Чернівецька обласна організація

Чернівецьке обласне відділення Всеукраїнської спілки краєзнавців створено 12 вересня 1996 р.

З цього часу і до останніх днів свого життя його очолював Романець Олексій Стратонович (Олекса Романець) — (1921-2006) відомий дослідник, знавець україно-молдавсько-румунських фольклорних зв’язків. Він поєднував  знання цих культур з блискучим знанням мов, народної творчості. Науковий спадок вченого складають більше 600 праць з літературознавства та краєзнавства. Серед них —монографія «Джерела братерства: Богдан П.Хашдеу і східно-румунсько-українські взаємини, книги «Ой, Хотине, граде давній», «Літературна Буковина», «Буковина в піснях», численні наукові статті, розділи енциклопедично-довідкових видань, наукових збірників України, Молдови, великий пласт публікацій у періодичних виданнях.

У 2010 році Чернівецькою обласною адміністрацією засновано обласну краєзнавчу премію ім. Олекси Романця. На сьогоднішній день її лауреатами є понад 10 краєзнавців.

У період з 1996 по 2006 рік активно продовжував працювати ще один відомий краєзнавець — заслужений працівник культури України — Авксентій Федорович Яківчук, який досліджував усну народну, пісенну творчість, культуру і побут, основи й закономірності культурно-історичного розвитку населення Буковини. А.Яківчук є автором понад 400 статей у часописах України та понад 100 — у книжкових виданнях. Окремими книгами в цей час вийшли: «Відгомін мистецтва літописного Черна», (1996); «Сам бог витає над селом», (1998); «Фольклорними стежками Буковини і Наддністрянщини», (2002); «З роси і води» (2003).

Надзвичайно плідно працював і продовжує працювати на ниві краєзнавства заслужений майстер народної творчості України, лауреат обласної премії ім. Г.Гараса, почесний громадянин м. Чернівців Снігур Іван Назарович (1929 р.н.) — відомий далеко за межами краю знавець етнографії, культури, історії, побуту та мистецтва краю, пристрасний колекціонер буковинських старожитностей, збірка якого налічує більше 100 тис. предметів. Неоціненними були послуги І.Н.Снігура — консультанта 13 фільмів, серед яких «Білий птах з чорною ознакою», «Гадюка», «Така тепла, тепла пізня осінь» та ін. З-під його пера вийшли книги: «Легенди Буковни» (1998), «Грозинці на вітрах історії» та «Село між двома чішмами» (2004), «Покровитель Буковини — святий великомученик Іван Новий Сучавський» (2004), «Чернівці і чернівчани» (2005), «Мої мандри по Буковині» (2008) а у 2014 році І.Н.Снігур видав книгу «Світова війна у поштових листівках. З колекції Івана Снігура», яка вмістила фото більше 300 поштівок з його збірки.

Такою ж відданою справі свого міста Чернівців є краєзнавець, колишній архівіст, філолог-германіст, знавець історії Чернівців Марія Дмитрівна Никирса. Вона опублікувала у місцевій пресі 55 нарисів з історії забудови міста, описала десятки визначних архітектурних споруд, а до 600-річчя першої писемної згадки про місто видала у 2008 р. велику (58 друк. арк.) ілюстровану книгу „Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ”. На обласному радіо веде цикл передач „Мандруючи Чернівцями”, а по обласному телебаченню — ці ж матеріали у програмі „Місто моєї любові”.

Знаним у Чернівцях і області є краєзнавець, літератор, член Національної спілки журналістів України Юхим Семенович Гусар, який опублікував у пресі десятки нарисів про визначних діячів культури Буковини, підготував довідник про тих з них, кому встановлено меморіальні дошки (всього 184).

