Архів категорії: Київська міська організація

Лекція-дискусія «Етнічний образ Криму» («Книжковий Арсенал»)

Соболєва-120 квітня 2016 року в Мистецькому Арсеналі (Київ, вул. Лаврська, 14) в рамках VI міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», який проводився з 20.04 по 24.04.2016 й був приурочений до Всесвітнього дня книги і авторського права, відбулася лекція-дискусія «Етнічний образ Криму» з нагоди презентації наукової монографії члена Національної спілки краєзнавців України, кандидата історичних наук Олени Соболєвої «Весілля кримських татар: традиційні форми та трансформації» (2015).

Продовжувати читання Лекція-дискусія «Етнічний образ Криму» («Книжковий Арсенал»)

IV (звітно-виборча) конференція Київської міської організації НСКУ

DSC_000223 березня 2016 року в Національному університеті фізичного виховання і спорту України відбулася IV (звітно-виборча) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.

DSC_0044З часу проведення III (звітно-виборчої) конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбулася 27 лютого 2013 року, минуло три роки. Відповідно закінчився термін повноважень виборних керівних органів КМО НСКУ: Правління та Ревізійної комісії, які згідно “Положення про Київську міську організацію Національної спілки краєзнавців України” обиралися на три роки. Продовжувати читання IV (звітно-виборча) конференція Київської міської організації НСКУ

Звіт про діяльність Київської міської організації НСКУ за 2015 р.

Повний звіт Київської міської організації НСКУ за 2015 р.

Узагальнений огляд звіту:

І. Організаційна діяльність:
Протягом звітного періоду на належному рівні підтримувалось внутрішнє діловодство та облік членів організації, збір членських внесків, звітність Київської міської організації НСКУ.
Загальна кількість членів КМО НСКУ становить 165 осіб.
Президією правління здійснювалось інформаційне наповнення офіційного веб-сайту НСКУ матеріалами про заходи, які проводилися міською організацією. Члени президії правління КМО НСКУ організовували та брали участь в усіх заходах, які проводилися Спілкою, пленумах та засіданнях президії правління НСКУ, які відбувалися як у Києві, так і в інших містах України: Продовжувати читання Звіт про діяльність Київської міської організації НСКУ за 2015 р.

Пленум правління Київської міської організації НСКУ

Пленум КМО 201624 лютого 2016 року в залі засідань Національної спілки краєзнавців України відбувся пленум правління Київської міської організації НСКУ.

На пленумі було заслухано інформацію про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України у 2015 р. (доповідач голова правління КМО НСКУ Олександр Гончаров) та розглянуто питання про підготовку до IV (звітно-виборчої) конференції Київської міської організації НСКУ, визначено дату (23 березня) і місце її проведення (Національний університет фізичного виховання і спорту України) та норму представництва, зобов’язано первинні осередки провести збори та обрати делегатів. Продовжувати читання Пленум правління Київської міської організації НСКУ

За ініціативою Національної спілки краєзнавців України в Києві з’явилася вулиця Академіка Петра Тронька

Київрада на засіданні в четвер, 8 жовтня, перейменувала 19 вулиць та провулків і дала назви трьом новим вулицям.

Так, вулицю з проектною назвою Житлова (Печерський район) назвали іменем Кахи Бендукідзе, безіменний проїзд від вул. Академіка Заболотного до Національного музею народної архітектури та побуту України назвали вул. Академіка Петра Тронька (Голосіївський район), вулицю з проектною назвою 19 км Житомирського шосе (від Житомирського шосе до кінця забудови) найменували вулицею Оборони Києва (Святошинський район), повідомляється на сайті Київради.

Вулиці Калінінградській у Солом’янському районі повернено історичну назву. Тепер це вулиця Гладківська.

Серед решти вулиць, які перейменували, варто виділити нову назву вул. Марини Раскової в Дніпровському районі. Тепер це вулиця Євгена Сверстюка.

«Я тобою, Україно, живу…»

21 вересня 2015 року в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрито виставку під назвою «Я тобою, Україно, живу…», присвячену 100-річчю від дня народження академіка Петра Тимофійовича Тронька, випускника історичного факультету університету 1948 року, Героя України.

Виставка створена спільними зусиллями Київського університету, зокрема Музею історії університету, історичного факультету, наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича, університетського архіву, Ради ветеранів війни та праці Київського університету та Київської обласної й міської організацій Національної Спілки Краєзнавців України.

