5 грудня, о 13.00 у Будинку митрополита Національного заповідника “Софія Київська” відбудеться презентація історичного тритомника “Великий Скит у Карпатах”, присвяченого історії та сьогоденню скитської обителі у Маняві.

Підготовка тритомного видання тривала 7 років: проводилися археологічні розкопки, виявлено унікальні рукописні пам’ятки, загалом 350 нових документів і матеріалів в архівах Києва, Львова, Чернівців, Відня, Бухареста, Варшави, Кракова.

Керівником наукового проекту є декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Микола Кугутяк.

Перший том «Патерик Скитський. Синодик» містить унікальні українські рукописні пам’ятки, написані скитськими монахами в XVII–XVIII ст., які увійшли до Патерика Скитського – “Житіє Іова” ієромонаха Ігнатія, “Завіт Духовний” і “Регула” першого ігумена обителі Феодосія, а також великоскитський Синодик. Їх уперше перекладено з церковнослов’янської сучасною українською мовою.

До другого тому “Великий Скит у документах і матеріалах XVII–XXI ст.” включено 274 документи, більшість з яких виявлено в останні роки у вітчизняних, австрійських, польських і румунських архівах та наукових бібліотеках. Вони розкривають маловивчені або невідомі сторінки історії Великого Скиту, дають змогу визначити його роль і місце в історії української церкви, духовному і національно-культурному житті України XVII – XVIII ст., початку XXI ст.

Третій том “Великий Скит у Марковій пустині: український, духовний і культурно-історичний феномен” підготовлений доктором історичних наук, професором Миколою Кугутяком. У монографії на широкій джерельній базі висвітлено особливості виникнення і розвитку Великого Скиту, обставини його ліквідації та відродження. Книга багато ілюстрована, в ній використано ікони Богородчанського (скитського) іконостаса.

Книги є суспільно-важливим виданням, аналогів яких нема в українському і зарубіжному історіографічному дискурсі. Предметом розгляду на презентації будуть також питання, пов’язані з духовним відродженням України, історіософським осмисленням української християнської сакральної спадщини та сучасний стан її наукового вивчення.