24.12.2011 р. для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було проведено виїзне практичне заняття з краєзнавства у м. Радомишль Житомирської області. Викладачі відвідали унікальний історико-культурний етнографічний комплекс “Музей української домашньої ікони і старожитностей”, заснований родиною меценатів Богомолець-Шереметьєвих. 

Цікава і змістовна екскурсія справила незабутнє враження, поглибила та розширила кругозір викладачів. Ця туристична атракція неодмінно буде включена в обов’язкову програму краєзнавчих маршрутів та екскурсій для студентів Інституту туризму ФПУ.

23 грудня 2011 р., уже вдруге, з ініціативи Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в стінах Центру позашкільної роботи “Північне сяйво” Святошинської райдержадміністрації відбувся “круглий стіл” “Проблеми києвознавства”.

Особливістю цих заходів є те, що вони збирають разом представників  різних установ і організацій для обговорення широкого кола питань, пов’язаних з вивченням та викладанням києвознавства в закладах освіти, наукових установах, бібліотеках, архівах і музеях, формулювання наявних проблем і шляхів їх розв’язання.

У роботі цьогорічного круглого столу взяли участь представники Національної спілки краєзнавців України та її Київської міської організації: член президії правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Дмитрук; член правління НСКУ,  голова правління КМО НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Гончаров; заступники голови правління КМО НСКУ: Сергій Вакулишин – методист Центру позашкільної освіти м. Києва, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва та Наталія Терес – доцент історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка; відповідальний секретар КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України Олена Соболєва.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були Надія Голота – директор 297-ї столичної школи, Володимир Семенюк – завідувач відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Надія Грищенко – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, києвознавець Василь Галайба, вчителі, аспіранти.

C.Вакулишин у доповіді про концептуальне баченнярозвитку києвознавства в межах загальноукраїнських краєзнавчих студій зокрема зазначив, що проблема розвитку наукового києвознавства є сьогодні актуальною не лише для вузьких спеціалістів у цій сфері, а й для широкого загалу. Нині можна зустріти непоодинокі випадки некомпетентності як з боку туристичних організацій, так і з боку засобів масової інформації у висвітленні питань історії та культури міста Києва. Ця проблема набуває особливо негативного значення, з огляду на наближення чемпіонату Євро-2012, адже недостовірні та неперевірені факти потрапляють до довідкових видань, які мають формувати образ нашої держави серед іноземців.

В.Дмитрук проінформував присутніх про розпочату співпрацю Київської міської державної адміністрації з Інститутом історії України Національної академії наук України з підготовки академічного, презентаційного та дитячого видання “Історії Києва”.

У ході обговорення питань києвознавства В.Галайба розповів про досвід пошукової роботи краєзнавців минулого століття,  акцентував увагу на   такому перспективному виді дослідження, як мікроісторія одного будинку тощо. Києвознавець також указав на вкрай незадовільний стан охорони пам’яток у місті Києві, зокрема, руйнування казармених споруд на вул. Літній.

Учасники круглого столу висловили свої думки щодо концептуального бачення довідника “Київ. ХХ ст.”, який має вміщувати статті про видатних діячів, знакові події та найважливіші установи міста. Підкреслювалось, що особливо слід акцентувати увагу на тому матеріалі, котрий не увійшов у попередні енциклопедичні довідники 80-х років минулого століття.

Учасники зустрічіпідтрималипропозицію С.Вакулишина про те, що оскільки на сьогодні не існує загального довідника найвизначніших києвознавців, то в плани діяльності організації можна внести укладання такого видання, в нагоді може стати база даних, напрацьована відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки.

Обговорювалися також питання покращення туристсько-екскурсійної роботи з молоддю. О. Гончаров зазначив, що досвід спілкування з учнями та студентами свідчить про те, що вони недостатньо, якщо не сказати погано, знають Київ. Потрібно сприяти покращенню ситуації, зокрема зробити свій внесок у розробку екскурсійних маршрутів, тим більше що такий досвід є у викладачів вищих навчальних закладів, працівників закладів позашкільної роботи (МЦДЮТ та ін.) Н. Голота наголосила на важливості підтримання координації між загальноосвітніми закладами та місцевими центрами дитячого туризму. Розповіла про досвід проведення для школярів середнього та старшого віку орієнтування в місцевості.

Було також підтриманепорушене С.Вакулишиним питання про доцільність перейменування вулиці Щербакова на проспект І. Сікорського та ін.

О.Гончаров, підводячи підсумки обговорення, подякував учасників круглого столу за те, що вони відгукнулися на запрошення і взяли участь у заході. Зазначив, що керівництво Київської міської організації НСКУ, ініціювавши ці заходи, мало на меті координацію діяльності різних установ і організацій, які працюють на ниві києвознавства, у жодному разі не намагаючись їх підміняти, а навпаки, посилювати їх співпрацю, вирішувати певні проблеми спільно. До того ж передбачалось, що досвід учасників круглих столів, бачення ними нинішнього стану розвитку києвознавства, конкретні пропозиції допоможуть міській краєзнавчій організації спланувати свою роботу на ближчу й більш далеку перспективу. Звідси й намагання подивитися на стан краєзнавства в столиці в цілому, висвітлити певний досвід і проблеми, які тут є, прослідкувати, по можливості, весь ланцюжок краєзнавчої роботи від позашкільних закладів освіти до наукових установ.

Сподівання виправдались і відбилися в, хоча ще й не значних, проте конкретних, результатах. Вони вбачаються, передусім, у налагодженні контактів між різними установами, завдяки чому дещо покращується інформованість про заходи і, відповідно, покращується співробітництво в галузі києвознавства. Зокрема, учасники круглого столу та члени КМО НСКУ взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “Київ у соціокультурному просторі XIX – XXI століть: національний та європейський контекст” (квітень 2011 р.), яка проводилась у стінах університету Бориса Грінченка. Інформацію про конференцію було надруковано її організаторами в журналі “Краєзнавство”. Це також участь у круглому столі з проблем столичної топоніміки, який відбувся в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Це й участь у XII Всеукраїнській  науковій історико-краєзнавчій конференції “Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи”, яка відбулася в Івано-Франківську.

Посилюється співпраця з бібліотеками. Члени КМО НСКУ брали участь у проведенні Всеукраїнської конференції з бібліотечного краєзнавства, яка відбулася нещодавно в Національній історичній бібліотеці. З відділом краєзнавчої літератури і бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки проведено спільний захід, у ході якого учні школи-ліцею №38 імені В.Молчанова були ознайомлені з цьогорічними києвознавчими виданнями НСКУ. Бібліотеці передано 200 примірників книг, зокрема книги О.Тулуба “Київ та його давня давнина у творах народних”, монографія А.П.Коцура та О.В.Гордійчука “Становлення та діяльність Київського товариства грамотності” (1882 – 1908 рр.) та ін.

Разом із тим, зазначив О.Гончаров, координація наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в м. Києві, координація зусиль краєзнавчого загалу столиці є недостатньою. Слабкою ще залишається інформованість про заходи, які проводяться різноманітними установами та організаціями. З метою покращення ситуації Київській міській організації Спілки краєзнавців варто створити свій власний веб-сайт, який би широко висвітлював києвознавчу роботу за різними напрямами.

Підсумувавши сучасний стан розвитку краєзнавства в столиці, учасники круглого столу констатували наявність значного досвіду, накопиченого в цій сфері закладами освіти, науковими установами та мистецько-культурними закладами м. Києва, окремими києвознавцями. Водночас вони вказали на наявність ряду проблем, основними з яких є: відсутність достатньої координації наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в Києві, координації зусиль краєзнавчого загалу столиці; недостатність узагальнення та поширення кращого досвіду, форм краєзнавчої роботи; відсутність системного підходу у вивченні рідного краю, що виявляється в усьому ланцюжку краєзнавчої роботи: від позашкільних закладів освіти до вищих навчальних закладів. Виходячи з вищезазначеного й ґрунтуючись на висловлених думках при обговоренні проблем києвознавства, учасники круглого столу сформулювали рекомендації. що передбачають здійснення низки необхідних конкретних заходів щодо покращення краєзнавчої роботи в столиці.

Наприкінці зустрічі учасники “круглого столу” оглянули експозицію Музею історії Святошинського району, зокрема, змінні модулі щорічної виставки “Круглі дати місцевої історії”.

 Володимир Дмитрук,

Олена Соболєва

22 листопада 2011 р. рамках започаткованих Національною історичною бібліотекою України краєзнавчих читань, присвячених пам’яті П. Тронька, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України”. Організатори конференції – Міністерство культури України, ДЗ „Національна історична бібліотека України”, Київський національний університет культури і мистецтв, Національна спілка краєзнавців України.

Як і передбачалося Програмою конференції, було проведено пленарне засідання, після чого учасники конференції – понад 100 фахівців бібліотечної справи, науковці (історики, архівісти, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв), аматори-краєзнавці – на секціях обговорили актуальні проблеми бібліотечного краєзнавства, практичні питання краєзнавчої роботи різних установ та громадських організацій.

Конференцію відкрила Генеральний директор Національної історичної бібліотеки України А.В. Скорохватова. Привітавши учасників з початком конференції, яка започатковує краєзнавчі читання, присвячені пам’яті видатного краєзнавця України – Петра Тимофійович Тронька, директор надала слово дочці вченого – Ларисі Петрівні Тронько.

Л.П. Тронько подякувала колективу Національної історичної бібліотеки України за підтримку і продовження кращих традицій вітчизняного краєзнавства, закладених її батьком, подарувала Бібліотеці портрет П.Т. Тронька.

Пленарне засідання почала Маньковська Р.В., відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, канд. іст. наук. У своїй доповіді вона розкрила сучасний стан і перспективи вітчизняного краєзнавства, роль Національної спілки краєзнавців України та особисто П.Т. Тронька в розвитку краєзнавчого руху, висвітлила значення останніх ініціатив та проектів, започаткованих Спілкою. Зокрема, це – конкретні кроки з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, “Зводу пам’яток історії й культури України”, проведення науково-краєзнавчих експедицій тощо.

Про роль академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька у створенні національної бібліографії детально йшлося у доповіді Омельчука В.Ю., доктора іст. наук, професора, завідувача відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

У повідомленні фахівців сектораНТІ науково-інформаційного відділу Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Артамонової С.С. і Романовського Р.В. розкрито питання взаємодії архівів, бібліотек, музеїв як основи збереження національної архівної спадщини України.

Професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства Київського національного університету культури і мистецтв, доктор пед. наук Петрова Л.Г. у своєму виступі акцентувала на необхідності використання конвергентного підходу в управлінні сучасною бібліотекою, зокрема, зазначила, що значним імпульсом для ініціювання інновацій та одночасно економії часу керівника бібліотеки є створення інноваційної групи (сектора, центра).

Питання управління саме проектами краєзнавчого спрямування розглянула у своїй доповіді завідувач кафедри менеджменту соціокультурної діяльності зовнішньокультурних зв’язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури, канд. пед. наук, професор Скнарь В.К. Доповідач наголосила: „Основними принципами управління проектами краєзнавчого спрямування в бібліотечній сфері є: цілеспрямованість, що представлена в цільовій орієнтації проекту на забезпечення кінцевих цілей діяльності бібліотеки; системність, що передбачає розгляд проекту нововведень із системних позицій”.

З презентацією інноваційного проекту „Національна історична спадщина України – світовий доступ в цифровому форматі” виступила Зінькова І.Р., керівник проектів ТОВ „Електронні архіви України”. Мета цього проекту: збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосередженої в фондах Національної історичної бібліотеки України.

На пленарному засіданні виступили також фахівці провідних бібліотек України: завідувач відділу «Україніка» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Полянська Н.І.; завідувач відділу “Одесика” Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, канд. іст. наук Саєнко Л.І.; завідувач відділу літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Котуз Т.В. Вони розповіли про здобутки краєзнавчих підрозділів своїх бібліотек, презентували нові краєзнавчі видання.

Робота конференції продовжувалась на секційних засіданнях.