Відданим шанувальником історичного минулого краю є голова Українського народного дому в Чернівцях, фізик за освітою Володимир Петрович Старик, який у 2014 р. видав книгу „Мультикультурні Чернівці”, а раніше, у 2008-2009 рр. разом з професором Олександром Володимировичем Добржанським — двотомник спогадів і документів „Змагання за українську державність на Буковині (1914-1921 рр.)” (заг. обсягом 139,36 друк. арк.).

Діяли чи діють і нині у районах області такі ентузіасти краєзнавчого руху, як М.В.Іванюк (опублікував бл. 600 краєзнавчих нарисів) і А.І.Юрійчук у Винницькому районі, Р.М.Ольшевські – у Кельменецькому, М.І.Ісар — у Кіцманському, А.М.Гульпе — у Новоселицькому, В.В.Паламарчук — у Сторожинецькому, І.В.Чорний — у Сокирянському, Г.Я.Гончаров — у Хотинському та ін.

Активізації краєзнавчої роботи у Чернівецькій області сприяло затвердження обласної Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року.

Потужними центрами розвитку краєзнавства були і є Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, обласні музеї, Чернівецький обласний центр культури «Буковина», обласний державний архів, обласна наукова бібліотека, ДІАЗ «Хотинська фортеця», які ведуть велику професійну роботу з дослідження та пропаганди історії, культури рідного краю, цілеспрямовано працюють у галузі природничого краєзнавства.

Викладачами та студентами факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету опубліковано ряд монографій, статей та матеріалів конференцій. Питання історичного краєзнавства знайшли відображення у виступах краєзнавців на Буковинських історико-краєзнавчих конференціях (за роки незалежності України їх відбулося 9), організовуваних на базі факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету через кожних два роки. У них беруть участь науковці ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації, учителі, викладачі історії загальноосвітніх шкіл і коледжів, окремі студенти, пенсіонери – краєзнавці. Матеріали цих конференцій публікуються.

Кожна з них присвячується річниці якоїсь визначної події в історії краю. VІІ Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція 2009 р. була присвячена 140-річчю заснування на Буковині першого українського культурно-просвітнього товариства „Руська бесіда” (прочитано і опубліковано до 30 доповідей з краєзнавства Буковини); VІІІ така ж конференція 2011 р. була присвячена 20-річчю проголошення незалежності України (понад 30 доповідей з краєзнавства Буковини); ІХ (2013 р.) — до 95-річчя Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. (до 40 доповідей з краєзнавства Буковини).

На базі цього ж факультету регулярно проводяться т.зв.  „Черезовські читання”, „Кайндлівські читання” та інші вшанування пом’яті колишніх визначних науковців і громадських діячів краю. Зокрема. на П’ятих „Кайндлівських читаннях” 2008 р., на яких були представники з 10 міст України і зарубіжжя, прочитано і опубліковано 14 доповідей з історичного краєзнавства Буковини; на конференції до 90-річчя відомого археолога Буковини, України Б.О.  Тимощука у 2009 р. прочитано до 30 таких доповідей; на конференції до 150-річчя видатного науковця і громадського діяча Буковини С. Смаль-Стоцького 2009 р., проведеної спільно з філологічним факультетом, з доповідями краєзнавчого характеру виступило понад 40 чол. буковинських науковців, учителів шкіл, працівників музеїв, бібліотек, краєзнавців.

Молоді науковці і студенти регулярно проводять разом з етнографічним товариством конференції „Буковина — мій рідний край”, на яких доповідачі виступають з доповідями, підготовленими краєзнавчими матеріалами.

Науковці Чернівецького національного університету сприяють організації і проведенню в районах області конференцій та інших заходів краєзнавчого характеру. У 2010 р. науковці закладу взяли участь і виступили з доповідями на науково-практичній конференції у райцентрі Новоселиці, присвяченій 70-річчю утворення Новоселицького району; у 2013 р. — на науковій конференції, присвяченій 600-річчю першої писемної згадки про м.Кіцмань.

Надається певна допомога органам освіти у проведенні шкільних олімпіад краєзнавчого характеру (члени журі), обласних краєзнавчих конференцій, експедицій учнівської молоді під девізами: „Моя земля — земля моїх батьків”, „Дорога до храму”, „Мальовнича Україна” та ін.

Підвищення уваги до історії своєї малої батьківщини особливо було помітним у 2008 р. при підготовці до відзначення на урядовому рівні 600-річчя першої писемної згадки про нинішній обласний центр — місто Чернівці. Поряд із значними заходами по лінії місцевої влади долучилися до цього і дослідники історії міста, краєзнавці з числа істориків, філологів, культурологів, музейчиків, архівістів, журналістів, архітекторів. Проведено кілька наукових конференцій. У одній із них „Чернівці в контексті урбаністичних процесів Центральної та Східної Європи ХVІІІ–ХХ ст.” (6-7.5.2008) взяли участь і виступили з доповідями 9 чернівчан (4 історики, архівіст, архітектор, філолог, культуролог, фізик), висвітлюючи минуле і сучасне міста.
На іншій конференції, присвяченій 600-річчю міста, виступило 17 дослідників-чернівчан з доповідями про історію Чернівців і Буковини загалом.
Чи не найбільшим інтелектуальним і водночас краєзнавчим внеском у відзначення ювілею міста було написання впродовж двох років і видання монографії „Чернівці: Історія і сучасність (Ювілейне видання до 600-річчя першої писемної згадки про місто) [Кол. монографія] В.М.Ботушанський, С.В.Біленкова, О.В.Добржанський та ін. За заг. ред. В.М.Ботушанського. — Чернівці, 2009. — 586 с. [70, 32 друк. арк.], іл.

На кошти шанувальника історії Чернівців В.Сарафінчана в Державному історичному музеї у Москві було виготовлено і передано Чернівецькій міськраді високоякісну копію грамоти молдавського господаря О.Доброго, в якій вперше згадується про м. Чернівці і, власне, на підставі цього готувалося відзначення 600-річчя міста.

Журналісти газети „Молодий буковинець” за авторством краєзнавців до 600-річчя міста надрукували 600 цікавих фактів історії Чернівців.

У журналі „Пам’ять століть”, „Буковинському журналі” та інших опубліковано серію статей з історії Чернівців.

Щороку певна кількість статей (7-10) з історії краю друкується у рубриці „Історія Буковини і Північної Бессарабії (Хотинщини)” у збірнику наукових праць кафедри історії України Чернівецького Університету „Питання історії України” (наук. ред. В.М.Ботушанський, О.В.Добржанський). Останніми у цьому збірнику за 2014 рік опубліковані статті про події на Буковині сторічної давності у зв’язку з початком Першої світової війни.

Науковці факультету спільно з вченими Польщі, Румунії, Туреччини, місцевими краєзнавцями за щораз беруть участь у міжнародних конференціях, які проводить Державний історико-архітектурний заповідник „Хотинська фортеця” спільно з університетом до „круглих” дат, пов’язаних з відомою Хотинською биткою 1621 р. українських козаків і польсько-литовського війська проти турецької агресії. В останній з них взяло участь більше десятка університетських вчених і місцевих краєзнавців, видано монографію, документи і матеріали. Ухвалено рішення з проханням до урядів України, Румунії, Польщі, Туреччини сприяти відновленню споруд заповідника.

Серед активних краєзнавців Чернівецького національного університету, кожен з яких має десятки, а то й сотні наукових і науково-популярних публікацій, історики О.В.Добржанський, В.М.Ботушанський, Г.К.Кожелянко, О.М.Масан, І.Г.Буркут, М.К.Чучко, І.А. Піддубний, Г.М.Скорейко, В.К. Демочко, О.А.Суровцев, В.Ф.Холодницький, П.П.Брицький, Т.В.Марусик, Ф.С.Яценюк, В.П.Фісанов, В.Л.Карпо, І.П.Возний, Н.С.Мизак, філологи Б.І.Мельничук, Л.М.Ковалець, Н.Д.Бабич, П.В.Рихло та ін.

Ними написані в останні роки індивідуально чи колективно досить значні, ґрунтовні праці, у яких міститься також значний історико-краєзнавчий матеріал. Це зокрема: „Буковина: історичний нарис”, „Хотинщина: історичний нарис”, „Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.), „Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Чернівецька область”, „Національний рух українців Буковини другої половини ХІХ — початку ХХ ст.”, „Буковина в роки Першої світової війни. Документи”, „Буковина 1918-1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток”, „Еміграція з Буковини (60-ті роки ХІХ — початок ХХ ст.)”, „Буковинці у боротьбі за українську державність”, „Буковинці на дипломатичній службі УНР та ЗУНР”, „Хотинська битва 1621 р.”, „Січовий рух в Галичині й Буковині”, „Нариси з історії Православної церкви Буковини (кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст.)”, „Буковинці в трагічні роки Другої світової війни”, „Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича”, „Степан Смаль-Стоцький — видатний діяч Буковини”, „Осип Безпалко — визначний український громадський і політичний діяч” [чернівчани], „Жертва української революції: трагічна доля полковника П.Болбочана” [уродження Хотинщини] та ін.

Історики факультету взяли участь у написанні колективної „Західноукраїнська Народна Республіка”, у підготовці і виданні „Книги Пам’яті України. Чернівецька область” (у 3 т.), „Національна книга пам’яті жертв голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років. Чернівецька область”, „Реабілітовані історією. Чернівецька область” (у 3 т.), „Книга скорботи. Чернівецька область ”.

З-під пера науковців, краєзнавців Чернівців і області з’явились десятки нарисів про міста, смт і села. Зокрема, у 2008 р. вийшла книга музичного працівника К.Саїнчука „Веселка над Прутом” про село і людей с. Ленківців (нині — у складі Чернівців) та книга „Сурми Буковини” про історію духових оркестрів у краї. Лікар із с.Берегомета Вижницького р-н Ф.Чев’юк спільно з підприємцем із с.Шипинців Кіцманського р-ну видали у 2008 р. краєзнавчу книгу „Буковина і буковинці”, у якій виступають за збереження садиби, чудового парку у с.Берегометі колишнього великого землевласника О.Василька. У 2013 р. краєзнавець З.Гончарова, енергетик за освітою, у зв’язку з 100-річчям заснування цукрового заводу „Хрещатик” у смт Кострижівці видала книгу „Хрещатику — 100”. Опубліковано також наукові статті про колишні чернівецькі цукровий і пивоварні заводи.

Краєзнавцями м.Хотина В. і Ю.Юсовими підібрано цікаві матеріали і у 2012 р. видано науково-популярний довідник „Вчені Хотинщини”, у якому вміщено довідки про 57 докторів наук і 122 кандидатів наук Хотинщини (нинішніх Хотинського, Кельменецького, Новоселицького і Сокирянського районів). Серед них — два Герої України (Л.Каденюк, і П.Саблук), академік НАН України Л.Анатичук і академік Академії наук Республіки Молдова К.Попович. У 2013 р. вони видали альманах спогадів про Хотинське педучилище під назвою „Незабутня перлина народної освіти”, яке закінчило чимало нинішніх активних краєзнавців.
Про інтерес населення до своєї малої батьківщини свідчить відзначення дат заснування міст і сіл області чи перших писемних згадок про них. У 2009 р. було відзначено, приміром, 580-річчя першої писемної згадки про с. Грузинці Хотинського р-ну, у 2011 р. — 550-річчя с. Рухотин того ж району, у 2010 р. — 572 роки райцентру смт Глибокої і т.д.

Ці відзначення супроводжуються публікацією відповідних краєзнавчих матеріалів у районній і обласній пресі, авторами яких виступають переважно краєзнавці, проведенням науково-практичних конференцій із запрошенням науковців і місцевих краєзнавців, влаштуванням концертів, виставок. Так, при відзначенні у 2012 р. 600-річчя першої згадки про с.Чорнівку Новоселицького р-ну, крім науково-практичної конференції, святкового концерту, мешканці села оглянули оригінальну виставку 1250 фотографій з історії села, починаючи від 1909 р. до сьогодення, які зібрав односельчанин краєзнавець Г.М.Бота.

Велику краєзнавчу роботу ведуть працівники Чернівецького обласного краєзнавчого музею, як у змістовних багатих експозиціях представлена багатовікова історія і природа краю.

Після V (позачергового) з’їзду Національної спілки краєзнавців України, який відбувся 23 січня 2012 р. і під час якого внесено зміни до Статуту організації й обрано новий склад її Правління (зокрема, до нього обрано представника ЧОО НСКУ проф. О.В.Добржанського), розпочався новий етап в діяльності Чернівецької обласної організації НСКУ. Він пов’язаний з реформуванням її структури, розширенням складу членів, обранням керівних осіб, зміною юридичного статусу.

Так, протягом 2012 — першої половини 2013 рр. відбулася структурна зміна в організації: сформовано другий — після Чернівецького обласного краєзнавчого музею — первинний осередок ЧОО НСКУ на базі факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Після цього, з 4 червня 2013 року кількісний склад членів організації в Чернівецькій області сягнув з 13-ти 33-х осіб.

Після певної гармонізації діяльності двох первинних осередків ЧОО НСКУ, було прийнято рішення відносно скликання чергових Загальних зборів та Установчої конференції для заслуховування звітів керівництва організації, проведення виборів її керівного складу й санкціонування зміни статусу зі створенням юридичної особи, які призначено на 12 червня 2014 року.

Загальні збори й конференцію було проведено 12 червня 2014 року; під час них заслухано та схвалено звіт керівництва ЧОО НСКУ про її діяльність протягом 2008-2013 рр., переобрано керівний склад організації (обрано Голову — О.В.Добржанського, Заступника Голови — О.П.Затуловську, Секретаря — А.І.Горука, та інших членів Правління — С.Б.Белінську, В.М.Ботушанського, В.Л.Карпа, О.В.Кожолянко, М.К.Чучка, Ф.С.Яценюка), Ревізійну комісію (в складі С.В.Герегової, Ю.В.Микосянчик, І.А.Піддубного), прийнято нове Положення про діяльність ЧОО НСКУ, підтримано пропозицію обраного Голови щодо зміни статусу організації зі створенням юридичної особи та її реєстрацією в державних органах юстиції, статистики й фіскальних зборів. Тоді ж відбулися перші засідання Правління та Ревізійної комісії ЧОО НСКУ.

Протягом червня-вересня 2014 року відбувався процес реєстрації Чернівецької обласної організації НСКУ у зазначених органах й вироблення її печатки. Урешті, узаконення ЧОО НСКУ в органі юстиції сталося 1.08.2014 року, органі державної статистики — 6.08.2014 року, органі державної фіскальної служби — 29.09.2014 року.

З метою розробки стратегії діяльності Чернівецької обласної організації НСКУ на ближчі роки, а також підготовки і прийняття плану діяльності на наступний рік, 26 листопада 2014 року відбулося чергове засідання Правління, на якому, крім всього згаданого вище, було обговорено можливість створення нових первинних осередків та місцевих організацій у Хотині, Вижниці, Заставні, а також розширення кількісного складу за рахунок прийняття до ЧОО НСКУ нових членів, особливо в сільських районах Чернівецької області.

Місцезнаходження юридичної особи: вулиця Коцюбинського, 2, Чернівці, Чернівецька область, Україна.

Голова Правління: Добржанський Олександр Володимирович — декан факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки.

Новини Чернівецької обласної організації