річному ювілею видатного музеєзнавця – Михайла Івановича Сікорського. На ньому були присутні учасники Міжнародної історико-краєзнавчої конференції «Наукові студії Михайла Івановича Сікорського», колеги, друзі Михайла Івановича, музейні працівники, жителі міста. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять М.І. Сікорського. Були покладені квіти до могили Михайла Івановича.

Відкрив вечір заступник генерального директора з наукової роботи НІЕЗ «Переяслав» Юрій Віталійович Коптюх. Зі словами пошани виступили представники міської ради та районної державної адміністрації. Сказав теплі слова пам’яті про Героя України М.І. Сікорського та подарував авторські книги його близький друг скульптор Ігор Семенович Зарічний – автор багатьох пам’ятних об’єктів у м. Переяславі-Хмельницькому, зокрема – пам’ятних знаків «Слову о полку Ігоревім» та Тарасу Трясилу, пам’ятника Г.С. Сковороді, що на території педагогічного університету.

На вечорі виступив квартет музичної школи ім. П.Сениці м. Переяслава-Хмельницького «Модус Венді», прозвучали пісні у виконанні працівників Заповідника Наталії Костюк, Олега Малика, Миколи Сидоренка, працівника районного будинку культури Миколи Гриценка, соліста Народного хору «Жайвір» Баришівського районного будинку культури Івана Власого.

У фойє районного будинку культури того дня демонструвалася фотовиставка місцевого фотографа Віктора Сокола «Моє життя – мої музеї», присвячена Михайлу Івановичу Сікорському.

Завершилися Дні пам’яті М.І. Сікорського 14 жовтня 2013 року виступом духовного хору Києво-Печерської Лаври в приміщенні Покровської козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

————————————————————-

 

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у

Міжнародній історико-краєзнавчій конференції

«Наукові студії М.І. Сікорського», присвяченій 90-річчю з дня народження видатного патріарха музейної справи і краєзнавця М.І.Сікорського,

що відбудеться 10-12жовтня 2013 р. у м. Переяславі-Хмельницькому,

Київської області.

На конференції будуть обговорюватися наступні проблеми:

1. Історія Переяславського краю з найдавніших часів до сьогодення. Історіографія історичних та краєзнавчих досліджень Переяславщини. Визначні постаті Переяславщини та їх роль у вітчизняній і світовій історії.

2. Внесок М.І. Сікорського у розвиток музейної справи України. Засновники нових музеїв в Україні. Фундатори музейних колекцій.

3. Проблеми музеєзнавства та стан розвитку музейної справи в Україні.

4. Матеріальна, нематеріальна та духовна культура українського народу. Історико-етнографічне вивчення культури та етнічної історії українського народу на Переяславщині.

5. Актуальні питання охорони, збереження та використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини: стан, проблеми та перспективи. Досвід та практика реставрації, консервації, реабілітації та музеєфікації пам’яток і об’єктів культурної спадщини.

6. Діяльність Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

7. Історія археологічних досліджень на Переяславщині. Новітні археологічні дослідження Середнього Подніпров’я. Археологічні матеріали в музейних зібраннях.

Просимо заявити про участь у конференції, повідомити відомості про автора (авторів) та тему доповіді до 15 вересня 2013 р.

Тексти доповідей надсилати не пізніше 20 вересня 2013 р. на адресу організаційного комітету конференції:

08400, Україна, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8 або електронною поштою: studiyi@ukr.net

Контактні особи:

Ткаченко Наталія Григорівна, завідувач науково-дослідного відділу Музей історії Української Православної Церкви. Тел.: 097-812-63-88; 04567-5-28-55.

Більченко Інна Валеріївна, завідувач науково-дослідного відділу Меморіальний музей Г.С. Сковороди. Тел.: 099-357-90-91; 093-404-81-00; 04567-5-14-48.

Вимоги до оформлення доповідей учасників:

Тексти доповідей (українською або російською мовою) надсилаються у паперовому та електронному вигляді.

