Дніпропетровська обласна організація

Презентація літературно-художнього проекту «ПРИВІТ З КРИВОГО РОГУ»

Залишити коментар

Презентація літературно-ху...

22 серпня 2014 року у м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) відбудеться презентація художнього альбому «Привіт з Кривого Рогу».
Літературно-художній проект Ігоря Рукавіцина «Привіт з Кривого Рогу» поєднав в собі творчі зусилля живописця Миколи Рябоконя та двох фотохудожників: Василя Гелевачука та Ігоря Квочки, роботи яких стали основою художнього альбому.
Альбом «Привіт з Кривого Рогу» – четверта книга Ігоря Рукавіцина, яка присвячена історії Кривого Рогу. Видання складається з двох частин, одна з яких ілюструє історичне минуле містечка Кривий Ріг на початку ХХ ст.; друга – присвячена сучасному місту. В якості ілюстрацій першої частини використані картини М. Рябоконя, написані у 2013-2014 рр. за мотивами оригінальних листівок і світлин з видами Кривого Рогу. Текстовий блок доповнений цитатами з періодичних видань початку ХХ століття, а також невеличкими коментарями автора-упорядника.
Сучасний блок альбому представлений найбільш відомими, з точки зору автора-упорядника, міськими об’єктами, які виконані фотохудожниками Василем Гелевачуком та Ігорем Квочкой.
Разом з презентацією альбому в Міському виставковому залі (вул. Жовтнева 2) з 24.08.2014 р. до 24.10.2014 р. буде проходити виставка художніх робіт Миколи Рябоконя, присвячених місту Кривому Рогу.

Ігор Кочергін

Додаток І

Київська міська організація

До ювілею києвознавця

Залишити коментар

До ювілею києвознавця...

До 150-річчя від дня народження Максима Федоровича Берлинського вийшло друком видання «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського (Київ, 27 березня 2014 р.) / Редкол.: О.П. Реєнт (голова), В.П. Капелюшний, О.П. Гончаров, Н.В. Терес. – К.: П.П. «Фоліант», 2014. – 476 с.»
Збірник містить доповіді та повідомлення, виголошені на пленарному засіданні та 5-ти секціях учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського, яка відбулася 27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тематика доповідей і повідомлень досить широка і пов’язана з Шевченкіаною (цій тематиці присвячена окрема секція «Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря»); проблемами топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питаннями духовності, повсякденного життя киян. В центрі уваги була також діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства. В руслі цієї тематики значна кількість доповідей і повідомлень стосувалася діяльності вчених Київського університету. Низку повідомлень було присвячено життю й багатогранній діяльності М.Ф. Берлинського – києвознавця, голови першого університетського правління, якому 6 серпня цього року виповнилося 250 років від дня народження. Йшлося про внесок М. Берлинського у розвиток вітчизняної історіографії, вклад у розвиток природознавства, зокрема метеорологічних спостережень, про взаємини М. Берлинського та М. Максимовича тощо.
Збірник також містить рекомендації, прийняті учасниками заключного пленарного засідання й направлені на подальший розвиток києвознавства, охорону історико-культурної спадщини столиці, увічнення пам’яті видатних учених та вшанування жертв політичних репресій.
Видання розраховане на викладачів вищих і середніх навчальних закладів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Києва.

М. Ф. Берлинський (1764 – 1848)

В числі пам’ятних дат, якими багатий для наукового та культурного простору України 2014 рік, слід виокремити 250-ту річницю від дня народження славетного науковця, дослідника української історії та старожитностей Максима Федоровича Берлинського (1764-1848 рр.), котрий більшу частину свого довгого життя провів у Києві, займаючись активною науковою та педагогічною діяльністю.
Вченому належать значні напрацювання в багатьох сферах знань, які в той час саме перетворювались в окремі галузі професійних досліджень. Берлинський був одним із фундаторів науки в середовищі тогочасного Києва. Йому довелося жити в епоху, коли наукове життя та освітня система перебували на етапі активного становлення.
Діапазон наукових зацікавлень Берлинського вражає своєю широтою. Вчений зробив неоціненний внесок у розвиток історичних досліджень, брав активну участь в археологічних розкопках, проводив кліматичні спостереження в Києві, впродовж багатьох десятиліть фіксував місцеві температурні показники. Ще однією складовою наукової праці Берлинського стало проведення статистичних досліджень. Важливе місце в пошуках вченого відводилося природничому напрямку.
Максим Берлинський походив з родини сільського священика о. Федора Берлинського. Майбутній видатний дослідник історії Києва народився 6 серпня 1764 р. в селі Нова Слобода Путивльського повіту тодішнього Курського намісництва (сучасний Путивльський район Сумської обл.), де його батько мав парафію. В 12 років Максим потрапив на навчання до Київської академії, в якій з різницею в декілька років навчалися також його брати. Після 10 років навчання в академії (включно з богословським класом) Максима Берлинського разом з його братом Матвієм та ще 29 випускниками закладу відправлено до Петербурга в розпорядження комісії народних училищ (згодом перетвореної в Міністерство народної освіти імперії під керівництвом графа П.В. Завадовського).
В столиці імперії після дворічного навчання в Петербурзькій учительській гімназії перед молодим і талановитим випускником відкривалася чудова перспектива викладацької та наукової кар’єри, проте прагнення повернутися до улюбленого Києва, вочевидь, переважило всі принади столичного життя, і вже у 1788 р. Максим Федорович знову приїздить до Києва, з яким пов’язує все своє подальше життя і наукову працю.
У 1789 р. в Києві відкрито Головне народне училище, куди Берлинського зараховано на посаду викладача географії, а також натуральної та цивільної історії, що засвідчує його досить широкий викладацький профіль. Період першого десятиліття викладання в училищі увінчався написанням підручника з російської історії (1800 р.), який відразу був визнаний «классическою книгою» в Київській академії.
Впродовж десятиліття викладацька діяльність Максима Федоровича була пов’язана з Київською академією. На початку 1807/1808 навчального року після того, як штатну суму на утримання академії було збільшено вдвоє, правління Академії з дозволу митрополита відкрило вищий клас з історії та географії, для викладання яких тоді ж було запрошено учителя київського головного народного училища Берлинського. Викладання в академії припинилося з її закриттям у 1817 році.
До кінця 1833 р. Максим Федорович викладав історію та географію в Головному народному училищі, яке в 1819 р. було перетворено в Першу Київську гімназію. 1834 р. ознаменував завершення педагогічної служби М.Ф. Берлинського, ставши водночас і своєрідною вершиною його педагогічної кар’єри. На початку 1834 р. Берлинського було призначено інспектором Першої Київської гімназії. На цій посаді він залишався до виходу на пенсію в жовтні 1834 р. Із заснуванням в Києві Імператорського університету Св. Володимира Берлинському було доручено виконання обов’язків голови першого (першопочаткового) університетського правління, яке розпочало свою роботу на початку березня 1834 р. До приїзду в Київ М. Максимовича (13 липня 1834 р.) Максим Федорович, будучи головою правління, відіграв важливу роль в підготовці Університету до урочистого акту відкриття, яке відбулось 15 липня 1834 р.
Після виходу на пенсію в жовтні 1834 р. в званні статського радника Берлинський продовжував займатися науковою діяльністю, підтримував тісні контакти з представниками київської інтелігенції, зокрема першим ректором Університету Св. Володимира М. Максимовичем, свідченням чому є переписка вчених та записи в щоденнику Максима Федоровича. Максимович високо оцінював заслуги свого старшого сучасника в справі дослідження історії та старожитностей Києва.
Впродовж десятиліть своєї педагогічної та наукової праці Максим Берлинський написав ряд статей та монографій, присвячених історії Києва та його старожитностям. Наукові розробки вченого не втрачають свого значення і на сучасному етапі історичних досліджень. Серед головних праць Берлинського – «История города Киева от основания его до настоящего времени», написана у 1799-1800 рр. і опублікована повним обсягом лише в 1991 р. (перша частина твору друкувалася в журналі Київська старовина у 1972 р.) та «Краткое описание города Киева», яке побачило світ у 1820 р. В журналі «Молодик», який вийшов у 1844 р. було вміщено окремі розділи «Исторического обозрения Малороссии и города Киева», написані Максимом Берлинським.
Окрім зазначених монографій авторству Берлинського належить ряд статей, які публікувалися в тогочасній науковій періодиці: журналах «Улей», «Сборник Трудов и летописей Общества истории и древностей Российских», «Отечественные Записки», «Соревнователь просвещения и благотворительности», «Украинский журнал».
Берлинський брав активну участь в роботі наукових товариств. У липні 1818 р. Максима Федоровича, як знаного в Києві педагога і науковця, було обрано на посаду директора місцевого відділення Всеросійського біблійного товариства. У 1828 р. він став членом «Общества истории и древностей российских». У 1835-1843 рр. вчений брав активну участь в діяльності Тимчасового комітету для дослідження старожитностей Києва. А вже на схилі літ, у 1843 р., Берлинського було обрано почесним членом Київської археографічної комісії для розбору давніх актів.
Цікавою сторінкою життя Берлинського стали його спілкування з канцлером імперії (1809-1814 рр.) графом М.П. Рум’янцевим, який захоплювався російськими старожитностями і став засновником неофіційного гуртка любителів старовини. В Києві представниками гуртка були М. Берлинський і київський митрополит Євгеній (Болховітінов). Берлинський тривалий час листувався з Рум’янцевим, повідомляв його про результати досліджень та цікаві знахідки, які були виявлені під час археологічних розкопок. В ІР НБУВ зберігається 10 листів М. Берлинського до М. Рум’янцева, які засвідчують глибину наукових контактів двох поціновувачів старовини.
Максим Берлинський залишив по собі щоденник, який є надзвичайно цікавим джерелом, що висвітлює життя вченого крізь призму його епохи. Вчений вів записи у своєму щоденнику впродовж 40 років (з 1806 по 1845 рр.). Ця пам’ятка дійшла до нас у вигляді виписок, зроблених біографом Берлинського М. Сємейкіним на початку ХХ ст. (зараз вони зберігаються в Інституті рукопису НБУ імені В.І. Вернадського).
Зі щоденника, окрім даних про самого автора та його багатосторонню діяльність, можна почерпнути цікаву інформацію з життя київської інтелігенції першої половини ХІХ століття., адже Берлинський коротко занотовував відомості про свої контакти та спілкування з діячами науки, культури, релігійними особами, представниками управлінської верхівки. Дане джерело дає уявлення про соціальні відносини в Києві першої половини ХІХ ст., висвітлює неоднорідний склад київської інтелігенції, зв’язки між представниками наукової та освітянської спільноти.
В радянські часи повноцінному вивченню наукової спадщини Максима Берлинського перешкоджали ідеологічні догми, які виставляли діяльність видатного вченого в світлі буржуазного сприйняття під призмою того аристократичного середовища ХІХ ст., в якому проходила його громадська та наукова діяльність. На відміну від того періоду сьогоднішній стан розвитку науки вимагає ретельного вивчення праць Берлинського.
Цьогорічний ювілей Максима Берлинського, що відзначається науковою спільнотою, вкотре привертає увагу до неоціненного творчого спадку видатного вченого, праці якого стали першими вагомими дослідженнями з історії та старожитностей української столиці. Хоча вони й не позбавлені методологічних недоліків, що пояснюється передусім станом тогочасної науки, однак своєю появою ознаменували початок цілого етапу в справі дослідження історії міста Києва.

