Архів категорії: Hаціональна спілка краєзнавців України

Вітаємо!

24 серпня Указом Президента України № 448/2013 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України” за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Орденом “За заслуги” ІІ ступеня нагороджено голову Національної спілки краєзнавців України Олександра Петровича Реєнта.

Правління НСКУ, Президія Правління, голови обласних організацій Спілки щиро вітають Олександра Петровича з цією високою державною відзнакою.

У Києві відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України

12 липня 2013 року у Києві, в конференц-залі Інституту історії України НАНУ (вул. Грушевського, 4, 2 поверх) відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України.

Цього дня спілчани відзначили день народження першого голови НСКУ, академіка Петра Тимофійовича Тронька (1915-2011). У програмі роботи Пленуму – покладання квітів на могилу П. Т. Тронька на Байковому цвинтарі, вручення Премії його імені, започаткованої цьогоріч Спілкою, а також розгляд питань щодо організації роботи наукового інституту краєзнавства та обговорення поточних проектів НСКУ.

Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у чотирьох номінаціях. Цього року премія вручатиметься вперше. На вручення запрошена донька академіка, керівник благодійної організації «Фундація Героя України, академіка П. Тронька» Лариса Тронько.

У першій номінації “За висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька” премію присуджено посмертно Юрію Данилюку (1958—2005) — одному з ініціаторів відновлення діяльності Спілки краєзнавців, автору понад 300 наукових праць із краєзнавчої тематики та проблем політичних репресій 1920—1980-х рр. в УРСР. Також у цій номінації премію отримають Марія Вощевська — дослідниця історії рідного села Галиця на Чернігівщині та Дмитро Мохорук — відомий колекціонер і автор багатьох художньо-краєзнавчих творів з Івано-Франківщини.

У другій номінації “За науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві” Президія правління визначила лауреатами члена правління НСКУ Василя Устименка (м. Київ) — автора, співавтора, упорядника понад 20-ти книжок краєзнавчого характеру і Віктора Прокопчука — директора Наукової бібліотеки, професора Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктора історичних наук, члена правління НСКУ.

Третя номінація — “За внесок у музейну та пам’яткоохорону справу” — Віра Комзюк (Волинська обл.) — завідувач Літературно-меморіального музею Лесі Українки, Наталія Пушкар (Волинська обл.) — головний хранитель Волинського краєзнавчого музею, Наталія Булаєвська (Київська обл.) — член правління НСКУ, заступник голови правління Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Заслужений працівник культури України, автор понад 100 публікацій, присвячених краєзнавчій та пам’яткоохоронній роботі.

У четвертій номінації “За видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо” премію Петра Тронька присуджено Станіславу Аржевітіну – члену правління НСКУ, творцю музею-скансену «Старе село» в с. Колочава на Закарпатті, автору трьох книг з історії краю, Валерію Мельнику — автору десятків книг, кількох сотень краєзнавчих та природничих публікацій, присвячених Волині та авторському колективу праці “Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України” (Черкаська обл.): доктору економічних наук Володимиру Мовчану, поету Івану Нерубайському та краєзнавцю, колишньому директору школи Василю Олійнику.

Усім нагородженим присвоюється звання “Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька” з врученням Диплома, почесного знака і грошової премії у розмірі 500 грн за кожну номінацію.

Див. також:

Анонс:

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2051423 – Громадський простір

http://www.osvita.org.ua/news/72025.html – Освітній портал

http://nauka.in.ua/opportunities/actions/article_detail/8951 – Український науковий клуб

http://news.ukrhome.net/content/22793237/ – ukrhome.net

http://regionews.ua/node/104631 – RegioNews

http://www.istpravda.com.ua/short/2013/07/10/129862/ – Історична правда

http://uk.wikinews.org/wiki/Визначені_лауреати_Премії_імені_академіка_Петра_Тронька – Вікіновини

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/52478/ – Волинська правда

Звіт:

http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-spilka-kraieznavciv-cogorich-upershe-vruchit-premiyu-im-petra-tronka – газета “День”

http://www.ukurier.gov.ua/uk/news/vitayemo-z-nagorodoyu/ – Урядовий кур’єр

http://oblrada.ck.ua/novini/1368-cherkask-krayeznavc-stali-laureatami-vseukrayinskoyi-premyi.html – Черкаська обласна рада

http://www.trubyna.org.ua/novyny/zakarpatets-stav-pershym-laureatom-premiji-imeni-akademika-petra-tronka/ – “Трибуна”, новини Закарпаття

http://www.kray.ck.ua/districts-news/item/6240-premiya-imeni-petra-tronka-—-u-talnivtsiv#.UidYWn9s9LQ – Черкаський край

http://www.silskivisti.kiev.ua/18978/print.php?n=18545 – “Сільські вісті”

