Київ – Україна повинна вшанувати на державному рівні 75-річчя Великого терору 1930-х років. Таку вимогу до Кабінету Міністрів і Верховної Ради висунули українські науковці – учасники конференції «Політичний терор у СРСР», яка в четвер зібрала у Києві істориків, архівістів, краєзнавців із різних областей країни.

Радянський державний терор – складне, трагічне явище в історії України ХХ століття, що потребує подальшого вивчення та осмислення як на державному, так і на науковому рівні, зазначають учасники конференції.

Як наголосив директор Інституту історії Національної академії наук України Валерій Смолій, повернення історичної правди – справа державної ваги, яка має бути деполітизована. До того ж, каже академік, варто опрацьовувати усі механізми державного терору за часів СРСР.

«Слід чимало попрацювати над проблемою впливу історичної пам’яті про репресії радянської доби на покоління – нинішнє та наступні. Не будемо вивчати історію – не зможемо розвиватися далі. Хочу зауважити, що існують і такі теми, як колективізаційні процеси (колективізація), депортації і так далі», – зауважив директор Інституту історії.

Науковці закликають створити повний реєстр об’єктів, які пов’язані з інфраструктурою державного терору в УРСР: в’язниць, управлінь НКВС, табірних комплексів, місць проведення страт і поховань жертв політичних репресій. Не менш важливо збирати усні свідчення українців, чиї родини потрапили під репресивну радянську машину.

Також науковці порушуватимуть питання перед МВС України та його регіональних підрозділів щодо розсекречування архівних документів, які стосуються примусових виселень громадян України у період 1920–1950-х років.

СБУ працює над проектами щодо жертв Великого терору

Як відзначив академік Валерій Смолій, велику допомогу колегам із академічних наукових установ надають працівники галузевих державних архівів Служби безпеки та Міністерства внутрішніх справ України. Так, за результатами такої співпраці видали науково-документальний журнал «З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВС – КДБ», який визнано найкращим профільним виданням у СНД.

Крім цього, СБУ разом з Інститутом досліджень тоталітаризму (Чехія) працює над проектом щодо функціонування державної репресивної машини СРСР, а цього року розпочала спільний проект із німецькими та канадськими науковцями. Про це розповіла експерт галузевого архіву СБУ Світлана Лясковська.

«Робоча назва проекту – «Притягнення виконавців каральних акцій НКВС до відповідальності у 1938-41 роках», – каже вона. – Відомо, що за участь у каральних акціях багато їхніх безпосередніх виконавців притягнуто до відповідальності, репресовано. Тобто, мета цього проекту – змалювати обличчя оцих виконавців, що змушувало людей брати участь у масових (каральних) акціях. Також нашим архівом виконується великий проект – підготовка мартирологу, створення електронної бази даних на репресованих осіб за матеріалами кримінальних справ, котрі зберігаються у системі СБУ».

Ліві – проти!

Науковці з Інституту історії НАН України, представники товариств «Меморіал» та «Просвіта», низки інших громадських організацій, політики з опозиційних фракцій ініціюють відзначення на державному рівні 75-річчя Великого терору. Розгляд відповідної пропозиції блокують комуністи. Їхні союзники з Партії регіонів також не вважають за доцільне відзначати роковини Великого терору.

«Не зовсім зрозуміло, що саме ми маємо відзначати? У нас є день жертв політичних репресій, він об’єднав усі ці проблеми, нагадує про ті події, які мали місце в Україні. А якщо ми (часто) будемо відзначати такі не зовсім приємні речі з історії нашого суспільства – це не дуже нас усіх об’єднує!» –  сказав Радіо Свобода народний депутат Вадим Колесніченко.

Богдана Костюк

Джерело: “Радіо Свобода”. Див. також: Вчені закликають владу відзначити 75-ті роковини «Великого терору» 1937 року на державному рівні

14 березня в приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» відбулось засідання бібліотечного клубу «Національні святині». Тема засідання: «Історія малих міст України: місто Верхньодніпровськ Дніпропетровської області».
Ще в 2008 році під егідою Міністерства розвитку та будівництва України Державною науковою архітектурно-будівельною бібліотекою імені В.Г.Заболотного було започатковано соціально-бібліотечний проект «Історія малих міст України», покликаний привернути увагу громадськості до вивчення історії малих міст і містечок, їх культури, архітектурних пам’яток, розвитку регіонального краєзнавства, збереження культурного надбання держави.
В процесі реалізації проекту досліджується і представляється на засіданнях бібліотечного клубу по одному з міст кожної області України.
Дніпропетровську область в цьому році представило на засіданні бібліотечного клубу «Національні святині» місто Верхньодніпровськ.
Делегацію краєзнавців Дніпропетровщини очолили голова Верхньодніпровської районної державної адміністрації М.М.Цебенко та міський голова Верхньодніпровська Г.М.Лебідь. Гостей в столиці гостинно зустріла директор бібліотеки Г.А.Войцехівська.
З великою увагою були заслухані виступи голови райдержадміністрації М.М.Цебенка «Верхньодніпровщина – наша Батьківщина», Верхньодніпровського міського голови Г.М.Лебідя «Верхньодніпровськ – повітовий і районний центр Верхньодніпровщини», директора Верхньодніпровського районного народного історико краєзнавчого музею Н.І.Коновал «Видатні уродженці Верхньодніпровська», краєзнавця, керівника дитячої телестудії «Ракурс» Верхньодніпровського Палацу дитячої та юнацької творчості Г.М.Солдатенко «Краєзнавчі нариси – Верхньодніпровськ в об’єктиві: дитяча телестудія «Ракурс» з переглядом документального фільму «Під звуки вічно молодого вальсу», завідуючої відділом обслуговування Верхньодніпровської центральної районної бібліотеки А.М.Романюхи «Літературно – мистецьке життя краю», народної майстрині О.А.Припольцевої «Вишиванка – моя доля». Порадував присутніх виступ народного вокального тріо «Натхнення» районного Будинку культури (художній керівник Г.В.Міла) з піснями про Верхньодніпровськ.
Виступи представників Верхньодніпровської делегації були ілюстровані багатьма фотоматеріалами, слайдами та наглядними матеріалами. В свою чергу верхньодніпровцям було цікаво послухати виступи столичних науковців, зокрема члена правління Національної спілки краєзнавців України Олега Бажана.
Вл. Інф.

29 лютого в залі засідань Інституту історії України НАН України відбулося Перше в новому складі засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України.
Президія розглянула, зокрема, питання про реєстрацію Державною реєстраційною службою України документів НСКУ, про розподіл обов’язків членів Президії правління НСКУ, про штатний розпис апарату Спілки та план використання бюджетних коштів на 2012 рік, про план заходів НСКУ на 2012 рік, про заходи по увічненню пам’яті академіка НАН України П.Т.Тронька.
Рішенням Президії було дещо змінено порядок прийому в члени Національної спілки краєзнавців України. Так, відтепер, згідно із затвердженим на Президії Положенням про порядок прийому в члени НСКУ, прийом до Спілки здійснюється на підставі письмової заяви претендента з рекомендаціями трьох членів Спілки, котрі перебувають у ній не менше 3 років, автобіографії, анкети з переліком основних особистих творчих (наукових) доробків і справ у сфері краєзнавства, трьох кольорових фото (3,5х4,5 см). Автобіографія має містити наступні обов’язкові реквізити: прізвище, ім’я, по-батькові в називному відмінку; дату, місце народження; відомості про навчання; відомості про трудову діяльність; відомості про громадську роботу; короткі відомості про склад сім’ї; дату і підпис. В анкеті прізвище, ім’я і по батькові записуються друкованими літерами.
Вступні документи подаються до первинного осередку Спілки, а в разі його відсутності – до Правління місцевої чи регіональної організації, звідки після позитивного розгляду за поданням голови Правління регіональної організації надсилаються до Президії Правління Спілки.
Рішення про прийняття до Спілки нових членів відтепер ухвалюється лише Президією Правління Спілки. Часом вступу в члени Спілки вважається день засідання Президії Правління, на якому ухвалено відповідне рішення.
На засіданні 29 лютого було розглянуто питання про напрями роботи журналу «Краєзнавство» та затверджено склад його редакційної колегії. Головним редактором призначено Олександра Петровича Реєнта, голову НСКУ, заступника директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, а його першим заступником – Олега Григоровича Бажана – члена Правління НСКУ, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, кандидата історичних наук.
На заході також було урочисто підписано меморандум про співпрацю між Національною спілкою краєзнавців України та громадською організацією «Вікімедіа Україна», яка є регіональним відділенням Фонду «Вікімедіа», що опікується розвитком Вікіпедії та низки інших вікі-проектів.
Меморандум передбачає взаємодію дослідників рідного краю і редакторів української Вікіпедії у проектах: «Населені пункти України», «Вікіекспедиції», «Вікі любить пам’ятки» та інших. А також проведення вишколів, залучення науковців, музейних працівників та викладачів до редагування статей української Вікіпедії.

Євген Букет, спеціально для nsku.org.ua

8 лютого, у середу, о 12:00 на сайті Інформаційного агентства RegioNews відбулася веб-конференція з керівництвом Національної спілки краєзнавців України.
У конференції взяли участь: Олександр Петрович Реєнт – український історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України; Руслана Вікторівна Маньковська – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ; Володимир Іванович Дмитрук – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, відповідальний секретар НСКУ.

Фотозвіт можна переглянути за посиланням.

Нижче подаємо відповіді учасників веб-конференції на поставлені відвідувачами сайту запитання.

“Відлуння віків”: Обрано Голову Національної спілки краєзнавців України; 24.01.2012 р.

ІА “RegioNews”: Спілка краєзнавців отримала нового голову; 26.01.2012 р.

“Слово Просвіти”: Головне завдання — створити інститут краєзнавства; Шоста із серії. Спільний проект просвітян і краєзнавців; Чим живуть краєзнавці?

Офіційний сайт НПУ ім. М. Драгоманова: Богдан Андрусишин: «Кожен учитель – це вже краєзнавець»;

Інститут політології та права: З’їзд Національної спілки краєзнавців;

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського: V з’їзд Національної спілки краєзнавців України (23 січня 2012 року, м. Київ);

Краєзнавча Черкащина: V (ПОЗАЧЕРГОВИЙ) З’ЇЗД НСКУ;

Гімназія ім. В.Т. Сенатора: ВІДБУВСЯ З’ЇЗД НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ; 27.01.2012 р.

Портал “Релігія в Україні”: Обрано Голову Національної спілки краєзнавців України; 29.01.2012 р.

23 січня у Київському міському будинку вчителя відбувся V (позачерговий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України у зв’язку з необхідністю обрання нового складу керівних органів Спілки та її Голови після раптової смерті 12 вересня 2011 року засновника та протягом більше 20 років незмінного керівника Спілки, видатного державного, наукового і громадського діяча, академіка, Героя України незабутнього Петра Тимофійовича ТРОНЬКА.
На обласних конференціях делегатами з’їзду було висунуто 149 членів Спілки, в роботі з’їзду брало участь 134 делегати та численні гості.

З теплими словами у привітальних адресах до учасників з’їзду звернулись Президент України В.Ф.Янукович, Прем’єр-міністр України М.Я.Азаров, Голова Верховної Ради України В.М.Литвин, Президент Національної академії наук України академік Б.Є.Патон, міністр освіти і науки, молоді і спорту України Д.В.Табачник та міністр культури України М.А.Кулиняк, а також гості з’їзду.

Делегати і гості з’їзду хвилиною мовчання вшанували пам’ять членів Спілки, котрі відійшли у вічність: Героїв України П.Т.Тронька та М.І.Сікорського, Р.П.Семко та інш.

В.о. Голови НСКУ О.П.Реєнт доповів з’їзду звіт Правління Національної спілки краєзнавців України з жовтня 2008 року по січень 2011 року та проблеми і перспективи її діяльності на найближчий час. Робота Правління Спілки визнана задовільною.

У своїх виступах, в ході обговорення доповіді О.Реєнта, делегати та гості з’їзду поділились думками з приводу поліпшення роботи професійної творчої спілки, урізноманітнення та підвищення ефективності її науково-дослідницької, творчої, пам’яткоохоронної і просвітницької діяльності, наголошувалось на необхідності посилення взаємодії з аматорським краєзнавством, іншими творчими спілками, органами влади, архівними і музейними установами, закладами освіти і науки, з молоддю. Ними також було внесено ряд слушних пропозицій щодо зміни деяких положень чинного Статуту НСКУ та покращення державної підтримки краєзнавчого руху в Україні і Спілки.

Майже одноголосно (132 делегати із 134 присутніх) наступним Головою Національної спілки краєзнавців України обраний Олександр Петрович РЕЄНТ, заступник директора Інституту історії України НАН України, чл.-кор. НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, котрий, починаючи з 2003 року, обирався заступником Голови НСКУ.

З’їзд також обрав новий склад Правління і Ревізійної комісії НСКУ, вніс зміни до Статуту, прийняв Постанову за підсумками його роботи, а також Звернення до української громадськості і Президента України з пропозиціями про увічнення пам’яті видатного патріарха краєзнавчого руху України, Героя України, академіка П.Т.Тронька.

Голова Спілки оголосив на з’їзді про призначення своїми заступниками Богдана Андрусишина, проректора Київського національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, д.і.н.; Григорія Клепака, працівника Адміністрації Президента України (на громадських засадах); Руслану Маньковську, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, доцента, к.і.н. та відповідальним секретарем НСКУ Володимира Дмитрука, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, к.і.н., голови первинної організації НСКУ в Інституті історії України НАН України.
Вл.інф.

11 січня 2012 року у сесійному залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Етнонаціональна політика України:здобутки та перспективи». Слухання, ініційовані Комітетом з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (голова О.Зарубінський), вперше на такому рівні розглянули проблеми націотворення в Україні та державної політики щодо національних меншин. З доповідями виступили міністр культури України Михайло Кулиняк та голова Комітету Олег Зарубінський.
В обговоренні взяли участь відомі вчені, зокрема, Олександр Майборода і Володимир Трощинський, які відзначили провідну роль титульної нації у процесі націєтворення та проблеми, з якими стикаються українці при нерозумінні їх провідної ролі у побудові гармонійного громадянського суспільства в Україні. Виступили також голови найвідоміших громадських організацій етнічних меншин України, які поділилися своїм бачення процесу націєтворення в Україні, дехто з них засвідчив своє нерозуміння процесів гармонійного творення громадянського суспільства в Україні, продемонструвавши елементарне незнання державної мови (О.Проценко-Пічаджі, голова Федерації грецьких товариств), а то й нехтування суспільної думки (М.Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України). Дивно, що російська меншина взагалі не виступала.
У слуханнях взяла участь делегація Національної спілки краєзнавців України у складі: Клепака Григорія Олексійовича – Заступника Голови НСКУ, Дмитрука Володимира Івановича – члена Президії Правління, Бабенка Павла Валерійовича – координатора міжнародних проектів НСКУ. Учасники відзначили важливість подібних заходів, поспілкувалися з предстаниками національних меншин та представниками влади.

9 грудня в приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Національна спілка краєзнавців провела пленум Правління, у рамках якого відбулося вручення щорічної краєзнавчої Премії ім. Дмитра Яворницького.
Лауреатом премії 2011 року став директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Анатолій Михайлович Силюк. Він автор низці наукових і науково-популярних публікацій з історії музейної справи та краєзнавства Волині, організатор краєзнавчих та наукових конференцій, упорядник та член редколегії наукових збірників. 2011 року Анатолій Силюк сприяв проведенню наукової конференції до 140-річчя від дня народження Лесі Українки, за його безпосередньою участю у формуванні експозицій та фондів відкрито музей-садибу В’ячеслава Липинського в Затурцях.
У роботі пленуму Правління взяли участь академік НАН України, директор Інституту історії НАН України Валерій Смолій, голова Українського фонду культури Борис Олійник, народний депутат України Станіслав Аржевітін, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв з усієї України.
Краєзнавці на своєму зібранні обговорили плани на майбутнє, призначили дату проведення V позачергового з’їзду НСКУ — 23 січня 2012 року, де головним буде питанням обрання очільника Спілки.
Понад 20 років головою НСКУ був видатний державний і громадський діяч, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько, який 12 вересня нинішнього року на 97-му році пішов із життя. Керівництво Спілки нині веде активну роботу з увічнення його пам’яті. Краєзнавча громадськість, високо цінуючи внесок П. Т. Тронька у відродження та розвиток краєзнавчого руху України, глибоко усвідомлює важливість його великих починань і необхідність продовжувати традиції правдивого та об’єктивного дослідження історії рідного краю, залучення до краєзнавства молодого покоління.
Євген Букет

Після довгої хвороби в Сан-Франциско помер краєзнавець, професор, доктор історичних наук, автор численних книг пор історію Кременчука Лев Євселевський. Йому було 83 роки.
Лев Ісаакович – корінний кременчужанин. Він закінчив Полтавський педінститут, потім викладав у Кременчуцькому медичному училищі та Кременчуцькому політехнічному інституті. У 1996 році переїхав до США, але завжди шкодував, що йому довелося покинути рідний Кременчук.
Лев Євселевський – автор книг “Кременчук. Каєзнавчий нарис”, “Кременчук. Путівник”, “Шлюпки пливуть по Пслу”, “Нескорені”, “На рубежах вогненних років”, “Кременчуччина з давніх часів до ХІХ століття”. Алей найбільш відома його робота – у співавторстві з Аллою Лукашовою “Вулицями старого Кременчука”. Всього ж професор написав більше 400 праць.

ХІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвяченій 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича.
Конференція відбудеться 6–7 жовтня 2011 року в Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника (м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57).