Побачив світ перший номер журналу “Краєзнавство” 2014 року

Побачив світ перший номер ж...

Номер містить такі рубрики:

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка

Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення

Краєзнавство в особах

Краєзнавство і туризм

Медичне краєзнавство: суть та  науково-дослідницький потенціал

Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс

Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства

Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи

Історія України у  світлі регіональних досліджень

Національна спілка краєзнавців: панорама сучасного життя

Наукова інформація

Огляди

Щоб детальніше ознайомитися з матеріалами номера, необхідно його завантажити.

Колекція усіх номерів журналу “Краєзнавство” знаходиться у рубриці Журнал нашого сайту та на Вікісховищі.

Завантажити pdf

«Актуальні питання охорони і використання культурної спадщини в Криму»

Шановні колеги, запрошуємо Вас прийняти участь у Всеукраїнській конференції «Актуальні питання охорони і використання культурної спадщини в Криму», яка відбудеться 18 квітня 2014 року в м. Сімферополі за адресою: вул. Кримської правди, 4.

З повагою, Оргкомітет.

РЕСПУБЛИКАНСКИЙ КОМИТЕТ АР КРЫМ ПО ОХРАНЕ КУЛЬТУРНОГО НАСЛЕДИЯ

 

КРУ «НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИЙ ЦЕНТР ПАМЯТНИКООХРАННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ АР КРЫМ»

 

КРЫМСКАЯ РЕСПУБЛИКАНСКАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ

НАЦИОНАЛЬНОГО СОЮЗА КРАЕВЕДОВ УКРАИНЫ

 

КРЫМСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ ЦЕНТРА ПАМЯТНИКОВЕДЕНИЯ НАН УКРАИНЫ И УООПИК

 

КРЫМСКАЯ РЕСПУБЛИКАНСКАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ

УКРАИНСКОГО  ОБЩЕСТВА ОХРАНЫ ПАМЯТНИКОВ ИСТОРИИ И КУЛЬТУРЫ

 

УНИВЕРСИТЕТ ЭКОНОМИКИ И УПРАВЛЕНИЯ

 

приглашают принять участие

 

во Всеукраинской научно-практической конференции

«Актуальные проблемы охраны и использования

 культурного наследия в Крыму»,

 

 которая состоится  18 апреля 2014 года

по адресу: г. Симферополь, ул. Крымской правды, 4

 

На конференции предполагается рассмотрение таких вопросов:

– Современное состояние охраны и использования объектов культурного наследия.

– Памятники архитектуры Крыма.

– Проблемы охраны культурного наследия народов Крыма.

– Увековечивание страниц истории Крыма.

– Вклад выдающихся деятелей науки и культуры Крыма  в дело сохранения культурного наследия.

– Культурное наследие и туризм.

 

Заявку на участие в конференции просьба отправить в оргкомитет не позднее                             10 апреля 2014 г.

 

В заявке на участие в конференции необходимо указать фамилию, имя, отчество, место учебы или работы, тему доклада.

 

По материалам конференции планируется издание сборника тезисов.

Материалы для сборника необходимо оформить следующим образом:

текст в формате WORD (*.doc); шрифт Times New Roman; кегль 14; все поля по 2 см.; сноски цитируемой литературы и источников – автоматические, концевые; инициалы и фамилия автора – в правом верхнем углу страницы, название тезисов – заглавными буквами ниже по центру перед текстом. Тезисы не должны превышать объем 3 страниц формата А-4.

Заявки на участие в конференции и тезисы докладов необходимо направлять по электронной почте на адрес: karmazinanata@ukr.net

Контактный телефон: 0509216149 Кармазина Наталья Валерьевна

Вручено обласні премії

Василя Густі і Франциска Ер...

Василя Густі і Франциска Ерфана щиро вітають краєзнавці області, усі творчі працівники з нагоди вручення їм 17 квітня обласних премій 2013 року. Премії і дипломи лауреата вручено в обласній державній адміністрації на підставі рішення обласного комітету з присудження премій у галузі літератури і мистецтва за 2013 рік.

