22-23 жовтня на Сумщині у м. Путивлі та Путивльському районі пройшли загальноукраїнські урочистості з нагоди Дня Партизанської слави та 70-річчя початку партизанського руху в Україні. До цієї події з власної ініціативи членів СОО НСКУ І.Г. Федоренко та О.М. Корнієнка підготовлено “Партизанський мартиролог”, що складається з коротких біографічних довідок на мешканців Сумщини, котрі загинули у лавах партизанських загонів або були страчені окупантами за зв’язок з партизанами.
З метою реалізації регіональної ініціативи голови Кіровоградської облдержадміністрації С. Ларіна «Історія рідного краю» 19 жовтня 2011 року відбувся обласний науково-методичний семінар керівників краєзнавчих гуртків та музеїв при навчальних закладах з проблеми «Краєзнавча діяльність гуртків та музеїв при навчальних закладах у контексті підготовки проекту з історії міст і сіл України».
Організатори – Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського та Державний архів Кіровоградської області.
У роботі семінару взяли участь керівники краєзнавчих гуртків та музеїв при навчальних закладах Кіровоградщини, серед яких відомі вчителі-краєзнавці Н. Армашова, В. Постриган, І. Порхун, З. Шевченко, Ю. Мажаєв, Н. Дудник, С. Пістрюга, Г. Тимошенко, Н. Царенко, С. Філіпова, Г. Смірнова та інші.
Присутні розглянули і обговорили питання:
Плідними виявились практичні заняття на базі Державного архіву Кіровоградської області. Разом з начальником відділу інформації та використання документів Трибуцькою О.А. вчителі обговорили форми співпраці педагогів з архівними відділами місцевих органів влади та алгоритм краєзнавчих пошуків у фондах Державного архіву Кіровоградської області.
На сьогодні у нашій області видаються книги з історії сіл та районів, здійснюються дослідницькі проекти, важливо, що до них залучається педагоги та учнівська молодь. Адже це одна із складових формування у дітей патріотичних почуттів, як основи розвитку регіону.
Л.Гайда
Козаки вірили, що Свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Враховуючи історичне значення і заслуги українського козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, Указом Президента України встановлено 14 жовтня, день Покрови Пресвятої Богородиці, Днем українського козацтва.
Саме на Покрову в осередку відродження Ічнянського козацтва, «Соколиному хуторі», відбувся захід з нагоди релігійного свята та Дня українського козацтва. Того дня хутір відкрив свої двері для всіх, хто забажав поринути в часи минувшини, відчути козацький дух та долучитися до духовності.
Захід пройшов у дусі Кубанського козацтва та відповідав часовому періоду Першої світової війни. Антураж свята був обраний невипадково, адже власник Соколиного хутора Микола Череп захоплюється двома історичними епохами козацтва – Запорозьким (часи Гната Галагана, Прилуцького полковника) та Кубанським (часи Павла Скоропадського, останнього гетьмана України). А як відомо, запорожці подалися на Кубань після руйнування Катериною ІІ Січі.
Для гостей свята козаки продемонстрували вправну верхову їзду на конях, а також свою майстерність у роботі зі справжньою холодною зброєю – козацькими шашками. Гостей свята, яких завітало чималенько із довколишніх сіл, розважав тематичною концертною програмою народний фольклорний колектив «Джерела» Монастирищенського сільського будинку культури під керівництвом Віктора Ковальовського та Олени Ковальовської, скрипалька, дипломант міжнародного класу Олена Кривобок, а також гості з Києва – козаки 6-го Кубанського пластунського батальйону історично-реконструкційної групи.
Не обійшлося на Покровському святі і без благословення та слова Божого. Для цього організаторами дійства був запрошений військовий козацький капелан (священик) протоієрей о. Андрій з Черкащини, батьківщини козацьких старшин Залізняка та Гонти. Він і освятив урочисту подію.
Фіналом святкування Покрови Пресвятої Богородиці став куліш, яким козацькі кашовари пригощали на святі всіх охочих. Того дня козацької каші скуштували близько 200 чоловік.
За словами організатора свята Миколи Черепа, вшанування Покрови у такому форматі відбулося вперше не тільки для козацького хутора та й для всієї Ічнянщини. Також він відмітив, що проведенню заходу сприяли голова Ічнянської РДА Сергій Рубашка, голова Ічнянської міської ради Григорій Герасименко та секретар Петрушівської сільради Віра Ковальовська.
