Чимало сторінок історії Слобідської України залишаються маловідомими. Хто такі «викотці» і чому їх не любили гетьмани? Які амбіції були в слобідських полковників? Хто з відомих діячів походив з тієї частини Слобожанщини, яка згодом відійшла до Росії?
Записуватися до них зможуть люди різних вікових категорій, які хочуть знати історію міста.
“Зараз кожен населений пункт намагається розвивати туристичний напрямок, щоб до них приїжджали люди, щоб їх притягувало до того чи іншого населеного пункту. Кожен населений пункт має мати своїх екскурсоводів, ми хочемо допомогти. Люди можуть записуватися до наших шкіл екскурсоводів, вік не важливий. Ми будемо навчати, будемо водити екскурсії”, – розповів член Національної спілки краєзнавців України Володимир Березін.
1-2 березня 2018 року делегація Національної спілки краєзнавців України (у складі голови Спілки, члена-кореспондента НАН України О.П.Реєнта, членів Президії НСКУ, професора О.Є.Лисенка і прес-секретаря В.І.Милька, завідувача відділу Інституту історії України НАН України М.П.Рудя) здійснила науково-краєзнавчу поїздку на Івано-Франківщину.
1 березня, у рамках програми поїздки, відбулося засідання круглого столу “Туристичне краєзнавство: досвід і перспективи” в якому взяли участь місцеві краєзнавці, науковці-історики, представники влади та творчих спілок області, музейні працівники, ЗМІ тощо.
Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Луганщина: краєзнавчі розвідки», яка відбудеться на базі ЛНУ імені Тараса Шевченка (м. Старобільськ) 24 квітня 2018 року.
Наукова проблематика конференції:
Дослідження історії міст, сіл та розвитку освіти на Луганщині.
Джерелознавчі та історіографічні дослідження.
Історія залізничної спадщини краю.
Музеї та музейна справа.
Вивчення природнокліматичних та демографічних особливостей регіону.
Протягом багатьох років ювіляр віддано працює на науково-педагогічній та краєзнавчій ниві, входить до складу керівних органів Національної спілки краєзнавців України і усіляко сприяє її діяльності, ефективно керує факультетом на користь всебічного виховання молодого покоління.
З 19 до 23 лютого в Черкаському державному технологічному університеті тривав Тиждень краєзнавства. Ініціатором проведення цього комплексного пізнавально-виховного заходу виступив, підтриманий ректоратом, первинний осередок НСКУ університету.
В перший день було відкрито спеціалізовану навчальну аудиторію музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей на кафедрі історії України та суспільних дисциплін. «Родзинками» навчальної аудиторії стали експозиції археологічних пам’яток, зразків народного мистецтва, предметів побуту, знарядь праці Черкащини, нумізматична колекція. Більшість експонатів зібрали викладачі та студенти університету, зокрема студент Максим Щербина, який передав власну колекцію археологічних артефактів.
У Музеї історії міста Бердичева відбулася презентація книги кандидата історичних наук Геннадія Махоріна «Українська національна революція 1917-1922 рр. та її перебіг на Житомирщині».
«Новизна цієї книжки в тому, що я розширив межі Української національної революції і розписую детально перебіг боїв, які відбувалися на території Житомирщини. А головним чином – біля залізничних станцій Житомир, Коростень, Бердичів, де вирішувалась доля воєнно-політичного протистояння», – наголосив під час заходу автор.
У засіданні круглого столу взяли участь директори, наукові співробітники музеїв, краєзнавці-дослідники, директори районних централізованих бібліотечних систем, бібліотечні спеціалісти, відомі працівники культури Київської області.
25 лютого 2018 року свій День народження святкує Маньковська Руслана Вікторівна — заступниця голови Національної спілки краєзнавців України, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, Заслужена працівниця культури України.
Впродовж багатьох років Р.В.Маньковська самовіддано працює на користь розвитку краєзнавчого руху, стояла біля витоків інституційного оформлення Національної спілки краєзнавців України на початку 1990-х рр.; бере активну участь в організації науково-дослідницької роботи в системі МАН; є визнаним фахівцем з проблем українського музейництва і пам’яткознавства, туристичної справи й культурології; неодноразово відзначена державними та відомчими нагородами.
Чимало сторінок історії Слобідської України залишаються маловідомими. Хто такі «викотці» і чому їх не любили гетьмани? Які амбіції були в слобідських полковників? Хто з відомих діячів походив з тієї частини Слобожанщини, яка згодом відійшла до Росії?
