Установча конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України

26 лютого 2010 року в Києві, у приміщенні  історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка  відбулася Установча конференція  Київської міської організації  Національної спілки краєзнавців, на яку прибули делегати  з усіх районів міста Києва – відомі вчені, викладачі вузів, краєзнавці, учителі шкіл, працівники мистецько-культурних закладів тощо.

 

Серед запрошених –  Віталій Ковалинський  – завідувач відділом Музею історії Києва, Надія Грищенко   –  завідувач краєзнавчим відділом Публічної  бібліотеки імені Лесі Українки, Григорій Савченко – професор КНУ ім. Т.Шевченка, голова правління Київської обласної організації НСКУ, представники музеїв та архівів, вищих учбових закладів столиці України  та інші.

Конференцію відкрив заступник  голови НСКУ Григорій Клепак,  який передав теплі вітання  делегатам і гостям Установчої конференції від голови НСКУ, академіка НАН України, Героя України Петра Тронька. Зі щирими словами привітань до присутніх звернулись –  директор Інституту географії НАН України, віце-президент Українського географічного товариства, академік НАН України, доктор географічних наук, професор Леонід Руденко, декан історичного  факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,  член-кореспондент  НАН України, доктор історичних  наук,  професор Віктор Колесник.

Виступили з доповідями: “Про організаційні засади створення Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України”  –   член правління НСКУ, голова  первинного осередку Київського національного університету імені Тараса Шевченка КМО НСКУ, доцент  кафедри етнології та краєзнавства КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Олександр Гончаров;  “Про  “Положення  Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України” – заступник голови НСКУ Григорій Клепак.

В обговореннях доповідей  взяли участь: Олег Кий – києвознавець і колекціонер, Сергій Вакулишин – голова Святошинського осередку КМО НСКУ, методист Центру позашкільної освіти “Північне сяйво” Святошинської райдержадміністрації м. Києва, завідувач Музеєм історії Світошинського району; Наталія Терес – голова  Голосіївського осередку КМО НСКУ, доцент  кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член комісії КМДА з питань перейменувань вулиць Києва, кандидат історичних наук; Віктор Киркевич – краєзнавець, літератор, колекціонер,  заслужений працівник культури України. Виступаючі розповіли про здобутки місцевих краєзнавчих осередків та окремих краєзнавців, означили невирішені проблеми,  внесли конкретні пропозиції щодо  подальшого розвитку краєзнавства в столиці України.

Конференція одностайно ухвалила  рішення створити Київську  міську організацію Національної спілки краєзнавців України. Було сформовано персональний склад Правління та Ревізійної комісії, затверджено “Положення Київської міської організації Національної спілки України”. Президії правління  КМО НСКУ доручено здійснити заходи по реєстрації міської організації в органах влади згідно з Законом України “Про професійних творчих працівників та творчі спілки”. Накреслено ряд конкретних заходів щодо розвитку краєзнавчого руху в столиці.

В урочистій обстановці членам Київської міської організації  Національної спілки краєзнавців України вручено членські квитки нового зразка  та відзначено  активістів  міської організації державними нагородами та грамотами  Спілки.

Делегати та гості конференції ознайомилися з виставкою праць краєзнавців Києва – членів Спілки, експозицією  Музею історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В цей же день відбулося засідання Правління Київської міської організації  Національної спілки краєзнавців України, на якому обрано Президію Правління у складі 11 осіб,  голову Правління, заступників та відповідального секретаря,  затверджено склад комісій Правління.

Про діяльність Вінницької обласної організації НСКУ в 2010 році

12 січня 2010 р.

 

Відбулася установча конференція по створенню Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ). На конференції затверджено положення Вінницької обласної організації НСКУ, обрано правління обласної організації у складі 27 чол.: Бакальця Олексія Андрійовича (м. Бар), Верховлюка Володимира Михайловича (м. Вінниця), Висоцької Катерини Іванівни (м. Вінниця), Вільчинської Зої Володимирівни (м. Козятин), Войтовича Валерія Васильовича (м. Могилів-Подільський), Гальчака Сергія Дмитровича (м. Вінниця), Гедза Миколи Сергійовича (с. Нова Гребля Калинівського району), Давиденка Віталія Володимировича (м. Вінниця), Дана Олександра Юрійовича (м. Вінниця), Денисика Григорія Івановича (м. Вінниця), Дороша Миколи Никифоровича (с. Воронівці Хмільницького району), Завальнюка Костянтина Вікторовича (м. Вінниця), Зінька Юрія Анатолійовича (м. Вінниця), Козюка Володимира Євгенійовича (с. Чеснівка Хмільницького району), Легуна Юрія Вікторовича (м. Вінниця), Морозової Наталії Іванівни (м. Вінниця), Нагребецького Анатолія Никифоровича (с. Плебанівка Шаргородського району), Огородніка Василя Тимофійовича (смт Оратів), Петренка Володимира Івановича (м. Вінниця), Подолинного Анатолія Мусійовича (м. Вінниця), Рекрута Валерія Пилиповича (м. Вінниця), Рогового Олександра Івановича (смт Липовець), Творун Світлани Олександрівни (м. Вінниця), Ткаченка Івана Петровича (с. Губник Гайсинського району), Цвігун Тетяни Омелянівни (м. Вінниця), Шевчука Федора Харитоновича (м. Бершадь), Яковенко Тетяни Василівни (м. Вінниця). Головою правління обрано С. Д. Гальчака.

Обрано ревізійну комісію у складі 7 чол.: Вдовцова Михайла Леонтійовича (м. Вінниця), Гоцуляк Марії Василівни (м. Могилів-Подільський), Йолтуховського Миколи Павловича (м. Бар), Калитка Сергія Леонідовича (м. Вінниця), Макаревич Лілії Павлівни (м. Козятин), Паламарчука Василя Миколайовича (м. Вінниця), Секрет Ганни Василівни (м. Вінниця). Головою ревізійної комісії обрано В. М. Паламарчука.

Розглянуто питання про подання засновницьких документів на державну реєстрацію.

 

13 – 15 квітня 2010 р.

 

Відбулася звітна наукова конференція викладачів і студентів Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак виступив із науково-краєзнавчими повідомленнями «Визволення Вінниччини від нацистських загарбників (до 65-річчя Великої Перемоги) та «Преса Вінниччини періоду Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.».

 

27 квітня 2010 р.

 

У м. Києві відбулася міжнародна наукова конференція «Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги)». У ній взяв участь голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, який виступив із доповіддю «Нацистський геноцид на Вінниччині».

 

29 квітня 2010 р.

 

Головним управлінням юстиції у Вінницькій області зареєстровано Вінницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України (наказ № 180 від 29 квітня 2010 р.). Цим же наказом  затверджено «Положення про Вінницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України».

1 травня 2010 р.

 

За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини України, організацію та у зв’язку із 70-річчям від дня народження нагороджено грамотою Національної спілки краєзнавців України члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Подолинного Анатолія Мусійовича.

 

ПОДОЛИННИЙ Анатолій Мусійович

 

(01.05.1940, с. Шипинки Барського району Вінницької області) – літературознавець, письменник, краєзнавець. Кандидат філологічних наук (з 1981 р.), професор (з 1998 р.). У 1966 р. закінчив філологічний факультет Вінницького державного педагогічного  інституту. Учителював у с. Ялтушкові Барського району (1966 – 1971 рр.), працював в обласній організації Товариства охорони пам’яток історії та культури (1971 – 1976 рр.). З 1976 р. – на кафедрі української літератури Вінницького державного педагогічного інституту (з 1998 р. – педагогічного університету ім. М. Коцюбинського). Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Досліджує творчість письменників Вінниччини, займається вивченням історії, фольклору Поділля. Автор статей у пресі, енциклопедіях, ряду путівників, упорядник, головний редактор і основний автор книги “З-над Божої ріки: Літературний словник Вінниччини”, упорядник  видання “Подільські криниці: Хрестоматія з літератури рідного краю”: у 3 томах, до якої увійшли нариси про фольклористів, етнографів, письменників-земляків, а також їхні твори, головний редактор і співавтор книги “Вінниця: Історичний нарис”. Учасник регіональних історико-краєзнавчих конференцій. Заслужений працівник культури України.

 

Тв.: Місто Бар: Путівник. – Одеса: Маяк, 1974 (2-е видання – 1990); Пам’ять землі подільської: Путівник. – Одеса: Маяк, 1976 (у співавтор.); Вінниця: Фотонарис. – Одеса: Маяк, 1978; Музеї Вінниччини: Путівник. – Одеса: Маяк, 1979 (у співавтор.); Капітан дитячої літератури: До 80-річчя від дня народження Миколи Трублаїні. – К.: Знання, 1987; Сергій Смеречинський: справа № 826 // Слово. – 1993. – № 11. – С. 8; Подільські криниці: Хрестоматія з літератури рідного краю. – Вінниця. – Т. 1. – 1994. – Т. 2. – 2001 (упорядкування, вступне слово, біографічні довідки, матеріали до літературної критики); З-над Божої ріки: Літературний словник Вінниччини. – Вінниця, 1998 (2-е видання, доповнене – 2001); Письменники Вінниччини: До 30-річчя обласної організації Національної спілки письменників України. – Вінниця, 2001 (упорядкування і загальна редакція); Останній гайдамака: Легенди, перекази, пісні, прислів¢я та приказки про Устима Кармалюка. Записи В. Вовкодава. – Вінниця, 2001 (упорядкування, загальна редакція і передмова); Стоголосся: Поетична антологія Вінниччини ХХ ст. – Вінниця, 2002 (2-е видання у Києві – 2003; упорядкування, вступне слово, біографічні довідки); З любов¢ю в серці: Поетичний альманах освітян Вінниччини. – Вінниця, 2003 (упорядкування, у співавтор.); Правда очі коле: Записи В. Вовкодава. – Вінниця, 2003 (упорядкування, загальна редакція, передмова і біографічне есе); “До колгоспників відносився погано”, або вінницька справа Бориса Антоненка-Давидовича // Реабілітовані історією. Вінницька область… – Кн. 1. – Вінниця: ДП “ДКФ”, 2006. – С. 724 – 728; Вінниця: Історичний нарис.  – Вінниця: Книга-Вега, 2007. – 304 с. (гол. редактор); Духовна скарбниця Вінниччини // Українська художня книга ХІХ – поч. ХХ ст.: Бібліографічний покажчик / Уклад. Л. Б. Сеник, С. І. Мумро; Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2007. – С. 5 – 7; Жити Україною. Статті, рецензії, есе. – Вінниця: ПП «Едельвейс», 2007. – 306 с.; Вінницькі сторінки в науці про мову // Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону… – Вінниця, 2008. – С. 101 – 103; “Сей період життя найбільш для мене важний…” Місто Бар у житті М. Коцюбинського // Подільське перевесло: Літературно-мистецький альманах. – Вип. 1. – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2008. – С. 102, 103; Духовна скарбниця // Пульсуючі джерела. – 2008. – 24 липня.

Літ.: Дятчук В. По музеях Вінниччини // Народна творчість і етнографія. – 1980. – № 1; Мовчанюк Г. Від краєзнавця до майстра літератури // Вінниччина. – 2002. – 28 квітня; Бортняк А. Усе про літераторів, причетних до Поділля // Вінницька газета. – 2001. – 12 квітня; А. М. Подолинний. Бібліографічний покажчик. – Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. – 28 с. (Укладач Н. С. Кравець); Левчук О. Вінниччина як джерело поезії // Літературна Україна. – 2001. – 29 листопада; Письменники Вінниччини. – Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. – С. 99; Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців… – С. 319, 320; Кимак Л. Духовна вікнина Поділля // Панорама. – 1995. – 18 березня; Пойда О. А. Подолинний Анатолій Мусійович // З-над Божої ріки… – С. 238, 239; Гальчак С. Д. Подолинний Анатолій Мусійович // Краєзнавці України: сучасні дослідники рідного краю… – С.175; Хоменко Б. Три музи Анатолія Подолинного // Вінницький альбом: Літературно-художній та історико-краєзнавчий альманах. –   3-й випуск. – Вінниця: Тезис, 2005. – С. 98 – 103; Гальчак С. Д. Краєзнавці Вінниччини… – С. 149, 150; Гальчак С. Д. Краєзнавство Східного Поділля… – С. 121.

 

3 травня 2010 р.

 

У м. Вінниці в приміщенні обласної універсальної наукової бібліотеки імені К. Тімірязєва відбулася презентація карти «Вінниччина у роки Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр.», підготовленої групою краєзнавців та науковців області.

 

5 травня 2010 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва відбулася презентація  книги С. Д. Гальчака «Герої Поділля: Герої Радянського Союзу – уродженці Вінницької, Тернопільської, Хмельницької областей» та монографічних праць «Визволення Вінниччини від нацистських загарбників», «Украинские остарбайтеры Подольского региона», «На узбіччі суспільства».

 

25 травня 2010 р.

 

25 травня 2010 року в актовій залі Національної Академії Наук України відбулося урочисте засідання пленуму Національної спілки краєзнавців України, присвячене відзначенню 85-ї річниці організованого краєзнавчого руху, який очолив обраний на з’їзді наприкінці травня 1925 р. у Харкові Український Комітет краєзнавства, правонаступником якого нині якого нині є НСКУ.

У роботі пленуму взяли участь члени правління НСКУ, делегації обласних організацій України, депутати Верховної Ради України, представники Кабінету Міністрів України, Національної Академії Наук України, інших наукових установ, товариств і організацій, ветерани краєзнавчого руху. Головував на пленумі перший заступник голови правління, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України О. П. Реєнт.

З доповіддю виступив Герой України, голова НСКУ, академік НАН України П. Т. Тронько, в якій окреслено пройдений шлях розвитку та здобутки краєзнавчого руху в Україні за 85 років поступу, розглянуто діяльність Національної спілки краєзнавців України на тлі сучасного реформування і трансформації. В обговоренні доповіді взяли участь представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та низки міністерств, університетів, наукових закладів, керівники обласних організацій НСКУ та інші, які деталізували доповідь П. Т. Тронька за змістовними фактами, набутим досвідом та подальшими перспективами в краєзнавчому русі, нагороджували подвижників краєзнавства (найбільше відзнак отримав П. Т. Тронько) медалями, дипломами, грамотами, ювілейними адресами, цінними подарунками, квітами, що підкреслювало святковість роботи пленуму.

Пленум рекомендував поширити відзначення 85-річчя НСКУ в обласні, міські та районні осередки спілки краєзнавців.

У роботі пленуму від Вінницької обласної організації НКСУ взяв участь голова її правління   С. Д. Гальчак.

 

25 травня 2010 р.

 

За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини України, організацію та проведення ряду науково-краєзнавчих конференцій, видання монографічних праць, що знайшли схвальний відгук серед широкого кола наукової та краєзнавчої громадськості рішенням правління Національної спілки краєзнавців України присвоєно звання «Почесний краєзнавець України» члену правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, голові обласного комітету профспілки працівників споживчої кооперації Вінниччини, кандидату історичних наук Рекруту Валерію Пилиповичу, членам Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України голові правління Вінницької облспоживспілки, кандидату історичних наук Подоляну Василю Васильовичу, старшому науковому співробітнику Вінницького обласного краєзнавчого музею Колесник Вікторії Василівні.

За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини України, організацію та проведення трьох Могилів-Подільських краєзнавчих конференцій та у зв’язку із 60-річчям від дня народження нагороджено грамотою Національної спілки краєзнавців України члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Войтовича Валерія Васильовича.

 

ПОДОЛЯН Василь Васильович

 

(07.01.1957, смт Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області) – кооператор, краєзнавець, меценат. У 1980 р. закінчив Могилів-Подільський технікум радянської торгівлі, у 1987 р. – Київський торгово-економічний інститут. Працював заступником голови правління Кирнасівського радгоспробкоопу, директором Кирнасівського комбінату громадського харчування, головою правління Тульчинської райспоживспілки. З 1997 р. – голова правління Вінницької облспоживспілки. Кандидат історичних наук (2009 р.). Член Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України. Досліджує кооперативний рух на Поділлі, творчі здобутки його подвижників, надає меценатську допомогу у виданні ряду краєзнавчих видань Вінниччини.

 

Тв.: Йоахим Волошиновський у становленні кооперативного руху (1897 – 1939 рр.). – Вінниця, 2005. – 456 с. (у співавтор. з В. П. Рекрутом); Участь Й. Волошиновського у поширенні кооперативної освіти серед населення Поділля на початку ХХ століття // Освіта, наука і культура на Поділлі. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – Т. 7: Матеріали третього круглого столу Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі у XVIII– на початку ХХІ ст.” – С. 134 – 144; Формування кооперативних поглядів Й. А. Волошиновського // Наукові записки. Історія / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вип. ХІ: За матеріалами ІІ Міжнародної наукової конференції “Національна інтелігенція в історії та культурі України у ХІХ – ХХІ століттях”. – Вінниця, 2006. – С. 220 – 223; Ідея кооперативного соціалізму в ранніх працях Й. Волошиновського // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007. – Т. 2. – С. 49 – 56; Споживча кооперація Вінниччини в умовах тоталітарного більшовицького режиму кінця 20-х – початку 30-х років ХХ ст. // Вісті… Діловий випуск. – 2007. – 29 червня. – С. 1 – 24; – 2007. – 29 червня. – С. 1 – 24 (у співавтор. з  В. П. Рекрутом); Діяльність Й. Волошиновського по пропаганді ідей розвитку кооперації на сторінках часопису “DziennikKijowski” (“Київський щоденник”) // Наукові записки. Історія / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вип. ХІІ. – Вінниця, 2007. – С. 362 – 367; Особливості кадрової політики більшовиків та підготовка спеціалістів масових професій для споживчої кооперації Вінниччини у 1928 – 1933 рр. // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. – Вінниця, 2007. – С. 265 – 273 (у співавтор. з В. П. Рекрутом); Особливості діяльності споживчої кооперації Вінниччини в умовах Голодомору 30-х років ХХ століття. – Вінниця: ПП Балюк, 2008. – 420 с. (у співавтор. з В. П. Рекрутом).

 

 РЕКРУТ Валерій Пилипович

 

(07.01.1948, м. Баку Азербайджанської РСР) – кооператор, педагог, краєзнавець. Трудову діяльність розпочав у 1971 р. слюсарем промкомбінату Гайсинської райспоживспілки. Обіймав посади механіка, головного інженера, директора цього ж підприємств, а також директора міжрайонної заготівельно-збутової бази, голови правління Гайсинської райспоживспілки. З 1998 р. – заступник голови правління Вінницької облспоживспілки. В 2000 р. обраний головою обласного комітету працівників споживчої кооперації. Викладач Вінницького кооперативного інституту. Кандидат історичних наук (2009 р.). Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України. Досліджує кооперативний рух на Поділлі, творчий здобуток його діячів та подвижників.

 

Тв.: Споживча кооперація Вінниччини: через століття до майбутнього // Вісті… Діловий випуск (м. Київ). – № 9. – 2004. – 27 лютого. – С. 1 – 24;  – № 10. – 2004. – 5 березня. – С. 3 – 24; – № 11. – 2004. – 12 березня. – С. 7 – 24; Дмитро Маркович: “…Житиму на користь милої, безцінної України” // Вісті… Діловий випуск. – № 39. – 2004. – 24 вересня. – С. 1 – 24; Йоахим Волошиновський у становленні українського кооперативного руху (1897 – 1939 рр.). – Вінниця, 2005. – 456 с. (у співавтор. з В. В. Подоляном); Будівничі кооперації Вінниччини: Іполит Зборовський // Кооператор Поділля. – 2006. – 27 червня; Будівничі кооперації Вінниччини: Дмитро Маркович // Там само; До історії зародження кооперативного руху на Могилів-Подільщині // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. – Могилів-Подільський; Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – С. 118 – 135; Громадська діяльність кооператора та літератора Дмитра Марковича у Вінниці в 1914 – 1917 рр. // Наукові записки. Історія / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вип. ХІ: За матеріалами ІІ Міжнародної наукової конференції “Національна інтелігенція в історії та культурі України у ХІХ – ХХІ століттях”. – Вінниця, 2006. – С. 324 – 331; “З людьми і для людей…” (Дмитро Маркович в українському національно-визвольному русі: кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Вінниця: ПП Балюк, 2006. – 408 с.; Славний літопис гайсинських кооператорів (до 110-ї річниці створення першого на Вінниччині Гайсинського споживчого товариства // Кооператор Поділля. – 2007. – 3 липня; Споживча кооперація Вінниччини в умовах тоталітарного більшовицького режиму кінця 20-х – початку 30-х років ХХ ст. // Вісті… Діловий випуск. – 2007. – 29 червня. С. 1 – 24 (у співавтор. з В. В. Подоляном); Діяльність Д. Марковича в добу Директорії УНР (кінець 1918 – 1920 рр.) // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007. – Т. 1. – С. 432 – 440; Вінницький етап державотворчої діяльності Дмитра Марковича (1918 – 1919 рр.) // Наукові записки. Історія / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вип. ХІІ. – Вінниця, 2007. – С. 221 – 224; Особливості кадрової політики більшовиків та підготовка спеціалістів масових професій для споживчої кооперації Вінниччини у 1928 – 1933 рр. // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. – Вінниця, 2007. – С. 265 – 273 (у співавтор. з В. В. Подоляном); Особливості діяльності споживчої кооперації Вінниччини в умовах Голодомору 30-х років ХХ століття. – Вінниця: ПП Балюк, 2008. – 408 с. (у співавтор. з В. В. Подоляном); Кооперативна та державницька діяльність П. П. Відибіди на Поділлі в добу Української революції (1917 – 1920 рр.) // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2008. – Т. 18: На пошану професора В. С. Степанкова. – С. 342 – 354; Від Стрільчинець до Нью-Йорка: життєві інститути й духовне сходження владики Палладія // Релігійне життя Поділля: минуле і сучасне… – Вінниця, 2008. – С. 217 – 225; Будівничий кооперації Поділля Іполит Зборовський // Подільська старовина. – Вип. IV. – Вінниця, 2008. – С. 277 – 296; “Світової зірниці” немеркнуче світло // Пульсуючі джерела. – 2008. – 12 листопада.

 

КОЛЕСНИК Вікторія Василівна

 

(08.12.1969, м. Калинівка Вінницької області) – історик, бібліограф, музеєзнавець, краєзнавець. У 1991 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. З 1994 р. працювала в краєзнавчому відділі Вінницької обласної наукової бібліотеки ім. К. Тімірязєва. З 2000 р. працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Старший науковий співробітник. Член Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України. Досліджує національні меншини Поділля. Автор ряду музейних виставок, зокрема “Вінниччина і вінничани (кінець ХІХ – початок ХХ ст).”

 

Тв.: Йоахим Волошиновський – визначний український громадський діяч першої половини 20 століття // Подільська старовина: Науковий збірник. – Вінниця, 2003. – С. 195 – 224; Вінниця Яна Лозовського // Вінницький край. – 2006. – № 2 (6). – С. 89 – 106; Станіслав Стемпковський (1870 – 1952). Сторінки життя видатного подолянина // Вінниччина: Минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. Матеріали ХХ Вінницької наукової історико-краєзнавчої конференції. – Вінниця, 2005. – С. 171 – 188; Забутий герой 1812 року // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. – Могилів-Подільський; Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – С. 204 – 208; Подільське товариство сільського господарства і сільськогосподарської промисловості (1896 – 1918): Історичний нарис. – Вінниця: Розвиток, 2007. – 160 с.; Відомі поляки в історії Вінниччини: Біографічний словник. – Вінниця: ВМГО “Розвиток”, 2007. – 1008 с.; Здзіслав Грохольський (1881 – 1968), останній діяч П’ятничан // Подільська старовина. – Вип. IV. – Вінниця, 2008. – С. 251 – 261; Тадеуш (Тадеуш Пжемислав Міхал) (1839 – 1913) – польський живописець і графік, громадський діяч // Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону… – Вінниця, 2008. – С. 106 – 111.

 

ВОЙТОВИЧ Валерій Васильович

 

(28.05.1950, с. Віньківці Віньковецького району Хмельницької області) – педагог, краєзнавець. У 1972 р. закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інституту імені В. П. Затонського. Вчителював у школах Рівненщини і Вінниччини. З 1978 р. викладач історії Могилів-Подільського технолого-економічного коледжу. Член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Організатор та учасник ряду археологічних експедицій у Могилів-Подільському районі,  І-ї – ІІІ-ї Могилів-Подільських регіональних краєзнавчих конференцій, керівник міськрайонного осередку Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка (“Просвіта”) (в 1989 – 1998 рр.)., ініціатор краєзнавчих досліджень та проведення реставраційних будівельних робіт на території комплексу “Лядовський скельний монастир”. Активно пропагує історичне минуле Придністров’я.

 

Тв.: Стан народної освіти в Могилівському повіті наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. – Могилів-Подільський; Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – С. 255 – 260 (у співавтор. з О. В. Войтовичем); З історії санітарної справи Могилівщини (кінець XVIII – початок ХХ ст.) // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції / Ред. колегія: Завальнюк О. М. (співголова), Войтенко В. І., Баженов Л. В. (відп. ред.) та ін. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2007. – С. 284 – 290.

 

 

 

27 – 28 травня 2010 р.

