Hаціональна спілка краєзнавців України

У Києві вручили Премію імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України 2015 року

1 коментар

P128084512 липня 2015 року виповнилося 100 років від дня народження Героя України, академіка Петра Тронька. А 13 липня, в приміщенні Інституту історії України НАН України Національна спілка краєзнавців України вручила Премію імені академіка Петра Тронька НСКУ 2015 року.

Цьогорічними лауреатами стали за номінаціями:

– висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька (дослідження проблем історії міст і сіл України, теоретичного та практичного краєзнавства):

Бондаренко Геннадій Васильович – голова правління Волинської обласної організації НСКУ, завідувач кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України;

Гаврилів Богдан Михайлович – заступник голови правління (1996–2009 рр. – голова правління) Івано-Франківської обласної організації НСКУ, доцент Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України;

Тригуб Петро Микитович – член правління (1991–2011 рр. – голова правління) Миколаївської обласної організації НСКУ, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного університету імені Петра Могили, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України;

– науково-організаційна та просвітницька діяльність в краєзнавстві (проведення конференцій, круглих столів, лекцій, семінарів, читань, експедицій, краєзнавчих заходів і проектів, популяризація краєзнавства працівниками наукових, освітянських, туристичних, бібліотечних, архівних установ, засобів масової інформації):

Андрущенко Віктор Петрович – ректор Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, член-кореспондент НАН України, академік НАПН України та АНВШ України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України;

Косило Михайло Юрійович – член Президії правління НСКУ, голова правління Івано-Франківської обласної організації НСКУ, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, заслужений працівник освіти України.P1280853

Онищенко Олексій Семенович – радник Президії НАН України, почесний директор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, академік НАН України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України;

Смолій Валерій Андрійович – член Президії правління НСКУ, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України;

– внесок у музейну та пам’яткоохоронну справу: діяльність у сфері збирання, збереження та охорони історико-культурної спадщини України:

Іршенко Валентина Михайлівна – член Правління НСКУ, виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, заслужений працівник культури України;

Ситник Анатолій Андрійович – член Правління (1990–2012 рр. – відповідальний секретар) НСКУ, заслужений журналіст України;P1280879

Франко Роланд Тарасович – член Правління НСКУ, голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, кандидат технічних наук;

– видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, путівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо:

Добров Петро Васильович – член Президії правління НСКУ, професор кафедри історії України Донецького національного університету, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України;

Поліщук Володимир Трохимович – завідувач кафедри української літератури і компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор філологічних наук, професор;

Шевченко Віталій Федорович – член ради ГО «Центр громадських ініціатив «Інформаційне суспільство», народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го скликань, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2005–2009 рр.), заслужений журналіст України.

Загальноукраїнська Премія імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України присуджується з 2013 року щорічно окремим краєзнавцям за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Виставка архівних документів до 100-річчя П.Т. Тронька

Залишити коментар

Центральний державний архів громадських об’єднань презентував виставку архівних документів до 100-річчя від дня народження Петра Тимофійовича Тронька.

 

     
Фотографії П.Т. Тронька. 1950-1980 рр. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, акр. 139, 137, 132.

 

  
Автобіографія П.Т. Тронька, написана власноруч. 14 грудня 1943 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 146 та зв.

 


Характеристика на першого секретаря Київського обкому ЛКСМУ П.Т. Тронька, надана першим секретарем ЦК ЛКСМУ В.С. Костенком. 1943 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 169.

 


Постанова Президії ЦК Компартії України “Про П.Т. Тронька” щодо затвердження його заступником голови Ради Міністрів УРСР. 10 березня 1961 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 186.

 


Клопотання правління Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури до ЦК Компартії України щодо затвердження П.Т. Тронька на посаду голови правління Товариства. 24 листопада 1969 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 188.

 


Витяг із постанови Секретаріату ЦК Компартії України “Про П.Т. Тронька” щодо затвердження його головою правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. 5 січня 1970 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 190.

 


Рекомендація першого секретаря ЦК Компартії України В.В. Щербицького для призначення П.Т. Тронька віце-президентом Академії наук УРСР. 20 березня 1978 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 10, спр. 3055, арк. 250.

 

  
Довідка про виїзди П.Т. Тронька за кордон. 3 лютого 1972 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 215-216.

 


Довідка про нагороди П.Т. Тронька. 22 жовтня 1974 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 3887, арк. 217.

 

  
Лист П.Т. Тронька, заступника голови Всесоюзного оргкомітету з підготовки до 100-річчя з дня смерті та 150-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, першому секретареві ЦК Компартії України П.Ю.Шелесту з пропозицією про перейменування Черкаської області на Шевченківську. 6 лютого 1964 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 31, спр. 2368, арк. 12-13.

 

     
Витяг зі звіту голови делегації УРСР на ХХ сесії Генеральної асамблеї ООН П.Т. Тронька про роботу делегації. 15 січня 1966 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 24, спр. 6185, арк. 7, 11, 12.

 

        
Витяг зі звіту заступника голови Ради Міністрів УРСР П.Т. Тронька про роботу делегації УРСР на Всесвітній виставці “Експо-67” в Монреалі (Канада). 4 листопада 1967 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 24, спр. 6386, арк. 97, 114, 115, 116.

 

     
Витяг із доповідної записки заступника голови Ради Міністрів УРСР П.Т. Тронька першому секретареві ЦК Компартії України П.Ю. Шелесту про підсумки Днів літератури і мистецтва України в Туркменській РСР. 13 квітня 1972 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 32, спр. 465, арк. 42, 43, 49.

 

     
Лист П.Т. Тронька, голови Головної редакційної колегії “Історії міст і сіл Української РСР”, першому секретареві ЦК КПУ В.В. Щербицькому про роботу над виданням 26-томної наукової праці “Історія міст і сіл Української РСР”. 23 січня 1984 р. ЦДАГО України, ф. 1, оп. 32, спр. 2134, арк. 2-4.

Джерело: веб-сайт ЦДАГО

Київська обласна організація

ПЕТРО ТРОНЬКО: ПАМ’ЯТАЄМО, ШАНУЄМО. ВКЛОНЯЄМОСЯ

Залишити коментар

DSC_020512 липня 2015 р. видатному вченому, краєзнавцеві, історику Петрові Тимофійовичу Троньку виповнилося б 100 років. По всій Україні проводяться урочисті заходи з ушанування його пам’яті. Наукові співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», долучившись до цієї благородної справи, створили виставку «Петро Тронько: з любов’ю до Переяславщини».

Відкриття виставки відбулося 10 липня 2015 р. у приміщенні Музею «Заповіту» Т.Г. Шевченка. На заході були присутні: Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Михайлович Лукашевич, донька П.Т. Тронька Лариса Петрівна Тронько, в.о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Тарасович Франко (онук І. Франка), виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Валентина Михайлівна Іршенко, відомий український письменник, автор книги «Переяславський скарб», присвяченої М.І. Сікорському, Микола Гаврилович Махінчук, Заслужений працівник культури України, перший лауреат Премії імені Петра Тронька, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Іванівна Булаєвська, лауреат Премії імені Героя України Михайла Сікорського, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, Почесний громадянин м. Переяслава-Хмельницького, шевченкознавець, громадський діяч Борис Михайлович Войцехівський, керуюча справами виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Тетяна Давидівна Швидка, відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України Володимир Іванович Дмитрук.

У промовах виступаючі відзначили видатний внесок Петра Тимофійовича у відродження української культури, духовності, науки, музейної справи, сприяння Михайлу Сікорському у створенні в м. Переяславі-Хмельницькому Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Меморіального музею Г.С. Сковороди, Музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року». Валентина Іршенко вручила колективу заповідника відзнаку Фонду – медаль «За благодійність та доброчинність у відтворенні втрачених святинь».

Експонатами виставки є особисті речі, книги, документи, відзнаки П.Т. Тронька, передані на тимчасове збереження до НІЕЗ «Переяслав» його донькою – Л.П. Тронько, світлини, книги та періодичні видання, передані Національною спілкою краєзнавців України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Всеукраїнським фондом відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара, архівним відділом виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради.

Такі виставки завжди будуть актуальними і цікавими, пробуджуючи у численних відвідувачів переяславських музеїв почуття щирої любові до Батьківщини, глибокої вдячності і пошани до непересічних особистостей ? П. Тронька, М. Сікорського, які присвятили усе своє життя відновленню та збереженню унікальної скарбниці історії українського народу.

Олена Калінович, зав. сектору НІЕЗ «Переяслав», фото Юрія Пасічника DSC01430DSC_0274 IMG_9560w

Hаціональна спілка краєзнавців України

До 100-річчя Петра Тронька

Залишити коментар

Шановні краєзнавці! Повідомляємо Вам, що з нагоди 100-річчя від дня народження видатного державного і громадського діяча, Героя України, академіка Петра Тронька (1915-2011) низка українських телеканалів демонструватиме документальні фільми про Петра Тимофійовича. А саме:

Документальний фільм “Петро Тронько. Жити для людей” (автор – Олена Москаленкo, режисер – Володимир Васильєв, оператори – Володимир Васильєв, Євген Солобко) вийде в ефір на:

ДТРК УТР:  12 липня о 15-40;

КДРТРК “Центральний канал”:  13 липня о 16-00, 17 липня о 16-00;

ДТРК “Культура”:  12 липня о 20-00.

 

Документальний фільм Олександра Махонька “Видатні українці. Петро Тронько” вийде в ефір на:

ДТРК УТР:  12 липня о 12-50;

КДРТРК “Центральний канал”:  12 липня об 11-00, 16 липня о 16-40;

ДТРК “Культура”:  Показ відбудеться до дня Незалежності України.

Окрім того, 16 липня об 11 годині в ефірі радіо “Культура” в програмі Сергія Гальченка “Музеї України” про відзначення 100-річчя П.Т. Тронька говоритимуть заступники голови НСКУ Руслана Маньковська і Григорій Клепак, а також відповідальний секретар НСКУ Володимир Дмитрук.

Харківська обласна організація

Встановлено меморіальну дошку на честь почесного громадянина Богодухова Петра Тронька

Залишити коментар

IMG_204810 липня на Богодухівщині встановлено меморіальну дошку з нагоди 100-річчя з дня народження  доктора історичних наук, професора, академіка НАНУ, заслуженого діяча науки і техніки,   почесного громадянина Богодухова Петра Тимофійовича Тронька.

Пам’ятку із портретом Петра Тимофійовича та написом «Я тобою, Україно, живу…» розмістили на фасаді Богодухівського ліцею №3 чим увіковічнили пам’ять про  колишнього учня 7-річної трудової школи №3.

Участь у відкритті меморіальної дошки взяли голова районної державної адміністрації Шаров В.А., голова районної ради Тризна Д.К., міський голова Олексенко Н.І., начальник відділу освіти Повойко І.О., депутат Харківської обласної ради Васенін А.С., лауреат премії Петра Тронька НСКУ Шакін М.І., вчителі та учні ліцею, жителі міста.IMG_2053

Чернігівська обласна організація

Відкрито музей у Веприку

Залишити коментар

P128070611 липня 2015 року з нагоди 100-ліття від дня народження видатного державного і громадського діяча, Героя України, академіка Петра Тронька (1915-2011) в селі Веприк на Чернігівщині відбулося відкриття музею.

Перший розділ музею має назву «Журнал “Пам’ятки України” – національний проект академіка Петра Тронька». Вперше в нашій країні музейна експозиція присвячена окремому національному періодичному виданню.

Другий розділ – історико-краєзнавчий, присвячений минувшині Чернігівщини. Вона знайомить із доробком українського архітектора, художника, майстра художньої кераміки, одного із засновників стилю український модерн Олександра Ягна. Унікальні фотознімки для цієї експозиції надав краєзнавець із Прилук А.І. Сакун-Щурівський.

На відкриття музею завітали головний редактор журналу “Пам’ятки України” Леся Богослов, члени НСКУ Євген Букет і Юрій Пероганич, Народний колектив аутентичного співу «Великодимерські баламути» на чолі з Галиною ГРИШКО, Дмитром ДІАКІВСЬКИМ та Людмилою КОРНІЄНКО (село Велика Димерка Броварського району Київської області) та ін.P1280713P1280651

Київська міська організація

Книжкова виставка до 100-річчя з дня народження Патріарха вітчизняного краєзнавства – Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011)

Залишити коментар

12 липня 2015 року виповнюється 100 років з дня народження Героя України, видатного українського вченого, державного і громадського діяча, академіка НАН України, лауреата Державної премії СРСР, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту української книги НБУВ (1992-2011) Петра Тимофійовича Тронька.  На вшанування пам’яті славного сина українського народу, ученого-патріота, що своєю діяльністю з вивчення та збереження культурно-історичної спадщини української нації здобув високе звання Патріарха вітчизняного краєзнавства, у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського розгорнуто книжкову виставку.

Основу експозиції складають численні наукові праці, що відображають широку сферу наукових та суспільних інтересів й репрезентують плідну діяльність Петра Тронька (автор та співавтор понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій) – ученого-історика, академіка НАН України, голови Національної спілки краєзнавців України (1990–2011 рр.), голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О.Гончара (1996—2011), голови редколегії багатотомної науково-документальної серії книжок «Реабілітовані історією».

Центральне місце в експозиції займають випуски унікального за своїм масштабом та значимістю видання  – «Історія міст і сіл Української РСР» у 26-ти томах – аналогів якому і донині не існує в світі. Це найбільш повний літопис населених пунктів республіки, що висвітлює їх історію з найдавніших часів; колективна праця вітчизняних вчених, що стала цінним скарбом української науки, науковою біографією міст і сіл України. Петро Тронько, якого з повним правом вважають «батьком» видання, був удостоєний Державної премії СРСР в галузі науки.

Широко представлено на виставці плідний доробок Петра Тимофійовича на краєзнавчій і пам’яткознавчій ниві останніх десятиліть його життя, зокрема: «Краєзнавство у відродженні духовності та культури», «Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття», «Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень», «Українське краєзнавство в ХХ столітті. До 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців», «Краєзнавство України: здобутки і проблеми. До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців», «Національна спілка краєзнавців України: сторінки історії» та ін.

Дослідників історії книги та культури України зацікавлять видання, що висвітлюють наукову діяльність очолюваного П.Т. Троньком у 1992–2011 рр. Інституту української книги Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, що зосереджував увагу на розробленні теоретичних, методологічних та організаційних аспектів національної бібліографії України. В експозиції представлено збірники наукових праць, книгознавчих розвідок, посібники українського бібліографічного репертуару, з-поміж яких – випуски покажчиків «Україномовна книга у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. 1798-1916», підготовлені колективом Інституту в рамках проекту НДР під науковим керівництвом академіка Петра Тронька (термін вик.1996–1998 рр.) і видані в серії «Національна бібліографія України».

Окрім цього, на виставці демонструються також видання,  підготовлені на пошану Петра Тимофійовича. Збірники документів, статей колег та учнів, фотодокументів, а також біобібліографічний покажчик  «Петро Тимофійович Тронько», виданий НБУВ 2005 р. в серії «Біобібліографія вчених України», висвітлюють масштаби та напрями його наукової й громадської діяльності, розкривають найважливіші віхи життєвого шляху та творчої праці.

Ознайомитися з виставкою можна на другому поверсі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (просп. 40-річчя Жовтня, 3, ст. метро «Деміївська») до 1 вересня цього року, згідно з режимом роботи НБУВ.

Прес-служба НБУВ

Київська міська організація

Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення

Залишити коментар

IMG_09462 липня 2015 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (вул. Михайла Грушевського, 4, кім. 212) відбувся «круглий стіл» на тему: «Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення», ініційований Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України.

У зв’язку з вимогою Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Україні підлягає перейменуванню значна кількість міст та інших топонімічних об’єктів, зокрема у Києві – понад 100 вулиць. Це один з відповідальних моментів в історії топонімічної політики в столиці України, який вимагає відповідного наукового, інформаційного та організаційного забезпечення, консолідації зусиль краєзнавців для максимально ефективного вирішення поставлених завдань. Цим питанням присвячувався круглий стіл.

Вів засідання Олександр Гончаров – голова правління Київської міської організації НСКУ. З вітальними словами до учасників заходу звернулися голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт та начальник відділу з суспільно-політичних питань Департаменту суспільних комунікацій КМДА, секретар Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Ярослав Шибанов.

Олександр Реєнт, зокрема, зазначив, що Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України проблемам топоніміки приділяють значну увагу. Ці питання розглядалися на останньому засіданні Президії правління Спілки у червні 2015 року. Члени Президії підтримали звернення Українського інституту національної пам’яті про співпрацю у справі перейменування географічних назв, населених пунктів та об’єктів, пов’язаних із символікою тоталітарного режиму. Президія правління Спілки звернулася до своїх регіональних організацій з проханням підтримати ініціативу Інституту і рекомендувала скласти перелік назв із пропозиціями про перейменування.

Виконуючи рішення Президії правління Спілки, Київська міська організація НСКУ ініціювала обговорення цих питань. З метою вироблення обґрунтованих пропозицій і рекомендацій за круглим столом зібралися разом краєзнавці, представники державних органів влади, викладачі, пам’яткоохоронці, бібліотекарі, екскурсоводи міста.

Ярослав Шибанов ознайомив учасників круглого столу з особливостями роботи Комісії з питань найменувань при Київському міському голові в сучасний період.

IMG_0952Учасники зібрання заслухали доповіді: «Особливості реалізації сучасної топонімічної політики в Києві» – доповідач Наталія Терес, канд. іст. наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові; «Назви географічних об’єктів Києва як джерело формування історичної та культурної пам’яті» – доповідач Сергій Вакулишин, Відмінник освіти України, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва; «Науково-методичне та організаційне забезпечення реалізації топонімічної політики: роль і завдання Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України» – доповідач Олександр Гончаров, канд. іст. наук, доцент, голова правління Київської міської організації НСКУ.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були відомі науковці, викладачі ВНЗ, краєзнавці – Сергій Білокінь, д-р іст. наук, головний науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, керівник Центру культурологічних студій Інституту, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові; Святослав Вербич, канд. філол. наук, ст. наук. співробітник Інституту української мови НАН України, секретар Української ономастичної комісії; Кирило Третяк, канд. іст. наук, керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України, член НСКУ; Руслана Маньковська, канд. іст. наук, ст. наук. співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ; Павло Сацький та Тетяна Ніколаєва, канд. іст. наук, доценти Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, члени НСКУ; Євген Букет, член НСКУ, головний редактор газети «Культура і життя»; Борис Войцехівський, член НСКУ та НСЖУ; Віктор Киркевич, києвознавець і колекціонер, член НСКУ; Ольга Бережна, екскурсовод, член Київської міської організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса; Ігор Левитський, член НСКУ.

Учасники дискусії, окрім розгляду методологічних підходів до вирішення питань перейменувань, висловили низку пропозицій, які стосувалися найменувань конкретних вулиць столиці.

Руслана Маньковська, користуючись нагодою, подякувала присутнім представникам Комісії з питань найменувань при Київському міському голові, краєзнавцям, які взяли участь в електронному голосуванні, за підтримку пропозиції Національної спілки краєзнавців України назвати одну із вулиць Києва у Голосіївському районі на честь академіка Петра Тронька з нагоди 100-річчя від дня народження. Зазначила також, що Спілка ініціює надання імені П.Т. Тронька його дітищу – Національному музею народної архітектури та побуту України.

Олександр Гончаров, підводячи підсумки обговорення, запевнив учасників круглого столу, що Президія правління Київської міської організації проаналізує висловлені учасниками заходу пропозиції і врахує їх у своїй діяльності.

Учасники круглого столу «Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення» констатували, що в ході обговорення розглянуто важливі й актуальні проблеми, які мають не тільки місцеве, але й загальнонаціональне значення. Масове перейменування понад 100 вулиць у столиці України є важливим політичним процесом, який має бути науково-методично, інформаційно та організаційно забезпеченим. Було ухвалено низку рекомендацій щодо вирішення цих питань.

У зв’язку з тим, що в окремих місцевостях Києва передбачається масове перейменування вулиць (наприклад, у Борничах – 20, Біличах – 7, Троєщині – 5), КМДА та районним адміністраціям рекомендовано створити спеціальні групи (комісії), до складу яких увійшли б науковці, представники місцевих організацій, вуличних комітетів, депутати Київради та працівники районних адміністрацій. Метою діяльності таких комісій була б підготовка наукових та інформаційних матеріалів, участь у роз’яснювальній роботі серед мешканців та інші форми діяльності.

Київській міській організації Національної спілки краєзнавців України рекомендовано активніше долучитися до наукової, інформаційної та організаційної роботи в ході перейменування вулиць тоталітарної доби, зокрема, налагодити в цьому питанні тіснішу співпрацю з державними установами й громадськими організаціями; Президії правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, Комісії КМО НСКУ з топоніміки долучитися до науково-методичного та інформаційного забезпечення процесу перейменування топонімічних об’єктів: підготувати відповідні документальні та довідкові видання, буклети, інформаційні листки тощо; розгорнути роботу з залучення науковців, краєзнавців до вирішення проблем, пов’язаних із перейменуванням вулиць та інших топонімічних об’єктів столиці України, зокрема через створення робочих груп з питань перейменувань вулиць у районах Києва. Члени цих груп мають долучитися до громадського обговорення питань перейменування назв тоталітарної доби, налагодити співпрацю з місцевими громадами, проводити роз’яснювальну роботу в засобах масової інформації.

Читати далі Топонімічна політика в Києві: виклики часу, проблеми наукового забезпечення →

Закарпатська обласна організація

Сесія Закарпатської обласної ради розгляне пропозицію краєзнавців

Залишити коментар

1466311_740349032660345_982077_nПропозиція Закарпатської обласної організації НСКУ щодо присвоєння імені Тиводара Легоцького Закарпатському краєзнавчому музею, яку також підтримали трудовий колектив музею та Обласне громадське об?єднання «Рідне Закарпаття», буде винесена на розгляд чергової сесії обласної ради. Про це повідомила прес-служба обласної ради.

Т. Легоцький – відомий краєзнавець, історик, археолог, етнограф, засновник музейної справи на Закарпатті.

М. В. Делеган

Черкаська обласна організація

Презентація книги ’’Благодійна діяльність та її вплив на розвиток освіти, просвіти, духовності в Україні’’

Залишити коментар

100_0702Один із розділів праці – “Благодійництво української родини Симиренків”, інший – “Напрямки культурно-освітньої та меценатської діяльності родини графів  Балашових ХІХ – початку ХХ століть”. Автор праці є кандидат історичних наук,  працювала доцентом кафедри педагогіки і методики початкового навчання Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, член Національних спілок краєзнавців і журналістів України. 2015 р. Т. М. Курінна відзначатиме  ювілей 30 років діяльності на пощуково-дослідницькій ниві.

Раніше подібні заходи відбулися перед науковцями Інституту помології ім. Л. П. Симиренка НААН України (див. світлину Курінна на трибуні в залі засідань Інституту) і школярами-пошуківцями  в рідному с.Млієві на Черкащині. Також у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії  Черкаської обласної, універсальної, наукової бібліотеки проходила ювілейна краєзнавча виставка книг, статей, фотоматеріалів  “Тетяна Курінна науковець, краєзнавець, викладач” 30-річної пошуково-дослідницької, краєзнавчої діяльності і презентація двох згадуваних, у цій інформації, брошур (Див. світлина із тележурналістами). Дослідник, краєзнавець зробила вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних багатств, традицій рідного краю.

На світлинах автор праці  Тетяна  Миколаївна Курінна із запрошеними  на  краєзнавчий захід відпочиваючими  санаторію “ Україна”  міста Черкас. 16 червня 2015 р. Це  десятий  краєзнавчий захід Тетяни Курінної на Черкащині. Паралельно на зустрічі-презентації  у санаторії “ Україна” міста Черкас  і на попередніх краєзнавчих заходах Тетяна Миколаївна презентувала cвою працю  “Топоніми Млієва: історичний аспект” (Дивись титулу на світлині). Брошура містить відомості про історію походження назв (топонімів) кутків, вулиць, хуторів, зокрема Платонового, Яхнового і ярів, полів  рідного села та ін.

Тетяна Курінна постійно займається науково-організаційною краєзнавчих заходів і проектів та просвітницькою діяльністю благодійності і меценатства родин Середнього Подніпров’я і України та просвітницькою діяльність в краєзнавстві, бере участь у проведенні конференцій, круглих столів, семінарів, читань, популяризації краєзнавства, читає лекції.