Олександр Гончаров, Андрій Петровський

Київська обласна організація

Благодійний кінопоказ в музеї «Уваровський дім»

Залишити коментар

Благодійний кінопоказ в му?...

У музеї історії та культури «Уваровський дім» 2 серпня відбувся перегляд художнього фільму «Параджанов» (реж. Серж Аведикян та Олена Фетисова; Україна, Франція, Грузія, Вірменія; 2013 р.) та збір благодійних пожертв для поранених солдатів української армії. На Одеському міжнародному кінофестивалі цього року фільм отримав приз «Золотий Дюк» як найкраща українська повнометражна кінострічка. Ініціатива проведення заходу належала кінооператору і кінопродюсеру Андрію Зажарському, який є мешканцем Ворзеля. Виступаючи перед глядачами, він розповів про фільм, а також запропонував музею започаткувати серію показів сучасного вітчизняного кіно під назвою «Наше нове кіно».
Після перегляду фільму відбувся збір благодійних пожертв. Глядачі (їх було 32 особи) від щирого серця підтримали цю акцію. Сума зібраних коштів становила 611 грн. Гроші були передані А. Зажарському, який особисто вручив їх трьом пораненим солдатам 95-ї окремої аеромобільної бригади та 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, які перебувають на лікуванні в Головному військовому клінічному госпіталі в м. Києві. Ці воїни ще не мають й 20 років, а один з них втратив ногу, інший – руку, третій має тяжкі поранення обох ніг. Сподіваємось, що наша, можливо незначна, але від усього серця допомога, допоможе їм одужати, а головне – покаже, що ми їх любимо і поважаємо.
Музей має намір і надалі проводити благодійні заходи для допомоги пораненим солдатам.

Олександр Соколенко,
зберігач фондів – керівник музею, член НСКУ

Hаціональна спілка краєзнавців України

Згадати все!

Залишити коментар

Згадати все!...

Нещодавно розпочався щорічний і вже традиційний міжнародний пошуковий та освітній табір-експедиція, котрий отримав назву «Пам’ять предків – основа майбутнього 2014». Табір триватиме до 24 серпня 2014 року й складатиметься з реставраційної та мандрівної частин. Але цьогорічний формат експедиції дещо різнитиметься від подібних експедицій попередніх років.

Відтак, перший тиждень табору відбувся на території українських етнічних земель, які отримали науково-публіцистичну назву Закерзоння (нині це територія Польщі), де викладачі спільно із студентами кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка» проведуть роботи на кількох українських цвинтарях в польському-українському прикордонні. За цей час буде завершено клопітку працю з інвентаризації та паспортизації надгробків, проведено  остаточні роботи з реставрації окремих цвинтарних об’єктів.

А після таборової частини –  на черзі подальша мандрівка етнічними українськими територіями. Цьогоріч буде розширено й географію щодо нових етнографічних зон. Отож патріотична молодь матиме можливість познайомитись з історію та культурою українців-автохтонів Словаччини, а також вперше відвідати Мармарощину та Південну Буковину – етнічні українські землі у північно-східній частині Румунії.

Протягом мандрівки пошуковці запланували  також: відвідати Музей української культури та скансен у Свиднику (Словаччина); зустріч з дослідником лемківської культури професором Миколою Мушинкою у Пряшеві (Словаччина); знайомство з дерев’яними церквами Закарпаття; зустріч з українською громадою у Сигеті (Румунія); знайомство з українською культурою та сакральною архітектурою Мармарощини та Південної Буковини (Румунія).

Ігор Галущак

Львів

Hаціональна спілка краєзнавців України

Лауреати Премії імені академіка Петра Тронька 2014 року

Залишити коментар

15 липня відбулося покладання квітів до могили доктора історичних наук, академіка НАН України, Героя України П. Т. Тронька на Байковому цвинтарі. Також цього дня у залі засідань НСКУ урочисто вручили краєзнавчу премію його імені. Цьогорічними лауреатами стали:

1 номінація:
За висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька ( дослідження проблем історії міст і сіл України, теоретичного та практичного краєзнавства)

Хмельницька обласна організація
Баженов Лев Васильович – голова правління Хмельницької обласної організації, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Почесний краєзнавець України, лауреат премії імені Дмитра Яворницького НСКУ.
Голова редколегій періодичних науково-краєзнавчих збірників «Хмельниччина: Дивокрай», «Краєзнавець Хмельниччини».
Член редколегії 12 серійних наукових збірників з історичних наук.
Організатор понад 60 міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних, краєзнавчих конференцій, симпозіумів, круглих столів і читань тощо.
Має доробок близько 400 нарисів, статей та інших публікацій, у тому числі 15 окремих видань.
Упорядник 18 збірників документів і матеріалів, антологій.

Київська обласна організація
Зиль Андрій Степанович – почесний громадянин м.Борисполя, лауреат премії ім. П.Чубинського, автор книг «Народознавець. П.П.Чубинський і його доба», «Сулимівський пантеон», «Бориспільщина – край добра і любові (у співавторстві). Загалом понад 400 публікацій, наукових досліджень.

Харківська обласна організація
Шакін Микола Іванович – відомий слобожанський краєзнавець і меценат. Завдяки його ініціативам та коштам в Харкові та області було встановлено 18 меморіальних дощок, зокрема, діячам науки, культури і техніки (Є. Редіну, М. Євсеєву, В. Мисику та ін.), Героям Радянського Союзу (І. Камишеву та ін.).
Кандидат технічних наук, художник, автор близько 100 наукових і краєзнавчих публікацій. Він є членом Національної спілки краєзнавців України, Почесним членом Національної спілки письменників України, а також засновником Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Петра Василенка (2013 р.).
Серед досягнень – розробка гербів населених пунктів Харківщини, встановлення пам’ятних знаків. Веде активну роботу щодо увічнення на Харківщині пам’яті Героя України Петра Тронька.

2 номінація :
За науково-організаційну та просвітницьку діяльність в краєзнавстві ( проведення конференцій, круглих столів, лекцій, семінарів, читань, експедицій, краєзнавчих заходів і проектів, популяризація краєзнавства працівниками наукових, освітянських, туристичних, бібліотечних, архівних установ, засобів масової інформації)

Сумська обласна організація
Звагельський Віктор Борисович – кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, доцент, професор Російської академії природознавства, відмінник освіти України, Почесний краєзнавець України, член редколегії журналу «Краєзнавство», член правління Сумської ОО, член Національних спілок краєзнавців, журналістів, археологів, лауреат премії у галузі україністики Фонду Воляників-Швабінських Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку, лауреат премії імені О.Лазаревського Конотопської міської ради.
Автор понад 200 наукових та близько 1000 науково-популярних та публіцистичних праць.
Організатор та начальник археологічних експедицій у м.Глухів, м.Конотоп, м.Кролевець, м.Путивль, м.Суми.
Ініціатор і організатор 12-ти наукових історико-краєзнавчих конференцій у м.Путивль, м.Ромни, м.Конотоп, м.Суми.
Учасник багатьох наукових міжнародних та всеукраїнських конференцій.
Рецензент численних видань краєзнавчого спрямування.
Відзначений багатьма дипломами та почесними відзнаками України.

Харківська обласна організація
Робак Ігор Юрійович – доктор історичних наук, професор. Автор п’яти монографій, близько 80 наукових і науково-популярних профільних праць, краєзнавчих праць бібліографічного характеру, а також публікацій численних студій з історії охорони здоров’я, медичної служби Харківщини.

Донецька обласна організація
Романько Валерій Іванович – голова Донецької обласної організації НСКУ, доцент кафедри історії та теорії літератури Донбаського державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук м. Словянськ, член Національних спілок журналістів, письменників, краєзнавців України.
Лауреат регіональної літературної премії ім. Володимира Сосюри.
Член Донецького відділення НТШ з 2005 р.

Житомирська обласна організація
Тіміряєв Євген Романович – завідувач науково-редакційної групи, відповідальний секретар книги «Реабілітовані історією. Житомирська область». Ініціатор встановлення 6 меморіальних дощок.
Автор книги «Шляхом честі і слави», упорядник книги Костянтина Роше «Поема душі» (друге видання), співавтор книги про життя і діяльність єпископа Аркадія (Остальського).
Організатор виставок художника-графіка Юрія Бірюкова, живописця Юрія Камишного, графіка Василя Вознюка.
Голова громадської національно-культурної організації «Руська співдружність».
За сумлінну працю та активну творчу, культурну і громадську діяльність неодноразово заохочувався. Нагороджений грамотами облдержадміністрації, обласної ради, має Подяку від  Президента України, Почесний краєзнавець України.

3 номінація
За внесок у музейну та пам’яткоохорону справу: діяльність у сфері збирання, збереження та охорони історико-культурної спадщини України

Івано-Франківська обласна організація
Арсенич Петро Іванович – один із засновників обласного Товариства охорони пам’яток історії та культури, Товариства української мови імені Т.Шевченка “Просвіта”, “Меморіалу”,  НРУ. В 1990-2006 рр. завідував науково-редакційним відділом «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківська область”. З 2006-2009 р.
– голова Івано-Франківського ОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка плідно працює на  просвітянській ниві, як науковець досліджує маловідомі сторінки історії та культури Прикарпаття.
Співорганізатор та учасник міжнародної наукової конференції “Українці в Канаді”, Першого світового конгресу гуцулів і Міжнародної наукової конференції в рамках роботи конгресу.
Член Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові, Республіканської асоціації українознавців, Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Обирався депутатом міської та обласної рад першого демократичного скликання. .
Видав 25 книг, організував понад 100 виставок, постійно виступає з доповідями, лекціями перед громадськістю міста і краю, радіо і телебаченні.
За його дослідженнями і участю встановлено в області ряд пам’ятних знаків, меморіальних дощок, проведено археологічні розвідки. Він є співавтором книги “Некрополь Прикарпаття”, багатьох статей про історичні пам’ятки області. З його ініціативи перевидана книга В.Шухевича “Гуцульщина”, до якої він написав обширне дослідження “Народознавство Володимира Шухевича”.
За плідну працю він нагороджений багатьма грамотами, медалями, почесними нагородами.

Київська обласна організація
Зінченко Петро Федорович – засновник та керівник Іванківського районного народного краєзнавчого музею, автор ряду краєзнавчих книг та буклетів з історії та археології Київщини, упорядник двох буклетів – «Народний істотко-краєзнавчий музей» і «Селу Іванків 800».
Нагороджений Почесними грамотами Національної спілки краєзнавців України та Київської облдержадміністрації, Бориспільської районної ради.

Житомирська обласна організація
Скавронський Павло Степанович – голова Бердичівської регіональної організації, директор музею історії м.Бердичів. Автор понад 140 публікацій краєзнавчої тематики в періодичній пресі та 180 наукових публікацій краєзнавчого зхмісту в наукових журналах та наукових збірниках конференцій. Автор книги «Мила моя сторона» краєзнавчого змісту.

4 номінація
За видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо.

Вінницька обласна організація
Гальчак Сергій Дмитрович –завідувач кафедри журналістики Вінницького державного університету ім. М. М. Коцюбинського, доктор історичних наук, доцент, Заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України, голова правління Вінницької ОО.

Черкаська обласна організація
Авторський колектив книги «Шевченків край. Історико-етнографічне дослідження»:
Конончук Тетяна Іванівна – професор  Академії адвокатури України, головний редактор видавництва «Твій інтер», член редколегії наукового збірника «Вісник Академії адвокатури», член Національних спілок журналістів, письменників, краєзнавців України.
Автор понад 100 наукових публікацій.
Нагороджена орденом « За заслуги »Ш ступеня.
Кузьминець Олександр Васильович – професор, Відмінник народної освіти України, академік Української академії історичних наук.
Автор та співавтор понад 150 наукових, навчальних і науково-публіцистичних праць. Член редакційних колегій наукових фахових видань.
Щербатюк Володимир Михайлович – Доцент, доктор історичних наук, професор кафедри історії держави і права Київського національного університету внутрішніх справ.
Голова Лисянської районної організації НСКУ, лауреат Черкаської обласної краєзнавчої премії ім. М.Максимовича,
Громадський редактор науково-публіцистичного краєзнавчого видання «Добридень», автор понад 150 наукових, навчальних і науково-публіцистичних праць.

 

Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується з 2013 року щорічно окремим краєзнавцям за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у чотирьох номінаціях.
Особам, які відзначені премією, присвоюється звання «Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька» з врученням Диплома, почесного знака і грошової премії у розмірі 500 грн. за кожну номінацію. Минулого року, під час першого вручення, лауреати премії майже всі грошові винагороди передали дочці академіка Ларисі Петрівні Тронько на потреби благодійної Фундації Петра Тронька.
Цього року, у тяжкий для країни час Президія правління НСКУ ухвалила рішення переказати кошти, передбачені на грошові винагороди лауреатам Премії Петра Тронька, на підтримку сил АТО. Таким чином була продовжена започаткована минулого року благодійна традиція.

Hаціональна спілка краєзнавців України,Полтавська обласна організація

Виховання патріотизму починається з любові та вивчення рідного краю

Залишити коментар

Виховання патріотизму почи...7 липня 2014 р. в конференц-залі Полтавського університету економіки і торгівлі відбулося засідання Президії правління НСКУ та голів правлінь регіональних організацій.

У ході засідання було заслухано інформацію про діяльність Спілки за перше півріччя 2014 р., яку виголосив Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О.П. Реєнт. Зокрема, повідомлено про засідання авторського колективу підручника для студентів вищих навчальних закладів «Основи краєзнавства», на якому обговорювалися остаточні варіанти авторських рукописів. НСКУ продовжує один із напрямів своєї діяльності – науково-краєзнавчі експедиції. 22–23 квітня відбулася науково-краєзнавча експедиція «Музейне краєзнавство Житомирщини: суспільно-інтеграційні тенденції та комунікаційні інновації». Експедиція відвідала провідні музейні заклади в Житомирі, Бердичеві, Попільнянському і Коростишівському районах, зустрілася з науковим і краєзнавчим активом. 27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського. Вийшли друком видання НСКУ:

? Україна Тараса Шевченка: іст.-краєзнав. нариси / упоряд.: Р.В.Маньковська, В.М.Мельниченко; голов. ред. О.П.Реєнт. – Харків: Фоліо, 2014. – 575 с.: іл.;

? Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. Документи та матеріали / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О.П.Реєнта; упоряд.: Є.В.Букет, С.Д.Гальчак, В.І.Дмитрук, Р.В.Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2014. – 340 c.: 8 с., іл.;

? Материк Краєзнавства: Збірник присвячений лауреатам Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України. – Донецьк: ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство «Промінь», 2013. – 134., іл.;

? побачив світ перший номер журналу «Краєзнавство» 2014 року;

? Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України / Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, що відбулася 20 листопада 2013 року у рамках Других краєзнавчих читань пам’яті П.Тронька.

Спілка спільно з ГО «Вікімедіа Україна» видала фотоальбом «Вікі любить пам’ятки ? 2013» ? альбом найкращих фотографій конкурсу «Вікі любить пам’ятки ? 2013» в Україні.

На засіданні також було визначено лауреатів Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2014 р., прийнято рішення про проведення Урочистого вручення Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2014 р. 15 липня 2014 р., а грошовий фонд Премії перерахувати на підтримку Збройних Сил України.

Разом із тим, заслухано інформацію члена Президії правління, голову правління Черкаської ОО НСКУ В.М.Мельниченка про підготовку ХІІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Краєзнавча Шевченкіана України», присвяченої 200-річчю від дня народження Т.Г.Шевченка, в жовтні 2014 р. у Шевченківському національному заповіднику в Каневі.

Також із доповіддю «Краєзнавство Полтавщини: завдання на перспективу» виступив голова правління Полтавської ОО НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі О.О.Нестуля, про полтавські краєзнавчі видання розповів керівник Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської облдержадміністрації О.А. Білоусько.

Заслухано доповідь заступника голови Спілки Р.В. Маньковської про концепцію та структуру «Літопису Національної спілки краєзнавців України (2008?2014)». Прийнято рішення підготувати і подати тексти розділів «Літопису» головам правлінь регіональних організацій до 1 листопада 2014 р. на затвердження Президією правління НСКУ.

Президія правління НСКУ затвердила план заходів НСКУ на 2015 р. Також головам правлінь регіональних організацій НСКУ до 1 жовтня 2014 року необхідно підготувати на розгляд Президії правління НСКУ пропозиції заходів щодо відзначення 2015 року 90-річчя НСКУ та 100-річчя від дня народження П.Т.Тронька із зазначенням місця проведення, орієнтовні дати та відповідальних організаторів і виконавців.

Щодо інших питань порядку денного доповів відповідальний секретар НСКУ В.І. Дмитрук. Зокрема, затверджено обов’язковий перелік бібліотек і установ, за яким розповсюджуватиметься журнал «Краєзнавство» та інші видання НСКУ. Відповідальність за розповсюдження видань покладено на голів правлінь регіональних організацій НСКУ та членів редколегії журналу «Краєзнавство» у відповідності до затвердженого переліку.

На завершення за поданнями обласних організацій було прийнято рішення про прийом нових членів Спілки та відзначення активістів краєзнавчого руху.

Після засідання учасникам заходу було запропоновано екскурсію університетом із відвідуванням музею та оглядову екскурсію по історичних пам’ятках м. Полтави.

8 червня в ОКІА «Новини Полтавщини» відбулася прес-конференція голови НСКУ О.П. Реєнта та голови правління Полтавської обласної організації НСКУ О.О. Нестулі про результати засідання Президії правління НСКУ та голів правлінь регіональних організацій, розвиток краєзнавчого руху в Україні та на Полтавщині.

У Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського відбулася презентація журналу «Краєзнавство», видань НСКУ та полтавських краєзнавчих видань.

 

Володимир Дмитрук, відповідальний секретар НСКУ

Презентація краєзнавчих виданьКраєзнавці біля пам’ятника Т.Г. Шевченку в ПолтавіПід час прес-конференції

Закарпатська обласна організація

На честь 100 – річчя від дня народження Михайла Івановича Томчанія

Залишити коментар

На честь 100 – річчя від дня ?...

14 липня у дворику «Гортензія» центральної Мукачівської міської книгозбірні розпочали тиждень популяризації творів відомого письменника та документів про нього.
На урочистості завітали відомі гості з Ужгорода – голова Закарпатської обласної організації Національної спілки письменників України, член ЗОО НСКУ Василь Густі, заступник начальника управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Василь Марюхнич, голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Делеган, письменник, лауреат Національної премії імені Т. Г. Шевченка, член НСПУ і АУП Мирослав Дочинець доктор історичних наук, письменник і журналіст, прес-секретар ЗОО НСКУ Сергій Федака, поетеса, бібліограф Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка Надія Панчук, дочка М. Томчанія Габрієла із сімєю, син Михайло та інші.
Представники творчих організацій у своїх виступах відзначали легку вдачу, добропорядність і щиру людяність Михайла Івановича. Василь Густі наголосив на чоловічій вірності – дружина М. Томчанія Ізабелла до останнього його подиху була натхненням і вірною музою. А для В. Густі письменник був живим класиком і взірцем для наслідування.
Про таємниці популярності письменника –правдивість, народність, розкриття животворного значення землі для закарпатського селянина у своїх творах – промовляли М. Дочинець і М. Делеган. В «Жменяках» ми бачимо своїх предків – дідів, батьків, які кров?ю і потом у далекому зарубіжжі заробляли кошти для придбання шматка землі-годувальниці, а часом і помирали на землі, за землю… Нині, на жаль, також появилися випадки сімейних негараздів через межі та клаптики землі.
По родинному тепло сприйняли учасники зібрання виступи дочки Михайла Івановича Точанія Габріели Щоки, її чоловіка Василя, родину онуки письменника Катерини, які приїхали на свято з Угорщини.
Зворушливо і щиро пролунала розповідь про батька дочки письменника Габріели.
Христо Роглєв, колишній голова Товариства закарпатців у Києві, автор багатьох книг про видатних закарпатців розповів про неминаючу любов нині столичних закарпатців до рідного слова, крайової літератури, зокрема, до творів Михайла Івановича Томчанія.
Василь Марюхнич і Сергій Федака розповіли про значення творчості письменника для нинішніх і прийдешніх поколінь.
На фоні буйно уквітчаного дворика окрасою свята стали виступи Вероніки Тищук, акторки Закарпатського обласного російського драматичного театру (Мукачево) та її вихованців – учнів дитячої театральної студії «Росинка» Антоніо дель Росаріо і Ніколетти Мочані. Юні таланти прочитали уривки з творів М. І. Томчанія.
Тиждень, присвячений 100 – літньому ювілею М. І. Томчанія, охопив усю область. Зокрема, 15 липня в читальній залі Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка проведено круглий стіл під назвою «Літописець народної долі». Наступного дня відбулася панахида на могилі подружжя Томчаніїв. Того ж дня, 16 липня, дочка письменника Габріела влаштувала в будинку, де жив і творив її батько, урочистий прийом для творчої інтелігенції області.
На урочистих заходах з нагоди 100 – річчя з дня народження Михайла Івановича Томчанія були присутні учні, студенти і викладачі навчальних закладів області.
В числі організаторів вшанування пам?яті М. І. Томчанія була і Закарпатська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.
Закарпатці читають, знають і шанують творчість свого талановитого земляка, яка служить для них життєдайним джерелом.

Голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Київська обласна організація

Творча зустріч в «Уваровському домі»

Залишити коментар

Творча зустріч в «Уваровсь?...

12 липня в музеї історії та культури «Уваровський дім» селища Ворзель, що на Київщині, відбувся цікавий і пізнавальний для усіх любителів старовини захід: зустріч з відомим істориком, дослідником київської минувшини Михайлом Кальницьким. Михайло Борисович є автором понад 2000 журнальних та газетних матеріалів з історії місцевостей, вулиць та споруд Києва, його архітектури та видатних особистостей тощо. Він є також членом редколегії та автором значної кількості статей тому «Київ» “Зводу пам’яток історії та культури України”, автор понад 20-ти книг з історії столиці.
Під час лекції на тему «Дачне життя у Ворзелі на початку ХХ ст.», яка тривала майже півтори години, М. Кальницький розповів про життя у Києві наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., про передумови виникнення дачного життя киян, про перші дачні місцевості поблизу Києва. Особливо зацікавила присутніх книжка «Дачникъ. Дачныя местности вблизи Кіева», видана видавництвом Ф. Л. Іссерліса у 1909 році, оригінал якої відомий історик продемонстрував на лекції. Це видання є справжнім раритетом і збереглося тільки у кількох київських колекціонерів.
У другій частині лекції М. Кальницький розповів про декого з перших мешканців дачного поселення Ворзель і передав у фонд музею статті про них та фото: купця 1-ї гільдії Карла Яковича Септера – власника 40 дачних ділянок в урочищі Ворзель та першого власника будівлі нинішнього “Уваровського дому”; засновника першої київської приватної чоловічої гімназії Готліба Андрійовича Валькера; відомого київського аптекаря та власника миловаренного заводу, магістра фармації А. В. Зейделя (його колишня дача збереглася і знаходиться на території санаторію «Прапор»). Розповів він також і про перебування у Ворзелі видатного письменника Ісаака Бабеля та запропонував провести восени виставку, присвячену його життю та творчості.

Олександр Соколенко,
зберігач фондів – керівник музею, член НСКУ

Hаціональна спілка краєзнавців України,Полтавська обласна організація

Голова НСКУ у Полтаві розповів про краєзнавство, національну ідею та сьогодення (ВІДЕО)

Залишити коментар

Голова НСКУ у Полтаві розпо...

Голова Національної спілки краєзнавців, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України ХІХ – початку ХХ ст.. Інституту історії НАН України Олександр Реєнт під час сьогоднішньої прес-конференції в ОКІА «Новини Полтавщини» розповів про роботи місцевих та українських краєзнавців, загальнонаціональну ідею та висловив думку стосовно останніх подій в Україні.

«Два дні – учора та сьогодні у Полтаві проходе виїзне засідання Національної спілки краєзнавців. Мені дуже приємно, що це уже стало доброю традицією, яку започаткував доктор історичних наук Петро Тимофійович Тронько. Ми ставимо перед собою завдання побачити роботу краєзнавчої обласної організації», – сказав науковець.

Детальніше дивіться у ВІДЕО:

https://www.youtube.com/watch?v=xTvQOmPn-qc

https://www.youtube.com/watch?v=kkqX6xOqHc0

https://www.youtube.com/watch?v=2_MmiwMeKwQ

https://www.youtube.com/watch?v=fX8PEPRAMvE

Джерело: “Новини Полтавщини”

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Закарпатська обласна організація

Презентація «Історії України» С. Д. Федаки

Залишити коментар

Презентація «Історії Украї...

26 червня, у четвер, в Ужгородському прес-клубі відбулася презентація підручника для вищих навчальних закладів «Історія України» члена ЗОО НСКУ, професора Ужгородського національного університету С. Федаки.
Це перший підручник з історії України, написаний закарпатським науковцем, що є важливою науковою подією. Ідею щодо написання підручника висунула Г. Малик, директор Закарпатської філії видавництва «Знання». 800- сторінкове видання вийшло у світ тиражем всього 300 примірників. Тираж обіцяють доповнити.
Нині видано близько 100 підручників з історії України. Але підручник С. Федаки спеціалізований – для студентів – істориків. В його основі – курс лекцій викладача УжНУ.
Г. Малик сказала, що мріяла про цю книгу майже 9 років.
У презентації взяв участь і виступив голова краєзнавчої організації області М. В. Делеган, який високо оцінив творчий доробок колеги.
Організатором презентації виступила ЗОО НСКУ.