http://www.viche.lutsk.ua/troye-volynyan-staly-laureatamy-vseukrayinskoyi-premiyi-nacionalnoyi-spilky-krayeznavciv-ukrayiny-id15339/ – Віче-інформ

http://www.volynnews.com/news/society/troye_volynyan_otrymaly_premiyu/ – Волинські новини

http://dzvin.org/krajeznavtsi-z-cherkaschyny-staly-laureatamy-vseukrajinskoji-premiji/ – Газета “Дзвін”

http://visnyk.lutsk.ua/2013/07/17/troh-volynyan-krajeznavtsiv-vidznachyly-vseukrajinskoyu-premijeyu/ – Газета “Вісник і К”

http://zik.ua/ua/news/2013/07/16/419508 – ZIK

Щирі вітання!

Щирі вітання!...

Вельмишановний Олександре Петровичу!

Краєзнавці Січеславщини (Дніпропетровщини) щиросердно вітають Вас з днем народження!

Бажаємо Вам міцного здоровя, творчої наснаги, добробуту і довголіття.

Віримо, що завдяки Вам краєзнавчий рух отримає новий стимул до свого розвитку, а ми в свою чергу підтримаємо Вас.

Нехай Вас супроводжують по життю  щирі друзі і близькі, приязні колеги і однодумці. Позитивного Вам настою та емоцій.

Хай здоров’я, радість і достаток,
Сиплються не мов вишневий цвіт,
Хай малює доля з буднів свято,
І дарує Вам багато літ!

Ми Вас любимо, шануємо і зичимо Вам здоров’я, благополуччя, наснаги, всіляких гараздів в подальшому житті і Вашій самовідданій праці на користь України.

Правління Дніпропетровської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України

До привітань також долучається Правління Національної спілки краєзнавців України, правління всіх обласних організацій НСКУ.

Експедиція на Яготинщину

Експедиція на Яготинщину...

З метою зібрання матеріалу для фундаментального ілюстрованого публіцистично-документального видання ,,Краєзнавча Шевченкіана України”, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка була організована і проведена 24 квітня 2013 року Науково-краєзнавча експедиція Національної спілки краєзнавців України на Яготинщину. Основними завданнями експедиції було зібрання краєзнавчого матеріалу про перебування на Яготинщині Т.Г. Шевченка, подвижницьку діяльність графа Кирила Розумовського, мистецьку спадщину видатної художниці Катерини Білокур.

Особливе значення має перебування в Яготині Т. Г. Шевченка. Вперше він приїхав сюди в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М. Г. Рєпніна. Тут він намалював автопортрет, написав поему “Тризна”, яку присвятив доньці М. Г. Репніна Варварі. Шевченко був у Яготині і в 1844, 1845 та 1859 роках. До Яготинської доби відносяться його «Археологические записи …», малюнок сепією «Шевченко малює селянський двір», та повість «Близнецы». «Всі дні мого перебування колись в Яготині є й будуть для мене низкою чудових спогадів», — писав Т. Г. Шевченко з далекого заслання до В. М. Рєпніної у березні 1850 року.

Участь у експедиції взяли 35 осіб. Серед них – керівники Національної спілки краєзнавців України, фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, науковці Інституту Історії України НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. Учасники відвідали об’єкти біля річки Трубіж, с. Богданівка (Музей-садибу Катерини Білокур), Яготин (Свято-Троїцький храм (собор), пейзажний парк Садиби Яготин, Музей «Флігель Тараса Шевченка», Яготинську картинну галерею).

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я у минулому і сьогоденні»

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ДВНЗ «Національний гірничий університет»

Інститут гуманітарних проблем

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Інформаційний лист

Шановні колеги! Запрошуємо до участі у ІІ Всеукраїнській краєзнавчій конференції

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я[*] у минулому і сьогоденні»,

що відбудеться 29 березня 2013 р.

Пропонується розглянути питання в межах наступних напрямків:

  • Історико-етнографічні особливості населення Придніпров’я
  • Історія повсякденності мешканців Придніпров’я

 Рукописи мають бути оформлені у відповідності з сучасними вимогами. Для участі в конференції просимо подавати матеріали не пізніше 20лютого 2013 р. в електронному вигляді (диск CD або DVD) обсягом до 0,5 умовного друкованого аркуша (до 20 тис. знаків, текстовий редактор Word 97 і вище, шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал 1,5 з полем 20 мм з усіх боків) разом з друкованим примірником за підписом автора або надсилати електронною поштою (адреса зазначена нижче). Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова українською, російською і англійською мовами; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках: перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, с.15]).

