Архів категорії: Київська міська організація

Зустріч із читачами у Національному музеї літератури України

IMG_286721 травня 2015 р. Руслана Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України взяла участь у зустрічі із студентами київських вищих навчальних закладів, яка відбулась у рамках програми «Вшануємо Тараса Шевченка» в приміщенні Національного музею літератури України.

У своєму виступі Руслана Маньковська розповіла молоді про Національну спілку краєзнавців України, яка у 2015 р. відзначає свій 90-літній ювілей, також 100 років від дня народження багаторічного очільника Спілки академіка П. Т. Тронька, ознайомила із проведеними заходами краєзнавців до 200-річного ювілею Тараса Шевченка, зупинилась на презентації колективної праці Спілки «Україна Тараса Шевченка», в якій вміщено матеріали про перебування Т. Шевченка на Батьківщині, а також формування в Україні традиції вшанування пам’яті поета, висвітлюється присутність Кобзаря у всіх аспектах народної пам’яті. Молодих слухачів зацікавили відомості про Шевченка, пов’язані з їхніми малими батьківщинами. Насамкінець Руслана Маньковська передала до бібліотеки музею книгу «Україна Тараса Шевченка», журнали «Краєзнавство» та збірник наукових праць «Краєзнавча Шевченкіана України».

Під час зустрічі звучали пісні на слова Тараса Шевченка у виконанні співачки та бандуристки Надії Боянівської, студенти Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого читали вірші поета.

Презентація книги “Україна Тараса Шевченка”

13488_913334415405378_2012027661302774488_n20 травня в книгарні “Довженко книги.кава.кіно” видавництво “Фоліо” та Київська міська організація Національної спілки краєзнавців України презентували унікальну книгу – «Україна Тараса Шевченка».

У презентації взяли участь голова Київської міської організації НСКУ, співавтор нарису про Київ Олександр Гончаров, співавтор передмови Леонід Новохатько, директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, поет Іван Драч та ін.

Всеукраїнська краєзнавча конференція

28 – 29 квітня ц.р. у м. Києві була проведена Всеукраїнська краєзнавча конференція “А ми тую славу збережемо”, присвячена 70-й річниці перемоги над нацизмом у Європі в роки Другої світової війни (далі – конференція). Конференцію проводив Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді у партнерстві з Радою Організації ветеранів України та Національною спілкою краєзнавців України.

Урочисте відкриття конференції відбулося в Меморіальному комплексі “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років”.

Виставка пошукових матеріалів учасників конференції та робота секцій за напрямами краєзнавчих досліджень проводились на базі школи І-ІІІ ступенів № 236 м. Києва.

Захід пройшов у святковій, дружній атмосфері. Учасники продемонстрували велику пошукову роботу з дослідження подій і фактів Другої світової війни, героїчних і трагічних подій на українській землі.

Успішному проведенню важливого Всеукраїнського заходу сприяли навчальні заклади міста-героя Києва.

Щиро дякуємо Вам особисто, шановна Олено Григорівно, за підтримку і допомогу у справі патріотичного виховання учнів.

Організатори конференції також висловлюють вдячність за професійну солідарність і співпрацю колективам:

– Центру творчості дітей та юнацтва “Шевченківець” (директор Масякова І.Ю.) і, зокрема, Народному художньому колективу “Пульс” (художній керівник Борсук Н.В.);

– педагогам і учням Ліцею міжнародних відносин № 51 (директор Шевцова С.М.);

– педагогам і учням спеціалізованої школи І ступеня № 322 (директор Ковалевська І.В.);

– колективу школи I – III ступенів № 236 (директор Гарбаренко І.В.);

– колективу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму (директор Муковніна О.С.).

Історія Центральної Ради в документах і літературі

unnamed (1)24 березня 2015 р. в приміщенні Національного музею літератури України відкрилася виставка «Історія Центральної Ради в документах і літературі Музею історичного центру міста Києва». Презентацію приурочено до дати створення Центральної Ради – представницького органу українських партій та громадських організацій у 1917 р. Виставка заснована на колекції відомого київського колекціонера та історика, члена президії правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України  Віктора Киркевича, котрий брав участь у понад 50 виставках у різних містах України та за кордоном, мав близько 20-ти персональних виставок.

Експонати виставки висвітлюють основні етапи української революції 1917 – 1921 рр., пильна увага приділяється історії Центральної Ради. Її історія представлена оригінальними документальними матеріалами, періодикою, листівками та відозвами, фотографіями та плакатами того часу. Також демонструється література, в якій вміщено статті про Центральну Раду  та подальші події з історії української революції.unnamed

Читати далі Історія Центральної Ради в документах і літературі

Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2014 рік

Організаційна діяльність

Протягом року здійснювалась робота з підтримання на належному рівні внутрішнього діловодства та обліку членів організації, збору членських внесків та ліквідації заборгованості деякими членами Спілки за попередні роки.

Проводилась робота по залученню нових членів до Спілки. За 2014 р. організація поповнилася новими членами у кількості 12 осіб. Загальна кількість членів КМО НСКУ становить 160 чол. Цього року КМО НСКУ втратила 1 члена НСКУ – пішов із життя краєзнавець Соколов Віктор Володимирович (25.11.1946 р. – 25.09.2014 р.). У вересні 2014 р. ліквідовано первинний осередок КМО НСКУ в Інституті туризму ФПУ у зв’язку з припиненням діяльності інституту.

28 жовтня 2014 р. відбулося перше засідання новоствореної Комісії з топоніміки Київської міської організації НСКУ (голова – Терес Н. В.). Розглянуто питання: про перейменування вулиці Інститутської (Печерський район) на вулицю Небесної Сотні; про повернення історичних назв вулицям Києва; про перейменування вулиць Києва.

Президією правління здійснювалось інформаційне наповнення офіційного веб-сайту НСКУ матеріалами про заходи, які проводилися міською організацією. Члени Президії правління КМО НСКУ брали участь в усіх заходах, які проводилися Спілкою, засіданнях Президії правління НСКУ, які відбувалися як у Києві, так і в інших містах України. Зокрема, 13 жовтня 2014 р. делегація Київської міської організації НСКУ (Реєнт О.П., Маньковська Р.В., Войцехівський Б.М., Гончарова В.С.) взяла участь у роботі III Всеукраїнського історико-культурологічного форуму «Сікорські читання», спільному засіданні президії НСКУ та вченої ради Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, церемонії вручення премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. Читати далі Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2014 рік

У новий рік – із новим посібником!

Istor_C01.inddНапередодні новорічних свят в Українському домі відбулася презентація посібника для абітурієнтів «Історія України», який упорядкували доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Юрій Мицик та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України Олег Бажан.

У посібнику, що був виданий столичним видавництвом «Кліо», автори у стислій і доступній формі висвітлюють історію України від найдавніших часів до осені 2014 року. Тут уперше можна ознайомитися з науковим аналізом політичної боротьби 2005–2014 років та сучасними глобальними викликами, якими є, зокрема, анексія Криму Росією та війна на сході України.

Безумовно, видання буде цікавим не лише для абітурієнтів і студентів, а й для всіх, хто цікавиться історією України та хоче систематизувати свої знання.

«Пізнай свій край – пізнай себе»

unnamed20 вересня 2014 року Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму провів ХІІ етап довгострокової міської туристсько-краєзнавчої Акції учнів навчальних закладів м. Києва «Пізнай свій край – пізнай себе».

2185 учнів з 96 навчальних закладів мали можливість ознайомитися з історією Подолу – найдавнішою частиною Києва, де проживали гончарі, кожум’яки, ковалі тощо. Учасники Акції познайомилися з історією Контрактового дому та Гостинного двору, Києво-Могилянської академії та колишнім Грецьким монастирем, почули цікаву розповідь про вулицю Покровську, яка пов’язана з іменами священиків Глаголєвих. Провести екскурсії по маршруту Акції допомагали члени НСКУ – викладачі та студенти історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наступний етап Акції (ХІІІ) Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму планує провести у березні 2015 року.

Володимир Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ

«Київ живописний»

unnamed5 вересня 2014 року у приміщенні Центру Української Культури та Мистецтва відбулося відкриття художньої виставки «Київ живописний». Організатори виставки: Громадська організація «Мистецький курінь», Центр Української Культури та Мистецтва, Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна».

Мистецький проект «Київ живописний» – апофеоз пленерного мистецтва української живописної школи, який стартував 10 травня 2010 року. До участі у проекті залучено представників від живописних шкіл Закарпаття, Києва, Криму, Львова, Одеси та Харкова. Це повна палітра українського класичного живопису. Читати далі «Київ живописний»

До ювілею києвознавця

До ювілею києвознавця...

До 150-річчя від дня народження Максима Федоровича Берлинського вийшло друком видання «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського (Київ, 27 березня 2014 р.) / Редкол.: О.П. Реєнт (голова), В.П. Капелюшний, О.П. Гончаров, Н.В. Терес. – К.: П.П. «Фоліант», 2014. – 476 с.»
Збірник містить доповіді та повідомлення, виголошені на пленарному засіданні та 5-ти секціях учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського, яка відбулася 27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тематика доповідей і повідомлень досить широка і пов’язана з Шевченкіаною (цій тематиці присвячена окрема секція «Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря»); проблемами топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питаннями духовності, повсякденного життя киян. В центрі уваги була також діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства. В руслі цієї тематики значна кількість доповідей і повідомлень стосувалася діяльності вчених Київського університету. Низку повідомлень було присвячено життю й багатогранній діяльності М.Ф. Берлинського – києвознавця, голови першого університетського правління, якому 6 серпня цього року виповнилося 250 років від дня народження. Йшлося про внесок М. Берлинського у розвиток вітчизняної історіографії, вклад у розвиток природознавства, зокрема метеорологічних спостережень, про взаємини М. Берлинського та М. Максимовича тощо.
Збірник також містить рекомендації, прийняті учасниками заключного пленарного засідання й направлені на подальший розвиток києвознавства, охорону історико-культурної спадщини столиці, увічнення пам’яті видатних учених та вшанування жертв політичних репресій.
Видання розраховане на викладачів вищих і середніх навчальних закладів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Києва.

М. Ф. Берлинський (1764 – 1848)

В числі пам’ятних дат, якими багатий для наукового та культурного простору України 2014 рік, слід виокремити 250-ту річницю від дня народження славетного науковця, дослідника української історії та старожитностей Максима Федоровича Берлинського (1764-1848 рр.), котрий більшу частину свого довгого життя провів у Києві, займаючись активною науковою та педагогічною діяльністю.
Вченому належать значні напрацювання в багатьох сферах знань, які в той час саме перетворювались в окремі галузі професійних досліджень. Берлинський був одним із фундаторів науки в середовищі тогочасного Києва. Йому довелося жити в епоху, коли наукове життя та освітня система перебували на етапі активного становлення.
Діапазон наукових зацікавлень Берлинського вражає своєю широтою. Вчений зробив неоціненний внесок у розвиток історичних досліджень, брав активну участь в археологічних розкопках, проводив кліматичні спостереження в Києві, впродовж багатьох десятиліть фіксував місцеві температурні показники. Ще однією складовою наукової праці Берлинського стало проведення статистичних досліджень. Важливе місце в пошуках вченого відводилося природничому напрямку.
Максим Берлинський походив з родини сільського священика о. Федора Берлинського. Майбутній видатний дослідник історії Києва народився 6 серпня 1764 р. в селі Нова Слобода Путивльського повіту тодішнього Курського намісництва (сучасний Путивльський район Сумської обл.), де його батько мав парафію. В 12 років Максим потрапив на навчання до Київської академії, в якій з різницею в декілька років навчалися також його брати. Після 10 років навчання в академії (включно з богословським класом) Максима Берлинського разом з його братом Матвієм та ще 29 випускниками закладу відправлено до Петербурга в розпорядження комісії народних училищ (згодом перетвореної в Міністерство народної освіти імперії під керівництвом графа П.В. Завадовського).
В столиці імперії після дворічного навчання в Петербурзькій учительській гімназії перед молодим і талановитим випускником відкривалася чудова перспектива викладацької та наукової кар’єри, проте прагнення повернутися до улюбленого Києва, вочевидь, переважило всі принади столичного життя, і вже у 1788 р. Максим Федорович знову приїздить до Києва, з яким пов’язує все своє подальше життя і наукову працю.
У 1789 р. в Києві відкрито Головне народне училище, куди Берлинського зараховано на посаду викладача географії, а також натуральної та цивільної історії, що засвідчує його досить широкий викладацький профіль. Період першого десятиліття викладання в училищі увінчався написанням підручника з російської історії (1800 р.), який відразу був визнаний «классическою книгою» в Київській академії.
Впродовж десятиліття викладацька діяльність Максима Федоровича була пов’язана з Київською академією. На початку 1807/1808 навчального року після того, як штатну суму на утримання академії було збільшено вдвоє, правління Академії з дозволу митрополита відкрило вищий клас з історії та географії, для викладання яких тоді ж було запрошено учителя київського головного народного училища Берлинського. Викладання в академії припинилося з її закриттям у 1817 році.
До кінця 1833 р. Максим Федорович викладав історію та географію в Головному народному училищі, яке в 1819 р. було перетворено в Першу Київську гімназію. 1834 р. ознаменував завершення педагогічної служби М.Ф. Берлинського, ставши водночас і своєрідною вершиною його педагогічної кар’єри. На початку 1834 р. Берлинського було призначено інспектором Першої Київської гімназії. На цій посаді він залишався до виходу на пенсію в жовтні 1834 р. Із заснуванням в Києві Імператорського університету Св. Володимира Берлинському було доручено виконання обов’язків голови першого (першопочаткового) університетського правління, яке розпочало свою роботу на початку березня 1834 р. До приїзду в Київ М. Максимовича (13 липня 1834 р.) Максим Федорович, будучи головою правління, відіграв важливу роль в підготовці Університету до урочистого акту відкриття, яке відбулось 15 липня 1834 р.
Після виходу на пенсію в жовтні 1834 р. в званні статського радника Берлинський продовжував займатися науковою діяльністю, підтримував тісні контакти з представниками київської інтелігенції, зокрема першим ректором Університету Св. Володимира М. Максимовичем, свідченням чому є переписка вчених та записи в щоденнику Максима Федоровича. Максимович високо оцінював заслуги свого старшого сучасника в справі дослідження історії та старожитностей Києва.
Впродовж десятиліть своєї педагогічної та наукової праці Максим Берлинський написав ряд статей та монографій, присвячених історії Києва та його старожитностям. Наукові розробки вченого не втрачають свого значення і на сучасному етапі історичних досліджень. Серед головних праць Берлинського – «История города Киева от основания его до настоящего времени», написана у 1799-1800 рр. і опублікована повним обсягом лише в 1991 р. (перша частина твору друкувалася в журналі Київська старовина у 1972 р.) та «Краткое описание города Киева», яке побачило світ у 1820 р. В журналі «Молодик», який вийшов у 1844 р. було вміщено окремі розділи «Исторического обозрения Малороссии и города Киева», написані Максимом Берлинським.
Окрім зазначених монографій авторству Берлинського належить ряд статей, які публікувалися в тогочасній науковій періодиці: журналах «Улей», «Сборник Трудов и летописей Общества истории и древностей Российских», «Отечественные Записки», «Соревнователь просвещения и благотворительности», «Украинский журнал».
Берлинський брав активну участь в роботі наукових товариств. У липні 1818 р. Максима Федоровича, як знаного в Києві педагога і науковця, було обрано на посаду директора місцевого відділення Всеросійського біблійного товариства. У 1828 р. він став членом «Общества истории и древностей российских». У 1835-1843 рр. вчений брав активну участь в діяльності Тимчасового комітету для дослідження старожитностей Києва. А вже на схилі літ, у 1843 р., Берлинського було обрано почесним членом Київської археографічної комісії для розбору давніх актів.
Цікавою сторінкою життя Берлинського стали його спілкування з канцлером імперії (1809-1814 рр.) графом М.П. Рум’янцевим, який захоплювався російськими старожитностями і став засновником неофіційного гуртка любителів старовини. В Києві представниками гуртка були М. Берлинський і київський митрополит Євгеній (Болховітінов). Берлинський тривалий час листувався з Рум’янцевим, повідомляв його про результати досліджень та цікаві знахідки, які були виявлені під час археологічних розкопок. В ІР НБУВ зберігається 10 листів М. Берлинського до М. Рум’янцева, які засвідчують глибину наукових контактів двох поціновувачів старовини.
Максим Берлинський залишив по собі щоденник, який є надзвичайно цікавим джерелом, що висвітлює життя вченого крізь призму його епохи. Вчений вів записи у своєму щоденнику впродовж 40 років (з 1806 по 1845 рр.). Ця пам’ятка дійшла до нас у вигляді виписок, зроблених біографом Берлинського М. Сємейкіним на початку ХХ ст. (зараз вони зберігаються в Інституті рукопису НБУ імені В.І. Вернадського).
Зі щоденника, окрім даних про самого автора та його багатосторонню діяльність, можна почерпнути цікаву інформацію з життя київської інтелігенції першої половини ХІХ століття., адже Берлинський коротко занотовував відомості про свої контакти та спілкування з діячами науки, культури, релігійними особами, представниками управлінської верхівки. Дане джерело дає уявлення про соціальні відносини в Києві першої половини ХІХ ст., висвітлює неоднорідний склад київської інтелігенції, зв’язки між представниками наукової та освітянської спільноти.
В радянські часи повноцінному вивченню наукової спадщини Максима Берлинського перешкоджали ідеологічні догми, які виставляли діяльність видатного вченого в світлі буржуазного сприйняття під призмою того аристократичного середовища ХІХ ст., в якому проходила його громадська та наукова діяльність. На відміну від того періоду сьогоднішній стан розвитку науки вимагає ретельного вивчення праць Берлинського.
Цьогорічний ювілей Максима Берлинського, що відзначається науковою спільнотою, вкотре привертає увагу до неоціненного творчого спадку видатного вченого, праці якого стали першими вагомими дослідженнями з історії та старожитностей української столиці. Хоча вони й не позбавлені методологічних недоліків, що пояснюється передусім станом тогочасної науки, однак своєю появою ознаменували початок цілого етапу в справі дослідження історії міста Києва.

Олександр Гончаров, Андрій Петровський

«Шевченкова світлиця»

23 червня 2014 року в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття «Шевченкової світлиці», яка прикрасила Музей новими експонатами. Ці матеріали були передані до Музею випускником юридичного факультету Київського університету (1962 року) Борисом Михайловичем Войцехівським.

Нині Борис Михайлович голова Комітету по створенню музею «Заповіту» у Переяславі, радник-організатор Комітету Національної премії імені Тараса Шевченка, лауреат премії Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України, член спілки журналістів України, член правління громадського Комітету «Великий проект Сковорода – 3000», почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницький та селища Чорнухи, державний радник юстиції 3 класу (генерал у відставці). Він створив 26 подібних світлиць не лише в Україні, а й за кордоном.

Серед переданих Музею експонатів: скульптурний погрудний портрет Тараса Шевченка, створений на кафедрі скульптури Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України; бронзова медаль із зображення портрету Тараса Шевченка (барельєф); високоякісні копії рукописів, малюнків Т.Г.Шевченка, фотографій, портретів Кобзаря та інші тематичні матеріали.

На відкритті світлиці були присутні ветерани, студенти і співробітники університету. Голова Ради ветеранів війни і праці університету Борис Олександрович Цудзевич вручив Борису Михайловичу Войцехівському подяку від керівництва університету за надану допомогу у створенні «Шевченкової світлиці» в стінах Шевченкового університету.

 

Людмила Круглова, кандидат історичних наук,

головний зберігач фондів Музею історії

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка