Архів категорії: Донецька обласна організація

2017-ий – рік Михайла Петренка

Культура і життя-2У Центральній бібліотеці міста Слов’янська з ініціативи президії правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України відбувся круглий стіл, присвячений відзначенню ювілейної дати – 200-річчя від дня народження українського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Участь у заході взяли мешканці Слов’янська, а також гості з Ізюма та Харкова.

Серед обговорених питань – увічнення пам’яті поета-романтика на його батьківщині, а також обговорення заходів з відзначення ювілею Михайла Петренка в Україні. Як місцеву ініціативу було розглянуто та одноголосно ухвалено рішення про присвоєння Центральній міській бібліотеці Слов’янська імені Михайла Петренка.

А свої пропозиції до керівництва держави, органів влади, наукових установ, творчих спілок і громадських організацій учасники круглого столу виклали у зверненні. Зокрема, вони запропонували оголосити 2017 рік в Україні роком Михайла Миколайовича Петренка та відзначити його 200-річчя на рівні держави.

«Закликаємо шанувальників творчості М.Петренка, небайдужих громадян України та зарубіжжя об’єднатися у справі вшанування поета», – йдеться у зверненні. На думку учасників круглого столу, вже до кінця 2016 року в Києві, а також в Ізюмі, Вовчанську, Харкові, Лебедині, Слов’янську мають бути створені оргкомітети з відзначення пам’ятної дати.

Продовжувати читання 2017-ий – рік Михайла Петренка

Інформаційний бюлетень “Краєзнавець Донеччини”

Бюлетень-1З’явився черговий випуск інформаційного бюлетеня “Краєзнавець Донеччини” №4 за 2016 рік.

У номері вміщено інформацію про події та новини з життя Донецької обласної організації НСКУ, а також загалом Спілки, зокрема, про:
Бюлетень-2 засідання та рішення Президії правління НСКУ, засідання якої відбулося у Миколаєві 17 травня 2016 р.;
Програму розвитку краєзнавства у Донецькій області;
друге засідання Консультативної ради Донеччини;
зустріч із письменниками у м. Слов’янську, яка відбулася 23 березня 2016 року;
проект “Витоки” (підготовка та показ відеосюжетів з історії населених пунктів регіону);
нові краєзнавчі видання;
урочистості з нагоди 80-ти річчя обласної газети “Донеччина”;
участь місцевих краєзнавців у Міжнародній конференції “Краєзнавство і учитель”, яка відбулася 26 лютого 2016 р. у Харкові;
виключення із лав Донецької міської організації НСКУ “за порушення Статуту НСКУ та зраду інтересів України”;
про ювілярів Донецької ОО НСКУ.
Продовжувати читання Інформаційний бюлетень “Краєзнавець Донеччини”

Презентація книги «Пам’ять жива» у Слов’янську

Jpeg8 червня 2016 року у Слов’янському коледжі Національного авіаційного університету відбулася презентація книги «Пам’ять жива». У книжці зібрані біографії воїнів, які загинули при визволенні міста Слов’янська та району. Ця книга є однією із форм вшанування пам’яті героїв. Це — літопис пам’яті солдатів, літопис про звитяжців українського духу.

Пам_ять жива-2Створення книги ініціювали і видали її за свій рахунок працівники Слов’янського коледжу НАУ. Авторська команда проекту «Пам’ять жива» — ВСП НАУ Слов’янський коледж НАУ та військові: заступник начальника коледжу з навчальної роботи, голова міського осередку Національної спілки краєзнавців України Тетяна Лисак;

Продовжувати читання Презентація книги «Пам’ять жива» у Слов’янську

На Донеччині створено громадську Консультативну раду краєзнавців

Координаційна рада Донеччини15 березня 2016 року в місті Краматорську в житті Донецької обласної організації НСКУ відбулася історична подія  при управлінні культури і туризму Донецької ОДА була створена громадська Консультативна рада краєзнавців. Це один із реальних кроків тісної співпраці управлінців державної адміністрації з громадськими організаціями, залучення громадськості до питань управління.
(на фото (зліва направо) Валерій Романько голова Координаційної ради, Алана Певна начальник обласного  управління культури і туризму, Марина Ємцева —головний спеціаліст управління)
Продовжувати читання На Донеччині створено громадську Консультативну раду краєзнавців

Презентація літературно-краєзнавчого видання очільника краєзнавців Донеччини Валерія Романька

Валерій Романько презентує своє нове виданняМісто Слов’янськ має свою давню та цікаву історію. Здавна це поселення славилося соляними промислами, керамікою, олівцями, курортом з лікувальними озерами тощо. Але однією з особливих сторінок краю є його літературно-мистецьке життя. Саме про літературні сторінки міста розповідається у книзі “Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ — початок ХХІ століття: літературні портрети та хрестоматійний матеріал» (Слов’янськ, 2016. – 389 с.). Це друге видання, доповнене та уточнене, доцента Донбаського державного педагогічного університету, кандидата педагогічних наук, очільника краєзнавців Донеччини Валерія Івановича Романька. Чисельні праці краєзнавця та педагога, в тому числі і назване видання, широко використовують у своїй практиці вчителі шкіл та викладачі вишів для проведення літературно-краєзнавчої роботи. А сам Валерій Іванович уже майже три десятиліття у педагогічному університеті Слов’янська викладає навчальну дисципліну «Літературне краєзнавство».
Продовжувати читання Презентація літературно-краєзнавчого видання очільника краєзнавців Донеччини Валерія Романька

Краєзнавці Донеччини презентували періодичні видання

обкладинка Любимий городНа початку 2016 року краєзнавці Донецького краю презентували відразу три історико-краєзнавчі видання:
– 3-й випуск альманаху «Любимый город»;
– 10-й випуск «Святогірського альманаху – 2015»;
– 1-й номер історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле».

