Цього року Всеукраїнський день краєзнавства на Черкащині видався надзвичайно насиченим науковими та просвітницькими заходами і став своєрідним оглядом добрих прав краєзнавців області. Прикметно, що підготовку і проведення таких заходів Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України здійснювала із залученням не тільки активу Спілки, а й інших зацікавлених організацій та громадських об’єднань.
КРАЄЗНАВЧІ ЧИТАННЯ
26 травня 2026 р., напередодні Всеукраїнського дня краєзнавства цій даті були присвячені краєзнавчі читання «Від локальної історії до глобальної пам’яті: краєзнавча місія бібліотек», організовані спільно з обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка. Захід об’єднав науковців, краєзнавців, бібліотечних фахівців та представників культурно-освітньої сфери з міст і громад області навколо важливої теми – збереження історичної пам’яті, популяризації локальної історії та розвитку сучасного бібліотечного краєзнавства.
Учасників заходу привітали голова Національної спілки краєзнавців України Олександр РЕЄНТ, заступник голови Черкаської облдержадміністрації Олександр ШАМРАЙ, голова Черкаської облорганізації НСКУ Валентин ЛАЗУРЕНКО. Вони наголошували, що у час суворих випробувань з особливою силою розкривається державотворчий потенціал українського краєзнавства як надзвичайно важливого засобу формування національно свідомого громадянина України, готового до активної участі у житті держави. Краєзнавці перебувають у центрі суспільно важливих процесів та результативно впливають на них, відстоюючи світоглядні цінності шанобливого ставлення до рідного краю, культурних набутків попередніх поколінь.
На початку заходу Валентин ЛАЗУРЕНКО вручив директорці бібліотеки Людмилі ДЯДИК Подяку від Національної спілки краєзнавців України, а також посвідчення новим членам НСКУ Тамарі ГОРДІЄНКО та Володимиру ЗОЗУЛІ.
Змістовним початком краєзнавчих читань стала актуальна доповідь директорки бібліотеки, членкині НСКУ Людмили ДЯДИК «Цифровий проєкт «Че-спадщина» обласної бібліотеки імені Тараса Шевченка як приклад збереження та популяризації історико-культурного надбання регіону».
Про просвітницько-краєзнавчу діяльність університетської бібліотеки в умовах повномасштабної російсько-української війни розповів кандидат історичних наук, доцент, директор наукової бібліотеки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Почесний краєзнавець України Григорій ГОЛИШ. У своїй доповіді він акцентував увагу на ролі бібліотеки як важливого інформаційного, освітнього та культурного центру в умовах сучасних викликів. Важливу та надзвичайно актуальну тему документування подій російсько-української війни як завдання сучасного краєзнавства порушила завідувачка відділу краєзнавства обласної бібліотеки імені Тараса Шевченка Вікторія КАЛЮЖКО, у виступі якої йшлося про збереження свідчень сьогодення для майбутніх поколінь та формування новітньої історичної пам’яті. Провідний методист публічної бібліотеки Чорнобаївської селищної ради Людмила ЦИЛУЙКО поділилася досвідом бібліотеки у видавничій, дослідницькій, культурно-просвітницькій діяльності та роботі зі збереження локальної спадщини громади.
ДАРУНОК БІБЛІОТЕЦІ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ДНЯ КРАЄЗНАВСТВА
Напередодні Всеукраїнського дня краєзнавства в рамках краєзнавчих читань 26 травня 2026 р. відбулася ще одна подія – один із учасників відродження краєзнавства на Черкащині та багаторічний голова обласної організації НСКУ Василь МЕЛЬНИЧЕНКО передав у дарунок Черкаській обласній універсальній бібліотеці імені Тараса Шевченка близько 200 книг зі своєї бібліотеки. Це переважно книги краєзнавчого спрямування з історії Черкащини (наукову літературу – енциклопедії, словники, довідники, монографії тощо, у такій же кількості передано до книгозбірень черкаських університетів).
Серед переданих книг – більшість ще на час виходу у світ стала раритетами, бо різні за обсягом книжки писалися і видавалися краєзнавцями, як правило, дуже малими накладами (наскільки дозволяли фінанси) і практично не потрапляли до бібліотек. Практично усі автори краєзнавчих видань, починаючи з кінця 1980-х років – добрі друзі благодійника по життю і краєзнавству – обговорювали краєзнавчі проблеми, багатьом він давав поради, писав передмови, рецензії… Тож, дуже відрадно, що вони презентували йому свої доробки з автографами та словами вдячності. Ці книги займали почесне місце у його домашній бібліотеці. Ними він часто користувався, оскільки такі книги є надзвичайно цінним джерелом інформації про історію і культуру окремих населених пунктів краю і його людей.
Дехто скептично оцінює краєзнавчі студії не завжди дипломованих краєзнавців-аматорів, мовляв, чим вони можуть збагатити історичну науку. Даруючи бібліотеці книги, Василь Миколайович спростував таке хибне судження, зазначивши, що аналіз краєзнавчої літератури засвідчує, що автори-подвижники краєзнавства, під час своїх невтомних пошуків, працюючи в архівах, бібліотеках і музеях нерідко виявляють і вводять до наукового обігу багато невідомих і маловідомих фактів місцевої історії та ілюстративного матеріалу, які потім входять до їхніх краєзнавчих праць, збагачуючи історію Черкащини, а відтак і України. Окрім того, краєзнавча література містить багато спогадів очевидців подій, матеріалів польових досліджень, що додає їм особливої цінності. Та й самі автори книг 30–40-річної давності є носіями історичної пам’яті. На жаль, час невблаганний і їх стає все менше серед нас. Але написані ними книги передають нинішнім і прийдешнім поколінням знання про нашу малу батьківщину, зберігаючи вдячну пам’ять про авторів.
Таким чином краєзнавча література є унікальним джерелом знань про рідний край та дієвий і незамінний засіб морально-патріотичного виховання на історичних традиціях українського народу. Виходячи саме з цього, благодійник з величезною приємністю передав головній книгозбірні Черкащини зібрані ним впродовж багатьох років книги – своєрідні пам’ятки історико-краєзнавчої думки Черкаського краю. Щоб вони не лежали на полицях приватної бібліотеки, а стали надбанням широкої читацької аудиторії. До того, вони будуть відцифровані (а така робота активно ведеться в бібліотеці) і стануть доступними усім, хто не байдужий до історії Черкащини і різних її куточків.
З колекцією можна ознайомитись у краєзнавчому відділі ОУНБ імені Тараса Шевченка. Серед подарованих книг – праці відомих краєзнавців Черкащини, які відійшли у вічність, залишивши для нащадків безцінну духовну спадщину: Василя Страшевича, Миколи Борща, Григорія Суховершка, Юрія Мариновського, Миколи Щербини (Черкаси), Костя Гудзенка, Івана Брезінського, Федора Людного (Кам’янка), Станіслава Лячинського, Вадима Мицика, Феофана Білецького (Звенигородка), Івана Городинця (Драбівщнина), Олександра Вдовиченка (Лисянщина), Володимира Чоса (Городище), Василя Гирича, Віктора Княжева (Сміла), Івана Волошенка (Монастирище), Михайла Пономаренка (Золотоноша), Раїси Танани (Канів), Оксентія Голуба (Смілянщина), Івана Яхна Шполянщина), Сергія Хавруся (Корсунщина), Михайла Діхтяренка (Тальне), Василя Гарнати (Чорнобаїв) та інших літописців краю. У колекції представлені також праці сучасних дослідників Черкащини.
Серед подарованої літератури – альбом «Тарас Шевченко. Живопис, графіка», який містить 134 найкращі репродукції картин, малюнків та офортів, що охоплюють усі етапи мистецького шляху Т. Г. Шевченка. Другий подарунок – книга «Українська державність», яка розкриває концепцію безперервності українського державотворення від IX століття до сучасності. Видання налічує 22 нариси і містить близько 500 унікальних ілюстрацій (підготовлене за ініціативи правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса та Інституту історії України НАН України).
ВІДКРИТО ВИСТАВКУ ФОТОСВІТЛИН «БЕРЕЖІМО НАШУ СПАДЩИНУ»
Таку назву має відкрита 28 травня 2026 р. в Черкаському державному технологічному університеті пересувна виставка фотосвітлин «Бережімо нашу спадщину». Вона підготовлена Черкаською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України у рамках Обласної програми підтримки творчих спілок Черкаської області і присвячена об’єктам культурної спадщини Черкащини. До цього вона демонструвалася в обласному краєзнавчому музеї.
– Краєзнавці – люди, які досліджують, плекають і популяризують культурно-історичні цінності нашого народу задля ідентифікації України у світі, задля збереження спадку для наступних поколінь, – зазначив у вітальній промові доктор політичних наук, професор, ректор університету Олег ГРИГОР, висловивши теплі побажання з нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства усім краєзнавцям і осередку в НСКУ Черкаського державного технологічного університету.
– Сьогодні, коли точиться кровопролитна війна, ми, як ніколи, усвідомлюємо важливість захисту нашої історико-культурної спадщини, коли історичні об’єкти стають мішенню для ворогів. Кожен з нас є краєзнавцем, який має цікавитися, історією своєї родини, свого краю, має любити свій рідний дім і свою батьківщину передаючи цю любов і знання з покоління у покоління, – наголосив доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор університету, голова обласної організації НСКУ Валентин ЛАЗУРЕНКО.
Мета заходу – привернути увагу молоді та громади до збереження культурних цінностей, особливо в час війни, коли українські історико-культурні об’єкти перебувають під загрозою знищення
На світлинах відображені об’єкти культурної спадщини Черкащини – визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом українського народу: будинки, споруди, їх комплекси, що представляють особливу культурну цінність для сучасного і майбутніх поколінь. Даний статус означає, що вони з боку держави підлягають особливому захисту, спрямованому на збереження своєї автентичності.
Координатор проєкту підготовки виставки – Василь МЕЛЬНИЧЕНКО.