Серед запрошених гостей, які добрими словами вшанували пам’ять про Петра Тимофійовича Тронька та високо оцінили його наукову спадщину були: ректор Київського університету Леонід Васильович Губерський; декан історичного факультету Іван Казимирович Патриляк; директор Інституту історії України, академік НАН України Валерій Андрійович Смолій; академік НАН України Олексій Семенович Онищенко; член-кореспондент НАН України Валерій Федорович Солдатенко; українські поети-Герої України Борис Ілліч Олійник та Іван Федорович Драч; заступник голови Національної спілки краєзнавців України Руслана Вікторівна Маньківська; професор історичного факультету університету Григорій Петрович Савченко, Голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України; донька академіка Петра Тронька Лариса Петрівна Тронько.

Від студентської молоді виступив магістр історичного факультету університету Андрій Петровський.

В експозиції представлені документи та рідкісні світлини, що розповідають про дитинство та студентські роки життя Петра Тимофійовича. Особливу увагу привертають вишиті маминими руками сорочки та рушники. Значне місце займають наукові праці, нагороди та відзнаки академіка Тронька, що свідчать про його вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки та культури.
Щиро дякуємо всім за допомогу у створенні виставки і сподіваємося на подальшу творчу співпрацю!

Директор Музею історії КНУ
Людмила Круглова

Книжкова виставка до 100-річчя з дня народження Патріарха вітчизняного краєзнавства – Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011)

12 липня 2015 року виповнюється 100 років з дня народження Героя України, видатного українського вченого, державного і громадського діяча, академіка НАН України, лауреата Державної премії СРСР, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту української книги НБУВ (1992-2011) Петра Тимофійовича Тронька.  На вшанування пам’яті славного сина українського народу, ученого-патріота, що своєю діяльністю з вивчення та збереження культурно-історичної спадщини української нації здобув високе звання Патріарха вітчизняного краєзнавства, у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського розгорнуто книжкову виставку.

Основу експозиції складають численні наукові праці, що відображають широку сферу наукових та суспільних інтересів й репрезентують плідну діяльність Петра Тронька (автор та співавтор понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій) – ученого-історика, академіка НАН України, голови Національної спілки краєзнавців України (1990–2011 рр.), голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996—2011), голови редколегії багатотомної науково-документальної серії книжок «Реабілітовані історією».

Центральне місце в експозиції займають випуски унікального за своїм масштабом та значимістю видання  – «Історія міст і сіл Української РСР» у 26-ти томах – аналогів якому і донині не існує в світі. Це найбільш повний літопис населених пунктів республіки, що висвітлює їх історію з найдавніших часів; колективна праця вітчизняних вчених, що стала цінним скарбом української науки, науковою біографією міст і сіл України. Петро Тронько, якого з повним правом вважають «батьком» видання, був удостоєний Державної премії СРСР в галузі науки.

Широко представлено на виставці плідний доробок Петра Тимофійовича на краєзнавчій і пам’яткознавчій ниві останніх десятиліть його життя, зокрема: «Краєзнавство у відродженні духовності та культури», «Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття», «Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень», «Українське краєзнавство в ХХ столітті. До 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців», «Краєзнавство України: здобутки і проблеми. До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців», «Національна спілка краєзнавців України: сторінки історії» та ін.

Дослідників історії книги та культури України зацікавлять видання, що висвітлюють наукову діяльність очолюваного П.Т. Троньком у 1992–2011 рр. Інституту української книги Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, що зосереджував увагу на розробленні теоретичних, методологічних та організаційних аспектів національної бібліографії України. В експозиції представлено збірники наукових праць, книгознавчих розвідок, посібники українського бібліографічного репертуару, з-поміж яких – випуски покажчиків «Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. 1798-1916», підготовлені колективом Інституту в рамках проекту НДР під науковим керівництвом академіка Петра Тронька (термін вик.1996–1998 рр.) і видані в серії «Національна бібліографія України».

Окрім цього, на виставці демонструються також видання,  підготовлені на пошану Петра Тимофійовича. Збірники документів, статей колег та учнів, фотодокументів, а також біобібліографічний покажчик  «Петро Тимофійович Тронько», виданий НБУВ 2005 р. в серії «Біобібліографія вчених України», висвітлюють масштаби та напрями його наукової й громадської діяльності, розкривають найважливіші віхи життєвого шляху та творчої праці.

Ознайомитися з виставкою можна на другому поверсі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (просп. 40-річчя Жовтня, 3, ст. метро «Деміївська») до 1 вересня цього року, згідно з режимом роботи НБУВ.

Прес-служба НБУВ

Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення

IMG_09462 липня 2015 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 212) відбувся «круглий стіл» на тему: «Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення», ініційований Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України.

У зв’язку з вимогою Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Україні підлягає перейменуванню значна кількість міст та інших топонімічних об’єктів, зокрема у Києві – понад 100 вулиць. Це один з відповідальних моментів в історії топонімічної політики в столиці України, який вимагає відповідного наукового, інформаційного та організаційного забезпечення, консолідації зусиль краєзнавців для максимально ефективного вирішення поставлених завдань. Цим питанням присвячувався круглий стіл.

Вів засідання Олександр Гончаров – голова правління Київської міської організації НСКУ. З вітальними словами до учасників заходу звернулися голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт та начальник відділу з суспільно-політичних питань Департаменту суспільних комунікацій КМДА, секретар Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Ярослав Шибанов.

Олександр Реєнт, зокрема, зазначив, що Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України проблемам топоніміки приділяють значну увагу. Ці питання розглядалися на останньому засіданні Президії правління Спілки у червні 2015 року. Члени Президії підтримали звернення Українського інституту національної пам’яті про співпрацю у справі перейменування географічних назв, населених пунктів та об’єктів, пов’язаних із символікою тоталітарного режиму. Президія правління Спілки звернулася до своїх регіональних організацій з проханням підтримати ініціативу Інституту і рекомендувала скласти перелік назв із пропозиціями про перейменування.

Виконуючи рішення Президії правління Спілки, Київська міська організація НСКУ ініціювала обговорення цих питань. З метою вироблення обґрунтованих пропозицій і рекомендацій за круглим столом зібралися разом краєзнавці, представники державних органів влади, викладачі, пам’яткоохоронці, бібліотекарі, екскурсоводи міста.

Ярослав Шибанов ознайомив учасників круглого столу з особливостями роботи Комісії з питань найменувань при Київському міському голові в сучасний період.

IMG_0952Учасники зібрання заслухали доповіді: «Особливості реалізації сучасної топонімічної політики в Києві» – доповідач Наталія Терес, канд. іст. наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові; «Назви географічних об’єктів Києва як джерело формування історичної та культурної пам’яті» – доповідач Сергій Вакулишин, Відмінник освіти України, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва; «Науково-методичне та організаційне забезпечення реалізації топонімічної політики: роль і завдання Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України» – доповідач Олександр Гончаров, канд. іст. наук, доцент, голова правління Київської міської організації НСКУ.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були відомі науковці, викладачі ВНЗ, краєзнавці – Сергій Білокінь, д-р іст. наук, головний науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, керівник Центру культурологічних студій Інституту, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові; Святослав Вербич, канд. філол. наук, ст. наук. співробітник Інституту української мови НАН України, секретар Української ономастичної комісії; Кирило Третяк, канд. іст. наук, керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України, член НСКУ; Руслана Маньковська, канд. іст. наук, ст. наук. співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ; Павло Сацький та Тетяна Ніколаєва, канд. іст. наук, доценти Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, члени НСКУ; Євген Букет, член НСКУ, головний редактор газети «Культура і життя»; Борис Войцехівський, член НСКУ та НСЖУ; Віктор Киркевич, києвознавець і колекціонер, член НСКУ; Ольга Бережна, екскурсовод, член Київської міської організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса; Ігор Левитський, член НСКУ.

Учасники дискусії, окрім розгляду методологічних підходів до вирішення питань перейменувань, висловили низку пропозицій, які стосувалися найменувань конкретних вулиць столиці.

Руслана Маньковська, користуючись нагодою, подякувала присутнім представникам Комісії з питань найменувань при Київському міському голові, краєзнавцям, які взяли участь в електронному голосуванні, за підтримку пропозиції Національної спілки краєзнавців України назвати одну із вулиць Києва у Голосіївському районі на честь академіка Петра Тронька з нагоди 100-річчя від дня народження. Зазначила також, що Спілка ініціює надання імені П.Т. Тронька його дітищу – Національному музею народної архітектури та побуту України.

Олександр Гончаров, підводячи підсумки обговорення, запевнив учасників круглого столу, що Президія правління Київської міської організації проаналізує висловлені учасниками заходу пропозиції і врахує їх у своїй діяльності.

Учасники круглого столу «Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення» констатували, що в ході обговорення розглянуто важливі й актуальні проблеми, які мають не тільки місцеве, але й загальнонаціональне значення. Масове перейменування понад 100 вулиць у столиці України є важливим політичним процесом, який має бути науково-методично, інформаційно та організаційно забезпеченим. Було ухвалено низку рекомендацій щодо вирішення цих питань.

У зв’язку з тим, що в окремих місцевостях Києва передбачається масове перейменування вулиць (наприклад, у Борничах – 20, Біличах – 7, Троєщині – 5), КМДА та районним адміністраціям рекомендовано створити спеціальні групи (комісії), до складу яких увійшли б науковці, представники місцевих організацій, вуличних комітетів, депутати Київради та працівники районних адміністрацій. Метою діяльності таких комісій була б підготовка наукових та інформаційних матеріалів, участь у роз’яснювальній роботі серед мешканців та інші форми діяльності.

Київській міській організації Національної спілки краєзнавців України рекомендовано активніше долучитися до наукової, інформаційної та організаційної роботи в ході перейменування вулиць тоталітарної доби, зокрема, налагодити в цьому питанні тіснішу співпрацю з державними установами й громадськими організаціями; Президії правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, Комісії КМО НСКУ з топоніміки долучитися до науково-методичного та інформаційного забезпечення процесу перейменування топонімічних об’єктів: підготувати відповідні документальні та довідкові видання, буклети, інформаційні листки тощо; розгорнути роботу з залучення науковців, краєзнавців до вирішення проблем, пов’язаних із перейменуванням вулиць та інших топонімічних об’єктів столиці України, зокрема через створення робочих груп з питань перейменувань вулиць у районах Києва. Члени цих груп мають долучитися до громадського обговорення питань перейменування назв тоталітарної доби, налагодити співпрацю з місцевими громадами, проводити роз’яснювальну роботу в засобах масової інформації.

Продовжувати читання Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення

Краєзнавці вітали Катерину Білокур у Мистецькому Арсеналі

WP_20150616_034Національна спілка краєзнавців України нещодавно, 16 травня на малій батьківщині народної художниці у селі Богданівка здійснила краєзнавчий проект «Катерина Білокур. Мистецтво жити на землі». Саме рідний край наповнює творчими силами та наснагою митця. І щоб осмислити той неосяжний космос українського генія, варто доторкнутися до землі, яка викохала художницю, зайти до її сільської хати, в якій в стражданнях і муках народжувались мистецькі шедеври.

16 червня у 115-річчя від дня народження мисткині організатори масштабного проекту запросили краєзнавців до Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» на відкриття виставки «Катерина Білокур. Хочу бути художником!». На ній вперше представлено 86 творів художниці з десяти музеїв та кількох приватних колекцій України, зокрема: Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Яготинської художньої галереї, Меморіального музею-садиби Катерини Білокур у селі Богданівка.

Картини Катерини Білокур – це вся Україна, краса її землі, душа і пісня народу. У них виразно проступає глибоко народний характер мистецької спадщини художниці, яку сучасне суспільство лише починає відкривати для себе.WP_20150616_006 WP_20150616_007

«Мальовнича Україна – туристичний край»

22 травня 2015 р. на день Святого Христофора – покровителя мандрівників відбулося традиційне підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Мальовнича Україна – туристичний край». Інститут історії українського суспільства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» у партнерстві із Національною спілкою краєзнавців України та Спілкою сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму в Україні щорічно проводить цей захід з метою пожвавлення інтересу студентської молоді до культурних і природних багатств рідного краю, а також розвитку вітчизняної туристичної галузі. Цього року на кокурс було представлено роботи, присвячені цікавим і перспективним об’єктам для туристичної галузі, які конкурсанти виявили в Донецькій, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Житомирській, Чернігівській та інших областях України. У бізнес-планах втілено цікаві інноваційні ідеї. Надалі організатори і партнери конкурсу планують створювати умови для сприяння реалізації сміливих соціальних та комерційних ідей конкурсантів у життя!

П’ять інноваційних розробок здобули призові місця, серед них:

І-ше місце

«Донецьке Городище ‒ відродження історії», авторами якої є студентки Харківського національного університету міського господарства ім. О. М. Бекетова Заварзіна Валерія Андріївна та Хорохоріна Валерія Віталіївна ;

ІІ-ге місце

«Містичний туризм Дніпропетровська», студентки Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара Радзівіл Юлії Валентинівни;

«СІРКО-Сучасний історико-розважальний комплекс Отамана», студентки Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара Недрі Тетяни Станіславівни;

ІІІ-тє місце

«Петриківка ‒ селище з унікальним козацьким духом», студентки ДВНЗ «Криворізький національний університет» Карабіло Вероніки Олександрівни;

««Райський Сад» ‒ Гаврилівський палац Олександра Фальц-Фейн», студента Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Кронгауза Владислава Олександровича;

«Катрін міст», студентки Маріупольського державного університету Чабаненко Валерії Олегівни.

Оргкомітет розпочинає роботу з публікації збірника робіт, які було представлено на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт «Мальовнича Україна – туристичний край». Також, запрошуємо до участі у конкурсі наступного року! Умови буде опубліковано на сторінці конкурсу.

 

Павло Сацький, голова осередку КМО НСКУ в ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»