Відкрито перший в Україні пам’ятник «Руській трійці»

Відкрито перший в Україні п...

За ініціативи Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України 31 грудня 2013 року в м. Івано-Франківську відкрито перший в Україні пам’ятник засновникам українського літературно-краєзнавчого гуртка «Руська трійця» (1833р.) (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) – зачинателям українського національного відродження в Галичині, авторам альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою на західноукраїнських землях (1837р.).

Відкрив урочистості голова Івано-Франківської Національної спілки краєзнавців України, Заслужений працівник освіти України – Косило Михайло Юрійович, який запросив за християнською традицією,  освятити пам’ятник «Руській трійці» духовних наставників всіх конфесій. Очолив освячення та виступив з вітальним словом високопреосвященний владика Архиєпископ і митрополит Івано-Франківський  Української греко-католицької церкви кир Володимир.

На урочистому відкритті виступили краєзнавці, письменники, освітяни. Зокрема,  Верес Михайло Йосипович, заступник Івано-Франківського міського голови, Болюк Зінаїда Андріївна, заступник голови облдержадміністрації, Бабій Ольга Михайлівна, генеральний директор ОТБ «Галичина, голова постійної комісії обласної ради, Тимків Василь Миколайович – голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури,  Качкан Володимир Атаназійович, академік, доктор філологічних наук, професор Національного медичного університету, Баран Євген Михайлович, голова обласної організації Національної  спілки письменників, кандидат філологічних наук,  доцент Прикарпатського національного університету, Пушик Степан Григорович, професор, лауреат державної премії ім. Т.Шевченка, перший лауреат премії «Русалка Дністровая»,  Гаврилів Богдан Михайлович, ініціатор встановлення пам’ятника та керівник – історико-патріотичної акції «Збудуємо перший в Україні пам’ятник «Руській трійці» в Івано-Франківську, Заслужений працівник культури України, Почесний громадянин м.Івано-Франківська, Роман Пастух, член Національних спілок краєзнавців, письменників, журналістів з Дрогобича, Роман Любко – поет з Долини та правнук  Івана Вагилевича – Іван Дем’янович Вагилевич.

Перший в Україні пам’ятник «Руській трійці» збудований на народні кошти без жодної копійки із бюджету. Ініціатори збору коштів Івано-Франківські обласні організації Національних спілок краєзнавців, письменників, обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури у червні 2012 р. оголосили історико-патріотичну акцію на Прикарпатті «Збудуємо методом народної будови пам’ятник «Руській трійці» в Івано-Франківську – зачинателям українського національного відродження в Галичині, авторам альманаху «Русалка Дністровая» – першої книги українською мовою на західноукраїнських землях о. Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, яка тривала понад 500 днів.

Це звернення знайшло підтримку широкої громадськості. На рахунок благодійного фонду надійшло більше як від 460 колективів, організацій та індивідуальних благодійників кошти на виготовлення пам’ятника. В акції взяли участь понад 20 тис. доброчинців на теренах області, України та зарубіжжя. Було зібрано 180 тис. грн.

В журналі «Краєзнавець Прикарпаття» розпочато публікацію списку грошових пожертвувань від колективів та прізвища індивідуальних благодійників. За підсумками акції  буде видана брошура з історії його створення та загальний список всіх благодійників.

Побачив світ четвертий номер журналу “Краєзнавство”

Побачив світ четвертий ном?...

Раді повідомити Вас, що у грудні вийшов друком четвертий номер наукового журналу “Краєзнавство”. Запрошуємо ознайомитися з матеріалами цього номера.

ЗМІСТ

Title . . . 1     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Зміст . . . 1     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 20-річчя з часу відновлення журналу «Краєзнавство»

Олександр Реєнт, Лев Баженов, Олег Бажан – Часопис «Краєзнавство» на шляху оновлення . . . 5     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Денис Бровендер – Часопис «Краєзнавство» у розбудові історичного краєзнавства в Україні: до 20-ї річниці діяльності (1993-2013 рр.) . . . 8     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення

Світлана Архипова – Київське передмістя Солом’янка наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. . . . 23     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Оксана Силка – Товариства благоустрою в Україні: поняття, чисельність, локалізація (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) . . . 31     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 80-річчя Голодомору 1932-1933 років в Україні

Станіслав Кульчицький – Український Голодомор: оцінка втрат . . . 37     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Василь Марочко – Листування Й.Сталіна і Л.Кагановича у червні-серпні 1932 р.: технологія голодомору . . . 55     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Валерій Рекрут – Діяльність московських та ленінградських заготівельних організацій на Поділлі під час Голодомору 1932-1933 років . . . 59     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Тетяна Катаргіна – Скрижалі скорботи. Закордонні пам’ятки жертвам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні . . . 65     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Краєзнавство в особах

Марія Шевченко – Краєзнавчі дослідження академіка Костянтина Григоровича Воблого . . . 81     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Тетяна Демиденко – Вірність як життєва позиція: Олександр Петрович Єрмак . . . 86     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 90-річчя з дня народження музейника Михайла Сікорського

Юрій Авраменко – Пам’яткоохоронна діяльність Михайла Івановича Сікорського . . . 99     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ганна Ткаченко – Фундатор Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини . . . 105     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Горбовий – М. І. Сікорський як рятівник історико-культурної спадщини затопленого Придніпров’я (1950-ті – І-е десятиліття 2000-х рр.) . . . 111     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Юрченко, Олександр Колибен – Михайло Сікорський – засновник Переяславської археологічної школи . . . 118     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Дмитро Тетеря, Валентина Білоусько – Михайло Сікорський та Тамара Мовша – будівничі першого в Україні Музею трипільської культури . . . 123     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Вікторія Вовкодав – Колекція особистих нагород М.І. Сікорського . . . 129     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Церковно-історичне краєзнавство:витоки та сучасний дискурс

Інна Тарасенко – З історії церкви св. Анастасії у Глухові . . . 137     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ірина Баляс – Вплив греко-католицького духовенства на суспільно-політичне життя Волинської губернії в другій третині XIX ст. . . . 139     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Юрій Русанов – Микола Миколайович Неплюєв і його Православне Хрестовоздвиженське трудове братство . . . 143     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства

Микола Коробка – Шляхи реалізації концепції національної освіти діячами «Просвіт» на початку ХХ ст. . . . 151     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Анатолій Климов – З історії присвоєння Ворошиловградському державному педагогічному інститутові імені Тараса Шевченка . . . 156     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

До 150-річчя з дня народження Бориса Грінченка

Олексій Неживий – Українознавча і краєзнавча основа педагогічної системи Бориса Грінченка . . . 159     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Нінель Клименко – Настя Грінченко: становлення особистості та формування життєвих переконань . . . 166     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Історія України у світлі регіональних досліджень

Лідія Федик – Німецькі етноконфесійні спільноти Галичини на тлі етнополітики Польщі (1919-1939 рр.) . . . 181     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ігор Гуменюк – Народна медицина як популярний спосіб лікування серед жителів села Вівсяники Козятинського району Вінницької області (в першій половині ХХ століття) . . . 189     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Джерелознавчі та біографічні студії

Михайло Делеган – З історії м. Ужгорода XVIII-XIX ст.: джерелознавчий аспект . . . 197     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Георгій Потульницький – Матеріали Ілька Борщака в особовому архіві Омеляна Пріцака . . . 205     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Сергій Вітковський – Піонери соціальної медицини в Україні (перша чверть ХХ ст.) . . . 209     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Володимир Потульницький – Підготовка гетьманом Павлом Скоропадським у 1926-1931 рр. підґрунтя до започаткування політичних стосунків з королівством Великобританії . . . 215     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Руслана Маньковська – Берегиня української культури (до 100-річчя від дня народження видатного науковця та музеєзнавця Віри Свєнціцької) . . . 224     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олег Бажан, Вадим Золотарьов – Висуванець Миколи Єжова або Траєкторія злету та падіння капітана державної безпеки Олексія Долгушева . . . 233     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя

Сергій Гальчак – Сакральна історія Поділля . . . 247     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Євген Букет – З нагоди ювілею видатного подвижника . . . 250     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Нові лауреати премії ім. Дмитра Яворницького . . . 252     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Наукова інформація

Олена Жидецька – Архітектурне обличчя міста Олександрівська Луганської області . . . 255     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Презентація особистого архіву М.І. Сікорського в Переяславі-Хмельницькому . . . 258     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Тарас Нагайко – ІІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання» . . . 260     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Світлана Смілянець, Олександр Гончаров – Другі краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька . . . 264     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Огляди

Олександр Реєнт – Шабля й люлька – вся родина . . . 269     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Бонь – Куренівська трагедія в документах . . . 272     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Степан Віднянський – Новий документальний погляд на переломний період історії рідного краю . . . 274     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олександр Гончаров – Актуальні паралелі в ретрорепортажі києвознавця . . . 276     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олена Жам, Наталія Ткаченко – Пам’ять про нього не згасне . . . 279     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Ярослав Калакура – Джерельні свідчення нищення української культури . . . 285     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Наталія Мех – Пам’ятка ХVІІ століття: повернення культурного скарбу . . . 288     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Олексій Шляхов – Історична пам’ятьв регіональному вимірі . . . 291     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Про авторів . . . 294     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Вимоги щодо оформлення статей . . . 297     Краєзнавство

до сторінки статті на Порталі

Повна pdf-версія

«Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. Історичні нариси»

«Велика війна 1914–1918 рр. і У?...

20 грудня о 18.00 відбудеться презентація та обговорення книжки «Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. Історичні нариси». Учасники: упорядник видання, заступник директора Інституту історії України НАНУ Олександр Реєнт, старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Валентина Шевченко, наукові співробітники відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст. Інституту історії України НАНУ Володимир Милько, Олександр Кирієнко, Володимир Любченко. Організатори – видавництво «Кліо», книгарня «Є» (книгарня «Є», вул.. Лисенка, 3). Вхід вільний.

У книзі викладено результати новітніх досліджень ключових питань Першої світової війни 1914–1918 рр., яка відкрила нову епоху в історії людської цивілізації. Знайомлячись із ними, будь-хто зможе відчути глибину збройних конфліктів, трагічність долі народів, утягнутих у них, незворотні зрушення в психології людей. Масштабність соціальних потрясінь простежується у зруйнуванні звичного способу життя, деструктивних процесах у господарстві, погіршенні матеріального становища населення, голоді та поневіряннях мільйонів людей. Водночас картину доповнюють факти кардинальних змін у свідомості народу, активізації доброчинності, національних рухів, що в українському вимірі каталізували процес формування модерної нації, яка з об’єкта міжнародної політики перетворилася на її безпосередній суб’єкт.

Пропонований том складається з нарисів про Першу світову війну в історіографічному вимірі, «українську карту» в міжнародних відносинах, політичні сили українства в 1914–1918 рр. та актуалізацію «українського питання», бойові дії на українських теренах, соціально-економічні, духовні та повсякденні проблеми тогочасного суспільства.

Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться історією України.

«Радянські органи державної безпеки в Україні ( 1918-1991 рр.: історія, структура, функції»

Інститут історії України НАН України

Відділ історичної регіоналістики України

Відділ по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ

 

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Вельмишановні колеги!

 

Запрошуємо Вас  взяти участь у роботі круглого столу на тему: «Радянські органи державної безпеки в Україні ( 1918-1991 рр.: історія, структура, функції». Мета круглого столу полягає у виробленні нових підходів, оприлюдненні нових документальних матеріалів, які стосуються розбудови та діяльності  ВУНК–ДПУ–НКВС– НКДБ–МДБ–КДБ в радянській Україні.

Круглий стіл відбудеться  19 грудня 2013 року в Інституті історії України НАНУ України  (м. Київ, вул. Грушевського, 4; VІ поверх, зал засідань).

Тематика круглого столу

  • Ø Створення та динаміка зміни структури органів державної безпеки у радянську добу, їх кадровий склад (1917  – 1991 рр.).
  • Ø Напрями діяльності органів державної безпеки.
  • Ø Особливості розбудови органів державної безпеки в Західній Україні в 1939–1950-х рр.
  • Ø Правові аспекти функціонування органів держбезпеки у часи «сталінізму», «хрущовської відлиги» та «розвинутого соціалізму»
  • Ø Керівники радянських органів держбезпеки.
  • Ø Наявна джерельна база із історії радянських спецслужб.

 

Заявки на участь в круглому столі  (тема доповіді, прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи, посада, науковий ступінь, вчене звання, адреса, телефон, e-mail, ) приймаються до 12 грудня 2012 року.

Просимо заявку на участь у роботі конференції, тему виступу та матеріали надіслати за адресою : 01001, вул. Грушевського 4, каб. 211. Інститут історії України НАН України e-mail: bazhanclio@ukr. net

 Контактний телефон: 044-279-13-88 (Бажан Олег Григорович, Подкур Роман Юрійович, Рубльов Олександр Сергійович)

 Матеріали круглого столу будуть опубліковані.

Участь у круглому столі та публікація матеріалів – безоплатні

Митець багатогранних талантів — творець Троїцького собору в Яготині

Митець багатогранних талан...

2013 року виповнилося 260 років від дня народження Миколи Олександровича Львова — людини багатогранних талантів. За його проектом на замовлення графа Кирила Розумовського, останнього гетьмана України, споруджено у 1795 — 1800 роках у Яготині Троїцький собор. Славився він далеко за межами цього міста. Вражала його 3-метрова висота. Побудований у формі ротонди, приваблював ззовні. Неймовірно чудово був оздоблений його інтер’єр. А дзвони з вежі-дзвіниці долинали навіть до сіл Сулимівки і Фарбованого за 15 — 20 кілометрів. Удостоївся собор потрапити навіть на сторінки творів Тараса Григоровича Шевченка великого цінителя краси, який неспроста мав звання академіка гравюри.

18 грудня 2013 року в м. Яготин, що на Київщині з нагоди ювілею М.О. Львова відбулася науково-практична конференція “Митець багатогранних талантів — творець Троїцького собору у Яготині».

 

Наталія БУЛАЄВСЬКА,

заступник голови ради Київської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, заслужений працівник культури України, лауреат премії ім. академіка П. Т. Тронька

 

Автор проекту церкви у Яготині Микола Олександрович Львов — людина надзвичайних обдарувань. Енциклопедія Брокгауза і Єфрона зазначає, що він “письменник і громадський діяч», додаючи, що, перебуваючи на службі в Ізмайловському полку, займався живописом і архітектурою, за дорученням імператриці виготовив рисунок Володимирського ордена і плани кількох церков. А був він ще теоретиком архітектури, графіком, творцем садів і парків, мистецтвознавцем, фольклористом, дослідником старожитностей, археологом, драматургом і перекладачем, геологом, хіміком, інженером, механіком, винахідником, дипломатом…

Довгий перелік талантів Миколи Олександровича можна було б ще продовжувати. Бо хіба ж не про це говорить той факт, що пішов він із життя у дорозі, повертаючись із Кавказу, куди був посланий імператором Олександром І для обстеження цілющих джерел?

Але найбільшим його покликанням була архітектура. М.О.Львову відводиться навіть “особливе місце»в архітектурі російського класицизму.

Та перш за все, з’ясуємо, коли і де з’явився такий талант?

У словниках, матеріалах дослідників рік народження тривалий час називався 1751, а день — 4 березня або 4 травня за старим стилем. Але у вступній статті до збірника матеріалів науково-практичної конференції “Микола Львов: минуле і сучасність», яка відбулася у Санкт-Петербурзі 16-17 травня 2005 року, повідомлено, що у 2001 році в метричній книзі Миколаївської церкви с. Арпачово виявлений запис про народження Миколи Олександровича Львова». І був це — 1753 рік, а день — 4 травня за старим стилем. Місце народження село Нікольсько-Черенчиці Новоторзького повіту Тверської губернії (нині Тверська область Російської Федерації). Рід Львових належить до древніх. З XIV ст. Львови служили князям Тверським.

Предок Борис Пимонович Львов отримав помістя в Новоторзькому повіті поблизу Торжка за службу під час війни з Польщею і Туреччиною. Дід Петро Семенович залишив своїм синам Петру і Миколі маєток в Арпачово, а Олександру -Чєренчиці.

Далеко Торжок, Тверська область від Київської. Але, виявляється, вони здавна мають безпосередні контакти. Бо “ саме неподалік Торжка Іларій (в чернецтві Єфрем) — один з трьох братів, синів Гари Щасливого, угорського князя, побудував на початку XI ст. Новоторзький монастир, назвавши його Борисоглібським. І не випадково: всі троє братів-князів служили в дружині князя Бориса, Сина Володимира, великого князя Київського. Другий брат Анфір Угрин (у чернецтві Мойсей) став монахом Києво-Печерської лаври, і завдяки своїй добропорядності мощі його стали нетлінними і перебувають у Ближніх печерах. А Георгій Угрин вразив героїчним вчинком, пожертвувавши своїм життям, захищаючи князя Бориса. Як відомо з “Літопису Руського», убивці, послані Святополком Окаянним, щоб зняти з шиї Георгія золоту гривну, ще й відрубали йому голову.

Злочинне підступне вбивство відбулося на річці Альті, у районі між Переяславом і Борисполем. Єфрем після цієї трагічної події зумів розшукати лише голову брата Георгія і поїхав з нею на північ. Заснувавши там Новоторзький Борисоглібський монастир, спорудив на його території і муровану церкву, теж Бориса і Гліба, де був похований сам і мощі Георгія Угрина — його голова.

То які ж рідні нам ці місця, так тісно пов’язані зі святим страстотерпцем Борисом!

Там же на своїй малій батьківщині і Микола Олександрович Львов не проминув нагоди розробити проект собору на честь святих Бориса і Гліба та надбрамної церкви-дзвіниці у древньому монастирі їх імені. Саме до цієї церкви були покладені мощі Єфрема і Георгія Угрина.

Дороге нам ім’я Миколи Олександровича Львова насамперед тим, що, як пам’ять про себе, залишив ряд споруд і храмів в Україні. І, передусім, це — Троїцький собор у Яготині. А ще, як йдеться у “Краєзнавчих нарисах до словника зодчих Київщини» Олени Вікторівни Бреяк, виданих обласним Центром охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини управління культури Київської облдержадміністрації у 2010 р., “дослідники творчості архітекторів XVIII ст. висловлюють думку, що можливо, і Годегард, і Менелас будували садибу Розумовських за проектом М.О. Львова, відомим своїми чудовими палацовими комплексами».

Такої ж думки були і автори історичної довідки “Архітектурний комплекс кінця XVIII — початку XIX століття у м. Яготині» Спеціальної науково-виробничої майстерні Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ще у 1982 році. А саме: “дослідники А.К.Андрєєв, М.Б.Будиліна, О.І.Брайцева, А.М.Варламова, Н.І.Нікуліна вважають ймовірним автором ансамблю М.О.Львова універсально обдаровану людину (архітектора, інженера, поета, вченого), у команді якого 18 років служив А. Менелас. У Менеласа після смерті Львова (у 1803 р.) залишились креслення архітектора. На користь авторства М.Львова — його вірність палладіанським традиціям і, у той же час, постійна і невтомна праця над створенням нових архітектурних форм».

М.О.Львову на Київщині належать також проекти павільйону в парку “Олександрія» у Білій Церкві. Надто важливим для нас є і той факт, що знаменита Миколаївська церква у Диканьці на Полтавщині, котра має стосунок до біографії Миколи Васильовича Гоголя, теж споруджена за проектом М.О.Львова. У цій церкві була чудотворна ікона святителя Миколая, яку називають Диканьською. Незадовго до народження сина мати Гоголя, Марія Іванівна, дала обітницю перед чудотворним образом: якщо буде у неї син, назвати його Миколою. За словами сестри Гоголя Ольги Василівни, брат її любив згадувати, чому його нарекли Миколою.

Поетично описав момент відвідання матір’ю Миколи Гоголя Миколаївської церкви Олесь Гончар: “Неподалік від славетних дубів біліє на узліссі плавними своїми формами Миколаївська церква, її побудували ще у 1794 році, і оскільки її виникнення було пов’язане з легендами про різноманітні дива, про те, що йде тут від землі якась сила, яка здатна зцілювати калік, виганяти хвороби, тож люди з усіх усюд тягнулися сюди в пошуках полегшення для тіла і душі. Стояла тут, перед цим, вирізаним з мореного дуба іконостасом, і молода білолиця жінка з Янівщини — мати Гоголя. Налякана смертю двох раніше народжених дітей, молода мати вимолювала тут долю для свого очікуваного сина, так що звідси, можна вважати, і починаються уже ті самі гоголівські краї, що надали йому образи і сили на велику творчість».

І саме Олесь Гончар один з перших подав голос за збереження соборів та ініціював створення Комісії з відтворення визначних пам’яток історії та культури при Президентові України.

У зв’язку з цим у 1995-1996 роках вийшло кілька Указів Президента України Л.Д.Кучми. А 12 червня 1996 р. був підписаний Указ і про створення Всеукраїнського Фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара. Згідно з Указами, Комісію з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України і Фонд доручалося очолити академіку Петру Тимофійовичу Троньку, який сильно бажав і опікувався до кінця життя, аби велична пам’ятка архітектора Миколи Олександровича Львова — Троїцька церква у Яготині була відтворена. Нині Фонд очолює Роланд Тарасович Франко — гідний нащадок геніального Івана Яковича Франка, його наймолодший онук. Голова Фонду Роланд Тарасович Франко, а також ініціативна виконавчий директор Валентина Михайлівна Іршенко не полишають турботи про цей важливий об’єкт. Лише за останні два роки вони перерахували на відтворення собору 115 тис. гривень. Сума немала як для громадської організації.

В історію України славно вписується ім’я Миколи Олександровича Львова і завдяки його українським друзям. І тут, у Яготині, та ще й у період підготовки до 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка першим слід назвати поета і патріота Василя Васильовича Капніста(1768-1851), родом із с. Обухівки, нині Полтавської області. Адже один із двох його синів-декабристів — Олексій запросив Т.Г.Шевченка відвідати це чудове місто.

В.В.Капніст відомий як автор “Оды на рабство», яку написав, протестуючи проти Указу Катерини II від 3 травня 1783 року, котрим на Україні закріпачувалися селяни. Тому Микола Олександрович іноді називав свого друга Ваською Пугачовим. Дружба їхня зміцнилась і завдяки родинним зв’язкам: Олександра, сестра дружини Львова Марії, стала дружиною В.В.Капніста.

Серед найщиріших друзів Львова був письменник, перекладач, дипломат, академік Російської Академії наук, онук гетьмана Лівобережної України Данила Павловича Апостола Іван Матвійович Муравйов (1768-1851), котрий з 1801 року носив прізвище Муравйов-Апостол. Він же і батько декабристів Матвія, Сергія та Іполита. Сергій Муравйов-Апостол разом із Бестужевим-Рюміним очолював Васильківську управу і очолював повстання Чернігівського полку на Київщині. Був він, як відомо, серед тих п’ятьох керівників-декабристів, засуджених до найвищої міри покарання. А могила наймолодшого брата Іполита Муравйова-Апостола, якому було лишень 19 років, залишилася навічно на Київщині у с. Трилісах Фастівського району.

І Капніст, і Муравйов, видатні літератори того часу, входили до гуртка Гаврила Романовича Державіна, душею якого був Микола Львов. А Олена Георгіївна Мілюгіна до цього списку видатних українців, котрі в різні роки входили до львівсько-державінської співдружності, додає художників Дмитра Григоровича Левицького (1735, Київ — 1822, Петербург) та Володимира Лукича Боровиковського (1757-1825), який жив і працював у Миргороді, а з 1788 р. поселився у Петербурзі, та композитора, педагога, хорового диригента Дмитра Степановича Бортнянського (1751, Глухів -1825, Петербург).

І зустрівся на творчому шляху М.О.Львова ще один знаменитий українець, який розпізнав його різнобічні обдарування, передусім архітектурні, і всіляко сприяв їх розвитку. Це був Олександр Андрійович Безбородько (березень 1747, Глухів — квітень 1799, Петербург) — видатний державний діяч, дипломат, теж людина виняткових здібностей. Він перший порекомендував М.О.Львова для проектування собору у Могилеві, доручив йому спорудження нового столичного поштамту. І не обійшлося без того, щоб він не заохочував талановитого друга працювати над проектом Троїцького собору в Яготині.

І у цей унікальний ряд щирих друзів та шанувальників яскравого таланту російського самородка Миколи Олександровича Львова вже у наш час став поет і науковець (кандидат технічних наук), раціоналізатор і винахідник Василь Олександрович Точковий. Це він виплекав і викликав до життя майже нездійсненну мрію — повернути рідному Яготину знищене у сумнозвісні 30-ті роки XX століття творіння видатного зодчого дивовижний храм, котрий уособлює красу і духовність.

Заслухавши наукові доповіді і повідомлення, присвячені 260-річчю від дня народження М. О. Львова, учасники науково-практичної конференції рекомендують у рік 200-річчя від Дня народження Т.Г. Шевченка: встановити пам’ятну дошку на соборі, зазначивши, що Троїцький храм, споруджений у 1795 — 1800 роках за проектом визначного російського архітектора М.О.Львова на замовлення графа Кирила Розумовського, останнього гетьмана України, по-варварському був знищений у 1936 році. Відновлений впродовж 1994 — 2014 років; перейменувати площу Танкістів на Соборну і одну із Новоутворених вулиць у Яготині назвати на честь автора Троїцького Собору М. О. Львова; звернутися з проханнями до всіх небайдужих завершити відбудову Собору, змальованого Тарасом Шевченком, котра триває впродовж майже 20 років; звернутися до українських церков з ініціативою причислити імена Георгія Угрина і Єфрема Новоторзького до лику святих; враховуючи значення Яготина, пов’язаного з визначними особистостями, багатою історико-культурною спадщиною і наявністю музеїв світового значення, просити управління культури, національностей і релігій обласної державної адміністрації надіслати подання на ім’я Міністра культури, національностей і релігій України про формування Яготинського державного історико-культурного заповідника.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Круглий стіл “Києвознавство: сучасний стан та перспективи розвитку”

11 грудня 2013 р. з ініціативиНаціональної спілки краєзнавців України відбудеться засідання круглого столу на тему “Києвознавство: сучасний стан та перспективи розвитку”.

У заході візьмуть участь члени Національної спілки краєзнавців України, представники інших установ і організацій, навчальних закладів.

Мета заходу: розглянути сучасний стан розвитку києвознавства, виявити проблеми та запропонувати шляхи їх розв’язання, зміцнити співробітництво НСКУ, її столичної організації з іншими установами та закладами у цій сфері. Передбачається обговорення широкого кола питань, пов’язаних з краєзнавчою діяльністю наукових установ, закладів освіти, бібліотек, архівів і музеїв.

Запрошуємо зацікавлених осіб взяти участь у засіданні “круглого столу”. Початок об 11 год. за адресою: м. Київ, вул Грушевського, 4, кім. 212.  (Тел. 279-13-88).