Постановою Верховної Ради України від 17 грудня 2021 року №1982-IX визначено перелік важливих дат, які відзначатимуться на державному рівні у 2022–2023 роках.

До нього входить низка відомих подій в Україні краєзнавчого характеру (наприклад, перші писемні згадки про населені пункти і дати їх заснування), пам’ятні дати та ювілеї видатних особистостей, дні пам’яті.

У жовтні 2021 року, відповідно до компетенції, Національна спілка краєзнавців України надіслала Міністерству культури та інформаційної політики свої пропозиції.

Насамперед, зверталася увага на необхідність відзначення у 2023 році 100 років з дня народження Сікорського Михайла Івановича (1923–2011) – історика і культуролога, організатора музейництва, засновника Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Із 2013 р. Національна спілка краєзнавців України здійснює щорічне вручення Загальноукраїнської Премії імені Героя України Михайла Сікорського за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи.

Ця пропозиція була врахована та увійшла до кінцевого варіанту постанови Верховної Ради України.

Крім того, у ній зафіксовано ще кілька пропозицій НСКУ, зокрема:

• 200 років з дня народження Марковича Опанаса Васильовича (1822–1867) – фольклориста, етнографа, громадського діяча, дослідника українських традицій та звичаїв, члена Кирило-Мефодіївського товариства;
• 150 років із часу утворення Історичного товариства Нестора літописця (1873) – об’єднання дослідників культури та історії (В.Антонович, М.Костомаров, В.Іконников, О.Лазаревський, М.Грушевський, Д.Багалій та ін.); спеціалізувалося на вивченні старожитностей, охороні пам’яток;
• 200 років із часу утворення «Товариства з’єднаних слов’ян» (1823) у Новоград-Волинську, яке виступало за ліквідацію Російської імперії;
• 175 років із часу заснування у Львові Головної Руської Ради (1848) – першої української політичної організації в Галичині;
• 150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873);
• 125 років з часу заснування «Літературно-наукового вістника» (1898)– всеукраїнського літературно-наукового і громадсько-політичного часопису;
• 250 років із дня народження Василя Каразіна (1773–1842), вченого, винахідника, громадського та освітнього діяча, публіциста, ініціатора заснування Харківського університету, першого у Східній Україні;
• 150 років із дня народження Миколи Міхновського (1873–1924), громадського та політичного діяча, юриста, публіциста, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті, автора брошури «Самостійна Україна».

Зважаючи на це, Національна спілка краєзнавців України, її регіональні осередки та партнерські установи планують проведення різноманітних заходів науково-просвітницького та культурного характеру.

У 2022 році, крім вже згаданих, рекомендуємо першочергову увагу звернути на:

• відомі події в Україні:
  – 925 років із часу першої писемної згадки про місто Теребовлю (1097);
  – 925 років із часу першої писемної згадки про місто Турійськ (1097);
  – 925 років із часу першої писемної згадки про місто Буськ (1097);
  – 875 років із часу першої писемної згадки про місто Черкаси (1147);
  – 875 років із часу першої писемної згадки про місто Ніжин (1147);
  – 700 років із часу першої писемної згадки про місто Мізоч (1322);
  –  625 років із часу першої писемної згадки про місто Сколе (1397);
  –  625 років із часу першої писемної згадки про місто Бучач (1397);
  – 575 років із часу заснування міста Рахова (1447);
  – 500 років із часу заснування міста Чорткова (1522) та ін.

• ювілеї видатних особистостей:
  – 170 років із дня народження Катерини Скаржинської (1852–1932), меценатки, фундаторки першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України, громадської діячки;
  – 130 років із дня народження Арсена Річинського (1892–1956), громадського та політичного діяча, релігієзнавця, лікаря, композитора, фотографа, краєзнавця;
  – 190 років із дня народження Олександра Поля (1832–1890), громадського діяча, археолога, краєзнавця, мецената;
  – 350 років із дня народження Пилипа Орлика (1672– 1742), політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника «Конституції Пилипа Орлика»;
  – 160 років із дня народження Дмитра Міллера (1862-1913), історика, краєзнавця;
  – 300 років із дня народження Григорія Сковороди (1722– 1794), філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога та ін.

У 2023 році, крім вже згаданих, рекомендуємо першочергову увагу звернути на:

• відомі події в Україні:
  – 1125 років із часу першої писемної згадки про місто Галич (898);
  – 225 років із часу видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798);
  – 125 років із часу видання першого тому “Історії України – Руси” Михайла Грушевського (1898) та ін.

• ювілеї видатних особистостей:
  – 180 років із дня народження Миколи Аркаса (1853–1909), письменника, історика, композитора, діяча культури та освіти;
  – 130 років із дня народження Валентина Отамановського (1893–1964), історика, бібліографа, краєзнавця, педагога, громадського та політичного діяча;
  – 150 років із дня народження Павла Скоропадського (1873-1945), державного, політичного і військового діяча, гетьмана Української Держави;
  – 160 років із дня народження Ольги Кобилянської (1863–1942), письменниці, громадської діячки;
  – 160 років із дня народження Бориса Грінченка (1863–1910), громадського діяча, письменника, педагога, літературознавця, лексикографа, етнографа, історика, публіциста, упорядника і видавця “Словника української мови” та ін.

Текст Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках»