Архів категорії: Донецька обласна організація

У СВЯТОГІРСЬКУ ТЕПЕР Є ВУЛИЦЯ ІМЕНІ СІБІЛЬОВА

Святогірська міська рада на виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» 20 жовтня ц.р. ухвалила рішення про перейменування низки міських вулиць. Тепер у духовному та рекреаційно-туристичному центрі Донеччини є вулиці Соборна (Комсомольська), Курортна (60 років Жовтня), Шкільна (Леніна), Г.Сковороди (Свердлова). а вулицю Жовтневу перейменували у вулицю імені Миколи Сібільова.

Микола Вікентійович Сібільов – археологр, музейник, краєзнавець. Він зробив неоціненний внесок у збереження цінних музейних експонатів, пропаганду знань про Слобожанський край, особливо про території Ізюмщини та Святогіря.

М.Сібільов народився 2 лютого 1873 р. у м. Глухів Чернігівської губернії. У 1912 р. переїхав до м. Ізюм Харківської губ. Тут він зайнявся археологією та історією краю. Відкрив понад 350 стоянок первісних людей, древніх поселень, городищ, могильників. Зібрав у Придінців’ї більше 60 тисяч предметів побуту, знарядь праці наших далеких предків. Майже всі знахідки стали експонатами Ізюмського краєзнавчого музею, відкритого 1920 року, ініціатором та першим директором якого і став невтомний краєзнавець. Свої археологічні відкриття і знахідки на територіях Ізюмського, Слов’янського, Краснолиманського та Артемівських районів М.В.Сібільов описав у чотирьох книгах «Древности Изюмщины» та в деяких наукових статтях.

З 1934 р. М.В.Сібільов жив у Святогірську, продовжував археологічні дослідження. Разом з дружиною С.М.Одинцовою створювали краєзнавчий музей, директором якого призначили Софію Миколаївну. У 1936 р. М.Сібільова зарахували ст. науковим співробітником Інституту археології АН України.

Війна, нав’язана фашистською Німеччиною, змусила шукати можливість зберегти хоча б найцінніші експонати Ізюмського та Святогірського музеїв. У Святогірську Сібільову вдалося закопати чимало експонатів, деяку частину переправити до Уфи. Тільки у 2008 р. краєзнавцям вдалося віднайти яму, у якій Сібільов у 1942 р. сховав від окупантів музейні експонати. Завдячуючи подвижництву таких людей, як М.В.Сібільов, ми дізнаємося про минуле, зберігаємо свою пам’ять. А ім’я невтомного краєзнавця справедливо увічнено у назві вулиці, у його честь у Святогірську започатковані “Сібільовські читання”.

Віктор Скрипник, голова Слов’янської краєзнавчої організації, член НСЖУ.

Своє ім’я залишив у віках

Колова комісії з присудження премії імені М.Петренко Валерій Романько (в центрі) з лауреатами 2015 року Оксаною Гарною та Миколою Шакіним
Голова комісії з присудження премії імені М. Петренка Валерій Романько (в центрі) з лауреатами 2015 року Оксаною Гарною та Миколою Шакіним

Таку назву мав літературно-мистецький захід, який пройшов 19 вересня цього року у Слов’янській центральній міській бібліотеці – у день архангела Михаїла земляки вшанували відомого українського поета, автора безсмертної пісні «Дивлюсь я на небо…» Михайла Миколайовича Петренка. Відмітити 198-у річницю від дня його народження та вшанувати нових лауреатів премії імені Михайла Петренка в той суботній день зібралися краєзнавці, бібліотекарі, вчителі, учнівська та студентська молодь, викладачі місцевого педагогічного університету, воїни національної гвардії України, гості з Краматорська, Харкова, Києва.

Захід розпочався з покладання квітів до меморіальної дошки М. Петренку, яка розміщена при вході до бібліотеки. Промови виголосили секретар Слов’янської міськради, в.о. голови міськвиконкому Олег Зонтов, голова правління Донецької обласної краєзнавчої організації Валерій Романько.

Перша частина заходу розпочалася з привітання Лариси Мамедової, директора міської бібліотеки, у стінах якої вже традиційно проходять Петренківські свята, бібліотекарі якої кожного року готують широкі книжкові виставки, присвячені пам’яті поета – не став винятком і цей рік.

З хвилюванням присутні прослухали пісню «Дивлюсь я на небо…» у виконанні знаменитого земляка Анатолія Солов’яненка. Пісню «Слов’янськ» представила місцевий композитор Наталія Рамазанова, яка й написала музику на слова М.Петренка.