ТЕМА ГОДИНИ ПАТРІОТИЧНОГО СПІЛКУВАННЯ «ЧЕРКАЩИНА У ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ ВИМІРІ»
З початком агресії путінської Росії Черкаською обласною організацією НСКУ започатковано просвітницький цикл Годин патріотичного спілкування «З Україною в серці», у якому беруть участь провідні краєзнавці із записом та розміщенням на відеоплатформі YouTube в соціальній мережі.
До Всеукраїнського дня краєзнавства такий захід відбувся 28 травня 2026 р. у краєзнавчому відділі обласної бібліотеки імені Тараса Шевченка на тему «Черкащина у всеукраїнському краєзнавчому вимірі».
Гостем ефіру став Василь МЕЛЬНИЧЕНКО – перший заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України, який розповів про особливе місце Черкащини в історичному, культурному та духовному просторі України, її вагомий внесок у формування національної пам’яті та української ідентичності. Черкаський край здавна є осередком козацької слави, національного відродження і боротьби за свободу, тому його справедливо називають серцем України – землею сильних традицій, незламного духу та любові до рідної держави.
Йшла мова про зародження та основні етапи розвитку краєзнавчого руху на Черкащині, зміни та виклики, які постали перед краєзнавством в умовах сучасної російсько-української війни, а також важливість збереження історичної пам’яті для майбутніх поколінь. Гість програми сформулював своє бачення перспектив сучасного краєзнавства, наголосивши на необхідності впровадження нових, співзвучних часові форм пошукової та просвітницької роботи.
Зустріч стала змістовним і щирим діалогом про силу історичної пам’яті та нашу спільну відповідальність за майбутнє України.
ПЕРШИЙ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ ФОРУМ ЧЕРКАЩИНИ «КРАЄЗНАВСТВО ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ФОРМОТВОРЕННЯ ТА СЕНСОБУТТЯ»
Підсумковою сторінкою відзначення цьогорічного Всеукраїнського Дня краєзнавства на Черкащині стала Умань. Тут з ініціативи Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України 29 травня 2026 р. відбувся Перший історико-краєзнавчий форум Черкащини «КРАЄЗНАВСТВО ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ФОРМОТВОРЕННЯ ТА СЕНСОБУТТЯ». Цей захід започатковано як важливу науково-громадську платформу, спрямовану на дослідження історичної спадщини, збереження національної пам’яті та формування української самосвідомості через призму локальної історії Черкаського регіону.
Форум відбувся на базі Уманського національного університету. Його співорганізаторами виступили Черкаська обласна державна адміністрація, Уманський національний університет, Черкаська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Черкаський державний технологічний університет, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Уманський краєзнавчий музей, Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».
Учасників форуму привітали в. о. ректора Уманського національного університету Олена ЯРОШИНСЬКА, заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації Олександр ШАМРАЙ, голова Черкаської обласної організації НСКУ Валентин ЛАЗУРЕНКО, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла КИРИДОН.
На початку заходу Валентин ЛАЗУРЕНКО разом з Олександром ШАМРАЄМ вручили посвідчення члена НСКУ уманчанину Антону ТЕРЕЩУКУ.
Теми доповідей на форумі охоплювали різні аспекти історії Черкащини: «Свято-Магдалинівська церква Уманського училища землеробства та садівництва: штрихи до формування храму» (д. і. н., професорка Тетяна КУЗНЕЦЬ), «У пошуках крипти державотворця України Богдана Хмельницького: джерелознавчий та геоархеологічний аспекти» (д. і. н., професор Валентин ЛАЗУРЕНКО), «Черняхівська культура на Уманщині в дослідженнях Григорія Храбана» (д. і. н., професорка Владлена СОКИРСЬКА), «Дослідження Уманського Василіянського монастиря: від краєзнавчої розвідки до міжнародних грантів» (к. і. н., професор Ігор КРИВОШЕЯ), «Греків ліс у структурі історичного ландшафту долини річки Кам’янка: гіпотеза природного походження Дубинки» (д. г. н., професорка Наталія КРАВЦОВА), «Словник східноподільських говірок» як джерело дослідження соціально-економічних змін в Україні» (к. ф. н., доцентка Т. Тищенко), «Культурна спадщина громади у розвитку туристичної привабливості та формуванні локальної ідентичності» (Людмила ГЕКАЛЮК), «Мікіндівські пленери: тяглість традиції» (Валентина КОРОБАНЬ), «Уманський краєзнавчий музей у роки російсько-української війни» (Оксана СЛЮСАРЕНКО).
Директор Державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» Владислав ДАВИДЮК презентував книгу «Історія Умані: міфи та дійсність у документах».
Учасники форуму ознайомилися з організацією роботи відомої в Україні Науково-дослідної лабораторії «Історичне краєзнавство Уманщини» на чолі з почесним краєзнавцем України Тетяною КУЗНЕЦЬ, поділилися напрацьованим досвідом.
Підводячи підсумки форуму його учасники одностайно підтримали пропозицію і включили до резолюції рішення про щорічне проведення такого заходу до Всеукраїнського дня краєзнавства.
За інформацією Черкаської обласної організації НСКУ