До матеріалів додаються відомості про автора, в яких слід вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь та звання, місце роботи, посаду, сферу наукових інтересів, робочу та домашню адреси, контактні телефони; вказати необхідність у помешканні. Матеріали конференції будуть опубліковані у часописах НГУ, зареєстрованих ВАК України як фахові видання з історії. У зв’язку з вимогами ВАК до публікації просимо обов’язково включати такі елементи: мета, об’єкт і предмет дослідження, історіографія питання, джерела, а також відповідні посилання на літературу і джерела. Оргкомітет залишає за собою право відбору матеріалів. Матеріали надіслані після 20 лютого до розгляду не приймаються.

 

Адреса оргкомітету: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, корп. 1, кім. 68, НГУ, Інститут гуманітарних проблем ім. П.Т.Тронька, кафедра історії та політичної теорії.

 

Тел.: (0562) 46-90-45                                                                                              

Заявки надсилати за адресою:                                                         E-mail: alkigor@ukr.net

Матеріали для публікації надсилати за адресою:                          E-mail: bogdan.gall@gmail.com

Відповідальний секретар, доцент                                                                          І.О.Кочергін




[*] Придніпров’я – регіон, який переважно співпадає з межами сучасної Дніпропетровської області, але також включає в себе частину територій колишніх Вольностей Запорозьких та Катеринославської губернії.

Вручення Премії ім. Д.Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року

Вручення Премії ім. Д.Яворн?...

24 листопада 2012 р. об 11.30 у Києві, у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 8) відбудуться Урочистості з нагоди вручення Премії ім. Д.Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

У заході візьмуть участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури, засоби масової інформації.

Додаткова інформація за тел./факс.: (044) 278-02-38, тел.: 279-13-88.

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, А ДІЙ ГЛОБАЛЬНО. ПРЕМІЯ ІМЕНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО ЗНАЙШЛА СВОЇХ ЛАУРЕАТІВ

ДУМАЙ ЛОКАЛЬНО, А ДІЙ ГЛОБА?...

Наталія АНТОНЮК

м. Київ,

фото Олександра Литвиненка

 

24 листопада у приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова відбулося урочисте нагородження лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

Найвідомішу  і найпрестижнішу краєзнавчу нагороду отримали директор Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради, Заслужений вчитель України Олександр Білоусько, відомий подвижник краєзнавчого руху України, який відродив і довгий час очолював краєзнавчий рух Житомирщини, доктор географічних наук Микола Костриця та відомий києвознавець і музеєзнавець Дмитро Малаков.

Любов до рідної землі – найкраща муза, яка надихає і допомагає розкривати незвідані сторінки історії. Всі три лауреати премії закохані у свій рідний край – Полтавщину, Житомирщину та Київщину. Ця промениста любов, а ще наполеглива праця допомогли краєзнавцям заслужено отримати премію.

У заході взяли участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури. Голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт у своєму вступному слові відзначив, що «цією найвищою нагородою Спілки відзначили краєзнавців, які своєю діяльністю зробили вагомий внесок в дослідження історії і культури рідного краю, сприяли поширенню знань про неповторну спадщину нашого народу, видатних постатей України».

Першого лауреата Олександра Білоуська, чудово знають на Полтавщині. Закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного університету. Історик-краєзнавець був ініціатором і безпосереднім учасником створення навчально-методичного комплексу, який включав серію підручників «Історія Полтавщини» для 6-11 класів, 33-томний «Іменний звід Історії Полтавщини», комплекти кольорових репрорукцій «Ілюстрована історія Полтавщини», методичні посібники для вчителів. Завдячуючи діяльності комплексу Полтавська область займає одне з пріоритетних місць впровадження курсу краєзнавства в навчальних закладах.

Втілив у життя низку масштабних науково-дослідних, навчально-методичних і видавничих проектів: «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура», «Реабілітовані історією. Полтавська область», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Полтавська область», «Герої землі Полтавської», «Державотворці Полтавщини», «Митці Полтавщини», «Меценати. Колекції. Виставки».

Олександр Білоусько – автор ідеї, керівник проекту і головний редактор 12-томної «ПОЛТАВІКИ: Полтавської Енциклопедії», для якої написав сотні статей і яка нині перебуває в активному творчому процесі. Цю роботу дослідник вважає наймасштабнішою краєзнавчою роботою Полтавщини.

Олександр Білоусько відзначив, що краєзнавство – це робота по 10-12 годин на день: «Або ти займаєшся краєзнавством, або ти робиш вигляд, що займаєшся краєзнавством. Я належу до того покоління, яке почало серйозно досліджувати темні плями історії у другій половині XX століття. І вже тоді будо зрозуміло, наскільки великий за нами досвід попередників і наскільки попереду ще багато праці.