У галузі літератури премію імені Федора Потушняка присуджено члену правління ЗОО НСКУ, голові Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України Василю Густі та Юрію Балезі, Христині Кериті, Олександру Гаврошу і Олександрі Ігнатович.

В. П. Густі удостоєний високої нагороди за збірку поезій «Полин гіркий, полин солодкий», що вийшла у світ в Ужгороді у 2012 році. Як відомо, одним із ініціаторів присудження літературної премії імені Федорв Потушняка Василю Петровичу Густі виступила Закарпатська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

У галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва премію імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі присуджено члену ЗОО НСКУ Франциску Ерфану, директору Художнього музею ім. Й. Бокшая, а також Юрію Сяркевичу, Антону Шепі, Віталію Григор?єву, Михайлу Ходаничу, Василю Роману, Василю Сочці, Вікторії Кузьмі, Роману Пилипу, Людмилі Біксей, Галині Риковій і Олені Приходько.

***

Полин гіркий, полин солодкий

Зимовий день такий короткий,

Немов улітку звабна ніч.

Полин гіркий, полин солодкий

Летів літам моїм навстріч.

Судьби недремне пильне око

Усе узріло, як не раз

В мої роки, у мої кроки

Полинна гіркота вплелась.

Дитинних літ розчарування

І юності нестерпний біль,

Як гіркотою розставання

Життєва била заметіль.

Не раз тяжким полинним болем

Душа зривалась до ридань,

Бо грози градом били поле:

Мої труди і мій талан.

Усе ішло уперемішку…

Все пережить нема снаги –

І горді плини й злі насмішки,

І раптом зниклі береги.

О праведні життєві жорна,

Бо істина таки збулась.

Вона, як зірка неповторна,

В тих круговертях збереглась.

Мені явилась в ніч зимову,

Осяявши життєвий плин:

Не нарікай в думках і слові

На той, що у судьбі, полин.

Хоч він – гіркий. Та він – солодкий.

Інакше як би до пуття

В зимовий день такий короткий

Ти цінувати міг життя ?

***

Не пишу

Ні вірші,

Ні пісні,

Ні повісті.

Я просто

На папері

Залишаю

Відбитки

Своєї совісті.

1968 р.

***

Вже ліс береться багрецем

Раптово, мовби і незчувся.

Отак до осені лицем

І я, нарешті, повернувся.

Стоїть замислена гора.

Не шелесне лісова гуща.

Задуматись прийшла пора

Над вічним всім і над минущим.

***

Над померлою бабою Анною

Діти і внуки молились.

Потім її одридали,

Потім нажитим ділились.

Все рахувалося потім.

Всі, виявляється, знали,

Скільки горняток водиці

Їй перед смертю подали.

Хто їй підносив пігулку,

Хто уночі не міг спати,

Хто натомився смертельно

Смерті її чекати.

Сльози уже не лилися

Нестримними ручаями.

Не звалися родичі більше

Ні сестрами ні братами.

Густі В. П. Полин гіркий, полин солодкий. Поезії. – Ужгород: Карпати, 2012. – 274 с.

С.6-8, 12, 133.

Голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган

Додаток ІДодаток ІI

«Дачний феномен початку ХХ століття»

«Дачний феномен початку ХХ ...

15 квітня 2014 р.в Центрі позашкільної роботи Святошинського району «Північне сяйво» з ініціативи методиста ЦПР, голови місцевого краєзнавчого осередку Сергія Вакулишина відбулося засідання круглого столу, присвяченого дачам Києва початку ХХ століття як явищу історії та архітектури столиці. Символічно, що приміщення ЦПР «Північне сяйво», в якому відбувся захід, збудоване на місці колишньої дачі під номером 156. В засіданні взяли участь старожили та учні шкіл Святошинського району, студенти та викладачі кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету.

Першою до слова була запрошена учениця 8 класу однієї із Святошинських шкіл Діана Щербець, переможниця у конкурсі на найкращий твір – роздум про дачі початку ХХ століття. Її твір має назву «Дачі 100 років тому» і повідомляє про дачі Святошина. Учениця презентувала також свій інший твір, в якому йдеться про дачну Боярку, що була головним дачним передмістям Києва.

Сергій Вакулишин розповів про роботу над своєю новою книгою «Дачний феномен початку ХХ століття». Книга охоплює період від початку ХХ століття до Другої світової війни. Автор повідомив про на те, які джерела використовував при написанні роботи. Крім спогадів і матеріалів, наданих старожилами, автор також використав і літературні твори, в яких описуються дачі того часу. Серед них: роман «Обломов» Івана Гончарова, «Злочин і кара» Федора Достоєвського, п’єси «На дне» та «Дачники» Максима Горького, роман Уласа Самчука «Темнота», а також твори Олександра Блока, Іллі Еренбурга, Костянтина Треньова, Степана Васильченка, Миколи Ушакова, Аркадія Гайдара. Сергій Миколайович розповів також про вигляд, внутрішнє облаштування, частоту і тривалість відвідування дач початку ХХ століття. Автор зачитав один з розділів своєї книги та наголосив на важливості збереження ще існуючих дач початку ХХ століття і необхідності надання їм статусу пам’яток архітектури.

На засіданні виступили також старожили Святошинського району, зокрема Леонід Болеславович Пацик, який розповів про те, хто володів дачами, якими були ці будинки, про чудові тогочасні природі умови Святошина.

Учасникам заходу було представлено фоторяд відомого києвознавця і колекціонера Віктора Киркевича, присвячений краєвидам Святошина. Він містить 41 світлину і є найбільш повним.

По закінченню заходу його учасники мали змогу також ознайомитися з експозицією Музею історії Святошинського району, котра, зокрема, містить й експонати, які стосувалися теми заходу.

Наталія Терес, заступник голови правління КМО НСКУ

 

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Геніальна творчість Тараса Шевченка об’єднувала, об’єднує і буде об’єднувати українців і словаків

Шевченківська алея...

Шевченківську алею на честь 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка 11 квітня закладено закарпатськими краєзнавцями, журналістами і письменниками спільно з Ужгородським лісгоспом і шкільним лісництвом у селі Нижнє Солотвино Ужгородського району. Поруч з лісництвом було висаджено кількасот дерев серед яких рідкісні, зокрема, гінкго дволопатеве та бук червонолистий.
       До речі, гінкго – одне з найстаріших дерев нашої планети, що збереглося до наших днів. Виникло від первісних голонасінних дерев близько 300 млн. років тому, і є пращуром сосни і ялини. Це дерево – єдиний нині живий представник «перехідної ланки» між папоротями і хвойними. Замість хвої у нього віялоподібні листки. До 1691 року вважалося вимерлим, доки його не виявили в Японії у м. Нагасакі.
     В Україні вперше з?явилося у 1818 році у Нікітському ботанічному саду в м. Ялті. Гінкго – дерево-символ японської столиці Токіо. Його листя має цілющі властивості і використовувалося ще у древній китайській медицині.
     Гінкго дволопатеве є пам’яткою природи світового значення, занесене до Червоної книги світу і може досягати віку 1 000 років.  
     Член правління Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, голова обласної організації Спілки письменників України Василь Густі зазначив,  що посадка Шевченківської алеї – пам’ятна подія для усіх близько двадцяти присутніх представників творчої інтелігенції області, як також і для усіх закарпатців. А чарівна природа, закладена алея зокрема, буде надихати талановиту молодь на нові творчі звершення. Заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Андрій Сербайло акцентував увагу учасників акції  на оригінальному підході у справі відзначенні ювілею геніального Кобзаря та важливості закладки алеї представниками різних поколінь.
      Акція мала міжнародний характер, адже у закладці Шевченківської алеї взяли участь генеральний консул Словацької республіки  в Ужгороді Янка Буріанова і словацькі письменники та науковці. Я. Буріанова, зокрема, наголосила, що геніальна творчість Тараса Шевченка об’єднувала, об’єднує і буде об’єднувати українців і словаків. А словаки – надійні друзі українського народу і всіляко, по мірі можливостей, підтримують його нинішні  устремління.  
     Науковий співробітник Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (автор цих рядків) наголосив на символічності посадки унікальних дерев і початку нової сторінки у боротьбі українського народу за свободу і незалежність, що співзвучно із Заповітом Великого Кобзаря. Він також дав інтерв’ю обласному радіо.
     Закладка Шевченківської алеї стала також важливим виховним моментом для членів шкільного лісництва.

     Голова ЗОО НСКУ

М. В. Делеган

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Наш земляк Дмитро Чижевський

Про презентацію навчально-методичного посібника «Наш земляк Дмитро Чижевський – видатний учений-енциклопедист, філософ та історик культури й науки»

10 квітня 2014 року у комунальному закладі «Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. Чижевського відбулась презентація навчально-методичного посібника «Наш земляк Дмитро Чижевський – видатний вчений-енциклопедист, філософ та історик культури й науки» (до 120-річчя від дня народження), автори:
Л. А. Гайда, член Національної спілки краєзнавців України
Н. В. Жахалова, член Національної спілки краєзнавців України
А. Б. Іванко, лауреат обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського
В. І. Жванко, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова
Ф. О. Шепель. лауреат обласної краєзнавчої премії імені  Володимира Ястребова

Детальніше:
http://koippo.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1155:-l-r&catid=1:latest-news

Підтримка Всеукраїнської олімпіади знавців мови Пушкіна

Підтримка Всеукраїнської о...

З 9 по 11 квітня 2014 року, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 23 грудня 2013 року № 1820 та згідно з Положенням про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 13 грудня 2012 року № 1410, в Ужгородському національному університеті проведено II етап всеукраїнської студентської олімпіади з напряму підготовки 6.020303 – «Філологія» спеціальності «Російська мова і література». Наукове змагання студентів проходило на філологічному факультеті, де є російське відділення, представлене двома окремими кафедрами – російської мови та російської літератури.

На базі УжНУ, враховуючи високий науково-методичний рівень фахових кафедр, всеукраїнські філологічні змагання з російської мови і літератури проводилися п’ятнадцять років підряд – від 1989 року. Нині, після 10-річної перерви університету Ужгорода довірено проведення олімпіади уже в шістнадцятий раз. Спеціалістів російської філології Ужгородський національний університет готує уже 68 років. Кафедри російської мови і літератури працюють плідно: видають вагомі наукові праці, співпрацюють з вітчизняними і зарубіжними ученими, організовують і беруть участь у багатьох науково-пізнавальних заходах. Набуті олімпіадні традиції оргкомітет вирішив не порушувати. Олімпіаду проведено у два тури: перший – теоретичний – тур у формі виконання письмових завдань та виявлення лінгвістичної і літературознавчої ерудиції та знання актуальних проблем сучасної русистики; другий – творчий тур – тур у формі виступу з науковою доповіддю з проблем мовознавства чи літературознавства. Для багатьох із студентів ці дослідницькі пошуки стають основою для майбутніх аспірантських робіт і дисертацій, підґрунтям професійного зростання.

Довіряючи природнім толерантності і дружелюбності закарпатців, щиро цікавлячись цим чарівним, казковим краєм, на олімпіаду з?їхалися студенти з більшості класичних і педагогічних університетів України. Серед п’ятнадцяти команд – посланці вищих навчальних закладів Києва, Донецька, Дніпропетровська, Запоріжжя, Луганська, Кривого Рогу, Сум, Ніжина, Миколаєва, Одеси, Івано-Франківська, Львова, Луцька, а також господарі – ужгородці. Частина вузів країни не була представлена на олімпіаді студентами-русистами через фінансові труднощі.

Відкриття наукових змагань, проведене в читальній залі університету, було відзначене теплими виступами в. о. проректора з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків УжНУ, доктора історичних наук Мирослави Лендєл, декана філологічного факультету Галини Шумицької, наукового співробітника Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, голови Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидата історичних наук Михайла Делегана, який передав також вітання від директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук О. А. Удода, голови Закарпатського товариства російської культури «Русь» Володимира Салтикова, керівника команди Донецького національного університету Олега Міннулліна та ін.

Журі, очолюване завідувачем кафедри російської літератури Ужгородського національного університету, професором, доктором філологічних наук Наталією Бедзір, об’єктивно і безпристрасно визначило переможців олімпіади. Перше місце на олімпіаді виборола студентка Запорізького національного університету, літературознавець Ксенія Шерстякова, друге – Анастасія Шпильова з Криворізького національного університету, мовознавець, третє – Тетяна Міщук із Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк), літературознавець. Четверте місце було присуджене трьом студентам, які набрали однакову кількість балів: Валентину Андросову із Львівського, Світлані Будик із Донецького і Олені Баб?як із Ужгородського національних університетів. Кращими у номінаціях «Наукова доповідь із мовознавства» і «Наукова доповідь із літературознавства» стали відповідно Світлана Головня з Київського ім. Тараса Шевченка і Ксенія Прядун із Дніпропетровського ім. Олеся Гончара національних університетів. Авторами кращих есе стали львів’янин Валентин Андросов, запоріжанка Ксенія Шерстякова і дніпропетровська студентка Катерина Крючкова.

Два дні напруженої творчої роботи здалися не занадто навантаженими, адже у програмі олімпіади були передбачені і цікаві культурно-пізнавальні заходи. Вечір знайомств команди провели в невимушеній і дружній атмосфері в приватній кав?ярні «Кактус».

Толерантний і привітний європейський Ужгород зустрів студентів – перспективних у майбутньому спеціалістів різних рівнів незабутнім і чарівним буйноцвіттям сакури, яка, ніби на замовлення, нинішнього року зацвіла дещо раніше звичайного терміну. Творчу атмосферу формувала навіть сама природа, ніби демонструючи тим самим необхідність збереження миру і єдності української держави у її багатогранному колориті різних національностей, мов і культур. Супроводжувала гостей випускниця філологічного факультету Ужгородського університету, а нині екскурсовод Оксана Недзельська. Схвильовано слухали всі концерт російського романсу в залі художнього музею ім. Йосипа Бокшая, влаштований студентами Ужгородського музичного училища ім. Дезидерія Задора. А на завершення змагання шанувальників мови О. С. Пушкіна була здійснена одноденна захоплююча екскурсія в середньовічний замок «Паланок» у Мукачеві та палац Шенборна у Чинадієві (Мукачівський район), яку провів випускник УжНУ, фаховий філолог Ігор Радомисельський.

Олімпіада широко висвітлювалася місцевими засобами масової інформації. Студенти і викладачі тричі були гостями телерадіокомпанії «Тиса-1» і в жодному інтерв’ю не підтвердили вигадки щодо неприязного ставлення до російської мови і росіян на Закарпатті.

Хвилювання батьків і тривоги викладачів, які майже щогодини видзвонювали своїм підопічним з усієї України, – все відступило перед щирою дружелюбністю і мовною толерантністю, які панували на олімпіаді в Ужгороді, найзахіднішому обласному центрі незалежної української держави. «Я приїду сюди ще раз, і обов’язково з мамою, щоб і вона побачила цей чудовий край і його доброзичливих і щирих людей», – сказала на прощання студентка з Кривого Рогу Анастасія Шпильова.