 

У Вінниці проведено урочисте засідання, присвячене 140-річчю від дня народження фундатора кооперативного руху на Поділлі, просвітителя, громадського діяча Й. А. Волошиновського та проведено науково-практичну конференцію «Споживча кооперація Поділля: через століття до майбутнього». З цієї нагоди під егідою Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України видано 2-томник вибраних творів та публікацій Йоахима Волошиновського «Розмови про кооперацію»:

(Волошиновський Й. А. Розмови про кооперацію / Упоряд.: В. В. Подолян, В. П. Рекрут; наук. ред. С. Д. Гальчак. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – Т. 1. – 544 с.

Волошиновський Й. А. Розмови про кооперацію / Упоряд.: В. В. Подолян, В. П. Рекрут; наук. ред. С. Д. Гальчак. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – Т. 1. – 360 с.).

Під час урочистого засідання відбулася презентація згаданого видання, яку здійснив науковий редактор видання С. Д. Гальчак. Він також вручив В. В. Подоляну, В. П. Рекруту відзнаки «Почесний краєзнавець України» та нові членські квитки.

За результатами конференції видано збірник статей «Споживча кооперація Поділля: через століття – до майбутнього».

 

2 червня 2010 р.

 

У Вінниці розпочалися IV Міжнародні Пироговські читання – науковий конгрес хірургів. У заходах по вшануванню пам’яті М. І. Пирогова взяли участь окремі краєзнавці Вінниччини.

 

5 червня 2010 р.

 

У м. Погребищі відбулося традиційне свято «День міста». У торжествах взяв участь голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, який виступив перед учасниками свята, подарував Погребищенським районній та міській бібліотекам власні книги та праці низки краєзнавців області, що стосуються історичного минулого Погребища, Вінниччини.

 

7 червня 2010 р.

 

У м. Козятині відбулася презентація книги відомого на Вінниччині краєзнавця Павла Мельника «На споконвічних перехрестях», виданої після смерті автора. Її презентували дочка та син дослідника рідного краю Надія і Сергій, голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак, член ревізійної комісії обласної організації НСКУ Л. П. Макаревич, директор Центральної бібліотечної системи району Т. Дячук, голова районної ради  В. Стахов, перший заступник голови райдержадміністрації М. Купчик,  учителька Йосипівської середньої школи І. Яремчук, зав. бібліотекою с. Широка Гребля          С. Дідик, методист РКМЦ Г. Пасічник.

 

20 червня 2010 р.

 

У Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відбулося представлення громадськості міста та області Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Виступаючи перед присутніми, голова правління Вінницької обласної організації НСКУ С. Д. Гальчак, зокрема, сказав:

– З приємністю хочу відзначити, що з кожним роком на нашій вінницькій землі множаться ряди людей одержимих і неспокійної вдачі, справжніх патріотів не лише своєї малої батьківщини, але й України – ряди краєзнавців. Вони живуть і працюють в усіх куточках області.

Можна навіть говорити про найбільш активні краєзнавчі інституції. Так, сповна перейняв на себе функції провідного регіонознавчого центру Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вивченням різноманітних аспектів історії, природи, фольклору, етнографії, народних традицій, побуту, ремесел, лексики Східного Поділля займаються, насамперед, його структурні підрозділи: інститут історії, етнології і права, інститут філології й журналістики, природничо-географічний факультет. Ними регулярно видаються «Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету» (серії: «Історія», «Філологія», «Географія»). До краєзнавства залучено десятки викладачів, студентів вузу. Їхній творчий диференційований пошук увінчується науковими, науково-краєзнавчими працями, організацією різноманітних конференцій, «круглих столів», семінарів, цікавими доповідями і повідомленнями на них.

Восени нинішнього року своє 15-річчя відзначатиме Центр історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, керівником якого є відомий поділлєзнавець, д. і. н., професор Л. В. Баженов. З 1 листопада 2006 р. у складі Центру як його структурний підрозділ функціонує Вінницька філія – науково-дослідна установа з функціями наукового закладу та громадської організації, очолювана мною. У її складі 65 осіб. Серед них 6 докторів, 32 кандидати наук, 11 професорів, 14 доцентів, 2 старших наукових співробітники. 11 чол. удостоєні почесного звання «Заслужений працівник…». В їх активі чимало наукових, науково-краєзнавчих праць.

Одним із провідних центрів краєзнавства нашого Східного Поділля став Державний архів Вінницької області. В активі архівістів теж чимало творчих здобутків, у тому числі в активі архівістів районної ланки. Вони зберегли для історії чимало унікальних, раніше невідомих документів, якими нині активно користується широке коло науковців та краєзнавців.

Значно зросла роль у розвитку краєзнавства регіону Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва, що в 2007 р. відзначила свій віковий ювілей, книгозбірень області. Зусиллями бібліотечних працівників проведено низку значимих міжнародних, Всеукраїнських, регіональних наукових, науково-практичних конференцій, проведено, можна сказати, безліч виставок, презентацій книг подільських авторів, у т. ч. краєзнавців.

Одним із провідних напрямків у діяльності ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва стала цілеспрямована робота по прищепленню любові до рідної мови. Так, щороку 9 листопада нею різноплановою палітрою заходів відзначається День української писемності і мови. У 2005 році започатковано науково-просвітницькі Подільські Кирило-Мефодіївські читання.

Активізувалася краєзнавча діяльність чи не всіх бібліотек області. Вони ведуть збір неопублікованих матеріалів свідків історичних подій, займають активну позицію в описі та збереженні матеріальних пам’яток історії, записують і відтворюють обряди та традиції краю, активно працюють з підростаючим поколінням в напрямку пізнання ним народної творчості й історії своєї «малої батьківщини». Оскільки на нашій зустрічі присутні представники усіх районних та міських бібліотечних закладів області, користуючись нагодою, хотів би висловити їм слова великої вдячності за їхню самовіддану працю!

Власне, краєзнавчою діяльністю в області займаються всі заклади культури й мистецтва. Своєрідним її координатором впродовж багатьох років виступає Вінницький обласний центр народної творчості, який у січні 2009 р. відзначив своє 70-річчя. У свій час з ним плідно співпрацювали видатні подільські фольклористи Гнат Танцюра, Настя Присяжнюк, Марія Руденко, Мефодій Рябий та ін. З його ініціативи, а також управління культури і туризму обласної державної адміністрації на Вінниччині започатковано цілу низку культурно-мистецьких заходів. Серед них – фестиваль-конкурс автентичних колективів на приз Гната Танцюри, свята народного мистецтва «Українська витинанка» та «Великодня писанка», пленер скульпторів-каменотесів «Подільський оберіг», свято кобзарського мистецтва «Струни вічності» імені Володимира Перепелюка, хорової музики ім. Миколи Леонтовича, мистецьке  свято «Пісенні крила сивої зозулі», дні сатири і гумору ім. С. Руданського, симпозіум-практикум з народного гончарства «Бубнівська кераміка» та ін. Чимало заходів переросли у всеукраїнські й стали візитівками Вінницької області. Зрозуміло, що чи не найактивнішу участь у різноманітних краєзнавчих заходах бере й управління внутрішньої політики облдержадміністрації, зокрема, в особі присутнього на нашій зустрічі Володимира Івановича Лазаренка…

Таку ж провідну роль у розвитку краєзнавства відіграють музейні заклади області, насамперед, Вінницький обласний краєзнавчий музей, відомий як науково-освітній, науково-методичний та пам’ятко-охоронний центр східного регіону Поділля. Можна гордитися, що його фонди нараховують біля 100 тис. одиниць зберігання, серед яких – унікальна колекція золотих прикрас доби бронзи та сарматського періоду, що експонувалась на шести міжнародних виставках. Славиться він й нумізматичною та етнографічною збірками, колекцією зброї та мінералів.

Славиться він виставковою та науковою діяльністю. Досить сказати, що музей щороку відвідують понад 200 тис. осіб – вінничан та гостей міста, а праці науковців музею, насамперед Вікторії Колесник, Лариси Семко, здобули, я б сказав, всенародне визнання.

Не менше уваги музейники Вінниччини надають також пам’якоохоронній роботі. До речі, хочу відмітити, що станом на 01.03.2009 р. на державному обліку на Вінниччині перебувало 4302 пам’ятки: 1739 – археології, 1893 – історії, 574 – містобудування та архітектури, 96 – монументального мистецтва. Відповідно до чинного законодавства до Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення занесено 189 пам’яток, серед яких Немирівське городище скіфського періоду, палац Потоцьких у Тульчині, склеп-усипальниця М. І. Пирогова в м. Вінниці та ін. Крім того, 215 пам’яток національного і місцевого значення, що потребують спеціального режиму охорони, включені до Переліку об’єктів культурної спадщини України, які не підлягають приватизації. Ряд їх є об’єктами, включених до номінацій чудес та перлин Вінниччини.

Зрозуміло, що не стоять осторонь розвитку краєзнавства й громадські організації. Саме як громадська організація з жовтня 2006 р. офіційно відродилось у Вінниці краєзнавче товариство «Поділля», об’єднавши спершу майже три десятки учасників – і колишніх, і молоде поповнення. Якщо на початку 90-х років її основні зусилля спрямовувалися на просвітницьку практику та об’єднання краєзнавців, то нині актуальності набуває наукова і видавнича діяльність.

У 2007 році у Вінниці з’явилася краєзнавча літературно-мистецька громадська організація «Велика рідня», головна мета якої – відродження та збереження духовної, історичної та культурної самобутності населення України, створення, збереження і поширення набутків української літератури і мистецтва інших етносів, які проживають на території України, розвиток і захист української мови, збереження і популяризація культурно-мистецької спадщини минулого.

Успішно функціонує Вінницький обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. У силу специфіки своєї діяльності він займається дослідженням екологічних проблем вінницької області та України, займається екологічною освітою населення, прищеплюючи йому любов до рідного краю, бережливе ставлення до природних пам’яток малої батьківщини.

Є ряд напрацювань в активі обласної геральдичної комісії Українського геральдичного товариства, громадської організації «Асоціація музеїв Вінниччини».

Уже не один рік існує міжрайонний краєзнавчий центр «Соб».

Багато роблять місцеві краєзнавці в інших регіонах Вінниччини. Так, успішно провели три потужні краєзнавчі конференції з виданням матеріалів могилів-подільчани. Дві аналогічні конференції в активі барських краєзнавців.

А тепер про те, з нагоди чого ми, власне, й зібралися. 4 жовтня 2007 року відбулися установчі збори по створенню Вінницької обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців України.

Порівняно недавно четвертий з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців прийняв рішення про підвищення її статусу. Відтепер вона уже не аматорська, а творча професійна організація. Нова офіційна її назва: Національна спілка краєзнавців України. За статусом вона рівнозначна Спілці письменників, Спілці художників чи Спілці журналістів Україні. Нині в Україні триває перереєстрація обласних організацій.

Хочу повідомити, що Вінницька обласна організація зареєстрована головним управлінням юстиції у Вінницькій області 28 квітня 2010 року. Результатом цього акту стала видача відповідного свідоцтва про державну реєстрацію творчої спілки.

Тоді ж затверджено «Положення про Вінницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України». В ньому, зокрема, говориться:

«Вінницька обласна організація Національної спілки краєзнавців України є добровільним об’єднанням професійних дослідників і літописців рідного краю за статусом творчої спілки як суб’єкта творчої діяльності, здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки», інших законодавчих актів.

…Діє на принципах самоврядування, взаємодопомоги та співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм творчої діяльності, визнання авторських прав… Незалежна у своїй статутній діяльності від органів державної влади й органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій.

…Співробітничає з державними органами, науково-дослідними установами, закладами культури і освіти, політичними партіями та громадськими організаціями, зацікавленими в розвитку краєзнавства,  збереженні безцінної національної історико-культурної спадщини українського народу, його унікальних природних скарбів.

Основною метою діяльності Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України є розвиток національної культури та  краєзнавчого руху в органічному поєднанні всіх його державних, громадських і шкільних форм, використання досвіду, здобутого в цій галузі в Україні та за кордоном, створення та оприлюднення документально-публіцистичних та науково-популярних творів з історії та культури краю».

Сподіваюся, що обласна організація стане також дієвим координуючим центром краєзнавства на теренах Східного Поділля.

Керівними структурами організації є правління та ревізійна комісія. Дозвольте проінформувати вас про їхній чисельний і персональний склад.

І так, голова правління Гальчак Сергій Дмитрович – кандидат історичних наук, доцент, заслужений працівник культури України, депутат обласної ради.

Члени правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України:

Бакалець Олексій Андрійович – кандидат історичних наук, м. Бар.

Верховлюк Володимир Михайлович – завідувач відділу Державного архіву Вінницької області.