Нині відкрилися архіви, книгосховища, з’явилася можливість дізнатись про ті сторінки минулого, які були недослідженими.Але краєзнавець повинен знаходити нові ідеї, нові проекти. Життя змінюється і відповідно змінюються завдання перед дослідниками. Ось візьмемо наприклад сучасний стан сучасного села. Дуже складно нині прослідити історію розвитку колгоспу.

Останнім часом краєзнавці велику увагу приділяють релігії, духовності, народній культурі, образотворчому мистецтву – це ті моменти, які дозволяють багато чого додати до вже зробленого».

Білоусько відзначив, що премія ім. Д. Яворницького– це своєрідна акумуляція зробленого. За його словами, будь-яка нагорода зобов’язує: «Це аванс на майбутнє».

Піля нагородження Олександра Білоуська та музичного привітання Олександр Реєнт наголосив: «Нам приємно, що цю урочисту подію з нами розділили наші колеги, колектив Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова – шанованого вищого навчального закладу України». Учасників привітав проректор університету ім. М.П.Драгоманова, доктор історичних наук Богдан Андрусишин.

Згодом у своєму вітальному слові голова Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля відзначив, що краєзнавство – це спосіб мислення.

«Це покликання служити Україні, возвеличуючи її. Ми і сьогодні, і на майбутнє будемо ідентифікувати Україну через рідний край і людей що там живуть.

Мабуть ми ще не до кінця усвідомлюємо значення терміну «краєзнавство». Ми ще не до кінця усвідомили значення самого краєзнавства. Бо перед краєзнавцями величезна робота. Нас почали перетинати ще в одному горнилі. Ми живемо в епоху глобалізаційних процесів, в епоху,яка змусила не одну націю задуматись над її майбутнім. Це тяжке випробування для людства. Якщо ми думаємо про майбутнє цього глобального світу, ми повинні оберігати кожну національну культуру, здобутки кожної країни для того, щоб глобальний світ не був одноманітно-безбарвним, а був наповнений спектром тих здобутків і багатств, які має кожен народ. Тому діяльність краєзнавців має не лише загальноукраїнське значення, а й світове. Ми повинні думати і про майбутнє і світу в цілому. Глобалізаційні процеси не повинні нищити те, що робить кожну націю неповторною».

Лауреатів також привітав директор Державного обласного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

Другу премію ім. Д. Яворницького Олександр Реєнт передав сину Миколи Костриці, адже сам лауреат не зміг бути присутнім на нагородженні. Син житомирського краєзнавця, теж Микола, – кандидат економічних наук доцент Житомирського державного технологічного університету.

Микола Костриця – фундатор краєзнавчого руху на Житомирщині, доктор географічних наук. Закінчив географічний факультет Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював вчителем, викладачем у вищих навчальних закладах Житомира та  Києва.

У 1990 р. виступив одним із фундаторів відродження Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині, яке діяло в регіоні у 1900-1920 роках, став його керівником, об’єднав розрізнені краєзнавчі осередки Житомирщини, Волині, Рівненщини, Хмельниччини, Тернопільщини, скоординував їх діяльність у єдиному руслі дослідження Волино-Подільського регіону. Організатор понад трьох десятків міжнародних і всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій, які відбулися за останні роки в у Волинсько-Подільському районі.

Автор понад 60 книг значна частина яких з географічного краєзнавства. Багато років очолював обласну організацію та обласний відділ Українського географічного товариства, є дійсним членом зарубіжного Українського історичного товариства ім. Михайла Грушевського (штат Огайо, США) та ін.

Микола Костриця відзначений Міжнародним Біографічним центром (Кембридж, Велика Британія) «За досягнення у ХХІ столітті», його біографію вміщено в довіднику «Who is Who in the World» про 2000 найвидатніших вчених ХХІ століття.

Син Миколи Костриці дуже щасливий, що робота батька визнана на найвищому краєзнавчому рівні.

«Творчість великих людей надихає. Тим паче, коли ця велика людина – твій батько. Я теж займаюсь краєзнавством, але не в таких обсягах. Кілька робіт маю у співавторстві з батьком», – розповів син Костиці.

Микола Костриця також додав: «Думай локально, а дій глобально – це гасло всіх краєзнавців. Від маленького селища до всієї України краєзнавці повинні продовжувати ту локальну справу, яка дасть глобальний результат розвитку краєзнавства, культури, історії, науки».

Цікавим був виступ члена кореспондента Національної академії педагогічних наук України, заслуженого професора, доктора географічних наук, президента Українського географічного товариства Петра Шищенка.

«Ми з Миколою познайомились в селі на збиранні кукурудзи, він – студент-першокурсник, а я – аспірант. Уже тоді він проявив себе як дуже гарний організатор різних подій. Микола мав схильність до багатогранності у своїй краєзнавчих пошуках, знайшов дуже багато невідомих досі постатей, які стосувались саме житомирського краю.

Микола Костиця успішно захистив кандидатську дисертацію. З того часу зявилась пристрасть до того, що він потім назвав Виликою Волинню і включив до неї повністю Житомирську область. Якщо ви подивитесь на деякі нинішні етнографічні карти, то там Волинь чомусь тільки в межах Волинської області. У Костиці Велика Волинь, яка включає велику частину Західного регіону України.

У його подальшій науковій творчості я б виділив регіональну географію. Ніхто крім нього не написав більше про Житомирську область. Він розвивав краєзнавство як наукову галузь і завдяки його працям ми маємо про наш край такі детальні достовірні відомості. Вершиною його творчості стала його робота «Українське географічне краєзнавство: теорія, історія, постаті, практика».

Привітала лауреатаГолова житомирської обласної організації спілки, директор Житомирського краєзнавчого музею Лариса Грузська: «Микола Костиця – це людина, за якою ідуть, яка зрушила інертність і стала лідером краєзнавчого руху на Житомирщині. Він своєю енергетикою та харизмою залучив до краєзнавчої роботи багатьох людей».

Далі прозвучало вітальне слово від голови Бердичівської міської організації Спілки, директора Бердичівської ЗОШ №11 Павло Скавронського: «Микола Юхимович притягував як магніт до себе, давав такі поради, що людина не могла не захопитись краєзнавством. Микола також гарний публіцист. Він має багато статей у періодичній пресі, організовував краєзнавці сторінки, що було великою допомогою вчителям. Микола – чудовий сім’янин, який разом з дружиною виховав двох дітей».

Третю премію ім. Д. Яворницького заслужено отримав Дмитро Малаков. відомий києвознавець та музеєзнавець. Він закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працює в Музеї історії Києва: завідувач відділом, заступник директора з наукової роботи, старший науковий співробітник.

Є автором 36 книг, а загалом кількість його публікацій на історико-краєзнавчу тематику сягає понад 600.

Дмитро Малаков відомий на Батьківщині та за її межами як знавець київської минувшини, автор численних путівників, які відкривають українцям і світу Україну. Творчий доробок Д.В. Малакова охоплює широке коло історико-краєзнавчих проблем: забудова Києва, київські архітектори, Київ часів Другої світової війни, призабуті особистості, подорожі й путівники по Україні, життя і творчість відомих постатей М.Булгакова, Георгія Малакова, тощо.

Зусиллями Дмитра Малакова створено низку фільмів про відомих українців, увічнено їх пам’ять у меморіальних дошках, друкованих виданнях, громадських заходах.

Лауреат трохи розповів про себе:  «Звідки краєзнавство, звідки любов до того, що привело мене сюди. Народився в Києві. Свої перші враження від навколишього світу від старшого брата Георгія, художника. Далі школа, робота і перша публікація в 1970 році про стан київського заповідника Києво-Печерської Лаври. Вже через два роки – перше звернення до Петра Тронька з приводу того, що треба зробити з Арсеналу, який навпроти Лаври, музей. Коли це сталося ми один одного дуже вітали. Я тоді йому сказав, що ми вже давно про це говорили. Петро Тимофійович відреагував миттєво: «Бачите, які ми були розумні з вами ще тоді». Я дуже шанував цю людину, бо це був справжній дієвий патріот України.

Я 12 років працював на заводі «Арсенал», чим дуже пишаюсь. Там публікувався у заводській багатотиражці з приводу історії заводу, київських пам’яток, історії Чернігівщини. Тобто роботи по краєзнавчій тематиці тривали понад 40 років. Потім 15 років працював в Інституті містобудування, звідки були відрядження по всій Україні. Перша книжка вийшла років 30 тому в Москві. Потім було дослідження київських тем – це і забудова міста, і видатні кияни, і історія Києва часів війни».

Дмитро Малаков наголосив: «Я пишаюсь тим, що все життя робив те, що мені цікаво. Я люблю Київ і мені подобається відкривати його для киян».

Київський лауреат не зупиняється у своїх творчих планах: «Робота триває. Чекаю своїх спонсорів для видання ще понад 10 книжкових видань».

На урочистій церемонії прозвучало привітання від Голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Григорія Савченка: «Три лауреати – це вже неординарно. Три людини неординарні і три людини, які дійсно зробили дуже багато. Їхня борозна, яку вони прокладали своєю роботою, – та борозна, якою можна ще довго ходити».

Григорій Савченко відзначив, що у Дмитра Малакова навіть невеличкі збірки розліталися тиражем 80 тисяч примірників. Він також наголосив, що архітектора Владислава Городецького киянам відкрив саме Дмитро Малаков.

