Архів категорії: Київська обласна організація

«Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам»

4 грудня 2015 року в приміщенні Державного архіву Київської області (м. Київ, вул. Мельникова, 40, кабінет 208 – читальний зал) відбулося відкриття документальної виставки  «Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам».
Виставка включає 5 тематичних стендів: «Війна і комсомольські будні», «На державній роботі», «Наукова діяльність», «Боротьба за збереження історико-культурної спадщини» та «Шануємо… Пам’ятаємо…».
Під час її підготовки використані матеріали Державного архіву Київської області та документи нещодавно створеного персонального фонду П.Т.Тронька.
Серед представлених документів – протоколи засідань Київського обкому та міськкому ЛКСМУ, Київського обкому КП(б)У, постанови Ради Міністрів УРСР, робоче листування Київської обласної Ради депутатів трудящих, вітальні телеграми і листи приватних осіб, автобіографія, особисті спогади та копії документів П.Т.Тронька, фотографії з сімейного архіву.
1-ий стенд  «Війна і комсомольські будні» представляє документи 1943 -1945 років, пов’язані з участю у бойових діях і діяльністю П.Т.Тронька на посаді секретаря Київського обкому і міськкому ЛКСМ України: наказ начальника політвідділу 8-ї повітряної армії, списки членів бюро обкому ЛКСМУ, тексти виступів П.Т.Тронька з власноручними виправленнями, інструкція по збору матеріалу про комсомольсько-молодіжне підпілля, копія трудової книжки, автобіографія, грамота ЦК ЛКСМУ.
2-ий стенд «На державній роботі» присвячений періоду 1950 – 1970-х років, коли   П.Т.Тронько займав відповідальні партійні і державні посади. Особлива увага приділена його діяльності на посаді заступника Голови Ради Міністрів УРСР (1961 – 1978). Документи, представлені на виставці, висвітлюють його роль в увічненні пам’яті загиблих під час Великої Вітчизняної війни та внесок у збереження історико-культурної спадщини українського народу: впорядкуванні меморіальних місць на Букринському плацдармі, будівництві історико-монументального комплексу запорізького козацтва на острові Хортиця, створенні Музею народної архітектури та побуту у селі Пирогове, керівництві редакцією 26-томної «Історії міст і сіл України» тощо. Серед представлених документів центральне місце займає листування Київської обласної Ради депутатів трудящих з Радою Міністрів УРСР з усіх згаданих питань.
3-ій стенд «Наукова діяльність» висвітлює період роботи в Інституті історії АН УРСР і присвячений внеску П.Т.Тронька у розвиток історичної науки, роботі над «Зводом пам’яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР», підготовці і випуску серії книг «Реабілітовані історією». Особливий інтерес викликають вітальні телеграми і поздоровлення П.Т.Тронька із захистом докторської дисертації та обранням академіком і Віце-президентом Академії наук УРСР. Які надійшли йому від відомих особистостей – скульптора Михайла Лисенка, Президента Академії наук УРСР Бориса Патона, члена Спілки письменників України Натана Рибака. Також демонструються документи особової справи П.Т.Тронька. – користувача читального залу Державного архіву Київської області, датовані 2006 р.
4-ий стенд «Боротьба за збереження культурної та історичної спадщини» розкриває діяльність П.Т.Тронька на посаді Голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Голови Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України, Голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара у відновленні церкви Богородиці Пирогощі, Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври, збереженні історичних назв і встановленні меморіальних дощок відомим особам, боротьбі за надання Музею народної архітектури та побуту України статусу національного. Ці напрями його діяльності висвітлені через широке листування з Головою Київської міської державної адміністрації О.О.Омельченком,  Прем’єр–міністром України В.А. Ющенком, Президентом України Л.Д. Кучмою.
Останній 5-ий стенд «Шануємо… Пам’ятаємо…» присвячений збереженню пам’яті про самого П.Т.Тронька. Тут представлені додатки до автобіографії із списком його нагород, фрагмент трудової книжки з відомостями про заохочення та нагороди, поздоровлення з днем народження від члена Спілки письменників України Полікарпа Шабатина, запрошення на ювілеї, посвідчення та указ про присвоєння П.Т.Троньку звання Герой України, фотографії, а також некролог, надрукований у газеті «Урядовий кур’єр».
Всі запропоновані документи демонструються широкому загалу вперше.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з оригіналами документів, історико-краєзнавчим доробком П.Т. Тронька та літературою про його діяльність.

Державний архів Київської області висловлює щиру подяку особам, без участі яких створення цієї виставки було б неможливе:
–    Тронько Ларисі Петрівні, доньці академіка – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів з сімейного архіву;
–    Всеукраїнському фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара і особисто виконавчому директору фонду Іршенко Валентині Михайлівні – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України;
–    Булаєвській Наталії Іванівні, заступнику Голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т.Тронька.

Бути Василькову туристичним центром

кр.стіл-2Тисячолітній Васильків належить до числа найповажніших за віком міст України і є водночас унікальним населеним пунктом за концентрацією археологічних пам’яток на своїй території. Славетне минуле, накопичене за буремну історію, неодноразово приваблювало до міста археологів й істориків. Так, приміром, далекого 1947 року землю найбільшого міста-фортеці Стугнянської оборонної лінії дослідив Ф.Б. Копилов. 1960 року археологічна експедиція Б.О. Рибакова здійснила пробне дослідження валів. 1972 року М.П. Кучера описав городище та склав його детальний план. Наприкінці ХХ ст. середньовічний Васильків вивчав спочатку Ю.М. Малєєв, а згодом Р.С. Орлов. 2007 року зусиллями Північної експедиції Інституту археології були проведені роботи з вивчення городища літописного міста-фортеці Василева. Всі історики та археологи, яким поталанило доторкнутися до історії одного з найбільших міст Київської Русі, констатували, що у Василькові знаходяться унікальні земляні фортифікаційні споруди, які порівняно добре збереглися до наших днів. Отже, є всі підстави розглядати Васильків як цікавий туристичний об’єкт надзвичайно багатогранної України, де захід не схожий на схід, а північ – на південь.

Третього грудня в актовій залі Васильківського міського Центру дитячої та юнацької творчості поклали початок роботі зі створення історико-культурного заповідника. На запрошення Васильківського міського голови В.І. Сабадаша відгукнулися і взяли активну участь у засіданні за круглим столом знані в Україні вчені, науковці, дослідники: голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Савченко Григорій Петрович; керівник постійної Північної археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України Гатун Ігор Анатолійович; завідувач відділу охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України Осадчий Руслан Миколайович; науковий співробітник державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» Кондратенко Олена Сергіївна; васильківський історик, член Національної спілки краєзнавців України Бабич Олександр Іванович. Вела засідання за круглим столом перший директор (1994-2000рр.) Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», а нині радник Васильківського міського голови з питань культури і туризму Олещинська Алла Павлівна. У своїй вітальній промові міський голова В.І. Сабадаш подякував гостям за візит до Василькова та окреслив своє бачення історичного, архітектурного, наукового, пізнавального, просвітницького потенціалу тисячолітнього міста для створення історико-культурного заповідника. Після міського голови слово брали гості, які поділилися цікавою інформацією, що на території сучасного Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінець Х – початок ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості бл.75%) та посаду (стан збереженості бл.60%). Василевський дитинець має унікальну особливість – його вал був зведений у вигляді підкови, стародавні зодчі вертикально зрізали природний схил під кутом 90 градусів, що робило його повністю неприступним. Для того, щоб унеможливити земляні зсуви, цей зрізаний схил обмуровували із зовнішнього боку сирцевою кладкою заввишки 9-10 метрів з плінфи (тонка плитчаста цегла) завтовшки 4-6 сантиметрів. А кладку мурували різними горизонтальними шарами зі старанно витриманою перев’яззю швів розчином глини. На особливу увагу дослідників, туристів заслуговують і Змієві вали – фортифікаційні споруди, що відігравали роль суцільних загороджень та були ефективними засобами захисту осілого населення лісостепу від степових кочівників, зводячи нанівець головну перевагу завойовників – швидкість просування і раптовість нападу. Крім добре збережених пам’яток давньоруської історії, славиться Васильків і численними об’єктами історико-культурної цінності, серед яких собор Антонія та Феодосія, Свято-Миколаївська церква, Свято-Володимирський храм (на місці Преображенської церкви), приміщення залізничної станції Васильків ІІ, будинок, в якому був штаб 9-го Київського гусарського полку та багато інших цікавих місць.

