Коротка історична довідка
Після відродження незалежності України краєзнавчий актив Львівщини виступив співорганізатором Національної спілки краєзнавців України. Серед перших ентузіастів Спілки були досвідчені науковці, музейники, митці, представники туристичних структур — Герой України Борис Возницький, академік НАН України Ярослав Ісаєвич, Богдан Чайковський, Іван Головацький та ін., котрі добре пам’ятали директора Інституту суспільних наук АН УРСР, академіка Івана Крип’якевича, який у дорадянський період спільно з Степаном Старосольським і Костем Паньківським створили у Львові 1925 р. краєзнавчо-туристичне товариство «Плай» (мало філії у Крем’янці, Самборі, Стрию, Тернополі; видавало друковані органи «Туристика і краєзнавство» (1925) і «Батьківщина» (1937–1939).
Львівська обласна організація НСКУ нараховує 42 члени, з 2000 р. її очолює доктор історичних наук, професор Микола Литвин, його заступником є кандидат географічних наук, доцент Дмитро Каднічанський.
За ініціативою члена Ради Львівської обласної організації НСКУ з Адріани Огорчак 1997 р. регулярно проводяться з’їзди українських родин (Кульчицьких, Крушельницьких, Білинських, Служинських та ін.) за участю представників різних регіонів України та діаспори. Матеріали з’їздів опубліковано у п’яти випусках збірника «Українські родоводи» (Львів, 1997–2013), авторами яких виступили відомі генеологи, громадські діячі, представники родин Роман Іваничук, Ольга Сліпа, Ксенія Колесса, Олександр Дольницький, Інна Федущак, Петро Арсенич та ін.
Львівські краєзнавці Роман Крип’якевич (фізик), Андрій Рудницький (архітектор), Олександр Шишка (радіофізик), Адріани Огорчак (інженер-технолог) 1997 р. організували при Фонді святого Володимира краєзнавчий центр «Паломник».
До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка співробітники Львівського краєзнавчого музею підготували святковий календар, у якому помістили світлини експонатів свого музею (репродукції картин, світлини відзнак і медальйонів). Масовим накладом видруковано брошуру «Тарас Шевченко: галицький вимір» (Львів, 2014), авторами якої стали львівські краєзнавці Дмитро Каднічанський, Микола Литвин, Остап Середа, Ірина Орлевич, Феодосій Стеблій, Любомир Хахула. Підготовано також документальний збірник «Тарас Шевченко і Галичина» (Львів, 2014; упор. Феодосій Стеблій).
У Львівському краєзнавчому музеї регулярно оновлюються виставки. Зокрема 18 серпня 2016 р. відкрито виставку “Україно, ми з тобою!”, приурочену до 25-ої річниці Незалежності України, що розказує про активну підтримку зарубіжними українцями подій, які відбулися в Україні впродовж 2013–2016 рр. та напрямки патріотичного виховання молодого покоління емігрантів.
За ініціативою львівських краєзнавців Івана Ровенчака, Миколи Литвина, Василя Грицеляка, Ігоря Дикого та сприянні благодійного фонду «Україна-Русь» (президент Ростислав Новоженець) 2015 р. підготовлено картосхему «Україна. Донбас» (серія «Соборна Україна»; ел.-версія deuvoli.com.ua), в якій подано біограми визначних постатей краю (Микита Шаповал, Микола Скрипник, Микола Чернявський, Володимир Сосюра, Олекса Тихий, Анатолій Солов’яненко, Микола Руденко, Патріарх Філарет), розказано про походження назви Донбас, його заселення та основні історичні періоди, стан промисловості, хроніку Антитерористичної операції. Картосхему поширено серед переселенців Донбасу та в зоні АТО.
За сприяння краєзнавців Львова та представників української діаспори Польщі (Олександра Колянчука, Омеляна Вішки, Романа Шагали) реконструюється діяльність української військово-політичної еміграції у міжвоєнній Польщі; ініціюються акції щодо відновлення цвинтарів Армії УНР (Варшава, Люблін, Олександрів Куявський, Каліш, Щепйорно, Стшалків, Пікуличі).
Регулярною є участь краєзнавців у телепередачах центральних та регіональних каналів (5-ий, ЛТБ, ZIK та ін.), присвячених важливим і дискусійним віхам української історії, насамперед Українським визвольним змаганням першої половини ХХ ст., пам’ятним місцям історії та культури рідного краю.
За ініціативи львівських краєзнавців Богдана Якимовича і Романа Крип’якевича декілька разів перевидано значними накладами краєзнавчий нарис Івана Крип’якевича «Історичні проходи по Львові» (Львів, 1932). Нині упорядковується вся краєзнавча спадщина Івана Крип’якевича, його історико-краєзнавча картотека. Великий суспільний резонанс викликали тритомна «Історія Львова» (Львів, 2006–2008; відп. ред. Ярослав Ісаєвич, заст. відп. ред. Микола Литвин) та чотиритомна «Енциклопедія Львова» (Львів, 2007–2012; відп. ред. Андрій Козицький, готуються наступні томи), у підготовці яких взяли участь фахові історики та краєзнавці області. 2015).
Популярним є курс «Львовознавство», запроваджений у школах області 2000 р. за ініціативи краєзнавців Олександра Шишки, Сергія Фрукта, тогочасного голови Львівського облвно Павла Хобзея (з 2015 р. — заступник міністра освіти і науки України) та міського голови Львова Василя Куйбіди. З цією метою підготовлено посібники Олександра Шишки «Наше місто — Львів» (Част. 1–2. — Львів, 2000–2005), які декілька разів перевидавалися. На уроках також використовується навчальний посібник «Львівщина: історико-культурні та краєзнавчі нариси» (Львів, 1990) та численні методичні посібники педагогів краєзнавців.
Чималу методично-просвітницьку роботу проводять члени Спілки, викладачі кафедри туризму, географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (ств. 2003 р.). Важливим науково-координаційним центром історико-краєзнавчої діяльності стала кафедра історичного краєзнавства цього ж університету, яку очолювали Ярослав Серкес (1998), Степан Качараба (1999–2008) та член Ради Львівської ОО НСКУ Віктор Голубко (з 2008 р.). На базі цієї кафедри ЛОО НСКУ провела п’ять історико-краєзнавчих регіональних конференцій «Історичні пам’ятки Галичини» (2001, 2003, 2005, 2007, 2010, 2016), учасниками яких були доповідачі зі Львова, Києва, Івано-Франківська, Тернополя, Чернігова, Ужгорода та інших міст України. За матеріалами конференції видано однойменні збірники наукових статей. Історико-краєзнавчі конференції також регулярно проводяться на базі Бродівського, Стрийського, Самбірського, Дрогобицького краєзнавчих музеїв.
За сприяння краєзнавчого активу області упорядковуються цвинтарі австрійської та російської армій Першої світової війни, могили вояків Легіону УСС та Української Галицької Армії у Львові (Личаківський та Янівський цвинтарі), Винниках, Золочеві та інших містах. За внесок у пам’ятко-охоронну роботу голова ЛОО НСКУ Микола Литвин нагороджений 2016 р. Золотим Хрестом Австрійського Чорного Хреста.
Завдяки співробітникам Львівського краєзнавчого музею створено каталог державних та народних музеїв області. Надається допомога також ентузіастам, які створюють приватні музеї (музей-криївка УПА, уніформ українських військових формацій ХХ ст. та ін.).
За матеріалами краєзнавчої експедиції членів Президії НСКУ та членів Ради Львівської ОО НСКУ місцями дислокацій дерев’яних церков підготовлено аналітичний матеріал для органів влади з метою посилення заходів щодо збереження цих унікальних історико-культурних об’єктів.
Важливим мобілізаційним заходом для молоді є щорічний Конкурс юних краєзнавців міста Львова, який проводиться серед шкіл на базі Центр творчості дітей та юнацтва Галичини. Кожного року змінюються тематичні блоки (архітектура, річки та озера Львова, історія церков, життя та діяльність відомих діячів історії та культури тощо). Переможцям вручаються збірки краєзнавчої літератури, грамоти ЛОО НСКУ та міського відділу освіти. Вказаний конкурс вартує проводити й на всеукраїнському рівні.
Краєзнавчий загал Львівщини вважає, що історико-краєзнавчі знання повинні сприяти не лише формуванню історичної пам’яті, але й духовності населення, внутрішній інтеграції різних регіонів України.
Голова правління:
Литвин Микола Романович — керівник Центру дослідження українсько-польських відносин та сектор наукових та інформативних видань Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.
Місцезнаходження юридичної особи:
вулиця Козельницька, 4, Львів, Львівська область, Україна;
e-mail: lviv_nsku@ukr.net