В Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва презентовано книгу активного члена Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Хланти «Літературно-мистецьке життя Копашнова». Нова книга доповнила перелік його 90 книг, серед яких добре відомі «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вертеп», «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Вчора була неділенька», «Ой видно село», «Пісні Іршавщини», «Народні пісні українців Банату (Румунія)», «Співанки Закарпатських гір і долин» та інші.

«Літературно-мистецьке життя Копашнова» містить історико-біографічні статті про діячів літератури, культури та мистецтва, які побували в Народному літературно-мистецькому музеї Копашнова, виступали перед учнями і вчителями сільської загальноосвітньої школи і про котрих широко розповідають музейні експонати.

Народний літературно-мистецький музей, створений з ініціативи Івана Васильовича у рідному селі у 20015 році, відомий далеко за межами району і області. Нині у ньому нараховується більше 3 тисяч експонатів, зібраних особисто ініціатором створення музею. У музеї можна ознайомитися з біографією і творчістю майже всіх письменників Закарпаття.

На зібранні вірш про рідне село Копашново виконала внучка фольклориста Вероніка Хланта, учениця ужгородської загальноосвітньої школи № 6 ім. В. Гренджі-Донського. У презентації книги взяли участь слухачі курсів підвищення кваліфікації вчителів образотворчого мистецтва, української мови та літератури Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та чимало відомих особистостей Ужгорода і області, нариси і статті про яких опубліковані у книзі. Саме вони – член правління обласної краєзнавчої організації, заслужений працівник культури України Василь Габорець, художник Василь Вовчок, архітектор Петро Гайович, член правління обласної краєзнавчої організації Дмитро Федака, педагог Дравицької ЗОШ I-III ст. Ганна Ковач, бібліотекар Центральної дитячої бібліотеки «Казка» Олена Левко, фотохудожник Семен Мельник, педагог і автор книг про с. Пацканьово Марія Панько та інші, висловили щиру вдячність творчій особистості Івау Хланті за сподвижництво у збереженні духовної спадщини народів Каарпатського регіону, імен його талановитих людей.

У презентації також взяв участь голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України М. В. Делеган.

І. Хланта відомий не тільки як фольклорист, а й педагог, літературознавець, бібліограф. Він автор 20 бібліографічних покажчиків про відомих діячів культури Закарпаття: Володимира Ладижця, Петра Лінтура, Степана Жупанина, Семена Панька, Юрія Керекеша, Петра Угляренка, Василя Вовчка, Миколу Рішка, Василя Пагирю, Омеляна Довганича, Миколу Зимомрю, Івана Сенька, Василя Микитася та інших. А найбільший з покажчиків – «Літературне Закарпаття у XX столітті» – цілком обґрунтовано вважається закарпатською літературною енциклопедією.

Організатором презентації виступила Закарпатська обласна організація Національної пілки краєзнавців України спільно з І. В. Хлантою та обласною дитячою бібліотекою.

Закарпатська обласна організація НСКУ виступила співорганізатором «Тижня охорони природи Закарпаття», ініціатором якого стали громадські організації області, зокрема, громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Відкриття акції відбулося в приміщенні обласної державної адміністрації. Там же проходили майже усі планові заходи, у тому числі і науково-практична конференція «Екологічні проблеми громад і Стратегія розвитку Закарпаття – 2020».

Метою проведення акції була консолідація здорових суспільних сил для активізації вирішення проблем охорони природи Карпатського краю. У програмі тижня були також природоохоронні дні з робочими зустрічами, лекціями, семінарами, презентаціями і консультаціями і школах і вищих навчальних закладах області, обласній бібліотеці; виставка фотографій, дитячих малюнків, демонстрації відеофільмів екологічного і природоохоронного спрямування; нагородження і відзначення переможців різних конкурсів з природоохоронної тематики, а також кращих громадських активістів , наукових і громадських організацій, розповсюдження тематичних видань.

У роботі Тижня взяв участь голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган.

Обласна організація НСКУ спільно з правлінням культури облдержадміністрації (начальник – член ЗОО НСКУ Ю. Ф. Глеба), за сприяння члена правлінь Закарпатської обласної організації та Національної спілки краєзнавців України С. М. Аржевітіна вперше організували відзначення професійного свята працівників культури в музейному комплексі «Старе село». День працівників культури у Колочаві відзначали не випадково, адже у селі працюють 10 історико-культурних музеїв.

На святі були представлені експозиції виставок творів народних умільців Колочави та інших населених пунктів Міжгірського району Закарпатської області. Окремо було презентовано кулінарне мистецтво.

На початку свята перед музеєм «Старе село» шановних гостей зустріли історичні постаті села Колочави – останній опришок Карпат Микола Шугай, угорський жандарм та інші. Староста села запросив усіх на територію музейного комплексу. В супроводі чарівної мелодії трембіт та сопілок краєзнавці місцевого осередку, молоді дівчата в національних костюмах зустріли гостей хлібом-сіллю. В супроводі троїстих музик учасники зібрання пройшли на територію сільського музею архітектури і побуту, де вони ознайомилися з експозиціями виставок. Екскурсоводи-кразнавці розповідали про народну творчість сіл і району і пригощали смачними верховинськими стравами.

Офіційні вітання працівникам культури і народного мистецтва проголосили заступник голови Міжгірської райдержадміністрації Василь Васильович Юрик і начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Федорович Глеба.

Колочавці-краєзнавці запросили учасників зібрання на майстер-клас своєї традиційної страви – ріплянки. Майстерність для гостей демонстрував, зокрема, член ревізійної комісії ЗОО НСКУ Анатолій Миколайович Сюгай та ін. Дегустація всім прийшлася до смаку.

Гостей також було ознайомлено з численними музейними експозиціями. Особливий інтерес викликало відвідування єврейської корчми «У Вольфа». Тут під звуки єврейських мелодій у виконанні троїстих музик працівники культури ознайомилися з історією колочавських євреїв, а бажаючі випили «децу». На святі було багато цікавого і повчального.