13–16 жовтня 2020 р. у Переяславі відбувся традиційний Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання».
Він продовжив щорічну традицію вшанування пам’яті визначного музейного діяча, Героя України Михайла Івановича Сікорського.
Цьогоріч, в умовах пандемії, формат форуму було змінено. Організатори відмовилися від масштабних урочистостей, було зменшено загальну кількість учасників та дещо змінили часові межі заходів.
Як повідомляється на сайті, ім’я П.Т.Тронька пам’ятають і свято шанують у Каразінському університеті. На його честь названо Центр краєзнавства, створено іменну аудиторію, засновано премію на щорічній Міжнародній краєзнавчій конференції молодих учених.
19 лютого 2020 року у Зразковому музеї історії Святошинського району (Центр позашкільної роботи «Північне сяйво») відбулося відкриття п’ятої тематичної виставки «Образ епохи. 80-ті роки XX сторіччя».
Її відкриття відбулося в рамках проведення на початку листопада Всеукраїнської науково-практичної конференції “Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України”. Цей захід присвячувався 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років та 90-річчю з часу заснування журналу “Краєзнавство”.
Скарби середньовічного мистецтва словацького Рудогір᾽я представлені на міжнародній фотовиставці, відкритій 21 червня 2017 року в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Т. Легоцького. Виставка — результат міжнародного фотопленеру, який відбувся у жовтні 2016 року в Словацькій Республіці.
До експозиції включено пам᾽ятки архітектури та розписи храмів сіл Словацького Рудогір᾽я: Чечейовце, Турня над Бодвов, Педер, Плешівець, Охтіна, Коцельовце, Штітнік і Лучка.
Цей рік став ювілейним для українського поета-романтика Михайла Петренка— виповнюється 200 років від дня його народження. З метою підготовки та відзначення ювілею автора безсмертної пісні «Дивлюсь я на небо» та інших творів при Слов’янській міській раді у кінці минулого року створено оргкомітет, куди ввійшли члени виконкому, працівники відділу культури, краєзнавці. бібліотекарі, освітяни, науковці. На засіданнях оргкомітету обговорено ряд заходів, які вже почали проводитися, інші — у процесі підготовки. Не так просто у наш нелегкий час віднайти кошти на заплановані заходи, тому доводиться звертатися за допомогою до небайдужих земляків — депутатів, меценатів й просто до пересічних громадян, яким болить за українську культуру, за пам’ять про визначних людей краю.
У першій половині квітня відбулися дві знакові події, пов’язані з ім’ям поета-земляка: — 5 квітня Слов’янська міська рада за № 9-ХХІІ-7 прийняла наступне рішення:
1.Оголосити 2017 рік Роком Михайла Петренка у місті Слов’янську.
2.Присвоїти Центральній бібліотеці КЗ «ЦСПБ міста Слов’янська» ім’я українського поета-земляка Михайла Миколайовича Петренка. Рішення підписав міський голова В.М.Лях і воно вступило в дію.
— 12 квітня у Словянському краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття постійно діючої експозиції, присвяченої поетові Михайлу Петренку. Захід підготував та провів провідний спеціаліст, почесний краєзнавець України Анатолій Шамрай.
З розповіді про життя та творчість поета-земляка М.О.Рибалка у Слов’янську розпочався цикл заходів у рамкахпроекту «Визначні постаті Донеччини», приуроченого до 85-ої річниці від дня утворення Донецької області.
Перший літературно-мистецький захід у рамках зазначеного проекту недаремно присвячений відомому поету-земляку, лауреату Державної премії імені Т.Г.Шевченка Миколі Рибалку: 14 лютого цього року йому виповнилося 95 років від дня народження, а головне — поезія Миколи Олександровича актуальна, вона й сьогодні хвилює душу читача будь-якого віку.
Захід відбувся 22 березня 2017 року в стінах Донбаського державного педагогічного університету. На ньому були присутні вчителі історії та бібліотекарі з багатьох селищ та міст Донецької області, які у Слов’янську проходять перепідготовку на курсах підвищення кваліфікації при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, а також слов’янці: учителі, студенти та викладачі педуніверситету, бібліотекарі, краєзнавці, журналісти.
Організаторами цього форуму виступили: Інститут історії України НАН України, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Національна спілка краєзнавців України, Всеукраїнська асоціація викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти. У конференції взяли участь представники вищевказаних установ (в тому числі й члени Національної спілки краєзнавців України (зокрема, голова Спілки О.П.Реєнт, заступник голови О.А.Удод, член Правління І.А.Коляда, член Президії В.І.Милько, члени Київської обласної організації Спілки Н.В.Ащенко, В.В.Обухівський та ін.), а також педагоги, вчителі, студенти та учні з різних навчальних закладів тощо.
У рамках заходу відбулася презентація й обговорення проектів підручників з історії України та всесвітньої історії для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів, які представлені на сайті ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” в рамках Конкурсного відбору (модератор — О.А.Удод, член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України).
Зокрема присутні ознайомилися із декількома підручниками, які підготували:
1) член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор О.П.Реєнт та кандидат історичних наук, доцент О.В.Малій;
2) доктор історичних наук, професор І.А.Коляда;
3) кандидат економічних наук, професор С.О.Осмоловський; кандидат історичних наук, професор Т.В.Ладиченко.
15 березня 2017 року у Верховній Раді України відбулося відкриття експозиції «100 років першого українського парламенту», присвяченої сторіччю Української Центральної Ради.
У заході взяли участь голова Верховної Ради України Андрій Парубій, Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, Міністр культури України Євген Нищук, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. Під час відкриття експозиції був присутній Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
Серед експонатів — унікальні артефакти періоду Української Центральної Ради — першого українського парламенту. Зокрема, перший документ Центральної Ради — відозва «До Українського народу!», датована 22 березня 1917 року.
Чотири Універсали Центральної Ради, що ілюструють еволюцію тогочасної політичної еліти від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності, є важливим сегментом експозиції.