Наказний отаман Микола Череп
14 жовтня 2011 року у відділі мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбулась лекція-презентація «Українське музейництво розвивається!» за підсумками ІІІ Всеукраїнського музейного фестивалю «Музеї України у всесвітньому культурному просторі», який проходив з 15 по 19 вересня 2011 року у Дніпропетровську.
Автор проекту, член Національної спілки краєзнавців України Лариса Гайда, представила присутнім аналіз сучасного стану розвитку українських музеїв, їх інноваційні форми діяльності.
Провідними завданнями зустрічі були – адаптувати досвід кращих музеїв України до наших умов та специфіки регіону, популяризувати потенційні можливості вітчизняних музеїв, залучити кіровоградських музейників до активного фахового спілкування через розкриття змісту, сутності і значення музейних фестивалів як форми професійного зростання.
Під час зустрічі присутнім було запропоновано: ознайомитись із виставкою видань з музеєзнавства, переглянути презентацію про хід та результати фестивальних конкурсів (міні-виставок, видань та просвітницьких заходів), долучитись до обговорення резолюції учасників фестивалю щодо подальшого розвитку музейної справи в Україні.
У зустрічі взяли участь: представники державних та громадських музеїв, обласного центру туризму , краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, обласних організацій Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Національної спілки краєзнавців України, журналісти.
Особливу зацікавленість присутніх викликали відомості про сучасні підходи до роботи з цільовими групами відвідувачів музеїв, а саме: моделі та технологічні карти тимчасових виставок; програми сімейного відвідування музеїв; проекти «Музей як центр спілкування громади», «Казки богині Кліо», «Музей і журналістика», «Школа при музеї», «Музейна світлиця на телебаченні»; літературні та художні студії тощо.
13 жовтня у приміщенні Центру позашкільної роботи „Північне сяйво” відбулася презентація Енциклопедичного довідника „Терени Святошинського адміністративного району Києва до 1973 року”. Його автор – відомий києвознавець Cергій Вакулишин, методист ЦПР, відмінник освіти України.
Перед початком заходу гості мали можливість ознайомитися з виставкою, присвяченою 20-річчю проголошення державної незалежності України, розгорнутою в музеї історії Святошинського району (юний екскурсовод – Олександр Холявчук).
У конференц-залі зібралася історична, музейна, педагогічна громадськість, відомі довгожителі. Працівникам освіти було передано краєзнавчий календар на 2011 / 12 навчальний рік, підготовлений С. М. Вакулишиним, – органічне поєднання всесвітніх традицій з місцевим потенціялом.
Прозвучав вокальний пролог у виконанні шкільного ансамблю СШ-235 та поетичне привітання Миколи СКРИПЦЯ, директора цієї школи. Оплесками зустріли присутні виступ Віктора ТКАЧЕНКА, відомого громадського діяча, який, власне, матеріалізував рукопис С. М. Вакулишина.
Довідник містить понад 150 статей з високоякісно опрацьованими відомостями з різних галузей – історії, географії, економіки, науки, культури, літератури тощо. В стислому енциклопедичному стилі подано ретроспективу життєдіяльної палітри західних околиць міста від середини ХІХ ст. до часу утворення Ленінградського району.
Наукову вагу довідника збільшує той факт, що епохам до 1945 року присвячено 56 % його обсягу. 20 статей з’ясовують „білі плями” києвознавства. 23 % обсягу Енциклопедичного довідника присвячено науково-технічним аспектам, зважаючи на вагомий внесок місцевих фахівців у розвиток авіації, машинобудування, кібернетики. Попри те, що бурхливо розвивалися передовсім північні мікрорайони, – належну увагу приділено висвітленню ретроспективної мозаїки південних (борщагівських) мікрорайонів.
Джерельною базою довідника є відомчі видання, періодика, мемуаристика, спогади довгожителів, державні архіви.
Енциклопедичний довідник „Терени Святошинського адміністративного району Києва до 1973 року” матиме зацікавленого користувача серед державних службовців, освітян, студіюючої та шкільної молоді, широкого кола киян.
