23 травня 2012 року в ДТП трагічно обірвалося життя директора Львівської галереї мистецтв, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, краєзнавця Бориса Григоровича Возницького.
Завдяки його подвижницькій праці Україна може пишатися зібранням, що налічує дві з половиною тисячі скульптур XVII—XVIII століть, тисячу львівських портретів XVI—XVIII століть, збереженням стародавніх Олеського, Золочівського, Підгорецького, Свірзького замків, старовинних ікон, яким немає ціни. Ідеться про безприкладний внесок українця в світову культуру.
Борис Возницький служив українській історії, її святиням, його щоденна мистецька й організаторська праця була прикладом реалізації таланту, даного Богом, найвищим зразком наукової чесності. Його патріотизм ніс високодуховне світло, що запалювало інших науковців на працю в ім’я України, її історії та мистецтва.
Пам’ять про Бориса Григоровича Возницького переживе наш час, адже повернуті ним до життя шедеври історії, архітектури, сакральної і живописної культури безсмертні. Борис Григорович завжди виступав на захист музеїв, умів бути непоступливим, коли йшлося про оборону історичних скарбів нашого народу. Віримо, його ім’я буде оберегом для всього того, що він не втомлювався оберігати за життя.
Світла і вічна пам’ять Вам, Борисе Григоровичу!

Президія Правління Національної спілки краєзнавців України