Висоцька Катерина Іванівна – директор Вінницького обласного краєзнавчого музею.

Вільчинська Зоя Володимирівна – начальник архівного відділу Козятинської міської ради.

Войтович Валерій Васильович – викладач історії Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу.

Гедз Микола Сергійович – редактор краєзнавчої газети «Пульсуючі джерела», відмінник освіти України (Калинівський район).

Давиденко Віталій Володимирович – доктор політичних наук, професор (м. Вінниця).

Дан Олександр Юрійович – генеральний директор ТОВ «Украгроінвест», дослідник козацької доби, депутат обласної ради, пошукач (м. Вінниця).

Денисик Григорій Іванович – доктор географічних наук, професор (м. Вінниця).

Дорош Микола Никифорович – директор Воронівської загальноосвітньої школи Хмільницького району, відмінник освіти України, почесний громадянин Хмільницького району.

Завальнюк Костянтин Вікторович – працівник Державного архіву Вінницької області, кандидат історичних наук.

Зінько Юрій Анатолійович – директор Інституту історії, етнології і права Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, кандидат історичних наук, доцент.

Козюк Володимир Євгенійович – заслужений художник України (Хмільницький район).

Легун Юрій Вікторович – директор Державного архіву Вінницької області, доктор історичних наук.

Морозова Наталія Іванівна – директор Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва, доцент.

Нагребецький Анатолій Никифорович – автор багатьох краєзнавчих книг (с. Плебанівка Шаргородського району).

Огороднік Василь Тимофійович – провідний бібліограф-краєзнавець Оратівської центральної районної бібліотеки, Почесний краєзнавець України.

Петренко Володимир Іванович – працівник Державного архіву Вінницької області, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, відмінник освіти України.

Подолинний Анатолій Мусійович – кандидат філологічних наук, професор (м. Вінниця).

Рекрут Валерій Пилипович – кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України (м. Вінниця).

Роговий Олександр Іванович – голова міжрайонного краєзнавчого центру «Соб», начальник архівного відділу Липовецької райдержадміністрації.

Творун Світлана Олександрівна – кандидат історичних наук, доцент (м. Вінниця).

Ткаченко Іван Петрович – колишній директор школи (с. Губник Гайсинського району).

Цвігун Тетяна Омелянівна – директор Вінницького обласного центру народної творчості, заслужений працівник культури України.

Шевчук Федір Харитонович – заступник редактора Бершадської райгазети «Бершадський край», заслужений журналіст України.

Яковенко Тетяна Василівна – голова Вінницької обласної краєзнавчої літературно-мистецької організації «Велика рідня», кандидат філологічних наук, доцент, заслужений працівник культури України, депутат обласної ради.

Всього 27 чол.

До складу ревізійної комісії входять сім чоловік:

Паламарчук Василь Миколайович – заслужений журналіст України, голова комісії (м. Вінниця).

Вдовцов Михайло Леонтійович – директор об’єднання «Вінницяагроліс», автор низки краєзнавчих книг.

Гоцуляк Марія Василівна – директор Могилів-Подільського музею етнографії і народної творчості.

Йолтуховський Микола Павлович – член президії правління Барської районної організації республіканського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Калитко Сергій Леонідович – кандидат історичних наук, доцент (м. Вінниця).

Макаревич Лілія Павлівна – директор музею міста Козятин.

Секрет Ганна Василівна – тележурналіст, заслужений журналіст України (м. Вінниця).

Більш детально з їхніми біографіями та творчим доробком, а також із положенням про Вінницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України, про діяльність краєзнавців Вінниччини в останні роки ви можете довідатись із двох книг, які щойно зійшли з друкарського верстата і які пропонуються вашій увазі: «Пізнаючи історію малої батьківщини» та «Регіонознавча інституція Східного Поділля».

С. Д. Гальчак повідомив, що крім згаданих видань, у цьому році вийшли друком досить цікаві книги Олександра Івановича Рогового «Про що шумлять верби: Історичні нариси про Корчинці – Ротмистрівку – Вербівку» Липовецького району, Володимира Андрійовича Демчика з Оратівського району «Мервин та мервинчани: Замальовки з історії та життя східних слов’ян», Володимира Даниловича Мороза «Червоне – гордість моя» про своє рідне село Червоне Немирівського району. Їх презентація ще попереду.

Попереду також презентація книги, що стала плодом міжнародного проекту, в якому взяли участь С. Д. Гальчак та колишні вінничани, теперішні співробітники Інституту історії України НАН України Валерій Васильєв та Роман Подкур «Жизнь в оккупации. Винницкая область. 1941 – 1944 гг.». Книга вийшла в Москві. Дійшла до Вінниці, але поки що в єдиному екземплярі.

У планах також презентація книги члена правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України Миколи Никифоровича Дороша «Битва на Синій Воді 1362 року: правда та домисли», яка стала переможцем Всеукраїнського пошукового конкурсу «У нас одне коріння» у номінації «Мій погляд на історію».

В урочистій обстановці вручено грамоти правління Національної спілки краєзнавців України Вікторії Василівні Колесник – автору фундаментальної енциклопедичної праці «Відомі поляки в історії Вінниччини» та члену правління обласної організації НСКУ Валерію Васильовичу Войтовичу.

Групі краєзнавців області вручено нові членські квитки.

 

3 липня 2010 р.

 

В с. Правилівці Оратівського району відбувся перший обласний фестиваль «Мамині рушники», організований членом ревізійної комісії обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ганною Василівною Секрет.

Серед почесних гостей фестивалю була член правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Тетяна Цвігун.

 

12 липня 2010 р.

 

12 липня 2010 року в Колонному залі Київської міської ради за адресою вул. Хрещатик, 36 відбулися урочисті збори, присвячені 95-річчю від дня народження видатного державного та громадського діяча, відомого вченого, Героя України, Голови Національної спілки краєзнавців України, завідувача відділом регіональної історії України Інституту історії України НАН України, академіка НАН України, доктора історичних наук, професора Петра Тимофійовича Тронька.

В святковому зібранні взяли участь представники влади, громадськості, наукових установ та університетів України і міста Києва, делегації від обласних і міських осередків та члени правління Національної спілки краєзнавців України, послідовники, учні і друзі П. Т. Тронька.

Присутні ознайомилися з основними віхами життя-подвигу ювіляра, який в свої 95 років продовжує успішно і сумлінно, як завжди, віддавати себе праці на різних державних і науково-громадських посадах, справедливо заслужив і сьогодні користується загальною шаною і авторитетом в українському суспільстві, є взірцем для наслідування іншими. А далі урядові нагороди, ювілейні адреси, подарунки, квіти, щирі побажання… зайняли тривалий час й створило в залі урочисту і радісну атмосферу.

Від Вінницької обласної організації НСКУ в урочистостях взяв участь голова правління обласної організації НСКУ С. Д. Гальчак, який від імені краєзнавців області поздоровив іменинника з ювілеєм.

 

16 серпня 2010 р.

 

З ініціативи членів правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Катерини Висоцької та Тетяни Цвігун в обласному краєзнавчому музеї відкрито виставку народного малярства «Славетні імена».

 

28 серпня 2010 р.

 

З ініціативи краєзнавця, голови Немирівського районного товариства «Просвіта» Володимира Яременка та завдяки його зусиллям у Брацлаві під час святкування Дня селища відкрито пам’ятник видатній українській письменниці Зінаїді Тулуб, яка в дитячі роки мешкала в Брацлаві.

 

9 вересня 2010 р.

 

В обласному краєзнавчому музеї відбулася міжнародна наукова конференція «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Із доповідями на ній виступили краєзнавці: С. Д. Гальчак («Державний архів Вінницької області в період нацистської окупації»), Вікторія Колесник («Польська і російська гімназії в Мурах в першій половині ХІХ ст.»), Юрій Легун («Зміна правового статусу Мурів на початку ХХ ст.»), Олександр Петренко («Вінницькі Мури на рубежі XVIII і ХІХ ст.”), Анатолій Лисий  («Навчальні заклади в Мурах на початку ХХ ст.»), Лариса Семенко («Мури в 1917 р.»), Костянтин Завальнюк («Мури в 1918 – 1920 рр.»), Валерій Рекрут («Профспілкові установи в Мурах»), Тетяна Соломонова («Вінницька філія Всенародної бібліотеки України при ВУАН 1920 – 1930 рр.»), Катерина Висоцька («Вінницький обласний краєзнавчий музей: основні віхи післявоєнної історії, погляд у майбутнє») та ін.

 

11 вересня 2010 р.

 

Відбувся традиційний день міста Вінниці. У святкових торжествах взяли участь чимало краєзнавців міста та області. Тоді у сквері імені Козицького було встановлено  пам’ятник видатному вінницькому архітектору Григорію Артинову. Оригінальну бронзову скульптуру було виготовлено та встановлено з ініціативи головного архітектора Вінницької області, члена Національної спілки краєзнавців України Сергія Царенка.

 

12 вересня 2010 р.

 

Краєзнавцями  доктором історичних наук, професором Вінницького державного педагогічного університету Іваном Мироновичем Романюком, головою ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Василем Миколайовичем Паламарчуком перед громадою сіл Микулинці та Рожок Літинського району порушено проблему збереження пам’яті про колишній місцевий храм імені Олександра Невського, що впродовж століть був важливим осередком духовності. Цього дня на місці, де стояла велична культова споруда, було встановлено символічний хрест.

 

18 вересня 2010 р.

 

У с. Правилівка Оратівського району з ініціативи члена ревізійної комісії Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ганни Василівни Секрет відбулося велелюдне свято борщу.

 

30 вересня 2010 р.

 

У м. Бар відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку (до 470-ї річниці надання місту Бар Магдебурзького права)». З доповідями на ній виступили краєзнавці С. Д. Гальчак («Історичні аспекти становлення й розвитку місцевого самоврядування на Східному Поділлі в дорадянський час»), С. О. Царенко («Місце головного управління містобудування та архітектури Вінницької області в розробці та реалізації проектів сталого розвитку Барського району»), А. К. Лисий («Бар на сторінках «Хроніки європейської Сарматії» Олександра Гваньїні»), К. В. Завальнюк («Український легальний часопис періоду німецької окупації «Тижневик Барської округи»), А. М. Подолинний («Перейменування як складова частина ідеологічної політики держави в минулому і тепер»), Ю. А. Зінько «Перші півстоліття в історії Барського спиртзаводу»), О. А. Бакалець («Магдебурзьке право на території України в дослідженнях українських науковців і краєзнавців ХІХ – початку ХХІ ст.»), М. П. Йолтуховський («Магдебурзьке право і самоврядування в місті Бар та його околицях у XVI – на поч. ХХ ст.»).

 

14 жовтня 2010 р.

 

За значний внесок у розвиток краєзнавчого руху, збереження національної історико-культурної спадщини України нагороджено грамотою Національної спілки краєзнавців України члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Морозову Наталю Іванівну.

 

МОРОЗОВА Наталія Іванівна

 

(09.08.1955, с. Курашівці Мурованокуриловецького району Вінницької області) – бібліотекознавець, краєзнавець. Закінчила Київський інститут культури, здобувши фах бібліотекаря-бібліографа. З 1991 р. працює у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва: бібліотекарем, головним бібліотекарем, завідуючою читальним залом, керівником служби інформаційно-бібліотечного сервісу, першим заступником директора. З 2007 р. директор Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. За сумісництвом доцент Вінницького інституту МАУП. Автор ряду краєзнавчих публікацій, організатор науково-краєзнавчих конференцій.

 

Тв.: Бібліотечне краєзнавство: проблеми та перспективи розвитку // Краєзнавство в системі розвитку духовності і культури регіону: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 21 – 23 жовтня 2008 р., Вінниця / Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2008. – С. 10 – 17.

 

13 – 15 жовтня 2010 р.

 

У м. Вінниці в приміщенні Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва відбулась ІІ-а Міжнародна науково-практична конференція «Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку». З доповідями та повідомленнями на ній виступили краєзнавці Н. І. Морозова («Краєзнавча робота ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: від традицій до інновацій»), С. Д. Гальчак («Зародження бібліотечного краєзнавства у Східному Поділлі»), Т. П. Марченко («Краєзнавчий видавничий  сегмент публічних бібліотек області у 2008 – 2009 роках»), К. В. Завальнюк («Краєзнавець з Голубечого протоієрей М. І. Яворовський»), В. І. Петренко («Роль «буксирних» бригад у трагедії Голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні»), Т. Р. Соломонова («Про бібліотеку освітнього діяча Адріанова Павла Олександровича (за фондами Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва)»), Л. І. Семенко  («Матеріали до історії музичного життя в Україні 1920-х років у колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею»), А. М. Подолинний («Вінницька обласна організація Національної спілки письменників України: основні етапи діяльності, постаті»), О. І. Роговий («Битва під Романовим хутором (жовтень 1919 р.)»), С. І. Дровозюк («Людинознавчі аспекти у краєзнавстві 20-х років ХХ ст.»), Т. І. Журунова («Виставкова політика Вінницького обласного краєзнавчого музею як спосіб віддзеркалення культурно-мистецького життя регіону»).

Під час роботи конференції відбулася презентація книги власного кореспондента українського радіо у Вінницькій області, краєзнавця О. М. Дмитрука «Іван Богун – полковник».

За заслуги у розвитку краєзнавства голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак вручив грамоту правління Національної спілки краєзнавців України заступнику голови правління Вінницької обласної організації НСКУ директору Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Н. І. Морозовій.

 

15 – 16 жовтня 2010 р.

 

У м. Черкасах на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького відбулася Міжнародна наукова конференція «Україна – геополітичний і воєнний вектор Другої світової війни (до 65-ї річниці завершення Другої світової війни)». З повідомленнями на ній виступили краєзнавці Вінниччини С. Д. Гальчак («Закордонне життя українських «неповерненців»»), І. В. Мазило («Залізнична транспортна система УРСР: відбудова, військові і господарські перевезення (1943 – 1945 рр.)»), І. М. Романюк, Ю А. Зінько («Піклування  населення про поранених радянських військовослужбовців у роки Великої Вітчизняної війни»).

 

 

 

8 – 10 листопада 2010 р.

 

В м. Берліні (Німеччина) відбулася міжнародна наукова конференція «Примусова праця в гітлерівській Європі». В її роботі взяв участь голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України С. Д. Гальчак.

 

18 – 19 листопада 2010 р.

 

У м. Кам’янець-Подільському на базі Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка відбулася ХІІІ Подільська історико-краєзнавча конференція. В її роботі взяла участь група вінницьких краєзнавців, які виступили з доповідями та повідомленнями: С. Д. Гальчак («Преса Вінниччини періоду Великої Вітчизняної війни (1942 – 1944 рр.)»), А. К. Лисий (Кам’янець-Подільський на сторінках «Хроніки європейської Сарматії» Олександра Гваньїні»), Ю. В. Легун («Друга частина спогадів В. Приходька «Під сонцем Поділля» як історичне джерело»), В. А. Косаківський «Архів Жмурко Аверкія Захаровича (1855 р. н.) та його сина Арехти (Арефи) (1846 – 1972) як джерело з історії м. Чечельника на Південно-Східному Поділлі першої половини ХХ століття»), В. І. Петренко («Добровільні» фінансові зобов’язання селянства України у 1927 – 1933 рр.»), В. П. Рекрут («Репресії більшовицької влади проти керівництва Вінницької облспоживспілки у 1936 – 1938 р.: причини, наслідки»), Я. А. Бранько («Александр Хиждеу: вчений, мислитель, публіцист»), К. В. Завальнюк (Отаман Брацлавщини Артем Онищук»).

С. Д. Гальчак був членом організаційного комітету конференції.

 

25 – 27 листопада 2010 р.

 

В Україні відбулися заходи, присвячені черговим роковинам голодомору в Україні 1932 – 1933 років, у яких взяли участь краєзнавці Вінниччини.

25 листопада у Вінницькому обласному художньому музеї проведено науково-краєзнавчу конференцію «Час скорботи». З науковими повідомленнями «Особливості споживчої кооперації Вінниччини в умовах голодомору 30-х років» та «Роль буксирних бригад у трагедії голодомору 1932 – 1933 рр.» відповідно виступили члени правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валерій Пилипович Рекрут та Володимир Іванович Петренко.

26 листопада у м. Хмельницькому відбулася 9-а науково-теоретична конференція «Голодомор 1932 – 33 рр. в Україні: передумови, перебіг, наслідки (регіональний аспект)». В її роботі взяли участь члени правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валерій Пилипович Рекрут та Костянтин Вікторович Завальнюк, які виступили з науковими повідомленнями. Тема виступу В. П. Рекрута «Кому голод, а кому гроші: із хронічки зловживань у системі продовольчого забезпечення населення Поділля під час голодомору 30-х років ХХ ст.», К. В. Завальнюка – «Малолітній бунтар з Великої Бушинки Іван Цвень».

27 листопада голова правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України Сергій Дмитрович Гальчак взяв участь у м. Києві у меморіальних заходах «Запали свічку», де від імені вінничан поклав запалену свічку до підніжжя основного монумента меморіального комплексу жертв голодомору.

В аналогічних заходах, проведених у м. Вінниці та населених пунктах Вінницької області, взяли участь краєзнавці області.

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, Державному архіві Вінницької області, Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва відкрито тематичні виставки.

 

9 – 15 грудня 2010 р.

 

Вийшли друком чергові наукові, науково-краєзнавчі дослідження краєзнавців області:

 

Гальчак С. Д. Визволення Вінниччини від нацистських загарбників (20 грудня 1943 р. – 28 березня 1944 р.): Монографія / 3-є вид.: доповн., переробл. – Вінниця: Консоль, 2010. – 420 с.

Нагребецький А. Н. Насіківка моя, Насіківка. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2010. – 300 с.

 

25 грудня 2010 р.

 

Хмільницькою аматорською кіностудією «Гіпаніс» створено документальний фільм «Ріка його долі», присвячений науково-краєзнавчій, громадській та педагогічній діяльності члена правління Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, члена Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка, директора Воронівської ЗОШ 1 – ІІІ ступенів Хмільницького району Миколи Никифоровича Дороша, а також з нагоди його 60-річчя.

Автори фільму: члени Національної спілки краєзнавців України Микола Андрійович Загородній (м. Хмільник), Віра Анатоліївна Степанюк  (с. Пагурці Хмільницького району).

 

КНИГИ КРАЄЗНАВЦІВ ВІННИЧЧИНИ,

ВИДАНІ В 2010 РОЦІ

 

Сторожук А. І. Непереможені… – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2010. – 176 с.

Завальнюк К. В., Стецюк Т. В. Українська амазонка Олександра Соколовська (отаманша «Маруся»). – Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2010. – 88 с.

Дорош М., Сметанін М. Розгойдані дзвони. – Вінниця: О. Власюк, 2010. – 176 с.

Вінницькі Мури – як джерело освіти в краї / 2-е вид.; Упоряд., вступ. ст., прим. В. Колесник. – Вінниця: ВМГО «Розвиток», 2010. – 154 с.

Огороднік В., Синицький В. Відлуння подвигу. – Вінниця: Вінницька обласна друкарня, 2010. – 160 с.

Мороз В. Червоне – гордість моя. – Вінниця, 2010. – 148 с.

Ганна Годованець. Романівське весілля / Літ. ред. Ф. Х. Шевчук. – Вінниця, 2010. – 312 с.

Волошиновський Й. А. Розмови про кооперацію / Упоряд.: В. В. Подолян, В. П. Рекрут; наук. ред. С. Д. Гальчак. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – Т. 1. – 544 с.

Волошиновський А. П. Розмови про кооперацію / Упоряд.: В. В. Подолян, В. П. Рекрут; наук. ред. С. Д. Гальчак. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – Т. 2. – 360 с.

Українське Куликове поле: на берегах Синюхи чи Сниводи? До 650-річчя історичної битви на річці Сині Воді: Збірник документів, статей, уривків з наукових праць / Упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – 152 с.

      Жизнь в оккупации. Винницкая область. 1941 – 1944 гг. / Сост.: В. Ю. Васильев, Р. Ю. Подкур, С. Д. Гальчак, Д. Байрау, А. Вайнер. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2010. – 856 с. – (Документы советской истории).

Гальчак С. Д. Пізнаючи історію малої батьківщини: Діяльність краєзнавців Вінниччини у 2005 – на поч. 2010 рр. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – 148 с.

Гальчак С. Д. Регіонознавча інституція Східного Поділля: Вінницька філія Центру дослідження історії Поділля (2006 – поч. 2010 рр.). – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2010. – 160 с.

Гальчак С. Д. Герої Поділля: Герої Радянського Союзу – уродженці Вінницької, Тернопільскої та Хмельницької областей. – К.: Видавничий дім «АДЕФ-Україна», 2010. – 232 с.

Гальчак С. Д. Визволення Вінниччини від нацистських загарбників (20 грудня 1943 р. – 28 березня 1944 р.): Монографія / 3-є вид.: доповн., переробл. – Вінниця: Консоль, 2010. – 420 с.

Нагребецький А. Н. Насіківка моя, Насіківка. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2010. – 300 с.

Невеличко Г. М., Погончик Г. О. Любов душі моєї – Баланівка. – Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2010. – 480 с.

 Вінниччина журналістська /Автор-упорядник В. Лисенко. – Вінниця: ФОП Горбачук І. П. – 318 с.

Церемонія відзначення переможців і дипломантів Першого всеукраїнського конкурсу на кращий громадський музей.

Церемонія відзначення пере...

24 грудня 2009 року у Національному музеї літератури України відбулась церемонія відзначення переможців і дипломантів Першого всеукраїнського конкурсу на кращий громадський музей. 

Його організувала Національна спілка краєзнавців України спільно з Міністерством культури і туризму України та Міністерством освіти і науки України у жовтні-грудні. За роки радянської України та незалежності такий конкурс проведено вперше.

Метою конкурсу була активізація творчої та пошукової діяльності краєзнавчої громадськості, розвитку музейної справи, формування цілеспрямованої роботи щодо популяризації громадських музеїв в українському суспільстві.

Ініціативу Спілки активно підтримали музейники-ентузіасти з усіх регіонів України. На сьогодні в Україні діє більше 6 тисяч громадських музеїв, з яких 4 тисячі ? шкільні. На регіональному рівні у конкурсі взяло участь близько 1000 громадських музеїв, що діють у складі підприємств, установ, організацій та як приватні. 103 із них стали переможцями заключного туру.

У церемонії відзначення переможців, на яку з’їхалось понад 90 керівників громадських музеїв з усієї України, взяли участь: Тронько П. Т. – голова Національної спілки краєзнавців України, академік НАН України, Герой України; Бондар Н. І. ? заступник директора Національного музею літератури України; Крулько І. І. ? заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді і спорту; Сікорський М. І. – засновник та почесний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Герой України; Куковальська Н. М. – генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Софія Київська»; Федака П. М. – генеральний директор Національного музею народної архітектури і побуту України НАН України; Гальченко С. А. – заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, голова Асоціації музеїв України; Франко Р. Т. – заступник голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, внук І. Я. Франка; Аржевітін С. М. – народний депутат України, член правління Національної спілки краєзнавців України, відомий краєзнавець, засновник 8 музеїв у своєму рідному селі Колочава Закарпатської області та автор багатотомної науково-дослідницької праці про село; Омельченко Д. Г. – заступник директора Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, член президії НСКУ.

 

 

 

 

ПЕРЕМОЖЦЯМИ СТАЛИ:

За номінацією «Історія рідного краю»:

І місце:

Торчинський народний районний історичний музей (Волинська область)

ІІ місце:

Верхньодніпровський районний народний історико-краєзнавчий музей (Дніпропетров. обл.);

Історико-краєзнавчий музей м. Армянськ (АР Крим)

Народний музей історії с. Некременне (Донецька обл.)

Народний зразковий історико-краєзнавчий музей с. Бортники (Івано-Франківська обл.)

Народний музей історії с. Ягільниця (Тернопільська обл.)

ІІІ місце:

Іванківський народний краєзнавчий музей (Київська обл.)

Народний історико-краєзнавчий музей Добротвора та навколишніх сіл (Львівська обл.)

Шкільний історико-краєзнавчий музей с. Городнє (Одеська обл.)

Кузьмівський літературно-етнографічний музей «Олеся» (Рівненська область)

Народний музей історії Красилівського району (Хмельницька область)

Музей історії Святошинського району при Центрі позашкільної освіти «Північне сяйво» (м. Київ)

Міжшкільний краєзнавчий музей імені Є. Н. Овена (м. Севастополь)

Дипломами відзначені:

Музей історії села Війтівка (Вінницька обл.)

Музей історії села П’ятківка (Вінницька обл.)

Історико-краєзнавчий музей Гарячківської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Вінницька обл.)

Музей історії курорту Бердянськ (Запорізька обл.)

Історико-краєзнавчий музей «Пам’ять серця» (с. Віролюбівка, Донецька обл.)

Народний музей «Спортивна слава Кіровоградщини» (м. Кіровоград)

Народний музей історії Херсонського державного аграрного університету (м. Херсон)

Краєзнавчий музей Нетішинської ЗОШ №2 (Хмельницька обл.)

Краєзнавчий музей села Шарівка (Хмельницька обл.)

Музей історії рідного міста Києва

Краєзнавчий музей Севастопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №31 (АР Крим)

Музей пам’яті Поліського району Київської області (м. Переяслав-Хмельницький).

 

За номінацією «Видатний земляк»:

І місце:

Історико-меморіальний музей Митрополита Андрея Шептицького ЗОШ І-ІІІ ступенів №34 імені М. Шашкевича (м. Львів)

ІІ місце:

Літературний музей Григорія Кочура (м. Ірпінь, Київська обл.)

Зразковий музей академіка Михайла Кравчука ЗОШ І-ІІ ступенів с. Човниця (Волинська обл.)

Чорторийський мистецько-меморіальний музей-садиба Івана Миколайчука (Чернівецька обл.)

Кліщенський літературно-меморіальний музей ім. М. П. Старицького (Черкаська обл.)

ІІІ місце:

Музей-кімната композитора Родіона Андрійовича Скалецького (с. Михайлівка Вінницька обл.)

Музей Бойової Слави Козятинського ЗНВК «Школа-інтернат-гімназія» імені В.М.Підгорбунського (Вінницька обл.)

Донбаський історико-літературний музей Василя Стуса (м. Горлівка)

Музей Героя України, народної артистки України, лауреата Національної премії України імені Т. Г. Шевченка Раїси Кириченко (м. Полтава)

Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (с. Дермань Друга, Рівненська обл.)

Шкільний музей А. С. Макаренка Харківської ЗОШ І-ІІ ступенів № 100 (м. Харків)

Зразковий історико-етнографічний музей Остапа Вересая (с. Сокиринці, Чернігівська обл.)

Музей К. К. Рокоссовського при ЗОШ № 105 імені К. К. Рокоссовського (м. Києва)

Дипломами відзначені:

Районний народний музей імені Джозефа Конрада (с. Терехове, Житомирська область)

Музей історії Олександрійського педагогічного коледжу імені В. Сухомлинського (Кіровоградська обл.)

Музей «Одеські сторінки в історії космонавтики» (м. Одеса)

Музейно-виставковий комплекс ім. академіка В. П. Філатова (м. Одеса)

Романковецький літературно-меморіальний музей К.Ф.Поповича (Чернівецька область)

Музей ім. Героя Радянського Союзу Кузьми Савича Гнідаша (м. Прилуки, Чернігівщина)

 

За номінацією «Традиції та звичаї моєї малої Батьківщини»:

І місце:

Музейний комплекс «Старе село» (с. Колочава, Закарпатська обл.)

Музей історії с. Погорілівка (Чернівецька обл.)

ІІ місце:

Музей народознавства при Бишівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (Львівська обл.)

Зразковий етнографічний музей «Світлиця» при Луцькому НВК «Гімназія № 14» (м. Луцьк)

Липківський етнографічно-краєзнавчий музей (Рівненська обл.)

Музей народного побуту при ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 м. Славути (Хмельниччина)

ІІІ місце:

Історико-етнографічний музей при Луко-Барській ЗОШ І-ІІ ступенів (Вінницька обл.)

Народний музей історії баяну ім. В. О. Барелюка (м. Шахтарськ, Донецька обл.)

Етнографічний музей «Берегиня» (смт. Коротич, Харківська обл.)

Музей дитячої творчості (м. Чернігів)

Етнографічний музей «Джерело» при гімназії №237 (м. Київ)

Музей історії українського козацтва, побуту і культури українського народу (м. Київ)

Дипломами відзначені:

Музей старовини Північно-Західного Криму (м. Саки, АР Крим)

Народний музей ордена Леніна колгоспу «Росія» (смт. Восход, АР Крим)

Народний музей історії 5-ої гвардійської танкової армії та історії села Хащувате (Кіровоградська обл.)

Музей історії Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького (Запорізька обл.)

Народний музей хліба Покрови Пресвятої Богородиці Львівського автомобільно-дорожнього технікуму (м. Львів)

 

За номінацією «Краще експозиційне оформлення»:

І місце:

Музей Лесі Українки Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк)

Музей історії освіти Київщини м. Біла Церква (Київська область)

ІІ місце:

Музей трудової слави ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг)

Народний музей ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського»

Народний музей історії села Бистричі (Рівненська обл.)

Музей авіації та космонавтики (м. Чернівці)

Колінковецький історико-краєзнавчий музей (Чернівецька обл.)

ІІІ місце:

Народний краєзнавчий музей Краснолиманської міської ради (Донецька обл.)

Народний музей шахтарської слави (м. Тернівка, Дніпропетровська обл.)

Музей історії каналізації ВАТ «Київводоканал» (м. Київ)

Музей воєнної історії (м. Чернівці)

Музей історії народної освіти (м. Херсон)

Музей «Світлиця Раїси Панасівни Кириченко» (с. Землянки, Полтавська обл.)

Музей вузькоколійки (с. Колочава, Закарпатська обл.)

Пожежно-технічна виставка-музей (м. Кіровоград)

Дипломами відзначені:

Регіональний музей етнографії сіл пониззя ріки Теребля (с. Буштино, Закарпатська обл.)

Музейна кімната історії Токмацького професійного ліцею (Запорізька обл.)

Зал-музей Єврейської історії та Голокосту «Біль та надія» (м. Харків)

Народний геологічний музей села Берездів (Хмельницька обл.)

Музей українознавства «Берегиня» (м Славута, Хмельницька обл.)

 

За номінацією «Краща просвітницька діяльність»:

І місце:

Міжшкільний екологічний музей Дитячого екологічного центру (м. Дніпродзержинськ)

Музей історії спеціалізованої гімназії-інтернату для сліпих дітей ім. В.Г.Короленка (м. Харків)

ІІ місце:

Музейний комплекс «Стара школа» (с. Колочава, Закарпатська обл.)

Історико-краєзнавчий музей «Пошук» (с. Нова Олександрівка, Київська обл.)

Музейна кімната з історії освіти Кіровоградщини (м. Кіровоград)

Народний музей визвольної боротьби ОУН і УПА (с. Кавсько, Львівська обл.)

Музей історії Кловського ліцею №77 (м. Київ)

ІІІ місце:

Зоологічний музей Таврійського національного університету (м. Сімферополь)

Музей історії трамваю та тролейбуса республіканського виробничого підприємства «Кримтролейбус» (м. Сімферополь)

Музей бойової слави Крижопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Вінницька обл.)

Літературно-краєзнавчий музей Т.Г.Шевченка (с. Ордо-Василівка, Дніпропетровська обл.)

Музей бойової слави №19 Донецької ЗОШ І-ІІІ ст. № 138 (м. Донецьк)

Народний етнографічний музей «Берегиня» Білокриницької ЗОШ І-ІІІ ступенів (Рівненська обл.)

Зразковий музей «Історія школи» колегіуму № 11 (м. Чернігів)

Музей бойової слави 40 армії «Дороги, опалені війною»  (м. Київ)

Дипломами відзначені:

Музей історії освіти Волині при Волинському інституті післядипломної освіти (м. Луцьк)

Червоноармійська районна картинна галерея «Пулинські барви» (Житомирська обл.)

Музей історії Запорізького національного університету (м. Запоріжжя)

Музей історії жіноцтва, історії жіночого та гендерного руху (м. Харків)

Музей історії села Новопавлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Херсонська обл.)

Музей «Вище професійне училище» Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (м. Київ)

Музей історії професійно-технічної освіти (м. Київ)

 

ОРГКОМІТЕТ КОНКУРСУ

Вручення премії Дмитра Яворницького 2009 року

5 грудня 2009 р. Національна спілка краєзнавців України за участю представників вищих органів влади, краєзнавчої громадськості та творчих спілок, діячів науки, культури і освіти, керівників міністерств і відомств, працівників засобів масової інформації проводить Урочистості з нагоди презентації та вручення Премії імені Дмитра Яворницького 2009 року.
Презентація та вручення премії Дм. Яворницького відбудеться у Колонному залі імені М. В. Лисенка Національної філармонії України за адресою: м. Київ, Володимирський узвіз, 2.
Початок о 14.00 год.
Тел.: 278-53-05, (063) 290-95-48

Національна спілка краєзнавців України 20 листопада 2009 року провела в Українському домі Урочистості з нагоди 230-річчя від дня народження Олександра Дмитровича ЗАСЯДЬКА

Національна спілка краєзнавців України 20 листопада 2009 року провела в Українському домі Урочистості з нагоди 230-річчя від дня народження Олександра Дмитровича ЗАСЯДЬКА – славетного українця, видатного інженера, воєначальника, винахідника першої у світі порохової ракети. Цей захід є підсумком науково-краєзнавчої експедиції членів Спілки на Полтавщину у червні цього року по дослідженню та увічненню маловідомих, призабутих імен великих українців. В рамках Урочистостей відбулась виставка «Україна космічна» з колекції народного депутата України, члена правління Спілки, голови Всеукраїнської організації «За Помісну Україну!» П. Ющенка.
Учасників зібрання також привітали Прем’єр-Міністр України Ю. Тимошенко та Президент Національної академії наук України, академік НАН України Б. Патон.
У заході взяли участь видатні державні та громадські діячі України, серед яких: голова Українського фонду культури Б. Олійник, голова Українського інституту національної пам’яті І. Юхновський, керівник обсерваторії НАН України Я. Яцків, заступник генерального директора Національного космічного агентства України Е. Кузнецов; делегація Полтавщини на чолі з головою обласної державної адміністрації В. Асадчевим; командувач Ракетних військ і артилерії Збройних Сил України полковник А. Колєнніков; Заслужений творець космічної техніки Росії, генерал-лейтенант Збройних Сил Російської Федерації, учасник космічних програм на Міжнародному космодромі «Байконур» А. Руденко, екс-міністр оборонної промисловості Росії З. Пак, широка громадськість, краєзнавці, журналісти.

Національна спілка краєзнавців України звернулась до Президента України В.А.Ющенка підтримати пропозиції учасників зібрання про увічнення на державному рівні пам’яті О.Д.Засядька. Серед них: присвоїти ім’я Олександра Засядька Лютенківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів – с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області, де народивсь видатний винахідник і проводив свої досліди по створенню порохових ракет; іменем О. Засядька назвати одну з вулиць м. Полтави; на батьківщині О. Засядька у селі Лютенька встановити бюст винахідника; присвоїти ім’я Олександра Засядька 107 реактивному артилерійському полку, дислокованому у м. Кременчуці Полтавської області; Національному банку України виготовити ювілейну монету з рельєфом О. Засядька; Укрпошті виготовити марку з портретом О. Засядька; Держтелерадіо спільно з НАН України та Національною спілкою краєзнавців України підготувати та видати документальну книгу про О. Засядька; Національній телекомпанії України підготувати документальний фільм про О. Д. Засядька.

Пленум Волинської обласної організації НСКУ

Пленум Волинської обласної...

17 листопада 2009 р. виповнилося 20 років від часу утворення Волинського обласного товариства краєзнавців, яке, у зв’язку із новими змінами має статус Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У Волинському національному університеті з цієї нагоди відбувся пленум Волинської обласної організації НСКУ, де взяли участь провідні науковці, дослідники краю. Підведено підсумки 20-річної діяльності організації, представлено новий статут, правління, проведено реєстрацію членів Національної спілки. 50 членів обласної організації одержали членські квитки і нагрудні знаки. 

 

 

Для участі в урочистостях запрошено гостей і дослідників Волині з Києва, Рівного, Житомира, Хмельницького, Острога. У їх роботі взяли також участь заступник голови Волинської обласної державної адміністрації С. Кравчук, заступник Луцького міського голови А. Пархонюк, заступник начальника управління культури і туризму Волинської ОД В. Дмитрук, заступник начальника управління освіти і науки Волинської ОД В. Загрева, ректор Волинського національного університету ім. Л. Українки І. Коцан, представники громадськості та інших творчих національних спілок, керівники закладів освіти і культури області.

Близько 80 членів обласної організації одержали нагороди Національної Спілки, Волинської обласної ради і обласної державної адміністрації, Луцької міської ради, Волинського національного університету. Серед нагороджених  15 громадських музеїв області, які брали участь в обласному конкурсі на кращий громадський музей і 5 з них представлені в Києві для участі у Першому всеукраїнському конкурсі на кращий громадський музей, організованому Національною спілкою краєзнавців України.

У доповіді голови обласної організації професора Волинського національного університету ім. Лесі Українки Геннадія Бондаренка зазначено, що за роки діяльності організації краєзнавці Волині зробили чимало для розвитку краєзнавчого руху і краєзнавчих досліджень як у Волинській області, так і в Україні. Краєзнавцями області проведено десятки конференцій, підготовлені сотні виставок, видано сотні публікацій з історії, культури, природи краю, серед яких 33 наукові збірники «Минуле і сучасне Волині та Полісся». За підсумками діяльності краєзнавці області відзначалися на державному рівні, серед нагороджених 7 лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького НСКУ, а товариство відзначалося на з’їздах національної спілки, як одна з найбільш активних краєзнавчих організацій в Україні. Багато краєзнавців стали лауреатами обласних державних премій. Успіх такої діяльності пов’язаний з консолідацією зусиль науковців, учителів, працівників наукових і освітніх установ, позашкільних закладів, музеїв, бібліотек, архівів.

Відбулася також презентація спеціального випуску «Минуле і сучасне Волині та Полісся», а саме – книги «Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України» та експериментальної електронної версії матеріалів до курсу «Волинезнавство», присвяченій 20-річчю Волинської обласної організації НСКУ.

 Краєзнавці області одержали із серії «Краєзнавча бібліотека Волині» нове видання книги почесного професора Волинського національного університету ім. Л. Українки Григорія Гуртового – «Волинь – край козацький», спогади голови товариства «Волинь» та Інституту Дослідів Волині у Вінніпезі, почесного професора Волинського університету Сергія Радчука та перевидання книги Миколи Теодоровича, присвячене 900-річчю християнства на Волині.

Всі презентовані видання здійснені в межах державної та обласних програм розвитку краєзнавства в Україні до 2010 року, за сприяння Волинської обласної ради, Волинської облдержадміністрації, Волинського національного університету ім. Л. Українки, Дочірнього підприємства «Волинські старожитності», ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України і товариства «Сумління».

Учасники пленуму ознайомилися з виставкою Музею археології Волинського національного університету, отримали майстерне музичне привітання фольклорно-етнографічного ансамблю Луцького училища культури і мистецтв «Родина».

Учасникам пленуму надіслав тепле привітання голова Національної спілки краєзнавців України, академік НАН України, Герой України Петро Тронько, яке зачитав його заступник Григорій Клепак.

Обухівщина

Обухівщина...

Іван Якович Франко – одна із наймасштабніших українських постатей ХХ століття. Він володів усіма слов’янськими мовами, практично вивчив усі європейські, а французьку та німецьку знав досконально. Сфера зацікавлень велета духу й інтелекту воістину неосяжна: філософія, політика, економіка, етнографія, мовознавство, літературознавство, журналістика. У минулі роки в Україні вийшло 50 томів творів І. Я. Франка і вже готується до видання стотомне зібрання його публіцистичної, наукової, перекладацької та літературної спадщини без перебільшення світового значення.  

 

У столиці України зосереджені і вивчаються всі його унікальні рукописи (понад 5 тисяч одиниць зберігання) та величезна бібліотека – 12 тисяч одиниць. Обшири подвижницького життя, активної громадської діяльності та багатогранної творчості Івана Яковича Франка свідчать про неоціненний внесок геніального українця у світову культуру.

Те, що праці І. Я. Франка мають світовий рівень, сьогодні засвідчують авторитетні вчені ХХІ століття з Австрії, Італії, Польщі, Словаччини, Франції та Чехії.

Творчість І.Я.Франка знає сучасна молодь. І це підтвердив, зокрема, Перший всеукраїнський форум агальноосвітніх навчальних закладів, які носять ім’я Франка.

Нині Іван Франко, разом із Тарасом Шевченком та Лесею Українкою, ? нерозривна тріада імен-символів, з якими асоціюється  вся Україна, наша нація і держава.

Та, на жаль, нами, українцями, незбагненна постать Івана Франка і його титанічна справа в ім’я України ще не вивчена і не осягнута сповна, суспільство і держава не оцінили його гідно, нами не помічаються його пророчі заповіді, які сьогодні актуальні для нас як ніколи.

Серед них – Указом Президента від 27 серпня 2006 року Кабінету Міністрів разом з Київською та Харківською міськими державними адміністраціями доручено вирішення питання про спорудження протягом 2006-2008 років пам’ятника Івану Франку у м. Харкові та пам’ятника у вигляді повнофігурної композиції у м. Києві, а також створення у Києві  літературно-меморіального музею Івана Франка.

Зрушити з місця важливу справу взялась громадськість. Ініціативу Національної спілки краєзнавців України та її голови академіка НАН України, Героя України Петра Тронька по створенню Літературного музею Івана Франка на Дніпрі підтримали: родина Франка на чолі з єдиним в Україні онуком Івана Яковича, українським вченим-математиком, громадським діячем Роландом Тарасовичем Франком; талановитий краєзнавець і активний музейник, голова Обухівської районної ради Анатолій Шафаренко; заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко; Всеукраїнський фонд відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара; літературно-меморіальний музей І. Я. Франка у Львові та Національний музей літератури у Києві; видатні майстри слова, державні і громадські діячі, члени Національної спілки письменників України, Герої України Дмитро Павличко і Юрій Мушкетик; голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, народний депутат України Павло Мовчан; численні літературознавці та  франкознавці, які багато сил віддають збереженню духовної спадщини українського народу.

Створення експозицій музею І. Я. Франка у селі Халеп’я  на Київщині – це перший крок до створення загальнонаціонального літературно-меморіального музею Каменяра у Києві, який відіграє важливу роль в соборності українських земель, зміцненні духовного і національного єднання.

Адже Іван Якович Франко ніколи не був львівським чи галицьким літератором. Він належав і належить усій Україні. Відомий лірик Микола Вороний згадував, що І. Франко «… швидше належав до типу безпосередньо щирих і простих наддніпрянців, ніж до специфічно рафінованих галичан з їх плиткою, меркантильною вдачею, з застарілими забобонами і пристосованістю до дрібнобуржуазного трибу життя. Франко – це розмах і енергія, поєднана з елементарною простотою …».

Протягом 1885-1886 років він мешкав у Києві, в нині занедбаній триповерховій будівлі по Несторівському провулку, 8. Потім повертався до нього 1909 року.

Він любив це велике місто і вважав його центром всієї України. Своїм гарячим українським серцем і чистою душею Іван Франко линув до наддніпрянської України, неодноразово прагнув відвідати могилу Кобзаря у Каневі, мав тісні творчі зв’язки та листування з видатними представниками літератури, культури та науки наддніпрянської України. Особливе місце у творчості Івана Франка посідають Тарас Шевченко і Дніпро. Саме з киянкою Ольгою Хоружинською у київській церкві Святого Павла тодішньої колегії П. Галагана одружився І. Франко. Сьогодні на Київщині проживають спадкоємці її родини. Є глибоко символічним, що на високих старовинних кручах Дніпра, де кілька тисячоліть тому успішно розвивалась одна з перших світових цивілізацій – трипільська, нарешті заб’є потужним джерелом невичерпний дух геніального сина українського народу, що вгору йде.

Національна спілка краєзнавців України також виступила співзасновником Міжнародного краєзнавчого благодійного фонду імені Івана Франка, представництва якого починають діяти у 15 регіонах України та 3 зарубіжних країнах. Головною метою діяльності Фонду є сприяння соціально-економічному та культурному розвитку, підтримка освіти, культури, науки, відтворення видатних пам’яток історії та культури, відродження історичних традицій і духовності українського народу.

Експедиція до Полтавщини

У складі експедиції – члени правлінь НСКУ, Полтавської обласної організації Спілки, Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, відомі науковці Національної академії наук України, громадські діячі, працівники Міністерства культури і туризму України, журналісти з Києва та Полтави.

В селищі Опішня члени експедиції оглянули Центр гончарства, приділили увагу вивченню умов та проблем його функціонування, поширенню досвіду збереження народних ремесел, реальним потребам у допомозі на рівні місцевих та центральних органів влади.

У с. Лютенці Гадяцького району важливим було питання вивчення наявних матеріалів, пам’яток історії та архітектури, умов, можливостей та шляхів створення музейного комплексу про знаменитих вихідців села ЗАСЯДЬКА Олександра Дмитровича (видатного інженера-артилериста, генерал-лейтенанта артилерії, конструктора порохових ракет, піонера їх використання у воєнних цілях) та ХРИСТОВОГО Миколи Федоровича (відомого діяча української культури, який очолював відділ мистецтв при Наркомосі, Київський оперний театр, Музей мистецтв ВУАН, репресований у 1938 році та ін.); висвітлення яскравого козацького періоду в історії села, а також визначення характеру термінових робіт по відбудові у селі Свято-Троїцького собору 1670 року забудови.

В рамках науково-дослідної експедиції було організовано круглий стіл за участю членів делегації, активу сільської громади, працівників обласного краєзнавчого музею, представників місцевих органів влади, місцевих та національних засобів масової інформації.

У селі Сухому Кобиляцького району члени експедиції зустрілися з громадським активом села, ознайомилися з організацією роботи та станом утримання меморіального музею-садиби Олеся Гончара, можливістю розширення його експозицій, вирішенням питання про виділення додаткового приміщення.

Пленум правління (2009-06-12)

У роботі пленуму по започаткуванню нового національного проекту взяли участь відомі вчені, громадські і державні діячі, народні депутати, представники Національної академії наук, Інституту історії України та Інституту географії НАНУ, Українського інституту національної пам’яті, Кабінету Міністрів України, Секретаріату Президента України, ряду міністерств: фінансів, економіки, освіти і науки, культури і туризму України, Держтелерадіо, Держкомархіву, вищих навчальних закладів України, засобів масової інформації.
Після виходу у світ останнього 26 тому «Історія міст і сіл Української РСР» – «Кримська область» минуло 25 років. За цей період в нашій країні відбулися величезні зміни. Вісімнадцять років тому Україна стала суверенною, незалежною державою. Відбуваються реформи в галузі економіки, триває величезний процес відродження духовності і історичної пам’яті народу. За останні роки ми є свідками уваги Президента України та Уряду України до культурних надбань, їх охорони, до краєзнавства.
З метою підтримки і розвитку краєзнавчого руху Указом Президента України від 23.01.2001 р. «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху» доручено Кабінету Міністрів України «розробити і затвердити у тримісячний термін Програму розвитку краєзнавчого руху в Україні до 2010 року, визначивши, зокрема, заходи з відзначенням у 2001 р. 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців».
В розпорядженні Президента України від 19.10.2000 р. «Про забезпечення комплексного розвитку малих міст України» Кабінету Міністрів України доручено «забезпечити підготовку за участю Національної Академії наук України дослідження і видання енциклопедичного, багатотомного збірника «Історії міст і сіл» у новій редакції.
На теренах України більш як 30 тисяч великих і малих міст і сіл. У їх числі понад 800 міст, селищ міського типу, яким минуло понад 300 років. Деякі з них відсвяткували свій тисячний ювілей, частина наближається до цієї вікопомної дати. 39 найстародавніших українських міст рішенням Уряду взято під державну охорону. Крім того, в Україні понад 5000 сіл, яким теж понад 300 років. Є села, вік яких становить тисячу та більше років. Саме історичні міста і села були колискою нашої державності, де формувалось козацтво, а їх мешканці ставали активними учасниками боротьби за національне і соціальне визволення, де розвивалася самобутня культура, національні традиції, створювалася неповторна історико-культурна спадщина.
Звичайно, історія для багатьох старовинних міст і сіл не була милосердною. Протягом віків із цілої низки причин багато історико-культурних надбань цих міст і сіл знищено й втрачено назавжди. Лише у ХХ ст. зникло з карти України майже дві тисячі населених пунктів. Одні, як відомо, згоріли в полум’ї громадянської і Другої світової воєн, інші зашилися без мешканців у роки голодомору, примусових депортацій населення із західних і східних областей та Криму. Чимало сіл ліквідовано під час розбудови промислових зон, створення величезних штучних водойм, реалізації хибної «теорії безперспективності багатьох поселень.
Підготовку повного, правдивого, об’єктивного літопису історії міст і сіл України спілка розпочинає не на порожньому місці. В архівах і бібліотеках зберігаються десятки тисяч матеріалів та документів про історію українських міст і сіл, розробки, інструкції, наукові розвідки, які залишені попередниками.
Як відомо, загальний обсяг усіх 26-ти томів становить 2360 обліково-видавничих аркушів. У томах вміщено 1340 нарисів, у тому числі 25 про області, 352 – про міста та 964 – про селища міського типу і села, 8319 довідок про центри селищних і сільських Рад. У всій серії книг опубліковано 9116 ілюстрацій, сотні карт і картосхем.
Видання історії міст і сіл тривало до січня 1974 року, тобто 6,5 років, а весь підготовчий процес – близько двадцяти років. Для такого складного видання це дуже короткий термін. Він був витриманий завдяки тому, що до написання історії міст і сіл залучалися широкі кола громадськості. Ті, хто творив історію, ті й писали її. За підрахунками, на різних етапах написання історії міст і сіл працювали близько 100 тисяч чоловік. Це – автори, члени редакційних колегій та науково-редакційних груп, міських і районних комісій, наукові консультанти і рецензенти, редактори, картографи, збирачі фотоілюстрацій, любителі-краєзнавці, учасники історичних подій, які надавали в розпорядження авторських колективів документи, брали активну участь в обговоренні рукописів, допомагали уточнювати ті чи інші історичні факти.
Хотілось би особливо підкреслити, що масовість і громадські засади були тими рушійними факторами, які визначили характер цього видання. Водночас, підготовка праці такого масштабу як «Історії міст і сіл Української РСР» була б неможливою без поєднання зусиль багатотисячного колективу ентузіастів із знанням та досвідом кваліфікованих істориків і представників міністерств, відомств і організацій.
Підготовка «Історії міст і сіл УРСР» в 26 томах в той нелегкий час була подвигом науковців і краєзнавців, що створили нерукотворний пам’ятник своєму народові. Історія міс і сіл – найповніший на сьогоднішній день літопис населених пунктів республіки. В ній показано історичний розвиток міст і сіл з найдавніших часів до наших днів у масштабі усієї республіки. Вперше за свою багатовікову історію майже всі міста і переважна більшість селищ міського типу, а також значна кількість сіл одержали свою, так би мовити, наукову біографію.
Але, в цілому, спираючись на кращі традиції історичного краєзнавства, «Історії міст і сіл Української РСР» ґрунтовно узагальнює і розвиває попередні досягнення в цій справі. Водночас вона знаменує собою початок вивчення історії окремих населених пунктів у межах великих регіонів. Ця праця започаткувала новий напрям у вітчизняний історіографії.
Її значення полягає і в тому, що в процесі підготовки видання до першовитоків своєї історії прилучились десятки тисяч аматорів-дослідників, шанувальників минувшини – цьому немає ціни. Вона дала могутній поштовх розвиткові краєзнавчого руху в Україні, сприяла розповсюдженню знань серед населення про рідний край, його історію, традиції, культуру, значно підвищила інтерес до пізнання і вивчення історії народу.
«Історії міст і сіл Української РСР» в 26 томах була високо оцінена політичним керівництвом і Урядом, вона була відзначена в 1976 році Державною премією СРСР в галузі науки.
Такі деякі підсумки і завдання, що стоять перед істориками по підготовці багатомної праці «Історії міст і сіл України». Керуючись методами об’єктивізму та історизму, необхідно створити фундаментальну наукову роботу, яка б з позиції правди, через дослідження і висвітлення історії міст і сіл України, відобразила їх наукову «біографію» від далекої минувшини до сьогодення, всебічно, ґрунтовно показала велику, багатовікову, складну героїчну і трагічну історію багатостраждального, але не скореного українського народу, його величезний внесок у світову цивілізацію. Підготовка і видання багатомної історії міст і сіл повинна дати могутній поштовх у розвитку краєзнавства, його наукових і громадських форм. Неможливо переоцінити її значення для утвердження національної ідеї, забезпеченню культу духовності, повернення нашому народові всіх його кращих якостей і чеснот. Нове видання має бути достойним пам’ятником історії нашого талановитого українського народу.
Які організаційно-методичні завдання підготовки енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України» стоять на повістці дня?
1. У відповідності з листом Міністра освіти і науки України №1/9-367 від 13.06.2007 р., використовуючи досвід Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, де діє Центр краєзнавства, створити у вищих навчальних закладах наукові підрозділи із викладачів, учителів, музейників, архівістів, бібліотекарів, дослідників-краєзнавців обласних осередків Національної спілки краєзнавців України, а також учасників підготовки багатотомного видання «Історія міст і сіл України» 1960-70-х рр. для напрацювання матеріалів та пропозицій до енциклопедичного видання.
2. На сформовані Центри краєзнавства покласти завдання зі створення в районах мережі робочих груп для підготовки обласного тому.
3. Науковим підрозділам організувати роботу зі складання бібліографії, збору та дослідження опублікованої літератури та нових архівних джерел з історії населених пунктів області, пов’язаних із періодами історії, що розкривають події національно-визвольних змагань, політичних репресій, голодомору, які замовчувались в радянські часи.
4. Центрам краєзнавства підготувати Словник існуючих та зниклих населених пунктів України.
5. Президії правління Національної спілки краєзнавців України звернутися до органів державної влади з пропозиціями про створення координаційного наукового центру з питань краєзнавства – Інституту краєзнавства в структурі Національної академії наук України, фінансове та матеріально-технічне забезпечення підготовки енциклопедичного видання.
6. Президії правління Національної спілки краєзнавців України залучити провідних науковців для розробки Методичних рекомендацій з підготовки енциклопедичного видання «Історії міст і сіл України».

ІV з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців

На ІV з’їзд зібралось понад 300 делегатів та гостей з усіх куточків України, серед яких 5 академіків Національної академії наук України, 69 докторів та 117 кандидатів наук, ректори провідних вузів України, народні депутати, представники усіх гілок влади, вчені-історики, краєзнавці-аматори, музейники, працівники бібілотек, архівів, колекціонери, пам’яткоохоронці, журналісти.
Напередодні, 16 жовтня, Уряд України прийняв доленосну Постанову для членів Всеукраїнської спілки краєзнавців: спілці надано національний статус і відтепер її іменують Національною спілкою краєзнавців України. Вона зайняла, нарешті, чільне місце серед інших національних професійних творчих спілок України – журналістів, письменників, композиторів, художників, скульпторів, кобзарів, народних майстрів та інш.
Краєзнавців і гостей з’їзду урочисто та віртуозно вітав відомий в Україні і світі Національний симфонічний оркестр Національного радіо під керуванням Заслуженого діяча мистецтв України Володимира Шейка, керівники творчих спілок, зарубіжні друзі і шанувальники української історії з Канади, Америки, Польщі, Чехії, Росії, народні депутати, відомі діячі української культури та науки. Надійшли також теплі вітання від Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка. Вітальну телеграму з Білорусі надіслав Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Ліховий, котрий тривалий час був членом правління Спілки.
Національна спілка краєзнавців сьогодні об’єднує близько 2 тисяч членів ? вболівальників історії та духовності української нації від всесвітньо відомих учених-істориків до краєзнавців з найвіддаленіших сільських музеїв та понад 30 тисяч дослідників-аматорів рідного краю. Не за гроші, а за совість вони займаються широкою науково-пошуковою та просвітницькою діяльністю, відновленням призабутих імен видатних постатей в українській історії, збереженням пам’яток історії та культури, природоохоронною діяльністю, популяризацією народних традицій і звичаїв, відновлюють та возвеличують патріотичний дух у молодіжному середовищі, допомогають збереженню самобутності культур національних меншин, історично пов’язаних з долею українського народу.
Більш аніж 80-річна історія краєзнавства в Україні огорнута і славою добрих справ і трагічними втратами.
31 травня 1925 року у Харкові було утворено Український комітет краєзнавців при Головнауці. Ці роки стали зоряним часом шанувальників історії рідного краю. На 1 січня 1929 року в Україні діяло 51 краєзнавче товариство і 658 гуртків у 32 округах. Краєзнавчий рух об’єднував 30 тисяч активістів.
Але вже на початку 30-х років увесь цвіт краєзнавства, як і десятки тисяч представників української інтелігенції, офіційною владою були звинувачені у націоналізмі. Краєзнавчі осередки розпустили, їх членів знищили у катівнях НКВС, журнал „Краєзнавство” закрили.
У 70-х роках минулого століття 100-тисячний авторський колектив краєзнавців зумів підготувати понині унікальну і єдину у світі енциклопедію – 26-томне загальнодержавне видання „Історія міст і сіл УРСР”. А зараз з ініціативи спілки краєзнавців створюється документальна історія про трагічні роки сталінізму – загальноукраїнське науково-документальне видання серії книг „Реабілітовані історією”. Вийшло світ 25 томів у 52 книгах майже з всіх областях держави, а їх загальна кількість сягне сотні. У книгах можна знайти не лише ретельне дослідження механізмів репресій радянської доби, оригінальні документи і фото, а й найповніший мартиролог безневинно репресованих співвітчизників.
Краєзнавцями разом з Всеукраїнським фондом відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара взято під опіку та охорону більше 50 пам’яток, що підлягають відновленню згідно з Державною програмою збереження національних святинь.
Членам спілки належить головна участь у краєзнавчих, етнографічних та фольклорних експедиціях, підтримка дієвих зв’язків з усіма бібліотечними установами держави, надання методичної допомоги колекціонерам-аматорам та досвідченим збирачам української старовини.
На сьогоднішній день власні друковані видання мають 17 місцевих осередків Спілки. В усіх областях постійно видаються краєзнавчі монографії, путівники, буклети, різноманітні цікаві довідники, в т.ч. – туристичні.
Члени Спілки розробляють туристично-екскурсійні маршрути, беруть участь у створенні нових і поповненні експозицій існуючих музейних закладів, розвивають шкільне краєзнавство, готують краєзнавчі підручники для шкіл та вузів, допомагають вітчизняному туризму в усіх його формах. Лише за останні роки діяльності Національної спілки краєзнавців України її членами видано більше 600 науково-дослідницьких, публіцистичних та краєзнавчих книг з історії та культури рідного краю, проведено 13 загальноукраїнських та понад 500 регіональних краєзнавчих конференцій.
Спілка краєзнавців в інтересах активізації культурного обміну з українською діаспорою ближнього та дальнього зарубіжжя, встановила та зміцнює культурологічні та наукові зв’язки зі Спілкою дослідників історії Польщі (Польська Республіка ? Варшава, Краків); Українсько-австрійським товариством (Австрія – Відень); культурно-просвітницькою громадськістю Чехії (Чеська Республіка – Прага); Фундацією української спадщини Альберти, Канадським інститутом українських студій при Альбертському університеті, Товариством об’єднаних українців Канади (Оттава); Українським інститутом Гарвардського університету (США); Міжнародною літньою школою молодих істориків країн СНД; Міжнародним науковим центром буковинознавства (Чернівці – Австралія, Канада, Німеччина, Румунія, Франція); Асоціацією військових істориків США (Вашінгтон) та ін.
Серед найбільш пріоритетних завдань Спілки на найближчий час є активне сприяння та допомога Президенту, Уряду, органам державної влади України всіх рівнів, науковим установам, закладам культури та освіти, громадським організаціям у питаннях відродження та захисту історичної, духовної та культурної спадщини українського народу, формуванні патріотичних настроїв у суспільстві.
Понад 100 членів Спілки за активну участь у краєзнавчому русі, вагомі досягнення у відродженні правдивої української історії і культури відзначені державними нагородами, Грамотами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, багатьох міністерств і відомств. Велику групу краєзнавців нагороджено загальноукраїнською премією імені Дмитра Яворницького.
Багатобарвна книжкова виставка краєзнавчої літератури з усієї України, презентація книги спогадів про талановитого українського краєзнавця та історика Юрія Данилюка, презентація фундаментальної книги на вшанування академіка П. Т. Тронька „Що залишимо нащадкам”, український дух, бадьорі пісні у виконанні майстрів вітчизняної естради, що лунали в Українському домі, створили неповторне відчуття національної єдності і справжнього свята на цьому дійсно подієвому і авторитетному форумі України.
Особисто народний депутат Петро Ющенко зробив екскурсію для делегатів з’їзду залами Українського дому, де він розгорнув унікальну виставку портретного живопису „Українці в світі”. Не могли не викликати гордості за рідну землю презентовані тут всесвітньовідомі особистості!
Разом з видатним українцем Героєм України, поетом, академіком, керівником Українського фонду культури Борисом Олійником академік П. Т. Тронько захистив від згубної промислової забудови околиці національної святині – Чернечу гору у Каневі. Разом вони „відвойовували” у Міністерства оборони колишнього СРСР приміщення Києво-Могилянської академії.
П. Тронько, котрий вже 18 років очолює краєзнавчий рух України, був єдиним на Пленумі ЦК КПУ у далеких 60-х роках минулого століття, хто публічно захистив геніального Олеся Гончара і його „Собор”.
Одержимі своєю діяльністю краєзнавці – люди, не багаті коштами, а щедрі духовністю, любов’ю до свого рідного краю, до України. Тому проведення краєзнавчого форуму могло не відбутись без доброчинних пожертвувань самих краєзнавців, дієвої і безкорисливої фінансової допомоги депутата Хмельницької обласної Ради Михайла Немова, відомих своїм патріотизмом та глибокою духовністю в українському політикумі народних депутатів Петра Ющенка та Станіслава Аржевітіна, який сам нещодавно презентував 2-ий том власної історико-краєзнавчої праці ? унікальної багатотомної документальної історії свого рідного села Колочаїв на Закарпатті.
На ІV з’їзді у Києві краєзнавці України обрали нове керівництво Національної спілки, прийняли Звернення до української громадськості.