Голова НСКУ у Полтаві розповів про краєзнавство, національну ідею та сьогодення (ВІДЕО)

Голова НСКУ у Полтаві розпо...

Голова Національної спілки краєзнавців, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст.. Інституту історії НАН України Олександр Реєнт під час сьогоднішньої прес-конференції в ОКІА «Новини Полтавщини» розповів про роботи місцевих та українських краєзнавців, загальнонаціональну ідею та висловив думку стосовно останніх подій в Україні.

«Два дні – учора та сьогодні у Полтаві проходе виїзне засідання Національної спілки краєзнавців. Мені дуже приємно, що це уже стало доброю традицією, яку започаткував доктор історичних наук Петро Тимофійович Тронько. Ми ставимо перед собою завдання побачити роботу краєзнавчої обласної організації», – сказав науковець.

Детальніше дивіться у ВІДЕО:

https://www.youtube.com/watch?v=xTvQOmPn-qc

https://www.youtube.com/watch?v=kkqX6xOqHc0

https://www.youtube.com/watch?v=2_MmiwMeKwQ

https://www.youtube.com/watch?v=fX8PEPRAMvE

Джерело: “Новини Полтавщини”

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Презентація «Історії України» С. Д. Федаки

Презентація «Історії Украї...

26 червня, у четвер, в Ужгородському прес-клубі відбулася презентація підручника для вищих навчальних закладів «Історія України» члена ЗОО НСКУ, професора Ужгородського національного університету С. Федаки.
Це перший підручник з історії України, написаний закарпатським науковцем, що є важливою науковою подією. Ідею щодо написання підручника висунула Г. Малик, директор Закарпатської філії видавництва «Знання». 800- сторінкове видання вийшло у світ тиражем всього 300 примірників. Тираж обіцяють доповнити.
Нині видано близько 100 підручників з історії України. Але підручник С. Федаки спеціалізований – для студентів – істориків. В його основі – курс лекцій викладача УжНУ.
Г. Малик сказала, що мріяла про цю книгу майже 9 років.
У презентації взяв участь і виступив голова краєзнавчої організації області М. В. Делеган, який високо оцінив творчий доробок колеги.
Організатором презентації виступила ЗОО НСКУ.

Конференція в Колодяжному

Конференція в Колодяжному...

26 – 27 червня у с. Колодяжному Ковельського району на Волині пройшла V Всеукраїнська науково-практична конференція «Олена Пчілка, Леся Українка і родина Косачів в історії української та світової культури», присвячена 165-річчю від дня народження Олени Пчілки та 65-річчю з часу створення Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.
Конференція продовжує музейну традицію проведення періодичних науково-практичних форумів музейних працівників, приурочених ювілейним датам Олени Пчілки (за рахунком – це третя) та Лесі Українки (за рахунком – це п’ята). У їх тематиці обов’язковими є питання життя і діяльності Лесі Українки, Олени Пчілки, родини Косачів на Волині, зокрема в Колодяжному, витоків і аналізу їхньої творчості, Колодяжненське оточення Косачів, історія садиби, вшанування пам’яті та актуальні питання організації роботи літературних і меморіальних музеїв.
У програмі цьогорічної конференції відкриття виставок “Яку треба мати повагу до краси!” (Скатертини в побуті родини Косачів) та «Музею Лесі Українки в Колодяжному – 65», українська старосвітська музика (ліра, дуда) у виконанні Яреми-Вадима Шевчука (Київ), зустріч із лауреатом премії родини Косачів та премії Лесі Українки, поетесою, прозаїком та публіцистом Надією Гуменюк, поетесою, заслуженим вчителем України Ніною Горик, круглий стіл: «Музей збирає друзів», концертна програма учнів Колодяжненської ЗОШ та викладача Ковельської міської школи мистецтв Валентини Скрипіної в Лесиному «білому» будиночку.
Цьогоріч на конференцію подано 57 доповідей і повідомлень 62 учасників, серед яких два доктори наук, 15 кандидатів наук, 22 музейних працівники. До виданого в Ковельській міській друкарні наукового збірника включено 50 наукових статей. Це черговий успішний внесок музейної громади, вчителів, бібліотекарів, науковців і широкого загалу краєзнавців області в скарбницю лесезнавства та літературного музейництва.
Організаторами заходу виступили: Управління культури Волинської облдержадміністрації, Волинський краєзнавчий музей, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки, Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Конференцію організовано в рамках Регіональної програми розвитку культури, мистецтва і туризму в області на період 2011-2015 роки.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

«Шевченкова світлиця»

23 червня 2014 року в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття «Шевченкової світлиці», яка прикрасила Музей новими експонатами. Ці матеріали були передані до Музею випускником юридичного факультету Київського університету (1962 року) Борисом Михайловичем Войцехівським.

Нині Борис Михайлович голова Комітету по створенню музею «Заповіту» у Переяславі, радник-організатор Комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, лауреат премії Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України, член спілки журналістів України, член правління громадського Комітету «Великий проект Сковорода – 3000», почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницький та селища Чорнухи, державний радник юстиції 3 класу (генерал у відставці). Він створив 26 подібних світлиць не лише в Україні, а й за кордоном.

Серед переданих Музею експонатів: скульптурний погрудний портрет Тараса Шевченка, створений на кафедрі скульптури Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України; бронзова медаль із зображення портрету Тараса Шевченка (барельєф); високоякісні копії рукописів, малюнків Т.Г.Шевченка, фотографій, портретів Кобзаря та інші тематичні матеріали.

На відкритті світлиці були присутні ветерани, студенти і співробітники університету. Голова Ради ветеранів війни і праці університету Борис Олександрович Цудзевич вручив Борису Михайловичу Войцехівському подяку від керівництва університету за надану допомогу у створенні «Шевченкової світлиці» в стінах Шевченкового університету.

 

Людмила Круглова, кандидат історичних наук,

головний зберігач фондів Музею історії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Прес-конференція Закарпатської ОО НСКУ

Прес-конференція Закарпатс...

Прес-конференцію в Ужгородському прес-клубі провели 24 червня представники Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Було інформовано громадськість про плани обласної організації краєзнавців по відзначенню чималої кількості історичних і культурницьких дат у другій половині 2014 року. На прес-конференції було підбито підсумки річного функціонування сайту краєзнавчої організації.
Сергій Федака, професор Ужгородського національного університету, прес-секретар ЗОО НСКУ зазначив, що 2014 рік багатий на історико-краєзнавчі події. І незважаючи на кризові проблеми, про всі події спілка інформує через спеціальний краєзнавчий сайт zaknsku.com.ua. Сайту виповнився рік і він, наголосив С. Федака, на думку фахівців, працює досить успішно. Сайт має шість розділів: інформацію про керівництво організації, новини, нарис про спілку, нові публікації, події тощо.
Михайло Делеган, голова ЗОО Національної спілки краєзнавців України повідомив, що сайт створений і працює за допомоги Василя Юрійовича Печко, генерального директора ПП «Тур-медіа», члена краєзнавчої організації. Він також зазначив, що творче громадське об’єднання не пропустило жодного вагомого явища чи події без його відображення в інформаційному просторі. До прикладу, буквально учора, 23 червня краєзнавці спільно із обласною організацією Національної спілки письменників України організували відзначення 110-річчя з дня народження відомого письменника і вчителя Йосипа Васильовича Жупана.
Із 12 творчих організацій, зареєстрованих в Закарпатській області, тільки три мають власні сайти, серед яких робота краєзнавців чи не найбільш помітна. Він також зазначив, що місцеві краєзнавці надали пропозиції до наради у віце-прем’єра О. Сича щодо необхідності збереження структури архівних установ України, адже була пропозиція про її ліквідацію, що є ще однією загрозою державності.
Сергій Федака зазначив, що краєзнавча організація планує розробити свій логотип, а також запровадити на сайті розділ із інформацією про кожне із 11 міст Закарпаття.
Краєзнавці планують належним чином відзначити 100-річчя початку Першої світової війни і 70-річчя завершення бойових дій Другої світової війни на території України. Десять років ця дата відзначається як офіційний день визволення України від німецько-фашистських загарбників.
Наступного тижня спільно з письменницькою організацією буде організовано відзначення 100-річчя з дня народження відомого письменника М. І. Томчанія. Передбачається презентація двох книг членів краєзнавчої організації, фотовиставка про участь закарпатців у проведенні київського майдану,відкриття напередодні Дня Незалежності України пам’ятника закарпатцям-втікачам до радянського Союзу і т. ін.
Свої пропозиції щодо поліпшення наповнення сайту ЗОО НСКУ надав також голова ревізійної комісії організації М. М. Петровці.
Рішенням правління ЗОО НСКУ за підсумками минулого 2013 року за оригінальне висвітлення історико-краєзнавчого комплексу у селі Колочаві Міжгірського району (історія шкільництва на Закарпатті) премією у сумі 300 гривень відзначено Ганну Семенюк, журналіста, редактора відділу новин zaholovok.com.ua. Премію вручив голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган тут же на прес-конференції.
Після прес-конференції голова ЗОО НСКУ дав інтерв’ю обласному радіо.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

110 років Йосипу Жупану

110 років Йосипу Жупану...

110-у річницю з дня народження відомого закарпатського письменника Йосипа Васильовича Жупана 23 червня відзначили краєзнавці, письменники і працівники культури.
Урочисте вшанування було розпочато покладанням квітів і вінків на могилу майстра художнього слова на цвинтарі в Мукачеві.
Постать письменника Йосипа Жупана в історії Закарпаття і в крайовій та вітчизняній літературі – без перебільшення пасіонарна, вважає член правління Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України В. П. Густі. Його молодість випала на роки Другої світової війни і важкі повоєнні часи. Але за будь-яких умов йому були притаманні незламна мужність, непохитність у поглядах і громадянській позиції, чесність, вірність високим принципам християнської моралі. Писав Й. Жупан російською мовою, що пояснюється об’єктивними історичними умовами, в яких перебувало Закарпаття наприкінці XIX – на початку XX століть.
22 червня виповнилося 110 років від дня народження письменника.
Добре відомі твори письменника: «Теплий хліб!, «Кукла», «Рідні берізки», «Багряне небо», «Падаючі зорі», «Чекаємо тебе», «Високосний рік», «Яблуня цвіте» та ін. Деякі твори письменника перекладені на українську, словацьку, чеську, угорську, англійську, французьку, іспанську та італійську мови.
Працював упродовж 32 років учителем в школах Закарпаття, директором школи, очолював Мукачівський історико-краєзнавчий музей, займався видавничою справою.
Автор ряду підручників для шкіл національних меншин.
У проведенні літературного портрета «Патріарх закарпатської літератури» у читальній залі Мукачівської міської бібліотеки взяли участь представники письменницької і краєзнавчої організації області, рідні та громадсько-культурні діячі міста Мукачева і краю.
Спогадами про письменника і думками щодо значимості його творів у сучасних умовах поділилися Василь Петрович Густі, відомий письменник, член правління Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, голова ЗОО НСКУ Михайло Васильович Делеган, історик, Віктор Васильович Дворниченко, поет, журналіст, редактор газети «Мукачево», Іван Йосипови Жупан, син письменника та ін.
Говорячи про вклад Й. В. Жупана у розвиток української літератури, його увагу і допомогу талановитим творчим особистостям, В. П. Густі оприлюднив і власні спогади. Йому пощастило одного разу побувати у письменника вдома. На згадку про цю зустріч у нього залишилася дорога пам?ятка – остання книга письменника із дарчим надписом: «Моєму юному другу от старого хмурого Й. Жупана».
Син письменника ознайомив присутніх з цікавими фактами із складної нелегкої життєвої біографії батька. Цікаво було почути про те, зокрема, що його батько активно збирав фольклор. Частина коломийок і переказів була опублікована. Інша частина потребує вивчення, видання і збереження.
Необхідно зробити усе можливе, щобу рукописи були збережені, вивчені і видані, стали доступними для кожного, зазначив історик і краєзнавець М. В. Делеган.
… Гени творчості Йосипа Васильовича Жупана успадкували два його онуки – Олександр Іванович – член Спілки фотохудожників Білорусі та Іван Іванович – член Спілок художників Росії і України.
На згадку син письменника подарував голові ЗОО НСКУ фото письменника, книгу «Рідні берізки» 1984 року видання з дарчим надписом і екслібрісом Йосипа Васильовича Жупана.

Благодійна акція

Благодійна акція...

 

Другий фестиваль ріплянки проведено з врахуванням кризового стану в Україні: він мав благодійний характер. Зміни у програмі вилучили майже всі розважальні складові.

З великим патріотичним піднесенням, в супроводі Гімну України учасники вклонилися піднятому на старті зібрання державному прапору. Символ держави високо над музейним комплексом «Старе село» підняла місцева молодь, краєзнавці у формах карпатських січовиків і воїнів УПА. Були присутніми також воїни, одягнені в уніформи найрізноманітніших військових формувань, які бували або могли бути у певні історичні періоди у колоритному селі Колочаві чи на Закарпатті.

Хвилиною мовчання вшанували Небесну сотню і жертви підбитого терористами українського літака.

Екскурс для кілька сотень гостей і туристів з ознайомленням із більш ніж двадцятьма старовинними хатами і тематичними комплексами – від середини XIX століття до радянської епохи – провів народний депутат України V – VI скликань, член правлінь Закарпатської обласної і Національної спілки краєзнавців України Станіслав Михайлович Аржевітін. Краєзнавчо-пізнавальна, насичена цікавинками та історичним фактажем оповідь полонила увагу присутніх і, природно, викликала низку запитань і побажань щодо розвитку туристично-краєзнавчого комплексу і запрограмованого дійства.

Хвилю емоцій і захоплення викликала поява на центральній галявині «Старого села» на ретро-бричці відомих історичних персонажів, доля яких пов’язана із Закарпаттям і Колочавою, Едмунда Егана та Івана Ольбрахта із старовинною кінокамерою на плечі. Як відомо, Е. Еган, радник угорського міністерства сільського господарства був ініціатором впровадження так званої Верховнської акції, направленої на створення умов для виживання жителів гірських населених пунктів Закарпаття. Автор відомої програмної брошури «Економічне становище руських селян в Угорщині», «рятівник русинського народу», як його називали верховинські селяни.

Іван Ольбрахт (Каміл Земан), відомий чеський письменник, автор роману «Микола Шугай, розбійник» (1933 р.), яким вніс легендарне, опришківське гірськокарпатське селище Колочаву на сторінки світової літератури. Не меншу славу йому приніс і фільм «Марійка-невірниця», знятий ним у співавторстві з В. Ванчурою за участі багаточисельних місцевих жителів-акторів (1933 р.).

Ховаючись за плотом, спробував прийти на українське свято ріплянки і Путін (інсценізація), однак його ніхто туди не впустив….

Практичне і важливе значення має, у тому числі і для жителів села, новий підвісний міст до музею, відкритий на початку фестивалю. Раніше такі мости використовувалися в гірських умовах, у тому числі і у Колочаві, досить широко.

Активно розвивається музей в музеї – сектор залізничного транспорту. На міні-залізниці скансенсу відкрито поряд із старою станцією «Чертежик» нову – «Шугай». Подейкують, що ніби-то налякані російські туристи ніяк не могли зрозуміти що то за тварина живе у Карпатах – «чорт ёжик»… А це ще тільки Колочава! Біля нової станції гостей і туристів зустрічає поважний і статний велетень Шугай-опришок, на фоні якого хотіли сфотографуватися усі. Та й залізничних колій замість однієї нині уже стало три – нинішнього року прокладено дві додаткові. Також до красеня-локомотива, що потужним викидом пари і свистом приваблює насамперед дітей, з десятком вагонів і платформ, наповнених експонатами з історії розвитку залізничного транспоту у краї, трьох автодрезин зробено суттєве доповнення – кілька нових вагонів і оригінальних дрезин. На одній з дрезин із захопленням каталися усі бажаючі.

Інформаційно насиченою постала на відкритті нова експозиція «Культура Колочави», розміщена у спеціально зрбленому вагончику під назвою «Кіно-книгарня». Відкрив оригінальну і змістовну виставку краєзнавець місцевого осередку Юрій Радівілов в одязі дяка – літописця Івана Лугоша – автора рукопису «Перло драгоценноє со Євангелієм» (1747 р.). З 1956 року сільський літопис, на честь яко кілька років тому відкрито пм?ятник біля Святодухівської церкви у с. Колочаві, зберігається у Закарпатському краєзнавчому музеї.

У центрі експозиції велично постали два поліграфічні верстати і громіздкий діючий кінопроекційний аппарат. На стенді посередині досить багато представлені книги про Колочаву, про яку написано чи не найбільше із усіх сіл Закарпаття. «Найурожайнішим» був 2012 рік, коли книги про рідне село видали девять авторів – колочавців (і з околиць села): Буркало Іван, Дербак Ганна, Малета Василь, Росоха Олена, Рущак Марія, Фриган Іван, Хланта Михайло, Шмулига Іван і Штаєр Іван. Розташовані вони поруч з добре відомими трьома, із десяти запланованих, книгами С. М. Аржевітіна – «Шугаї», «Релігія» і «Карпатська Україна: епоха в добі». Як відомо, нині на завершенні наступні томи – про шкільництво і національно-визвольні змагання у Колочаві та й Закарпатті у цілому.

Тут же знайшлося місце і для книги «Колочава» Івана Долгоша 1982 року видання, переданої в дарунок Станіславу Аржевітіну, який 14 червня відзначав свій день народження, головою Закарпатської організації НСКУ.

Справа на стіні стенд, на якому демонструються фотографії майже усіх місцевих пам?ятників. Значний інтерес у присутніх викликало повне зібрання – 27 номерів краєзнавчої сільської газети «Нова Колочава». Останній номер на 16 сторінках, практично кожна сторінка якого представлена тематичними фотогалереями сільського життя 2013 року, вийшов у світ нещодавно.

І, звичайно, головною подією свята стали пристрасні змагання доброго десятка місцевих кухарок. Завзяті команди майстринь кулінарії енергійно змагалися у витонченому приготуванні ріплянки – картопляного п?юре з найрізноманітнішими соусами-приправами.

Смачною окрасою столів була колочавська фріга – овеча бринза із шкварками, бажаючих покуштувати якою не було відбою.

Три кити – ліс, худоба і картопля віками були основою виживання верховинського населення Закарпаття. Була картопля – було життя! Вона готувалася найрізноманітнішими варіантами – вареною, печеною, смаженою у численних різновидах. І ніколи не приїдалася. Вживали картоплю практично круглорічно. Компонентами доповнення і наповнення картопляних блюд були такі складові, які росли поруч і були їстівними – гриби, підсмажене сало, баранина, бринза, вурда, кукурудзяна мука тощо. А головне – мачанка, тобто різні соуси-приправи, що готувалися на основі сметани та інших підручних складових.

Вважається, що ріплянка найбільш витончено і майстерно, з усім різноманіттям смакових і поживних якостей готується кухарками гірської Колочави. Проведення вдруге свята основи життя горян – ріплянки-картопляників беззаперечно підтвердило це твердження. Грошові премії і дипломи переможцям вручив новопризначений голова Міжгірської районної державної адміністрації Андрій Шекета: за перше місце – Шпілька Олені, друге – Росада Олені і третє – Тумарець Наталці .

В усіх театралізованих сценках головними дійовими особами виступали активісти місцевого осередку обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Голова обласної краєзнавчої організації вручив членські квитки і значки шести новоприйнятим спілчанцям, членам колочавського осередку.

Зібрані на фестивалі кошти у сумі близько 9 тисяч гривень були передані представнику районного військового комісаріату і перераховані на рахунок Міністерства оборони для підтримки української армії.

Фестивалем у звичному розумінні назвати цьогорічне колочавське зібрання було б не зовсім правильно. Тут панувала інтелектуально-пізнавальна стриманість у рамках загальнодержавної ситуації. Дух всеукраїнської єдності пройняв усіх гостей і туристів.

Еволюція музейництва та історико-краєзнавчої справи, загальнонародної культури і традицій та звичаїв продовжуються на основі благочинності, ініціативи, національно – патріотичних переконань і впевненості у благодатне майбутнє незалежної Української держави. З таким настроєм розійшлися учасники другого колочавського тематичного зібрання на честь ріплянки, щоб наступного року в мирі і злагоді зібратися знову.

Голова Закарпатської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України М. В. Делеган

 

 

Сердечні вітання

Сердечні вітання...

З Днем народження шановного
СТАНІСЛАВА МИХАЙЛОВИЧА АРЖЕВІТІНА
щиросердечно вітають краєзнавці Закарпаття.

Бажаємо подальших вагомих успіхів в усіх добрих справах і починаннях на благо краян і всього українського народу, безмежної енергії, творчості і винахідливості, ефективної життєдіяльності! Нових суттєвих здобутків на ниві банківської справи. Важливих наукових відкриттів.
Потужної роботи щодо подальшого розвитку краєзнавчого руху в Закарпатті і Україні. База для цього у формі постійно діючого історико-краєзнавчого комплексу у с. Колочаві Міжгірського району Закарпатської області може служити зразком не тільки для українського активу, але й, як заявив другий президент Словацької республіки Рудольф Шустер, європейців.
Сімейного щастя і радості, стабільної підтримки дітей і онуків. Міцного здоров?я, усілякого добра і процвітання!

Голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган

14.06.2014 р.
М. Ужгород

Фестиваль ріплянки в Колочаві

Запрошуємо 14 червня о 13.00 у музей-скансен «Старе село»

(село Колочава, Міжгірського р-ну, Закарпатської обл.)

У програмі фестивалю:

  1. Відкриття фестивалю. Інтерактивне театралізоване дійство мешканців

«Старого села».

2. Відкриття музею «Кіно-книгарня». Зустріч із колочавськими

Книгарями: дяком Іваном Лугошом (1747 р.), Іваном Ольбрахтом

(1933 р.), Станіслав Аржевітін (2014 р.).

  1. Подорож «Колочавською вузькоколійкою» від станції «Чертежик» до

станції «Шугай» на дрезині, у вагоні-офісі, швидкій допомозі та паровозі. Залізнодорожні несподіванки та пригоди.

4. Повітряна переправа через річку Колочавку в кориті.

5. Дегустація ріплянки по-колочавськи: з грибами, сметаною, шкварками,

бринзою, вурдою та іншими смаколиками. Визначення переможців

фестивалю.

 

*- приймаються замовлення на обслуговування окремих груп (індивідуальна програма з персональним кухарем, окремою музейною садибою «Старого села» та театралізованою постановкою).

** – купон на дегустацію ріплянки можна придбати у касі музею «Старе село».

За додатковою інформацією звертайтеся:

ТУРИСТИЧНИЙ ОПЕРАТОР «АЖІО-ТУР»

тел.: +38 (067) 225-09-85

agio.tour@gmail.com

Підтримка влади

Підтримка влади...

У засіданні експертної ради Закарпатської обласної державної адміністрації з питань видання творів закарпатських авторів, що відбулася на днях, за дорученням правління ЗОО НСКУ, взяв участь член правління спілки, голова обласної організації Національної спілки письменників України В. П. Густі. На її розгляд запропоновано 20 рукописів, 17 з яких – прозові і 3 – поетичні.

В умовах обмеженого фінансування з обласного бюджету (на 2014 рік планується виділити всього 100 тис. грн.) члени ради вирішили видати знакові твори закарпатських авторів – книги «Зоря Шевченка над Карпатами», присвяченої 200-річчю з дня народження Кобзаря, художнього фотоальбому до 100-річчя з дня народження скульптора Василя Свиди і збірки творів письменника Михайла Томчанія (також з нагоди 100-річчя з дня народження).

Зібрання також рекомендувало управлінню культури облдержадміністрації створити раду меценатів і благодійний фонд для видання книг закарпатських авторів.

Перший заступник голови обласної державної адміністрації Андрій Сербайло запевнив, що на черговій сесії облради внесе пропозицію щодо збільшення видатків з обласного бюджету на видання книг у краї.