Зрозуміло, що призи, екскурсія, культурна програма вимагали значних, на нинішні мірки, коштів. Зокрема, екскурсія Закарпаттям відбулася завдяки спонсорській допомозі відомого дослідника історії краю, шанувальника культури народів Карпатського регіону і України в цілому, члена правлінь Закарпатської обласної і Національної спілки краєзнавців України, голови Ради асоціації українських банків С. М. Аржевітіна, за що оргкомітет і керівництво Ужгородського національного університету висловили йому щиру вдячність.

В проведенні олімпіади взяв участь кандидат філологічних наук, доцент УжНУ, член ЗОО НСКУ І. М. Сенько.

Добре організована олімпіада в Ужгороді виявила високий рівень знань учасників не тільки зі сходу, а й заходу країни. Вона підтвердила, що такі інтелектуальні змагання сприяють формуванню толерантності і подальшому розвитку дружніх взаємин у поліетнічному середовищі нинішнього складного і напруженого періоду в історії України, створенню міцного фундаменту непорушної цілісності української державності.

 

Голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Побачив світ новий збірник

Побачив світ новий збірник...

Кримська республіканська організація національної спілки краєзнавців України завершила видання матеріалів 6 Міжнародної наукової конференції “Актуальные вопросы истории, культуры, этнографии Юго-Восточного Крыма”. У збірці презентовані краєзнавчі дослідження визнанних вчених та молодих науковців – членів Кримської Республіканської організації НСКУ.
Надруковані доповіді різноманітних напрямків: проблеми та перспективи вивчення і збереження культурної спадщини,історіїї науки та музейного будівництва, історії та етнографії.

“Києвознавчі читання” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

“Києвознавчі читання” в К?...

27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти”, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського. Організатори конференції: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра етнології та краєзнавства) та Національна спілка краєзнавців України (Київська міська організація).

У заході взяли участь понад 110 осіб – відомі вчені, співробітники  наукових установ та викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек та музеїв, краєзнавці, студенти і учні – члени Малої академії наук України. Серед учасників конференції близько третини – члени Національної спілки краєзнавців України. Науковий форум розглянув широку києвознавчу тематику: Т.Г. Шевченко і Київ, вшанування пам’яті Великого Кобзаря; діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства, в тому числі вчених Київського університету; проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питання духовності, повсякденного життя киян.

Пленарне засідання відкрив і вів завідувач кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор В.П. Капелюшний. З вітальним словом до  учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи університету, доктор геологічних наук, професор С.А. Вижва. Він, зокрема, передав учасникам конференції теплі вітання від ректора університету Героя України, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України та НАПН України Л.В. Губерського і побажав учасникам наукового форуму успішної роботи. Учасників заходу також привітали: Аґнєшка Матусяк – завідувачка відділу україністики Інституту філології Вроцлавського університету, доктор філології, професор (Польща); Я.М. Шибанов – начальник відділу з суспільно-політичних питань управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту суспільних комунікацій  Київської міської державної адміністрації.

Доповіддю“Проблеми києвознавства” розпочав пленарне засідання О.П. Реєнт – заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, голова Національної спілки краєзнавців України. Він, зокрема, ознайомив учасників конференції з останніми ініціативами та проектами Національної спілки краєзнавців України та порушив низку актуальних питань, пов’язаних з розвитком києвознавства, зокрема необхідності оновлення ­багатотомної “Історії Києва”, енциклопедичних довідників та створення “Енциклопедії Києва”. Йшлося також про нагальну потребу посилення громадського контролю за станом пам’яток історії та архітектури у Києві (в останні 20 років у місті зникло 130 пам’яток), створення структури, яка б контролювала стан архітектури міста (щось на зразок спеціальної міліції), складання реєстру пам’яток Байкового кладовища та оголошення його Національним заповідником. О.П.Реєнт наголосив, що перед Київською міською радою слід ставити питання щодо розташування музеїв у спеціальних будівлях, оскільки основна їх частина знаходиться у приміщеннях, непристосованих до зберігання експонатів.

Внесок вчених історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у розвиток києвознавства (2000 – 2013 рр.) висвітлив заступник декана історичного факультету з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, кандидат історичних наук О.Ю. Комаренко. У доповіді було зазначено, щовикладачами історичного факультету видана значна кількість наукових статей та книг, навчальних посібників, довідників, в яких відображені різноманітні аспекти історії Києва, історія структурних підрозділів та діяльність видатних учених університету.

Пророботу Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в галузі києвознавства (2008 – 2013 рр.) розповів О.П. Гончаров – доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова правління Київської міської організації НСКУ, кандидат історичних наук. Він також висловив пропозиції, які могли б сприяти подальшому розвитку ктиєвознаства, наприклад, започаткувати науково-популярний журнал з києвознавства, заснувати києвознавчу премію імені Максима Берлинського.

З доповіддю“Т.Г. Шевченко і Київський університет”виступивпрофесор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Музею історії університету, доктор історичних наук І.К.Патриляк. Він розповів про життя й діяльність  Т. Шевченка в період роботи в “Археографічній комісії”, а також про святкування  200-річного ювілею Великого Кобзаря у Київському національному університеті.

На трагічні факти із життя столиці воєнної доби та необхідність правдивого висвітлення цього періоду звернув увагу слухачів у доповіді“Київ воєнної доби: повсякдення і стратегії виживання” завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор О.Є. Лисенко.

 Пронаукові і навчальні заклади Києва як осередки енциклопедичної справи в Україні йшлося у доповіді М.Г. Железняка – в.о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидата філологічних наук.

Цікавими були також повідомлення на пленарному засіданні.Н.О. Горська – головний бібліотекар відділу стародрукованих, рідкісних та цінних книг Національної історичної бібліотеки України розповіла про авторські інскрипти на книгах М.Ф. Берлінського та М.О. Максимовича (з колекції Національної історичної бібліотеки України). Окрім того, головний бібліограф науково-бібліографічного відділу бібліотеки К. Русанівський представив бібліографічний проект “Історична Шевченкіана”.

На проблемі увічнення пам’яті жертв політичних репресій у м. Києві (1919 – 1941 рр.)акцентував увагу учасників форуму старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, керівник редакційно-видавничої групи “Реабілітовані історією” (м. Київ), кандидат історичних наук О.Г.Бажан. Доповідачнаголосив, що актуальним завданням є створення реєстру репресованих киян, визначити національний та соціальний склад репресованих, ініціювати встановлення меморіальних дощок на місцях масової загибелі громадян під час репресій. 

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук С.І. Кот висвітлив стан справ з розшуком і поверненням втрачених культурних скарбів Києва та закликавпродовжити роботу з питань пошуку втрачених і вивезених історико-культурних цінностей міста.

Розгляд тематики конференції її учасники продовжили під час секційних засідань: “Т.Г. Шевченко і Київ.Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря”, “Дослідники історії Києва. Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств у галузі києвознавства”, “Маловідомі сторінки історії Києва. Проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку”, “Наука, освіта, культура та мистецтво Києва”, “Етнокультурна палітра Києва: духовність, повсякденне життя та міські субкультури”.

У перерві між пленарним та секційними засіданнями учасники наукового форуму мали змогу відвідати Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ознайомитися з   художньо-документальними виставками “Шевченкіана Надії” та “Історія Кирило-Мефодіївського братства”.

На заключному пленарному засіданні учасники конференції заслухали  звіти керівників секцій та сформулювали із висловлених пропозицій  рекомендації, направлені на подальший розвиток києвознавства, охорону історико-культурної спадщини столиці, увічнення пам’яті видатних учених  та вшанування жертв політичних репресій.

Доповіді та повідомлення учасників форуму будуть опубліковані у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.

Олександр Гончаров, Наталія Терес

Анонс на сайті НСКУ:

Міжнародна науково-практична конференція

“Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти”,

присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського,

яка відбудеться 27 березня 2014 року

 

Тематичні напрями роботи конференції:

Дослідники історії Києва.

Внесок вчених Київського університету в розвиток києвознавства.

Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств в галузі києвознавства.

Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.

Проблеми вивчення київської топоніміки.

Історія розвитку науки, освіти, культури та мистецтва у Києві.

Усна історія та її роль у дослідженні міста.

Повсякденне життя та ментальність киян.

Етнонаціональна та конфесійна палітра столиці.

Міські субкультури: історія та сучасність.

 

За матеріалами конференції заплановано видання збірника тез доповідей. Найзмістовніші доповіді будуть рекомендовані оргкомітетом для публікації у наукових фахових виданнях “Краєзнавство” та “Етнічна історія народів Європи”.

 

Заявки на участь у конференції із зазначенням теми доповіді, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада і місце роботи, контактні дані) та тези просимо надсилати до 15 лютого 2014 року на електронну адресу: ethnology@univ.kiev.ua

 

Обсяг тез 2–3 сторінки у форматі doc. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.). [6…8 тис. символів з пробілами]

 

Автори тез несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат, власних імен, географічних назв, посилань на джерела та інших відомостей. Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для публікації. Повідомлення про включення доповідей до програми та запрошення на конференцію будуть надіслані авторам оргкомітетом.

 

Конференція відбудеться за адресою: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, ауд. 349.

 

Координатори – доц. Гончаров О.П., доц. Терес Н.В.

 

Контактна особа – Ольга Лагунова (кафедра етнології та краєзнавства, кім. 352. Тел.: (044) 239-33-18.)

 

Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Історичний факультет

Кафедра етнології та краєзнавства

Київська міська організаціяНаціональної спілки краєзнавців України

 

запрошуємо взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції “Києвознавчі  читання: історичні  та  етнокультурні  аспекти”,   присвяченої

200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та

250-річчю від дня народження Максима Берлинського,

яка відбудеться 27 березня 2014 року.

 

Тематичні напрями роботи конференції:

 

–        Дослідники історії Києва. Внесок вчених Київського університету в розвиток києвознавства.

–        Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств в галузі києвознавства.

–        Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

–        Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.

–         Проблеми вивчення  київської топоніміки.

–        Історія розвитку науки, освіти, культури та мистецтва у Києві.

–        Усна історія та її роль у дослідженні міста.

–        Повсякденне життя та ментальність киян.

–        Етнонаціональна та конфесійна палітра столиці.

–        Міські субкультури: історія та сучасність.

 

За матеріалами конференції заплановано видання збірника тез доповідей. Найзмістовніші доповіді будуть рекомендовані оргкомітетом для публікації у наукових фахових виданнях “Краєзнавство” та “Етнічна історія народів Європи”.

Заявки на участь у конференції із зазначенням теми доповіді, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада і місце роботи, контактні дані) та тези просимо надсилати до 15 лютого 2014 року на електронну адресу: ethnology@univ.kiev.ua  Обсяг тез 2–3 сторінки у форматі doc. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.).

Автори тез несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат, власних імен, географічних назв, посилань на джерела та інших відомостей.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для публікації.

Повідомлення про включення доповідей до програми та запрошення на конференцію будуть надіслані авторам оргкомітетом.

Конференція відбудеться за адресою:

Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, ауд. 349.

Координатори – доц. Гончаров О.П., доц. Терес Н.В.

Контактна особа – Ольга Лагунова (кафедра етнології та краєзнавства, кім. 352. Тел.: (044) 239-33-18).

 

Оргкомітет конференції