Наукові читання до 75-річчя Великого терору в музеї історії та культури «Уваровський дім».
Радянський державний терор – складне, трагічне явище в історії України ХХ століття, що потребує подальшого вивчення та осмислення як на державному, так і на науковому рівні. Тому цього року Україна вшановує на державному рівні 75-річчя Великого терору 1937 – 38 років.
19 травня у Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім», який за п’ять років свого існування став одним із провідних закладів культури Приірпінського регіону Київської області, на традиційні, вже четверті наукові читання на тему: «Діячі «розстріляного відродження» та дисидентського руху 60-х років 20 ст. і Київщина», зібралися науковці України.
На початку про наукову діяльність закладу та про репресованих, які мешкали або мешкають нині у Ворзелі та Ірпінському регіоні зберігача фондів розповів у вступному слові керівник музею Олександр Соколенко.
Присутніх привітав Ворзельський селищний голова Олександр Венгрик, розказав про заходи, які проводяться у селищі.
Найбільший інтерес викликали доповіді активного краєзнавця, співробітника Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Юрія Мельничука, який коротко охарактеризував час Великого терору; канд. мед. наук Ігоря Найди (голова спілки об’єднань громадян “Демократична Київщина”), який розповів про Гелія Снєгірьова, репресованого у 70-х рр. та закликав підтримувати ідею формування в суспільстві позитивізму; «Передумови виникнення комуністичного терору в СРСР та їх наслідки для України», канд. істор. наук Олександра Заремби (пров. наук. співр. інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ ім. І.Ф. Кураса) «Великий терор 1937 року в оцінках сучасних істориків Польщі і Японії. До проблеми міфологізації політичної свідомості», який розповів про те, як у роки репресій влада фабрикувала міф, начебто Японія та Польща засилали в СРСР шпигунів (тоді з майже 102 тис. заарештованих, понад 50 тис. були «японськими шпигунами»); Олександра Федоренка (здобувач інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ) «Політичний терор 1937 року: міфи і політичні реалії», голови Спілки української молоді Олександра Задорожного «Засновники Спілки української молоді (СУМ) – жертви політичного терору», який розповів про Бориса Матушевського та Миколу Павлушкова, небіжа Сергія Єфремова, членів СУМу, які були розстріляні в урочищі Сандармох; докт. філ. наук. Миколи Недюхи, канд. іст. наук Тараса Мамчура «Про Степана Мамчура», спогади про репресованих військового журналіста Людмили Суханюк-Бедзик, що навела спогади її тестя, видатного письменника Дмитра Бедзика, який у часи Великого терору мешкав у харківському письменницькому домі і був свідком того, як спустошувалися арештами квартири. У 1948 році був звинувачений в націоналізмі і письменник Юрій Бедзик, її чоловік, і тільки завдячуючи заступництву 5-х відомих фронтовиків, його залишили на свободі. Зацикавили учасників також доповіді про репресованих діячів римо- та греко-католицької церков, підготовлені викладачами та семінаристами Вищої духовної семінарії римо-католицької церкви (Ворзель) о. Русланом та Максимом Лопатєєвим, а також канд. іст. наук, м.н.с. історичного фак-ту КНУ ім. Т. Шевченка Тарасом Пшеничним. Зазначимо, що на читання також були запрошені науковці – представники інших релігійних деномінацій (православної церкви та протестантів), але вони через поважні обставини не змогли прийти. Свої зауваження стосовно дещо політичного спрямування читань висловив присутній на заході депутат Ворзельської селищної ради Анатолій Пригунков.
На завершення читань з доповіддю про політичні репресії на Київщині виступив заступник Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Євген Букет. Він також урочисто вручив подяки та посвідчення членів Спілки Олександру Соколенку, Юрію Мельничуку та режисеру-документалісту Світлані Соколенко.
У ході читань відбулася презентація історико-літературного збірника «Нескорені духом» (автори – Мельничук Ю.Л., Соколенко О.Г.), у якому зібрано матеріали про видатних письменників, поетів, перекладачів часів «розстріляного відродження» та дисидентського руху 60-х рр. ХХ ст., чиї життя і творчість були пов’язані з Приірпінням, а також запропоновано створити на базі «Уваровського дому» під егідою Національної спілки краєзнавців України регіональний центр краєзнавчих досліджень Приірпінського краю. Насамкінець учасники переглянули документально-публіцистичний фільм «Ворзель» (реж. С. Соколенко). Упродовж читань у залі працювала книжкова виставка «Сталінський терор. Велика чистка», підготовлена працівниками Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика (зав. Євтищенко Н.І.).
Усі присутні відзначили значну і продуктивну краєзнавчу діяльність ворзельських дослідників, актуальність проведених наукових читань та необхідність проведення подібних заходів у районних закладах культури, адже це шлях, яким можна донести історичну правду до найширших верств населення.
Олександр Соколенко,
зберігач фондів – керівник Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім»