Директор Слов’янського педліцею Оксана Бабенко розповіла про історію створення кімнати пам’яті М.Петренка та про її роль у популяризації життя і творчості знаменитого земляка. Про проведення Петренківських заходів у міських школах говорив начальник відділу освіти Вадим Овчаренко. У виконанні учнів шкіл №1 та №8 прозвучали вірші Михайла Петренка.

Розмову про те, як зберігається пам’ять про М.Петренка продовжив доцент педуніверситету Валерій Романько – на слайдах присутні побачили пам’ятні петренківські місця, окремі видання, присвячені його життю та творчості. На високому рівні виконали українські пісні концертмейстер ДДПУ Олена Кравцова та бібліотекар Тетяна Малишко.

У другій частині свята відбулося вшанування дипломантів та лауреатів ІV Всеслобожанської літературно-мистецької премії імені Михайла Петренка, яку з 2012 року започаткувала Донецька обласна краєзнавча організація. Згідно рішення комісії від 5 вересня цього року дипломами за участь у конкурсі відзначені аспірант Донбаського педуніверситету Ярослав Слуцький, учитель-пенсіонер з Красноармійського району Донецької області Діана Білоконь, учениця ЗОШ №4 м. Слов’янська Олександра Капнік та член літоб’єднання «Світанок» Євгенія Корабльова.

Лауреатами премії імені М.Петренка за 2015 рік стали поет і журналіст Олександр Романько (м. Слов’янськ) у номінації «Поезія»; у номінації «Пропаганда життя і творчості М.Петренка» – учитель Оксана Гарна (с. Високопілля Олександрівського району) та краєзнавець і меценат Микола Шакін (м. Харків). Голова комісії з присудження премії Валерій Романько та начальник відділу культури Слов’янської міськради Марина Олійник вручили переможцям посвідчення, дипломи, нагрудні знаки та грошову винагороду. До речі, кошти на премію виділив цьогорічний лауреат, підприємець Микола Шакін.

Лауреатів Петренківської премії та усіх присутніх привітали полковник Нацгвардії Михайло Гринишин, редактор газети «Донеччина» Ігор Зоц. Валентина Шабанова повідомила про те, що 24 серпня 2009 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії Петром Остафійчуком та Юрієм Іващенком було відкрито малу планету під номером 274843, яку назвали «Михайло Петренко» – іменем українського поета. Вона подарувала словянцям копію свідоцтва за номером 35, яка засвідчує цю подію.

Під кінець заходу присутні з хвилюванням прослухали пісню «Сокіл» – слова Алли та Віктора Антоненків, музика В. Лукянченка. Про те, як створювалася пісня, як уперше вона прозвучала у виконанні Миколи Федотова у перший день 2013 року, розповів один із її авторів Віктор Антоненко.

Присутні покидали гостинну залу центральної міської бібліотеки з надією, що рівно через рік, у день святого Михаїла, зберуться тут знову, щоб вшанувати талановитого поета-земляка Михайла Петренка та нових лауреатів конкурсу його імені.

Валерій Романько, голова правління Донецької обласної організації НСКУ, голова комісії з присудження премії імені Михайла Петренка

Звітували краєзнавці Cлов’янська

DSC_000511 червня у читальній залі Донбаського державного педагогічного університету пройшов обласний краєзнавчий захід відкрите засідання правління ДонОО НСКУ, на якому про свої досягнення звітували дослідники рідного краю – наші земляки. У гості до слов’янців були запрошені краєзнавці з Артемівська, Димитрового, Дружківки, Костянтинівки, Краматорська, Красноармійська. Зацікавленість питаннями краєзнавства виявили представники освіти та культури міста й району – на захід прибули учителі та бібліотекарі Слов’янська та Слов’янського району. Від імені ректорату педуніверситету гостей привітав проректор, кандидат історичних наук С.М.Швидкий. Велику й цікаву виставку краєзнавчої літератури підготували бібліотекарі читального залу наукової бібліотеки ДДПУ.

Захід розпочався відео кліпом про рідне місто та піснею «Любимый мой Славянск» відомого барда-земляка Геннадія Тимофєєва. Подальші слайди нагадали присутнім про ті герби, які мав за свою довгу історію місто Слов’янськ.

Про досягнення краєзнавців Донецького краю розповів голова правління Донецької обласної краєзнавчої організації Валерій Романько. Він наголосив на тому, що даний захід проходить у рік, багатий на краєзнавчі ювілеї: 370 років від заснування міста Слов’янська, 25 років виповнилося Донецькій краєзнавчій організації, 90 років від дня заснування Національної спілки краєзнавців України. Валерій Іванович коротко повідомив про ювілейний пленум НСКУ, який пройшов у Харкові 27 травня і у роботі якого він взяв участь – із всеукраїнської трибуни голова ДонОО розповів про успіхи й проблеми краєзнавців Донеччини, в тому числі про досягнення слов’янських дослідників рідного краю.

Від імені голови правління НСКУ О.П.Реєнта Валерій Іванович вручив відомчі відзнаки групі краєзнавців. Серед нагороджених були й наші земляки: грамотою НСКУ відзначена заступник директора СКНАУ Т.К.Лисак, званням «Почесний краєзнавець України» – провідний науковий співробітник зі Святогірська В.М.Дєдов.

А потім про свої особисті досягнення звітували слов’янські краєзнавці – члени НСКУ: Володимир Давиденко, Володимир Дєдов, Тетяна Лисак, Геннадій Плотниченко, Марія Рижкова, Валентина Рогова, Валерій Романько, Віктор Скрипник. На жаль, не всі з тих, хто стоїть на обліку, змогли бути на цьому заході, але їхні фото, біографічні відомості та внесок у краєзнавство було висвітлено на екрані з нового біографічного довідника «Краєзнавці Донеччини», який уклав та видав на початку цього року В.І.Романько.

На зібранні розглянуто заяви молодих дослідників рідного краю бібліотекаря Тетяни Ремпель та вчителя Наталії Магули, які побажали вступити до лав краєзнавців й прийнято рішення рекомендувати правлінню НСКУ прийняти їх до Національної спілки краєзнавців України.

Від імені гостей виступили Олег Максименко з Краматорська та Діана Бєлоконь з села Петрівка Красноармійського району.

Після обідньої перерви гостям була запропонована екскурсія по Петренківським місцям Слов’янська.

Краєзнавчий захід підтвердив – на Донеччині багато зроблено по дослідженню історії рідного краю, і в авангарді цієї відповідальної й почесної місії йдуть краєзнавці Слов’янщини. Але попереду ще багато роботи. Присутні зійшлися на тому, що виховувати патріотизм, любов до свого краю необхідно у тісному поєднанні з вихованням національно-державницької свідомості, розуміння того, що Донеччина – це давня, прекрасна й невід’ємна частина України.

 

Олександр Романько. Член НСКУ, НСЖУ

Вагомий внесок у шевченкознавство Донеччини

З історії вшанування ШевченкаРоманько В.І. З історії вшанування Т.Г.Шевченка у Слов’янську. – Слов’янськ: Вид-во Б.І.Маторіна, 2015. – 107 с.

У Слов’янську вийшла з друку книга, яка присвячена проблемі вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка у цьому місті донецького краю. Її автор – член НСПУ, краєзнавець, доцент Донбаського державного педагогічного університету Валерій Романько.

Безпосередній учасник, а часто й ініціатор багатьох шевченківських заходів міського, обласного й навіть всеукраїнських рівнів, автор наводить історичні факти, які свідчать, що мешканці міста Слов’янська Донецької області здавна шанують великого сина українського народу Т.Г.Шевченка, що на цій землі проживає багато вірних синів та дочок України, продовжувачів святої справи Великого Кобзаря.

Особливу увагу укладач приділив ювілейній даті – 200-річчю від дня народження Кобзаря. Вагомий внесок у справу вшанування духовного батька української нації у Рік Т.Г.Шевченка внесли краєзнавці Донеччини, члени Національної спілки краєзнавців України – вони стали ініціаторами та учасниками багатьох добрих справ з вшанування Кобзаря на донецькій землі.

Безмірна кількість шевченківських заходів, щира й вірна любов до духовного надбання Великого Кобзаря мешканців Слов’янщини – усе це, зафіксоване автором, свідчить, що пам’ять про Тараса Григоровича Шевченка жила, живе і буде вічно жити на цій древній українській землі. Разом з тим автор жалкує з того, що значна частина населення Слов’янщини ще не сприйняла хвилюючу й правдиву поезію Кобзаря як інструмент до дії – вірно й щиро любити Україну, бути готовими стати на її захист у важкі періоди її історії.  (додається обкладинка книги).

Віктор Скрипник. Член НСЖУ. Почесний краєзнавець України.

 

Продовжувати читання Вагомий внесок у шевченкознавство Донеччини

Чому вчителі Костянтинівського району обурилися, почувши доповідь про “руський мір”?

10523688_806856549351918_476152798996126533_o-300x20025 березня ініціативна група членів Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України провели в Костянтинівці, на базі районного відділу освіти наукову конференцію на тему «Заселення північної Донеччини в ХVII – ХІХ столітті».

В конференції прийняли участь голова Артемівського осередку, член правління ДОО НСКУ, старший науковець Артемівського краєзнавчого музею І. А. Корнацький, голова Дружківського осередку, член правління ДОО НСКУ В. В. Качур, аспірант Донецького Національного університету, член НСКУ Білько Д. В., голова Костянтинівського осередку, член правління ДОО НСКУ В. Б. Березін, член НСКУ, заслужений вчитель України, топоніміст М. О. Щвець, член НСКУ, голова Донецького Обласного Товариства ім. Олекси Тихого Шаповалов Є. О.

Це не перша конференція на цю тему, яку проводять краєзнавці регіону. До цього такі заходи відбулися в Красноармійську, Дружківці.

Головний доповідач Ігор Корнацький з Артемівська чітко і прийнятно на прикладах багаточисельних посилань на достойні джерела впевнено довів зворотнє. Більш ніж дві треті населення на донбасі завжди складали українці. Інших націй було багато. Після колонізації українських земель російські царі кого тільки не завозили на Донбас: серби, волохи, росіяни, греки, євреї – це тільки короткий перелік національностей, які завжди проживали у нас. Але основною, титульною нацією тут були українці.

Володимир Качур довів такі ж тези шляхом посилання на відомого літописця Макарієвського. Дмитро Білько наглядно розповів про те, як свого часу з’явилося таке явище, як «Руський мір», про його задачі і цілі. Саме руками активістів «Руського міру» минулої весни було розпалене протистояння на Донбасі, заведені до нас російські війська, розпочато російсько-українську війну.

Наприкінці конференції після виступу аспіранта ДонНУ Дмитро Білько про «руський мір», яке з великим інтересом і «на ура» (!) сприймалося в Дружківці та інших містах області, – з залу прозвучало кілька обурених голосів вчителів, що вимагали “не відхилятись від теми» … Явно, що правда про агресивну фашистську політику Росії щодо України і саме Донбасу їм була не до душі. Моя доповідь, в якій я представив Тихого, як передового вчителя, який, навіть в ті далекі 60-ті, крім усього іншого, піднімав і проблему заселення Донеччини, так само викликала невдоволення тієї ж групки вчителів. Вони, чомусь, всі сприйняли, як критику, і критику саме на їх адресу. Складалося враження, що «на злодієві шапка горить». Учитель з Віролюбівки став розповідати, як вони патріотично виховують молодь. Але метою нашої конференції було зовсім не те, що представили вони собі. Ми прийшли в науковому ракурсі розповісти про те, що сьогодні переживає Донеччина і як цьому протистояти. Без усвідомлення, хто наш ворог і якими методами він наступає, неможливо з ним боротися! Але склалося враження, що вороги у нашому розумінні і у розумінні деяких вчителів історії – різні.
А от молоді вчителі, які нещодавно закінчили ВНЗ були налаштовані зовсім протилежно. Вони жадібно ковтали кожне слово, сказане лекторами. А вечором після лекції одразу п’ятеро з них запросилися до мене в друзі на Фейсбуці. Це я вважаю головним досягненням нашої роботи! Продовжувати читання Чому вчителі Костянтинівського району обурилися, почувши доповідь про “руський мір”?

Донецька обласна конференція відбулася тільки з другої спроби

CIMG4514Перше зібрання у Красноармійську мало статус тільки міськрайонного, на якому все ж плідно обговорено питання діяльності цього регіону Донеччини.

Уже традиційно члени Донецької обласної краєзнавчої організації збираються на початку року, щоб підбити підсумки роботи за рік минулий й обговорити завдання на перспективу. Як правило, таке масове представництво дослідників рідного краю з багатьох міст та селищ Донеччини проходило в обласному центрі, у затишній та гостинній залі наукової бібліотеки ім. Н.К.Крупської. У зв’язку з тим, що зараз Донецьк знаходиться під тимчасовим контролем так званої ДНР, зібратися там немає можливості.

На 11 лютого ц.р. було заплановано провести обласну краєзнавчу конференцію у місті Красноармійську, де гостей зі щирістю погодилися прийняти працівники міського історичного музею. Але напередодні, 10 лютого, нагло й без попередження сепаратистами та російськими найманцями було обстріляно ряд населених пунктів, особливо дісталося того дня мешканцям міста Краматорська та села Гродівки Красноармійського району. Прислухавшись до порад облдержадміністрації про небезпеку пересування, головою обласної краєзнавчої організації було прийнято рішення краєзнавцям не обов’язковим виїзд до Красноармійська. І все ж зібрання відбулося: з’їхалися з навколишніх сіл Красноармійського району – Людмила Овсяник з с. Миколаївка, Діана Бєлоконь з с. Петрівка, Наталія Семенюк з с. Сергіївка, Людмила Жовнір з Родинського, Сергій Луковенко з Димитрового, Віктор та Андрій Батицькі з Добропілля, чимало з Красноармійська на чолі з головою міської організації Євгеном Гайворонським: учителі, бібліотекарі, представники засобів масової інформації, працівники історичного музею з директором Юлією Костюченко… Не змогли відійти від шоку делегати з села Гродівки – їх можна зрозуміти, то їх звідти й не було. Зі Слов’янська з відповідними труднощами через блокпости, що за Краматорськом та Костянтинівкою,  до Красноармійська приїхав голова Донецької облорганізації краєзнавців Валерій Романько – у такий день він не міг залишити своїх побратимів наодинці.

У Красноармійську на фоні тих подій, що відбулися у 2014 році, коли з 12 квітня по 5 липня був окупований Слов’янськ, а потім чорна чума сепаратизму покотилася до Донецька й охопила значну територію Донеччини, Валерій Романько довів, що краєзнавці все ж встигли чимало зробити добрих справ. Використовуючи слайди, керівник донецьких краєзнавців нагадав, що, не зважаючи на нелегкий час, краєзнавці провели чимало Шевченківських заходів, гідно відмітивши ювілей Кобзаря; видано ряд краєзнавчих видань, проведені презентації, декілька осіб взяли участь у обласних та всеукраїнських конференціях, друкувалися чисельні статті у місцевих газетах… Продовжувати читання Донецька обласна конференція відбулася тільки з другої спроби

Звернення учасників Донецької обласної звітно-виборчої краєзнавчої конференції до земляків, дійсних членів НСКУ, у зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій області

14 березня, у суботу, зібралися делегати від первинних краєзнавчих організацій Донецької ОО НСКУ на свою звітно-виборчу конференцію у місті Костянтинівка. Приїхати на обласний захід змогли тільки представники тих організацій, які знаходяться на території, підконтрольній українській владі: Артемівськ, Дружківка, Красноармійськ, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ. Зважаючи на відповідні труднощі приїзду з Маріуполя, було домовлено зв’язок з ними тримати в електронному та телефонному режимах.

Не мали можливості прибути представники з Донецька, Єнакієвого, Сніжного, де є міські краєзнавчі організації НСКУ.

Ми, делегати Донецької обласної краєзнавчої конференції, звертаємося до своїх побратимів, які є членами Національної спілки краєзнавці України.

На даний момент краєзнавці Донеччини дійсно відчувають певні труднощі: частина Донецької області окупована сепаратистами, чимало населених пунктів знаходяться під владою так званої ДНР. Складною залишається ситуація й у звільнених містах та селищах шахтарського краю, значно погіршився матеріальний рівень та морально-психологічний стан значної частини населення. Тому краєзнавці мають обмежені можливості для повноцінної продуктивної праці, тісного й ділового спілкування,  навіть здачі звітів, членських внесків тощо.

Але не зважаючи на важку ситуацію, ми чимало зробили за минулий 2014-й рік: є друковані видання, проведено чимало конференцій, презентацій, творчих вечорів; у ряді міст продовжують працювати краєзнавчі клуби-об’єднання; на достатньо високому рівні ми зустріли 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка; все більше залучається молоді до вивчення історії рідного краю. Нашим завданням і надалі залишається дотримання вимог Статуту НСКУ, ще активніше слід проводити «свою діяльність відповідно до Конституції України» (п.1.1.), «виховувати в громадян почуття національної самосвідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов’язаних із ним своєю долею…» (п.1.4.).

На жаль, поодинокі члени НСКУ, які є мешканцями донецького краю, у зв’язку із ситуацією, яка склалася в Донбасі, піддавшись брехливій путінсько-фашистській пропаганді, втратили тверду національно-патріотичну позицію, у своїх усних висловлюваннях чи друкованих публікаціях порушують не тільки основні положення Статуту НСКУ, а й Конституції України. Окремі учасники конференції, що відбулася у Костянтинівці, називали імена деяких членів НСКУ, які, на їхню думку, мають сепаратистські погляди. Але окремо ці персоналії не обговорювалися, рішення про їхню позицію не приймалися. Щоб звинувачувати у порушенні Статуту НСКУ та Кодексу етики краєзнавця тими чи іншими членами НСКУ, потрібно, якщо це буде необхідно, створити спеціальну комісію, мати конкретні факти. І на окупованих територіях, як свідчать повідомлення звідти, краєзнавці проводять цікаві заходи з історії рідного краю, в цілому намагаються показати правдиву й об’єктивну історію.

Якщо ж хтось із членів НСКУ прийняв рішення з якихось причин залишити лави Національної спілки, пропонуємо подати заяву голові міської організації чи на ім’я голови Донецької обласної краєзнавчої організації В.І.Романьку. Правління ДонОО з розумінням підійде до таких заяв і прийме об’єктивне рішення.

Ми, учасники обласної конференції, вважаємо усіх членів НСКУ, які знаходяться на даний час на обліку в Донецькій обласній організації, дійсними членами НСКУ, на якій би території вони сьогодні не проживали: підконтрольній українській владі чи під контролем так званої ДНР. Ми закликаємо вас і надалі продовжувати досліджувати історію рідного краю об’єктивно і правдиво, стояти на інтересах української державності, «проводити свою діяльність відповідно до Конституції України», як того вимагає Статут НСКУ.

Ми думаємо, що так і буде. Віримо, що на Донеччині знову настане мир, і ми повернемося до повноцінної праці у межах усталених офіційних кордонів єдиної самостійної й незалежної України, як і раніше, будемо збиратися своєю дружньою краєзнавчою родиною для вирішення величних і відповідальних завдань, які стоять перед членами НСКУ. А кожна людина, яка проживає в Донбасі, твердо віритиме в те, що тільки у складі єдиної й неділимої України, у мирі й злагоді разом з українцями будуть дружньо проживати представники інших національностей.

Бажаємо вам миру та злагоди, величних успіхів на ниві українського краєзнавства! Щастя й злагоди у кожній вашій родині!

 

Учасники Донецької обласної краєзнавчої конференції.

Місто Костянтинівка Донецької обл.

14 березня 2015 року.

ЗВІТ про діяльність Донецької обласної організації за 2014 рік

  1. Звітно-виборні конференції, пленуми правління, засідання президії правління

ХХІ Донецька обласна краєзнавча конференція членів НСКУ – 15.03.2014 р.

 Порядок денний: 1. Підсумки роботи краєзнавців Донеччини за 2013 р. (доповідають голови міських організацій). 2. Підсумки І етапу обласного конкурсу «Донецька Шевченкіана» (Доповідають В.Романько, І.Зоц). 3.Вручення членських квитків, відзнак. 4.Прийом в члени НСКУ (Білько Д.В., Макарова Н.Г., Рубан І.І.). 5.Звіт голови ревізійної комісії про результати фінансово-господарської діяльності правління ДонРО. 6..Екскурсія у Шевченківську кімнату обласної бібліотеки ім. Н.К.Крупської.

Правління ДонРО:

25 січня 2014 р. Порядок денний: 1. Про участь краєзнавців Донеччини у відзначенні 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка: планування та конкретні справи у міських організаціях. 2. Розгляд заяви члена НСКУ Задорожньої Н.П.(м. Сніжне) від 10.01.2014 р. про вихід із рядів НСКУ. 3. Про порядок прийому в члени НСКУ (інструктаж).

20 листопада 2014 р. Порядок денний: 1. Про результати проведеної ХХІ обласної конференції від 15.03.2014 р. та про виконання рішень названої конференції. 2. Про стан публікацій членами НСКУ (окремі видання, статті у газетах, матеріали конференцій тощо) (доп. голови м/о).

 

Президія правління ДонРО:

20 лютого 2014 р. Порядок денний: 1. Про відзначення краєзнавців Донеччини за 2013 рік (пропозиції від голів м/о). 2. Про виділення коштів із членських внесків для проведення ХХІ обласної конференції (грамоти, посвідчення, медалі). 3. Про присвоєння звання «Почесний краєзнавець Донеччини» (Божко Р.П., Капуста М.М., Черніченко І.М.).

5 вересня 2014 р. Порядок денний: 1. Про рекомендацію-характеристику члену НСКУ М.В.Бривко для навчання в аспірантурі. 2. Про результати проведення ІІІ літературно-мистецького конкурсу ім. М.Петренка (доп. В.Романько, В.Скрипник). 3. Про присвоєння звання «Почесний краєзнавець Донеччини» (Дзюба І.М.. Загнітко А.П.).).

5 грудня 2014 р. Порядок денний: 1. Про випуск Інформаційного бюлетеня ДонРО НСКУ «Краєзнавець Донеччини». 2. Про проведення ХХІІ обласної краєзнавчої конференції (лютий, 2015), про виділення коштів на її проведення). 3. Про відзначення краєзнавців Донеччини за 2014 рік (пропозиції від голів м/о).

Продовжувати читання ЗВІТ про діяльність Донецької обласної організації за 2014 рік

Підсумкові збори донецьких краєзнавців

Підсумкові збори донецьких...

У Донецькій обласній краєзнавчій організації склалася добра традиція: на початку року дослідники рідного краю звітують про зроблене за рік минулий. Такі підсумкові збори відбулися 20 лютого в Донецькій обласній бібліотеці ім. Н.К.Крупської. Про успіхи й проблеми доповідали голови міських краєзнавчих осередків: Олександр Гросов (Донецьк), Петро Гайворонський (Красноармійськ), Раїса Божко (Маріуполь), Ігор Корнацький (Артемівськ), Володимир Качур (Дружківка), Віктор Скрипник (Слов’янськ), Василь Чубенко (Єнакієве), Микола Бривко (Сніжне).

Підсумки роботи обласної організації підбив її голова Валерій Романько. Він нагородив велику групу краєзнавців Подяками, Грамотами, а також почесними відзнаками. Диплом та пам’ятні медалі у номінації «Кращий краєзнавець року» отримали 20 краєзнавців.

Лауреатами премії ім. М.Петренка, започаткованої у кінці 2012 року, стали поет Іван Приходько та головний редактор газети «Донеччина» Ігор Зоц – їм вручені посвідчення та нагрудні знаки.

Найвищої нагороди – звання «Почесний краєзнавець Донеччини» – удостоєні Діана Бєлоконь та Марія Олійник, яким теж вручено відповідні посвідчення та нагрудні знаки.

На зборах презентовано два видання: календар на 2013 рік «Сучасні краєзнавці Донеччини», на якому можна побачити фото 113 краєзнавців донецького краю, дійсних членів НСКУ; «Календар знаменних та пам’ятних дат на 2013 рік», підготовлений краєзнавчим відділом Донецької обл. бібліотеки ім. Н.К.Крупської (укладач І.В.Гайдишева). Працівники цього ж відділу підготували велику виставку краєзнавчих видань, з якою з цікавістю ознайомилися учасники зборів.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

ЗВІТ про діяльність Донецької обласної організації НСКУ за 2012 рік

І. Організаційна діяльність

  1. 1.За 2012 рік до лав НСКУ прийнято 10 осіб. На кінець 2012 р. на обліку в ДонОО – 105 дійсних членів НСКУ. (У зв’язку зі смертю 16.07.2009 р. вибув Жнакін В.В. – членський квиток № 416).
  2. Проведено 3 семінари: 2 з головами первинних осередків (10 осередків), на яких обговорено питання збору членських внесків, оформлення справ до вступу в члени НСКУ, підготовку до друку довідника «Сучасні краєзнавці Донеччини», уточнення планів роботи на рік та річна звітність тощо; 1 – для музейних працівників – «Виховний потенціал музею в системі інтегративної мистецької освіти «Перлини Донеччини» (обл. худ. музей).
  3. Проведено загальні збори на початку 2012 р. з повісткою денною: «Підсумки роботи за 2011 рік та завдання на 2012 рік. Відзначення кращих за підсумками року».
  4. Проведено 4 конференції регіонального характеру: «Василь Стус – вірний син України» (Донецьк), «Постать Михайла Петренка у культурному просторі рідного краю» (Слов’янськ), «Історія міста Сніжне – цікаві сторінки нашого життя», «Охорона природи – це охорона рідного краю» (Сніжне)
  5. Проведено 5 виставок: «Війна 1812 року і донецький край» (До 200-річчя Бородінської битви), м. Святогірськ, історико-архіт. заповідник; «Рідний край очима художників» – Слов’янськ, краєзн. музей; «Старовинна кераміка донецького краю» – Краматорськ, бібліотека ім. Маяковського; «230 років місту Єнакієве: про що свідчать архівні документи та фотографії» (м. Єнакієве)
  6. Проведено 15 конкурсів, в т.ч.: «Книга Донеччини-12», літературно-мистецький «Місто моє, ти для мене єдине» (Слов’янськ, Донецьк); фото та малюнків «Рідна природа очима дітей» (Слов’янськ); виразного читання творів письменників-земляків у рамках свята «Срібні дзвони» (Дебальцеве); виразне читання творів письменників-земляків.
  7. Презентації нових краєзнавчих видань – 25
  8. Відкрито пам’ятні знаки та меморіальні дошки – 3
  9. Відкрито кімнату-музей В.Стуса в обл.. бібл.-ці ім. Н.К.Крупської (м. Донецьк).
  10. Утворено 5 громадські об’єднання краєзнавчого характеру: «Краєзнавець Донецька» – кер. Гросов О.Я.;  «Оберіг» – Красноармійськ, кер. Гайворонський П.Є.; «Слов’яни» – м. Слов’янськ, кер. Скрипник В.П.; «Краяни» – м. Дружківка, кер. Качур В.В. , «Поиск» – м. Дружківка, кер. Кривоносова С.В.

 

 

ІІ. Науково-дослідницька робота

  1. Тема дослідження: «Голодомор в Приазов’ї. 1922 рік» – дослідник член НСКУ Мазур П.І. (Маріуполь). У результати вийшла його книга «Діти мої, діти…» (2012).
  2. Тема дослідження: «Голодомор в Єнакієвому» – дослідник член НСКУ Чубенко В.П. Підготував до друку книгу «Жнива сатани».
  3. Тема дослідження «Історія педагогіки та народної освіти Донеччини (18-поч. 19 ст.) – дослідники Татаринов С.Й. та Федотов С.А. Видано однойменну книгу (2012).
  4. Тема дослідження: «Історія костелу в Єнакієвому» – дослідник член НСКУ Опольський В.А. На цю тему надрукував ряд статей у місцевих газетах, виступав по Донецькому телебаченню.
  5. Тема дослідження: «Розшукуємо імена загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, вшановуємо їхню пам’ять» – дослідники Бривко М.В., Бривко О.І. (м. Сніжне).
  6. Літературний Слов’янськ – дослідник В.Романько. Видано книгу «Слов’янськ літературний: перша пол. ХІХ – поч.. ХХІ ст.».
  7. Історія селища Олексієво-Дружківка Донецької обл. – дослідники – члени НСКУ на чолі з Шаповаловим Є.

 

ІІІ. Просвітницька діяльність

Проведено більше 200 вечорів, екскурсій, зустрічі зі школярами та студентами на різноманітні теми, конкурси краєзнавчого характеру.

Серед просвітницьких заходів:

–         творчий марафон «Донбас – це ми» у Великоновосілківському районі Донецької обл. (червень – жовтень 2012). Його мета: Активізація роботи клубних осередків на селі, прославлення своїх рідних місць, відомих односельців, майстрів різних видів мистецтва, ветеранів війни та праці.

–         Літературно-мистецьке свято «Срібні дзвони», присвячене пам’яті В.Сосюри (травень, 2012, м. Дебальцеве). У ході свята: конкурси поетичні, виразного читання, художників; зустрічі з письменниками-земляками.

–         Літературно-мистецьке свято «Рік Михайла Петренка на Словянщині»

ІV. Видавнича справа

Видано більше 50 книг (список уточнюється). Серед них:

  1. Блакитне небо Михайла Петренка: Зб. творів М.Петренка. Критичні статті про М.Петренка. – Слов’янськ «Друкарський двір», 2012
  2. Дорогами подвигов и славы: Снежнянцы на фронтах Великой Отечественной войны /Бривко О.И. (вступ. слово), Бривко Н.В. (отв. ред.). – Запорожье: АО «Мотор Сич», 2012.– 288 с.
  3. Земляки: Слава и гордость Енакиево /Сост. Пермяков Н. – 2012
  4. Романько В. Література донецького краю: Г.Бойко, Л.Колесникова, В.Стус. /Вибрані твори. Т.3.–Слов’янськ: Вид. Маторін Б.І., 2012.–255 с.
  5. Татаринов С.Й., Федотов С.А. Історія педагогіки та народної освіти Донеччини (18-поч. 19 ст.): Навч. посібник. – Харків: «Мачулін», 2012. – 116 с.
  6. Терещенко В., Терещенко О. В.Гаршин в Україні. – Донецьк: СВД, 2012
  7. Шептуха В.С. Моя “Донеччина”. Літер.-худ. видання. — Донецьк: “Каштан”, 2012. — 435 с., 32 стор., ілюстр.
  8. Відома і невідома Олексієво-Дружківка. Ч.2. /Уклад. Шаповалов Є., Фіалко Є. – Донецьк: «Донбас», 2012. – 340 с.
  9. Календар знаменних та пам’ятних дат. 2013 рік /Укл. Гайдишева І.В. – Донецьк: Обл. бібл.- кА  ім. Н.К.Крупської. – 2012.

 

 

Голова Донецької ОО НСКУ       Валерій Романько