Структура доповіді повинна складатися з наступних блоків:

– Шифр УДК (у лівому верхньому куті);

– Прізвище та ініціали автора, співавторів (у правому верхньому куті, нижче – назва населеного пункту, у якому було підготовлено доповідь);

– Назва доповіді (нижче, по центру);

– Анотація (українською мовою, під назвою доповіді);

– Ключові слова;

– Текст доповіді (містить наступні елементи: постановка проблеми, наукова новизна та актуальність теми, стан наукової розробки проблеми, виклад основного матеріалу дослідження, висновки);

– Список використаних джерел та літератури подається за алфавітом, після тексту статті, згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та охоплює всі наведені у тексті посилання, які подаються за наскрізною нумерацією у квадратних дужках, усередині тексту (напр.: [4, с. 21], де 4 – порядковий номер у списку використаних джерел, 21 – номер сторінки);

– Прізвища та ім’я автора, співавторів (англійською мовою, у правому верхньому куті, нижче – назва населеного пункту, у якому було підготовлено доповідь);

– Назва доповіді (англійською мовою, нижче, по центру);

– Ключові слова (англійською мовою, нижче);

– Анотація (англійською мовою, нижче);

– Ілюстрації (за їх наявності у доповіді) повинні бути чіткими та контрастними. Під ілюстрацією проставляється її порядковий номер та зазначається назва ілюстрації;

– Ширина таблиць (за їх наявності у доповіді) не повинна перевищувати ширину тексту. Над таблицею проставляється її порядковий номер та зазначається назва таблиці.

Доповідь повинна бути набрана у текстовому редакторі MS Word, шрифтом Times New Roman, 14 кеглем із інтервалом 1,5. Поля сторінки: верхнє та нижнє – 2 см., ліве – 3 см., праве – 1,5 см. Обсяг доповіді – 8-12 сторінок формату А4. Нумерацію сторінок не проставляти.

Відомості про автора (авторів) необхідно оформити за наведеною схемою: прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи та посада, контактні телефони та адреса (адреси).

Відповідальність за достовірність поданих фактів, цитат, цифр, прізвищ тощо несуть автори матеріалів. Організаційний комітет залишає за собою право відхиляти неякісні матеріали без пояснення причин.

Запрошення на конференцію буде надіслано учасникам додатково.

Проїзд, проживання та харчування – коштом учасників. Оргкомітет конференції пропонує учасникам інформацію про місця та умови проживання і харчування.

Матеріали конференції будуть опубліковані в збірнику наукових праць «ПЕРЕЯСЛАВІКА».

Організаційний комітет конференції

Додаток ІДодаток ІI

Помер Іван Пащук

Помер Іван Пащук...

19 вересня 2013 року на 76 році життя помер голова Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Іван Григорович Пащук.

І.Г. Пащук народився 20 лютого 1938 р. у с. Щесники Влодавського району Люблінської області (тепер – Польща).  Навчався у Богушівській початковій, Новинській семирічній і Довгошиївській середній школах Млинівського району Рівненської області.

Освіта вища, закінчив філологічний факультет (українське відділення) Рівненського державного педагогічного інституту (1962 р.), журналістську освіту здобув у ВНЗ Львова та Києва (1974 р.) Працював учителем української мови і літератури Великоглушанської середньої школи Любешівського району Волинської області (1961–1962 рр.), у 1962–1964 рр. служив в армії, потім завідував відділами листів і робсількорів рівненської райгазети «Слово правди» (1964–1966 рр.), відділами шкільної і студентської молоді рівненської обласної молодіжної газети «Зміна» (1967–1974 рр.), працював власним кореспондентом рівненської обласної газети «Червоний прапор» (1974–1977 рр.), позаштатним громадським кореспондентом «Літературної газети» (1976–1980 рр.), завідувачем корпункту київської «Робітничої газети» по Рівненській, Волинській і Житомирській областях (1977–2001 рр.), старшим викладачем Рівненського державного педінституту, Рівненського державного інституту культури (1993–1999 рр.), заступником голови Рівненського обласного літературного об’єднання (1968–1985 рр.). Із 1989 р. – голова Рівненського обласного краєзнавчого товариства, член правління і почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, із жовтня 2008 р. – Національної спілки краєзнавців України, делегат її перших чотирьох з’їздів, на яких виступав. Із 2001 р. – начальник науково-редакційного відділу Рівненського факультету Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Із 2003 р. – відповідальний секретар, член науково-редакційної групи обласної редколегії книги «Реабілітовані історією» і обласної координаційної ради з питань книговидавничої справи (із 2003 р.). Член Національної спілки журналістів України (з 1968 р.), Всеукраїнської спілки краєзнавців (в даний час — Національна спілка краєзнавців України) (із 1990 р.), Спілки архівістів України (з 2004 р.), Міжнародної громадської організації «Рівненське земляцтво» (2006 р.), редколегії інформаційного бюлетеня «Холмщина», Всеукраїнської громадської організації «Конгрес українців Холмщини і Підляшшя», співавтор збірника наукових статей «Волинь історична» (з 2005 р.), член Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум» (із 2007 р.). Основні літературні та краєзнавчі книги: «Млинівщина літературна» (1992 р.), «Повернення в незабутнє» (1993 р.), «Перше краєзнавче десятиліття на Рівненщині (1989–1999 рр.)», «Рівне. 1283–2003. Історико-краєзнавча хронологія» (2006 р.), «Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини» (2005 р.), «Учитель і краєзнавець Іван Шишко» (2004 р.), «Свічки пам’яті не погасли. Про голодомор 1932–1933 рр.» (2008 р.); поетичні збірки: «Відродини» (1995 р.), «Сонця твоїх очей» (1996 р.), «Поліські вітражі» (1997 р.), «На терезах буднів» (1998 р.), «П’ята вершина» (2002 р.), «Сповідний день» (2007 р.). Упорядкував і відредагував першу поетичну антологію «За вольную волю» (1995 р.) про Берестецьку битву 1651 р. козацько-селянських військ Богдана Хмельницького з польськими поневолювачами. Має понад 115 науково-дослідницьких публікацій у збірниках науково-краєзнавчих конференцій, понад 60 – у колективних збірниках, майже 900 – у журналах, альманахах і газетах із літературного, історичного, музейного, природничого краєзнавства, а також  рецензій на книги.  Впорядкував і відредагував майже 50 книг різних авторів, наукових збірників і альманахів. Учасник і організатор багатьох науково-теоретичних і краєзнавчих міжнародних, всеукраїнських, регіональних і обласних конференцій. Переможець журналістських конкурсів «Рівне – 700» (1983 р.), «Рівне – 720» (2003 р.), міжнародного поетичного конкурсу «Культура за мир – 1998» (Мілан, Італія). Відмінник освіти України (1999 р.). Лауреат обласної молодіжної літературної премії ім. Миколи Максися (1978 р.) і регіональної краєзнавчої премії «За відродження Волині» (1995 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007 р.), відзначений Подякою Кабінету Міністрів України (2001 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2010 р.), кілька разів почесними грамотами Національної спілки журналістів України і краєзнавчої спілки, обласної та міської рад, ряду міністерств і управлінь, громадських організацій. Військове звання – майор запасу. Вільно володіє російською і польською мовами; німецькою, білоруською і болгарською – зі словником. Захоплення – літературознавство, літературна творчість, краєзнавство, фольклор, історія Великої Волині. Девіз життя: «Сміливо йди крізь будь-які терни до зірок, ніколи не пасуй перед жодними труднощами, роби людям тільки добро».

Президія Правління НСКУ висловлює сердечні і щирі співчуття рідним і близьким покійного.

Всеукраїнський семінар-практикум завідувачів відділами краєзнавства Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів

Всеукраїнський семінар-пра...

25-28 вересня у Полтавській області було проведено Всеукраїнський семінар-практикум завідувачів відділами краєзнавства Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів. Темою Всеукраїнського семінару було визначено «Гармонійне поєднання змісту, форм та засобів організації краєзнавчо-дослідницької та музейної роботи в навчальних  закладах – важлива передумова інноваційного розвитку позашкільної освіти».

Від імені Полтавської обласної державної адміністрації та обласної ради усіх присутніх привітав начальник Головного управління освіти і науки Мирошниченко В.І. Він ознайомив  учасників семінару-практикуму зі станом та шляхами розвитку освіти на Полтавщині, показав  роль позашкільних навчальних закладів області у навчально-виховному процесі.

Заступник директора Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Омельченко Д. Г. у своїй доповіді наголосив, що Полтавську область вибрали для проведення семінару з краєзнавчої роботи тому, що завдяки систематичній і плідній роботі обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді щодо виховання учнівської молоді засобами краєзнавства, вона  посідає одне з перших місць в Україні. Доповідач, також, підкреслив важливу роль співпраці педагогів з осередками Національної спілки краєзнавців України на місцях та необхідність наукового супроводу освітянського краєзнавства.

У пленарному засіданні також брали участь завідуюча відділом методики виховання Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського Халецька Л.Л., професор, завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Булава Л.М.

Директор Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Комісар С.В. познайомив учасників Всеукраїнського семінару з системою пошуково-краєзнавчої роботи з учнівською молоддю в навчальних закладах Полтавської області.

Перед урочистим відкриттям семінару у фойє центру естетичного виховання була організована виставка методичних матеріалів.

Програма заходу передбачала знайомство з роботою Полтавського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості імені А.С.Макаренка, системою пошуково-краєзнавчої та музейної роботи Решетилівського, Лубенського, Миргородського, Диканського районів, міст Комсомольська та Кременчука.

Учасники семінару познайомилися з екскурсійно-краєзнавчими та рекреаційними можливостями Полтавщини.

Першим пунктом подорожі по області стала гостинна Решетилівщина. Край, багатий на традиції та ремесла, презентували районний відділ освіти та центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Учнівський та педагогічний колективи Решетилівської гімназії розповіли про свої досягнення у справі збереження та відродження історико-культурної спадщини рідного краю.

Завершилося знайомство з Решетилівкою виступом «Агенції моделей» під керівництвом Заслуженого майстра народної творчості України Вакуленко Н.В. Юнаки і дівчата художнього професійного ліцею продемонстрували неперевершену полтавську вишивку «білим по білому», її витончене мереживо на полотні та вишукані рослинні і геометричні орнаменти, виконані руками учнів ліцею.

Учасники семінару також мали змогу побачити, як у навчальних закладах області реалізуються цікаві проекти, спрямовані на збереження та відродження історичної та культурної спадщини народу, національного та героїко-патріотичного виховання молоді: молодіжний майстер-фест «Український дивограй» на базі Комсомольської ЗОШ № 1 та героїко-патріотичний проект «Пам’ять про війну єднає», започаткований Автозаводською районною радою м. Кременчука.

27 вересня, в Міжнародний День туризму та День туризму в Україні, краєзнавці завітали до Лубенського району. На подвір’ї Тарандинцівської ЗОШ була організована виставка краєзнавчих матеріалів учнівських творчих об’єднань та музеїв при навчальних закладах освіти, де кожна школа району мала можливість презентувати свою роботу. Незабутні враження залишили в учасників семінару юні екскурсоводи зразкового літературного музею В.А. Симоненка.

Багаторічна і плідна робота краєзнавців Калайдинцівської ЗОШ  була широко представлена  у шкільному зразковому історико-краєзнавчому музеї.

Юні краєзнавці Великобудищанської ЗОШ Диканського району показали, як вони вивчають та відроджують українські народні традиції у співпраці з сільським Музеєм весілля.

До відтворення весільного обряду були залучені всі учасники семінару. Вони могли на власні очі побачити, як красиво відтворено цей обряд учнями та вчителями школи, знайти відмінності обряду полтавського краю від обряду своїх регіонів.

Під час відвідування Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату «Колегіум мистецтв у Опішні» учасники семінару побачили багату колекцію стародавніх гончарних виробів, побували на майстер-класі з виготовлення гончарних виробів, ознайомились з роботами учасників Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів, що проходять на базі Колегіуму.

28 вересня у Полтавському обласному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді, на засіданні круглого столу, було підведено підсумки семінару-практикуму та окреслено шляхи подальшого розвитку краєзнавчої та музейної роботи з учнівською молоддю України.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII