12 грудня 2019 року у ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» відбулася ХV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство в системі міжінституційних взаємодій: проблеми концептуалізації та практичної реалізації».

Організаторами заходу були: Національна спілка краєзнавців України, Інститут історії України НАН України та ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».

Урочисте слово та доповідь на планерному засіданні виголосив доктор історичних наук, професор, завідувач відділу української історіографії Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАПН України, заступник голови Національної спілки краєзнавців України Олександр Удод.

Учений з’ясував проблеми міжінституційної взаємодії публічної історії та краєзнавства на сучасному етапі розвитку вітчизняної науки.

Олександр Удод вручив:

• Почесні грамоти Національної спілки краєзнавців України д.і.н., проф., секретарю Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ірині Петренко, д.і.н., проф., члену Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Людмилі Бабенко, к.е.н., доц., члену Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Мирославу Аліману, заступникові директора Державного архіву Полтавської області Тарасу Пустовіту, директору Науково-редакційного підрозділу – Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради Олександру Білоуську;
• Грамоту Національної спілки краєзнавців України – д.і.н., проф., ректору, голові правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексію Нестулі;
• Подяку Національної спілки краєзнавців України – краєзнавцю, досліднику, полковнику Служби зовнішньої розвідки України (у відставці) з м. Кременчука Олександру Христенку.

Ректор ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» Олексій Нестуля привітав учасників конференції, розповів про діяльність Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України у 2019 році та окреслив перспективи та напрямки її розвитку.

Модератором конференції була доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», секретар Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ірина Петренко.

Директор Науково-редакційного підрозділу – Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради Олександр Білоусько презентував краєзнавчий доробок Науково-редакційного підрозділу – Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської обласної ради. Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка Людмила Бабенко виступила з доповіддю про роль історичного краєзнавства в системі освітньо-професійної підготовки студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та проаналізувала традиції й сучасні виклики.

Полтавський краєзнавець Віталій Григор’єв поділився досвідом краєзнавчих практик у системі освіти Полтавщини. Дослідника було висунуто на присвоєння престижної Премії Дмитра Яворницького у 2020 році. Учасники конференції одноголосно підтримали цю пропозицію.

Київський дослідник, кандидат історичних наук Валерій Рекрут виголосив доповідь про діяльність центру «Рада Трьох» у добу Директорії УНР (1919–1920 рр.).

Краєзнавці із Лохвиччини Віктор Гіржов та Іван Дудник виступили з доповідями про регіональні особливості краєзнавчих досліджень. Так, член Правління Української всесвітньої координаційної ради (УВКР), голова громадської організації «Народна Рада Лохвиччини», головний редактор порталу «ЛохвицяNews» Віктор Гіржов розповів про діяльність громадської організації «Народна Рада Лохвиччини» з реалізації проекту «Славетні земляки» (на прикладі увічнення пам’яті геніального українського диригента Нестора Городовенка). Іван Дудник поділився власними розвідками про відвідини Тарасом Шевченком села Погарщина на Полтавщині.

На конференції були присутні науковці, краєзнавці, бібліотечні й архівні працівники, представники громадськості та студенти. Актуальні виступи, дискусія, обговорення та репліки були ознакою зацікавленості темою наукової історико-краєзнавчої конференції.