Cергій Вакулишин не вперше виступає автором енциклопедичного продукту. Мешканцям Ленінградського / Святошинського району добре відомі укладені ним топонімічні довідники у його книжках: Тисяча років історії Ленінградського району Києва: Методичне видання. – Київ: Український центр духовної культури, 1998; Святошинський район столиці: Пос. з місцевої історії. – Київ, 2004. Аналогічний додаток містить також його стаття: Доля історичних земель селян Біличів та Борщагівок поза межами Святошинського району / У кн.: Про землю і про людей святошинських: Колективна монографія / Кер. проекту В. Мазепа. – Київ, 2008.
Варто наголосити на тому, що столичний Святошинський район має відтепер чотири пріоритети в ретро-інформаційній сфері. Адже саме тут, окрім видання згаданих посібників для педагогів та історичної колективої монографії, створено сучасний музей місцевої історії. Нині вирушає в науковий обіг презентований Енциклопедичний довідник…
Лідія Бродова, секретар районного осередку
Національної спілки краєзнавців України
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ПРАЦІ СЕРГІЯ ВАКУЛИШИНА
П Р О С В Я Т О Ш И Н С Ь К И Й Р А Й О Н
2. Бункери під Києвом: КиУР – таємниця нашого часу // Військово-історичний альманах. – 2003. – № 1(6). – С.108 – 119.
3. В мирі, любові та злагоді // Все про все. – 2003. – С. 6 – 7.
4. Воєнна епоха / У кн.: Про землю і про людей святошинський… – С. 159 – 168.
5. Деякі питання виявлення, обліку, вивчення, збереження та пропаганди науково-технічних пам’яток Святошинського району / У зб.: Пам’ятки науки і техніки в Україні: історія, проблеми дослідження і збереження. – Київ: Центр пам’яткознавства, 2002. – С. 46 – 48.
6. Доля історичних земель селян Біличів та Борщагівок поза межами Святошинського району / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 386 – 392.
7. Західні околиці Києва / У кн..: С.Вакулишин. Голодова катастрофа в Києві. – Київ: Меморіал, 2005. – С. 51 – 64.
8. З історії Святошинського району Києва і з життя святошинців під час нацистської окупації / В зб.: Київ: Скарбниця документальної пам’яті. – Вип.1. – Київ: Держархів міста Києва, 2006. – С.11 – 14.
9. З нами Бог і Україна / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 221 – 234.
10. Міраж став „Екраном” // Вечірній Київ. – 2002. – 26 вересня.
11. Невідомий танкодром / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 169 – 172.
12. Останні п’ятирічки / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 211 – 220.
13. Після війни / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 190 – 198.
14. Погляд українського києвознавця на трагедію 1933 року // Самостійна Україна. – 1999. – № 43 – 44.
15. Початок комуністичної доби / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 135 – 153.
16. Природа „шаленого ентузіазму” // Вечірній Київ. – 2006. – 24 червня.
17. Салют піонерам і корифеям авіації // Вечірній Київ-100. – 2008. – 21 лютого.
18. Святошинський район столиці: Посіб. з місцевої історії. – Київ, 2004. – 95 с.
19. Терени Святошинського аміністративного району Києва до 1973 року: Енци-клопедичний довідник. – Київ, 2011. – 28 с.
20. Тисяча років історії Ленінградського району Києва: Методичне видання. – Київ: Український центр духовної культури, 1998. – 45 с.
21. „Я – Киянин” // Вечірній Київ. – 2005. – 20 липня.
22. 2 липня – день пам’яті Олександра Маноцкова // Святошинські вісті. – 2008. – Липень.
23. 6 червня – день народження Ігора Сікорського // Святошинські вісті. – 2008. – Червень.
24. 9 вересня – вперше в світі у небі Святошина // Святошинські вісті. – 2008. – Вересень.
6-7 жовтня 2011 р. на базі історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка працювала міжнародна науково-практична конференція «Університетські музеї: європейський досвід та українська практика». Конференцію організував Український комітет Міжнародної Ради Музеїв (ICOM України) разом з провідними університетами України в рамках започаткування Секції університетських музеїв і колекцій. Крім Київського національного університету імені Тараса Шевченка до організації роботи конференції долучилися Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ» і Національний університет «Києво-Могилянська академія».
У роботі конференції брали участь представники більш як тридцяти вищих навчальних закладів з різних регіонів України, а також науковці із закордонних університетів, зокрема Регенсбурзького університету (Німеччина), Римського “Ля Сапієнца” (Італія), з університету Луї Пастера у Страсбурзі і Паризького університету Південь ХІ (Франція), Єреванського державного університету (Вірменія), Московської архітектурної державної академії (Росія). Інформаційну підтримку надавав Український центр розвитку музейної справи.
За час роботи конференції було проголошено і обговорено 55 доповідей, присвячених різним аспектам діяльності музеїв, які засновані і працюють у складі ВНЗ, їх історії, статусу, наболілим проблемам.
Сучасні світові тенденції розвитку освіти і науки висувають нові вимоги у ставленні до вузівських музеїв. Переважна більшість провідних українських ВНЗ мають значні наукові і навчальні колекції, музеї власної історії або музейні комплекси з кількох різнопрофільних музеїв, але про їхню діяльність і склад колекцій інформація майже відсутня не лише в засобах масової інформації, але й у спеціальній літературі. Сьогодні музеї і колекції університетів та інших вищих навчальних закладів України вивчають і зберігають значну частину державного Музейного фонду України, а також досліджують і популяризують історію науки і освіти, формують науковий світогляд молоді. Їх зібрання захоплюють розмаїттям колекцій і унікальністю збережених раритетів, яких немає в будь-яких інших музеях України, вони активно залучаються до наукових досліджень і навчальних програм, культурно-просвітницької і виховної роботи. Але в організації та забезпеченні діяльності цих музеїв є низка проблем, що вимагають нагального вирішення, особливо в контексті сучасного розвитку європейської вищої освіти. Досі не складено повний перелік таких музеїв і не проведено їх облік. Нині музейна справа в рамках сфери управління Міністерства ОНМС України сприймається тільки як один з напрямків позашкільної та виховної роботи, що базується лише на громадській ініціативі, поза опікою відомства і держави. Переважна більшість музеїв працює на громадських засадах без чіткого визначення джерел фінансування та кадрового забезпечення, що часто призводить до закриття музеїв і втрати рідкісних колекцій.
В рамках роботи конференції її учасники були запрошені на відкриття виставки «НАУКА, ОСВІТА, МУЗЕЙ», присвяченої результатам археологічних досліджень співробітників кафедри археології та музеєзнавства у польовому сезоні 2011 р. Виставка висвітлює важливі аспекти співпраці університету з Національним природничим музеєм Франції в рамках міжнародного проекту програми «Дніпро» і до присутніх звернулася мадам Анн Дюрюфле, радник із питань культури та співробітництва Посольства Франції, наголосивши на вагомих результатах такої співпраці для науки, освіти і культури обох країн.
Учасники конференції мали змогу познайомитися з експозиціями кількох (Астрономічного Археологічного, Етнографічного, Історії КНУТШ) музеїв університету, а також відвідали музеї Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» і Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Українським музейникам було цікаво обмінятися досвідом роботи з колегами з інших країн, приємно також було відзначити, що й зарубіжні гості знайшли багато цікавого і корисного в роботі українських вузівських музеїв.
У заключному слові президент Міжнародного Комітету Університетських Музеїв і Колекцій (UMAC) ІСОМ, директор Центру Наук з університету Луї Пастера у Страсбурзі професор Хуго Дрейсе (Hugues Dreysse) відзначив високий професіоналізм співробітників музеїв ВНЗ України, висловив захоплення різноманітністю і багатством зібраних колекцій, побажав значних здобутків у подальшій роботі і висловив надію на успіхи у подальшій співпраці.
Любов Самойленко
Завідувач Археологічного музею Київського
Національного університету імені Тараса Шевченка,
член ІСОМ України, секція музеїв і колекцій ВНЗ
Так можна окреслити лейтмотив ХІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції з міжнародною участю «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», яка пройде 6–7 жовтня 2011 року в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57). Початок роботи форуму – 10:00.
Організатори – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія педагогічних наук України (НАПНУ), Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України (НСКУ), Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника та Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді – присвятили її 200-річчю від дня народження українських просвітителів Івана Вагилевича та Маркіяна Шашкевича.
Науковці зосередять увагу на виховній та консолідуючій функції історичного краєзнавства. Вивчення “малої історії” – одне з актуальних соціально-педагогічних завдань нашого часу. Як бачиться, майбутнє незалежної України полягає у вихованні національно свідомих громадян. Тож саме краєзнавство формує основу патріотичної освіти – виховання у підростаючих поколінь шани і любові до рідної землі, поглиблення знань про її минувшину та видатних постатей, протягом довгого часу викреслених з історії, але нею ж і реабілітованих. Краєзнавство виховує у юних громадян Української держави національну гідність і право пишатися причетністю до її розбудови. Любов до Батьківщини – то конкретні дії. Для молоді – це справно вчити і знати історію.
Такі елементи стратегії майбутнього України передбачено й проектом рекомендацій учасників форуму. Зокрема, НАПН України спільно з НСКУ рекомендовано звернутися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо відновлення викладання курсу «Краєзнавство» у вишах країни. Заслуговує на увагу і досвід Харківської обласної організації НСКУ та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна щодо створення центрів краєзнавства при українських університетах. Освітнім закладам варто активізувати роботу зі створення краєзнавчих гуртків, секцій, клубів та проведення краєзнавчих експедицій. Пропонується підтримати пропозиції Івано-Франківської обласної організації НСКУ, громадськості м. Івано-Франківська та області про встановлення в Івано-Франківську пам’ятника засновникам “Руської трійці” І. Вагилевичу, М. Шашкевичу та Я. Головацькому. На розсуд конференції винесено й ініціативу щодо створення в Івано-Франківську на основі музейних колекцій П. І. Арсенича музейних експозицій.
Серед тем для обговорення, зокрема, передбачено такі:
Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства
Краєзнавча робота в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладах
Краєзнавство у вищій школі
Туристичне краєзнавство в освітній галузі
Визначні постаті в освітянському краєзнавстві
Краєзнавство Прикарпаття: історія і сучасність (до 20-річчя Івано-Франківської обласної організації НСКУ)
Також заплановано проведення засідання «круглого столу» на тему «І. Вагилевич та М. Шашкевич – видатні діячі українського національного відродження ХІХ ст.»
У роботі форуму, зокрема, передбачено участь заступника директора Інституту історії України НАН України, заступника голови НСКУ, члена-кореспондента НАН України Олександра Петровича РЕЄНТА; відповідального секретаря НСКУ, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, кандидата історичних наук Руслани Вікторівни МАНЬКОВСЬКОЇ; члена правління НСКУ, кандидата історичних наук, секретаря і редактора конференцій НСКУ Тетяни Федорівни ГРИГОР’ЄВОЇ; голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, члена правління НСКУ, кандидата технічних наук Роланда Тарасовича ФРАНКА; заступника директора Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук Олега Михайловича ТОПУЗОВА; ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, члена-кореспондента НАН України Богдана Костянтиновича ОСТАФІЙЧУКА; проректора з наукової роботи Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, доктора хімічних наук, професора Івана Федоровича МИРОНЮКА; першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради Остапа Васильовича ДЗЕСИ; заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Романа Ярославовича ІВАНИЦЬКОГО; івано-франківського міського голови Віктора Андрюсовича АНУШКЕВИЧУСА; голови Рожнятівської районної державної адміністрації Миколи Ярославовича ФІЛІПОВИЧА; доцента Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім. Д. Яворницького Петра Івановича АРСЕНИЧА; директора інституту туризму ПНУ ім. В. Стефаника, доктора історичних наук, професора Володимира Степановича ВЕЛИКОЧІЯ; доцента Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслуженого працівника культури України, кандидата історичних наук, лауреата премії ім. Д. Яворницького Богдана Михайловича ГАВРИЛІВА; директора інституту історії і політології Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, доктора історичних наук, професора Миколи Васильовича КОГУТЯКА; голови Івано-Франківської обласної організації НСКУ, директора Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайла Юрійовича КОСИЛА; голови Івано-Франківської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Василя Миколайовича ТИМКІВА; професора кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Володимирського філіалу Російської академії народного господарства і державної служби, голови Спілки краєзнавців Володимирської області доктора історичних наук Андрія Костянтиновича ТИХОНОВА (РФ); доцента кафедри історії Білорусі Вітебського державного університету ім. П. М. Машерова, кандидата історичних наук Миколи Васильовича ПИВОВАРА (РБ).
ХІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвяченій 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича.
Конференція відбудеться 6–7 жовтня 2011 року в Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника (м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57).
Для кримознавців вже стало доброю традицією на початку жовтня збиратися у селищі Новий Світ на Міжнародну наукову конференцію «Актуальні питання історії, культури, етнографії Південно-Східного Криму». Кримська регіональна організація Національної спілки краєзнавців України, благодійний фонд «Афінеон» та Новосвітська селищна рада посприяли, аби 1–2 жовтня 2011 р. дослідники зустрілися вже вчетверте. Саме завдяки їхній активності зібрання науковців виявилися насиченими, повними цікавих доповідей та екскурсій.
1 жовтня під час ранкового та вечірнього засідань було заслухано понад двадцять змістових повідомлень. Серед інших хотілося б відзначити доповіді голови Кримської регіональної організації НСКУ професора Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Андрія Анатолійовича Непомнящого та представників його наукової школи.
Цього року доповідь вченого була присвячена проблемі втрати культурних цінностей кримськими музеями в 20-ті роки XX ст. Проголошена інформація є частиною ґрунтовного дослідження Андрія Анатолійовича, пов’язаного з життям та науковою діяльністю видатного історика М. Л. Ернста. Присутніх на конференції вразили своєю різноманітністю та високим науковим рівнем доповіді, підготовлені під керівництвом А. А. Непомнящого: «З історії діяльності Феодосійського відділення Російського товариства з вивчення Криму» доцента Кримського університету культури, мистецтв і туризму О. В. Севастьянова, аспірантів Таврійського національного університету А. М. Савочки («До питання про вивчення громадської благодійності в Таврійській губернії») та Е. І. Сеїтової («Проблема заселення району Судака новими поселенцями (кінець 40 – 60 роки XX ст.)»); аспірантів Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК (м. Київ) В. В. Каліновського («Священик В. Томкевич та археологічні дослідження Південно-Східного Криму») та Є. В. Молочко («Археологічні та культурно-історичні пам’ятки Південно-Східного Криму в путівниках О. Я. Безчинського»); студентів та магістрів сімферопольського вишу Олександра Кравчука, Шукрі Сейт-Маметова, Віктора Акімченкова, Кирилла Нагорняка.
Емоційністю та захопленням історією рідного краю також вирізнялися доповіді краєзнавців із Судака М. В. та О. С. Анісімових, М. І. Дементьєвої, О. Є. Вольфа та О. М. Герардіні. Кожне повідомлення викликало жваве обговорення.
Слід відзначити, що чи не вперше майже всі доповіді були безпосередньо пов’язані з Південно-Східним регіоном Криму. Загалом можна сказати, що засідання пройшли у творчій та дружній атмосфері. Завершився перший день екскурсією до будинку-музею князя Льва Сергійовича Голіцина та дегустацією виробів легендарного заводу шампанських вин «Новий Світ».
2 жовтня було підбито підсумки засідань та висловлено побажання зустрітися наступного року на п’ятій ювілейній конференції. Вона, скоріш за все, буде присвячена 1800-річчю Судака.
Завершилася конференція екскурсією до Судацького краєзнавчого музею.
Володимир Калиновський
Справжнім професійним святом став для професорсько-викладацького складу та студентства ІТ ФПУ Всесвітній день туризму, який уже в 15 раз відзначається в Україні. З нагоди свята було проведено різноманітні заходи туристично-краєзнавчого напряму: інтерактивні заняття з англійської мови, пізнавальна дводенна екскурсія-подорож, туристичний зліт. В їх організації взяли активну участь члени Національної спілки краєзнавців України – в Інституті діє первинний осередок Київської міської організації НСКУ у складі Поповича С.І., Бабушко С.Р., Соловей Л.С.
Ініціаторами інтерактивного заняття, в якому поєдналося вивчення англійської мови професійного спрямування з краєзнавчою роботою, стали викладачі кафедри іноземних мов: Бабушко С.Р., зав. кафедри іноземних мов, канд. філол. наук, доцент та Соловей Л.С., старший викладач кафедри іноземних мов.
Екскурсія-прогулянка річковим трамвайчиком по Дніпру – прекрасна нагода для вболівальників футбольних команд упродовж Євро-2012 в Україні, гостей міста та й самих мешканців Києва не лише побачити неповторну красу міста, його визначні пам’ятки, але й просто відпочити. Тому студентам-старшокурсникам було запропоновано виконати різноманітні завдання, які включали: пошук цікавої інформації про історію, культурну цінність пам’яток, обряди чи традиції, легенди, перекази, пов’язані з визначними місцями м. Києва, які добре видно з борту річкового судна і підготувати інформацію англійською мовою.
На наступному занятті в аудиторії студенти провели «віртуальну» екскурсію за допомогою сучасних засобів навчання з показом фото і демонстрацією всього маршруту для студентів інших груп.
Інформація, підібрана студентами була змістовною і цікавою. Заняття промайнулояк мить. Учасники екскурсії дізналися багато нового, подивилися на все іншими очима. Зрозуміло, що такі види занятьнабагато цікавіші та продуктивніші за звичайні аудиторні. Кожен мав змогу не лише розповісти про атракції, але і доповнити один одного, задати «екскурсоводу» запитання і, нарешті, зіграти роль туриста: зацікавленого чи знудьгованого, пересічного чи неординарного, привітного чи вередливого. Адже студенти-старшокурсники – майбутні фахівці сфери туризму – повинні бути готовими до іншомовного спілкування з різними людьми.
Ще один туристично-краєзнавчий захід було організовано студентками старших курсів Руденко Тетяною та Пільтяй Марією – поїздка до Луцька, що відбулася 24-25 вересня для майбутніх професіоналів туристичної справи, а саме студентів 3,4,5 курсів і професорсько-викладацького складу. Очолив команду мандрівників виконуючий обов’язки ректора Сергій Іванович Попович, знаний краєзнавець, заступник Голови НСКУ. Активними учасниками виступили члени Київської міської організації НСКУ, викладачі кафедр іноземної мови та гуманітарних дисциплін.
Упродовж двох днів учасники подорожі мали змогу відвідати туристичні об’єкти за такою ниткою маршруту: Київ – Дубно – Тараканів – Берестечко – Луцьк.
Учасники подорожі відкрили для себе таємничість Тараканівського форту, шляхетність замку Любарта, шарм садиби архітектора Миколи Голованя та інші приваби української історії: Дубенський замок, Історико-культурний заповідник «Поле Берестецької битви», Музей Волинської ікони.
Марія та Тетяна, організатори: «Ми залишились дуже задоволені нашою мандрівкою. І враження наших туристів від поїздки склались яскраві та позитивні, про що вони самі нам доповіли і це було приємно. Щодо досвіду проведення такого проекту, у нас була прекрасна можливість показати свої організаторські здібності, знання та практичні навички з менеджменту організацій та наше прагнення до створення нового, якісного туристичного продукту в Україні здобуло підтримку, за що ми щиро вдячні. Все це ще раз доводить, що студенти Інституту туризму мають можливість реалізовувати свої ідеї та пропозиції у життя та отримувати всі необхідні знання, що допоможуть їм у майбутній кар’єрі».
А 27 вересня в день святкування Всесвітнього дня туризму весь колектив ІТ ФПУ на чолі з Поповичем С.І., студентством та випускниками зібралися на галявині у Пущі-Водиці для проведення туристичного зльоту.
Цікаві вікторини, міні-змагання з волейболу, настільного тенісу, туристичні пісні навколо вогнища створили атмосферу свята і незабутні враження. Хвилюючою хвилиною стала декламація власного вірша студенткою 4-го курсу Руденко Тетяною присвяченого Дню туризму та інституту.
У програмі зльоту також було проведено краєзнавчий квест, учасники якого мали пройти по топографічній карті району визначений маршрут, знайти контрольні пункти і виконати запропоновані краєзнавчі завдання. Емоційну напругу після квесту вболівальникам та учасникам допоміг зняти традиційний святковий пиріг «З Днем туризму». Переможців – знавців рідного краю та історії інституту, було нагороджено смачними солодкими призами. Свято туризму у Пущі-Водиці вдало поєднало, за словами П.Т. Тронька, «дві сторони медалі – туризм та краєзнавство».
