Закарпатська обласна організація НСКУ виступила одним з ініціаторів встановлення меморіальної дошки відомому в Україні, талановитому диригенту, педагогу, композитору, публіцисту, громадсько-культурному діячеві Михайлу Михайловичу Кречко з нагоди 90-річчя з дня його народження.

Також Закарпатська обласна організація НСКУ спільно з обласним  громадським  обєднанням “Рідне Закарпаття”  виступила ініціатором присвоєння імені Т. Легоцького – історика, археолога, етнографа, засновника музейної справи у краї, Закарпатському обласному краєзнавчому музею з нагоди 70-річчя закладу.

Децентралізація – одна з головних складових конституційної реформи в Україні, покликана невідкладно змінити якісно систему управління органів публічної влади та рівень життя населення. Про це йшлося й на засіданні Конституційної комісії 15 травня 2015 року.

З ініціативи та за участі голови Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України 26 травня 2015 року на юридичному факультеті Ужгородського національного університету проведено науково-практичну конференцію «Конституційна реформа: регіональний вимір». Це перше в області публічне обговорення давно назрілих проблем реформування, що, безсумнівно, є складними, у багатьох випадках  не до кінця ясними, чіткими. Але час і стан справ у державі диктують неминучі зміни у системі державного управління, метою яких є вихід на європейський рівень для суттєвого наповнення його ефективними формами, методами і видами діяльності. Учасники конференції зосередили увагу на питаннях децентралізації і територіального об?єднання громад, темпів та очікуваних результатів реформ, зокрема, судової системи, освіти, забезпечення прав і свобод людей, як також і належного виконання громадянами норм Конституції та чинного законодавства  і т. ін. В обговоренні зазначених питань взяли участь відомі юристи-науковці, представники громадських організацій, зокрема краєзнавці та члени Громадської ради при Закарпатській обласній державній адміністрації, експерти офісу реформ.

Оргкомітет з проведення конференції очолив ректор Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор Володимир Іванович Смоланка, а його заступниками стали проректори, доктор юридичних наук, професор  Олександр Янович Рогач, доктор політичних наук, професор Мирослава Олександрівна Лендьел, доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Петрович Студеняк  і декан юридичного факультету, доктор юридичних наук, професор Ярослав Володимирович Лазур.

У числі членів оргкомітету також голова Закарпатської обласної організації краєзнавців.

Модераторами на конференції виступили доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету УжНУ, заслужений юрист України Юрій Михайлович Бисага і голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук Михайло Васильович Делеган. Учасників зібрання привітали проректор УжНУ Мирослава Олександрівна Лендьел та  президент концерну «Крокус МГ», голова Громадської ради Закарпатської обласної державної адміністрації Михайло Михайлович Греньо. Вони відзначили своєчасну і актуальну ініціативу краєзнавців області та зазначили, що питання децентралізації є дуже важливим у системі конституційної реформи України, оскільки змінює весь державний устрій. Важливе правильне розуміння суті децентралізації громадянами держави, а тому значення конференції  важко переоцінити. Адже населенню потрібна чітка, зрозуміла і  оперативна інформація про зазначені процеси з метою якнайширшого їх залучення до реалізації перспективного процесу реформування держави за європейськими зразками.

«Задум реформ виник не сьогодні, але неоправдане і шкідливе для державного будівництва зволікання триває. У суспільстві визріло переконання необхідності і неминучості реформ. Нині необхідно максимально швидко і зрозуміло, аргументовано і переконливо проводити роз?яснення серед народу, підключаючи до цієї роботи науковців, активістів громадських організацій, допомогти офісу реформ, владі, що повільно працює, у здійсненні децентралізації, всіляко сприяти громаді у реалізації своїх прав на модернізацію системи управління з метою суттєвого піднесення її ефективності». Разом з тим недопустиме формальне «добровільне» об?єднання громад. Громади мають оюєднуватися при реальних перспективах їх спроможності і суттєвого поліпшення можливостей та умов життя громадян, на інших умовах буде механічне насильницьке, не потрібне жителям Закарпаття об?єднання, зазначив ініціатор конференції Михайло Васильович Делеган.

Вітаючи учасників конференції, проректор УжНУ, директор Інституту Центральної Європи М. О. Лендьел зауважила, що конференція ініційована  дуже вчасно однією з найактивніших громадських організацій спільно з фахівцями юридичного факультету УжНУ. Юридичний факультет нинішнього року проявляє начну активність нинішнього.

На Закарпатті уже сформовано проект перспективного плану реформи громад, що передбачає їх об?єднання.  В рамках конференції необхідно конструктивно розглянути основні проблеми такого об?єднання спільно з офісом реформ і подати на розгляд сесії обласної ради.

У виступі на пленарному засіданні проректор охарактеризувала питання децентралізації в країнах Центральної Європи, зокрема, на прикладі Польщі, Словаччини,  Чехії та Угорщини. Важливими складовими,суть яких необхідно до громадськості, є виважена думка науковців, конкретні економічні стимули громад, наголосила вона.

Цікавим був і виступ Ратівського сільського голови Ужгородського району, члена Асоціації міст України і Громадської ради при Закарпатській ОДА,   Тетяни Михайлівни Андрусь, яка підтримала необхідність реформ і охарактеризувала проблеми і труднощі на цьому шляху. Вана також виступила проти формалізму у цій важливій роботі.

Науковці, краєзнавці і члени Громадської ради розглянули також конституційно-правові проблеми   реформування місцевого самоврядування, механізми удосконалення державно-правової системи  в Україні, процес становлення сомодостатніх громад в контексті конституційної реформи, проблеми забезпечення законності в діяльності місцевих органів влади.

Перспективний план щодо формування спроможних громад подано на розгляд Міністерства регіонального розвитку. Згодом його має затвердити сесія  обласної ради.

В Україні проходить важкий процес становлення спроможних громад на основі закону «Про добровільне об?єднання громад».  Іншого шляху вже немає, вважає перший заступник голови Громадської ради при Закарпатській  ОДА, консультант Асоціації міст України, кандидат фізико-математичних наук Олег Васильович Лукша.

Все це повинно мати суттєвий вплив на поліпшення умов діяльності, зокрема, системи дошкільної та освітньої системи.

Доктор юридичних наук, професор Михайло Васильович Савчин на конкретних прикладах проаналізував проблеми становлення самодостатніх громад в контексті конституційної реформи, акцентуючи увагу на невирішених проблемах. Науковці, кандидати юридичних наук Василь Васильович Гомонай і Тетяна Олекандрівна Карабін вели мову про конституційно-правові проблеми реформування місцевого самоврядування в Україні та проблеми забезпечення законності в діяльності місцевих органів публічної влади.

Власні судження з обговорюваних питань висловили Микола Миколайович Бережанський, голова комісії Громадської ради при ОДА з питань розвитку міжнародних зв’язків, співпраці з громадськими радами при РДА, МВК та депутатами органів місцевого самоврядування Закарпатської області, а також  директор Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України,  кандидат економічних наук Степан Васильович Сембер.

Нині головним завданням є формування спроможних територіальних громад, оскільки з районного рівня компетенцію переносять на рівень громад. Громади одержать три переваги: об’єднана громада одержить бюджетні повноваження на рівні міста; землі за межами населеного пункту також будуть у віданні громад; влада на території і додаткові можливості, кошти на розвиток громади, поліпшення інфраструктури.

Конференція рекомендувала депутатам обласної ради затвердити перспективний план формування спроможних територіальних громад у Закарпатській області як такий, що відповідає законам і методиці. Також рекомендовано органам державної, регіональної виконавчої влади зосередити увагу на дотримання чинних законодавчо-нормативних актів щодо створення громад.

Співорганізаторами конференції виступили Ужгородський національний університет, Інститут держави і права країн Європи, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН, Закарпатська обласна організація Національної спілки краєзнавців України і Громадська рада при Закарпатській обдержадміністрації.

З ініціативи Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України у рамках Всеукраїнській акції «Чиста Україна» у с. Кам’яниця Ужгородського району на базі місцевого лісового господарства відбувся круглий стіл «Сучасні виклики екологічній безпеці Закарпаття та шляхи їх вирішення». У його роботі взяли участь екологи, науковці, вітчизняні та іноземні експерти, представники громадянського суспільства та засобів масової інформації.

Закарпатська область має унікальні не тільки для України, а й загалом для Європи природні умови і тому довкілля регіону вважається чи не найголовнішим його багатством. Водночас проблеми екологічного характеру залишаються дуже актуальними для Закарпаття і з кожним роком все більше загострюються та несуть суттєву загрозу для екологічної безпеки території краю.

На думку учасників круглого столу нехтування екологією краю набуло загрозливих масштабів. Звичайним явищем стали проведення господарської діяльності без екологічної експертизи, самовільна рубка лісів, є численні факти невпорядкованості місць складування твердих побутових відходів. Через неналежний контроль органів місцевого самоврядування має місце неорганізована рекреація, стихійні забудови і навіть стихійні сміттєзвалища поблизу річок, в місцях масового проживання і відпочинку людей, біля військових частин. Всупереч вимог чинного законодавства на території державних заповідників та парків здійснюється незаконне будівництво міні-готелів, закладів громадського харчування, спортивних споруд та інфраструктури до них, жилих будинків.

Учасники круглого столу вважають сучасними викликами екологічної безпеки краю: невирішеність проблем захищеності водоносних горизонтів; ерозію ґрунтів; збільшення площ карстових провалів; підвищення загрози нових катастрофічних повеней тощо.

Причинами такого незадовільного стану охорони навколишнього природного середовища області є неефективна робота в цьому напрямі діючої влади, відсутність належного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства України з боку центральних та місцевих органів державної влади, безвідповідальність їх посадових осіб за екологічну безпеку території краю, масове розповсюдження корупції у сфери використання природних ресурсів, особливо лісу та землі.

Разом з тим, у місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування недостатньо ресурсів та важелів для поліпшення екологічної ситуації у краї, а загальнодержавні органи влади усунулись від вирішення нагальних екологічних проблем регіону. Тому Закарпаття залищається сам на сам зі своїми екологічними проблемати через відсутність необхідних фінансових ресурсів. Так, Кабінетом Міністрів України своечасно не було виділено достатньо коштів для проведення аварійно-відбудовних робіт на шахтах Солотвинського солорудника (Тячівський район), ліквідації наслідків затоплення гірничих виробок, гальмування утворення карстових провалів тощо, що призвело до утворення нових провалів у нинішньому році.

Громадськість краю завжди активно боролась за збереження природного середовища краю. І сьогодні має бути почуте слово громадкосьті. З метою забез- печення екологічної безпеки території області учасники круглого столу «Сучасні виклики екологічній безпеці Закарпаття та шляхи їх вирішення» вважають необхідним здійснення низки заходів з боку Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Зокрема, у державі має гарантуватися пріоритет екології над економічною доцільністю. У процесі розпочатої у країні конституційної реформи слід здійснити переміщення центру ваги і відповідальності за розв’язання ресурсо-екологічних проблем на місцеві органи влади й органи самоврядування регіонів. Запропоновано використовувати досвід інших країн щодо розмежування повноважень з передачею фінансових коштів для вирішення екологічних завдань на рівень регіону.

На думку експертів до Земельного кодексу України та законів України про місцеве самоврядування необхідні зміни щодо надання права розпорядження лісовими ресурсами органам місцевого самоврядування.

Учасники круглого столу Олег Лукша та Василь Ільницький привернули увагу до дуже шкідливих насідків для навколишнього природного середовища Закарпаття розпочатого у гірських районах будівництва міні ГЕС.

Під час дискусії координатор Громадської ради Майдану Василь Печко наголосив на необхідності запровадження в Україні нової моделі держави, в рамках якої мають буди знайдені шляхи реального захисту довкілля краю.

Фахівець природоохоронної галузі Словацької Республіки Йосип Гренко розповів про досвід своєї країни в справі розмежування повноважень між загальнодержавними та регіональними органами з передачею функцій фінансування екологічних завдань на рівень регіону.

Також під час дискусії щодо ефективного вирішення нагальних екологічних проблем ряд експертів, у тому числі Василь Кузьо і Василь Заяць, висловили думку про те, що такому унікальному регіону, як Закарпаття, необхідний статус спеціальної самоврядної території.

Крім того, учасники круглого столу вважають, що в регіоні врешті решт має бути забезпечено застосування природозберігаючих технологій при експлуатації лісів, зокрема, колісного та повітряного транспортування лісу, запроваджене бережливе вирубування лісів згідно науково-обгрунтованих лімітів та заборона вивозу ділової деревини за кордон.

Запропоновано також розширити участь громадськості у вирішенні екологічних проблем.