Зважаючи на те, що Васильків має давню та славетну історію: за часів Київської Русі був одним із найбільших міст, у литовсько-польську добу – найбільшим володінням Києво-Печерської лаври, а сьогодні має надзвичайно добре збережені пам’ятки тисячолітньої історії, навіть у порівнянні з Києвом, місто святого Володимира Великого та преподобного Феодосія Печерського повинне стати цікавим та унікальним центром культурно-історичного туризму. Задля цього Васильківський міський голова В.І. Сабадаш та науковці Інституту археології Національної академії наук України й Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України ініціюють проведення організаційних, наукових, проектних заходів щодо створення на території Василькова історико-культурного заповідника.

Сподіваюся, що незабаром тисячі туристів зможуть побачити красу і велич духовних, культурних, архітектурних, історичних скарбів, які дісталися васильківцям у спадок від попередніх поколінь.

Станіслав Яценко

“Де шумів сосновий бір”

6 DSC0119120 жовтня 2015 року в актовій залі Борівської школи І–ІІІ ступенів Фастівського району Київської області відбулася презентація книги “Де шумів сосновий бір”, упорядником якої є Зоя Вікторівна Чередниченко, вчитель української мови та літератури, учитель вищої категорії, вчитель-методист, “Відмінник освіти України”, член Київської обласної організації Фастівського міськрайонного осередку Національної спілки краєзнавців України.

Привітати Зою Вікторівну з довгоочікуваним виданням прийшли голова селищної ради Анатолій Франчук, спонсор видання Віктор М’ялик, адміністратор сайту “Борова орг”, член НСКУ Андрій Гладченко, краєзнавці Фастівщини, представники Фастівського державного музею, Фастівського районного еколого-етнографічного центру, колеги, учні та небайдужі до історії борівчани.

Премії імені Михайла Сікорського вручено втретє

пхм13 жовтня в актовій залі Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Григорія Сковороди відбувся четвертий Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Стало вже доброю традицією проводити цей захід в день народження великого музейника, Героя України Михайла Сікорського. Співзасновниками форуму є Національна спілка краєзнавців України, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, а також громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський Скарб».
Цьогорічний культурологічний форум зібрав яскраву плеяду учасників. У складі делегації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) його відвідали голова спілки Олександр Реєнт, його заступник Руслана Маньковська, відповідальний секретар Володимир Дмитрук, член президії і голова Київської обласної організації НСКУ Григорій Савченко. Гостями зібрання були заступник голови КОДА Дмитро Христюк, член Національної спілки журналістів України Людмила Мех, краєзнавець-меценат Михайло Гич. На форум завітало чимало колишніх та діючих працівників Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – друзів та колег Михайла Сікорського.
З вітальними словами до учасників форуму звернулися ректор вишу, академік Національної академії наук України Віктор Коцур, заступник голови КОДА Дмитро Христюк, генеральний директор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич, минулорічні лауреати премії Михайла Сікорського: Борис Войцехівський та Микола Махінчук, міський голова Тарас Костін.
Основною подією урочистої частини форуму стало третє за ліком вручення премій імені Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України – за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи. Цього року її отримали вчитель історії Сакунівської школи Недригайлівського району на Сумщині Петро Коцур (посмертно), соратниця Михайла Сікорського, головний хранитель фондів заповідника у 1976-1984 роках Олена Юзвікова, директор Фастівського державного краєзнавчого музею Тетяна Неліна, дослідник археологічних пам’яток Переяславщини, кандидат історичних наук Олександр Колибенко, член президії Волинської обласної організації НСКУ, директор районного комунального краєзнавчого музею Олександр Остапюк і заслужений юрист України, краєзнавець, меценат Михайло Гич. Премії вручав голова НСКУ Олександр Реєнт. По завершенні урочистої частини відбулося розширене засідання президії правління НСКУ, на якому розглядалися питання про діяльність спілки в 2015 році, вручення членських квитків новим її членам. Під час засідання відбулася презентація краєзнавчих видань навчально-наукового центру усної історії Переяслав-Хмельницького університету. Заслухали на ньому і дві доповіді. Одна присвячена Михайлу Сікорському – «Інтелектуальний портрет краєзнавця», інша – «Село Єрківці на Переяславщині в краєзнавчих дослідженнях та джерелах».
Форум продовжить свою роботу у п’ятницю, 16 жовтня, засіданням круглого столу. Тема його – «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті».

Виставка “Мистецька колекція Петра Тронька: я тобою, Україно, живу…”

11 вересня у рамках відзначення днів пам’яті М. І. Сікорського за ініціативи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (Київська область) та підтримки відділу культури і туризму міської ради в музеї «Заповіту» Т. Г. Шевченка відбулося відкриття виставки «Мистецька колекція Петра Тронька: я тобою, Україно, живу…», присвяченої 92-річчю з дня народження Героя України, фундатора музейної справи Сікорського Михайла Івановича.
З вітальним словом на заході виступили: міський голова Тарас Костін, донька Петра Тронька Лариса Тронько, виконуючий обов’язки голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Франко, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Савченко, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Булаєвська, завідувач науково-дослідного відділу музею археології Заслужений працівник культури України Галина Бузян. У концертній програмі заходу взяли участь вокальний ансамбль «5/8» у складі викладачів дитячої музичної школи ім. П. Сениці, директор ДМШ ім. П. Сениці Анна Іфтоді, учениця музичної школи Надія Томчук, солістка НЦК «Зустріч» Наталія Александрова та її вихованка Катерина Гігійчук. По завершенню церемонії відкриття всі бажаючі мали змогу переглянути виставку.

ПЕТРО ТРОНЬКО: ПАМ’ЯТАЄМО, ШАНУЄМО. ВКЛОНЯЄМОСЯ

DSC_020512 липня 2015 р. видатному вченому, краєзнавцеві, історику Петрові Тимофійовичу Троньку виповнилося б 100 років. По всій Україні проводяться урочисті заходи з ушанування його пам’яті. Наукові співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», долучившись до цієї благородної справи, створили виставку «Петро Тронько: з любов’ю до Переяславщини».

Відкриття виставки відбулося 10 липня 2015 р. у приміщенні Музею «Заповіту» Т.Г. Шевченка. На заході були присутні: Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Михайлович Лукашевич, донька П.Т. Тронька Лариса Петрівна Тронько, в.о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Тарасович Франко (онук І. Франка), виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Валентина Михайлівна Іршенко, відомий український письменник, автор книги «Переяславський скарб», присвяченої М.І. Сікорському, Микола Гаврилович Махінчук, Заслужений працівник культури України, перший лауреат Премії імені Петра Тронька, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Іванівна Булаєвська, лауреат Премії імені Героя України Михайла Сікорського, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, Почесний громадянин м. Переяслава-Хмельницького, шевченкознавець, громадський діяч Борис Михайлович Войцехівський, керуюча справами виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Тетяна Давидівна Швидка, відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України Володимир Іванович Дмитрук.

У промовах виступаючі відзначили видатний внесок Петра Тимофійовича у відродження української культури, духовності, науки, музейної справи, сприяння Михайлу Сікорському у створенні в м. Переяславі-Хмельницькому Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Меморіального музею Г.С. Сковороди, Музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року». Валентина Іршенко вручила колективу заповідника відзнаку Фонду – медаль «За благодійність та доброчинність у відтворенні втрачених святинь».

Експонатами виставки є особисті речі, книги, документи, відзнаки П.Т. Тронька, передані на тимчасове збереження до НІЕЗ «Переяслав» його донькою – Л.П. Тронько, світлини, книги та періодичні видання, передані Національною спілкою краєзнавців України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Всеукраїнським фондом відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара, архівним відділом виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради.

Такі виставки завжди будуть актуальними і цікавими, пробуджуючи у численних відвідувачів переяславських музеїв почуття щирої любові до Батьківщини, глибокої вдячності і пошани до непересічних особистостей ‒ П. Тронька, М. Сікорського, які присвятили усе своє життя відновленню та збереженню унікальної скарбниці історії українського народу.

Олена Калінович, зав. сектору НІЕЗ «Переяслав», фото Юрія Пасічника DSC01430DSC_0274 IMG_9560w

Краєзнавці започаткували свято народної художниці Катерини Білокур

01331800143203586416 травня 2015 р., напередодні Міжнародного дня музеїв Національна спілка краєзнавців України у селі Богданівка Яготинського району Київської області організувала і провела за підтримки Київської обласної державної адміністрації, Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Яготинського історичного музею  свято «Катеринин день. Мистецтво жити на землі», присвячене 115-й річниці від дня народження геніальної української художниці Катерини Білокур, 90річчю заснування Національної спілки краєзнавців України та 100річчю від дня народження академіка П. Т. Тронька.  Ініціаторами культурологічного проекту стали Галина Братчук – почесний краєзнавець України, заслужений працівник культури України та Руслана Маньковська – заступник голови Спілки, які прагнули пробудити інтерес до життя та творчості народної художниці, показати, що Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур у Богданівці є місцем особливої духовної сили. Саме тут були написані картини, цінність яких визнав увесь світ.

На малу батьківщину Катерини Василівни, до її хати – нині Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур, краєзнавці запросили відомих українських діячів культури, художні колективи та майстрів народних мистецтв, дітей київських шкіл, мешканців села та журналістів. З привітальним словом до учасників свята звернулись Руслана Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України, яка розповіла про започаткування свята «Катеринин день», наголосила на ролі малої батьківщини у житті кожної людини. Слово мали Катерина Ющенко – голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Галина Братчук – автор проекту, активіст краєзнавчого руху, талановитий педагог, Іван Шулла  – директор Яготинського історичного музею, Роланд Франко – голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних памʼяток історико-культурної спадщини ім. О. Гончара, член правління Національної спілки краєзнавців України.

Поетично-мистецький уклін видатній художниці виконали Катерина Мотрич – українська письменниця, Борис Лобода – заслужений артист України, школярі ліцею Міжнародних відносин № 51 міста Києва, вихованці Київського палацу дітей та юнацтва, тріо бандуристок 28 київської дитячої музичної школи, дитячий танцювальний колектив «Фламінго». Звучали твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Ірини Жиленко «Цар Колос», учні 2-б класу ліцею № 51 читали листи Катерини Білокур, підготували малюнки за мотивами картин художниці та з побажаннями до захисників України передали їх у Широкине бійцям 38 Запорізької бригади.

Про драматичну долю Катерини Василівни, її жагу до творчості з особливою проникливістю розповіла відвідувачам і ознайомила із експозицією музею Ольга Шаповал – завідувачка Меморіального музею-садиби  Катерини Білокур. У музеї пройшла демонстрація документально-художнього фільму режисера Ольги Самолевської «Катерина Білокур. Послання».

Учасники свята взяли участь у майстер-класах: з живопису на склі, який проводила художниця Світлана Рак, учениця Анастасії Рак – лауреата премії імені Катерини Білокур; з театрального мистецтва, під керівництвом Бориса Лободи; ковалів – художників по металу, членів товариства «Птах» із м. Бровари, які подарували музею композицію із мальв у металі. Гості свята під час презентації українського народного костюму, яку проводила Галина Безкоровайна – заступник генерального директора Національного музею українського народно-декоративного мистецтва, дізналися про сакральне значення кожної деталі національного костюму, відзначили особливості народного вбрання Полтавщини, Київщини, Поділля. Також всі охочі оглянули фотовиставку архітектурно-ландшафтних робіт президента київського ландшафтного клубу Оксани Джунь, автора щорічних виставок квітів на Співочому полі у Києві.

На завершення учасники обмінялись подарунками на згадку про «Катеринин день», зробили пам’ятне фото про перебування на батьківщині української художниці з яскравим талантом, яка є гордістю України та генієм у когорті світових митців. Хотілось би, щоб такі зустрічі біля хати художниці стали традиційними,  щоб до Катерини Білокур їхали всі, хто бажає пізнати унікальну українську культуру, доторкнутися до духовних джерел людського буття та відкрити незбагненні таїни творчості.

25-річчя створення ФДКМ

8 DSC02336У суботу, 16 травня 2015 року у Фастівському державному краєзнавчому музеї відбулося святкування Міжнародного дня музеїв та 25-річчя створення ФДКМ.

