5-6 листопада 2026 року відбулася ІХ Всеукраїнська науково-практична конференція (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження».
Конференція започаткована кафедрою історії та права Черкаського державного технологічного університету за підтримки та співорганізації Національної спілки краєзнавців України, згуртувала в офлайн- та онлайн-форматах небайдужих до національного спадку та його плекання музейників, істориків, краєзнавців, філософів, архівістів, судових експертів, архітекторів, дизайнерів, етнографів, громадських діячів, аспірантів, студентів, вчителів, учнів із різних куточків України, а також представників міжнародної академічної спільноти у Варшаві.
Модератор конференції – голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ Валентин Лазуренко переказав учасникам вітання від голови Національної спілки краєзнавців України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Олександра Реєнта. Валентин Миколайович повідомив, що цьогоріч 124 автори (співавтори) представили свої дослідження у 82 історико-краєзнавчих доповідях. Учасники представляють провідні освітні, наукові та культурні центри України – Черкаси, Чигирин, Умань, Канів, Кам’янку, Київ і Київщину (зокрема Переяслав), Харків і Харківщину, Житомир і Житомирщину, Полтаву й Полтавщину, Кропивницький і Кіровоградщину, Вінницю, Запоріжжя, Дніпро, Чернівці й Чернівецьку область, Суми та Роменщину, а також Варшаву (Польща).
У вітальній промові заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук, доцент, почесний краєзнавець України Олександр Шамрай відзначив актуальність тематики конференції та важливість її регіонального, краєзнавчого спрямування. Він наголосив на необхідності об’єднання зусиль задля вивчення, збереження та примноження культурно-історичних надбань Черкащини. Окремо посадовець подякував дослідникам за відкриття нових сторінок історії рідного краю та побажав учасникам плідних дискусій і наукових здобутків.
– Я дякую всім дослідникам, які відкривають нові сторінки нашої історії, досліджують те, що досі залишається маловідомим, і розвивають Черкащину в історичному та культурному вимірах. Важливо зберігати надбання попередніх поколінь, примножувати їх і передавати наступним поколінням. Ця конференція підтверджує, що разом ми сильніші, що ми єдині у прагненні досліджувати нашу історію, – наголосив Олександр Шамрай.
Своєю чергою перший проректор ЧДТУ, професор Артем Гончаров, вітаючи учасників конференції від імені ректора університету Олега Григора, акцентував на особливій важливості збереження культурної спадщини в умовах російської агресії, адже її об’єкти також стають мішенями ворожих ракетних і дронових атак. Артем Володимирович подякував Черкаській обласній військовій адміністрації за підтримку наукових ініціатив університету, кафедрі-організатору – за підготовку конференції та актуальність порушених питань. Окремі слова вдячності пролунали на адресу українських захисників, завдяки яким університетська спільнота має змогу продовжувати наукову й освітню діяльність та проводити конференцію у змішаному форматі.
З вітальними виступами до учасників конференції також звернулися: доктор філологічних наук, професор Університету VIZJA (м. Варшава, Республіка Польща) та Таврійського державного агротехнологíчного університету імені Дмитра Моторного Ян Капранов; доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Іван Романюк; доктор історичних наук, професор, перший віцепрезидент, академік-секретар відділення масової комунікації ГО «Національна академія наук вищої освіти України» Віктор Шпак.
Пленарне засідання охопило широке коло питань, пов’язаних із дослідженням і збереженням національної культурно-історичної спадщини, формуванням історичної пам’яті в умовах війни, осмисленням українського минулого та його впливу на сучасність. У центрі уваги науковців постали: деконструкція радянських історичних міфів, дослідження маловідомих сторінок національного музичного мистецтва, історія та мистецька спадщина козацької доби, а також роль української національної еліти у державотворчих процесах і відродженні країни. Докторка історичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон у доповіді «Культура пам’яті в умовах війни як соціальний режим взаємодії з минулим» порушила питання осмислення історичного досвіду та функціонування колективної пам’яті в умовах сучасних викликів.
Про життєвий і творчий шлях представниці національного музичного мистецтва народної артистки України Лідії Зайнчківської йшлося у виступі кандидата історичних наук, доцента, директора Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Григорія Голиша. Доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та археології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова та кафедри історії та права ЧДТУ Олександр Потильчак представив доповідь «Міф «Великої Вітчизняної війни» в українській пам’ятній філателії (1993–2015): від постсовєтської інерції до компромісу наративів», у якій звернувся до того, як радянські історичні міфи відображалися в українській пам’ятній філателії та як змінювалися відповідні наративи. Іконографічним джерелам з історії усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького присвятила свій виступ завідувачка відділу «Суботівський історичний музей» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», почесна краєзнавиця України Надія Кукса. У доповіді «Іконографічні джерела з історії усипальниці гетьмана Богдана Хмельницького другої половини XVII–XVIII ст.: сюжетна картина «Богдан з полками» як пам’ятка монументального мистецтва другої половини XVII ст.» дослідниця розглянула мистецьку пам’ятку як джерело вивчення історії козацької доби.
Після пленарного засідання учасники конференції продовжили роботу в чотирьох тематичних секціях: «Культурно-історична спадщина України: актуальний дискурс», «Імена, ідеї, цінності у контексті культурно-історичної спадщини України», «Атрибуція культурно-історичної спадщини. Музеї і музейні колекції» та «Історико-краєзнавчі студії».
Під час конференції діяла виставка художніх робіт студентів кафедри графічного дизайну, моди та стилю Черкаського державного технологічного університету «Культурна спадщина». Музичне вітання учасникам подарував вокальний колектив ЧДТУ «Сила роду» під керівництвом народної артистки України Лідії Зайнчківської.
Дводенна ІХ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» вчергове стала відкритою платформою для фахового діалогу, обміну досвідом та напрацювання спільних підходів до виявлення, дослідження, збереження й популяризації культурно-історичних цінностей України, відновлення історичної справедливості та зміцнення національної свідомості й ідентичності.
Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Черкаський державний технологічний університет (кафедра історії та права), Національна спілка краєзнавців України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Кам’янський державний історико-культурний заповідник, Черкаський обласний краєзнавчий музей, Черкаський обласний художній музей, Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка, Громадська організація «Національна академія наук вищої освіти України».
За інформацією Черкаської ОО НСКУ