Прозвучало вітання від завідуючого інституту географії ім. Грушевського, головного редактора журналу «Пам’ятки України» Ігоря Гирича: «Дмитро Малаков поєднує історичні знання із мистецькими, він митець Києва. Слід відзначити його небайдужість до національного Києва, він відкриває український бік української столиці. Попри свій чималий творчий доробок, Дмитро Малаков дуже скромна людина».

Нагородження лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького завершилося творчими виступами студентів університету ім. М.П.Драгоманова.

Попереду в українських краєзнавців нові творчі плани, наполеглива робота над складанням історичної мозаїки нашого минулого та нові нагороди.

„Обіймись, Україно!”

Так дещо пафосно-заклично назвали другий Всеукраїнський фестиваль мистецтв його натхненники та організатори. Цій, на їхню думку, знаковій події в суспільно-культурному житті України і була присвячена прес-конференція, на яку запросили НСКУ.
Для краєзнавців ця акція вочевидь-таки буде цікавою: на сцені й навіть у фойє головного концертного майданчика України – Національного палацу мистецтв „Україна” – у рамках заключного концерту представлять свої таланти народні й аматорські колективи з усіх куточків країни.
Як готувалося майбутнє дійство і що буде 14 листопада, журналістам розповіли президент благодійного фонду „Україна – свята родина” Іван МАТІЄШИН, автор суспільно-мистецького проекту „Обіймись, Україно!” поет-пісняр Олександр КАРПЕНКО, Герой України, художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського Мирослав ВАНТУХ та учасниця фестивалю молода співачка Аліна БАШКІНА.
Головний меценат фестивалю І. Матієшин розповів, що для відбору понад 1000 учасників довелося відмовити решті достойних – конкурс є конкурс. Він доніс ідею форуму: об’єднати представників різних українських етносів, віросповідань, культурних вподобань. На першому етапі, 2007-го року, зізнався, фестиваль був доволі скромним. „А згодом через кризу не проводився взагалі, – поремствував ще. – Однак ми вирішили, що така ідея не може загинути. Тим паче, напередодні 20-ї річниці незалежності України”.
Випереджаючи запитання ЗМІ, пан Карпенко підкреслив невисоку активність влади в підготовці фестивалю. „Хотілося б бачити внесок Мінкультури вагомішим, – зізнався він. – Це ж не комерційний проект”. Автор „Обіймись, Україно!” розсекретив, що всі близько 5 тисяч місць „України” не продавалися – будуть лише запрошені. Решта ж матиме змогу насолодитися народним мистецтвом за межами головної зали – там уже після 15-00 демонструватимуть свої вміння аматори. Більше того: по закінченні „святкового концертного дійства” (лексика організаторів) аж до 22-00 в „Україні” триватиме „Осінній бал”: „Тоді зможуть неформально поспілкуватися всі бажаючі. Шансом показати свої таланти зможе скористатися кожен”.
Іван Матієшин як про додаткову окрасу дійства повідомив і про участь представників усіх куренів українського козацтва, до якого має честь належати й він сам. „Чоловіки в одностроях силоміць не наводитимуть порядок, – поспішив заспокоїти присутніх шановний меценат. – Це, як мінімум, просто підніме святковий настрій”. Козацькі атамани, між іншим, провели непогану підготовчу роботу, залучаючи регіональні управління культури.
Допитливих журналістів цікавили й суто робочі моменти. На поміч держави організатори, як виявилося, таки розраховують. Але в „якомусь” майбутньому. Тим часом самі крутяться. „Чого варте фінансування приїзду артистів до столиці!” – прохопився І. Матієшин. Не надто покладалися вони й на сприяння земляцтв: власноруч, ділом відпрацювали приказку „Хочеш гарний результат – зроби сам”.
Шеф ансамблю ім. Вірського М. Вантух тепло розповів про високий статус українського танцювального мистецтва за кордоном, при цьому безмірно засмутивши присутніх тирадою про традиційну символічність державної уваги й допомоги їхньому національному колективу. Представник НСКУ зрозумів скепсис оратора більш ніж добре – статус національної не дає практично ніяких преференцій з-посеред інших ГО і нашій Спілці.
Чарівна Аліна Башкіна майже розчулила журналістів, по-юнацьки безпосередньо розповівши про свої високі почуття до всього українського. Виховали мене так! – зізналася корінна донеччанка, додавши, що на фестивалі співатиме пісню взагалі грузинською мовою.
„Естрадники” також візьмуть участь у дійстві 14 листопада (були озвучені прізвища В.Зінкевича, І. Поповича, В. Гришка, В.Шпортька, В. Саса та ін.). Організатори запевнили: їхні номери неодмінно відповідатимуть ідеї та формату фестивалю.
Що ж, залишилося перевірити почуте особисто. Отже, найближчої неділі Київ-мистецький чекає райдужно-пронизлива для кожного українця подія.

Власна інформація

Конференция «ОПЫТ СОХРАНЕНИЯ ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ И ТРАНСГРАНИЧНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В СФЕРЕ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМА»

Время проведения: 24 – 26 октября 2012 г.

Место проведения: УО «Витебский государственный университет имени П.М. Машерова» 210038, г. Витебск, пр-т Машерова, 33.

Контактный телефон: (+375 212) 21 97 38.

Факс: (+375 212)  21-49-59.

E-mail: akunevich@live.ru; akunevich@tut.by

К участию в конференции приглашаются: ученые, менеджеры по культуре и культурному туризму, представители органов управления охраны историко-культурного наследия и туризма.

Конференция проводится при участии Министерства спорта и туризма, Министерства культуры Республики Беларуси, финансовой поддержке международной организации  Центрально-Европейская Инициатива (CEI).

ПРОБЛЕМНОЕ ПОЛЕ КОНФЕРЕНЦИИ

Опыт сохранения историко-культурного наследия, как фактор и условие развития культурно-познавательного туризма на современном этапе.

Самобытность народной культуры как перспективный ресурс развития межрегионального сотрудничества.

Туристско-рекреационные комплексы как эффективная форма развития межрегионального сотрудничества и международной интеграции в современных условиях: проблемы и перспективы.

Формы и методы продвижения интегрированных туристических продуктов: новые тенденции и стратегии.

Законодательство, фундаментальные принципы международного права и нормативные инструменты  в сфере охраны культурного наследия и туризма.

Трансграничное сотрудничество в сфере туризма: опыт и перспективы взаимодействия.

Инновационные проекты и механизмы формирования единого историко-культурного туристского пространства стран Европы.

Восстановление традиционных и формирование новых (трансграничных) туристских маршрутов на европейском пространстве.

Система образования, научно-прикладные исследования в сфере туризма и подготовки специалистов в области культурно-познавательного туризма.

Использование возможностей культурно-познавательного туризма для активизации международного молодежного сотрудничества на европейском пространстве.

Использование культурно-исторического наследия для роста рынка туризма и индустрии гостеприимства региона.

Продвижение и содействие развитию трансграничного сотрудничества между государствами в области сохранения историко-культурного наследия и туризма

Культурный туризм и его значение в социокультурном развитии регионов в условиях глобализации

 

Ожидаемые результаты

 

Организация и проведение Международной научно-практической конференции «Опыт сохранения историко-культурного наследия и трансграничное сотрудничество в сфере культурного туризма», обмен мнениями и опытом   представителей  науки,  туриндустрии  разных  стран  и регионов позволит определить общие подходы в сохранении историко-культурного наследия, наметить стратегию развития туризма в регионах. Разработанные участниками конференции рекомендации будут способствовать формированию и реализации программ развития туризма и конкретных проектов сохранения историко-культурного наследия на научной основе, могут оказать содействие в разработке и осуществлении трансграничных  туристических  маршрутов,  усилить  координацию  в подготовке кадров и повышении квалификации работников сферы туризма  Налаженные в ходе конференции контакты будут активизировать сотрудничество в сфере туризма в рамках CEI и ближайших их соседей.

 

Заявки на участие в конференции необходимо прислать по электронной почте на указанные адреса координаторов проекта до 15 сентября 2012 г. по форме: тема доклада, страна, м/ж, имя, фамилия, звание, учреждение, адрес, город, телефон, факс, эл. адрес.

 

Тексты докладов необходимо выслать до 15 сентября 2012 г. в электронном и печатном вариантах. Объем доклада от 3 до 5 страниц печатного текста (одинарный межстрочный интервал, шрифт  Times New Roman 14, редактор MS Word 6.0, все отступы 2,5 см). В тексте указать тему доклада, фамилию и инициалы автора (авторов), город и название ВУЗа, ссылки оформить в конце текста.

Сборник статей будет издан до начала проведения конференции при финансовой поддержке CEI. Решение об опубликовании материалов принимается оргкомитетом конференции.

Рабочие языки конференции: белорусский, русский, английский.

Доклады принимаются с пометкой «ОПЫТ СОХРАНЕНИЯ ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ И ТРАНСГРАНИЧНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО В СФЕРЕ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМА» по адресу:  210038, Республика Беларусь, г. Витебск, Московский пр-т, 33, кафедра истории Беларуси

Расходы участников конференции за счет командирующей стороны.

О необходимости бронирования места в гостинице просим сообщить до 25 сентября  2012 года.

 

 

Оргкомитет конференции

Всеукраїнський семінар-практикум завідувачів відділами краєзнавства Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів

Всеукраїнський семінар-пра...

25-28 вересня у Полтавській області було проведено Всеукраїнський семінар-практикум завідувачів відділами краєзнавства Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів. Темою Всеукраїнського семінару було визначено «Гармонійне поєднання змісту, форм та засобів організації краєзнавчо-дослідницької та музейної роботи в навчальних  закладах – важлива передумова інноваційного розвитку позашкільної освіти».

Від імені Полтавської обласної державної адміністрації та обласної ради усіх присутніх привітав начальник Головного управління освіти і науки Мирошниченко В.І. Він ознайомив  учасників семінару-практикуму зі станом та шляхами розвитку освіти на Полтавщині, показав  роль позашкільних навчальних закладів області у навчально-виховному процесі.

Заступник директора Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Омельченко Д. Г. у своїй доповіді наголосив, що Полтавську область вибрали для проведення семінару з краєзнавчої роботи тому, що завдяки систематичній і плідній роботі обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді щодо виховання учнівської молоді засобами краєзнавства, вона  посідає одне з перших місць в Україні. Доповідач, також, підкреслив важливу роль співпраці педагогів з осередками Національної спілки краєзнавців України на місцях та необхідність наукового супроводу освітянського краєзнавства.

У пленарному засіданні також брали участь завідуюча відділом методики виховання Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського Халецька Л.Л., професор, завідувач кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Булава Л.М.

Директор Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Комісар С.В. познайомив учасників Всеукраїнського семінару з системою пошуково-краєзнавчої роботи з учнівською молоддю в навчальних закладах Полтавської області.

Перед урочистим відкриттям семінару у фойє центру естетичного виховання була організована виставка методичних матеріалів.

Програма заходу передбачала знайомство з роботою Полтавського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості імені А.С.Макаренка, системою пошуково-краєзнавчої та музейної роботи Решетилівського, Лубенського, Миргородського, Диканського районів, міст Комсомольська та Кременчука.

Учасники семінару познайомилися з екскурсійно-краєзнавчими та рекреаційними можливостями Полтавщини.

Першим пунктом подорожі по області стала гостинна Решетилівщина. Край, багатий на традиції та ремесла, презентували районний відділ освіти та центр туризму і краєзнавства учнівської молоді. Учнівський та педагогічний колективи Решетилівської гімназії розповіли про свої досягнення у справі збереження та відродження історико-культурної спадщини рідного краю.

Завершилося знайомство з Решетилівкою виступом «Агенції моделей» під керівництвом Заслуженого майстра народної творчості України Вакуленко Н.В. Юнаки і дівчата художнього професійного ліцею продемонстрували неперевершену полтавську вишивку «білим по білому», її витончене мереживо на полотні та вишукані рослинні і геометричні орнаменти, виконані руками учнів ліцею.

Учасники семінару також мали змогу побачити, як у навчальних закладах області реалізуються цікаві проекти, спрямовані на збереження та відродження історичної та культурної спадщини народу, національного та героїко-патріотичного виховання молоді: молодіжний майстер-фест «Український дивограй» на базі Комсомольської ЗОШ № 1 та героїко-патріотичний проект «Пам’ять про війну єднає», започаткований Автозаводською районною радою м. Кременчука.

27 вересня, в Міжнародний День туризму та День туризму в Україні, краєзнавці завітали до Лубенського району. На подвір’ї Тарандинцівської ЗОШ була організована виставка краєзнавчих матеріалів учнівських творчих об’єднань та музеїв при навчальних закладах освіти, де кожна школа району мала можливість презентувати свою роботу. Незабутні враження залишили в учасників семінару юні екскурсоводи зразкового літературного музею В.А. Симоненка.

Багаторічна і плідна робота краєзнавців Калайдинцівської ЗОШ  була широко представлена  у шкільному зразковому історико-краєзнавчому музеї.

Юні краєзнавці Великобудищанської ЗОШ Диканського району показали, як вони вивчають та відроджують українські народні традиції у співпраці з сільським Музеєм весілля.

До відтворення весільного обряду були залучені всі учасники семінару. Вони могли на власні очі побачити, як красиво відтворено цей обряд учнями та вчителями школи, знайти відмінності обряду полтавського краю від обряду своїх регіонів.

Під час відвідування Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату «Колегіум мистецтв у Опішні» учасники семінару побачили багату колекцію стародавніх гончарних виробів, побували на майстер-класі з виготовлення гончарних виробів, ознайомились з роботами учасників Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів, що проходять на базі Колегіуму.

28 вересня у Полтавському обласному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді, на засіданні круглого столу, було підведено підсумки семінару-практикуму та окреслено шляхи подальшого розвитку краєзнавчої та музейної роботи з учнівською молоддю України.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII