27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти”, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського. Організатори конференції: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра етнології та краєзнавства) та Національна спілка краєзнавців України (Київська міська організація).
У заході взяли участь понад 110 осіб – відомі вчені, співробітники наукових установ та викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек та музеїв, краєзнавці, студенти і учні – члени Малої академії наук України. Серед учасників конференції близько третини – члени Національної спілки краєзнавців України. Науковий форум розглянув широку києвознавчу тематику: Т.Г. Шевченко і Київ, вшанування пам’яті Великого Кобзаря; діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства, в тому числі вчених Київського університету; проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питання духовності, повсякденного життя киян.
Пленарне засідання відкрив і вів завідувач кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор В.П. Капелюшний. З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи університету, доктор геологічних наук, професор С.А. Вижва. Він, зокрема, передав учасникам конференції теплі вітання від ректора університету Героя України, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України та НАПН України Л.В. Губерського і побажав учасникам наукового форуму успішної роботи. Учасників заходу також привітали: Аґнєшка Матусяк – завідувачка відділу україністики Інституту філології Вроцлавського університету, доктор філології, професор (Польща); Я.М. Шибанов – начальник відділу з суспільно-політичних питань управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації.
Доповіддю“Проблеми києвознавства” розпочав пленарне засідання О.П. Реєнт – заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, голова Національної спілки краєзнавців України. Він, зокрема, ознайомив учасників конференції з останніми ініціативами та проектами Національної спілки краєзнавців України та порушив низку актуальних питань, пов’язаних з розвитком києвознавства, зокрема необхідності оновлення багатотомної “Історії Києва”, енциклопедичних довідників та створення “Енциклопедії Києва”. Йшлося також про нагальну потребу посилення громадського контролю за станом пам’яток історії та архітектури у Києві (в останні 20 років у місті зникло 130 пам’яток), створення структури, яка б контролювала стан архітектури міста (щось на зразок спеціальної міліції), складання реєстру пам’яток Байкового кладовища та оголошення його Національним заповідником. О.П.Реєнт наголосив, що перед Київською міською радою слід ставити питання щодо розташування музеїв у спеціальних будівлях, оскільки основна їх частина знаходиться у приміщеннях, непристосованих до зберігання експонатів.
Внесок вчених історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у розвиток києвознавства (2000 – 2013 рр.) висвітлив заступник декана історичного факультету з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, кандидат історичних наук О.Ю. Комаренко. У доповіді було зазначено, щовикладачами історичного факультету видана значна кількість наукових статей та книг, навчальних посібників, довідників, в яких відображені різноманітні аспекти історії Києва, історія структурних підрозділів та діяльність видатних учених університету.
Пророботу Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в галузі києвознавства (2008 – 2013 рр.) розповів О.П. Гончаров – доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова правління Київської міської організації НСКУ, кандидат історичних наук. Він також висловив пропозиції, які могли б сприяти подальшому розвитку ктиєвознаства, наприклад, започаткувати науково-популярний журнал з києвознавства, заснувати києвознавчу премію імені Максима Берлинського.
З доповіддю“Т.Г. Шевченко і Київський університет”виступивпрофесор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Музею історії університету, доктор історичних наук І.К.Патриляк. Він розповів про життя й діяльність Т. Шевченка в період роботи в “Археографічній комісії”, а також про святкування 200-річного ювілею Великого Кобзаря у Київському національному університеті.
На трагічні факти із життя столиці воєнної доби та необхідність правдивого висвітлення цього періоду звернув увагу слухачів у доповіді“Київ воєнної доби: повсякдення і стратегії виживання” завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор О.Є. Лисенко.
Пронаукові і навчальні заклади Києва як осередки енциклопедичної справи в Україні йшлося у доповіді М.Г. Железняка – в.о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидата філологічних наук.
Цікавими були також повідомлення на пленарному засіданні.Н.О. Горська – головний бібліотекар відділу стародрукованих, рідкісних та цінних книг Національної історичної бібліотеки України розповіла про авторські інскрипти на книгах М.Ф. Берлінського та М.О. Максимовича (з колекції Національної історичної бібліотеки України). Окрім того, головний бібліограф науково-бібліографічного відділу бібліотеки К. Русанівський представив бібліографічний проект “Історична Шевченкіана”.
На проблемі увічнення пам’яті жертв політичних репресій у м. Києві (1919 – 1941 рр.)акцентував увагу учасників форуму старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, керівник редакційно-видавничої групи “Реабілітовані історією” (м. Київ), кандидат історичних наук О.Г.Бажан. Доповідачнаголосив, що актуальним завданням є створення реєстру репресованих киян, визначити національний та соціальний склад репресованих, ініціювати встановлення меморіальних дощок на місцях масової загибелі громадян під час репресій.
Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук С.І. Кот висвітлив стан справ з розшуком і поверненням втрачених культурних скарбів Києва та закликавпродовжити роботу з питань пошуку втрачених і вивезених історико-культурних цінностей міста.
Розгляд тематики конференції її учасники продовжили під час секційних засідань: “Т.Г. Шевченко і Київ.Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря”, “Дослідники історії Києва. Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств у галузі києвознавства”, “Маловідомі сторінки історії Києва. Проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку”, “Наука, освіта, культура та мистецтво Києва”, “Етнокультурна палітра Києва: духовність, повсякденне життя та міські субкультури”.
У перерві між пленарним та секційними засіданнями учасники наукового форуму мали змогу відвідати Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ознайомитися з художньо-документальними виставками “Шевченкіана Надії” та “Історія Кирило-Мефодіївського братства”.
На заключному пленарному засіданні учасники конференції заслухали звіти керівників секцій та сформулювали із висловлених пропозицій рекомендації, направлені на подальший розвиток києвознавства, охорону історико-культурної спадщини столиці, увічнення пам’яті видатних учених та вшанування жертв політичних репресій.
Доповіді та повідомлення учасників форуму будуть опубліковані у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.
Олександр Гончаров, Наталія Терес
Анонс на сайті НСКУ:
Міжнародна науково-практична конференція
“Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти”,
присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського,
яка відбудеться 27 березня 2014 року
Тематичні напрями роботи конференції:
Дослідники історії Києва.
Внесок вчених Київського університету в розвиток києвознавства.
Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств в галузі києвознавства.
Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря.
Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.
Проблеми вивчення київської топоніміки.
Історія розвитку науки, освіти, культури та мистецтва у Києві.
Усна історія та її роль у дослідженні міста.
Повсякденне життя та ментальність киян.
Етнонаціональна та конфесійна палітра столиці.
Міські субкультури: історія та сучасність.
За матеріалами конференції заплановано видання збірника тез доповідей. Найзмістовніші доповіді будуть рекомендовані оргкомітетом для публікації у наукових фахових виданнях “Краєзнавство” та “Етнічна історія народів Європи”.
Заявки на участь у конференції із зазначенням теми доповіді, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада і місце роботи, контактні дані) та тези просимо надсилати до 15 лютого 2014 року на електронну адресу: ethnology@univ.kiev.ua
Обсяг тез 2–3 сторінки у форматі doc. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.). [6…8 тис. символів з пробілами]
Автори тез несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат, власних імен, географічних назв, посилань на джерела та інших відомостей. Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для публікації. Повідомлення про включення доповідей до програми та запрошення на конференцію будуть надіслані авторам оргкомітетом.
Конференція відбудеться за адресою: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, ауд. 349.
Координатори – доц. Гончаров О.П., доц. Терес Н.В.
Контактна особа – Ольга Лагунова (кафедра етнології та краєзнавства, кім. 352. Тел.: (044) 239-33-18.)