Виставка з нагоди 290-річчя від дня народження Григорія Сковороди

Виставка з нагоди 290-річчя в...

12 січня 2012 року в стінах Києво-Могилянської академії відбулося урочисте відкриття художньої виставки „Людина на всі часи”, присвяченої 290 річниці від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди. Основу експозиції склали твори багатьох відомих та молодих українських художників і скульпторів. Серед них роботи Леоніда Тоцького, Василя Перевальського, Феодосія Гуменюка, Василя Забашти, Валерія Франчука та інших. 

Це одна із перших акцій із цілої низки заходів, якими протягом року буде  вшановано великого філософа, славетного випускника Києво-Могилянської академії.

Куратор проекту – відомий краєзнавець, член НСКУ Борис Войцехівський. Виставку відкрив президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. У відкритті бали участь діячі української культури, науки, освіти та представники різних громадських організацій. Прикрасою заходу стали виступи мистецьких народних та студентських колективів, зокрема українські пісні виконав студентський колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Роксоланія” та народний колектив “Галявські вечорниці” із села Чорнухи, що на Полтавщині (батьківщина видатного поета). У відкритті також взяли участь студенти-актори театральної студії Києво-Могилянської академії. В стінах виставкового залу лунали колядки та музично оброблені твори із безсмертного “Саду божественних пісень” Григорія Сковороди.

Виставка працює з 12 січня по 2 лютого 2012 року в Галереї мистецтв імені Олени Замостян. Галерея працює з 11:00 до 19:00 щоденно, крім неділі та понеділка.

Представники НСКУ взяли участь в парламентських слуханнях

11 січня 2012 року у сесійному залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Етнонаціональна політика України:здобутки та перспективи». Слухання, ініційовані Комітетом з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (голова О.Зарубінський), вперше на такому рівні розглянули проблеми націотворення в Україні та державної політики щодо національних меншин. З доповідями виступили міністр культури України Михайло Кулиняк та голова Комітету Олег Зарубінський.
В обговоренні взяли участь відомі вчені, зокрема, Олександр Майборода і Володимир Трощинський, які відзначили провідну роль титульної нації у процесі націєтворення та проблеми, з якими стикаються українці при нерозумінні їх провідної ролі у побудові гармонійного громадянського суспільства в Україні. Виступили також голови найвідоміших громадських організацій етнічних меншин України, які поділилися своїм бачення процесу націєтворення в Україні, дехто з них засвідчив своє нерозуміння процесів гармонійного творення громадянського суспільства в Україні, продемонструвавши елементарне незнання державної мови (О.Проценко-Пічаджі, голова Федерації грецьких товариств), а то й нехтування суспільної думки (М.Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України). Дивно, що російська меншина взагалі не виступала.
У слуханнях взяла участь делегація Національної спілки краєзнавців України у складі: Клепака Григорія Олексійовича – Заступника Голови НСКУ, Дмитрука Володимира Івановича – члена Президії Правління, Бабенка Павла Валерійовича – координатора міжнародних проектів НСКУ. Учасники відзначили важливість подібних заходів, поспілкувалися з предстаниками національних меншин та представниками влади.

Відбувся ювілейний пленум спілки краєзнавців Прикарпаття

Відбувся ювілейний пленум ...

04 січня 2011 р. в приміщенні Івано-Франківського художнього музею проведено ювілейний пленум Івано-Франківської обласної організації Національної Спілки Краєзнавців України. Учасниками пленуму стали більше 50 краєзнавців з різних районів нашої області.

Обласна організація краєзнавців відсвяткувала 20 – річчя з часу своєї діяльності. На пленарному засіданні спілки виступили голова правління ІФОО НСКУ М.Косило, заступник голови правління Б.Гаврилів та інші знані краєзнавці. Обговорено основні здобутки організації в 2011 році, окреслено напрямні діяльності на 2012 р. В найближчих планах обласної організації – заснування власної обласної премії (окрім спільної з ОДА та обласною радою – імені В.Полєка), участь в черговому з’їзді НСКУ в м. Києві.
Пленум обрав делегатів від обласної організації на з’їзд у Києві. Ними стали: Михайло Косило, Ганна Карась, Михайло Сигидин, Володимир Великочий. Вирішено підтримати кандидатуру д.і.н, проф., члена – кореспондента НАН України Олександра Реєнта на пост голови НСКУ.
За ініціативою голови правління Михайла Косила обговорено питання вимог до вступу у спілку; заслухано інформацію Богдана Гавриліва про спорудження пам’ятника «Руській трійці» у Івано-Франківську.

Також, на пленумі ІФОО НСКУ відбулося вручення обласної премії у галузі краєзнавства імені Володимира Полєка. Голова правління ІФОО НСКУ Михайло Косило зазначив: «Маємо видатну подію для обласної організації НСКУ, уже вдруге вшановуємо наших видатних краєзнавців. Засновниками премії є Івано-Франківська ОДА, Івано-Франківська обласна рада. Премія названа на честь відомого дослідника Івано-Франківська, професора Прикарпатського університету ім. В.Стефаника Володимира Полєка. Ми вдячні обласній владі за розуміння проблематики краєзнавства, оскільки дослідження історії нині є не тільки видом наукової діяльності, але і як засіб виховання молоді на найкращих традиціях народу, на культурно-історичній спадщині. Заснування премії має величезне значення для виховної справи. Це вшанування праці краєзнавців, самовідданих людей, які не отримують коштів на свою дослідницьку працю».

Нагородження премією імені В.Полєка проводив начальник управління культури ОДА Володимир Федорак. Він передав вітання лауреатам премії від голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка та голови обласної ради Олександра Сича, після чого зачитав рішення комісії про визначення переможців та присудження премії.

Відзнаки лауреатів та почесні дипломи було вручено Максим’юку Михайлу, Угорчаку Юрію, членам історико-краєзнавчого об’єднання “Моє місто” (Зеновію Федунківу, Івану Монолатію, Михайлу Головатому, Івану Бондареву, Зеновію Соколовському, Ігору Панчишину, Василю Романцю, Василю Іваночку, Зеновію Жеребецькому). Кожен з лауреатів (від імені «Мого міста» – Зеновій Жеребецький) виступив з подячним словом – у якому розповіли про свій шлях у краєзнавстві, завдання які бачать перед собою. Голова правління ІФОО НСКУ Михайло Косило зачитав вітальне привітання лауреатам премії від керівництва Національної Спілки Краєзнавців України.

За активну працю грамотами були відзначені ряд краєзнавців нашої області. Зокрема, спільною почесною грамотою голови обласної державної адміністрації М.Вишиванюка та голови обласної ради О.Сича відзначено Петра Арсенича, Василя Харитона, Валерія Ковтуна, Михайла Головатого, Галину Горбань.

За вагомий особистий внесок у розвиток краєзнавства на Прикарпатті грамотою головного управління освіти і науки ОДА відзначено Андрія Чемеринського, а грамотою управління культури – Івана Драбчука.

Доброго настрою та відповідної атмосфери пленуму додавало виконання класичних творів струнний ансамбль при Івано-Франківській обласній філармонії «Quattro corde».
Спілка краєзнавців області розпочала черговий рік своєї діяльності. Віриться, що він буде досить результативним.

Про діяльність Вінницької обласної організації НСКУ в 2012 році

3 січня 2012 р.

 

Дві меморіальні дошки встановлено на приміщенні загальноосвітньої школи в селі Сиваківцях Липовецького району. Одна з них – на честь прославленого педагога, директора місцевої школи Володимира Никифоровича Берегового, який очолював її з 1958 по 1991 рік, друга – вихідця села, лауреата Ленінської премії, кавалера орденів Леніна і Червоного Прапора, трьох орденів Червної Зірки, двох орденів Вітчизняної війни, депутата Верховної Ради Казахської РСР, кандидата технічних наук, генерал-лейтенанта Михайла Гнатовича Трофимчука.

У церемонії відкриття меморіальних дошок взяв участь член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців О. І. Роговий.

 

5 січня 2012 р.

 

Відбулася конференція Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, в роботі якої взяли 17 делегатів із 21-го обраного. На конференції розглянуто питання:

1. Про роботу Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України у 2011 році.

2. Про обрання делегатів на п’ятий позачерговий з’їзд Національної спілки краєзнавців України.

З доповіддю по першому питанню порядку денного виступив голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак.

В обговоренні доповіді взяли участь: Дорош Микола Никифорович (с. Воронівці Хмільницького району; директор Воронівської загальноосвітньої школи, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України); Завальнюк Костянтин Вікторович (старший спеціаліст Державного архіву Вінницької області, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України; Макаревич Лілія Павлівна (директор музею історії Козятина, член ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України); Подолинний Анатолій Мусійович (професор Вінницького державного педагогічного інституту імені Михайла Коцюбинського, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України); Роговий Олександр Іванович (начальник архівного відділу Липовецької райдержадміністрації, голова міжрайонного краєзнавчого центру “Соб”, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України); Ткаченко Іван Петрович (краєзнавець, с. Губник Гайсинського району, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України); Шевчук Федір Харитонович (заступник редактора Бершадської районної газети “Бершадський край”, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

У прийнятій ухвалі схвалено роботу Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України у 2011 році.

Обрано делегатів на п’ятий позачерговий з’їзд Національної спілки краєзнавців України:

Гальчака Сергія Дмитрович – голову правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслуженого працівника культури України, кандидата історичних наук, доцента Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;

Рекрута Валерія Пилиповича – члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, почесного краєзнавця України, кандидата історичних наук, викладача Вінницького кооперативного інституту;

Рогового Олександра Івановича – члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, начальника архівного відділу Липовецької райдержадміністрації, керівника міжрайонного краєзнавчого центру “Соб”.

 

17 січня 2012 р.

 

Традиційні Стусівські читання пройшли в обласній бібліотеці імені Тімірязєва, де відбулася презентація книги “І в смерті з рідним краєм поріднюся”: Василь Стус і Вінниччина”, упорядники Ніна Гнатюк – відома поетеса і краєзнавець та журналіст-краєзнавець Тарас Ковальчук.

До книги ввійшли вірші, уривки з листів видатного поета Героя України Василя Стуса, присвячені рідній землі, присвячені рідному подільському краєві. У книзі подано матеріали про вшанування поета на рідній землі, хроніку Стусівських читань, спогади людей, які близько знали Василя Стуса.

Свічку пам’яті запалив Дмитро Стус – син поета, а відкрила Стусівські читання член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Наталія Морозова. У читаннях також взяли участь члени правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України Микола Гедз, Анатолій Подолинний, Тетяна Яковенко.

 

23 січня 2012 р.

 

Делегати від Вінниччини голова правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, члени правління О. І. Роговий, В. П. Рекрут взяли участь у роботі V позачергового з’їзду Національної спілки краєзнавців України. С. Д. Гальчак  обраний членом її правління.

*    *    *

 

23 січня 2012 р. голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак звернувся з листом до голови правління Національної спілки краєзнавців України О. П. Реєнта з листом, в якому йшлося:

“Вінницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України як юридичну особу зареєстровано 30 квітня 2010 року. За час, що минув відтоді, вона зросла до 47-и осіб. Серед її членів 4 доктори та 17 кандидатів наук, 4 професори, 8 доцентів, 5 заслужених працівників, 3 відмінники освіти України, 5 почесних краєзнавців України. Організацією проведено значну роботу по розвитку любові до малої батьківщини: видано друком десятки науково-краєзнавчих книг (в т. ч. монографічних досліджень), опубліковано сотні статей, проведено низку презентацій краєзнавчих праць, реалізовано значну кількість інших культурно-освітніх, науково-пізнавальних заходів.

Однак через те, що організація не має свого офісу, то її юридичною адресою до цього часу є поштова адреса Вінницької обласної універсальної бібліотеки імені К. А. Тімірязєва  (м. Вінниця, вул. Соборна, 73; за погодженням із дирекцією установи). Коли обговорювалося питання, то обумовлювалося, що таке перебування тимчасове, оскільки краєзнавці області сподівалися, що вони теж отримають свою кімнату, як, скажімо, члени Спілки письменників чи журналістів України. Однак справа загальмувалася.

Те, що обласна краєзнавча організація не має реальної юридичної адреси, дуже стурбувало Вінницьку міську податкову інспекцію, яка вирішила будь-що її закрити. Її зовсім не цікавить, що на обласну краєзнавчу організацію не виділяється жодна копійка з державного бюджету, що вона взагалі не має ніяких коштів на утримання уявного офісу, посади бухгалтера, який би звітував перед податковими органами.

З твердим наміром поставити на організації хрест, податкова інспекція зверталась у судові інстанції, але програла справи: 24 жовтня 2011 р. у Вінницькому окружному адміністративному суді та 29 листопада 2011 р. у Вінницькому апеляційному адміністративному суді. Не задовольняючись їхніми справедливими рішеннями, вона звернулась у Вищий адміністративний суд України, який 28 грудня 2011 року відкрив нове  касаційне провадження.

Краєзнавці Вінниччини звертаються до з’їзду, новообраного керівництва Національної спілки краєзнавців України з проханням про невідкладну допомогу”.

 

26 січня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва відбулася презентація книги краєзнавця Віктора Сокола «Кальник – село подільське». Працю презентували автор краєзнавчого дослідження та голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак.

 

30 січня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України    С. Д. Гальчак звернувся з листом до судді Вищого адміністративного суду України І. П. Шипуліної:

“Вінницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України як юридичну особу зареєстровано 30 квітня 2010 року. За час, що минув відтоді, вона зросла до 47-и осіб. Серед її членів 4 доктори та 17 кандидатів наук, 4 професори, 8 доцентів, 5 заслужених працівників, 3 відмінники освіти України, 5 почесних краєзнавців України. Організацією проведено значну роботу по розвитку любові до малої батьківщини: видано друком десятки науково-краєзнавчих книг (в т. ч. монографічних досліджень), опубліковано сотні статей, проведено низку презентацій краєзнавчих праць, реалізовано значну кількість інших культурно-освітніх, науково-пізнавальних заходів.

Однак через те, що організація не має свого офісу, то її юридичною адресою до цього часу є поштова адреса Вінницької обласної універсальної бібліотеки імені К. А. Тімірязєва  (м. Вінниця, вул. Соборна, 73; за погодженням із дирекцією установи). Коли обговорювалося питання, то обумовлювалося, що таке перебування тимчасове, оскільки краєзнавці області сподівалися, що вони теж отримають свою кімнату, як, скажімо, члени Спілки письменників чи журналістів України. Однак справа загальмувалася.

Дуже багато залежало у вирішенні питання від активності голови Національної спілки краєзнавців України, Героя України, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька. Але через похилий вік (в кінці минулого року він помер на 97-у році життя), йому не вдалося реалізувати даний проект. Проте перемовини з вінницькою обласною владою велися. Вона, слід думати, нарешті відшукала можливість надати необхідну допомогу (копія листа начальника управління спільної комунальної власності територіальних громад В. Федоришина начальнику управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Вінницької облдержадміністрації І. М. Смірнову додається). Сподіваюсь, що після того, як відбудеться чергова сесія Вінницької обласної ради, питання буде вирішено. Тоді буде проведено перереєстрацію юридичної особи.

А поки що маємо те, що маємо: те, що обласна краєзнавча організація не має юридичної адреси, дуже турбує Вінницьку міську податкову інспекцію. Її зовсім не цікавить, що на обласну організацію не виділяється жодна копійка з державного бюджету, що вона взагалі не має ніяких коштів на утримання уявного офісу, посади бухгалтера, який би звітував перед податковими органами. На даний момент відсутня навіть печатка”.

 

20 лютого 2012 р.

 

У фойє Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відкрито книжкову виставку “Вінниччина ювілейна”. Література систематизована за розділами, які відображають усі сторони життя області, що відзначає свій ювілей. Оглянувши виставку, можна глибше пізнати красу та велич Вінницького краю, осягнути героїчну минувшину й динамічну сучасність, познайомитися з постатями славних земляків і творчістю митців, які оспівують рідну Вінниччину в художньому слові, живописі, науково-краєзнавчих дослідженнях, фотомистецтві. Автор виставки – завідувачка відділу краєзнавчої літератури, керівник краєзнавчої організації “Краєзнавець Вінниччини” Тетяна Котуз.

 

 

 

24 лютого 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України    С. Д. Гальчак на засіданні вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України успішно захистив докторську дисертацію на тему “Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945 – 2010 рр.): історичні, соціально-побутові та правові аспекти”.

 

28 лютого 2012 р.

 

Краєзнавці Вінниччини взяли участь у святкуванні 80-річчя утворення Вінницької області.

 

29 лютого 2012 р.

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року по справі № 2а/0270/4195/11 за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Вінницької обласної організації краєзнавців України про припинення юридичної особи.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т. М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.10.2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року залишити без змін.

 

5 березня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України    С. Д. Гальчак та член правління, директор Вінницького обласного краєзнавчого музею взяли участь у похоронах відомого на Вінниччині краєзнавця, фольклориста, етнографа, музеєзнавця, колишнього директора сільського музею Устима Кармалюка (с. Кармалюкове Жмеринського району) Володимира Петровича Вовкодава, який помер 4 березня 2012 р. на 86-у році життя. 

 

14 березня 2012 р.

 

У м. Хмільнику відбулась робоча нарада за участю керівництва району та міста, голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчака, члена правління М. Н. Дороша, члена ревізійної комісії обласної краєзнавчої організації, голови постійної комісії з питань культури, духовності та історичної спадщини Вінницької обласної ради М. Л. Вдовцова з приводу проведення в місті міжнародної наукової конференції, присвяченій 650-річчю Синьоводської битви. Визначено орієнтовну дату проведення конференції – 24 квітня 2012 р.

 

15 березня 2012 р.

 

У рамках проведення Шевченківських днів в Інституті філології і журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулася зустріч члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, начальника архівного відділу Липовецької райдержадміністрації О. І. Рогового зі студентами. О. І. Роговий розповів їм про перебування у 1846 р. Т. Г. Шевченка на Вінниччині.

 

*     *     *

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва відбулася зустріч   голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, автора монографічних досліджень “Східні робітники з Поділля у Третьому рейху”, “На узбіччі суспільства” С. Д. Гальчака та колишнього керівника Вінницького відділення Українського фонду “Взаєморозуміння і примирення” В. М. Чехівського зі студентами вінницьких вузів.  Зустріч присвячена 70-річчю вивезення цивільного населення краю нацистськими окупантами на каторжні роботи в гітлерівську Німеччину.

 

16 березня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України       С. Д. Гальчак та член правління М. Н. Дорош взяли участь у засіданні комісії з питань духовності і культури Вінницької обласної ради, на якому обговорено питання створення оргкомітету по проведенню міжнародної наукової конференції з нагоди 650-річчя історичної битви на Синіх Водах, а також перемоги козацького війська у битві під Батогом.

 

21 березня 2012 р.

 

Проведено засідання правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України з приводу підготовки до відзначення 650-річчя Синьоводської битви, видання тематичної друкованої продукції.

 

29 березня 2012 р.

 

 

У Вінницькій міській бібліотеці, розташованій у житловому районі “Вишенька”, відбулося презентація монографій голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчака  “Украинские остарбайтеры Подольского региона”, “На узбіччі суспільства: Доля українських “остарбайтерів” (Поділля, 1942 – 2007 рр.)”, “Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: ХІХ – поч. ХХІ ст.”.

 

30 березня 2012 р.

 

У Могилів-Подільському медичному коледжі відбулася краєзнавча конференція “Наш край в роки війни”, присвячена 68-й річниці визволення міста над Дністром від гітлерівських загарбників. У її роботі взяли участь і виступили із повідомленнями член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України В. В. Войтович,  член ревізійної комісії обласної краєзнавчої організації М. Л. Вдовцов, член Національної спілки краєзнавців України М. В. Гоцуляк.

 

3 квітня 2012 р.

 

За підписом голови Вінницької обласної державної адміністрації М. В. Джиги прийнято розпорядження “Про відзначення на Вінниччині Дня Українського козацтва та знакових подій національно-визвольної боротьби українського народу”, а також затверджено склад організаційного комітету. До його складу увійшли голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, члени правління М. Н. Дорош, Ю. А. Зінько, О. І. Роговий.

 

*    *   *

По Вінницькому обласному радіо прозвучало інтерв’ю голови правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчака. Мова йшла про необхідність перевидання “Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область”, про те, що робиться у цьому плані науковцями та краєзнавцями Вінниччини.

 

 

4 квітня 2012 р.

 

Члени правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України     Н. І. Морозова, А. М. Подолинний, Т. О. Цвігун, Т. В. Яковенко, член ревізійної комісії Г. В. Секрет взяли участь у святкуванні 170-річного ювілею українського композитора, фольклориста, громадського діяча Миколи Лисенка.

В обласній бібліотеці для юнацтва оформлено книжкову виставку “Народжений для вічності”.

 

19 квітня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація краєзнавчого доробку члена Національної спілки краєзнавців України, мешканця с. Довжка Ямпільського району Юрія Пилиповича Зозулі на тему “Історія села Кетроси (Довжка)”. У презентації також взяли участь голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, члени правління Н. І. Морозова, В. В. Давиденко, К. В. Завальнюк, С. О. Творун, член ревізійної комісії С. Л. Калитко.

 

 

20 квітня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України    С. Д. Гальчак виступив з інформацією про підготовку міжнародної наукової конференції, присвяченої Синьоводській битві 1362 року, на засіданні організаційного комітету з підготовки  і відзначення на Вінниччині Дня Українського козацтва та знакових подій національно-визвольної боротьби українського народу.

 

24 квітня 2012 р.

 

У м. Хмільнику за участю науковців України та Білорусі відбулася міжнародна наукова конференція “Синьоводська битва 1362 року – визначальна подія в історії України”, ініційована Вінницькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, низкою владних структур, наукових установ, товариств, громадських організацій.

З вітальними словами до учасників конференції звернулися заступник голови Вінницької облдержадміністрації Любов Спірідонова, голова Хмільницької райдержадміністрації Олег Томашук, Хмільницький міський голова Василь Грушко, голова постійної комісії з питань культури, духовності та історичної спадщини Михайло Вдовцов.

Науковці та краєзнавці виступили з доповідями та повідомленнями: Сергій Литвин “Синюха чи Снивода? Коли ж локалізуємо місце Синьоводської битви 1362 року?”, Сергій Гальчак, Олександр Лисенко “Вітчизняна та зарубіжна історіографія щодо місця Синьоводської битви”, Мікалай Ліннік “Бітва на Сініх Водах у беларускай гісторыяграфіі”, Анастасія Ргозовська-Косунець, Іван Романюк “Історія Поділля в джерелах та історіографії XVII – початку ХХ століття в контексті битви на Синіх Водах 1362 року”, Анатолій Лисий “Синьоводська битва на сторінках енциклопедичних видань”, Віталій Гандзюк “Історична битва на Сниводі: полеміка на сторінках сучасної вінницької преси”, Микола Пашковець “Загальноісторичне тло Синьоводської битви”, Микола Дорош –”Особливості та маршрут походу русько-литовського війська 1362 року на татарські володіння в Україні”, Віталій Давиденко “Чи “въ лето 6871… Литва” Корець “взяша”?”, Юрій Зінько, Олександр Кравчук “Проблеми демографії Поділля ХІІІ – XIV століть”, Василь Паламарчук “Занапащена таємниця Сниводи”, Василь Маринич “Давні могильники та кургани на Сниводі як можливі джерела локалізації історичної битви 1362 року”,  Віра Степанюк “Народна творчість та топоніміка Присноводдя щодо Синьоводської битви”, Лев Баженов “Кам’янець за Коріатовичів”, Євгеній Антонюк, Павло Поліщук “Зброя учасників битви біля Синіх Вод”, Сергій Соколюк “Синьоводська битва та її значення в контексті воєнної історії України”, Олег Побережний “Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”, Руслан Зелінський “Відновлення історичної пам’яті як складова державної гуманітарної політики”.

Виступаючі переважно схилялись до думки, що історична битва відбулася на берегах р. Сниводи.

Учасники конференції, в роботі якої взяли участь також учителі історії шкіл Хмільницького району, музейні працівники міст Вінниці та Хмільника, прийняли резолюцію такого змісту:

“Враховуючи важливе історичне та міжнародне значення перемоги українсько-литовсько-білоруського війська у Синьоводській битві, в результаті якої з-під золотоординського іга було визволено Поділля, та з огляду на її 650-річчя, що виповнюється у вересні 2012 року, рекомендувати органам влади, громадськості міста Хмільника та Хмільницького району:

1. Встановити в Уланові пам’ятний знак на честь визволителів Поділля від золотоординських загарбників.

2. Оскільки результати наукових досліджень та пошуків краєзнавців, поглиблений аналіз літописних джерел, вивчення наявної історіографічної спадщини, картографічне й польове обстеження Хмільницького району, дослідження культурних пам’яток, природних об’єктів, фольклору, топоніміки, гідронімів тощо дозволяють вважати найбільш вірогідним, що Синьоводська битва відбулася на пограниччі Волині, Київщини і Поділля на річці Снивода (Синя Вода), в районі сіл Уланів (град Синя Вода), Воронівці, Рибчинці, Зозулинці, Білий Рукав та інших, організувати археологічні розкопки на території Хмільницького району з метою остаточної локалізації місця битви.

3. Поскільки в історичних джерелах під 1362-м роком вперше згадується Хмільник, що був звільнений від монголо-татарських поневолювачів у результаті Синьоводської битви, широко відзначити із залученням представників Литви і Білорусі 650-річний ювілей міста.

4. Науковцям, краєзнавцям України, Вінниччини взяти участь у заходах, затверджених розпорядженням голови облдержадміністрації № 170 від 3 квітня 2012 року, з підготовки і відзначення на Вінниччині знакових подій національно-визвольної боротьби українського народу.

5. Подбати про упорядкування і збереження курганів і могильників, пов’язаних з битвою, включно із забороною розорювання та ведення сільськогосподарських робіт на місцях курганів та могильників у вірогідному районі битви.

6. Продовжити подальшу дослідницьку роботу з метою остаточної локалізації Синьводської баталії. У разі позитивного результату подбати про створення в Уланові чи інших навколишніх населених пунктах меморіального комплексу, історичного музею та пам’ятних знаків на місці битви.

7. Рекомендувати науково-просвітницькому активу України та Вінниччини долучитися до правдивого висвітлення та популяризації цієї історичної події, яка повернула українські землі з-під східно-орієнтального напрямку розвитку до європейської перспективи, розширила та посилила унікальне конфедеративне політичне утворення – Велике князівство Литовське, Руське (білоруські та українські землі) та Жемайтійське, у складі якого остаточно сформувалися етнічні ознаки українського народу.

Видано книгу про роботу конференції (Синьоводська битва 1362 року визначальна подія в історії України: Матеріали міжнародної наукової конференції, м. Хмільник Вінницької області, 24 квітня 2012 р. / Відп. ред. С. Д. Гальчак. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 212 с.). 

 

1 травня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України    С. Д. Гальчак  та член правління В. В. Давиденко – голова Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури взяли участь в урочистостях з нагоди відкриття в Іллінцях Алеї Героїв, на якій встановлено три барельєфи Героїв Соціалістичної Праці – уродженців Іллінецького району Марії Плахотнюк, Федора Хоменка, Марії Коцюруби, розміщено бюсти Героїів Радянського Союзу Миколи Прицюка, Василя Гелети, Олександра Западинського, Григорія Шимка, двічі Героя Радянського Союзу Івана Бойка.

 

7 травня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва відбувся круглий стіл на тему “Велика Перемога в серцях вінничан”.В його роботі взяв участь і виступив із науковим повідомленням голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак.

 

9 травня 2012 р.

 

Краєзнавці м. Вінниці та області взяли участь у заходах, присвячених Дню Перемоги.

 

17 – 18 травня 2012 р.

 

У Вінниці на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулася міжнародна наукова конференція “Україна і Польща: історичне сусідство”. На ній було заслухано доповіді та повідомлення великої групи краєзнавців Вінниччини:  Анатолія Лисого “Єзуїти у Вінниці”, Олени Стадник “З польських джерел про початки козацтва на поділлі”, Віталія Тучинського “Хмільницький літопис як джерело до історії україно-польських відносин на Поділлі напередодні та у початковий період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького”, Богдана Хіхлача “Взаємовідносини поляків та уніатів на Поділлі у XVIII чт.”, Віктора Косаківського “З історії костелу у містечку Чечельник на Південно-Східному Поділлі”, Олександра Барнасюка “Болеслав Потоцький (1805 – 1893) – меценат подільської освіти та культури”, Олександра Рогового “Дороги Юліуша Струтинського”, Миколи Йолтуховського “Поділля – колиска польських поетів-романтиків”, Сергія Гальчака “Подільські сторінки в біографіях Джозефа Конрада та Марка Соколовського”, Петра Григорчука, Вікторії Єрмакової “Ігнацій Ян Падеревський – уродженець Вінниччини, видатний державний діяч і композитор Польщі”, Олександра Кравчука “Ігнаці Ян Падеревський: патріот, митець, державний діяч Польщі”, Івана Романюка, Богдана Романюка “Східне Поділля в польському повстанні 1863 – 1864 рр.”, Віталія Іванчишена, Віктора Косаківського “Пам’ятки каменотесного мистецтва у с. Буша Ямпільського району Вінницької області”, Ірини Батирєвої “Відображення міжетнічних взаємин українського та польського населення Поділля у місцевій періодиці другої половини ХІХ ст. (етнографічний аспект)”, Тетяни Кароєвої “Приватні книжкові зібрання у контексті бібліотечної етнології (на прикладі польської спільноти Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст.)”, Віталія Гандзюка “Польсько-українське військо у боротьбі з більшовиками навесні 1920 р. (за матеріалами подільських газет)”, Петра Григорчука, Наталії Герасимової “Репресії проти польського населення Поділля у 20-30-ті рр. ХХ ст.”, Василя Черняка “Вихідці з Поділля – викладачі Познанського університету (1919 – 1939 рр.)”, Олександра Неприцького “Співпраця місцевих громад Вінницької області та Свєнтокшистського і Великопольського воєводств у 2003 – 2009 рр.”, Володимира Петренка “Генеза українсько-польських відносин на Вінниччині в останні десятиріччя”, Тетяни Соломонової “Родова бібліотека Собанських з Ободівки (за матеріалами Вінницької ОУНБ ім. К. Тімірязєва)”, Алли Ліпської “Науково-дослідницька робота Вінницької культурно-просвітницької спілки поляків” та ін.

За матеріалами конференції видано науково-краєзнавчий збірник (Україна і Польща: історичне сусідство. Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції. – Вінниця: ТОВ “Нілан ЛТД”, 2012. – 623 с.).

 

 

 

 

25 травня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації національної спілки краєзнавців України     С. Д. Гальчак, члени правління А. М. Подолинний, Т. В. Яковенко взяли участь у науково-теоретичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження Михайла Стельмаха, яка відбулася у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. 

 

26 травня 2012 р.

 

У с. Дяківцях Літинського району, де народився Михайло Панасович Стельмах, відбулося літературно-мистецьке свято “Велика рідня”. Його епіцентром стала площа перед літературно-меморіальним музеєм видатного письменника, відкритого 24 травня 1989 року, а також меморіальна садиба Стельмахів, де пройшли дитячі та юнацькі роки майбутнього майстра слова.

У торжествах взяла участь група краєзнавців Вінниччини: С. Д. Гальчак, О. М. Подолинний,  Т. В. Яковенко, В. М. Паламарчук та ін. Голову ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василя Миколайовича Паламарчука удостоєно звання лауреата Стельмахівської премії (за літературно-краєзнавчу книгу “Йшла колона городом”). 

 

27 травня 2012 р.

 

У с. Буші Ямпільського району гостинно відкрив двері павільйон трипільської культури четвертий музей, організований на території державного заповідника “Буша”. Меценатом з оформлення музею виступив член ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України М. Л. Вдовцов. В урочистостях взяли участь сам Михайло Вдовцов, директор заповідника Олександр Пірняк. У планах створення Будинку Бушанських легенд. У різних видання уже опубліковано 20 цікавих версій про виникнення села та його історію. Передбачається, що публікації стануть основою експозиції майбутнього музею.

 

30 травня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація біобліографічного видання, присвяченого 65-річчю від дня народження письменниці, автора численних краєзнавчих творів Ніни Юхимівни Гнатюк. Видання презентували члени Національної спілки краєзнавців України Н. І. Морозова, М. С. Гедз, А. М. Подолинний, С. Д. Гальчак, Т. В. Яковенко, а також вінницькі письменники.

 

1 червня 2012 р.

 

У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулася XXIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція “Козацтво в історії України (до 360-річчя битви під Батогом)”. На ній заслухано доповіді та повідомлення краєзнавців Вінниччини:Анатолія Лисого “Єзуїти у Вінниці”, Олени Стадник “З польських джерел про початки козацтва на поділлі”, Віталія Тучинського “Хмільницький літопис як джерело до історії україно-польських відносин на Поділлі напередодні та у початковий період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького”, Богдана Хіхлача “Взаємовідносини поляків та уніатів на Поділлі у XVIII чт.”, Віктора Косаківського “З історії костелу у містечку Чечельник на Південно-Східному Поділлі”, Олександра Барнасюка “Болеслав Потоцький (1805 – 1893) – меценат подільської освіти та культури”, Олександра Рогового “Дороги Юліуша Струтинського”, Миколи Йолтуховського “Поділля – колиска польських поетів-романтиків”, Сергія Гальчака “Подільські сторінки в біографіях Джозефа Конрада та Марка Соколовського”, Петра Григорчука, Вікторії Єрмакової “Ігнацій Ян Падеревський – уродженець Вінниччини, видатний державний діяч і композитор Польщі”, Олександра Кравчука “Ігнаці Ян Падеревський: патріот, митець, державний діяч Польщі”, Івана Романюка, Богдана Романюка “Східне Поділля в польському повстанні 1863 – 1864 рр.”, Віталія Іванчишена, Віктора Косаківського “Пам’ятки каменотесного мистецтва у с. Буша Ямпільського району Вінницької області”, Ірини Батирєвої “Відображення міжетнічних взаємин українського та польського населення Поділля у місцевій періодиці другої половини ХІХ ст. (етнографічний аспект)”, Тетяни Кароєвої “Приватні книжкові зібрання у контексті бібліотечної етнології (на прикладі польської спільноти Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст.)”, Віталія Гандзюка “Польсько-українське військо у боротьбі з більшовиками навесні 1920 р. (за матеріалами подільських газет)”, Петра Григорчука, Наталії Герасимової “Репресії проти польського населення Поділля у 20-30-ті рр. ХХ ст.”, Василя Черняка “Вихідці з Поділля – викладачі Познанського університету (1919 – 1939 рр.)”, Олександра Неприцького “Співпраця місцевих громад Вінницької області та Свєнтокшистського і Великопольського воєводств у 2003 – 2009 рр.”, Володимира Петренка “Генеза українсько-польських відносин на Вінниччині в останні десятиріччя”, Тетяни Соломонової “Родова бібліотека Собанських з Ободівки (за матеріалами Вінницької ОУНБ ім. К. Тімірязєва)”, Алли Ліпської “Науково-дослідницька робота Вінницької культурно-просвітницької спілки поляків” та ін.

За матеріалами конференції опубліковано збірник наукових, науково-краєзнавчих статей (XXIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція “Козацтво в історії України (до 360-річчя битви під Батогом)”. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції.  – Вінниця, 2012. – 228 с.).

 

2 червня 2012 р.

 

У рамках XXIV Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції “Козацтво в історії України (до 360-річчя битви під Батогом)” відбувся виїзд групи українських істориків та краєзнавців Вінниччини у с. Батіг Тростянецького району, на околицях якого відбулася Батозька битва.

 

3 червня 2012 р.

 

У с. Четвертинівка Тростянецького району відбулися урочистості з нагоди 360-річчя битви під Батогом, в яких взяла участь велика група краєзнавців та науковців Вінниччини.

 

16 червня 2012 р.

 

У Гайсинському районі в с. Зятківці, на батьківщині славетного етнографа і фольклориста Гната Танцюри, проведено обласне свято “Народній пісні жити”, влаштоване на честь 111-ї річниці з дня його народження. У ньому взяли участь виконавці народної пісні з 23-х районів Вінниччини та обласного центру.

Одним із організаторів торжества  стала член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Т. О. Цвігун.

 

17 червня 2012 р.

 

Відбулися торжества з нагоди 80-річчя Вінницької облспоживспілки. На честь ювілею зусиллями почесних краєзнавців України В. П. Рекрута, В. В. Подоляна та інших  видано книгу “Вінницька обласна спілка споживчих товариств”, яка містить багату джерельну базу з історії становлення та розвитку кооперативних спілок на Вінниччині.

 

22 червня 2012 р.

 

На знак вшанування пам’яті жертв Великої Вітчизняної війни розстріляних радянських військовополонених  на вулиці Чехова у м. Вінниці, де в роки нацистської окупації розміщувався концентраційний табір, відкрито пам’ятник жертвам нацизму. У церемонії вшанування пам’яті взяли участь члени Національної спілки краєзнавців України Я. А. Бранько, А. К. Лисий, С. О. Царенко та ін.

 

6 липня 2012 р.

 

Муровано-Куриловеччина – це територія колишнього Могилів-Подільського укріпрайону. Нині у ній відомо місцезнаходження сімнадцяти довготривалих вогневих споруд часів Великої Вітчизняної війни. Десять з них “прописані” в Мурованих-Курилівцях, по два – у селах Роздолівці та Володимирівці, три – в Курашківцях. Саме в такій незвичній споруді, в одному із дотів, що знаходиться в Мурованих-Курилівцях, відкрито музей, який містить тематичні експозиції “Поділля і партизанський рух нашого району”, “Вони визволяли район”, “Наші ветерани”. До його створення доклали зусиль місцеві краєзнавці Леонід Власов, Анатолій Драганюк, працівники архівного відділу Муровано-Куриловецької райдержадміністрації.

 

8 липня 2012 р.

 

У с. Правилівці Оратівського району відбулося традиційне фольклорно-етнографічне свято “Мамині обереги”, започатковане членом ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ганною Василівною Секрет. Воно знову дзвеніло на родинній садибі Г. Секрет. У ньому взяли участь відомі в державі люди: політики, краєзнавці, майстри декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва, заслужені артисти України, лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів естрадної пісні, численні аматорські та професійні колективи.

 

1 серпня 2012 р.

 

З ініціативи члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Катерини Висоцької в обласному краєзнавчому музеї відкрито обширну виставку “Сучасна ікона Вінниччини”, приурочену 1204-річчю хрещення Русі князем Володимиром.

 

15 вересня 2012 р.

 

В Іллінцях з нагоди 180-річчя від дня народження на площі перед місцевим районним будинком культури відкрито пам’ятник уродженцю с. Неменці Іллінецького району, відомому українському композитору П. І. Ніщинському. У відкритті пам’ятника взяли участь члени правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України В. В. Давиденко, Т. О. Цвігун, а також місцеві краєзнавці.

 

16 вересня 2012 р.

 

Відбулися торжества з нагоди 650-річчя першої літописної згадки про м. Хмільник. У ювілейних заходах взяли участь член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, почесний краєзнавець України М. Н. Дорош, голова ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки України В. М. Паламарчук,  члени Національної спілки краєзнавців України  О. А. Михалиця, М. А. Загородній, В. В. Гальчевський В. А. Степанюк, Є. І. Козюк та ін.

 

17 вересня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація Книги пам’яті про воїнів-інтернаціоналістів Вінниччини, загиблих в Афганістані, “Чорний тюльпан – 2”. Книгу презентували її автор – полковник у відставці, заслужений журналіст України, літератор, публіцист, краєзнавець А. Г. Гончар та голова ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України В. М. Паламарчук. У презентації також взяли участь голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, старший науковий працівник Вінницького обласного краєзнавчого музею (музею-філії воїнів-інтернаціоналістів) Н. С. Добровольська,  член Національної спілки краєзнавців України С. І. Дровозюк, колишні воїни-афганці, учасники миротворчих операцій, рідні загиблих воїнів.

 

20 вересня 2012 р.

 

Вінницькі краєзнавці С. Д. Гальчак, Ю. В. Легун, К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні засоби збереження документів та нові методологічні підходи до наукових досліджень і застосування документів Національного архівного фонду України”, присвяченій 75-й річниці утворення Хмельницької області та 90-річчю Державного архіву Хмельницької області, яка відбулася у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, і виступили із доповідями: С. Д. Гальчак “Державний архів Вінницької області в період нацистської окупації”, Ю. В. Легун “Картографічні матеріали з історії Поділля у складі Російського державного архіву давніх актів у Москві”, К. В. Завальнюк, Т. В. Стецюк “Сергій Смеречинський (1892 1954) будівничий архівної справи на Поділлі”.

 

23 вересня 2012 р.

 

Відбулися урочистості з нагоди 650-річчя першої літописної згадки про с. Уланів Хмільницького району, в яких взяла участь велика група краєзнавців: М. Н. Дорош, М. А. Загородній, В. А. Степанюк, Є. І. Козюк, В. В. Гальчевський та ін.

Головою правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчаком та членом правління М. Н. Дорошом в рамках ювілейних заходів підготовлено буклет “Древній Уланів на перехресті віків і шляхів. До 650-річчя першої згадки про селище Уланів (Синя Вода)”.

 

27 вересня 2012 р.

 

Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України    С. Д. Гальчак  взяв участь у Всеукраїнській науковій конференції “Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в окупованій Європі”, що відбулася в Києві в Інституті національної пам’яті, де виступив із доповіддю “Вивезення населення з України на примусові роботи до Третього Рейху (на матеріалах Поділля)”.

 

28 вересня 2012 р.

 

Відбулася Четверта Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція, на якій розглянуто новітні напрацювання науковців та краєзнавців, що стосуються історії, культури, природи, життя та діяльності видатних особистостей Могилів-Подільщини.

З доповідями та повідомленнями на ній виступили краєзнавці Вінниччини та Хмельниччини. Тема виступів вінницьких краєзнавців: Г. І. Денисика, Л. І. Стефанкова, О. П. Чиж “Сучасні природничо-географічні дослідження та їх значення у вирішенні регіональних проблем”, С. Д. Гальчака “Політика румунської окупаційної влади на території Північної “Трансністрії”, Ю. В. Легуна, О. М. Кравчука “Життя і творчість Л. Мозендза у 1922 – 1948 рр. за спогадами М. Мосендзової”, О. В. Городинської “Розбудова осередку народного мистецтва Могилів-Подільського будинку народної творчості”, Я. А. Бранька, М. Г. Домненка “Подвиг екіпажу 132-го швидкісного авіаційного бомбардувального полку в районі Могилева-Подільського у липні 1941 року”, В. В. Войтовича “Репресії проти подільських селян”, В. А. Тучинського, Ю. Б. Соколової “Події визвольних змагань 1917 – 1921 рр. у Могилеві-Подільському за спогадами Ісака Мазепи”, А. В. Гудзевича “Ландшафтні особливості Східноподільського Придністров’я”, А. П. Соляра “Гідроніми і ойконіми Могилів-Подільщини”, М. П. Лозовик, М. П. Мельничук, І. М. Романюка “Становлення фізкультурно-спортивного руху в селах Могилів-Подільщини у перше повоєнне десятиріччя”, А. К. Лисого “Містечко Шаргород на межі двох століть”, А. М. Бойти “Село Кричанівка Могилів-Подільського повіту в роки Першої світової війни”, А. В. Сварчевського “Знахідки елліністичного клеймованого імпорту кераміки на поселенні Лядава”, К. В. Завальнюка, Т. В. Стецюк “Родина Косачів та Східне Поділля”, О. В. Войтовича, В. В. Войтовича “Іван Максимович Чебан – сторінки життя”.

У рамках роботи конференції відкрито пам’ятний знак на місці розстрілу в серпні 1941 р. єврейського населення.

 

29 вересня 2012 р.

 

У с. Уланів Хмільницького району в урочистій обстановці відкрито пам’ятний знак визволителям Поділля від золотоординського іга.

 

Перед присутніми виступили доктор історичних наук, професор Л. В. Баженов, директор Воронівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, почесний краєзнавець України М. Н. Дорош, доктор історичних наук, професор, голова Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України В. В. Давиденко, керівник білоруської делегації М. М. Купава, доктор історичних наук, професор, головний редактор журналу “Воєнна історія” полковник С. Х. Литвин, Уланівський сільський голова С. І. Голубенко та ін.

Того ж дня в приміщенні місцевої загальноосвітньої школи проведено міжнародний круглий стіл “Битва на Синій Воді 1362 року в контексті історії Поділля”. В його роботі взяли участь науковці та краєзнавці Білорусі, Києва. Вінниці, Кам’янець-Подільського, Хмельницького, учителі історії Хмільницького району. З повідомленнями, зокрема, виступили доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному  університеті імені Івана Огієнка , академік Української академії історичних наук, голова правління Хмельницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління Національної спілки краєзнавців України Л. В. Баженов, кандидат історичних наук, полковник В. І. Кривобок, директор Воронівської загальноосвітньої школи, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України М. Н. Дорош, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Хмельницького національного університету О. П. Григоренко, голова ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України В. М. Паламарчук,  член Спілки білоруських письменників В. Стрілко, голова громадського комітету “Велика Литва – історична пам’ять Білорусі” М. М. Купава, білоруський науковець М. М. Ліннік, член Національної спілки краєзнавців України В. А. Степанюк, доктор історичних наук, професор, головний редактор журналу “Воєнна історія”, заступник координатора товариства воєнних істориків при фонді “Україна-ЮНЕСКО”, полковник С. Х. Литвин, перший заступник голови Хмільницької райдержадміністрації В. М. Матяш.

 Головував на засіданні круглого столу доктор історичних наук, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак.

Група учасників круглого столу нагороджені грамотами Хмільницької районної державної адміністрації та Хмільницької районної ради.

На завершення круглого столу прийнято резолюцію:

“Переможна битва русько-литовських військ на чолі з князем Ольгердом проти військ ординських ханів Котлубуга, Качибея і Дмитра-Солтана, що відбулася у вересні 1362 року на берегах річки Синя Вода (Снивода), є спільною історичною подією українського, литовського і білоруського народів, яка має стояти в ряду славних героїчних подвигів і вселяти почуття гордості та великої поваги до наших далеких предків. Саме вона підірвала могутність Золотої ОРди, прискорила її розпад, поклала початок звільненню руських (українських) земель від ординського впливу. Свято бережучи історичну пам’ять, вшановуючи героїчний подвиг визволителів, враховуючи велике значення Синьоводської битви для України й Поділля зокрема, пропонуємо:

1. Органам державної влади та місцевого самоврядування Хмільницького району, Вінниччини, громадськості, інтелігенції краю, України спільно з литовцями та білорусами ще активніше долучитися до відзначення на різних рівнях 650-ї річниці цієї історичної події.

2. Науково-дослідним та адміністративним структурам віднайти можливість організувати і провести 2013 року археологічні розкопки на місці доленосної битви в районі сіл Уланів, Зозулинці, Воронівці, Білий Рукав, Маркуші, Рибчинці, Мар’янівка та ін.

3. Місцевій владі подбати про упорядкування і збереження могильників і курганів, пов’язаних з битвою, включно із забороною розорювання та ведення сільськогосподарських робіт на цих могилах.

4. Порушити перед Верховною Радою України нового скликання про прийняття відповідної постанови стосовно вікопомної Синьоводської битви 1362 року; створення меморіального комплексу в Уланові; відкриття туристичних маршрутів; виготовлення відповідної атрибутики, сувенірів тощо.

 

30 вересня – 1 жовтня 2012 р.

 

Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України О. І. Роговий взяв участь у засіданні Президії правління Національної спілки краєзнавців України та голів правлінь регіональних організацій НСКУ, яке відбулося в м. Черкасах.

 

3 жовтня 2012 р.

 

Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України      М. Н. Дорош взяв участь у міжнародній науковій конференції “Синьоводській битві – 650: стан досліджень, дискусійні проблеми, перспективи”, що відбулася у м. Києві.

 

5 жовтня 2012 р.

 

Вінницькі краєзнавці  С. Д. Гальчак, С. Л. Калитко,  О. І. Роговий, Ю. А. Зінько, А. К. Лисий, С. І. Дровозюк, В. І. Косаківський, В. С. Рудь, В. О. Гандзюк, В. А. Тучинський та ін. взяли участь у торжествах, присвячених 100-річчю Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

З нагоди ювілею у вузі відкрито три музеї: історії університету, етнографії Поділля та Михайла Коцюбинського, до чого доклали зусиль науковці та краєзнавці вузу.

 

10 – 12 жовтня 2012 р.

 

На базі Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва відбулася  ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Роль краєзнавства в соціально-економічному і культурному розвитку регіону”. Відкриваючи її, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак зачитав привітання Голови Національної спілки краєзнавців України О. П. Реєнта, в якому йшлося:

“Шановні учасники та гості конференції!

Національна спілка краєзнавців України щиро вітає вас із початком роботи ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Роль краєзнавства в соціально-економічному і культурному розвитку регіону”, яка відбувається на історичній землі Поділля.

Вивчення проблем локальної історії – вагомий внесок у розвиток краєзнавчого руху, оскільки питання, які розглядаються на конференції про комплексне дослідження краю, роль бібліотек та методу усної історії у краєзнавчих пошуках, основні напрями краєзнавства мають важливе значення для формування національної свідомості та відродження історичної пам’яті нашого народу.

Обговорення актуальних проблем краєзнавства сприятиме виробленню нових науково обгрунтованих концепцій для подальшого утвердження краєзнавства в системі соціо-гуманітарних наук.

Бажаємо учасникам конференції плідної роботи, цікавих наукових дискусій, щоб ваш форум став помітним кроком у розбудові сучасного українського краєзнавства”.

Учасники конференції тепло привітали члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директора Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва Н. І. Морозову із присвоєнням її звання заслуженого працівника культури України.

В роботі конференції взяла участь велика група краєзнавців Вінниччини, які виступили із доповідями та повідомленнями: С. Д. Гальчак “Краєзнавство Східного Поділля у період перебудови (1985 – 1991 рр.)”, О. А. Коляструк “Методика вивчення історії повсякденності в історичному краєзнавстві”, А. М. Подолинний “Подільська шевкеніана: сторінки історії і постаті (до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка)”, О. К. Струкевич “Батожська битва у контексті подільської і загальноукраїнської історії”, В. М. Воловик “Історія вивчення сільських етнокультурних ландшафтів Поділля”, А. В. Гудзевич “Географічне краєзнавство у регіональному вимірі”, Ю. Д. Козак “Віннччина на поштових мініатюрах світу”, К. В. Завальнюк “Леонід Маркович Мосендз: сторінки біографії”, Л. М. Денисова “Білий рояль для Білої зали (до 100-річчя будівлі Вінницької міської думи)”, В. О. Гребеньова “Весільні традиції другої половини ХХ – початку ХХІ ст. (на матеріалах, записаних у с. Оксанівці Ямпільського району Вінницької області”, Т. Р. Соломонова “Книжкові склади у поширенні книг в Подільській губернії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.”, Т. В. Яковенко “Роль громадських організацій в популяризації краєзнавчих знань на прикладі діяльності ГО “Велика рідня”, Т. В. Котуз “Щорічник “Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини як міні-енциклопедія життя краю (до 50-річчя виходу першого випуску)”, Г. М. Авраменко “Персональні біобібліографічні видання – складова краєзнавчої діяльності Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (огляд видань 2007 – 2012 рр.), Ю. П. Зозуля “Кетроси в плині століть”, О. І. Роговий “Синоодська битва на Поділлі” та ін.

