200-річчя від дня народження Тараса Григорович Шевченка відзначається в Україні на загальнодержавному рівні, але не менш широкі можливості із вшанування його пам’яті відкриваються і перед нами – мешканцями Кіровоградщини, адже Кобзар – особлива постать у житті нашого суспільства, і водночас, важливий об’єднуючий чинник української нації.
Більшість молодих людей знайомиться із життям і творчістю Кобзаря у школі під час вивчення начальних дисциплін, до програм яких включено відомості про Тараса Шевченка. Питання вшанування його пам’яті на території нашого краю мало досліджене, тому і виникла ідея наблизити шевченківську тему до конкретного навчального закладу міста, селища чи села.
Регіонально-культурологічний проект «Кіровоградщина – Кобзареві» розроблено науково-методичною лабораторією виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» і реалізується з метою привернення уваги педагогів, учнівської та студентської молоді, широких кіл громадськості краю до постаті Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі і місця у процесі самовизначення українців.
Створюючи проект засобами краєзнавчої діяльності, ми ставили такі завдання:
v вивчення питання увічнення пам’яті Тараса Шевченка мешканцями краю;
v дослідження шевченкознавчого потенціалу місцевих музеїв, бібліотек, приватних колекцій;
v залучення молоді та педагогічної громади до процесу вивчення, дослідження, збереження та популяризації творів та пам’яток, пов’язаних з іменем Тараса Шевченка.
Термін реалізації проекту: 2013-2014 роки, його учасники – учнівська та студентська молодь, шкільні наукові товариства, музеї та гуртки, педагогічна громадськість Кіровоградщини; а партнери – науковці, працівники державних та відомчих музеїв, бібліотек, журналісти, члени творчих спілок.
Складові проекту:
1. Ювілейні заходи, присвячені до 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка – це тематичні конференції, конкурси, виставки, концерти, культурологічні проекти, читання, громадські акції, виховні години, вікторини, зустрічі з людьми творчих професій, літературні вечори, квести, кіноперегляди, створення шкільних тематичних куточків і музейних кімнат тощо.
2. Навчальні заклади Кіровоградщини, які носять ім’я Тараса Шевченка, а таких на сьогодні в області тільки шість:
v Березовобалківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Вільшанської районної ради.
v Знам’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. Т. Г. Шевченка Знам’янської міської ради.
v Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеня «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради.
v Навчально-виховне об’єднання «Олександрійська гімназія ім. Т. Г. Шевченка – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступеня – школа мистецтв» Олександрійської міської ради.
v Навчально-виховний комплекс «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка – гімназія» Голованівської районної ради.
v Підвисоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Новоархангельської районної ради.
На сайті ми спробували зібрати короткі відомості про педагогічні й учнівські колективи, особливо цікавою є інформація про присвоєння школі імені Кобзаря та досвід роботи з увічнення його пам’яті.
3. Пам’ятники Тарасу Шевченку на території області.
За підсумками нашої дослідницької роботи виявилось, що на Кіровоградщині встановлено19 пам’ятників у таких містах та районах:
Бобринецький район (с. Костомарівка), Гайворонський район (м. Гайворон, с. Долинівка), смт. Голованівськ, м. Долинська, м. Знам’янка, м. Кіровоград, м. Олександрія, м. Світловодськ, Новархангельський район (с. Підвисоке), смт. Новгородка, м. Новомиргород, Новоукраїнський район (с. Кропивницьке), Олександрівський район (смт. Олександрівка – 2, с. Несваткове) Олександрійський район (с. Попельнасте), Ульяновський район (м. Ульяновка, с. Грушка).
До питання вивчення історії місцевих пам’ятників Тарасу Шевченку долучились як працівники місцевих музеїв (В. Маруценко, В. Білошапка, О. Моліс), так і педагоги (О. Комірний, І. Топольник, Ю. Колісник, Д. Кравченко, Л. Рибакіна, В. Жванко, О. Бирзул, Л. Гововрун), представивши абсолютно нову інформацію про авторів пам’ятників (скульптор та архітектор), дату виготовлення та встановлення, імена земляків, які були ініціаторами встановлення. Пам’ятники Тарасу Шевченку відіграють особливу роль у суспільному житті місцевих громад, до них покладають квіти у дні державних свят, проводяться екскурсії та урочисті заходи.
4. Шевченкіана на карті Кіровоградщини. Це тематичні краєзнавчі проекти «Ім’я Тараса Шевченка у топонімах» та «Історія сіл та вулиць його імені», які включають вивчення історії вулиці, села, колгоспу; пошуки ініціаторів увічнення пам’яті Кобзаря; створення віртуальних виставок, презентацій, відеофільмів, написання книг тощо.
5. Лауреати Шевченківської премії – наші земляки.
Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка було засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.
27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву – «Національна премія України імені Тараса Шевченка»
Кіровоградщина має 14 лауреатів Шевченківської премії:
v Анато?лій Тимофі?йович Авдіє?вський – український хоровий диригент, композитор, педагог. Першим із наших земляків отримав Шевченківську премію у 1968 році, спільно з Григорієм Вірьовкою за створення високохудожніх концертних програм заслуженого українського народного хору імені Григорія Вірьовки.
v Костянтин Йосипович Параконьєв – радянський український актор, народний артист УРСР, отримав премію у 1970 році за виконання головної ролі у виставі «Ярослав Мудрий».
v Василь Павлович Козаченко – український письменник. У 1971 році за цикл повістей «Листи з патрона» присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
v Євдокі?я Васи?лівна Коле?сник – українська співачка, народна артистка УРСР, лауреат Шевченківської премії (1976) за партію Катерини Ізмайлової в однойменній опері Д. Шостаковича у постановці Київського театру опери та балету.
v Георгій Антонович Урсатій – архітектор. Отримав Шевченківську премію за 1979 рік разом з В. Г. Гнєздиловим (архітектором і скульптором), Є. Д. Смирновою (інженером) за комплекс ландшафтного парку в м. Черкасах.
v Фе?дір Кузьми?ч Сарана? – український бібліограф, літературознавець та шевченкознавець. 1980 – Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (разом ще із чотирма дослідниками — Євгеном Кирилюком, Василем Бородіним, Петром Журом, Юрієм Івакіним) за «Шевченківський словник» у двох томах.
v Валентин Григорович Штолько – український художник-архітектор, доктор архітектури, народний архітектор України. 1984 року присуджена Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка в галузі архітектури (за готельний комплекс «Градецький» у Чернігові.
v Ніла Валеріївна Крюкова – українська актриса, народна артистка України. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1989), Герой України (2008).
v Юлій Сергійович Мейтус – український радянський композитор, народний артист України, лауреат Шевченківської премії за 1991рік.
v Григорій Никонович Логвин – український мистецтвознавець, архітектор, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка за 1993рік.
v Володи?мир Олекса?ндрович Базиле?вський – український письменник, літературний критик, перекладач. Член Національної спілки письменників України від 1972 року. Премію отримав у 1996 році.
v Григо?рій Джама?лович Гусе?йнов – український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України, лауреат премії за 2006 рік.
v Дмитро Йосипович Іванов – український поет, Заслужений журналіст України, лауреат Шевченківської премії 2010 року.
v Лі?дія Леоні?дівна Забіля?ста – народна артистка України, оперна співачка, лауреат Шевченківської премії 2011 року у номінації «концертно-виконавче мистецтво».
Останнім часом в Україні спостерігається підвищення уваги громадськості до вивчення життя і діяльності видатних земляків, створення меморіальних куточків та музеїв у навчальних закладах. Тому пропонуємо здійснити пошук відомостей про відомих земляків у мережі Інтернет, створити презентації про їх життя та діяльність, а також твори, за які вони були номіновані на здобуття премії. Варто відвідати також Кіровоградський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого, де зібрано відомості про лауреатів Шевченківської премії наших земляків та проводяться тематичні виставки.
6. Шевченківські місця на території краю.
Цікаві матеріали з цього напряму підготували працівники Знам’янського міського краєзнавчого музею (директор Т. Кулик), який презентує унікальну Кобзареву світлицю, розповідаючи про гілку Шевченкового роду – рід Красицьких-Шкод на Кіровоградщині.
Пропонуємо розміщувати у межах нашого проекту відомості про шкільні музейні кімнати і творчі куточки Т. Шевченка, як наприклад, у Канізькій загальносвітній школі І-ІІІ ступенів Новомиргородського району.
7. Музеї Тараса Шевченка в Україні і світі – тут нами представлені електронні ресурси музеїв, які діють в Алма-Аті, Києві, Львові, Оренбурзі, Орську, Переяславі-Хмельницькому, Сант-Петербурзі, Торонто, у форті Шевченко та на Черкащині (м. Черкаси, м. Канів, с. Моринці). Відвідувачі сайту можуть здійснити віртуальні екскурсії та ознайомитись із світовою музейною шевченкіаною.
8. Тарас Шевченко у творчості та професійній діяльності наших земляків – художників, письменників, поетів, літературознавців, краєзнавців, драматургів, музикантів, скульпторів, вчених, журналістів, музейників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.
9. Інформаційні ресурси – розділ популяризує новітні твори у галузі шевченкознавства, включаючи інтернет ресурси та медіатеку.
У переддень відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка запрошуємо більш детально ознайомитись із змістом нашого проекту за електронною адресою: http://koippo414.at.ua/index/kirovogradshhina_kobzarevi/0-103. Мешканці нашого краю та земляки, які проживають за його межами, можуть стати його віртуальними учасниками, надіславши свої нариси, спогади, фото і відео матеріали.
Член Національної спілки краєзнавців України
Л. А. Гайда
