23 травня 2012 року в ДТП трагічно обірвалося життя директора Львівської галереї мистецтв, Героя України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, президента Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв, краєзнавця Бориса Григоровича Возницького.
Завдяки його подвижницькій праці Україна може пишатися зібранням, що налічує дві з половиною тисячі скульптур XVII—XVIII століть, тисячу львівських портретів XVI—XVIII століть, збереженням стародавніх Олеського, Золочівського, Підгорецького, Свірзького замків, старовинних ікон, яким немає ціни. Ідеться про безприкладний внесок українця в світову культуру.
Борис Возницький служив українській історії, її святиням, його щоденна мистецька й організаторська праця була прикладом реалізації таланту, даного Богом, найвищим зразком наукової чесності. Його патріотизм ніс високодуховне світло, що запалювало інших науковців на працю в ім’я України, її історії та мистецтва.
Пам’ять про Бориса Григоровича Возницького переживе наш час, адже повернуті ним до життя шедеври історії, архітектури, сакральної і живописної культури безсмертні. Борис Григорович завжди виступав на захист музеїв, умів бути непоступливим, коли йшлося про оборону історичних скарбів нашого народу. Віримо, його ім’я буде оберегом для всього того, що він не втомлювався оберігати за життя.
Світла і вічна пам’ять Вам, Борисе Григоровичу!

Президія Правління Національної спілки краєзнавців України

Спогади про незабутнє

Травень 19, 2012 Залишити коментар

Наукові читання до 75-річчя Великого терору в музеї історії та культури «Уваровський дім».

Радянський державний терор – складне, трагічне явище в історії України ХХ століття, що потребує подальшого вивчення та осмислення як на державному, так і на науковому рівні. Тому цього року Україна вшановує на державному рівні 75-річчя Великого терору 1937 – 38 років.

19 травня у Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім», який за п’ять років свого існування став одним із провідних закладів культури Приірпінського регіону Київської області, на традиційні, вже четверті наукові читання на тему: «Діячі «розстріляного відродження» та дисидентського руху 60-х років 20 ст. і Київщина», зібралися науковці України.

На початку про наукову діяльність закладу та про репресованих, які мешкали або мешкають нині у Ворзелі та Ірпінському регіоні зберігача фондів розповів у вступному слові керівник музею Олександр Соколенко.

Присутніх привітав Ворзельський селищний голова Олександр Венгрик, розказав про заходи, які проводяться у селищі.

Найбільший інтерес викликали доповіді активного краєзнавця, співробітника Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Юрія Мельничука, який коротко охарактеризував час Великого терору; канд. мед. наук Ігоря Найди (голова спілки об’єднань громадян “Демократична Київщина”), який розповів про Гелія Снєгірьова, репресованого у 70-х рр. та закликав підтримувати ідею формування в суспільстві позитивізму; «Передумови виникнення комуністичного терору в СРСР та їх наслідки для України», канд. істор. наук Олександра Заремби (пров. наук. співр. інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ ім. І.Ф. Кураса) «Великий терор 1937 року в оцінках сучасних істориків Польщі і Японії. До проблеми міфологізації політичної свідомості», який розповів про те, як у роки репресій влада фабрикувала міф, начебто Японія та Польща засилали в СРСР шпигунів (тоді з майже 102 тис. заарештованих, понад 50 тис. були «японськими шпигунами»); Олександра Федоренка (здобувач інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАНУ) «Політичний терор 1937 року: міфи і політичні реалії», голови Спілки української молоді Олександра Задорожного «Засновники Спілки української молоді (СУМ) – жертви політичного терору», який розповів про Бориса Матушевського та Миколу Павлушкова, небіжа Сергія Єфремова, членів СУМу, які були розстріляні в урочищі Сандармох; докт. філ. наук. Миколи Недюхи, канд. іст. наук Тараса Мамчура «Про Степана Мамчура», спогади про репресованих військового журналіста Людмили Суханюк-Бедзик, що навела спогади її тестя, видатного письменника Дмитра Бедзика, який у часи Великого терору мешкав у харківському письменницькому домі і був свідком того, як спустошувалися арештами квартири. У 1948 році був звинувачений в націоналізмі і письменник Юрій Бедзик, її чоловік, і тільки завдячуючи заступництву 5-х відомих фронтовиків, його залишили на свободі. Зацикавили учасників також доповіді про репресованих діячів римо- та греко-католицької церков, підготовлені викладачами та семінаристами Вищої духовної семінарії римо-католицької церкви (Ворзель) о. Русланом та Максимом Лопатєєвим, а також канд. іст. наук, м.н.с. історичного фак-ту КНУ ім. Т. Шевченка Тарасом Пшеничним. Зазначимо, що на читання також були запрошені науковці – представники інших релігійних деномінацій (православної церкви та протестантів), але вони через поважні обставини не змогли прийти. Свої зауваження стосовно дещо політичного спрямування читань висловив присутній на заході депутат Ворзельської селищної ради Анатолій Пригунков.

На завершення читань з доповіддю про політичні репресії на Київщині виступив заступник Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Євген Букет. Він також урочисто вручив подяки та посвідчення членів Спілки Олександру Соколенку, Юрію Мельничуку та режисеру-документалісту Світлані Соколенко.

У ході читань відбулася презентація історико-літературного збірника «Нескорені духом» (автори – Мельничук Ю.Л., Соколенко О.Г.), у якому зібрано матеріали про видатних письменників, поетів, перекладачів часів «розстріляного відродження» та дисидентського руху 60-х рр. ХХ ст., чиї життя і творчість були пов’язані з Приірпінням, а також запропоновано створити на базі «Уваровського дому» під егідою Національної спілки краєзнавців України регіональний центр краєзнавчих досліджень Приірпінського краю. Насамкінець учасники переглянули документально-публіцистичний фільм «Ворзель» (реж. С. Соколенко). Упродовж читань у залі працювала книжкова виставка «Сталінський терор. Велика чистка», підготовлена працівниками Ворзельської бібліотеки ім. Д. Бедзика (зав. Євтищенко Н.І.).

Усі присутні відзначили значну і продуктивну краєзнавчу діяльність ворзельських дослідників, актуальність проведених наукових читань та необхідність проведення подібних заходів у районних закладах культури, адже це шлях, яким можна донести історичну правду до найширших верств населення.

Олександр Соколенко,

зберігач фондів – керівник Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім»

Hаціональна спілка краєзнавців України

«Музейні скарби України»

Травень 18, 2012 Залишити коментар

З нагоди Міжнародного дня музеїв 18 травня, о 12:00 в ІА RegioNews відбулася прес-конференція, присвячена реалізації культурологічного проекту Національної спілки краєзнавців України «Музейні скарби України».

У прес-конференції взяли участь:

Руслана Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент;

Світлана Махонько – керівник проекту «Музейні скарби України», головний редактор творчого об’єднання суспільних і науково-освітніх програм телерадіокомпанії УТР;

Олександр Махонько – головний режисер творчого об’єднання суспільних і науково-освітніх програм телерадіокомпанії УТР;

Оксана Голуб – завідувач Роменським краєзнавчим музеєм – філією державного історико-культурного заповідника «Посулля»;

Сергій Гальченко – виконавчий директор Асоціації музеїв України.

Проект «Музейні скарби України» започаткований Національною спілкою краєзнавців України 2011 року. Автори проекту мають на меті за кілька років створити цикл документальних фільмів, де представити колекції краєзнавчих, меморіальних, науково-технічних, природничих, етнографічних, громадських та інших українських музеїв.

Перші вісім фільмів про осередки вивчення місцевої історії – краєзнавчі музеї, зокрема і про Роменський краєзнавчий музей, вже створені та були презентовані під час прес-конференції.

Проект «Музейні скарби України» має на меті представити музейні колекції України в контексті історії музейної справи та привернути увагу громадськості до широкого науково-просвітницького, пізнавально-виховного, духовно-естетичного потенціалу українських музеїв як унікальних закладів збереження і популяризації історико-культурного надбання українського народу. Проект представить широкому загалу історію розвитку музейної справи в Україні від виникнення в ХІХ столітті перших музеїв до сучасних інновацій, висвітлить роль видатних особистостей через унікальні музейні зібрання, покаже музеї як активну галузь вітчизняної культури та науки, спроможну впливати на формування суспільної свідомості.

Відеозапис прес-конференції

Хмельницька обласна організація

Кам`янець–Подільський згуртував науковців

Травень 17, 2012 Залишити коментар

17 травня у Кам`янець-Подільському національному університеті ім. І.Огієнка відбулась IV Міжнародна науково-практична конференція «Кам`янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв`язків». У спільному заході міської ради, університету, обласного та міського осередків Національної спілки краєзнавців України, Національного історико-архітектурного заповідника «Кам`янець» та Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника взяли участь 140 науковців, в тому числі з Японії, Чехії, Словаччини, США, Польщі та Росії.

Учасників зустрічі від міської влади вітав перший заступник міського голови Григорій Горшунов. Григорій Іванович зауважив, що місто є одним з наукових центрів Хмельниччини. Міська влада всіляко сприяє пошуковим розвідкам стосовно дати заснування нашого міста. Це питання дискусійне уже багато років. Тематика доповідей була досить широка – від найдавнішої історії нашого міста до проблемних аспектів сучасності.

Другим етапом конференції стала робота науковців у секціях:

– історія Кам`янця-Подільського та околиць з найдавніших часів і до XVIII ст.;

– Кам`янець-Подільський наприкінці XVIII – початку XX ст.;

– місто в Українській революції 1917-1920 рр.;

– Кам`янець-Подільський у міжвоєнний період та в роки Другої світової війни;

– перспективи розвитку міста в сучасний період;

– історіографія, бібліографія і джерелознавство про Кам`янець-Подільський;

– пам`ятки історії, культури та природи Кам`янця-Подільського. Видатні постаті міста.

Доповідачі неодноразово підкреслювали, що наше місто має багату історичну спадщину, якою мешканці міста мають пишатись та використовувати для налагодження міжнародних зв`язків. При цьому минуле Кам`янця-Подільського приховує ще чимало таємниць.

Ольга Ленюк

Донецька обласна організація

VII ОБЛАСНІ СТУСІВСЬКІ ЧИТАННЯ В ДОНЕЦЬКУ

Травень 11, 2012 Залишити коментар

11 травня 2012 року у Донецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Н.К.Крупської відбулись VІІ Стусівські читання “Пресвітлої дороги свічка чорна…”, організовані управлінням культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації, Благодійним фондом Василя Стуса, Донецькою обласною організацією Національної спілки краєзнавців України та обласною бібліотекою ім. Н.Крупської.

У читаннях взяли участь краєзнавці, викладачі донецьких вузів, працівники бібліотечних установ та закладів культури, відомі поети і письменники донецького краю, члени ВУТ “Просвіта” ім. Т.Г.Шевченка та Всеукраїнської творчої спілки “Конгрес літераторів України”, а також гості зі столиці України – заступник голови Національної спілки краєзнавців України Григорій КЛЕПАК, заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій ГАЛЬЧЕНКО та в.о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітерктурної спадщини імені Олеся Гончара Роланд ФРАНКО – онук І.Я.Франка, дипломат, учений-кібернетик.

На літературно-науковому заході говорилось про необхідність збереження музейної колекції, присвяченої Василю Стусу, котра збиралась “батьком” музею Олегом Михайловичем ФЕДОРОВИМ за власні кошти протягом 15 років, а також визначення окремого приміщення для майбутнього музею.

Висловлювались також думки про більш гідне пошанування поета-борця в області, Україні та відзначення на державному рівні його 75-річчя від дня народження, котре відбудеться наступного 2013 року.

Учасники Стусівських читань були нагороджені новими виданнями про життя та творчість В.Стуса, відзначені грамотами Конгресу літераторів України, а нові члени Національної спілки краєзнавців України в урочистій обстановці отримали членські квитки та значки НСКУ. До них з теплим словом звернувся голова правління Благодійного фонду Василя Стуса, засновник і голова Наглядової ради історико-літературного музею Василя Стуса – ветеран Міністерства внутрішніх справ України Олег Федоров.

Члени київської делегації провели робочі зустрічі з начальником управління культури і туризму Донецької ОДА Миколою ПТАШКОЮ та директором Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н.К.Крупської – Людмилою НОВАКОВОЮ з приводу стану робіт по передачі експонатів єдиного в Україні Донбаського історико-літературного музею Василя Стуса (м. Горлівка) обласній бібліотеці, де буде знаходитись новий музей поета.

Клепак Г.О., Гальченко С.А., Франко Р.Т. та О.М.Федоров зустрілись з краєзнавчим активом Донеччини, оглянули пам’ятки історії та культури міста, поклали квіти до пам’ятника І.Я.Франку, встановленому на одному з донецьких бульварів, названому його ім’ям.

Про розвиток подій навколо історико-літературного музею Василя Стуса учасники донецької експедиції НСКУ Г.Клепак, С.Гальченко та Р.Франко розповіли у прямому ефірі радіопрограми “Музеї України”, котра прозвучала 14 травня 2012 року об 11.10 на каналі “Культура” Українського радіо.

Вл.інф.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Звітує Кам′янець-Подільська міська організація

Травень 5, 2012 Залишити коментар

2 квітня відбулися загальні збори Кам’янець-Подільської міської організації Національної спілки краєзнавців України, на яких голова осередку Олександр Комарніцький доповів про основні здобутки краєзнавців міста у 2011 році. У своєму виступі він зазначив, що організація за кількісними і якісними показниками є найбільшою в Хмельницькій області. Нині вона налічує 48 осіб, у тому числі 13 докторів наук, професорів, 19 кандидатів наук, доцентів.

Впродовж звітного періоду краєзнавці міста виступили організаторами 16 наукових конференцій, були учасниками 32 міжнародних, 38 всеукраїнських і регіональних наукових форумів, опублікували 5 монографій, 30 книг, брошур та покажчиків, 19 навчальних посібників, 349 статей. Крім того, ряд членів міської організації були відповідальними редакторами, секретарями, членами редколегій 65 наукових збірників та покажчиків, прорецензували 29 наукових та навчальних видань.

На засіданні було затверджено план роботи на 2012 рік. Зокрема, запланували провести міжнародні конференції «Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків», всеукраїнську – «Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я», круглі столи, присвячені Григорію Мачтету, Костянтину Батюшкову, Володимиру Далю, Наполеону Орді, Володимиру Гагенмейстеру, Миколі Бурачеку, Танасію Колотилу. Цього року вже відбулися круглі столи, присвячені 175-річчю від дня народження Павла Житецького, 225-річчю Устима Кармелюка. Спільно з Чемеровецькою районною органзацією НСКУ провели круглий стіл «Чемерівці: сторінки історії», підписано договір про співпрацю з Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником. Заплановано розпочати збір матеріалів до «Енциклопедії історії Кам’янця-Подільського», опублікувати біобібліографічний покажчик «Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України», започаткувати науковий збірник «Науково-краєзнавчий вісник».

Того ж дня членами НСКУ обрали директора Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Віктора Травінського, вченого секретаря музею-заповідника Руслана Йолтуховського, голову студентського наукового товариства історичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка Валентина Пагора.

Чернівецька обласна організація

Чернівці звітують

Квітень 29, 2012 Залишити коментар

2 березня 2012 р. представниками спілки краєзнавців в Чернівецькому краєзнавчому музеї провели презентація стаціонарної виставки “Творчих рук талановитих” до 20-річчя утворення Буковинського осередку Спілки народних майстрів. На заході були присутні члени спілки, народні майстри, представники управління культури, ОНМЦ, засобів масової інформації. Захід супроводжувався виступом гурту “Молодички”.

22 березня 2012 р. члени спілки краєзнавців провели масовий захід “Збережемо нашу історію разом” створену до відзнаки 20-річчя Служби Безпеки України. На заході виступали представники адміністрації краєзнавчого музею та представник відділу по зв’язках з громадськістю СБУ. Були присутня інтелігенція міста. Захід висвітлювався засобами масової інформації.

26 березня 2012 р. представники спілки краєзнавців організували та провели презентацію стаціонарної виставки “Сторінками історії Чернівецького театру”, присвяченої святкуванню Міжнародного дня театру. На заході виступали представники краєзнавчого музею, керівники та актори Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської. На презентації були присутня широке коло аудиторії, а також представники засобів масової інформації. Для глядачів виставки актори театру зіграли уривок із вистави за твором О.Кобилянської “Ілюзія вальсу”.

29 березня 2012 р. члени спілки краєзнавців організували та провели тематичну зустріч “Дякуємо за Чернівці. До річниці звільнення міста від німецько-фашистських загарбників”. На заході виступали представники краєзнавчого музею, ветерани ІІ Світової війни, депутат районної ради. Було продемонстровано документальний фільм “Дякуємо за Чернівці”.

9 квітня 2012 р. представниками спілки краєзнавців була проведена презентація стаціонарної виставки “Великоднє сяйво”, на якій представлено колекцію свічок чернівчанкі Скрипник С.М. На заході виступали представники Чернівецького краєзнавчого музею, власниця колекції, її друзі та родичі. Були присутні представники засобів масової інформації.

12 квітня 2012 р. члени спілки краєзнавців на вулиці Кобилянський організували майстер-клас з писанкарства для всіх чернівчан та гостей міста. Майстер-клас проводили писанкарки з Заставни Остапченко Лідія Іванівна та Остапченко Надія Рудольфівна. Захід супроводжувався показом писанок, писачків, тканих рушників – роботи майстринь.

17 квітня представники спілки краєзнавців організували та провели вечір вшанування пам’яті видатного археолога, доктора історичних наук, професора Тимощука Б.О.. В межах заходу відбулась урочиста прередача на збереження до ЧКМ археологічних матеріалів, виявлених на території Чернівецької області науковцями Чернівецького національного університету. На заході виступали представники ЧКМ, донька Б.О. Тимощука, археологи, науковці та студенти ЧКМ. Були присутні представники засобів масової інформації.

19 квітня 2012 р. члени спілки краєзнавців провели презентацію стаціонарної виставки “Буковинське квітуче село – Колінківці”, з історії с. Колінківці Хотинського району. На заході виступили представники ЧКМ, громадський директор Колінківецького історичного музею Бойко О.О., директор Колінківецького навчально-виховного комплексу Боярин А.М., віце-президент Європейської організації Народних культур Пілат І.В. Перед учасниками презентації виступили танцювальний колектив “Марцишор”. Були присутні представники засобів масової інформації.

Черкаська обласна організація

500-РІЧЧЮ ЗАСНУВАННЯ ЧИГИРИНА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

Квітень 27, 2012 Залишити коментар

500-річчю заснування міста Чигирин присвятили свою історико-краєзнавчу конференцію юні краєзнавці славного своєю історією Чигиринського краю. Вона відбулася в селі Суботів Чигиринського району 27 квітня 2012 року на базі місцевої загальноосвітньої школи. Такі просвітницько-виховні заходи на батьківщині Богдана Хмельницького вже стали традиційними і цьогорічна конференція вже вп’яте зібрала дослідників минувшини рідного краю.

Відрадно констатувати, що присвячена 500-річному ювілею Чигирина конференція вийшла далеко за рамки учнівської. В ній взяли участь науковці Черкас, національного історико-культурного заповідника ,,Чигирин”, вчителі, а також учні з інших районів Черкащини. Заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, доцент В.М. Лазуренко наголосив, що ця конференція – важлива складова частина багатогранної роботи, яку проводять краєзнавці Черкащини з патріотичного виховання молодого покоління на славних і героїчних традиціях українського народу.

Він вручив грамоти обласної організації НСКУ активістам краєзнавчого руху. Серед нагороджених – наукові співробітники заповідника ,,Чигирин” Н.В Кукса, С.Ф. Павлова, О.І. Чепурний, Я.Л. Діденко, А.І. Перепелиця, Л.О. Шмиголь, В.В. Макарюк, Л.В. Матрос, Н.В. Чигирик, вчитель Чигиринського НВК № 2 О.А. Кравченко, вчителі Суботівської школи – О.І. Мінська, М.І. Шапошник, В.В. Комаренко, О.М. Михайлюта, Л.В. Мішенко, директор Суботівської сільської бібліотеки Є.П. Лазуренко, вчитель Вершацької загальноосвітньої школи Н.М. Шевчук.

500-річна історія Чигирина всебічно була розкрита у доповідях та повідомленнях на пленарному засіданні та в роботі дев’яти тематичних секцій – ,,Чигиринщина на археологічній карті України”, ,,Чигиринщина за козацької доби”, ,,Чигиринщина наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.”, ,,Чигиринська шевченкіана”, ,,Край в радянські часи”, ,,Топоніми чигиринського краю”, ,,Відомі особистості Чигиринщини”, ,,Природні багатства рідного краю”, ,,Сьогодення Чигиринського краю”. Учасники конференції, готуючи свої виступи, використовували не тільки матеріали архівів та наукової літератури, а й спогади своїх земляків.

Традиційно на конференції відбулася презентація краєзнавчих видань. Громадськості були представлені книги кандидата історичних наук, лауреата обласної краєзнавчої премії імені Максимовича методиста обласного відділення МАН УкраїниТ.М. Нераденко,,Археологія Черкащини” та ,,Археологія Чигиринщини”, спецвипуск часопису ,,Пам’ятки України” (№ 5 – 6, 2011 р.), присвяченого НІКЗ ,,Чигирин”. Особливу увагу привернув представлений старшим науковим співробітником заповідника,,Чигирин” Н.В. Куксою 8-й том серії ,,Український голокост 1932–1933рр. Свідчення тих, хто вижив”,матеріали для якого готували співробітники заповідника та жителі Суботова.

У день конференції в Суботівській школі науковці Національного історико-культурного заповідника,,Чигирин” відкрили дві тематичні виставки: ,,Чигирину – 500 років» та ,,Народна картина ,,Козак Мамай” (з фондів заповідника ,,Чигирин”).

Матеріали конференції будуть видані окремим збірником. Висловлено також пропозицію надати наступній конференції статус регіональної.

Василь Мельниченко,

кандидат історичних наук, голова правління Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Київська міська організація

Презентація Новомиргорода в Києві

Квітень 26, 2012 Залишити коментар

26 квітня 2012 р. в читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту “Історія малих міст України” в форматі бібліотечного клубу “Національні святині” відбулося двадцяте засідання, присвячене м. Новомиргороду Кіровоградської області.

На зустріч прибула делегація на чолі з головою Новомиргородської міської ради Яковом Немировським. Його розповідь була присвячена розвиткові міста від давніх-давен і до наших днів, людям, які тут мешкають. Окрема частина доповіді стосувалася багатого архітектурного спадку Новомиргорода.

Про археологічне минуле краю розповів Леонід Залізняк, український археолог, доктор історичних наук, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАНУ, професор Києво-Могилянської академії. Уже сім років тривають археологічні розкопки на околицях Новомиргорода, що підтверджують факти життя на цій території ще за кам’яної доби.

Пам’ятці архітектури місцевого значення – Златопільській гімназії – присвятив свій виступ голова Новомиргородської районної ради Микола Чепіжак. Він детально зупинився на архітектурних особливостях будівлі, етапах становлення гімназії, згадав видатних людей, які в ній навчалися або працювали, зокрема зі стін навчального закладу вийшов видатний український письменник, державний діяч, голова першого Українського уряду В.К.Винниченко. Голова райради розповів присутніми про плани з реставрації гімназії та про ідею створення в її стінах спеціалізованого навчального закладу. Великі надії влада покладає на переведення об’єкту з пам’ятки архітектури місцевого значення до пам’яток загальнодержавного реєстру і сподівається на підтримку науковців у вирішенні цього питання, адже гімназія являє собою архітектурну цінність як один з прикладів естетичного вирішення споруд навчальних закладів кінця ХІХ ст.

Продовжив тему освітянських традицій Новомиргородщини уродженець краю Микола Левшин – професор, кандидат педагогічних наук, завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, професор кафедри педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Він згадав імена славних земляків, які завдяки власному розумові та здібностям досягли значних висот на професійній ниві. Виступаючий просив підтримати ідею створення навчального закладу на базі Златопільської гімназії.

Місто Новомиргород Кіровоградської обл. у виданнях фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного представив Дмитро Мироненко, бібліограф І категорії, в. о. зав. відділу бібліографічної та довідково-інформаційної роботи. В обговоренні взяли участь Володимир Сугаков, Анатолій Кривошей, Валерій Сопілка, Маргарита Хохол.

Голова правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Гончаров у своєму виступіповідомив, щов минулому році Національна спілка краєзнавців України з ініціативи КМО НСКУ видала книгу Олександра Тулуба “Київ та його давня давнина у творах народних”. Автору книги, котрий працював у 20 – 30-ті роки в структурах Всеукраїнської академії наук, не вдалося тоді опублікувати зібраний ним фольклорний матеріал. І лише в часи незалежної України науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка – члени НСКУ підготували його до друку.

Увагу присутніх було звернуто на те, що життєвий шлях Олександра Олександровича Тулуба пов’язаний з Кіровоградщиною, з Єлисаветградом, де він 17 років працював судовим слідчим. У Єлисаветграді О. Тулуб прилучився до громадської діяльності: 1911 р. він взяв активну участь у збиранні коштів на встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві (мав бути поставлений на тому місці, де споруджено пам’ятник княгині Ользі). У Єлисаветграді О.Тулуб потоваришував із членами Київської “Старої громади” Я.Шульгіним, О.Михалевичем, В.Ястребовим.

З Кіроворгадщиною, а саме Новомиргородом, пов’язаний також життєвий шлях батька О.Тулуба – Олександра Даниловича Тулуба, члена Кирило-Мефодіївського товариства, котрий декілька років (1847 – 1849) працював вчителем повітового дворянського училища в Златополі (у 1959 р. об’єднаний з Новомиргородом). Тут Олександр Данилович розпочав творчу діяльність, підготувавши історичний нарис “Златопіль”, опублікований спочатку в “Киевских губернских ведомостях” за 1848 р., а потім у “Современнике” (1850).

Біографічні відомості про Тулубів містяться в передмові до книги одного з її укладачів професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василя Ульяновського, написаній на матеріалах з архіву О.Тулуба та спогадах Зінаїди Тулуб. О.Гончаров висловив сподівання, що ця книга буде цікавою як для науковців, так і для громадськості Кіровоградщини і подарував комплект книг О.Тулуба представникам Новомиргорода.

Виступаючий висловив упевненість, що Національна спілка краєзнавців України підтримає ідею створення навчального закладу на базі Златопільської гімназії, переведення об’єкту з пам’ятки архітектури місцевого значення до пам’яток загальнодержавного реєстру, зазначивши зокрема, що життєвий шлях багатьох видатних людей, які в ній навчалися або працювали, був пов’язаний також з Києвом, вони багато зробили для блага України.

Під час засідання слухачі задавали питання виступаючим щодо історичних постатей, які вершили долю краю, місцевих династій, будинку дворянського зібрання, костелу, наявності в місті музеїв тощо.

Двадцяте засідання Бібліотечного клубу вкотре підтвердило необхідність дослідження історії малих міст України, зокрема задля вивчення й збереження пам’яток архітектури, культури, історії.

Олександр Гончаров, Олена Жидецька

Житомирська обласна організація

У Житомирі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція

Квітень 24, 2012 Залишити коментар

24 квітня у Житомирському національному агроекологічному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурний простір Житомирщини-Волині ХІХ–ХХ ст.», приурочена до 75-річчя Житомирської області.

Участь у заході взяли понад 60 науковців, краєзнавців, дослідників і письменників із Санкт-Петербургу, Москви, багатьох міст України та Житомирщини.

До організаційного комітету конференції на чолі з заступником голови облдержадміністрації Віктором Балюрком увійшли начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Юрій Градовський, голова обласної організації НСКУ, директор обласного краєзнавчого музею Лариса Грузська, проректор із наукової роботи та інноваційного розвитку Житомирського національного агроекологічного університету Олег Скідан, заступник голови Житомирської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Віталій Косенко, кандидат мистецтвознавства, член Національної спілки краєзнавців України Ірина Копоть, заступник директора з наукової роботи Житомирського обласного краєзнавчого музею Наталія Ланчук, голова обласної громадської організації «Руська співдружність» Євген Тіміряєв.

У своєму виступі голова оргкомітету Віктор Балюрко наголосив на важливості проведення подібних конференцій, які розкривають невідомі або мало знані сторінки історії нашого краю. Від імені голови облдержадміністрації Сергія Рижука та голови облради Йосипа Запаловського він подякував університету, який прийняв у себе учасників конференції, краєзнавчому музею й управлінню культури і туризму за організацію.

В рамках конференції у Житомирському літературно-меморіальному музеї В. Г. Короленка відбудеться презентація житомирського видання книги російського письменника, доктора культурології, професора Олександра Ласкіна «Дом горит, часы идут». Книга вийшла у світ наприкінці минулого року в Санкт-Петербурзі, а до того друкувалася у періодиці. На початку цього року за ініціативи житомирян її випустили в нашому обласному центрі.

Книга присвячена уродженцю Житомира, студенту Миколі Блінову, який 1905 року у 24-річному віці загинув, захищаючи євреїв під час погрому. «Це єдиний випадок, коли православний християнин відкрито діяв, а не просто, як більшість людей, висловлював співчуття. За це Миколі Блінову в ізраїльському місті відкрили пам’ятник – перший пам’ятник уродженцю України. Він має вигляд постаменту, на якому сидить метелик, що символізує чутливу душу юнака-житомирянина», – розповідає автор книги.

Листопад 2024
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
« Жов
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30