У м. Красноармійську, в історичному музеї, широкій громадськості представили 3-й випуск альманаху «Любимый город» (Київ, вид-во «МП Леся», 2015, 110 с.). Номер присвячено духовній та культурній скарбниці регіону – історії та сьогоденню православних храмів та парафій. У передмові протоієрей Олександр Кондратюк висловив подяку редактору-укладачеві Петру Гайворонському та усім авторам, благодійному фонду «Надія», які провели велику роботу, щоб читач дізнався не тільки про храми та парафії, а й про нелегку долю людей, які відстоювали святилища, віру Божу.

Продовжувати читання Краєзнавці Донеччини презентували періодичні видання

МІСТО ЄНАКІЄВЕ: КРАЄЗНАВЦІ ПРОДОВЖУЮТЬ ПРАЦЮВАТИ З ВІРОЮ ТА НАДІЄЮ

Так трапилося, що Єнакієве, місто, яке свого часу прославили чимало відомих земляків, в т.ч. його засновник Ф.Єнакієв, космонавт Г.Береговий та президент-утікач, опинилося під владою сепаратистів та російських бойовиків. Знаходячись у нелегкому становищі: матеріальні нестатки, а, головне, моральна приниженість громадянської й національної гідності, відірваність від Великої України, – краєзнавці Єнакієвого, дійсні члени НСКУ, продовжують досліджувати історію та культуру рідного міста. Вони проводять збори, роблять підсумки зробленого, складають плани на рік наступний. Ми отримали звіт голови краєзнавчого осередку Василя Чубенка, протоколи їхніх зборів як доказ їхньої козацької витримки, віри та сподівань на кращі часи.

 На обліку у Єнакієвому 6 членів краєзнавчої організації. У 2015 р. вони були активними учасники заходів з історії міста, які проводилися у міській бібліотеці, у музеї космонавта Г.Берегового, у багатьох навчальних закладах, де виступали з повідомленнями краєзнавчого характеру. Євген Чаленко проводив заняття в гуртку «Історичне краєзнавство» у ЦДЮТ, де разом з вихованцями випустили буклети «Балка Скельова», «Вулиця Тіунова», «Кам’яні вироби Вуглегірська»; підготував презентацію «Меморіальна дошка на вулиці Швигіна» і паспорт-опис «Пам’ятник загиблим шахтарям»; надрукував 14 краєзнавчих статей з історії краю та про відомих земляків.

Василь Чубенко працював над «Словником римованих слів» та керував літоб’єднанням «Чумацький шлях». Олександр Купцов продовжував збирати архівні матеріали про Ф.Єнакієва та підготував статтю «Память про Федора Енакиева хранит в своём имени его город». Марина Джеріхова підготувала виставки архівних документів і фотографій, присвячених знаменним датам з історії міста. Ірина Рубан підготувала цикл краєзнавчих радіопередач «Відомі люди міста» «Єнакієве у роки Другої світової війни».

На зборах, проведених членами Єнакієвської міської краєзнавчої організації 16 грудня, затверджено план роботи на 2016 рік. Краєзнавці, повні віри у кращі часи, продовжують виконувати свою любиму й відповідальну справу – досліджувати та правдиво й об’єктивно висвітлювати історію свого краю.

СЕНСАЦІЙНЕ ВІДКРИТТЯ КРАЄЗНАВЦЯ IГОРЯ КОРНАЦЬКОГО

11 грудня 2015 р. у краєзнавчому музеї міста Бахмута відбулася презентація перевиданого №1 журналу «Вільні думки», який вийшов у цьому місті у січні 1918 року. Свого часу його підготували та видали члени гуртка Бахмутської української шкільної молоді за редакцією Гната Побігайла. Довгий час вважалося, що журнал втрачено назавжди, адже ні одного повідомлення про те, що його знайдено, не було. І ось майже через 98 років ми можемо гортати сторінки цього унікального видання, читати його матеріали. А вони про життя учнівської молоді нашого краю, з літературними творами, і що особливо важливо, з двома ранніми віршами Володимира Сосюри «Чи вже не пора» та «Вечір».

А віднайшов примірник журналу у фондах Національної історичної бібліотеки України (м. Київ) невтомний краєзнавець, головний зберігач краєзнавчого музею, голова Бахмутської міської краєзнавчої організації НСКУ Ігор Корнацький. Перший і останній номер журналу «Вільні думки» (на жаль, про подальші його номери нічого невідомо, скоріше всього, їх не було) ще потребує серйозного прочитання та детального аналізу.

Валерій Романько, доцент Донбаського державного педагогічного університету

СКЛАДАЄМО ПРОГРАМУ РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА ДОНЕЧЧИНИ НА 2016-2018 РОКИ

7 грудня у Краматорську, в обласному управлінні культури і туризму, зібралися працівники культури, члени правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, щоб обговорити Програму розвитку краєзнавства в Донецькій області на 2016-2018 рр.

У вступному слові начальник обласного управління культури і туризму Аліна Певна високо відгукнулася про результати діяльності та авторитет членів обласної краєзнавчої організації НСКУ. Вона запропонувала обговорити проект Програми розвитку краєзнавства на Донеччині, що його пропонує обласне управління. Зі своїми конкретними пропозиціями виступили краєзнавці В.Березін (Костянтинівка), А.Корнацький (Бахмут), В.Качур та Є.Шаповалов (Дружківка), В.Коцаренко (Краматорськ), В.Скрипник (Слов’янськ), голова ДонОО НСКУ В.Романько. Вони підтримали ідею про створення Координаційної ради з краєзнавства при ОДА, випуск щорічного альманаху «Літопис Донеччини», про проведення заходів, присвячених пам’яті визначних земляків: М.Петренку та В.Стусу у Слов’янську, Олексі Тихому у Дружківці, М. Рибалку та Л. Бикову у Краматорську, В.Сосюрі у Сіверську, М.Чернявському та Б.Горбатову у Артемівську та ін. Були запропоновані й нові форми краєзнавчої діяльності: провести Всеукраїнську краєзнавчу науково-практичну конференцію «Краєзнавство Донеччини», випускати щорічно «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області» та бюлетень «Краєзнавець Донеччини», продовжити випуск періодичних краєзнавчих видань у ряді міст Донеччини, які уже виходили у попередні роки: «Мариупольский краеведческий сборник» (Маріуполь), «Святогірський альманах» (Святогірськ), «Любимый город» (Красноармійськ), «Добре Поле» (Добропілля), «Місто моє…» (Слов’янськ). Виступаючі пропонували вказувати відповідальних та терміни виконання до намічених заходів, на деякі з них конкретну суму витрат з тим, щоб можна було проконтролювати та реально виконати намічене.

Валерій Романько,

голова правління ДонОО НСКУ

У СВЯТОГІРСЬКУ ТЕПЕР Є ВУЛИЦЯ ІМЕНІ СІБІЛЬОВА

Святогірська міська рада на виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» 20 жовтня ц.р. ухвалила рішення про перейменування низки міських вулиць. Тепер у духовному та рекреаційно-туристичному центрі Донеччини є вулиці Соборна (Комсомольська), Курортна (60 років Жовтня), Шкільна (Леніна), Г.Сковороди (Свердлова). а вулицю Жовтневу перейменували у вулицю імені Миколи Сібільова.

Микола Вікентійович Сібільов – археологр, музейник, краєзнавець. Він зробив неоціненний внесок у збереження цінних музейних експонатів, пропаганду знань про Слобожанський край, особливо про території Ізюмщини та Святогіря.

М.Сібільов народився 2 лютого 1873 р. у м. Глухів Чернігівської губернії. У 1912 р. переїхав до м. Ізюм Харківської губ. Тут він зайнявся археологією та історією краю. Відкрив понад 350 стоянок первісних людей, древніх поселень, городищ, могильників. Зібрав у Придінців’ї більше 60 тисяч предметів побуту, знарядь праці наших далеких предків. Майже всі знахідки стали експонатами Ізюмського краєзнавчого музею, відкритого 1920 року, ініціатором та першим директором якого і став невтомний краєзнавець. Свої археологічні відкриття і знахідки на територіях Ізюмського, Слов’янського, Краснолиманського та Артемівських районів М.В.Сібільов описав у чотирьох книгах «Древности Изюмщины» та в деяких наукових статтях.

З 1934 р. М.В.Сібільов жив у Святогірську, продовжував археологічні дослідження. Разом з дружиною С.М.Одинцовою створювали краєзнавчий музей, директором якого призначили Софію Миколаївну. У 1936 р. М.Сібільова зарахували ст. науковим співробітником Інституту археології АН України.

Війна, нав’язана фашистською Німеччиною, змусила шукати можливість зберегти хоча б найцінніші експонати Ізюмського та Святогірського музеїв. У Святогірську Сібільову вдалося закопати чимало експонатів, деяку частину переправити до Уфи. Тільки у 2008 р. краєзнавцям вдалося віднайти яму, у якій Сібільов у 1942 р. сховав від окупантів музейні експонати. Завдячуючи подвижництву таких людей, як М.В.Сібільов, ми дізнаємося про минуле, зберігаємо свою пам’ять. А ім’я невтомного краєзнавця справедливо увічнено у назві вулиці, у його честь у Святогірську започатковані “Сібільовські читання”.

Віктор Скрипник, голова Слов’янської краєзнавчої організації, член НСЖУ.