Архів категорії: Hаціональна спілка краєзнавців України

Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі  Всеукраїнської науково-практичної конференції „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України, яка відбудеться 20 листопада 2013 року в рамках  Других краєзнавчих читань, присвячених пам’яті видатного українського державного і громадського діяча, вченого-історика, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька.

Організатори конференції:

Міністерство культури України;

Національна історична бібліотека України

Національна спілка краєзнавців України

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Київський національний університет культури і мистецтв

На пленарному та секційних засіданнях передбачається обговорити такі проблеми:

 

–          Сучасні теоретичні та методичні проблеми бібліотечного краєзнавства

–          Проблеми формування   бібліотечних фондів  на національних мовах

–          Інноваційні технології в краєзнавчій бібліотечній діяльності

–          Система краєзнавчих бібліографічних посібників: основні тенденції розвитку

–          Підготовка бібліографічної бази для створення енциклопедичного видання „Історія міст і сіл України

–          Дослідження історії вітчизняних бібліотек

–          Популяризація краєзнавчих ресурсів, продуктів і послуг бібліотеки: досвід, інновації

–          Т.Г. Шевченко і край

–          Взаємодія бібліотек з архівними установами, музеями, місцевими краєзнавчими осередками у напрямі вивчення місцевої історії

–          Кадрове забезпечення бібліотек України

 

За матеріалами конференції буде видано збірник тез доповідей. Заявки на участь у конференції та тези згідно з викладеною тематикою прийматимуться до 15 вересня 2013 року.Вимоги до оформлення тез:

1.Обсяг роботи 2-3 сторінки тексту, набраних в редакторі Word (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.).

2. Тези подаються в роздрукованому та електронному вигляді. Заявку на участь і тези виступу можна також надіслати на електронну адресу: krznav_kiseleva@ukr.net

3.Роздрукований паперовий варіант тез доповіді повинен бути підписаний автором з правого боку.

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладу, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв тощо.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для друкування у збірнику.

Повідомлення про включення матеріалів до програми конференції, її конкретні терміни, запрошення на конференцію кожному автору буде надіслано додатково. Матеріали доповідей прохання надсилати не пізніше вказаного терміну за адресою:

01601, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 24,

Національна історична бібліотека України, Оргкомітет конференції, (координатори – відділ історичного краєзнавства: Михайлова О.В., Кисельова В.П., кімната 5).

Телефони для довідок: (044) 280-80-43; 280-28-74, тел. /факс 280-46-17

Е-mail:krznav_kiseleva@ukr.net

Тематика затверджена на засіданні Вченої ради (Протокол №1 від 01.03.2013 р.)

Побачив світ третій номер журналу “Краєзнавство”

Побачив світ третій номер ж...

Раді повідомити Вас, що у жовтні вийшов друком третій номер наукового журналу “Краєзнавство”. Запрошуємо ознайомитися з матеріалами цього номера.


Краєзнавство – повна PDF-версія

ЗМІСТ

Title . . . 1     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Зміст . . . 1     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Літопис українського краєзнавства

Ростислав Конта – «Записки НТШ» як джерело до історіографічного дослідження розвитку етнології в Науковому товаристві ім. Шевченка (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) . . . 5     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Максим Кавун – Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України . . . 13     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення

Юрій Мариновський – Боввани-Болвани. До історії канівського топоніма . . . 21     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ярослав Стасів – Протиалкогольні акти міста Львова XІV – XVII століть . . . 24     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Іван Рибак – Історія сільських населених пунктів Хмельниччини: методика краєзнавчого дослідження . . . 27     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 70-річчя Волинської трагедії

Микола Кучерепа – Причини, хід та наслідки українсько-польського конфлікту на Волині в роки Другої світової війни . . . 33     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Удод – Трагічні події на Волині: суспільні рефлексії та історична пам’ять . . . 42     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ярослав Антонюк – Вплив «Волинської трагедії» на формування етнічних стереотипів українця та поляка . . . 46     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Оксана Каліщук – Стереотипні уявлення та ментальність як чинник ескалації українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни . . . 55     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Краєзнавство в особах

Наталія Кармазіна – Дослідник старожитностей Півдня України: Віктор Іванович Гошкевич (1860–1928) . . . 61     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Валентин Лазуренко – Штрихи до портрета черкаського історика і краєзнавця Миколи Бушина . . . 65     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку

Руслана Маньковська – Сучасні музейні комунікації та перспективи їх розвитку . . . 75     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ірина Петренко – Шкільний музей українсько-болгарської дружби в селі Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області: історія створення і функціонування . . . 85     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Антоніна Мовчун – ). Будинки, як і люди, багато пам’ятають… (Про музейну експозицію Київського університету імені Бориса Грінченка «Історія архітектурної пам’ятки на Бульварно-Кудрявській 18/2») . . . 91     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Вітчизняне пам’якознавство: традиції, досвід, перспективи

Христина Харчук – Формування Городоцького цвинтаря у Львові (друга половина ХVII – кінець ХІХ ст.) . . . 97     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Елєонора Іщенко – Православні культові споруди Сімферополя (кінець ХVIII – початок ХІХ ст.) . . . 104     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 70-річчя початку визволення України від нацистських загарбників

Тамара Вронська, Світлана Лясковська – Система підготовки кадрів органів державної безпеки у роки Великої Вітчизняної війни . . . 111     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Марина Чиркова – Приватне листування як джерело з історії життя цивільного населення періоду тимчасової нацистської окупації (на прикладі Полтавщини) . . . 124     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Табаченко – Дислокація частин та з’єднань 2-ої повітряної армії восени 1943 р. на Полтавщині . . . 133     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Надія Бойко – Будівництво Дніпровського дерев’яного мосту Козинці-Зарубинці (жовтень 1943 року) за спогадами сучасників та очевидців . . . 142     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Джерелознавчі та біографічні студії

Наталія Гаврилишина – Маєтності роду Кочубеїв (ІІ половина XVII – 60-ті рр. XVIII ст.): формування, господарство, географія . . . 149     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Залуцький – Творчо-мистецька діяльність Сидора Воробкевича у контексті національно-культурного життя Буковини другої половини ХІХ століття . . . 158     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олег Бажан, Вадим Золотарьов – “Несу моральну відповідальність за викривлення в органах МВС…”, або Історія покарання екзекутора “масового терору” І. А. Шапіро у часи “хрущовської відлиги” . . . 165     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя

Валерій Левченко, Галина Кязимова – ІV міжнародна наукова конференція “Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри” . . . 177     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Краєвиди рідної землі. Про партнерську співпрацю краєзнавців та «Вікімедіа Україна» . . . 180     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Михайло Делеган – Краєзнавцями Закарпаття започатковано фестиваль «Колочавська ріплянка» . . . 182     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Володимир Дмитрук, Євген Букет – Краєзнавчі форуми на Волині та в Києві: реалії та проекти розвитку . . . 186     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Наукова інформація

Олександр Бонь, Євген Ковальов – Київ і кияни: доба Бориса Грінченка . . . 191     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Тамара Демченко – Депортації як практика “Великого терору” . . . 192     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олена Жам, Наталія Ткаченко – IV-ті Єфремівські читання „Релігійне життя Переяславської землі (ІХ-ХХІ ст.)», присвячені 1025-літтю хрещення Русі . . . 195     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Євген Букет – «Соловецька проща»-2013 . . . 199     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Огляди

Оксана Довгополова – Минуле і сучасне традицій добросусідства Одещини . . . 205     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Анатолій Климов – Вартісний внесок до літератури про Луганськ . . . 206     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Василь Делеган – Репліка читача з приводу однієї версії, або Як московський професор мимоволі підвів ужгородського . . . 208     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

In memoriam . . . 213     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Про авторів . . . 214     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Вимоги щодо оформлення статей . . . 217     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Інститут  проблем виховання НАПН України

Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії НАН України

Національна  спілка краєзнавців  України

 

ІІ  ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

 

Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки в національному освітньому просторі України.

Інформаційний лист-запрошення

Шановні колеги !

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку козацької педагогіки в національному освітньому просторі України», яка відбудеться 25 жовтня 2013 року ( початок о 10.00. за адресою м. Київ. вул. Пирогова 9,

 центральний корпус  НПУ імені М.П. Драгоманова).

Плануються такі  тематичні напрями конференції:

– наукові засади розвитку козацької педагогіки;

– сучасний стан та перспективи впровадження козацької педагогіки в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах;

– теорія та методика козацької педагогіки;

– діяльність громадських організацій, які сприяють розвитку козацької педагогіки.

Голова оргкомітету конференції – Руденко Ю.Д., доктор педагогічних наук, професор  Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

Контактні особи: Руденко Юрій Дмитрович (д. т. 553 – 44 – 72,  м. т. 093 – 912 – 84 – 36), Мельничук Юрій Леонідович (м. т. 096-298 – 11 – 72, електронна адреса – mykray2006@mail.ru), Федоренко Олександр Анатолійович ( м. т. 097 – 243 – 77 – 23, електронна адреса –  Fedorenko 2000@ukr.net).

 

«Наукові студії М.І. Сікорського»

«Наукові студії М.І. Сікорс?...

10-11 жовтня 2013 року в Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» відбулася міжнародна історико-краєзнавча конференція «Наукові студії Михайла Івановича Сікорського», присвячена 90-річчю з дня народження М.І. Сікорського. На конференції були представлені, крім українських, дослідження музейників Російської Федерації (музей народного дерев’яного зодчества «Вітославліци» м. Великий Новгород), республіки Білорусь (Білоруський державний музей народної архітектури та побуту), Литви (Тракайський історичний музей).

До програми конференції було включено 100 доповідей та виступів, загалом у її роботі взяло участь 108 науковців, серед яких – 1 член-кореспондент НАН України, 2 доктори наук, 18 кандидатів історичних наук, 5 кандидатів філософських наук, 1 кандидат мистецтвознавства.

До учасників конференції з вітальним листом звернувся голова Національної спілки краєзнавців, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України Олександр Петрович Реєнт. Плідної роботи, наукових дискусій, нових відкриттів, збагачення цікавими ідеями та відкриттями учасникам конференції побажали заступник директора Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України Віктор Васильович Вечерський та генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Павло Олександрович Довгошия

Учасники конференції відвідали могилу Михайла Івановича Сікорського на Заальтицькому кладовищі, Меморіальну кімнату М.І. Сікорського, ознайомилися з фотовиставкою «Михайло Сікорський. Літопис життя…» в Музеї Заповіту Т.Г. Шевченка.

В актовій залі дитячої музичної школи імені Павла Сениці відбулася презентація колективної монографії «Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу», присвяченої 90-річчю з дня народження патріарха музейної справи М.І. Сікорського. Колективна праця, підготовлена колегами та друзями М.І. Сікорського, є результатом напруженої пошукової роботи всього музейного колективу НІЕЗ «Переяслав». Дослідники мобілізували величезну джерельну базу, залучили до висвітлення теми значну кількість респондентів. Під час написання книги автори використали матеріали архівів, численні спомини сучасників, періодику.

11 жовтня 2013 року в приміщенні районного будинку культури відбувся вечір пам’яті, присвячений 90-річному ювілею видатного музеєзнавця – Михайла Івановича Сікорського. На ньому були присутні учасники Міжнародної історико-краєзнавчої конференції «Наукові студії Михайла Івановича Сікорського», колеги, друзі Михайла Івановича, музейні працівники, жителі міста. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять М.І. Сікорського. Були покладені квіти до могили Михайла Івановича.

Відкрив вечір заступник генерального директора з наукової роботи НІЕЗ «Переяслав» Юрій Віталійович Коптюх. Зі словами пошани виступили представники міської ради та районної державної адміністрації. Сказав теплі слова пам’яті про Героя України М.І. Сікорського та подарував авторські книги його близький друг скульптор Ігор Семенович Зарічний – автор багатьох пам’ятних об’єктів у м. Переяславі-Хмельницькому, зокрема – пам’ятних знаків «Слову о полку Ігоревім» та Тарасу Трясилу, пам’ятника Г.С. Сковороді, що на території педагогічного університету.

На вечорі виступив квартет музичної школи ім. П.Сениці м. Переяслава-Хмельницького «Модус Венді», прозвучали пісні у виконанні працівників Заповідника Наталії Костюк, Олега Малика, Миколи Сидоренка, працівника районного будинку культури Миколи Гриценка, соліста Народного хору «Жайвір» Баришівського районного будинку культури Івана Власого.

У фойє районного будинку культури того дня демонструвалася фотовиставка місцевого фотографа Віктора Сокола «Моє життя – мої музеї», присвячена Михайлу Івановичу Сікорському.

Завершилися Дні пам’яті М.І. Сікорського 14 жовтня 2013 року виступом духовного хору Києво-Печерської Лаври в приміщенні Покровської козацької церкви на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

————————————————————-

 

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у

Міжнародній історико-краєзнавчій конференції

«Наукові студії М.І. Сікорського», присвяченій 90-річчю з дня народження видатного патріарха музейної справи і краєзнавця М.І.Сікорського,

що відбудеться 10-12жовтня 2013 р. у м. Переяславі-Хмельницькому,

Київської області.

На конференції будуть обговорюватися наступні проблеми:

1. Історія Переяславського краю з найдавніших часів до сьогодення. Історіографія історичних та краєзнавчих досліджень Переяславщини. Визначні постаті Переяславщини та їх роль у вітчизняній і світовій історії.

2. Внесок М.І. Сікорського у розвиток музейної справи України. Засновники нових музеїв в Україні. Фундатори музейних колекцій.

3. Проблеми музеєзнавства та стан розвитку музейної справи в Україні.

4. Матеріальна, нематеріальна та духовна культура українського народу. Історико-етнографічне вивчення культури та етнічної історії українського народу на Переяславщині.

5. Актуальні питання охорони, збереження та використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини: стан, проблеми та перспективи. Досвід та практика реставрації, консервації, реабілітації та музеєфікації пам’яток і об’єктів культурної спадщини.

6. Діяльність Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

7. Історія археологічних досліджень на Переяславщині. Новітні археологічні дослідження Середнього Подніпров’я. Археологічні матеріали в музейних зібраннях.

Просимо заявити про участь у конференції, повідомити відомості про автора (авторів) та тему доповіді до 15 вересня 2013 р.

Тексти доповідей надсилати не пізніше 20 вересня 2013 р. на адресу організаційного комітету конференції:

08400, Україна, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Шевченка, 8 або електронною поштою: studiyi@ukr.net

Контактні особи:

Ткаченко Наталія Григорівна, завідувач науково-дослідного відділу Музей історії Української Православної Церкви. Тел.: 097-812-63-88; 04567-5-28-55.

Більченко Інна Валеріївна, завідувач науково-дослідного відділу Меморіальний музей Г.С. Сковороди. Тел.: 099-357-90-91; 093-404-81-00; 04567-5-14-48.

Вимоги до оформлення доповідей учасників:

Тексти доповідей (українською або російською мовою) надсилаються у паперовому та електронному вигляді.

Структура доповіді повинна складатися з наступних блоків:

– Шифр УДК (у лівому верхньому куті);

– Прізвище та ініціали автора, співавторів (у правому верхньому куті, нижче – назва населеного пункту, у якому було підготовлено доповідь);

– Назва доповіді (нижче, по центру);

– Анотація (українською мовою, під назвою доповіді);

– Ключові слова;

– Текст доповіді (містить наступні елементи: постановка проблеми, наукова новизна та актуальність теми, стан наукової розробки проблеми, виклад основного матеріалу дослідження, висновки);

– Список використаних джерел та літератури подається за алфавітом, після тексту статті, згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та охоплює всі наведені у тексті посилання, які подаються за наскрізною нумерацією у квадратних дужках, усередині тексту (напр.: [4, с. 21], де 4 – порядковий номер у списку використаних джерел, 21 – номер сторінки);

– Прізвища та ім’я автора, співавторів (англійською мовою, у правому верхньому куті, нижче – назва населеного пункту, у якому було підготовлено доповідь);

– Назва доповіді (англійською мовою, нижче, по центру);

– Ключові слова (англійською мовою, нижче);

– Анотація (англійською мовою, нижче);

– Ілюстрації (за їх наявності у доповіді) повинні бути чіткими та контрастними. Під ілюстрацією проставляється її порядковий номер та зазначається назва ілюстрації;

– Ширина таблиць (за їх наявності у доповіді) не повинна перевищувати ширину тексту. Над таблицею проставляється її порядковий номер та зазначається назва таблиці.

Доповідь повинна бути набрана у текстовому редакторі MS Word, шрифтом Times New Roman, 14 кеглем із інтервалом 1,5. Поля сторінки: верхнє та нижнє – 2 см., ліве – 3 см., праве – 1,5 см. Обсяг доповіді – 8-12 сторінок формату А4. Нумерацію сторінок не проставляти.

Відомості про автора (авторів) необхідно оформити за наведеною схемою: прізвище, ім’я, по-батькові (повністю), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи та посада, контактні телефони та адреса (адреси).

Відповідальність за достовірність поданих фактів, цитат, цифр, прізвищ тощо несуть автори матеріалів. Організаційний комітет залишає за собою право відхиляти неякісні матеріали без пояснення причин.

Запрошення на конференцію буде надіслано учасникам додатково.

Проїзд, проживання та харчування – коштом учасників. Оргкомітет конференції пропонує учасникам інформацію про місця та умови проживання і харчування.

Матеріали конференції будуть опубліковані в збірнику наукових праць «ПЕРЕЯСЛАВІКА».

Організаційний комітет конференції

Додаток ІДодаток ІI

Вшанування пам’яті видатного державного та громадського діяча, Героя України, Академіка П.Т.Тронька

А що МИ залишимо нащадкам?...

12 вересня 2013 року минуло два роки з дня смерті видатного державного та громадського діяча, Героя України, Академіка П.Т.Тронька.
Правління Фундації імені П.Т.Тронька зініціювало щорічні збори представників громадськості із вшанування пам’яті П.Т.Тронька.
З благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета участь у заходах взяв керуючий справами Київської патріархії, намісник Свято-Михайлівского Золотоверхого монастиря єпископ Вишгородський Агапіт.
Цьогорічні збори розпочалися з покладання квітів на могилі покійного П.Т.Тронька на Байковому кладовищі.
Перед початком засідання, яке відбулося в актовій залі Київської православної богословської академії у Михайлівському соборі Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря була відслужена заупокійна панахида, яку очолив намісник монастиря Преосвященний єпископ Агапіт.
Довідка. П.Т.Тронько особисто ініціював і доклав вирішальних зусиль для відтворення у Києві пам’яток часів України-Руси: Золотих воріт, ансамблю Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври. Був головою Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України (1995-2001) та головою правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996–2011).
 
Прес-центр
Свято-Михайлівского Золотоверхого монастиря
 
Фото – Петро Ушкалов

Вітаємо!

24 серпня Указом Президента України № 448/2013 “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України” за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм Орденом “За заслуги” ІІ ступеня нагороджено голову Національної спілки краєзнавців України Олександра Петровича Реєнта.

Правління НСКУ, Президія Правління, голови обласних організацій Спілки щиро вітають Олександра Петровича з цією високою державною відзнакою.

У Києві відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України

12 липня 2013 року у Києві, в конференц-залі Інституту історії України НАНУ (вул. Грушевського, 4, 2 поверх) відбувся Пленум правління Національної спілки краєзнавців України.

Цього дня спілчани відзначили день народження першого голови НСКУ, академіка Петра Тимофійовича Тронька (1915-2011). У програмі роботи Пленуму – покладання квітів на могилу П. Т. Тронька на Байковому цвинтарі, вручення Премії його імені, започаткованої цьогоріч Спілкою, а також розгляд питань щодо організації роботи наукового інституту краєзнавства та обговорення поточних проектів НСКУ.

Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у чотирьох номінаціях. Цього року премія вручатиметься вперше. На вручення запрошена донька академіка, керівник благодійної організації «Фундація Героя України, академіка П. Тронька» Лариса Тронько.

У першій номінації “За висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька” премію присуджено посмертно Юрію Данилюку (1958—2005) — одному з ініціаторів відновлення діяльності Спілки краєзнавців, автору понад 300 наукових праць із краєзнавчої тематики та проблем політичних репресій 1920—1980-х рр. в УРСР. Також у цій номінації премію отримають Марія Вощевська — дослідниця історії рідного села Галиця на Чернігівщині та Дмитро Мохорук — відомий колекціонер і автор багатьох художньо-краєзнавчих творів з Івано-Франківщини.

У другій номінації “За науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві” Президія правління визначила лауреатами члена правління НСКУ Василя Устименка (м. Київ) — автора, співавтора, упорядника понад 20-ти книжок краєзнавчого характеру і Віктора Прокопчука — директора Наукової бібліотеки, професора Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, доктора історичних наук, члена правління НСКУ.

Третя номінація — “За внесок у музейну та пам’яткоохорону справу” — Віра Комзюк (Волинська обл.) — завідувач Літературно-меморіального музею Лесі Українки, Наталія Пушкар (Волинська обл.) — головний хранитель Волинського краєзнавчого музею, Наталія Булаєвська (Київська обл.) — член правління НСКУ, заступник голови правління Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Заслужений працівник культури України, автор понад 100 публікацій, присвячених краєзнавчій та пам’яткоохоронній роботі.

У четвертій номінації “За видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо” премію Петра Тронька присуджено Станіславу Аржевітіну – члену правління НСКУ, творцю музею-скансену «Старе село» в с. Колочава на Закарпатті, автору трьох книг з історії краю, Валерію Мельнику — автору десятків книг, кількох сотень краєзнавчих та природничих публікацій, присвячених Волині та авторському колективу праці “Криві Коліна крізь терни і роки. В історії села — історія України” (Черкаська обл.): доктору економічних наук Володимиру Мовчану, поету Івану Нерубайському та краєзнавцю, колишньому директору школи Василю Олійнику.

Усім нагородженим присвоюється звання “Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька” з врученням Диплома, почесного знака і грошової премії у розмірі 500 грн за кожну номінацію.

Див. також:

Анонс:

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2051423 – Громадський простір

http://www.osvita.org.ua/news/72025.html – Освітній портал

http://nauka.in.ua/opportunities/actions/article_detail/8951 – Український науковий клуб

http://news.ukrhome.net/content/22793237/ – ukrhome.net

http://regionews.ua/node/104631 – RegioNews

http://www.istpravda.com.ua/short/2013/07/10/129862/ – Історична правда

http://uk.wikinews.org/wiki/Визначені_лауреати_Премії_імені_академіка_Петра_Тронька – Вікіновини

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/52478/ – Волинська правда

Звіт:

http://www.day.kiev.ua/uk/news/120713-spilka-kraieznavciv-cogorich-upershe-vruchit-premiyu-im-petra-tronka – газета “День”

http://www.ukurier.gov.ua/uk/news/vitayemo-z-nagorodoyu/ – Урядовий кур’єр

http://oblrada.ck.ua/novini/1368-cherkask-krayeznavc-stali-laureatami-vseukrayinskoyi-premyi.html – Черкаська обласна рада

http://www.trubyna.org.ua/novyny/zakarpatets-stav-pershym-laureatom-premiji-imeni-akademika-petra-tronka/ – “Трибуна”, новини Закарпаття

http://www.kray.ck.ua/districts-news/item/6240-premiya-imeni-petra-tronka-—-u-talnivtsiv#.UidYWn9s9LQ – Черкаський край

http://www.silskivisti.kiev.ua/18978/print.php?n=18545 – “Сільські вісті”

http://www.viche.lutsk.ua/troye-volynyan-staly-laureatamy-vseukrayinskoyi-premiyi-nacionalnoyi-spilky-krayeznavciv-ukrayiny-id15339/ – Віче-інформ

http://www.volynnews.com/news/society/troye_volynyan_otrymaly_premiyu/ – Волинські новини

http://dzvin.org/krajeznavtsi-z-cherkaschyny-staly-laureatamy-vseukrajinskoji-premiji/ – Газета “Дзвін”

http://visnyk.lutsk.ua/2013/07/17/troh-volynyan-krajeznavtsiv-vidznachyly-vseukrajinskoyu-premijeyu/ – Газета “Вісник і К”

http://zik.ua/ua/news/2013/07/16/419508 – ZIK

Щирі вітання!

Щирі вітання!...

Вельмишановний Олександре Петровичу!

Краєзнавці Січеславщини (Дніпропетровщини) щиросердно вітають Вас з днем народження!

Бажаємо Вам міцного здоровя, творчої наснаги, добробуту і довголіття.

Віримо, що завдяки Вам краєзнавчий рух отримає новий стимул до свого розвитку, а ми в свою чергу підтримаємо Вас.

Нехай Вас супроводжують по життю  щирі друзі і близькі, приязні колеги і однодумці. Позитивного Вам настою та емоцій.

Хай здоров’я, радість і достаток,
Сиплються не мов вишневий цвіт,
Хай малює доля з буднів свято,
І дарує Вам багато літ!

Ми Вас любимо, шануємо і зичимо Вам здоров’я, благополуччя, наснаги, всіляких гараздів в подальшому житті і Вашій самовідданій праці на користь України.

Правління Дніпропетровської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України

До привітань також долучається Правління Національної спілки краєзнавців України, правління всіх обласних організацій НСКУ.

Експедиція на Яготинщину

Експедиція на Яготинщину...

З метою зібрання матеріалу для фундаментального ілюстрованого публіцистично-документального видання ,,Краєзнавча Шевченкіана України”, присвяченого 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка була організована і проведена 24 квітня 2013 року Науково-краєзнавча експедиція Національної спілки краєзнавців України на Яготинщину. Основними завданнями експедиції було зібрання краєзнавчого матеріалу про перебування на Яготинщині Т.Г. Шевченка, подвижницьку діяльність графа Кирила Розумовського, мистецьку спадщину видатної художниці Катерини Білокур.

Особливе значення має перебування в Яготині Т. Г. Шевченка. Вперше він приїхав сюди в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М. Г. Рєпніна. Тут він намалював автопортрет, написав поему “Тризна”, яку присвятив доньці М. Г. Репніна Варварі. Шевченко був у Яготині і в 1844, 1845 та 1859 роках. До Яготинської доби відносяться його «Археологические записи …», малюнок сепією «Шевченко малює селянський двір», та повість «Близнецы». «Всі дні мого перебування колись в Яготині є й будуть для мене низкою чудових спогадів», — писав Т. Г. Шевченко з далекого заслання до В. М. Рєпніної у березні 1850 року.

Участь у експедиції взяли 35 осіб. Серед них – керівники Національної спілки краєзнавців України, фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, науковці Інституту Історії України НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України. Учасники відвідали об’єкти біля річки Трубіж, с. Богданівка (Музей-садибу Катерини Білокур), Яготин (Свято-Троїцький храм (собор), пейзажний парк Садиби Яготин, Музей «Флігель Тараса Шевченка», Яготинську картинну галерею).

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я у минулому і сьогоденні»

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

ДВНЗ «Національний гірничий університет»

Інститут гуманітарних проблем

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Інформаційний лист

Шановні колеги! Запрошуємо до участі у ІІ Всеукраїнській краєзнавчій конференції

«Побут, етнографія і фольклор Придніпров’я[*] у минулому і сьогоденні»,

що відбудеться 29 березня 2013 р.

Пропонується розглянути питання в межах наступних напрямків:

  • Історико-етнографічні особливості населення Придніпров’я
  • Історія повсякденності мешканців Придніпров’я

 Рукописи мають бути оформлені у відповідності з сучасними вимогами. Для участі в конференції просимо подавати матеріали не пізніше 20лютого 2013 р. в електронному вигляді (диск CD або DVD) обсягом до 0,5 умовного друкованого аркуша (до 20 тис. знаків, текстовий редактор Word 97 і вище, шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал 1,5 з полем 20 мм з усіх боків) разом з друкованим примірником за підписом автора або надсилати електронною поштою (адреса зазначена нижче). Основні вимоги: 1) у першому рядку ліворуч вказують індекс УДК; 2) прізвище ім’я по батькові друкувати праворуч згори, 3) нижче через 2 інтервали назва матеріалу великими літерами по центру; 4) по центру нижче назви анотація і ключові слова українською, російською і англійською мовами; 5) Список використаних джерел в кінці тексту в алфавітному порядку, посилання в тексті в квадратних дужках: перша цифра – номер посилання, через кому друга цифра – сторінка (приклад [3, с.15]).

До матеріалів додаються відомості про автора, в яких слід вказати прізвище, ім’я, по батькові автора, науковий ступінь та звання, місце роботи, посаду, сферу наукових інтересів, робочу та домашню адреси, контактні телефони; вказати необхідність у помешканні. Матеріали конференції будуть опубліковані у часописах НГУ, зареєстрованих ВАК України як фахові видання з історії. У зв’язку з вимогами ВАК до публікації просимо обов’язково включати такі елементи: мета, об’єкт і предмет дослідження, історіографія питання, джерела, а також відповідні посилання на літературу і джерела. Оргкомітет залишає за собою право відбору матеріалів. Матеріали надіслані після 20 лютого до розгляду не приймаються.

 

Адреса оргкомітету: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19, корп. 1, кім. 68, НГУ, Інститут гуманітарних проблем ім. П.Т.Тронька, кафедра історії та політичної теорії.

 

Тел.: (0562) 46-90-45                                                                                              

Заявки надсилати за адресою:                                                         E-mail: alkigor@ukr.net

Матеріали для публікації надсилати за адресою:                          E-mail: bogdan.gall@gmail.com

Відповідальний секретар, доцент                                                                          І.О.Кочергін




[*] Придніпров’я – регіон, який переважно співпадає з межами сучасної Дніпропетровської області, але також включає в себе частину територій колишніх Вольностей Запорозьких та Катеринославської губернії.