50 літ тому, 1962 року, ЦК КПУ ухвалив постанову № 16/18-3 “Про видання “Історії міст і сіл Української РСР”, з якої офіційно почалося написання 26-томної серії книг “Історія міст і сіл Української РСР”. Робота над текстами нарисів і довідок для видання виконувалася на громадських засадах, за приблизними підрахунками до написання матеріалів були причетні близько 100 тисяч авторів. Тож і не дивно, що й досі “Історія міст і сіл Української РСР” не має аналогів у світі ні за обсягом, ні за охопленням території дослідження, ні за багатьма іншими показниками. 26-томне видання вважають найбільшим здобутком українського краєзнавства 1960—1980-х років, а роботу над ним — відродженням потужного громадського руху дослідників рідного краю, який за часів української незалежності невпинно зростає. Створення цього унікального видання було великою справою життя Петра Тронька – Героя України, академіка НАН України, ініціатора відродження та багаторічного керівника Національної спілки краєзнавців України. 12 липня Петру Тимофійовичу виповнилося б 97…

Про те, чи актуальна сьогодні «Історія міст і сіл України», як просувається робота по перевиданню енциклопедії, озвучена в Державній програмі розвитку краєзнавства та про досягнення Української Вікіпедії в царині історії міст і сіл мова йшла на прес-конференції, яка відбулася 12 липня 2012 року.

Участь у ній узяли:

Руслана Маньковська – заступник голови НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент;

Валентина Бездрабко – директор Інституту державного управління і права КНУКіМ, доктор історичних наук, професор;

Євген Букет – голова правління ГО «Вікімедіа Україна»;

Юрій Пероганич – член правління — виконавчий директор ГО «Вікімедіа Україна».

Відгуки у ЗМІ:

«Історія міст і сіл Української РСР» стане доступною в інтернеті

26-томній «Історії міст і сіл Української РСР» — 50-років

50-річчя 26-томної “Історії міст і сіл Української РСР”

Перевидана «Історія міст і сіл Української РСР» стане доступною в інтернеті

Видана «Історія міст і сіл Української РСР» стане доступною в інтернеті

Київська обласна організація

Шляхи і перспективи розвитку народовладдя в Україні

Червень 28, 2012 Залишити коментар

28 червня 2012 року, об 11.00 у Ворзельському ЦК «Уваровський дім» відбувся круглий стіл на тему: «Конституція України – шляхи і перспективи розвитку народовладдя в Україні», приурочений до державного свята – Дня Конституції України. Організаторами заходу виступили музей історії та культури «Уваровський дім», міський осередок Національної спілки краєзнавців України та Ворзельська селищна рада.

Традиційно захід відкрила художній керівник ЦК «Уваровський дім» Каленчук І.О., після чого з привітальним словом до присутніх звернувся Ворзельський селищний голова Венгрик О.П., який наголосив на важливості прийняття Конституції України та побажав учасникам круглого столу плідної роботи. Користуючись нагодою, Венгрик О.П. урочисто вручив подяку від селищної ради за підтримку і розвиток національної культури, збереження духовних цінностей та історичної спадщини, активну громадянську позицію та систематичну допомогу у справі патріотичного виховання молоді активному організатору цього заходу та багатьох попередніх, члену Національної спілки краєзнавців України Мельничуку Ю.Л.

На гарній урочистій ноті перед учасниками круглого столу виступив Ворзельський фольклорний ансамбль «Перевесло» з вінком українських народних пісень.

Першим з доповіддю про витоки народовладдя в Ірпінському регіоні виступив зберігач фондів-керівник Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім», член Національної спілки краєзнавців України Соколенко О.Г. Після цього перед присутніми з доповідями та повідомленнями виступили: Мельничук Ю. Л., член обласної козацької ради при Київській облдержадміністрації, член Національної спілки краєзнавців України; Федоренко О. А., співробітник Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді; Дубинчак Т. С., голова благодійного фонду багатодітних сімей та сиріт; Мельничук С. М., вчитель початкової ланки вищої категорії Михайлівсько-Рубежівської ЗОШ; Сморчков С. О., вчитель образотворчого мистецтва вищої категорії Ірпінської СЗОШ ім. А. С. Макаренка; Заруба М. Х., голова ради ветеранів смт. Ворзель; Лямічев В. В., поет, воїн-інтернаціоналіст; Панасюк В., отаман Білогородської козацької сотні, член обласної козацької ради при Київській облдержадміністрації; Єрмашов Т., заступник головного редактора молодіжного політологічного альманаху «Молода нація»; Степанушко Л., головний редактор газети «Західне передмістя Києва»; Пікуль Є. М., фотокореспондент газети «Новий день»; Снєгірьов П. Г., громадський діяч, син репресованого письменника Гелія Снєгірьова; Якуніна П. Л., голова Київської обласної організації інвалідів війни та Збройних сил; Шевчук П. В., отаман козацького осередку «Ірпінська Січ».

Дуже змістовним та щемливим став виступ Снєгірьов П. Г. Він поділився спогадами про свого батька, продемонстрував присутнім рукопис роману «Донос» та зачитав листа, якого Гелій Снєгірьов надіслав тодішньому главі СРСР Брежнєву. Саме через цей роман та лист, які відкрито критикували радянський лад, Гелій Снєгірьов був репресований, важко захворів у застінках КДБ та невдовзі помер. Наприкінці виступу Снєгірьов П. Г. передав в дар музею дві книжки Г. Снєгірьова та оригінал листа до нього відомого правозахисника-дисидента В. Некрасова.

Присутні брали активну участь у ході круглого столу, ставили перед виступаючими актуальні запитання. Обговорення та обмін думками продовжувалися ще довго після закінчення круглого столу, наочно показавши, що подібні заходи важливі, мають підтримку і викликають живий інтерес у населення.

Упродовж круглого столу працювала традиційна виставка книжок, підготовлена працівниками Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика, очолюваної Євтищенко Н.І., видань музею історії та культури «Уваровський дім» та книжок з фондів його бібліотеки.

Соколенко О.Г.,

зберігач фондів музею історії та культури «Уваровський дім»

Фото: Пікуль Є.М.

Київська міська організація

Укладено угоду про співробітництво

Червень 26, 2012 Залишити коментар

Розвиваючи традиції співробітництва між Національною спілкою краєзнавців України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка з метою дальшого поліпшення підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі історії та краєзнавства, зміцнення зв’язків працівників державних закладів туристсько-краєзнавчого напряму з професорсько-викладацьким складом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 14 червня 2012 р. було укладено “Угоду про співробітництво між Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України і кафедрою етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.

Київська міська організація НСКУ зобов’язалася: взяти участь у розробці та реалізації програми виробничої історико-краєзнавчої практики для студентів 4 курсу ОКР “бакалавр” історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; визначити бази практики – державні заклади туристсько-краєзнавчого напряму, позашкільної роботи з учнівською молоддю у місті Києві, в яких діють первинні осередки Національної спілки краєзнавців України; cприяти укладанню договорів між ними і Київським національним університетом імені Тараса Шевченка; надавати допомогу у керівництві студентами-практикантами в ході проходження практики, забезпечити організацію та проведення ознайомлювальних екскурсій для студентів-практикантів на базі туристсько-краєзнавчих закладів, розташованих у місті Києві та ін.

Кафедрою етнології та краєзнавства взяті, зокрема, такі зобов’язання: при призначенні керівників історико-краєзнавчої практики від кафедри і факультету надавати пріоритет викладачам – членам Національної спілки краєзнавців України; розвивати і удосконалювати систему підготовки кадрів для галузі краєзнавства (закладів туристсько-краєзнавчого напряму, позашкільної освіти тощо), ширше впроваджувати в лекційні курси, семінарські заняття, виробничу практику новітні теоретичні та методичні розробки, виконані під егідою Національної спілки краєзнавців України; наблизити тематику курсових, дипломних і магістерських робіт студентів, кандидатських і докторських дисертацій викладачів та пошукувачів кафедри до вирішення актуальних проблем історії, теорії, методики і практики краєзнавства, брати участь у наукових, культурно-просвітніх заходах, які проводяться Національною спілкою краєзнавців України та її Київською міською організацією, залучати викладачів та студентів до їх проведення, сприяти наданню на безоплатній основі відповідних приміщень у стінах університету для краєзнавчих заходів, які проводяться за участю викладачів та студентів університету.

Сторони зобов’язалися також забезпечувати спільні заходи щодо: підготовки навчальних посібників, методичних розробок для студентів з дисциплін етнокраєзнавчого циклу; проводити спільні наукові та науково-практичні конференції і семінари з проблем краєзнавства тощо.

Керівництво Київської міської організації НСКУ впевнене, що реалізація укладеної угоди та проведення історико-краєзнавчої практики в закладах туристсько-краєзнавчого напряму будуть сприяти більш активному залученню студентської молоді до історико-краєзнавчих досліджень, підвищенню інтересу до історії та історико-культурної спадщини столиці, вихованню свідомих громадян нашої країни.

Олександр Гончаров

Одеська обласна організація

Історія малих міст України: місто Кодима Одеської області

Червень 21, 2012 Залишити коментар

6 червня 2012 р. в читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» в форматі бібліотечного клубу «Національні святині» відбулося двадцять перше засідання, присвячене місту Кодимі Одеської області.

Співорганізаторами заходу стали Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Одеська обласна державна адміністрація, Кодимська районна державна адміністрація, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.

Відкрила засідання клубу т. в. о. директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Ольга Пацеля. Вона представила делегацію з міста Кодими та побажала учасникам і гостям плідної роботи.

Лейтмотивом заходу стали слова Наталії Палашевської, члена Національної спілки письменників України, голови Кодимського районного літературного об”єднання, що присвячені Кодимі:

«Вітри Поділля й степу овівають

Просвітлені обличчя кодимчан.

Міста, можливо, кращі десь бувають,

Та ти для нас єдина, як життя».

Про чарівний куточок України на півночі Одеської області – Кодимщину, його унікальний культурний і духовний потенціал розповіла присутнім начальник відділу культури і туризму Кодимської райдержадміністрації Людмила Басько. Вона також повідала про роботу, яку проводить відділ зі збереження народних українських ремесел, популяризації декоративно-вжиткового мистецтва, адже основною національною групою в місті є українці – 94,8 %, ознайомила присутніх з архітектурними пам”ятками краю, історією зведення храмів.

Про найдавнішу історію й археологію Кодимщини з доповіддю виступила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Наталія Бурдо. Вона зазначила, що завдяки дослідженням, які проводяться протягом останніх 60 років переважно співробітниками Одеського археологічного музею, отримано цінні відомості з історії краю. На території Кодимського району знайдено 80 археологічних пам”яток різних епох, зокрема 10 з них – на околицях Кодими. Хронологічний діапазон знахідок – від найдавніших часів до раннього середньовіччя. Вона розповіла про найцікавіші археологічні знахідки.

Почесний житель міста, академік, історик, письменник Богдан Сушинський закоханий у місто, вивчає його історію і своєю творчістю вписую свою сторінку в літопис краю. Він є автором багатьох книжок і публікацій в періодиці, активним учасником відродження українського козацтва. У своєму виступі академік зробив огляд історії Кодимського краю, звідки, на його думку, виникла козаччина. На підставі історичних документів він довів, що зародження козацтва відбувалося саме на території між річками Кодимкою, Сапранкою, Південним Бугом (перша історична згадка про козацтво знайдена в польській хроніці Мартіна Бельського: у ній згадується, що в авангарді війська сина польського короля Казиміра IV Яна Альбрехта, який ішов походом проти татар через подільські степи у 1489 р., був загін тамтешніх козаків). Інші історичні документи також підтверджують, що козацтво зароджувалось у цьому регіоні. Сушинський запропонував створити меморіальний комплекс засновникам козацтва, окрім Черкащини, на Кодимі.

Декан історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова В”ячеслав Кушнір присвятив свою доповідь особливостям орнаментики ткацьких виробів Кодимщини, яка, починаючи з другої половини XIX ст. й до початку XX ст., була потужним центром вироблення ткацької продукції. Завдяки своєму географічному розташуванню Кодима не була відірвана від України. Саме тому тут збереглися зразки давніх українських вишивок XIV ст. Цей край був не лише центом збереження традицій орнаментики і техніки ткацтва та вишивки, але й центром, звідки вийшли переселенці, які зберегли і під впливом сусідніх народів трансформували на півдні Одеської області кодимську техніку вишивання, що пізніше проявилася в нових якостях.

Ще один представник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова – доцент кафедри археології та етнології України Наталія Петрова – відкрила секрет особливості традиційного весільного обряду українців Кодимщини, який розвивався у специфічних умовах і дещо відрізняється від інших регіонів не лише України, але й Одещини. Науковець висвітлила питання, що стосуються весільного одягу, окремих елементів весільних ритуалів, компонентів весільної обрядовості 20-80-х років ХХ ст., а також зазначила на необхідності продовження досліджень впливу російської, болгарської, гагаузької, молдавської та інших культур на традиційну культуру українців Кодимщини в цілому і на весільну обрядовість зокрема.

У розвитку культури міста значну роль відіграє Кодимський районний історико-краєзнавчий музей. Він знаходиться в колишньому маєтку Розенфельда – пам”ятці архітектури та містобудування місцевого значення. Будівля двоповерхова, прикрашена цегляними стилізованими лиштвами, різними дерев”яними декоративними елементами, орнаментами із цегли у вигляді стилізованої хвилі. Виконана у так званому цегляному стилі, який був розповсюджений на території Російської імперії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Посаду директора музею обіймає Зінаїда Севастьянова. З її слів присутні дізналися

про велику просвітницьку роботу закладу, якому виповнилося лише п”ять років. За короткий період свого існування музей відвідало більше 20 тис. чоловік, проведено близько тисячі екскурсій і понад 200 заходів. Кодимчани пам”ятають зустрічі з актором театру і кіно Василем Лановим, українською співачкою Ніною Матвієнко, письменником Богданом Сушинським, художником Василем Шпаком та іншими відомими й цікавими людьми.

Співробітники музею ведуть активну пошуково-дослідницьку роботу з історії краю, створення нових експозицій. Проте вони потребують допомоги науковців у пошуку достовірних даних та архівних документів про маєток Розенфельда, його архітектора й власників, а також матеріальної допомоги на реставрацію фасаду будівлі.

Книжкову виставку «Місто Кодима Одеської області у виданнях фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного» презентував Дмитро Мироненко, бібліограф І категорії, в. о. завідувача відділу ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Присутні на засіданні клубу – архітектори, історики, мистецтвознавці, науковці, викладачі профільних вищих навчальних закладів, краєзнавці, музейні та бібліотечні працівники – із цікавістю переглянули матеріали виставки та ознайомилися з виданнями, подарованими кодимчанами бібліотеці.

Кіровоградська обласна організація

Науково-краєзнавча експедиція Національної спілки краєзнавців України «Сторінки історії Кіровоградщини: від минулого до сьогодення»

Червень 6, 2012 Залишити коментар

6-7 червня 2012 р. Національна спілка краєзнавців України, продовжуючи традицію щорічних науково-краєзнавчих експедицій, спільно з Кіровоградською обласною організацією НСКУ, яку очолює відомий дослідник краю, заступник начальника Управління культури Кіровоградської ОДА О.О. Бабенко, здійснила наукову розвідку на Кіровоградщину. Метою подорожі було ознайомлення з історико-культурною спадщиною краю, з’ясування стану збереження пам’яток, зустрічі з науковцями, музейниками, краєзнавцями щодо розвитку краєзнавчого руху на Кіровоградщині.

До складу делегації Спілки входили Р.В.Маньковська – заступник голови НСКУ, с.н.с. Інституту історії України НАН України, О.П.Гончаров – голова Київської міської організації НСКУ, доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Г.П.Савченко – голова Київської обласної організації НСКУ, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, А.В. Блануца – член НСКУ, с.н.с. Інституту історії України НАН України, Л.В. Ясновська – відповідальний секретар Чернігівської обласної організації НСКУ, доцент Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Програма експедиції включала участь представників Спілки в Міжнародній науковій конференції «Синьоводська битва 1362 р. в контексті середньовічної історії Східної Європи», відвідання Археологічного музею Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, Державного заповідника-музея І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) – «Хутір Надія», ознайомлення з видатною пам’яткою ХУІІІ ст. – фортецею Святої Єлизавети, огляд археологічних розкопів в с. Торговиця Новоархангельського району, зустріч з краєзнавчим активом Кіровоградського обласного краєзнавчого музею та м. Новоархангельська в краєзнавчому музеї міста.

На Міжнародній науковій конференції, що була приурочена 650-річчю битви на Синіх Водах і у відповідності до доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. відзначалась на державному рівні, Р.В.Маньковська зачитала вітання голови НСКУ до учасників зібрання, в якому підкреслювалось значення спільних досліджень вчених і краєзнавців у пошуках відповідей на дискусійні питання історії. З доповідями про проблеми середньовічної доби виступили учасники делегації А.В.Блануца та Л.В. Ясновська. Проректор з науково-педегогічної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка І.А.Козир представила краєзнавцям Археологічний музей університету, де зберігаються знахідки багаторічних археологічних експедицій викладачів та студентів закладу. Музейні колекції свідчать про створену потужну археологічну школу на Кіровоградщині, центром якої виступає університет.

Учасники експедиції відвідали відомий культурно-мистецький осередок області «Хутір Надія». Колектив заповідника опікується збереженням пам’яті про родину Тобілевичів, розбудовуючи експозицію музею, що розмістився в хаті 1871 р., а також паркову зону в 9 га зі ставом, але подальший розвиток заповідника потребує фінансових вкладень. Нагальною проблемою закладу є зміцнення науково-методичної роботи, збільшення штату наукових працівників, проведення реекспозиції музею із використанням сучасних підходів у музейництві, реставрація кімнат матеріалами, що відповідали б епосі ХІХ – поч. ХХ ст.

Краєзнавці ознайомились із самобутнім музейним закладом, який присвячений історії хореографічного мистецтва Кіровоградщини. Таке мистецьке поєднання на «Хуторі Надія» з 1990 р. стало початком з 1990 р. щорічного всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».

За програмою експедиції делегація побувала на території пам’ятки історії, культури, архітектури і фортифікаційного мистецтва 1754 р. – фортеці Святої Єлизавети, оглянули її бастіони і равеліни. О.О.Бабенко підкреслив, що зберегли пам’ятку завдяки зусиллям П.Т.Тронька, який в 1980-х рр. зініціював створення на території фортеці Військово-меморіального комплексу в пам’ять загиблим у війнах. Унікальність фортеці в збереженні земляного валу у формі замкнутого багатокутника, проте післявоєнні зелені насадження перешкоджають огляду пам’ятки.

В Новоархангельську учасники експедиції зустрілись з краєзнавцями області, обговорили питання охорони культурної спадщини, концептуальні засади реекспозиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, перспективи туристичних рекреаційних зон області, оглянули місцевий краєзнавчий музей, створений в 2005 р. колишнім вчителем математики Ю.Б.Садовенком. Серед музейних експонатів предмети Трипільської культури, обрядово-сакральні матеріали та залишки металургійного виробництва скіфської доби, знахідки Черняхівської культури, наконечники та фрагменти шаблі з с. Торговиці, етнографічна колекція тощо. В музейній експозиції дотримані всі основні вимоги до експонування пам’яток історії та культури.

Учасники експедиції здійснили виїзд в с. Торговиця на археологічні розкопи біля р. Синюхи. Розповідь керівника археологічної експедиції І.А. Козир та коментарі фахівців, зокрема члена-кореспондента НАН України О.П.Моці, висвітлили історію археологічних досліджень місцевості, на підставі яких реконструюються історичні події ХІУ ст. Унікальні археологічні знахідки збагатили джерельну базу дослідження дискусійних питань в історії України.

Кіровоградщина є важливою складовою краєзнавчого руху України. Природа та історія визначають особливості розвитку краєзнавства краю, багата історико-культурна спадщина Кіровоградщини потребує широкої популяризації, необхідно залучати молодь до вивчення історії краю, краєзнавчих досліджень.

Вл. інф.

Кіровоградська обласна організація

Науковці досліджують визволення України від Золотої орди

Червень 6, 2012 Залишити коментар

6 червня в КДПУ ім. Винниченка розпочала роботу Міжнародна наукова конференція на тему «Синьоводська битва 1362-го року в контексті середньовічної історії Східної Європи».

Про це повідомили в управлінні у справах преси та інформації Кіровоградської ОДА.

Участь у конференції беруть відомі історики з України, Литви, Росії та Білорусі.

За твердженням науковців, битва відбулася у 1362-му році на річці Синюха поблизу селища Торговиця Новоархангельського району на території сучасної Кіровоградщини. Перемога об’єднаного українсько-литовського війська під проводом литовського князя Ольгерда над військами трьох татарських ханів вважається однією з найвизначніших подій в середньовічній історії Східної Європи. Подія ознаменувала початок звільнення українських земель від 122-річного панування Золотої Орди.

«У нас в області протягом останніх років чимало зроблено саме в аспекті вивчення історії рідного краю, популяризації, особливо серед молоді, історичних імен, постатей, подій. Викладачі-історики, науковці педуніверситету, відгукнулися на нашу ідею – створити посібник для старшокласників «Історія рідного краю», який має побачити світ вже у новому навчальному році. Сподіваюся, що події сивої давнини, зокрема, Синьоводської битви, знайдуть своє місце на сторінках цього посібника», – відкриваючи конференцію, наголосив голова Кіровоградської ОДА Сергій Ларін.

7 червня в програмі конференції – ознайомлення учасників з ходом археологічних досліджень у Торговиці.

Джерело: УНІАН

Hаціональна спілка краєзнавців України

Візит до Москви

Червень 1, 2012 Залишити коментар

Національна спілка краєзнавців України в рамках міжнародного співробітництва підтримує дружні стосунки з краєзнавцями, дослідниками локальної історії, вченими з Польщі, Чехії, Росії, Білорусі, Казахстану та ін.

1-2 червня 2012 р. на запрошення Спілки краєзнавців Росії відбувся візит заступника голови НСКУ Р.В. Маньковської до Москви, яка взяла участь у Шостих всеросійських краєзнавчих читаннях, присвячених 90-річчю Центрального бюро краєзнавства, 90-річчю почесного голови Спілки краєзнавців Росії, академіка Російської академії освіти С.О.Шмідта, 200-річчю Вітчизняної війни 1812 р.

На пленарному засіданні, яке проходило в приміщенні Російського державного гуманітарного університету виступили доктор історичних наук С.В. Журавльов – заступник директора Інституту російської історії РАН, який підкреслив роль краєзнавства у дослідженні історії Росії, академік С.О. Шмідт, який розкрив зміст краєзнавства як наукової галузі, означив особливості наукової методології та перспективи подальшого розвитку краєзнавства як науки, професор В.Ф. Козлов – голова Спілки краєзнавців Росії зупинився на історичних етапах розвитку краєзнавства в Росії, провів сучасні паралелі в досягненнях та проблемах краєзнавчого руху в Росії.

З доповіддю «Науково-просвітницька робота як важливий напрям в діяльності Національної спілки краєзнавців України» перед учасниками зібрання виступила Р.В. Маньковська, наголосивши, що в сучасних умовах НСКУ як творча професійна організація виконує роль наукового центру з краєзнавчих досліджень. В Україні напрацьований багатий досвід і склались об’єктивні умови, що характеризуються закономірними процесами розвитку краєзнавства як науки, для створення наукової інституції з дослідження проблем краєзнавства.

В роботі наукових читань взяли участь біля 200 учасників з різних куточків Росії, а також з України, Білорусі, Казахстану, Франції. Переважну більшість склали вчені, історики, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв, архівів, бібліотек, туристичної галузі. В приміщенні Історико-архівного інституту пройшли засідання 13 секцій з питань історії російського краєзнавства, внеску видатних краєзнавців у дослідження вітчизняної історії та культури, стану громадських форм краєзнавства та напрямів розвитку шкільного краєзнавства, краєзнавчої діяльності музеїв, бібліотек та освітніх закладів тощо.

На наступний день продовження наукових обговорень проходило в м. Можайську Московської області, де відбулось засідання круглого столу «Проблеми вивчення та збереження історико-культурного надбання в діяльності краєзнавчих об’єднань Росії. Досвід можайських краєзнавців із збереження військово-історичних пам’яток Вітчизняної війни 1812 р.». У виступах голови Можайського об’єднання краєзнавців М.М.Дехканова, музейника В.В. Павленко, пам’яткоохоронця Л.П. Волкової, доцента О.М. Пашкова та ін. піднімались проблеми історії формування пам’яток в Можайську та висловлювались пропозиції щодо їх збереження.

Після закриття Шостих веросійських краєзнавчих читань учасники ознайомились з пам’ятками Можайська, відвідали Можайський кремль, Ферапонтов монастир, поле Бородинської битви та Бородинський монастир.

Краєзнавчий форум в Росії зібрав представницький загал дослідників локальної історії, рідного краю, краєзнавців, батьківщинознавців, яскраво засвідчив значний інтерес суспільства до історії малої батьківщини, мікроісторії. Подальші наукові контакти та співпраця краєзнавців Росії та України сприятимуть обміну досвідом та напрацювань у розвитку краєзнавчих досліджень.

Вл. інф.

Hаціональна спілка краєзнавців України

85-річчя журналу ″Краєзнавство″

Травень 29, 2012 Залишити коментар

29 травня в залі засідань Ученої ради Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна відбувся урочистий пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 85-річчю виходу в світ першого номера журналу «Краєзнавство».

Наприкінці травня 1925 року в Харкові відбулася велика нарада за участі 22 регіональних краєзнавчих осередків – Перша Всеукраїнська конференція краєзнавства, на яку зібралися спеціалісти різних галузей науки, причетні до справи дослідження рідного краю. На конференції було ухвалено рішення про створення Українського комітету краєзнавства (УКК).

8 січня 1927 року УКК ухвалив: «Приступити до видання періодичного органу в розмірі 2 друкованих аркушів, накладом в 2000 примірників». Перший номер журналу «Краєзнавство» побачив світ у квітні 1927 року на друкарських верстатах найбільшого Харківського виробництва «Пролетарій», після того, як УКК мав чіткі дані про бюджет, у якому, до речі, ніяких коштів на видавничу справу передбачено не було. І все ж таки, маючи незначні операційні фонди, Комітет почав видавничу справу і спромігся випустити в 1927 році три номери; у 1928 році – десять; у 1929 році – десять номерів у трьох випусках; у 1930 році – п’ять номерів часопису. Але тоталітарний режим швидко згорнув цю діяльність, знищивши 30 тисяч дослідників рідного краю. І тільки в повоєнні роки життя українського краєзнавства відродилося.

1990 року було створено Всеукраїнську спілку краєзнавців – правонаступницю УКК, яка відновила 1993 року і журнал «Краєзнавство». На сьогодні світ побачило вже 77 його номерів. Журнал виходить щоквартально. Значно поліпшилися обсяги, наклад і вагомість журналу після 2008 року, коли Всеукраїнська спілка краєзнавців отримала статус Національної. З 2009 року журнал отримав фахову реєстрацію у ВАК України і безкоштовно надходить у 140 найбільших фондосховищ країни (університети, бібліотеки, архіви, музеї,), крім того його pdf-версія доступна для завантаження на сайтах НСКУ, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та Інституту історії України НАН України. На урочистостях у Харкові дослідники рідного краю презентували диск, на який вмістили повну електронну версію свого часопису з 1927 до 2011 року.

Ініціатором відродження і незмінним головою Спілки краєзнавців (до 2011 р.) був доктор історичних наук, професор, академік НАН України, Герой України Петро Тронько. Нині Правління Спілки одностайно вирішило вшанувати його пам’ять, заснувавши краєзнавчу Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ. Її вручатимуть починаючи з 2013 року в липні щорічно окремим краєзнавцям за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю у кількох номінаціях. Майбутні лауреати премії отримуватимуть диплом, почесний знак і грошову премію, розмір якої поки що становитиме 500 гривень.

Також під час урочистого пленуму мова йшла про сучасні тенденції українського краєзнавчого руху, проекти Спілки, зокрема, цикл документальних фільмів «Музейні скарби України», презентований нещодавно в інформаційній агенції “RegioNews” та краєзнавчі експедиції. Свої видання учасникам пленуму презентували харківські краєзнавці, видавці та редактори української Вікіпедії. Члени правління НСКУ також відвідали місця, де працював у 1920-ті Український комітет краєзнавства та розміщувалася редакція журналу «Краєзнавство».

Напередодні ювілею інформація про журнал «Краєзнавство»з’явилася і в українському мовному розділі вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедії. Під час пленуму представники громадської організації “Вікімедіа Україна” ознайомили краєзнавців з можливостями Вікіпедії та інших проектів фонду Вікімедіа, обговорили найближчі плани співпраці в межах підписаної 29 лютого угоди про співробітництво та окреслили завдання на майбутнє. Краєзнавці з багатьох областей акцентували увагу на винятковій ролі Вікіпедії в підготовці майбутнього академічного видання “Історії міст і сіл України” і пообіцяли активніше включатися в роботу по наповненню енциклопедії.

Харківська обласна організація

85-річчя журналу ″Краєзнавство″

Травень 29, 2012 Залишити коментар

29 травня об 11:00 в залі засідань Ученої ради Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, поверх 4) відбудеться урочистий пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 85-річчю виходу в світ першого номера журналу «Краєзнавство». Під час роботи пленуму буде обговорено нинішній стан краєзнавчого руху, заслухано доповідь Голови Спілки, члена-кореспондента НАН України О.П.Реєнта «Журнал «Краєзнавство»: історія та перспективи». На схвалення Правлінням буде подано Положення про Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ та відзначено нагородами активістів краєзнавчого руху.

У 2012 році славнозвісному часопису «Краєзнавство», який протягом тривалого часу виступав в ролі методичного порадника для низових краєзнавчих організацій, краєзнавців-аматорів України, був популяризатором краєзнавчого руху, виповнюється 85 років.

8 січня 1927 року УКК ухвалив: «Приступити до видання періодичного органу в розмірі 2 друкованих аркушів, накладом в 2000 примірників». Перший номер журналу «Краєзнавство» побачив світ у квітні 1927 року на друкарських верстатах найбільшого Харківського виробництва «Пролетарій», після того, як УКК мав чіткі дані про бюджет, у якому, до речі, ніяких коштів на видавничу справу передбачено не було. І все ж таки, маючи незначні операційні фонди, Комітет почав видавничу справу і спромігся випустити в 1927 році три номери; у 1928 році – десять; у 1929 році – десять номерів у трьох випусках; у 1930 році – п’ять номерів часопису. Всього світ побачило 16 000 екземплярів періодичного органу УКК.

Тоталітарний режим швидко згорнув цю діяльність, знищивши 30 тис. дослідників рідного краю. І тільки в повоєнні роки життя українського краєзнавства відродилося.

1990 року було створено Всеукраїнську спілку краєзнавців – правонаступницю УКК, яка відновила 1993 р. журнал «Краєзнавство». На сьогодні світ побачило вже 77 його номерів. Журнал виходить щоквартально. Значно поліпшилися обсяги, наклад і вагомість журналу після 2008 року, коли Всеукраїнська спілка краєзнавців отримала статус Національної. З 2009 року журнал отримав фахову реєстрацію у ВАК України і безкоштовно надходить у 140 найбільших фондосховищ країни (університети, бібліотеки, архіви, музеї,), крім того його pdf-версія доступна для завантаження на сайтах НСКУ, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та Інституту історії України НАН України. Напередодні ювілею інформація про журнал «Краєзнавство» з’явилася і в українському мовному розділі вільної інтернет-енциклопедії Вікіпедії.

Ініціатором відродження і незмінним головою Спілки краєзнавців (до 2011 р.) був доктор історичних наук, професор, академік НАН України, Герой України Петро Тронько. Нині Національну спілку краєзнавців України очолює Олександр Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.

У найближчій перспективі редколегія журналу планує започаткувати рубрики, присвячені історії садиб, палаців, генеалогічним дослідженням, історичній урбаністиці, історії повсякденності, розгорнути дискусію з питань, які допомагатимуть окреслити пріоритетні напрями краєзнавства.
Реєстрація журналістів на місці за редакційними посвідченнями. Додаткова інформація за телефонами: (044) 279-13-88, (044) 279-39-55.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Вічна пам’ять Б. Г. Возницькому

Травень 23, 2012 Залишити коментар

23 травня 2012 року в ДТП трагічно обірвалося життя директора Львівської галереї мистецтв, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, краєзнавця Бориса Григоровича Возницького.
Завдяки його подвижницькій праці Україна може пишатися зібранням, що налічує дві з половиною тисячі скульптур XVII—XVIII століть, тисячу львівських портретів XVI—XVIII століть, збереженням стародавніх Олеського, Золочівського, Підгорецького, Свірзького замків, старовинних ікон, яким немає ціни. Ідеться про безприкладний внесок українця в світову культуру.
Борис Возницький служив українській історії, її святиням, його щоденна мистецька й організаторська праця була прикладом реалізації таланту, даного Богом, найвищим зразком наукової чесності. Його патріотизм ніс високодуховне світло, що запалювало інших науковців на працю в ім’я України, її історії та мистецтва.
Пам’ять про Бориса Григоровича Возницького переживе наш час, адже повернуті ним до життя шедеври історії, архітектури, сакральної і живописної культури безсмертні. Борис Григорович завжди виступав на захист музеїв, умів бути непоступливим, коли йшлося про оборону історичних скарбів нашого народу. Віримо, його ім’я буде оберегом для всього того, що він не втомлювався оберігати за життя.
Світла і вічна пам’ять Вам, Борисе Григоровичу!

Президія Правління Національної спілки краєзнавців України

Липень 2024
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
« Чер
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31