З доповідями та повідомленнями виступила також група польських науковців-краєзнавців.

В рамках роботи конференції відбулася презентація книги В. Я. Куликова “Оккупация Винницы (18.07.1941 – 20.03.1944): свидетельство очевидца”, яку, зокрема, презентували внук     В. Я. Куликова Є. Г. Педаченко, Н. І. Морозова, С. Д. Гальчак.

Прийнято резолюцію конференції:

“10 – 12 жовтня 2012 року у м. Вінниці на базі ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва та бібліотек Мурованокуриловецького району (виїзне засідання) відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція “Роль краєзнавства в соціально-економічному і культурному розвитку регіону”.

Організатори конференції: управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К. А. Тімірязєва, Національна спілка краєзнавців України, ГО “Асоціація бібліотек Вінниччини”.

У роботі конференції взяли участь заступник начальника управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації Г. Д. Куделя, провідні фахівці Національної історичної бібліотеки України, Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка, Закарпатської ОУНБ ім. Ф. Потушняка, Кіровоградської ОУНБ ім. Д. І. Чижевського, Сумської ОУНБ ім. Н. К. Крупської, наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка, обласної бібліотеки для дітей Житомирської обласної ради, Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва, Вінницької обласної бібліотеки для дітей ім. І. Я. Франка, центральних районних (міських) Вінницької області, наукових бібліотек університетів м. Вінниці, м. Нью-Йорка (США), науковці вищих навчальних закладів міст Києва, Вінниці, Бережан (Україна), Кракова, Торуня, Вроцлава, Любліна (Республіка Польща), член правління Національної спілки краєзнавців України, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, голова Вінницького обласного комітету профспілки працівників культури, національно-культурних товариств, наукові співробтники музеїв, заповідників, Державного архіву Вінницької області, архівного відділу Липовецької райдержадміністрації, державні службовці, письменники, редактори, священослужителі, краєзнавці, колекціонери.

Цікавою та змістовною була виїзна сесія конференції, що проходила на базі закладів культури Мурованокуриловецького району.

Заслухавши та обговоривши наукові доповіді, повідомлення, презентації, проаналізувавши стан краєзнавчої діяльності і виконання рекомендацій, прийнятих на І Міжнародній науково-практичній конференції “Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону” (2008) та узагальнених в резолюції ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку” (2010), учасники конференції відмічають, що здійснюється подальша діяльність в усіх напрямках галузі краєзнавства, зокрема:

– вийшла друком низка фундаментальних краєзнавчих видань;

– на Вінниччині продовжує діяти обласна програма підтримки місцевих авторів, завдяки якій районні, міські, сільські книгозбірні поповнюють свої фонди новими краєзнавчими виданнями. Протягом двох останніх років (кінець 2010 – 2012) побачили світ понад 50 назв видань, серед яких 2-й і 3-й випуски книгознавчого альманаху “Подільський книжник”, який готують фахівці ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. 2012 року ще чотири видання бібліотеки краєзнавчого змісту виграли конкурс і будуть видані в рамках обласної програми накладом 1000 примірників кожне;

– активізувалася робота з вивчення історії міст, сіл, підприємств, навчальних закладів, бібліотек та видання книг за матеріалами досліджень;

– відділом науково-методичної роботи та інновацій у бібліотечній справі ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва проведено методичну розвідку щодо виявлення джерел з історії населених пунктів, бібліотек та документів про видатних діячів у фондах публічних книгозбірень області;

– продовжується оперативний обмін краєзнавчого бібліографічною інформацією з використанням інформаційних технологій для створення регіональних краєзнавчих електронних баз даних;

– веб-сайти стали одними із важливих каналів реалізації краєзнавчої інформаційно-комунікативної функції регіональних бібліотек, де представлені краєзнавчі ресурси;

– поповнюються новими матеріалами повнотекстові електронні бази даних документів краєзнавчого змісту (видання бібліотек та окремих місцевих авторів);

– забезпечується розвиток електронних баз даних краєзнавчого змісту (електронні каталоги та картотеки) в мережі Інтернет, а саме: поповнюються окремі розділи краєзнавчого змісту в меню веб-сайтів (“Наші видання”, блог відділу літератури та інформації з питань краєзнавства ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва та “Вінницький інформаційний портал”). Відділ літератури та інформації з питань краєзнавства ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготував навчальний ролик про методику ведення ЕБД “Календар знаменних і пам’ятних дат”;

– розпочато роботу щодо представлення діяльності бібліотек у соціальних мережах;

– надано додаткові можливості публічним бібліотекам для створення електронних краєзнавчих баз даних завдяки перемозі районних, міських, сільських книгозбірень Вінниччини та інших областей України у І, ІІ, ІІІ раундах конкурсу програми “Бібліоміст”;

– проводиться збір та збереження краєзнавчих досліджень з використанням методу “усної історії”, у тому числі за допомогою мультимедійних засобів для створення електронних архівів історико-краєзнавчого змісту – ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, науковці Кракова, Люліна, Вроцлава, Іванівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Калинівського району, музею “Літературна Немирівщина” тощо;

– зміцнилися партнерські взаємозв’язки між бібліотеками, громадськими краєзнавчими організаціями, науковими установами, національно-культурними та громадськими краєзнавчими товариствами, творчими спілками, туристичними агенціями, музеями, архівами у напрямку розвитку краєзнавства.

ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва видала наукових збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Краєзнавство? історичний досвід та перспективи розвитку”, який отримали всі бібліотеки-учасниці зібрання та автори наукових доповідей і повідомлень.

У той же час, учасники конференції відмічають необхідність подальшого розвитку краєзнавчої діяльності, констатують невиконання рекомендації щодо виділення коштів для придбання центральними районними бібліотеками програмного забезпечення “ІРБІС” з метою створення краєзнавчих електронних баз даних; недостатньо матеріальну базу та технічне оснащення багатьох периферійних бібліотек, що перешкоджає виконувати у повному обсязі всі сучасні напрямки краєзнавчої роботи.

Недостатня робота проводиться щодо виявлення, збору і акумулювання краєзнавчих матеріалів для видання колективних бібліографічних праць.

Не створені об’єднані обласні краєзнавчі сайти, які б слугували джерелами інформації, платформи для дискусій і спілкування, забезпечували постійно діючі системи обміну інформацією між краєзнавцями регіонів.

Недостатньо популяризуються на веб-сайтах бібліотек твори мистецтва.

Учасники ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Роль краєзнавства в соціально-економічному і культурному розвитку регіону” наголошують на необхідності здійснення наступних заходів для подальшого розвитку краєзнавства в регіонах:

– Докласти зусиль що виконання у повному обсязі завдань, викладених у резолюції ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку” (Вінниця, 2010 р.).

– Усіма формами і методами пропагувати краєзнавчі можливості бібліотек та інших учасників краєзнавчого руху в Україні й на Вінниччині.

– Обласним науковим бібліотекам згрупувати весь краєзнавчий контент в тематичний блок “Краєзнавство” на головних сторінках веб-сайтів і за допомогою посилань подавати необхідну інформацію на відповідних сторінках.

– Більш широко використовувати соціальні мережі Інтернет для популяризації краєзнавчих знань, ресурсів та краєзнавчої діяльності.

– Розширити тематику та хронологічні рамки досліджень, здійснених методом “усної історії” та представити їх результати на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Усна історія як важлива складова краєзнавчої діяльності”, що відбудеться у 2014 році на базі ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва та інших бібліотек Вінниччини.

– Здійснити у кожній області підготовку іменних словників, інших довідкових видань регіональної Шевченкіади, присвяченої 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка.

– Бібліотечним, музейним, архівним закладам, науковцям, краєзнавцям, приватним колекціонерам, громадським краєзнавчим організаціям ви

чати і запроваджувати в практику роботи кращий вітчизняний і зарубіжний досвід краєзнавчої діяльності з метою збереження історичної пам’яті народу, сприяння розвитку регіонів та держави України в цілому.

– Обласним і районним методичним центрам систематично здійснювати моніторинг краєзнавчої діяльності публічних бібліотек.

– Робочій групі з підготовки і проведення ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Роль краєзнавства в соціально-економічному та культурному розвитку регіону2 підготувати розширене повідомлення про її роботу до наукового журналу “Краєзнавство”.

Висловити вдячність управлінню культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва за організацію та успішне проведення конференції; керівництву Мурованокуриловецького району, відділу культури і туризму Мурованокуриловецької райдержадміністрації та центральній районній бібліотеці – за проведення виїзної сесії конференції”.

 

11 жовтня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація книги краєзнавця, заслуженого журналіста України П. В. Маніленка “Добридень, Березівко!”

 

12 жовтня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація книги члена Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України І. М. Загороднього “Втрачені покоління”. В презентації крім автора взяли участь і виступили перед присутніми вінницькі науковці-краєзнавці А. Д. Ткаченко, І. М. Романюк, С. Д. Гальчак, член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Н. І. Морозова. 

 

18 жовтня 2012 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулася презентація книги С. Д. Гальчака “Ступені мужності”.

 

 

КНИГИ КРАЄЗНАВЦІВ ВІННИЧЧИНИ,

ВИДАНІ В 2012 РОЦІ

 

 

Гальчак С. Д. Становище цивільних примусових робітників Райху в Україні (1945 – 2010 рр.): історичні, соціально-побутові, правові аспекти (на матеріалах Волині та Поділля): Монографія. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 512 с.

У монографічному дослідженні, виданому за сприяння міжнародної громадської організації “Міжнародний Фонд “Взаєморозуміння і толерантність”, аналізується становище колишніх волинських та подільських “східних робітників” на завершальному етапі Другої світової війни, особливості їхньої репатріації на батьківщину, в тому числі, у період “холодної війни”, процес адаптації у повоєнному радянському суспільстві, фактори перетворення їх у забутий соціум в умовах тоталітаризму, а також реабілітація колишніх цивільних примусових робітників Райху в суверенній Україні.

 

Гальчак С. Д. Ступені мужності / 2-е вид., доповн., переробл. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 224 с.

У книзі вміщено розповіді про вінничан повних кавалерів ордена Слави, а також імена вінничан кавалерів ордена Слави ІІ та ІІІ ступенів, уродженців та мешканців Вінницької області, удостоєних чотирьох, трьох та двох медалей “За відвагу”.

 

Дорош М. Н. Битва на Синій Воді 1362 року: визволення України і Поділля зокрема. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 276 с.

Уже скільки років триває полеміка стосовно локалізації місця битви 1362 року русько-литовського війська на чолі з князем Ольгердом із татарськими ордами ханів Котлубуга, Качибея і Дмитра-Солтана на річці Синя Вода. Чимало дослідників робили спробу об’єктивного висвітлення місця, причин та перебігу подій. У своїй переробленій і доповненій книзі автор у більш повній мірі проливає світло на непросту проблему, показує реальне місце вікопомної битви, наводить прямі і непрямі аргументи та документальні підтвердження вікопомної події української давнини.

 

Дорош М. Н. Древній Уланів – на перехресті віків і шляхів: Нариси історії селища. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 172 с.

У книзі відтворено сторінки історії прекрасного давнього і мальовничого села. Спрямовано увагу на висвітлення головних етапів історії поселення, оскільки кожна людина повинна знати насамперед історію своєї малої батьківщини. Це, у свою чергу, допоможе краще знати і розуміти велику історію Хмільницького району, Вінниччини, України в цілому.

 

Дорош М. Н., Дорош В. М. Снивода – в житті моїм і долі. Природа, витоки, люди, художнє слово. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 184 с.

Структурно книга складається з трьох розділів. У першому повідується про природничо-геологічні особливості регіону. У другому йдеться про походження назви річки, міститься літописна історія заснування Уланова, наводиться чимало переконливих аргументів, що саме тут, у районі Уланова, на берегах Сниводи, відбулася історична Синьоводська битва 1362 року. Детально розглядається топоніміка, історія, версії походження інших населених пунктів, розташованих у басейні ріки. Міститься інформація про відомих уродженців регіону. У третьому розділі вміщено поетичні твори, присвячені р. Сниводі.

 

Роговий О. І. Соб. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 76 с.

У книзі нарисів містяться гідрогеографічний опис басейну р. Соб, інформація про її притоки, історичні події, що відбувалися на її берегах у різні історичні періоди, пам’ятки старовини, населені пункти.

 

Завальнюк К. В., Стецюк Т. В. Яків Гальчевський у документах епохи. – Кам’янець-Подільський: ПП “Медобори – 2006”. – 224 с.

Книга містить документи із фондів Державного архіву Вінницької області, які доповнюють та уточнюють біографію, а також відомості про повстанську діяльність відомого українського діяча та письменника-мемуариста Я. В. Гальчевського Орла (1894 1943).

 

Гороф’янюк І. В. Ботанічна лексика центральноподільських говірок: Матеріали до Лексичного атласу української мови. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 304 с.

У книзі подано лексику на позначення дикорослих і культурних рослин та понять, пов’язаних з ними, зібрану автором за спеціальною програмою (5500 номінативних одиниць, не враховуючи фонетичних й акцентних варіантів). Мережа обстеження 94 населених пункти Вінницької області, що презентують центральноподільський діалектний ареал. 

 

Гандзюк В. О. Недоспівана пісня хор-ланки. – Вінниця: ТОВ “Меркьюрі-Поділля”, 2012. – 80 с.

 

Гребельський С. А. Хмільник. – Вінниця: Книга-Вега, 2012. – 56 с.

 

Вінницька обласна спілка споживчих товариств / Редколегія: В. В. Подолян, В. А. Кирилюк, М. М. Пащенко. Вінниця: ТОВ “Меркьюрі-Поділля”, 2012. 156 с.

У книзі досліджується історія виникнення, становлення та розвиток кооперативних спілок Вінниччини.

 

Вінницький національний аграрний університет (1982 – 2012): становлення і розвиток / авторський колектив; Упор. О. І. Скоромна. – Вінниця: ТОВ “Консоль”, 2012. – 424 с.

 

Денисик Г. І., Кізюн А. Г. Сільські ландшафти Поділля. Вінниця: ПП “ТД “Едельвейс і К”, 2012. 200 с.

У монографії розглянуто особливості формування, розвитку та структуру сільських ландшафтів.

 

Діденко В. І.  Стрижавка перлина північно-східного Поділля: Історико-документальний нарис. Вінниця: ТОВ “Консоль”, 2012. 176 с.

У книзі йдеться про історію с. Стрижавка Вінницького району.

 

Маніленко П. І. Добридень, Березівко! Історико-краєзнавчий нарис. Видання друге, доповнене і перероблене. Вінниця: Вінницька газета, 2012. 272 с.

Нова книга заслуженого журналіста України, краєзнавця Петра Маніленка – цікава розповідь про одне з мальовничих сіл Бершадщини від минувшини до сьогодення, долі людей, знаних земляків, історію місцевого господарства, школи, творчі здобутки подолян.

 

Степанюк В. А. Погляд крізь роки. Історія школи в документах, нарисах і світлинах. Вінниця: ТОВ “Меркьюрі-Поділля”, 2012. 68 с.

У книзі відслідковується історія освітнього закладу с. Пагурці Хмільницького району від часу заснування в другій половині ХІХ ст. до наших днів.

 

Григорій Погончик. Село в краю Бершадськім (Михайлівка, Романівка, Якубівка: історія та долі). Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. 464 с.

У книзі розповідається про минуле й сучасне Михайлівки, Романівки, Якубівки, про людей із цих сіл, що працею прославили Бершадщину. Висвітлюється діяльність керівників сільськогосподарських підприємств та соціально-культурних установ з організації життя територіальних громад.

 

Мельник В. Ф. Мій любий край, моє Поділля. Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. 248 с.

Розповідь про Шаргородщину.

 

Дорош М., Степанюк В. А. Битва на Синій Воді 1362 року в контексті історії Вінниччини: Навчально-методичний посібник на допомогу вчителю історії (до 650-річчя вікопомної битви). Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 168 с.

 

Україна і Польща: історичне сусідство. Збірник матеріалів міжнародної науковї конференції. – Вінниця: ТОВ “Нілан ЛТД”, 2012. – 636 с.

Збірник містить матеріали з історії українського козацтва. Автори статей досліджують роль козацтва в історії українського народу, унікальність формування даного феномену та його значення в державотворчих традиціях, діяльність видатних особистостей, аналіз джерел та історіографії окресленої проблеми, Батьзьку битву як один із визначальних моментів історії України.

Зокрема, у збірнику опубліковано статті краєзнавців Вінниччини: Анатолія Лисого “Єзуїти у Вінниці”, Олени Стадник “З польських джерел про початки козацтва на поділлі”, Віталія Тучинського “Хмільницький літопис як джерело до історії україно-польських відносин на Поділлі напередодні та у початковий період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького”, Богдана Хіхлача “Взаємовідносини поляків та уніатів на Поділлі у XVIII ст.”, Віктора Косаківського “З історії костелу у містечку Чечельник на Південно-Східному Поділлі”, Олександра Барнасюка “Болеслав Потоцький (1805 – 1893) меценат подільської освіти та культури”, Олександра Рогового “Дороги Юліуша Струтинського”, Миколи Йолтуховського “Поділля колиска польських поетів-романтиків”, Сергія Гальчака “Подільські сторінки в біографіях Джозефа Конрада та Марка Соколовського”, Петра Григорчука, Вікторії Єрмакової “Ігнацій Ян Падеревський уродженець Вінниччини, видатний державний діяч і композитор Польщі”, Олександра Кравчука “Ігнаці Ян Падеревський: патріот, митець, державний діяч Польщі”, Івана Романюка, Богдана Романюка “Східне Поділля в польському повстанні 1863 – 1864 рр.”, Віталія Іванчишена, Віктора Косаківського “Пам’ятки каменотесного мистецтва у с. Буша Ямпільського району Вінницької області”, Ірини Батирєвої “Відображення міжетнічних взаємин українського та польського населення Поділля у місцевій періодиці другої половини ХІХ ст. (етнографічний аспект)”, Тетяни Кароєвої “Приватні книжкові зібрання у контексті бібліотечної етнології (на прикладі польської спільноти Поділля другої половини ХІХ – початку ХХ ст.)”, Віталія Гандзюка “Польсько-українське військо у боротьбі з більшовиками навесні 1920 р. (за матеріалами подільських газет)”, Петра Григорчука, Наталії Герасимової “Репресії проти польського населення Поділля у 20-30-ті рр. ХХ ст.”, Василя Черняка “Вихідці з Поділля викладачі Познанського університету (1919 – 1939 рр.)”, Олександра Неприцького “Співпраця місцевих громад Вінницької області та Свєнтокшистського і Великопольського воєводств у 2003 – 2009 рр.”, Володимира Петренка “Генеза українсько-польських відносин на Вінниччині в останні десятиріччя”, Тетяни Соломонової “Родова бібліотека Собанських з Ободівки (за матеріалами Вінницької ОУНБ ім. К. Тімірязєва)”, Алли Ліпської “Науково-дослідницька робота Вінницької культурно-просвітницької спілки поляків”.

 

Синьоводська битва 1362 року – визначальна подія в історії України: Матеріали наукової конференції, м. Хмільник Вінницької області, 24 квітня 2012 р. / Відп. ред. С. Д. Гальчак. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2012. – 212 с.

У збірнику вміщено статті краєзнавців: Сергія Гальчака, Олександра Лисенка “Вітчизняна та зарубіжна історіографія щодо місця Синьоводської битви”, Анастасії Рогозовської-Косунець, Івана Романюка “Історія Поділля в джерелах та історіографії XVIII – ХХ століття в контексті битви на Синіх Водах 1362 року”, Анатолія Лисого “Синьоводська битва на сторінках енциклопедичних видань”, Віталія Гандзюка “Історична битва на Сниводі: полеміка на сторінках сучасної вінницької преси”, Миколи Дороша “Особливості та маршрут походу русько-литовського війська 1362 року на татарські володіння в Україні”, Віталія Давиденка “Чи “въ лето 6871… Литва” Корець “взяша”?”, Юрія Зінька, Олександра Кравчука “Проблеми демографії Поділля ХІІІ – XIV століть”, Василя Паламарчука “Занапащена таємниця Сниводи”, Василя Маринича “Давні могильники та кургани на Сниводі як можливі джерела локалізації історичної битви 1362 року”, Віри Степанюк “Народна творчість та топоніміка Присноводдя щодо Синьоводської битви”.

 

XXIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція “Козацтво в історії України (до 360-річчя битви під Батогом)”: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції. – Вінниця, 2012. – 228 с.

Збірник містить матеріали з історії українського козацтва. Автори статей досліджують роль козацтва в історії українського народу, унікальність формування даного феномену та його значення в державотворчих традиціях, діяльність видатних особистостей, аналіз джерел та історіографії окресленої проблеми, Батозьку битву як один з визначальних моментів історії України.

У збірнику вміщено статті краєзнавців: С. Л. Калитка, О. М. Кравчука “Батозька битва в історико-краєзнавчих публікаціях 60-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст.”, Ю. А. Зінька, І. С. Кушка “Батозька битва і її значення для національно-визвольної війни 1648 – 1657 рр.”, А. К. Лисого Батозька битва на сторінках енциклопедичних видань”, К. В. Завальнюка, Т. В. Стецюк “Аномальні явища і Батозька битва”, М. В. Потупчика “Поле Батозької битви 1652 р.: визначення та польові дослідження”, В. А. Косакаввського “Батозька битва очима її сучасника”, В. А. Косаківського, С. В. Рудя “Поле Батозької битви”, І. П. Мельничука “Битва під Липовцем 1651 р.”, І. М. Романюка, Б. І. Романюка “Вінниччина у визвольній боротьбі українського народу 1648 р.”, С. Д. Гальчака “Прославлений предок Миколи Гоголя – козацький полковник Остап Гоголь”, Л. М. Романець, М. П. Лозовика, І. М. Романюка “Становлення особистості уродженця Вінниччини, славного кошового Січі Запорозької Івана Дмитровича Сірка”,О. А. Коляструк “Образ козака-героя у народній творчості”, Н. П. Кузьмінець “Формування правової культури козацької доби”.   

 

Четверта Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція. Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2012. 288 с.

Збірник містить доповіді учасників Четвертої науково-краєзнавчої конференції, яка відбулася у місті Могилеві-Подільському 28 – 29 вересня 2012 року. Розглядається історія, культура, природа, видатні постаті Могилів-Подільщини.

У збірнику вміщено статті краєзнавців: Г. І. Денисика, Л. І. Стефанкова, О. П. Чиж “Сучасні природничо-географічні дослідження та їх значення у вирішенні регіональних проблем”, С. Д. Гальчака “Політика румунської окупаційної влади на території Північної “Трансністрії”, Ю. В. Легуна, О. М. Кравчука “Життя і творчість Л. Мозендза у 1922 – 1948 рр. за спогадами М. Мосендзової”, О. В. Городинської “Розбудова осередку народного мистецтва Могилів-Подільського будинку народної творчості”, Я. А. Бранька, М. Г. Домненка “Подвиг екіпажу 132-го швидкісного авіаційного бомбардувального полку в районі Могилева-Подільського у липні 1941 року”, В. В. Войтовича “Репресії проти подільських селян”, В. А. Тучинського, Ю. Б. Соколової “Події визвольних змагань 1917 – 1921 рр. у Могилеві-Подільському за спогадами Ісака Мазепи”, А. В. Гудзевича “Ландшафтні особливості Східноподільського Придністров’я”, А. П. Соляра “Гідроніми і ойконіми Могилів-Подільщини”, М. П. Лозовик, М. П. Мельничук, І. М. Романюка “Становлення фізкультурно-спортивного руху в селах Могилів-Подільщини у перше повоєнне десятиріччя”, А. К. Лисого “Містечко Шаргород на межі двох століть”, А. М. Бойти “Село Кричанівка Могилів-Подільського повіту в роки Першої світової війни”, А. В. Сварчевського “Знахідки елліністичного клеймованого імпорту кераміки на поселенні Лядава”, К. В. Завальнюка, Т. В. Стецюк “Родина Косачів та Східне Поділля”, О. В. Войтовича, В. В. Войтовича “Іван Максимович Чебан – сторінки життя”.

 

Древній Уланів на перехресті віків і шляхів. До 650-річчя першої згадки про селищеУланів (Синя Вода): Буклет / Уклад. Гальчак С. Д., Дорош М. Н. – Вінниця: ПП Балюк І. Б. – 6 с.

 

Синьоводська битва 1362 року в історії Поділля. Міжнародний науковий круглий стіл 29 вересня 2012 року: Буклет / Уклад. Гальчак С. Д., Дорош М. Н. – Вінниця: ПП Балюк І. Б. – 6 с.

Наукова конференція в Бишеві

Наукова конференція в Бишеві...

Останнім часом на Макарівщині відбулося багато різних заходів. Однією із значущих подій історико-краєзнавчого життя стала наукова конференція «Магдебурзьке право на Київщині: історія та люди».

Вже стало вимогою часу і традицією повертатись до нашої регіональної історії, дослідження та висвітлення її подій. Адже це дає можливість для пізнання та розуміння історичного минулого в будь-якій місцевості, побачити своїх земляків його творцями. Наш рідний край багатий славною минувшиною, яка нараховує не одне століття, прикладами героїчної боротьби мешканців за своє світле майбутнє.

Виходячи із завдань відродження історичної пам’яті, збереження духовної та культурної спадщини народу, Національна спілка краєзнавців України, зокрема, її обласна організація, організували і провели цю наукову конференцію. Вже за кількістю учасників вона стала безпрецедентною для району подією, адже свої дослідження підготували і познайомили з ними всіх присутніх фахівці-історики, які представляли Cпілку краєзнавців, Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Інститут історії НАН України, Інститут джерелознавства і археографії, Товариство охорони пам’яток історії та культури. Та й назва історико-краєзнавчої конференції говорить сама за себе: «Магдебурзьке право на Київщині. Історія та люди». Присвячена вона була 430-річчю надання Магдебурзького права містечку Бишеву.