Захід розпочався з презентації виставки “Сторінки історії українського театру. Фастівщина театральна” – спільний проект ФДКМ та Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка дивує цікавими світлинами, документами, ексклюзивними речами. Тетяна Неліна – директор музею, тепло, по-домашньому зустріла гостей привітними словами, подякувала співробітникам за працю, яка була вкладена у створення виставки і передала слово колективу зразкової театральної студії “Дзвіночок” (керівник Юлія Шилова). Вражала чудова, змістовна розповідь наукового секретаря МТМК України Ади Сапьолкіної. Про народний, театральний колектив БК заводу “Червоний Жовтень” розповідала старший науковий співробітник ФДКМ Валентина Кімліченко. Вона представила акторів, які були присутні і про кожного з них розповіла цікаві факти творчого життя.

На подвір’ї музею о 13 годині було відкрито “Ярмарок народних звичаїв, обрядів та ремесел”. Талановиті вчителі Фастівської школи народної майстерності, керівники гуртків Фастівського центру позашкільної роботи, Станції юних натуралістів проводили найрізноманітніші майстер-класи, що приваблювали як дітей, так і дорослих.

З привітаннями на заході виступили: міський голова Михайло Нетяжук, який урочисто вручив колективу музею подяку за пропагування найкращих надбань національної культури, долучення широкого загалу до багатогранної історико-культурної спадщини України та з нагоди Міжнародного дня музеїв; заступник міського голови з гуманітарних питань Жанна Швидка; голова громадської ради м. Фастова, депутат ФМР – Людмила Скурська; представники депутата Верховної ради Руслана Сольвара – Олеся Бурдик, Зоя Бєженова та Яна Хрустальова, які зазначили роль музею, його спвробітників в збереженні історичної пам’яті, оприлюдненні “білих плям”  минулого, вихованні громадянської гідності, поваги до людини… Начальник відділу культури і туризму ВК ФМР, член Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) Ірина Безкровна; завідуюча методичним кабінетом – Тетяна Хмельницька. Працівникам музею вручено грамоти та подарунки.

З привітаннями у музичній та віршованій формах виступили учні ЗОШ № 3, барабанщиці комітету місцевого самоврядування населення  мікрорайону Казнівка, вокально-інструментальний колектив християнської організації “Труба” (керівник – Роман Солом’яний), представники молодіжної організації “Нове покоління Фастівщини”.

В свою чергу, співробітники ФДКМ урочисто нагородили грамотами дарителів, помічників, спонсорів музею, дякуючи їм за всебічну підтримку.

Того ж дня відбувся “круглий” стіл “Історико-культурна спадщина Фастівщини”, за яким зібралися голова Фастівського міськрайонного осередку НСКУ, директор музею Тетяна Неліна; старший науковий співробітник, член НСКУ Валентина Кімліченко, старший науковий співробітник Надія Семенова; Фастівський козак, краєзнавець, поет Микола Марченко; доктор філософії в галузі історії, заслужений журналіст України, науковий та літературний редактор видань ФДКМ Олександр Неживий; археолог, член НСКУ Андрій Стеценко, лікар Центральної районної лікарні Олександр Руденко, вчителі історії Фастівського НВК – Наталія Мосіюк, ЗОШ № 2 – Олена Фаб’янчук, ЗОШ № 3 – Лідія Єрофєєва, ЗОШ № 10 – Ірина Бірюкова. Головним гостем круглого столу був член правління НСКУ, заступник голови Київської обласної організації НСКУ, головний редактор газети “Культура і життя” Євген Букет, який підготував докладну доповідь, поділився новими дослідженнями, віднайденими в українських та закордонних архівах.

Фото надані В. Плютою та Н. Семеновою

Старший науковий співробітник Н. Семенова

“Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини”

DSC0163029 квітня 2015 року Національна спілка краєзнавців України провела експедицію «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини». Участь у ній взяли Олександр Петрович Реєнт – голова НСКУ, заступник директора Інституту історії НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук; Руслана Вікторівна Маньковська – заступник голови, член Президії правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент; Григорій Петрович Савченко – голова Київської обласної організації, член правління НСКУ, професор Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, кандидат історичних наук, а також краєзнавці – члени Київської обласної та Київської міської організацій, Фастівського міськрайонного осередку НСКУ.

Спочатку експедиція відвідала Меморіальний музей-садибу співака І. С. Козловського у с. Мар’янівка, який очолює Олександра Петрівна Сомова. Музей-садиба видатного співака, великого тенора ХХ ст. потопає в різнобарв’ї квітів, поряд розкинувся парк з перехрестям алей, спланований Іваном Семеновичем.

DSC01642Потім краєзнавці оглянули заповідні території «Переп’ятове поле» – кургани “Переп’ятиха” та “Переп’ят”, почули краєзнавчі розвідки про перебування Т. Г. Шевченка на Фастівщині.

Стародавні кургани між селами Фастівцем та Мар’янівкою – наочне підтвердження легенди про загибель київського князя Переп’ята та його дружини Переп’ятихи, які під час загрози Києву в нічній битві не розпізнали один одного, прийнявши війська за ворогів.

Під час розкопок кургану “Переп’ят” 1846 року до складу археологічної комісії був зарахований членом-співробітником з художніх і малярських справ поет і художник Т. Г. Шевченко. Деякий час він жив у с. Фастівець, буваючи і в м. Фастові, про що свідчать його малюнки-начерки. Записував тут він від селян пісні про ватажків народних повстань, перекази та легенди про минуле Фастівщини.

Фастівщина лишила у серці поета помітний слід, адже вже скоро згадає він цей край у своїх творах “Лілея”, “Чернець”, “Швачка” тощо, в сам Фастів назве “славним містом”.

DSC01699На Залізничному вокзалі м. Фастова учасники експедиції відвідали Громадський музей-вагон “Музей колесах”, директором якого є член НСКУ Едуард Адольфович Мондзелевський.

Станція Фастів – важливий стратегічний вузол Південно-Західної залізниці. Від неї в чотирьох напрямках розходяться залізничні шляхи.

Тут, на коліях станції біля вокзалу, далекого 1918 року у вагоні (модель якого представлена для відтворення тих важливих для України подій) було підписано Передвступний договір про злуку ЗУНР та УНР в одну єдину соборну державу. Ця подія відіграла важливу роль у вітчизняній історії та залишила яскраву сторінку в історії краю. Сам Акт злуки був проголошений 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

DSC01917Потім експедиція завітала до Фастівського державного краєзнавчого музею, директором якого є Тетяна Вікторівна Неліна, член правління НСКУ, голова Фастівського міськрайонного осередку КОО НСКУ.

Музей засновано 17 вересня 1990 року. Його будівля є історичною та архітектурною пам’яткою кінця ХІХ ст. За 25 років свого існування музей поправу можна назвати науково-дослідницьким та культурним центром  нашого міста. Тут щороку відкриваються понад 30 нових виставок, проводяться ярмарки народних звичаїв, презентації книг, музичні вітальні, літературні читання, персональні виставки тощо. При музеї діє археологічна експедиція , знахідки яких частково представлені в експозиції.

Тут проходять збори, наукові конференції, круглі столи краєзнавців.

DSC01797Високоповажні гості взяли участь в урочистому відкритті виставки “Фастівщина театральна: погляд крізь роки”. В заході також взяли участь Фастівський міський голова Михайло Володимирович Нетяжук, заступник міського голови з гуманітарних питань Жанна Петрівна Швидка, голова громадської ради ВК ФМР, голова комісії з питань освіти, культури, мистецтва, фізкультури і спорту, молодіжної політики Фастівської міської ради Людмила Миколаївна Скурська.

DSC01929Опісля учасників експедиції чекала оглядова екскурсія по місту Фастову. Краєзнавці побачили пам’ятник відомому винахіднику М. Бенардосу, який з 1898 року жив у Фастові і працював тут останні роки свого життя. Світову славу Бенардосу принесло винайдення дугового електрозварювання та різання металів – важливого технологічного процесу, яким користуються у всьому світі до сьогоднішніх днів. Микола Бенардос працював на заводі Брандта. Помер та похований винахідник у м. Фастові, на колишньому церковному кладовищі. Проте його могилу встановити досі не вдалося.

Пам’ятник винахіднику встановлено 1981 року та приурочено 100-річчю відкриття М. Бенардоса –електродугового зварювання. Автор пам’ятника – скульптор А. А. Древецький, член НСКУ, архітектор – В. С. Тофан.

КDSC02003ерівники та члени НСКУ відвідали Римо–католицький костел Воздвиження Святого Хреста – величну споруду ХХ ст. (1911 р.), збудовану в романо-готичному стилі за проектом архітектора В. Домбровського. Костел – осередок духовного та культурного життя на Фастівщині. За роки свого існування не раз переживав скрутні часи, потребував реставрації… 1989 року костел передали римо-католицькій громаді. Повноцінно відновив свою діяльність лише вкінці 1990-х років.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, що стала наступним етапом оглядової екскурсії, одна з небагатьох на Київщині дерев’яних архітектурних пам’яток ХVІІІ ст. Збудована 1781 року на місці старої (1716 р.). Проте, недбалість місцевої влади призвела до того, що вона позбулася ошатного вигляду, потребувала реставрації та не раз мало не була знесена як непотріб. Всередині 1980-х років в церкві розмістився етнографічний музей побуту та праці на громадських засадах, що зберегло церкву від знищення. Сьогодні церква належить православній громаді.

DSC02025Далі маршрут експедиції проліг до с. Веприк, де знаходиться меморіальний музей-садиба композитора К. Стеценка (директор – Валентина Антонівна Умрик, член НСКУ).

У с. Веприк К. Г. Стеценко провів останні два роки свого життя, працюючи священиком. Видатний композитор – диригент, музичний критик, педагог, громадський діяч, фундатор української духовної музики, гідний учень М. Лисенка. За часів перебування на Фастівщині видатного українського композитора, Веприк став духовно-релігійним центром.

1982 року до 100-річчя від дня народження К. Г. Стеценка відкрився Меморіальний музей-садиба композитора, фундатором і до 2000 року директором якого був В. І. Косовський – колишній  політв’язень, поет, Член Національної спілки письменників.

Потім краєзнавці відвідали Ризоположенчеський чоловічий монастир у с. Томашівка. Приміщення  музейного комплексу є зразком громадянської садибної архітектури кін. ХІХ – поч. ХХ ст. До 1917 року у Томашівській панській садибі проживала родина графа Хоєцького.

Наостанок експедиція НСКУ завітала на хутір Млинок, де на березі р. Кирші віднайдено давньоруське поселення, одне з найбільших городищ Київщини. Розташоване у важкодоступному місці і колись було оточене високим земляним валом і глибоким ровом. 1974 року експедицією Інституту археології розпочато дослідження Змієвих валів. Дослідження довели, що ці укріплення Скіфського періоду на х. Млинок датуються VІ ст. до н.е.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ ТА ЙОГО ТВОРЦІ

P1270259У нинішній складний час дати, пов’язані з основами української державності мають архіважливе значення для суспільства. В умовах війни, коли всі потуги українства спрямовані на боротьбу з окупантом, може здатися, що проведення наукових конференцій не на часі. Проте, кожен, хто відвідав 20 березня місто Бориспіль, де відбувалася Всеукраїнська науково-практична краєзнавча конференція «Державний гімн України та його творці», міг переконатися наскільки важливі такі заходи саме в наш час. Адже в умовах наскрізної інформаційної війни люди потребують справжньої, підкріпленої посиланнями на документи, історичної правди, яка дозволяє їм пересвідчитися у необхідності тієї свободи, яку ціною величезних жертв, виборює Україна.

Конференція, що проходила в приміщенні Бориспільської міської ради, була присвячена одному з символів нашої держави. Організатори (а це Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Відділ історії України ХІХ – початку ХХ століть Інституту історії України НАН України, Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Бориспільська міська рада, Київська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Бориспільський НВК «Ліцей «Дизайн освіта» імені Павла Чубинського») приурочили подію 200-річчю від дня народження автора музики Славня Михайла Вербицького та 150-й річниці першого публічного виконання національного Гімну.

Місто Бориспіль, як відомо, є батьківщиною українського етнолога, фольклориста, поета, громадського діяча, автора слів Гімну України Павла Платоновича Чубинського. Місцева громада пишається своїм земляком і присвятила йому кілька пам’ятних місць, які учасники конференції мали змогу оглянути.

Учасники конференції біля пам'ятника П. Чубинському в Борисполі
Учасники конференції біля пам’ятника П. Чубинському в Борисполі

Відкрив конференцію міський голова Борисполя Анатолій Федорчук. Муніципальний хор Борисполя виконав національний і духовний гімни України. Вітання учасникам і гостям конференції надіслали ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАН України Леонід Губерський, директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій та голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра.

Вели конференцію професор кафедри новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Савченко та заступник Бориспільського міського голови Людмила Пасенко. Продовжувати читання ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ ТА ЙОГО ТВОРЦІ