Хто і чому підірвав Хрещатик і Успенський собор Києво-Печерської лаври? Чи бачили кияни, хто закладав вибухівку? Чому пожежа на Хрещатику була настільки катастрофічною? Навіщо СРСР брехав про діяльність своїх диверсійних груп восени 1941-го?
Ці питання стали темою чергового випуску програми “Розсекречена історія”, який вийшов в ефір 9 грудня 2018 року на телеканалі UA:Перший.
4 грудня 2018 року відбулася IV звітно-виборча конференція Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У заході взяло участь 50 делегатів, які представляли 145 членів організації.
На конференції були присутні та виступили з вітальним словом: перший заступник голови Національної спілки краєзнавців 
України, доктор історичних наук, Заслужений працівник культури України – Маньковська Руслана Вікторівна; голова обласної організації Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Заслужений працівник культури України – Баран Євген Михайлович; голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, кандидат наук з державного управління, директор Івано-Франківської обласної філармонії імені Іри Маланюк – Тимків Василь Миколайович.
6 грудня 2018 року в Переяславі, у ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”, в рамках проекту “Open University” за організаційної участі університету, ГО “Старий Дніпро”, НІЕЗ “Переяслав” та Національної спілки краєзнавців України, відбувся Всеукраїнський круглий стіл: «Затоплені села Переяславщини: краєзнавчі розвідки», на якому було презентовано книгу «Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах».
«Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах» ? це літопис 
півстоліття неймовірно важких випробувань: голодомори 1921-23, 1932-33 років, Друга світова війна, голод 1946-47 років, репресії, виселення з родового гнізда при будівництві Канівської ГЕС, документи, спогади про життя в Андрушах в 20-70-х роках XX століття. Це данина пам’яті славетному українському Роду, який славен у віках добрими справами, працьовитістю, стійкістю, чесністю, справедливістю, толерантністю.
Нещодавно у Києві відбулася презентація краєзнавчого проекту «Град над Сагою», яка викликала значний суспільний резонанс.
Захід, організований керівником та меценатом проекту – підприємцем і благодійником, заслуженим працівником фармації України, членом правління «Української ліги розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Михайлом Дмитровичем Кучіркою на свято Архистратига Михаїла та в День Гідності та Свободи 21 листопада 2018 р., зібрав у стінах Національного музею Тараса Шевченка більше сотні почесних гостей.
Проект, над яким група авторів – М.Кучірка, Б.Купчинський, Л.Соловка, В.Чорнописький – працювала 10 років, включає фундаментальне історико-краєзнавче видання «Град над Сагою: Літопис села Чортовець» (716 стор.), диск «Колекція світлин с.Чортовець» (біля 500 фото з детальними підписами із колекції В.Чорнописького та ін.), а також 40-хвилинний фільм «Град над Сагою» (створений за підтримки заступника Голови Правління ВАТ «Прикарпаттяобленерго» В.В.Костюка).
Читати далі Презентація краєзнавчого проекту «Град над Сагою»
Краєзнавці Слов’янська взяли активну участь у презентації історико-краєзнавчого видання «Літопис українського Донбасу: Донбас в часи визвольних змагань 1917–1921 років» (укладач – керівник громадської організації «Українська ініціатива» Юрій Косенко, м.Київ). Захід відбувся 20 листопада у конференц-залі Донбаського державного педагогічного університету.
Юрій Косенко проаналізував основні розділи книги, назвав головні події визвольних змагань 1917–1921 років за державність України, які відбувалися на Донбасі. Багато хто з присутніх із зацікавленням дізнався про те, що чимало донбасівців брали активну участь в українській революції 100 років тому, це – Микита Шаповал, Нечипір Губа, Василь Романенко, Олександр Мицюк, Іван Коваленко та інші. Одному з них – сотнику армії УНР Нечипору Губі, уродженцю станції Гришине, у місті Покровську минулого року відкрито меморіальну дошку.
Самоспалення: божевілля чи крайня форма протесту? Причини і наслідки вогненної хвилі, що прокотилася у 60-х Східною Європою.
Про надії і розчарування борців із радянським тоталітарним режимом, про тих, хто в особливий спосіб намагалися розігнати пітьму, про сенс смерті у житті говорили у черговому випуску програми “Розсекречена історія”, який вийшов в ефір 1 грудня 2018 року на телеканалі UA:Перший.
23 листопада 2018 року відбулося засідання Верховної ради України приурочене до 85-х роковин із часу величезної трагедії – Голодомору 1932-1933 років в Україні – геноциду Українського народу.
У засіданні взяли участь перший Президент України Леонід Кравчук, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, предстоятелі церков та релігійних об’єднань України, на засіданні присутні представники урядів та парламентів країн світу, представники дипломатичного корпусу, громадських організацій.
15 листопада 2018 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбулося засідання круглого столу «Голодомор в Україні 1932–1933 років як злочин геноциду»: до Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні та до 85-х роковин Голодомору 1932–1933 рр. в Україні.
У заході взяли участь провідні науковці, краєзнавці, митці, журналісти, а також викладачі та студенти одеських вишів. У рамках заходу відбулась презентація та бібліографічний огляд книжкової виставки «Голодомор в Україні 1932–1933 років: площина сучасних досліджень».
Читати далі В Одесі відбулося вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років
28 листопада День народження святкує доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України, Заслужений працівник освіти України, професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, член Президії НСКУ, Почесний краєзнавець України Завальнюк Олександр Михайлович.
Олександр Михайлович протягом багатьох років очолював історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, а у 2002-2012 рр. перебував на посаді ректора вишу. Саме його зусиллями університет набув статусу одного із кращих гуманітарних навчальних закладів України, велика увага приділялася нарощуванню науково-педагогічного потенціалу, ефективному функціонуванню Центру дослідження історії Поділля.
25 листопада 2018 року День народження святкує Даниленко Віктор Михайлович — член Президії Національної спілки краєзнавців України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Почесний краєзнавець України.
Віктор Михайлович є відомим українським істориком та знаним фахівцем соціально-політичної історії та історії культури українського народу ХХ ст., зокрема історії інтелігенції, селянства, освіти, науки, церкви, «українізації», міжетнічних та міжнаціональних взаємин, біографістики. Протягом багатьох років він працює на науковій та педагогічній ниві, входить до складу керівних органів НСКУ.