З вітальним словом до гостей, запрошених мешканців Бишева та вчителів історії Макарівського району виступили заступник голови Макарівської райдержадміністрації О.М. Гуменюк та виконуюча обов’язки голови відділу освіти В.М. Савченко, які побажали плідної роботи конференції. Сільський голова О.О. Мірошкін від імені бишівської громади сказав теплі слова в адрес почесних гостей та подякував членам оргкомітету за організацію такого краєзнавчого заходу.

Вчителі, учні Бишівської загальноосвітньої школи також раді були приймати учасників наукової конференції, яка проходила в актовому залі школи. Прикрашений він був державним прапором України, прапорами Макарівського району та, власне, Бишева. Присутні могли ознайомитись з матеріалами краєзнавчої роботи, яка проводиться в школі, а також виставкою літератури з історії рідного краю. Путівники, довідники,  книги, фотоальбоми люб’язно надані з фондів шкільної та сільської бібліотек.

Лейтмотивом не тільки початку, а й усій конференції стала пісня про Бишів, вже затверджена як гімн села, у чудовому виконанні його автора, Людмили Мірошкіної на музику Юрія Кромбета:

« Пишається здавен козацька слава,

Видніються відомі вітрові млини,

Вертається з минулого мій Бишів –

Живих легенд його святі сини».

Так, повертаються з минулого наші міста, села, їхня історія, а через неї промовляють до нас і наші предки. Адже ніколи, за жодних обставин, чи-то в мирний період, чи в роки воєнного лихоліття, коли ставилось питання існування нашого народу, не переривалась безкінечна лінія духовного зв’язку між поколіннями. Навіть звернення, а тим паче повернення до забутих, маловідомих сторінок нашого буття і дає нам ту наснагу, завдяки якій відчуваєш себе достойним і гордим серед інших народів. А збереження пам’яток, – то наш синівський обов’язок перед прийдешніми поколіннями.

Про це і говорила у своєму виступі заступник голови КОО УТОПІК Н.І. Булаєвська, звертаючись до учасників конференції: «Мені дуже подобається, що тут люди так люблять свій край, своє село. І що Змієві вали, які до сьогодні ще не досить досліджені, і мало хто із сучасної молоді знає, що це взагалі таке, в цьому селі дослідили і бережуть. А ще склали такий прекрасний гімн».

Розпочав конференцію і вів її роботу професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, голова Київської обласної організації НСКУ Г.П. Савченко, який доклав чимало зусиль до її організації та проведення.

Хотілося зупинитися на самій темі конференції, розповісти про Магдебурзьке право, його історію. Адже науковці досліджували деякі аспекти, пов’язані з впровадженням цього права в Київському воєводстві Речі Посполитої. Магдебурзьке право виникло в Німеччині у 12 ст. і надавало містам і містечкам певне самоврядування, власний суд, земельну власність, чи збереження її за містом та звільнення від деяких феодальних повинностей. Неабияку роль відігравав і той факт, що таке управління враховувало місцеві звичаї і традиції. Відтак це не могло не позначитися на економічному і культурному розвитку регіонів. Міста, яким було надано це право, вже мали певну вигоду хоча б тому, що отримували свого владного захисника. Але й покладали на себе певні обов’язки перед державними органами: своєчасну сплату податків, військові зобов’язання. З часом, з деякими змінами, Магдебурзьке право поширилось і на землі Центрально-Східної Європи.

Ключовим на конференції був виступ кандидата історичних наук Наталії Білоус, яка займається дослідженням історії Київщини 16-17 ст., зокрема, й Магдебурзьким правом. Вона відмітила, зокрема, що приватновласницькі міста, які отримали це право, окрім дозволу на створення органів місцевого самоврядування, мали змогу будувати ще й деякі містечкові споруди На жаль, дуже мало таких містечок (очевидно й Бишів), не отримали права мати міську печатку та герб. Відносно самого магдебурзького права в Бишеві, пані Наталія констатувала, що Бишеву «пощастило», оскільки містечко одне з перших у Київському воєводстві двічі отримувало такі привілеї. 13 лютого 1581 року польський король Стефан Баторій на сеймі у Варшаві надав Магдебурзьке право, а 1 червня 1616 р. король Зигмунт III підтвердив його. Ці привілеї отримані завдяки власникам Бишева Харлінським (родом з Любельського воєводства, Польща). Саме під час правління та володарювання цих шляхтичів, Бишів почав зростати економічно, бо привілеями встановлювались на рік два ярмарки, звільненими від усіляких на те податків і недільні торги.

Ось уривок з епохального для Бишева документу: «Иж мы на причинунекоторых Пановъ Рад наших на сойме нинешнем при нась будучих, а особливо маючи бачєньє на заслуги урожоного Щастного Харлинського, подкоморого земли Киевсъкое в именью его власном в повете Киевском лежачом местечьку Бышеве,, которое он там ново осажати почал для лацвийшого и лепшого запоможеня подданных его мещанъ там в том мєстечку оседаючих, з ласки нашоє королєвскоє надаемы и установямы право майдеборское тым способом и обычаем, яко в месте нашом Киевском».

Під час конференції були підняті й інші, не менш актуальні питання минувшини краю, досліджені й опрацьовані вченими із залученням великої джерельної та архівної бази. Серед таких, заняття київського населення у другій половині XVII століття, діяльність київського магістрату та проблеми початкового датування населених пунктів нашого району. Значущим з цього приводу є і висвітлення методологічних підходів до проблеми управління територіями в контексті регіоналістики. В ході конференції цікавими й пізнавальними для її учасників були дослідження з історії Магдебурзького права Василькова, Білої Церкви та інших міст Київщини.

Про історію реставрації чи не єдиного в Україні пам’ятника, колони магдебурзького права в Києві, якому нараховується вже більше двохсот років, розповіла відомий архітектор-реставратор І.М. Малакова.

Несподіванкою для усіх присутніх стали виступи художнього колективу Бишівського сільського Будинку культури народного самодіяльного ансамблю «Любисток» та цьогорічного переможця «Червоної Рути», співака-фольклориста з сусіднього села Фасова Олексія Зайця. Гості були вражені майстерним виконанням українських пісень.

У межах історико-краєзнавчої конференції проведені й деякі інші заходи. В першу чергу, зустріч зі старшокласниками. Викладачі Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка познайомили майбутніх абітурієнтів з одним із найстаріших вищих навчальних закладів нашої країни, коротко розповіли про історію його створення та традиції ВУЗу, зі стін якого вийшли відомі вчені, політики, діячі культури. Та запросили після закінчення школи вступати та продовжувати навчання в столичному університеті. Думаю, такі і подібні зустрічі допоможуть молоді у виборі своєї життєвої дороги, майбутньої професії.

Але родзинкою стала зустріч учнів старших класів та деяких вчителів з Головою фонду імені Івана Гончара Роландом Франком. У своєму виступі внук великого Каменяра хвилююче розповів учнівській молоді про трьох синів та дочку Івана Яковича, своїх дядьків, їх непросту долю, особливо в період репресій. Поділився планами щодо створення музею Івана Франка в м. Києві, жваво спілкувався з учнями. Такі зустрічі, безумовно, залишаться в душі, адже молодій людині не менш важливо дізнатись, як складається життєвий шлях і як його в майбутньому їм же торувати.

Після закінчення виступів учасники і гості конференції відвідали експозиції історико-краєзнавчого музею, що створений і діє при Бишівській школі ось уже більше двадцяти років. У експозиціях музею представлені важливі віхи не тільки з історії Бишева і Макарівщини, а, мабуть, усієї України. Але то окрема тема.

Учасники конференції подякували всім, хто долучився до його створення, збирання експонатів та матеріалів, оформлення експозицій музею, як і за ту велику пошуково-дослідницьку, краєзнавчу роботу, що проводиться в Бишеві. У своїх відгуках науковці зауважили, що зібранню вже давно затісно у двох шкільних кімнатах і воно має бути розміщене в більшому, пристосованому для цього приміщенні. Директор школи і сільський голова з розумінням поставились до цієї пропозиції.

Громада Бишева одностайно висловила надію на подальшу співпрацю з Національною спілкою краєзнавців України. Це, без сумніву, допоможе в усвідомленні історичної минувшини, відповідальності за себе, людей, що оточують, а заодно і за ту місцевість, в якій живемо. Адже кожен населений пункт – це частина життєпису нашого народу.

Валерій Обухівський,

вчитель-методист історії Бишівської загальноосвітньої школи,

член НСКУ

Виїзне практичне заняття з краєзнавства

Виїзне практичне заняття з ...

24.12.2011 р. для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було проведено виїзне практичне заняття з краєзнавства у м. Радомишль Житомирської області. Викладачі відвідали унікальний історико-культурний етнографічний комплекс “Музей української домашньої ікони і старожитностей”, заснований родиною меценатів Богомолець-Шереметьєвих. 

У фондах музею зберігається понад 4500 ікон, 600 з яких представлено в експозиції. На огляд представлені ікони різних конфесій, з усіх куточків України, найдавніші датуються 15 століттям.

Цікава і змістовна екскурсія справила незабутнє враження, поглибила та розширила кругозір викладачів. Ця туристична атракція неодмінно буде включена в обов’язкову програму краєзнавчих маршрутів та екскурсій для студентів Інституту туризму ФПУ.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

“Круглий стіл” з проблем києвознавства

“Круглий стіл” з проблем к...

23 грудня 2011 р., уже вдруге, з ініціативи Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в стінах Центру позашкільної роботи “Північне сяйво” Святошинської райдержадміністрації відбувся “круглий стіл” “Проблеми києвознавства”.

Особливістю цих заходів є те, що вони збирають разом представників  різних установ і організацій для обговорення широкого кола питань, пов’язаних з вивченням та викладанням києвознавства в закладах освіти, наукових установах, бібліотеках, архівах і музеях, формулювання наявних проблем і шляхів їх розв’язання.

У роботі цьогорічного круглого столу взяли участь представники Національної спілки краєзнавців України та її Київської міської організації: член президії правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Дмитрук; член правління НСКУ,  голова правління КМО НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Гончаров; заступники голови правління КМО НСКУ: Сергій Вакулишин – методист Центру позашкільної освіти м. Києва, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва та Наталія Терес – доцент історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка; відповідальний секретар КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України Олена Соболєва.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були Надія Голота – директор 297-ї столичної школи, Володимир Семенюк – завідувач відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Надія Грищенко – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, києвознавець Василь Галайба, вчителі, аспіранти.

C.Вакулишин у доповіді про концептуальне баченнярозвитку києвознавства в межах загальноукраїнських краєзнавчих студій зокрема зазначив, що проблема розвитку наукового києвознавства є сьогодні актуальною не лише для вузьких спеціалістів у цій сфері, а й для широкого загалу. Нині можна зустріти непоодинокі випадки некомпетентності як з боку туристичних організацій, так і з боку засобів масової інформації у висвітленні питань історії та культури міста Києва. Ця проблема набуває особливо негативного значення, з огляду на наближення чемпіонату Євро-2012, адже недостовірні та неперевірені факти потрапляють до довідкових видань, які мають формувати образ нашої держави серед іноземців.

В.Дмитрук проінформував присутніх про розпочату співпрацю Київської міської державної адміністрації з Інститутом історії України Національної академії наук України з підготовки академічного, презентаційного та дитячого видання “Історії Києва”.

У ході обговорення питань києвознавства В.Галайба розповів про досвід пошукової роботи краєзнавців минулого століття,  акцентував увагу на   такому перспективному виді дослідження, як мікроісторія одного будинку тощо. Києвознавець також указав на вкрай незадовільний стан охорони пам’яток у місті Києві, зокрема, руйнування казармених споруд на вул. Літній.

Учасники круглого столу висловили свої думки щодо концептуального бачення довідника “Київ. ХХ ст.”, який має вміщувати статті про видатних діячів, знакові події та найважливіші установи міста. Підкреслювалось, що особливо слід акцентувати увагу на тому матеріалі, котрий не увійшов у попередні енциклопедичні довідники 80-х років минулого століття.

Учасники зустрічіпідтрималипропозицію С.Вакулишина про те, що оскільки на сьогодні не існує загального довідника найвизначніших києвознавців, то в плани діяльності організації можна внести укладання такого видання, в нагоді може стати база даних, напрацьована відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки.

Обговорювалися також питання покращення туристсько-екскурсійної роботи з молоддю. О. Гончаров зазначив, що досвід спілкування з учнями та студентами свідчить про те, що вони недостатньо, якщо не сказати погано, знають Київ. Потрібно сприяти покращенню ситуації, зокрема зробити свій внесок у розробку екскурсійних маршрутів, тим більше що такий досвід є у викладачів вищих навчальних закладів, працівників закладів позашкільної роботи (МЦДЮТ та ін.) Н. Голота наголосила на важливості підтримання координації між загальноосвітніми закладами та місцевими центрами дитячого туризму. Розповіла про досвід проведення для школярів середнього та старшого віку орієнтування в місцевості.

Було також підтриманепорушене С.Вакулишиним питання про доцільність перейменування вулиці Щербакова на проспект І. Сікорського та ін.

О.Гончаров, підводячи підсумки обговорення, подякував учасників круглого столу за те, що вони відгукнулися на запрошення і взяли участь у заході. Зазначив, що керівництво Київської міської організації НСКУ, ініціювавши ці заходи, мало на меті координацію діяльності різних установ і організацій, які працюють на ниві києвознавства, у жодному разі не намагаючись їх підміняти, а навпаки, посилювати їх співпрацю, вирішувати певні проблеми спільно. До того ж передбачалось, що досвід учасників круглих столів, бачення ними нинішнього стану розвитку києвознавства, конкретні пропозиції допоможуть міській краєзнавчій організації спланувати свою роботу на ближчу й більш далеку перспективу. Звідси й намагання подивитися на стан краєзнавства в столиці в цілому, висвітлити певний досвід і проблеми, які тут є, прослідкувати, по можливості, весь ланцюжок краєзнавчої роботи від позашкільних закладів освіти до наукових установ.

Сподівання виправдались і відбилися в, хоча ще й не значних, проте конкретних, результатах. Вони вбачаються, передусім, у налагодженні контактів між різними установами, завдяки чому дещо покращується інформованість про заходи і, відповідно, покращується співробітництво в галузі києвознавства. Зокрема, учасники круглого столу та члени КМО НСКУ взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “Київ у соціокультурному просторі XIX – XXI століть: національний та європейський контекст” (квітень 2011 р.), яка проводилась у стінах університету Бориса Грінченка. Інформацію про конференцію було надруковано її організаторами в журналі “Краєзнавство”. Це також участь у круглому столі з проблем столичної топоніміки, який відбувся в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Це й участь у XII Всеукраїнській  науковій історико-краєзнавчій конференції “Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи”, яка відбулася в Івано-Франківську.

Посилюється співпраця з бібліотеками. Члени КМО НСКУ брали участь у проведенні Всеукраїнської конференції з бібліотечного краєзнавства, яка відбулася нещодавно в Національній історичній бібліотеці. З відділом краєзнавчої літератури і бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки проведено спільний захід, у ході якого учні школи-ліцею №38 імені В.Молчанова були ознайомлені з цьогорічними києвознавчими виданнями НСКУ. Бібліотеці передано 200 примірників книг, зокрема книги О.Тулуба “Київ та його давня давнина у творах народних”, монографія А.П.Коцура та О.В.Гордійчука “Становлення та діяльність Київського товариства грамотності” (1882 – 1908 рр.) та ін.

Разом із тим, зазначив О.Гончаров, координація наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в м. Києві, координація зусиль краєзнавчого загалу столиці є недостатньою. Слабкою ще залишається інформованість про заходи, які проводяться різноманітними установами та організаціями. З метою покращення ситуації Київській міській організації Спілки краєзнавців варто створити свій власний веб-сайт, який би широко висвітлював києвознавчу роботу за різними напрямами.

Підсумувавши сучасний стан розвитку краєзнавства в столиці, учасники круглого столу констатували наявність значного досвіду, накопиченого в цій сфері закладами освіти, науковими установами та мистецько-культурними закладами м. Києва, окремими києвознавцями. Водночас вони вказали на наявність ряду проблем, основними з яких є: відсутність достатньої координації наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в Києві, координації зусиль краєзнавчого загалу столиці; недостатність узагальнення та поширення кращого досвіду, форм краєзнавчої роботи; відсутність системного підходу у вивченні рідного краю, що виявляється в усьому ланцюжку краєзнавчої роботи: від позашкільних закладів освіти до вищих навчальних закладів. Виходячи з вищезазначеного й ґрунтуючись на висловлених думках при обговоренні проблем києвознавства, учасники круглого столу сформулювали рекомендації. що передбачають здійснення низки необхідних конкретних заходів щодо покращення краєзнавчої роботи в столиці.

Наприкінці зустрічі учасники “круглого столу” оглянули експозицію Музею історії Святошинського району, зокрема, змінні модулі щорічної виставки “Круглі дати місцевої історії”.

 Володимир Дмитрук,

Олена Соболєва

Краєзнавець Євген Букет став Головою правління «Вікімедіа Україна»

Краєзнавець Євген Букет ст?...

17 грудня 2011 р. у м. Києві, в приміщенні Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, відбулися щорічні збори членів громадської організації «Вікімедіа Україна», яка опікується розвитком здебільшого україномовного розділу всесвітньої вільної онлайн-енциклопедії Вікіпедії, а також сестринських Вікі-проектів. На зборах було обрано новий склад керівних органів «Вікімедіа Україна».

На них було заслухано звіт Правління організації. В ньому зазначалося, що в 2011 році було значно активізовано діяльність ГО «Вікімедіа Україна», зокрема, вперше взято участь у «Форумі видавців» у Львові, в рамках якого було проведено першу Вікіконференцію українських вікіпедистів. Організацією було ініційовано переведення Вікіекспедицій з метою фотографування важливих об’єктів у кожному населеному пункті, який відвідують учасники вікіекспедицій, отримання інформації про нього задля підвищення якості статей в українській Вікіпедії про населенні пункти України. Учасники вікіекспедицій вже встигли відвідати понад 100 населених пунктів України та Молдови.
У звіті Правління відзначено й участь «Вікімедіа Україна» у міжнародному проекті видання книги «Марія Склодовська-Кюрі у Вікіпедії», яка вийшла друком до 10-ї річниці польськомовного розділу Вікіпедії.
На зборах було обрано новий склад керівних органів «Вікімедіа Україна». Головою Правління організації обрали відомого київського краєзнавця та громадського діяча, Відповідального секретаря Київської обласної організації НСКУ Євгена Букета (http://uk.wikipedia.org/wiki/Букет_Євген_Васильович), а виконавчим директором – Юрія Пероганича (http://uk.wikipedia.org/wiki/Пероганич_Юрій_Йосипович). Зазначимо, що особи, обрані до керівних органів організації, входять до числа найактивніших редакторів української Вікіпедії.
Також на зборах були затверджені основні напрями діяльності організації на наступний рік, які базуються на попередніх. Організація має продовжувати реалізацію вже започаткованих проектів. Прийнято до опрацювання ряд нових ідей, які мають перетворитися на окремі проекти. Одними з масштабніших подій в житті «Вікімедіа Україна» та української вікі-спільноти у 2012 році мають стати вікіеспедиції з розширенням їх локалізації на всю Україну та проведення другої вікіконференції з запрошенням іноземних гостей.

Довідка. «Вікімедіа Україна» (http://ua.wikimedia.org/wiki/Вікімедіа_Україна) – неприбуткова громадська організація, створена 2009 року, яка є регіональним відділенням Wikimedia Foundation, Inc., що опікується рядом вільних Інтернет-проектів, найвідомішим з яких є Вікіпедія. Метою організації є популяризація і сприяння діяльності цих проектів українською мовою, а також усіма іншими мовами національних меншин, які проживають в Україні. Одним з головних завдань організації є збір коштів(http://ua.wikimedia.org/wiki/donate) для на утримання і розвиток Вікіпедії. Організація наразі нараховує 29 членів-волонтерів з Києва, Донецька, Харкова, Львова та ін. міст України.

 

За матеріалами інформаціного агенства Regionews

Магдебурзьке право на Київщині: історія та люди

Магдебурзьке право на Київ?...

У п’ятницю, 16 грудня в селі Бишів Макарівського району, що на Київщині відбудеться наукова історико-краєзнавча конференція “Магдебурзьке право на Київщині: історія та люди” до 430-річчя надання Магдебурзького права Бишеву.

Вікіекспедиція відвідала Васильків

Вікіекспедиція відвідала В...

Третя українська Вікіекспедиція відбулася. Представники ГО “Вікімедіа Україна” та Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відвідали місто обласного підпорядкування на Київщині – Васильків.

Експедиція розпочалася у Василькові біля готелю «Ярославна» о 10:00. Спочатку учасники оглянули центральну площу міста. О 10:30 відбулася зустріч учасників експедиції, яку очолював виконавчий директор українського представництва фонду “Вікімедіа” Юрій Йосипович Пероганич, з міським головою Василькова Сергієм Григоровичем Іващенком, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олексієм Юрійовичем Шекерою, керівником справами виконавчого комітету Васильківської міської ради Віктором Павловичем Шевченком і головним редактором міської газети “Тисячолітній Васильків” Станіславом Дмитровичем Яценком.

Міський голова С.Г. Іващенко розповів, зокрема, що наступного року за підтримки міської ради планується видати книжку про фортифікаційні споруди міста Василькова, а також буде виділено кошти на реставрацію будинку декабристів, у якому розмістять історико-краєзнавчий музей.

Після завершення зустрічі у супроводі голови Васильківського міського осередку НСКУ Олександра Івановича Бабича члени делегації відвідали Васильківський історико-краєзнавчий музей, який поки що перебуває в приміщенні Будинку культури, а також заплановані об’єкти: дитинець, посад, оборонну лінію кінця 16 — середини 18 століття, Собор Антонія та Феодосія, штаб дев’ятого гусарського київського полку тощо. Частково було реалізовано завдання, які поставили перед учасниками поїздки інші користувачі Вікіпедії. Зокрема, сфотографовано всі християнські храми, річку Стугну, залізничну станцію “Васильків ІІ” тощо. На жаль, зафіксувати ще більше завадив нетиповий для зими сильний дощ, який розпочався у Василькові близько 14:30. Тож, учасники третьої української Вікіекспедиції вирішили повертатися до Києва.

Традиційно відзняті фотоматеріали (а зроблено цього разу кілька сотень світлин) буде розміщено у Вікісховищі для ілюстрування статей Вікіпедії на умовах ліцензії CC-BY-SA 3.0 Unported.

Проте, головна мета експедиції – привернути увагу громадськості до археологічних пам’яток міста. На території сучасного міста Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінця Х – початку ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості – близько 75 %) та посаду (стан збереженості – 55-60 %).

Васильківський дитинець мав свою унікальну особливість. Його вал був зведений у вигляді підкови: південно-західна частина дитинця була захищена вертикально викладеною сирцевою кладкою висотою 9-10 метрів. До неї й примикав вал дитинця із заходу та сходу. Як зазначав відомий археолог, дослідник старожитностей Василькова Ю. М. Малєєв, в даному випадку був застосований принципово новий спосіб будівництва оборонних укріплень, не відомий раніше у військовому зодчестві.

У місті збереглися також рештки земляних валів, збудованих наприкінці XVI ст., після надання Василькову 1586 р. Магдебурзького права (стан збереженості – близько 20 %) та земляні редути першої половини XVIII ст. (стан збереженості – близько 20 %).

Домонгольський Василев-Васильків займав центральне місце в постугнянській оборонній лінії, зведеній князем Володимиром Святославичем. Місто відігравало важливе значення в історії Київської Русі та Київщини. Василев-Васильків належав до найбільших міст кінця Х ст. – 1240 р. Так, площа Києва становила – 360-380 га, Галича та Чернігова – по 250 га, Володимира на Клязьмі – 200 га, Василева-Василькова – 160 га, Новгорода – 150 га. Інші відомі міста, в порівнянні з Василевом-Васильковом, були значно меншими за своєю площею (Білгород – понад 100 га, Переяславль – 100 га, Вишгород – понад 80 га, Полоцьк – 80 га, Суздаль – близько 70 га, Смоленськ – 70 га). Інші міста мали значно меншу площу.

Проте археологічно територія домонгольського Василева-Василькова практично не  досліджена. Археологічні розкопки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. носили лише характер розвідок і описів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. (№ 928) “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, на території м. Василькова знаходиться унікальна пам’ятка історії та археології “Городище літописного міста Василева (ІХ століття до нашої ери – ІV століття, ІХ-ХІІІ століття)” (реєстраційний номер пам’ятки історії 100006-Н). Проте, настільки відомо, межі історико-охоронної зони не визначені (!) Це може сприяти руйнуванню валів дитинця та посаду.

Рештки Васильківської фортеці кінця XVI ст. взагалі не розглядаються як пам’ятка історії, археології та військової фортифікації. Хоча Ю. М. Малєєв неодноразово вказував на унікальність цієї пам’ятки, величезну історичну цінність, на необхідність її дослідження та музеєфікації. Ця пам’ятка не внесена до переліку Кабміну та навколо неї не визначені межі охоронної зони.

 

Нині необхідно провести широкомасштабні археологічні дослідження території дитинця, посаду та території міста XVI-XVII століть, а в перспективі – перетворити його в один із важливих історико-туристичних центрів України, наукову базу для вивчення історії України різних періодів, історії фортифікації, історії Церкви, етнографії тощо, створити на території давнього городища музей під відкритим небом.

Євген Букет, Відповідальний секретар Київської обласної організації НСКУ