Виїзне практичне заняття з краєзнавства

Виїзне практичне заняття з ...

24.12.2011 р. для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було проведено виїзне практичне заняття з краєзнавства у м. Радомишль Житомирської області. Викладачі відвідали унікальний історико-культурний етнографічний комплекс “Музей української домашньої ікони і старожитностей”, заснований родиною меценатів Богомолець-Шереметьєвих. 

У фондах музею зберігається понад 4500 ікон, 600 з яких представлено в експозиції. На огляд представлені ікони різних конфесій, з усіх куточків України, найдавніші датуються 15 століттям.

Цікава і змістовна екскурсія справила незабутнє враження, поглибила та розширила кругозір викладачів. Ця туристична атракція неодмінно буде включена в обов’язкову програму краєзнавчих маршрутів та екскурсій для студентів Інституту туризму ФПУ.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

“Круглий стіл” з проблем києвознавства

“Круглий стіл” з проблем к...

23 грудня 2011 р., уже вдруге, з ініціативи Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в стінах Центру позашкільної роботи “Північне сяйво” Святошинської райдержадміністрації відбувся “круглий стіл” “Проблеми києвознавства”.

Особливістю цих заходів є те, що вони збирають разом представників  різних установ і організацій для обговорення широкого кола питань, пов’язаних з вивченням та викладанням києвознавства в закладах освіти, наукових установах, бібліотеках, архівах і музеях, формулювання наявних проблем і шляхів їх розв’язання.

У роботі цьогорічного круглого столу взяли участь представники Національної спілки краєзнавців України та її Київської міської організації: член президії правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Дмитрук; член правління НСКУ,  голова правління КМО НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Гончаров; заступники голови правління КМО НСКУ: Сергій Вакулишин – методист Центру позашкільної освіти м. Києва, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва та Наталія Терес – доцент історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка; відповідальний секретар КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України Олена Соболєва.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були Надія Голота – директор 297-ї столичної школи, Володимир Семенюк – завідувач відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Надія Грищенко – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, києвознавець Василь Галайба, вчителі, аспіранти.

C.Вакулишин у доповіді про концептуальне баченнярозвитку києвознавства в межах загальноукраїнських краєзнавчих студій зокрема зазначив, що проблема розвитку наукового києвознавства є сьогодні актуальною не лише для вузьких спеціалістів у цій сфері, а й для широкого загалу. Нині можна зустріти непоодинокі випадки некомпетентності як з боку туристичних організацій, так і з боку засобів масової інформації у висвітленні питань історії та культури міста Києва. Ця проблема набуває особливо негативного значення, з огляду на наближення чемпіонату Євро-2012, адже недостовірні та неперевірені факти потрапляють до довідкових видань, які мають формувати образ нашої держави серед іноземців.

В.Дмитрук проінформував присутніх про розпочату співпрацю Київської міської державної адміністрації з Інститутом історії України Національної академії наук України з підготовки академічного, презентаційного та дитячого видання “Історії Києва”.

У ході обговорення питань києвознавства В.Галайба розповів про досвід пошукової роботи краєзнавців минулого століття,  акцентував увагу на   такому перспективному виді дослідження, як мікроісторія одного будинку тощо. Києвознавець також указав на вкрай незадовільний стан охорони пам’яток у місті Києві, зокрема, руйнування казармених споруд на вул. Літній.

Учасники круглого столу висловили свої думки щодо концептуального бачення довідника “Київ. ХХ ст.”, який має вміщувати статті про видатних діячів, знакові події та найважливіші установи міста. Підкреслювалось, що особливо слід акцентувати увагу на тому матеріалі, котрий не увійшов у попередні енциклопедичні довідники 80-х років минулого століття.

Учасники зустрічіпідтрималипропозицію С.Вакулишина про те, що оскільки на сьогодні не існує загального довідника найвизначніших києвознавців, то в плани діяльності організації можна внести укладання такого видання, в нагоді може стати база даних, напрацьована відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки.

Обговорювалися також питання покращення туристсько-екскурсійної роботи з молоддю. О. Гончаров зазначив, що досвід спілкування з учнями та студентами свідчить про те, що вони недостатньо, якщо не сказати погано, знають Київ. Потрібно сприяти покращенню ситуації, зокрема зробити свій внесок у розробку екскурсійних маршрутів, тим більше що такий досвід є у викладачів вищих навчальних закладів, працівників закладів позашкільної роботи (МЦДЮТ та ін.) Н. Голота наголосила на важливості підтримання координації між загальноосвітніми закладами та місцевими центрами дитячого туризму. Розповіла про досвід проведення для школярів середнього та старшого віку орієнтування в місцевості.

Було також підтриманепорушене С.Вакулишиним питання про доцільність перейменування вулиці Щербакова на проспект І. Сікорського та ін.

О.Гончаров, підводячи підсумки обговорення, подякував учасників круглого столу за те, що вони відгукнулися на запрошення і взяли участь у заході. Зазначив, що керівництво Київської міської організації НСКУ, ініціювавши ці заходи, мало на меті координацію діяльності різних установ і організацій, які працюють на ниві києвознавства, у жодному разі не намагаючись їх підміняти, а навпаки, посилювати їх співпрацю, вирішувати певні проблеми спільно. До того ж передбачалось, що досвід учасників круглих столів, бачення ними нинішнього стану розвитку києвознавства, конкретні пропозиції допоможуть міській краєзнавчій організації спланувати свою роботу на ближчу й більш далеку перспективу. Звідси й намагання подивитися на стан краєзнавства в столиці в цілому, висвітлити певний досвід і проблеми, які тут є, прослідкувати, по можливості, весь ланцюжок краєзнавчої роботи від позашкільних закладів освіти до наукових установ.

Сподівання виправдались і відбилися в, хоча ще й не значних, проте конкретних, результатах. Вони вбачаються, передусім, у налагодженні контактів між різними установами, завдяки чому дещо покращується інформованість про заходи і, відповідно, покращується співробітництво в галузі києвознавства. Зокрема, учасники круглого столу та члени КМО НСКУ взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “Київ у соціокультурному просторі XIX – XXI століть: національний та європейський контекст” (квітень 2011 р.), яка проводилась у стінах університету Бориса Грінченка. Інформацію про конференцію було надруковано її організаторами в журналі “Краєзнавство”. Це також участь у круглому столі з проблем столичної топоніміки, який відбувся в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Це й участь у XII Всеукраїнській  науковій історико-краєзнавчій конференції “Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи”, яка відбулася в Івано-Франківську.

Посилюється співпраця з бібліотеками. Члени КМО НСКУ брали участь у проведенні Всеукраїнської конференції з бібліотечного краєзнавства, яка відбулася нещодавно в Національній історичній бібліотеці. З відділом краєзнавчої літератури і бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки проведено спільний захід, у ході якого учні школи-ліцею №38 імені В.Молчанова були ознайомлені з цьогорічними києвознавчими виданнями НСКУ. Бібліотеці передано 200 примірників книг, зокрема книги О.Тулуба “Київ та його давня давнина у творах народних”, монографія А.П.Коцура та О.В.Гордійчука “Становлення та діяльність Київського товариства грамотності” (1882 – 1908 рр.) та ін.

Разом із тим, зазначив О.Гончаров, координація наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в м. Києві, координація зусиль краєзнавчого загалу столиці є недостатньою. Слабкою ще залишається інформованість про заходи, які проводяться різноманітними установами та організаціями. З метою покращення ситуації Київській міській організації Спілки краєзнавців варто створити свій власний веб-сайт, який би широко висвітлював києвознавчу роботу за різними напрямами.

Підсумувавши сучасний стан розвитку краєзнавства в столиці, учасники круглого столу констатували наявність значного досвіду, накопиченого в цій сфері закладами освіти, науковими установами та мистецько-культурними закладами м. Києва, окремими києвознавцями. Водночас вони вказали на наявність ряду проблем, основними з яких є: відсутність достатньої координації наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в Києві, координації зусиль краєзнавчого загалу столиці; недостатність узагальнення та поширення кращого досвіду, форм краєзнавчої роботи; відсутність системного підходу у вивченні рідного краю, що виявляється в усьому ланцюжку краєзнавчої роботи: від позашкільних закладів освіти до вищих навчальних закладів. Виходячи з вищезазначеного й ґрунтуючись на висловлених думках при обговоренні проблем києвознавства, учасники круглого столу сформулювали рекомендації. що передбачають здійснення низки необхідних конкретних заходів щодо покращення краєзнавчої роботи в столиці.

Наприкінці зустрічі учасники “круглого столу” оглянули експозицію Музею історії Святошинського району, зокрема, змінні модулі щорічної виставки “Круглі дати місцевої історії”.

 Володимир Дмитрук,

Олена Соболєва

Краєзнавець Євген Букет став Головою правління «Вікімедіа Україна»

Краєзнавець Євген Букет ст?...

17 грудня 2011 р. у м. Києві, в приміщенні Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, відбулися щорічні збори членів громадської організації «Вікімедіа Україна», яка опікується розвитком здебільшого україномовного розділу всесвітньої вільної онлайн-енциклопедії Вікіпедії, а також сестринських Вікі-проектів. На зборах було обрано новий склад керівних органів «Вікімедіа Україна».

На них було заслухано звіт Правління організації. В ньому зазначалося, що в 2011 році було значно активізовано діяльність ГО «Вікімедіа Україна», зокрема, вперше взято участь у «Форумі видавців» у Львові, в рамках якого було проведено першу Вікіконференцію українських вікіпедистів. Організацією було ініційовано переведення Вікіекспедицій з метою фотографування важливих об’єктів у кожному населеному пункті, який відвідують учасники вікіекспедицій, отримання інформації про нього задля підвищення якості статей в українській Вікіпедії про населенні пункти України. Учасники вікіекспедицій вже встигли відвідати понад 100 населених пунктів України та Молдови.
У звіті Правління відзначено й участь «Вікімедіа Україна» у міжнародному проекті видання книги «Марія Склодовська-Кюрі у Вікіпедії», яка вийшла друком до 10-ї річниці польськомовного розділу Вікіпедії.
На зборах було обрано новий склад керівних органів «Вікімедіа Україна». Головою Правління організації обрали відомого київського краєзнавця та громадського діяча, Відповідального секретаря Київської обласної організації НСКУ Євгена Букета (http://uk.wikipedia.org/wiki/Букет_Євген_Васильович), а виконавчим директором – Юрія Пероганича (http://uk.wikipedia.org/wiki/Пероганич_Юрій_Йосипович). Зазначимо, що особи, обрані до керівних органів організації, входять до числа найактивніших редакторів української Вікіпедії.
Також на зборах були затверджені основні напрями діяльності організації на наступний рік, які базуються на попередніх. Організація має продовжувати реалізацію вже започаткованих проектів. Прийнято до опрацювання ряд нових ідей, які мають перетворитися на окремі проекти. Одними з масштабніших подій в житті «Вікімедіа Україна» та української вікі-спільноти у 2012 році мають стати вікіеспедиції з розширенням їх локалізації на всю Україну та проведення другої вікіконференції з запрошенням іноземних гостей.

Довідка. «Вікімедіа Україна» (http://ua.wikimedia.org/wiki/Вікімедіа_Україна) – неприбуткова громадська організація, створена 2009 року, яка є регіональним відділенням Wikimedia Foundation, Inc., що опікується рядом вільних Інтернет-проектів, найвідомішим з яких є Вікіпедія. Метою організації є популяризація і сприяння діяльності цих проектів українською мовою, а також усіма іншими мовами національних меншин, які проживають в Україні. Одним з головних завдань організації є збір коштів(http://ua.wikimedia.org/wiki/donate) для на утримання і розвиток Вікіпедії. Організація наразі нараховує 29 членів-волонтерів з Києва, Донецька, Харкова, Львова та ін. міст України.

 

За матеріалами інформаціного агенства Regionews

Магдебурзьке право на Київщині: історія та люди

Магдебурзьке право на Київ?...

У п’ятницю, 16 грудня в селі Бишів Макарівського району, що на Київщині відбудеться наукова історико-краєзнавча конференція “Магдебурзьке право на Київщині: історія та люди” до 430-річчя надання Магдебурзького права Бишеву.

Вікіекспедиція відвідала Васильків

Вікіекспедиція відвідала В...

Третя українська Вікіекспедиція відбулася. Представники ГО “Вікімедіа Україна” та Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України відвідали місто обласного підпорядкування на Київщині – Васильків.

Експедиція розпочалася у Василькові біля готелю «Ярославна» о 10:00. Спочатку учасники оглянули центральну площу міста. О 10:30 відбулася зустріч учасників експедиції, яку очолював виконавчий директор українського представництва фонду “Вікімедіа” Юрій Йосипович Пероганич, з міським головою Василькова Сергієм Григоровичем Іващенком, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Олексієм Юрійовичем Шекерою, керівником справами виконавчого комітету Васильківської міської ради Віктором Павловичем Шевченком і головним редактором міської газети “Тисячолітній Васильків” Станіславом Дмитровичем Яценком.

Міський голова С.Г. Іващенко розповів, зокрема, що наступного року за підтримки міської ради планується видати книжку про фортифікаційні споруди міста Василькова, а також буде виділено кошти на реставрацію будинку декабристів, у якому розмістять історико-краєзнавчий музей.

Після завершення зустрічі у супроводі голови Васильківського міського осередку НСКУ Олександра Івановича Бабича члени делегації відвідали Васильківський історико-краєзнавчий музей, який поки що перебуває в приміщенні Будинку культури, а також заплановані об’єкти: дитинець, посад, оборонну лінію кінця 16 — середини 18 століття, Собор Антонія та Феодосія, штаб дев’ятого гусарського київського полку тощо. Частково було реалізовано завдання, які поставили перед учасниками поїздки інші користувачі Вікіпедії. Зокрема, сфотографовано всі християнські храми, річку Стугну, залізничну станцію “Васильків ІІ” тощо. На жаль, зафіксувати ще більше завадив нетиповий для зими сильний дощ, який розпочався у Василькові близько 14:30. Тож, учасники третьої української Вікіекспедиції вирішили повертатися до Києва.

Традиційно відзняті фотоматеріали (а зроблено цього разу кілька сотень світлин) буде розміщено у Вікісховищі для ілюстрування статей Вікіпедії на умовах ліцензії CC-BY-SA 3.0 Unported.

Проте, головна мета експедиції – привернути увагу громадськості до археологічних пам’яток міста. На території сучасного міста Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінця Х – початку ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості – близько 75 %) та посаду (стан збереженості – 55-60 %).

Васильківський дитинець мав свою унікальну особливість. Його вал був зведений у вигляді підкови: південно-західна частина дитинця була захищена вертикально викладеною сирцевою кладкою висотою 9-10 метрів. До неї й примикав вал дитинця із заходу та сходу. Як зазначав відомий археолог, дослідник старожитностей Василькова Ю. М. Малєєв, в даному випадку був застосований принципово новий спосіб будівництва оборонних укріплень, не відомий раніше у військовому зодчестві.

У місті збереглися також рештки земляних валів, збудованих наприкінці XVI ст., після надання Василькову 1586 р. Магдебурзького права (стан збереженості – близько 20 %) та земляні редути першої половини XVIII ст. (стан збереженості – близько 20 %).

Домонгольський Василев-Васильків займав центральне місце в постугнянській оборонній лінії, зведеній князем Володимиром Святославичем. Місто відігравало важливе значення в історії Київської Русі та Київщини. Василев-Васильків належав до найбільших міст кінця Х ст. – 1240 р. Так, площа Києва становила – 360-380 га, Галича та Чернігова – по 250 га, Володимира на Клязьмі – 200 га, Василева-Василькова – 160 га, Новгорода – 150 га. Інші відомі міста, в порівнянні з Василевом-Васильковом, були значно меншими за своєю площею (Білгород – понад 100 га, Переяславль – 100 га, Вишгород – понад 80 га, Полоцьк – 80 га, Суздаль – близько 70 га, Смоленськ – 70 га). Інші міста мали значно меншу площу.

Проте археологічно територія домонгольського Василева-Василькова практично не  досліджена. Археологічні розкопки другої половини ХХ – початку ХХІ ст. носили лише характер розвідок і описів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. (№ 928) “Про занесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, на території м. Василькова знаходиться унікальна пам’ятка історії та археології “Городище літописного міста Василева (ІХ століття до нашої ери – ІV століття, ІХ-ХІІІ століття)” (реєстраційний номер пам’ятки історії 100006-Н). Проте, настільки відомо, межі історико-охоронної зони не визначені (!) Це може сприяти руйнуванню валів дитинця та посаду.

Рештки Васильківської фортеці кінця XVI ст. взагалі не розглядаються як пам’ятка історії, археології та військової фортифікації. Хоча Ю. М. Малєєв неодноразово вказував на унікальність цієї пам’ятки, величезну історичну цінність, на необхідність її дослідження та музеєфікації. Ця пам’ятка не внесена до переліку Кабміну та навколо неї не визначені межі охоронної зони.

 

Нині необхідно провести широкомасштабні археологічні дослідження території дитинця, посаду та території міста XVI-XVII століть, а в перспективі – перетворити його в один із важливих історико-туристичних центрів України, наукову базу для вивчення історії України різних періодів, історії фортифікації, історії Церкви, етнографії тощо, створити на території давнього городища музей під відкритим небом.

Євген Букет, Відповідальний секретар Київської обласної організації НСКУ

ВРУЧЕНО ПРЕМІЮ ІМЕНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО

9 грудня в приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Національна спілка краєзнавців провела пленум Правління, у рамках якого відбулося вручення щорічної краєзнавчої Премії ім. Дмитра Яворницького.
Лауреатом премії 2011 року став директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Анатолій Михайлович Силюк. Він автор низці наукових і науково-популярних публікацій з історії музейної справи та краєзнавства Волині, організатор краєзнавчих та наукових конференцій, упорядник та член редколегії наукових збірників. 2011 року Анатолій Силюк сприяв проведенню наукової конференції до 140-річчя від дня народження Лесі Українки, за його безпосередньою участю у формуванні експозицій та фондів відкрито музей-садибу В’ячеслава Липинського в Затурцях.
У роботі пленуму Правління взяли участь академік НАН України, директор Інституту історії НАН України Валерій Смолій, голова Українського фонду культури Борис Олійник, народний депутат України Станіслав Аржевітін, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв з усієї України.
Краєзнавці на своєму зібранні обговорили плани на майбутнє, призначили дату проведення V позачергового з’їзду НСКУ — 23 січня 2012 року, де головним буде питанням обрання очільника Спілки.
Понад 20 років головою НСКУ був видатний державний і громадський діяч, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько, який 12 вересня нинішнього року на 97-му році пішов із життя. Керівництво Спілки нині веде активну роботу з увічнення його пам’яті. Краєзнавча громадськість, високо цінуючи внесок П. Т. Тронька у відродження та розвиток краєзнавчого руху України, глибоко усвідомлює важливість його великих починань і необхідність продовжувати традиції правдивого та об’єктивного дослідження історії рідного краю, залучення до краєзнавства молодого покоління.
Євген Букет

У Сан-Франциско помер краєзнавець та історик Лев Євселевський

Після довгої хвороби в Сан-Франциско помер краєзнавець, професор, доктор історичних наук, автор численних книг пор історію Кременчука Лев Євселевський. Йому було 83 роки.
Лев Ісаакович – корінний кременчужанин. Він закінчив Полтавський педінститут, потім викладав у Кременчуцькому медичному училищі та Кременчуцькому політехнічному інституті. У 1996 році переїхав до США, але завжди шкодував, що йому довелося покинути рідний Кременчук.
Лев Євселевський – автор книг “Кременчук. Каєзнавчий нарис”, “Кременчук. Путівник”, “Шлюпки пливуть по Пслу”, “Нескорені”, “На рубежах вогненних років”, “Кременчуччина з давніх часів до ХІХ століття”. Алей найбільш відома його робота – у співавторстві з Аллою Лукашовою “Вулицями старого Кременчука”. Всього ж професор написав більше 400 праць.

Перші Макарівські історико-краєзнавчі читання

Перші Макарівські історико...

25 листопада історики, краєзнавці та пам`яткоохоронці Київщини зібралися до Макарова на перші “Макарівські історико-краєзнавчі читання” (власне, про те, що така наукова конференція буде щорічною, їхні організатори і учасники домовилися вже під час роботи читань).

До організації та проведення наукової конференції долучилися практично всі можливі “профільні” установи і організації — зокрема, історичний факультет КНУ ім. Тараса Шевченка, обласні організації Національної спілки краєзнавців України і Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, Управління культури і туризму облдержадміністрації, районна та селищна влада, громадський актив з організації “Рідне місто”

Головуючим був професор кафедри новітньої історії України КНУ ім. Тараса Шевченка, керівник обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Петрович Савченко. Читання проходили в актовій залі районної гімназії, директор якої, заслужений вчитель України, краєзнавець Надія Василівна Ащенко виступила з доповіддю “Ростовська архієрейська школа за часів Димитрія Ростовського”.

Назагал тематика доповідей охоплювала історію у найширшому її розумінні — від таємничої епохи будівництва Змійових валів (історик із Росії Л.Ю.Марченко) до діяльності похідних груп ОУН(Б) на заході Київщини у 1941-му (директор музею КНУ ім. Тараса Шевченка І.К.Патриляк). Особливо слід відзначити “гайдамацько-повстанську секцію”, представлену доповідями “Отаман Бондаренко — останній полковник Коліївщини” (відповідальний секретар обласної НСКУ Є.В. Букет) та “Отамани Соколовські: з історії повстанського руху на Київщині в 1919 році” (краєзнавець О.В.Тунік). В контексті тематики Другої світової війни надзвичайно зворушливо прозвучали дитячі спогади про Бишів зразка 1942-го Ірини Магомедівни Малакової, відомого українського архітектора-реставратора. З цікавістю слухали учасники і гості наукової конференції доповіді відомого українського історика, дослідника церковної історії та шкільництва В.С. Перерви, членів НСКУ з Макарівщини Д.С. Нетреби, В.А. Гедзя, Л.М. Шамоти та І.Л. Годенкова.

Свої доповіді для участі у конференції та майбутньої публікації у збірнику надіслали багато відомих істориків та краєзнавців. Особисто мені випала честь представляти українське відділення фонду “Вікімедіа” (всесвітня інтернет-енциклопедія Wikipedia) та проект “Вікіекспедиція”, який розпочався в серпні цього року саме з Макарівського району. Вранці, по дорозі з Києва, учасники читань (а я цьогоріч — вдруге) завітали до Копилова, щоб оглянути історичну садибу родини фон Мекк, пов`язану з іменем Петра Ілліча Чайковського. Резолюція конференції, як і думка учасників серпневої вікіекспедиції, була однозначною — пам`ятку слід негайно рятувати!

По закінченні “Макарівських читань” їх учасники відвідали кімнату-музей Димитрія Ростовського у районному центрі творчості дітей та юнацтва його імені (директор — краєзнавець І.Л.Годенков), а також макарівське замчище. Думки сходилися на тому, що започатковано добру традицію, і читання повинні стати щорічними. Адже основна цінність нашого краю — його багатюща історія. І потрібно працювати, не покладаючи рук, щоб бути її вартими.

 

Другі Троньківські читання

Другі Троньківські читання...

24 листопада 2011 р. на базі ДВНЗ «Національний гірничий університет» відбулися «ІІ Троньківські читання», присвячені пам’яті багатолітнього голови Національної спілки краєзнавців України, академіка НАН України, героя України Петру Тимофійовичу Тронько.

 

В читаннях взяли участь представники президії Національної спілки краєзнавців України, науковці з Києва, Запоріжжя і Дніпропетровська.

Читання відкрив директор Інституту гуманітарних проблем, професор В.Ю.Пушкін. Інститут гуманітарних проблем виник більше 10 років тому внаслідок тісної співпраці співробітників кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету, яку очолює В.Ю.Пушкін та Національної спілки краєзнавців та її голови П.Т.Тронька. У жовтні 2011 р. рішенням Вченої Ради Національного гірничого університету цей Інститут був названий іменем П.Т.Тронька.

Перед тим як пролунали доповіді учасники читань переглянули фільм «П.Тронько і Національний гірничий університет: долі пов’язані історією», який був спеціально підготовлений до нинішніх читань.

Серед доповідей, які пролунали на читаннях, відзначимо емоційний виступ відповідального секретаря Національної спілки краєзнавців України Р.В.Маньковської на тему «П.Т. Тронько і освітнє краєзнавство в Україні». Про вплив П.Т.Тронька на розвиток краєзнавчого руху на Придніпров’ї розказала професор Національного гірничого університету Г.К.Швидько, яка майже 20 років очолювала Дніпропетровську обласну організацію краєзнавців. Нинішній голова правління Дніпропетровської організації НСКУ І.О.Кочергін повідомив про проблеми і перспективи краєзнавства Дніпропетровщини. Змістовною була доповідь декана історичного факультету Дніпропетровського національного університету, професора С.І.Світленка про новітні історико-краєзнавчі дослідження в Дніпропетровському національному університеті імені О. Гончара.

Виконуючий обов’язки голови правління Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Р.Т.Франко доповів про роль П.Т.Тронька у створенні «Фонду відтворення пам’яток історико-культурної спадщини ім. О.  Гончара».

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України О.Г.Бажан висвітлив роль П.Т.Тронька у відродженні журналу «Краєзнавство».

Роль академіка П.Т.Тронька у створенні Київського скансену була розкрита у повідомленні помічника ректора Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури М.С.Ходаківського.

Про внесок П.Т.Тронька у створення і розвиток Національного заповідника «Хортиця» розповіли співробітники філії Національного заповідника «Хортиця» «Кам’янська Січ» С.В.Сурченко і О.Ю.Власов.

Також в межах читань відбулась поїздка до Новомосковська з метою вивчення ситуації навколо Свято-Троїцького собору. Учасники читань відвідали славнозвісний собор та зустрілися із заступником міського голови з питань народно-господарського комплексу Новомосковська.

Перші читання пам`яті П. Тронька

Перші читання пам`яті П. Тро...

22 листопада 2011 р. рамках започаткованих Національною історичною бібліотекою України краєзнавчих читань, присвячених пам’яті П. Тронька, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України”. Організатори конференції – Міністерство культури України, ДЗ „Національна історична бібліотека України”, Київський національний університет культури і мистецтв, Національна спілка краєзнавців України.

Як і передбачалося Програмою конференції, було проведено пленарне засідання, після чого учасники конференції – понад 100 фахівців бібліотечної справи, науковці (історики, архівісти, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв), аматори-краєзнавці – на секціях обговорили актуальні проблеми бібліотечного краєзнавства, практичні питання краєзнавчої роботи різних установ та громадських організацій.

Конференцію відкрила Генеральний директор Національної історичної бібліотеки України А.В. Скорохватова. Привітавши учасників з початком конференції, яка започатковує краєзнавчі читання, присвячені пам’яті видатного краєзнавця України – Петра Тимофійович Тронька, директор надала слово дочці вченого – Ларисі Петрівні Тронько.

Л.П. Тронько подякувала колективу Національної історичної бібліотеки України за підтримку і продовження кращих традицій вітчизняного краєзнавства, закладених її батьком, подарувала Бібліотеці портрет П.Т. Тронька.

Пленарне засідання почала Маньковська Р.В., відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, канд. іст. наук. У своїй доповіді вона розкрила сучасний стан і перспективи вітчизняного краєзнавства, роль Національної спілки краєзнавців України та особисто П.Т. Тронька в розвитку краєзнавчого руху, висвітлила значення останніх ініціатив та проектів, започаткованих Спілкою. Зокрема, це – конкретні кроки з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, “Зводу пам’яток історії й культури України”, проведення науково-краєзнавчих експедицій тощо.

Про роль академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька у створенні національної бібліографії детально йшлося у доповіді Омельчука В.Ю., доктора іст. наук, професора, завідувача відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

У повідомленні фахівців сектораНТІ науково-інформаційного відділу Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Артамонової С.С. і Романовського Р.В. розкрито питання взаємодії архівів, бібліотек, музеїв як основи збереження національної архівної спадщини України.

Професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства Київського національного університету культури і мистецтв, доктор пед. наук Петрова Л.Г. у своєму виступі акцентувала на необхідності використання конвергентного підходу в управлінні сучасною бібліотекою, зокрема, зазначила, що значним імпульсом для ініціювання інновацій та одночасно економії часу керівника бібліотеки є створення інноваційної групи (сектора, центра).

Питання управління саме проектами краєзнавчого спрямування розглянула у своїй доповіді завідувач кафедри менеджменту соціокультурної діяльності зовнішньокультурних зв’язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури, канд. пед. наук, професор Скнарь В.К. Доповідач наголосила: „Основними принципами управління проектами краєзнавчого спрямування в бібліотечній сфері є: цілеспрямованість, що представлена в цільовій орієнтації проекту на забезпечення кінцевих цілей діяльності бібліотеки; системність, що передбачає розгляд проекту нововведень із системних позицій”.

З презентацією інноваційного проекту „Національна історична спадщина України – світовий доступ в цифровому форматі” виступила Зінькова І.Р., керівник проектів ТОВ „Електронні архіви України”. Мета цього проекту: збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосередженої в фондах Національної історичної бібліотеки України.

На пленарному засіданні виступили також фахівці провідних бібліотек України: завідувач відділу «Україніка» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Полянська Н.І.; завідувач відділу “Одесика” Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, канд. іст. наук Саєнко Л.І.; завідувач відділу літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Котуз Т.В. Вони розповіли про здобутки краєзнавчих підрозділів своїх бібліотек, презентували нові краєзнавчі видання.

Робота конференції продовжувалась на секційних засіданнях.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII