До 150-річчя від дня народження Максима Федоровича Берлинського вийшло друком видання «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського (Київ, 27 березня 2014 р.) / Редкол.: О.П. Реєнт (голова), В.П. Капелюшний, О.П. Гончаров, Н.В. Терес. – К.: П.П. «Фоліант», 2014. – 476 с.»
Збірник містить доповіді та повідомлення, виголошені на пленарному засіданні та 5-ти секціях учасниками Міжнародної науково-практичної конференції «Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти», присвяченої 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського, яка відбулася 27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Тематика доповідей і повідомлень досить широка і пов’язана з Шевченкіаною (цій тематиці присвячена окрема секція «Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря»); проблемами топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питаннями духовності, повсякденного життя киян. В центрі уваги була також діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства. В руслі цієї тематики значна кількість доповідей і повідомлень стосувалася діяльності вчених Київського університету. Низку повідомлень було присвячено життю й багатогранній діяльності М.Ф. Берлинського – києвознавця, голови першого університетського правління, якому 6 серпня цього року виповнилося 250 років від дня народження. Йшлося про внесок М. Берлинського у розвиток вітчизняної історіографії, вклад у розвиток природознавства, зокрема метеорологічних спостережень, про взаємини М. Берлинського та М. Максимовича тощо.
Збірник також містить рекомендації, прийняті учасниками заключного пленарного засідання й направлені на подальший розвиток києвознавства, охорону історико-культурної спадщини столиці, увічнення пам’яті видатних учених та вшанування жертв політичних репресій.
Видання розраховане на викладачів вищих і середніх навчальних закладів, аспірантів, студентів, учнів, усіх, хто цікавиться історією Києва.

М. Ф. Берлинський (1764 – 1848)

В числі пам’ятних дат, якими багатий для наукового та культурного простору України 2014 рік, слід виокремити 250-ту річницю від дня народження славетного науковця, дослідника української історії та старожитностей Максима Федоровича Берлинського (1764-1848 рр.), котрий більшу частину свого довгого життя провів у Києві, займаючись активною науковою та педагогічною діяльністю.
Вченому належать значні напрацювання в багатьох сферах знань, які в той час саме перетворювались в окремі галузі професійних досліджень. Берлинський був одним із фундаторів науки в середовищі тогочасного Києва. Йому довелося жити в епоху, коли наукове життя та освітня система перебували на етапі активного становлення.
Діапазон наукових зацікавлень Берлинського вражає своєю широтою. Вчений зробив неоціненний внесок у розвиток історичних досліджень, брав активну участь в археологічних розкопках, проводив кліматичні спостереження в Києві, впродовж багатьох десятиліть фіксував місцеві температурні показники. Ще однією складовою наукової праці Берлинського стало проведення статистичних досліджень. Важливе місце в пошуках вченого відводилося природничому напрямку.
Максим Берлинський походив з родини сільського священика о. Федора Берлинського. Майбутній видатний дослідник історії Києва народився 6 серпня 1764 р. в селі Нова Слобода Путивльського повіту тодішнього Курського намісництва (сучасний Путивльський район Сумської обл.), де його батько мав парафію. В 12 років Максим потрапив на навчання до Київської академії, в якій з різницею в декілька років навчалися також його брати. Після 10 років навчання в академії (включно з богословським класом) Максима Берлинського разом з його братом Матвієм та ще 29 випускниками закладу відправлено до Петербурга в розпорядження комісії народних училищ (згодом перетвореної в Міністерство народної освіти імперії під керівництвом графа П.В. Завадовського).
В столиці імперії після дворічного навчання в Петербурзькій учительській гімназії перед молодим і талановитим випускником відкривалася чудова перспектива викладацької та наукової кар’єри, проте прагнення повернутися до улюбленого Києва, вочевидь, переважило всі принади столичного життя, і вже у 1788 р. Максим Федорович знову приїздить до Києва, з яким пов’язує все своє подальше життя і наукову працю.
У 1789 р. в Києві відкрито Головне народне училище, куди Берлинського зараховано на посаду викладача географії, а також натуральної та цивільної історії, що засвідчує його досить широкий викладацький профіль. Період першого десятиліття викладання в училищі увінчався написанням підручника з російської історії (1800 р.), який відразу був визнаний «классическою книгою» в Київській академії.
Впродовж десятиліття викладацька діяльність Максима Федоровича була пов’язана з Київською академією. На початку 1807/1808 навчального року після того, як штатну суму на утримання академії було збільшено вдвоє, правління Академії з дозволу митрополита відкрило вищий клас з історії та географії, для викладання яких тоді ж було запрошено учителя київського головного народного училища Берлинського. Викладання в академії припинилося з її закриттям у 1817 році.
До кінця 1833 р. Максим Федорович викладав історію та географію в Головному народному училищі, яке в 1819 р. було перетворено в Першу Київську гімназію. 1834 р. ознаменував завершення педагогічної служби М.Ф. Берлинського, ставши водночас і своєрідною вершиною його педагогічної кар’єри. На початку 1834 р. Берлинського було призначено інспектором Першої Київської гімназії. На цій посаді він залишався до виходу на пенсію в жовтні 1834 р. Із заснуванням в Києві Імператорського університету Св. Володимира Берлинському було доручено виконання обов’язків голови першого (першопочаткового) університетського правління, яке розпочало свою роботу на початку березня 1834 р. До приїзду в Київ М. Максимовича (13 липня 1834 р.) Максим Федорович, будучи головою правління, відіграв важливу роль в підготовці Університету до урочистого акту відкриття, яке відбулось 15 липня 1834 р.
Після виходу на пенсію в жовтні 1834 р. в званні статського радника Берлинський продовжував займатися науковою діяльністю, підтримував тісні контакти з представниками київської інтелігенції, зокрема першим ректором Університету Св. Володимира М. Максимовичем, свідченням чому є переписка вчених та записи в щоденнику Максима Федоровича. Максимович високо оцінював заслуги свого старшого сучасника в справі дослідження історії та старожитностей Києва.
Впродовж десятиліть своєї педагогічної та наукової праці Максим Берлинський написав ряд статей та монографій, присвячених історії Києва та його старожитностям. Наукові розробки вченого не втрачають свого значення і на сучасному етапі історичних досліджень. Серед головних праць Берлинського – «История города Киева от основания его до настоящего времени», написана у 1799-1800 рр. і опублікована повним обсягом лише в 1991 р. (перша частина твору друкувалася в журналі Київська старовина у 1972 р.) та «Краткое описание города Киева», яке побачило світ у 1820 р. В журналі «Молодик», який вийшов у 1844 р. було вміщено окремі розділи «Исторического обозрения Малороссии и города Киева», написані Максимом Берлинським.
Окрім зазначених монографій авторству Берлинського належить ряд статей, які публікувалися в тогочасній науковій періодиці: журналах «Улей», «Сборник Трудов и летописей Общества истории и древностей Российских», «Отечественные Записки», «Соревнователь просвещения и благотворительности», «Украинский журнал».
Берлинський брав активну участь в роботі наукових товариств. У липні 1818 р. Максима Федоровича, як знаного в Києві педагога і науковця, було обрано на посаду директора місцевого відділення Всеросійського біблійного товариства. У 1828 р. він став членом «Общества истории и древностей российских». У 1835-1843 рр. вчений брав активну участь в діяльності Тимчасового комітету для дослідження старожитностей Києва. А вже на схилі літ, у 1843 р., Берлинського було обрано почесним членом Київської археографічної комісії для розбору давніх актів.
Цікавою сторінкою життя Берлинського стали його спілкування з канцлером імперії (1809-1814 рр.) графом М.П. Рум’янцевим, який захоплювався російськими старожитностями і став засновником неофіційного гуртка любителів старовини. В Києві представниками гуртка були М. Берлинський і київський митрополит Євгеній (Болховітінов). Берлинський тривалий час листувався з Рум’янцевим, повідомляв його про результати досліджень та цікаві знахідки, які були виявлені під час археологічних розкопок. В ІР НБУВ зберігається 10 листів М. Берлинського до М. Рум’янцева, які засвідчують глибину наукових контактів двох поціновувачів старовини.
Максим Берлинський залишив по собі щоденник, який є надзвичайно цікавим джерелом, що висвітлює життя вченого крізь призму його епохи. Вчений вів записи у своєму щоденнику впродовж 40 років (з 1806 по 1845 рр.). Ця пам’ятка дійшла до нас у вигляді виписок, зроблених біографом Берлинського М. Сємейкіним на початку ХХ ст. (зараз вони зберігаються в Інституті рукопису НБУ імені В.І. Вернадського).
Зі щоденника, окрім даних про самого автора та його багатосторонню діяльність, можна почерпнути цікаву інформацію з життя київської інтелігенції першої половини ХІХ століття., адже Берлинський коротко занотовував відомості про свої контакти та спілкування з діячами науки, культури, релігійними особами, представниками управлінської верхівки. Дане джерело дає уявлення про соціальні відносини в Києві першої половини ХІХ ст., висвітлює неоднорідний склад київської інтелігенції, зв’язки між представниками наукової та освітянської спільноти.
В радянські часи повноцінному вивченню наукової спадщини Максима Берлинського перешкоджали ідеологічні догми, які виставляли діяльність видатного вченого в світлі буржуазного сприйняття під призмою того аристократичного середовища ХІХ ст., в якому проходила його громадська та наукова діяльність. На відміну від того періоду сьогоднішній стан розвитку науки вимагає ретельного вивчення праць Берлинського.
Цьогорічний ювілей Максима Берлинського, що відзначається науковою спільнотою, вкотре привертає увагу до неоціненного творчого спадку видатного вченого, праці якого стали першими вагомими дослідженнями з історії та старожитностей української столиці. Хоча вони й не позбавлені методологічних недоліків, що пояснюється передусім станом тогочасної науки, однак своєю появою ознаменували початок цілого етапу в справі дослідження історії міста Києва.

Олександр Гончаров, Андрій Петровський

23 травня 2014 року в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбулося урочисте підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Мальовнича Україна – туристичний край». Конкурс було організовано Інститутом історії українського суспільства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» у партнерстві із Національною спілкою краєзнавців України та Спілкою сприяння розвитку сільського (зеленого) туризму в Україні за підтримки Державного агентства України з туризму та курортів.

На конкурс було представлено 65 робіт, які присвячено пам?яткам, котрі становлять інтерес як перспективні туристичні об?єкти. В своїх роботах конкурсанти також розробили бізнес-плани експлуатації цих об?єктів у туристичній сфері. У відборі конкурсних робіт головний акцент було зроблено на маловідомі об?єкти. Конкурс був покликаний розробляти інновації для туристичної галузі, які мають також враховувати необхідність збереження цікавих пам?яток та їх популяризацію.

Від імені Віце-прем’єр-міністра України Сича О. М. конкурсантів привітав Керівник служби Віце-прем’єр-міністра Осмоловський А. О., вітання конкурсантам висловили Заступник Голови Державного агентства України з туризму та курортів Шенін А. О. та Президент Всеукраїнської асоціації туристичних операторів Голубаха І. А.

Конкурсантам-фіналістам і переможцям було вручено відзнаки Директором Інституту історії українського суспільства Дудко І. Д. і Головою правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України Гончаровим О. П.

Перше місце на конкурсі зайняла робота студента Київського національного торговельно-економічного університету Туника Олександра на тему «Українське Кіото – унікальне поєднання культур». Два других місця здобули роботи студента Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Лазарєва Михайла «Шляхом Григорія Савича Сковороди. Оазис у місті: Савкін яр» та студентки Львівського національного аграрного університету Мачіхи Ірини «Туристичний спортивно-культурний комплекс Петра Нестерова». Три третіх місця вибороли роботи: студенток Чорноморського державного університету імені Петра Могили Котляр Оксани «Брама Миколаївського Адміралтейства» та Щербини Юлії «Приінгульська садиба Тропіних», а також робота студентки Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» Марії Моргун на тему «Історичне коло Кривого Рогу». Роботи, представлені на конкурс, охоплюють пам?ятки всієї території України.

Інститут історії українського суспільства ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» планує і надалі проводити конкурс «Мальовнича Україна – туристичний край», стимулюючи студентську молодь до пошуку нових цікавих пам?яток та розробку інновацій для туристичної галузі.

Павло Сацький, голова краєзнавчого осередку КМО НСКУ в КНЕУ імені Вадима Гетьмана

15 квітня 2014 р.в Центрі позашкільної роботи Святошинського району «Північне сяйво» з ініціативи методиста ЦПР, голови місцевого краєзнавчого осередку Сергія Вакулишина відбулося засідання круглого столу, присвяченого дачам Києва початку ХХ століття як явищу історії та архітектури столиці. Символічно, що приміщення ЦПР «Північне сяйво», в якому відбувся захід, збудоване на місці колишньої дачі під номером 156. В засіданні взяли участь старожили та учні шкіл Святошинського району, студенти та викладачі кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету.

Першою до слова була запрошена учениця 8 класу однієї із Святошинських шкіл Діана Щербець, переможниця у конкурсі на найкращий твір – роздум про дачі початку ХХ століття. Її твір має назву «Дачі 100 років тому» і повідомляє про дачі Святошина. Учениця презентувала також свій інший твір, в якому йдеться про дачну Боярку, що була головним дачним передмістям Києва.

Сергій Вакулишин розповів про роботу над своєю новою книгою «Дачний феномен початку ХХ століття». Книга охоплює період від початку ХХ століття до Другої світової війни. Автор повідомив про на те, які джерела використовував при написанні роботи. Крім спогадів і матеріалів, наданих старожилами, автор також використав і літературні твори, в яких описуються дачі того часу. Серед них: роман «Обломов» Івана Гончарова, «Злочин і кара» Федора Достоєвського, п’єси «На дне» та «Дачники» Максима Горького, роман Уласа Самчука «Темнота», а також твори Олександра Блока, Іллі Еренбурга, Костянтина Треньова, Степана Васильченка, Миколи Ушакова, Аркадія Гайдара. Сергій Миколайович розповів також про вигляд, внутрішнє облаштування, частоту і тривалість відвідування дач початку ХХ століття. Автор зачитав один з розділів своєї книги та наголосив на важливості збереження ще існуючих дач початку ХХ століття і необхідності надання їм статусу пам’яток архітектури.

На засіданні виступили також старожили Святошинського району, зокрема Леонід Болеславович Пацик, який розповів про те, хто володів дачами, якими були ці будинки, про чудові тогочасні природі умови Святошина.

Учасникам заходу було представлено фоторяд відомого києвознавця і колекціонера Віктора Киркевича, присвячений краєвидам Святошина. Він містить 41 світлину і є найбільш повним.

По закінченню заходу його учасники мали змогу також ознайомитися з експозицією Музею історії Святошинського району, котра, зокрема, містить й експонати, які стосувалися теми заходу.

Наталія Терес, заступник голови правління КМО НСКУ

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Історичний факультет

Кафедра етнології та краєзнавства

Київська міська організаціяНаціональної спілки краєзнавців України

 

запрошуємо взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції “Києвознавчі  читання: історичні  та  етнокультурні  аспекти”,   присвяченої

200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та

250-річчю від дня народження Максима Берлинського,

яка відбудеться 27 березня 2014 року.

 

Тематичні напрями роботи конференції:

 

–        Дослідники історії Києва. Внесок вчених Київського університету в розвиток києвознавства.

–        Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств в галузі києвознавства.

–        Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

–        Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.

–         Проблеми вивчення  київської топоніміки.

–        Історія розвитку науки, освіти, культури та мистецтва у Києві.

–        Усна історія та її роль у дослідженні міста.

–        Повсякденне життя та ментальність киян.

–        Етнонаціональна та конфесійна палітра столиці.

–        Міські субкультури: історія та сучасність.

 

За матеріалами конференції заплановано видання збірника тез доповідей. Найзмістовніші доповіді будуть рекомендовані оргкомітетом для публікації у наукових фахових виданнях “Краєзнавство” та “Етнічна історія народів Європи”.

Заявки на участь у конференції із зазначенням теми доповіді, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада і місце роботи, контактні дані) та тези просимо надсилати до 15 лютого 2014 року на електронну адресу: ethnology@univ.kiev.ua  Обсяг тез 2–3 сторінки у форматі doc. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.).

Автори тез несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат, власних імен, географічних назв, посилань на джерела та інших відомостей.

Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для публікації.

Повідомлення про включення доповідей до програми та запрошення на конференцію будуть надіслані авторам оргкомітетом.

Конференція відбудеться за адресою:

Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, ауд. 349.

Координатори – доц. Гончаров О.П., доц. Терес Н.В.

Контактна особа – Ольга Лагунова (кафедра етнології та краєзнавства, кім. 352. Тел.: (044) 239-33-18).

 

Оргкомітет конференції

27 березня 2014 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти”, присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського. Організатори конференції: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра етнології та краєзнавства) та Національна спілка краєзнавців України (Київська міська організація).

У заході взяли участь понад 110 осіб – відомі вчені, співробітники  наукових установ та викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек та музеїв, краєзнавці, студенти і учні – члени Малої академії наук України. Серед учасників конференції близько третини – члени Національної спілки краєзнавців України. Науковий форум розглянув широку києвознавчу тематику: Т.Г. Шевченко і Київ, вшанування пам’яті Великого Кобзаря; діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств, окремих дослідників у галузі києвознавства, в тому числі вчених Київського університету; проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою, соціально-економічного розвитку та розвитку науки, освіти, культури й мистецтва Києва; питання духовності, повсякденного життя киян.

Пленарне засідання відкрив і вів завідувач кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор В.П. Капелюшний. З вітальним словом до  учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи університету, доктор геологічних наук, професор С.А. Вижва. Він, зокрема, передав учасникам конференції теплі вітання від ректора університету Героя України, доктора філософських наук, професора, академіка НАН України та НАПН України Л.В. Губерського і побажав учасникам наукового форуму успішної роботи. Учасників заходу також привітали: Аґнєшка Матусяк – завідувачка відділу україністики Інституту філології Вроцлавського університету, доктор філології, професор (Польща); Я.М. Шибанов – начальник відділу з суспільно-політичних питань управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту суспільних комунікацій  Київської міської державної адміністрації.

Доповіддю“Проблеми києвознавства” розпочав пленарне засідання О.П. Реєнт – заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, голова Національної спілки краєзнавців України. Він, зокрема, ознайомив учасників конференції з останніми ініціативами та проектами Національної спілки краєзнавців України та порушив низку актуальних питань, пов’язаних з розвитком києвознавства, зокрема необхідності оновлення ­багатотомної “Історії Києва”, енциклопедичних довідників та створення “Енциклопедії Києва”. Йшлося також про нагальну потребу посилення громадського контролю за станом пам’яток історії та архітектури у Києві (в останні 20 років у місті зникло 130 пам’яток), створення структури, яка б контролювала стан архітектури міста (щось на зразок спеціальної міліції), складання реєстру пам’яток Байкового кладовища та оголошення його Національним заповідником. О.П.Реєнт наголосив, що перед Київською міською радою слід ставити питання щодо розташування музеїв у спеціальних будівлях, оскільки основна їх частина знаходиться у приміщеннях, непристосованих до зберігання експонатів.

Внесок вчених історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у розвиток києвознавства (2000 – 2013 рр.) висвітлив заступник декана історичного факультету з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, кандидат історичних наук О.Ю. Комаренко. У доповіді було зазначено, щовикладачами історичного факультету видана значна кількість наукових статей та книг, навчальних посібників, довідників, в яких відображені різноманітні аспекти історії Києва, історія структурних підрозділів та діяльність видатних учених університету.

Пророботу Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в галузі києвознавства (2008 – 2013 рр.) розповів О.П. Гончаров – доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова правління Київської міської організації НСКУ, кандидат історичних наук. Він також висловив пропозиції, які могли б сприяти подальшому розвитку ктиєвознаства, наприклад, започаткувати науково-популярний журнал з києвознавства, заснувати києвознавчу премію імені Максима Берлинського.

З доповіддю“Т.Г. Шевченко і Київський університет”виступивпрофесор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Музею історії університету, доктор історичних наук І.К.Патриляк. Він розповів про життя й діяльність  Т. Шевченка в період роботи в “Археографічній комісії”, а також про святкування  200-річного ювілею Великого Кобзаря у Київському національному університеті.

На трагічні факти із життя столиці воєнної доби та необхідність правдивого висвітлення цього періоду звернув увагу слухачів у доповіді“Київ воєнної доби: повсякдення і стратегії виживання” завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор О.Є. Лисенко.

 Пронаукові і навчальні заклади Києва як осередки енциклопедичної справи в Україні йшлося у доповіді М.Г. Железняка – в.о. директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидата філологічних наук.

Цікавими були також повідомлення на пленарному засіданні.Н.О. Горська – головний бібліотекар відділу стародрукованих, рідкісних та цінних книг Національної історичної бібліотеки України розповіла про авторські інскрипти на книгах М.Ф. Берлінського та М.О. Максимовича (з колекції Національної історичної бібліотеки України). Окрім того, головний бібліограф науково-бібліографічного відділу бібліотеки К. Русанівський представив бібліографічний проект “Історична Шевченкіана”.

На проблемі увічнення пам’яті жертв політичних репресій у м. Києві (1919 – 1941 рр.)акцентував увагу учасників форуму старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, керівник редакційно-видавничої групи “Реабілітовані історією” (м. Київ), кандидат історичних наук О.Г.Бажан. Доповідачнаголосив, що актуальним завданням є створення реєстру репресованих киян, визначити національний та соціальний склад репресованих, ініціювати встановлення меморіальних дощок на місцях масової загибелі громадян під час репресій. 

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук С.І. Кот висвітлив стан справ з розшуком і поверненням втрачених культурних скарбів Києва та закликавпродовжити роботу з питань пошуку втрачених і вивезених історико-культурних цінностей міста.

Розгляд тематики конференції її учасники продовжили під час секційних засідань: “Т.Г. Шевченко і Київ.Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря”, “Дослідники історії Києва. Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств у галузі києвознавства”, “Маловідомі сторінки історії Києва. Проблеми топоніміки, адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку”, “Наука, освіта, культура та мистецтво Києва”, “Етнокультурна палітра Києва: духовність, повсякденне життя та міські субкультури”.

У перерві між пленарним та секційними засіданнями учасники наукового форуму мали змогу відвідати Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка і ознайомитися з   художньо-документальними виставками “Шевченкіана Надії” та “Історія Кирило-Мефодіївського братства”.

На заключному пленарному засіданні учасники конференції заслухали  звіти керівників секцій та сформулювали із висловлених пропозицій  рекомендації, направлені на подальший розвиток києвознавства, охорону історико-культурної спадщини столиці, увічнення пам’яті видатних учених  та вшанування жертв політичних репресій.

Доповіді та повідомлення учасників форуму будуть опубліковані у збірнику матеріалів науково-практичної конференції.

Олександр Гончаров, Наталія Терес

Анонс на сайті НСКУ:

Міжнародна науково-практична конференція

“Києвознавчі читання: історичні та етнокультурні аспекти”,

присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 250-річчю від дня народження Максима Берлинського,

яка відбудеться 27 березня 2014 року

 

Тематичні напрями роботи конференції:

Дослідники історії Києва.

Внесок вчених Київського університету в розвиток києвознавства.

Діяльність наукових установ, навчальних закладів та наукових товариств в галузі києвознавства.

Т.Г. Шевченко і Київ. Традиції вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва.

Проблеми вивчення київської топоніміки.

Історія розвитку науки, освіти, культури та мистецтва у Києві.

Усна історія та її роль у дослідженні міста.

Повсякденне життя та ментальність киян.

Етнонаціональна та конфесійна палітра столиці.

Міські субкультури: історія та сучасність.

 

За матеріалами конференції заплановано видання збірника тез доповідей. Найзмістовніші доповіді будуть рекомендовані оргкомітетом для публікації у наукових фахових виданнях “Краєзнавство” та “Етнічна історія народів Європи”.

 

Заявки на участь у конференції із зазначенням теми доповіді, відомостей про автора (прізвище, ім’я, по-батькові, науковий ступінь, звання, посада і місце роботи, контактні дані) та тези просимо надсилати до 15 лютого 2014 року на електронну адресу: ethnology@univ.kiev.ua

 

Обсяг тез 2–3 сторінки у форматі doc. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см.). [6…8 тис. символів з пробілами]

 

Автори тез несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат, власних імен, географічних назв, посилань на джерела та інших відомостей. Оргкомітет залишає за собою право на відбір матеріалів для публікації. Повідомлення про включення доповідей до програми та запрошення на конференцію будуть надіслані авторам оргкомітетом.

 

Конференція відбудеться за адресою: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, ауд. 349.

 

Координатори – доц. Гончаров О.П., доц. Терес Н.В.

 

Контактна особа – Ольга Лагунова (кафедра етнології та краєзнавства, кім. 352. Тел.: (044) 239-33-18.)

 

Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму м. Києва (МЦДЮТ) спільно з Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України організували і провели конкурс художньої фотографії серед педагогів, керівників туристсько-краєзнавчих гуртків м. Києва.

Конкурс був проведений на прохання туристського активу міста. На фотоконкурс було подано 154 фотографії за різними номінаціями. Переможцями фотоконкурсу стали: Матлавська Л.Б. (ЗНЗ № 62), Горєлов О.О. (Нац. педуніверситет ім. Михайла Драгоманова), Макодзеба М.О. (МЦДЮТ), Шеремета Л.П. (ЗНЗ № 300), Мазуркевич Л.О. (Русанівський ліцей), Хомицька Ю.Б. (гімназія “Ерудит”).

У приміщенні МЦДЮТ пройде фотовиставка кращих робіт конкурсантів. Подібний фотоконкурс планується провести і в наступному навчальному році. Тематика конкурсу буде визначена пізніше.

Володимир Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ

“Шевченко – наш поет і перший історик” (П.Куліш)

4 березня 2014 року в Національній історичній бібліотеці України відбулася презентація спільного бібліографічного проекту Бібліотеки та Інституту історії України НАН України «Історична Шевченкіана». Проект був започаткований у 2013 році в рамках заходів Міністерства культури України з підготовки до відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. Проект є складовою частиною Національного електронного ресурсу «Шевченкіана».
Мета проекту: вивчення і популяризація спадщини Великого Кобзаря в Україні та за її межами шляхом створення електронної бібліографічної бази даних, що стане підґрунтям для видання однойменного науково-допоміжного бібліографічного покажчика.
Об’єктом вивчення «Історичної Шевченкіани» є джерела, що подають біографію поета, висвітлюють його історичну, етнографічну, археологічну та літературно-художню спадщину.
Унікальність проектуполягає в тому, що вперше розкривається тема історичної Шевченкіани, яка недостатньо вивчена і маловідома широкому загалу.
Учасників презентації привітала начальник відділу бібліотек Міністерства культури України М. Г. Височанська. Відомі вчені-історики доктор історичних наук В. С. Шандра, доктор історичних наук І. І. Колесник, кандидат історичних наук Р. В. Маньковська та інші науковці дали високу оцінку інноваційного електронного ресурсу та висловили впевненість, що створена бібліографічна база «Історична Шевченкіана» слугуватиме невичерпним джерелом для наукових досліджень про життя і творчість Великого Кобзаря. У заході взяли участь науковці Інституту історії України НАН України, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, викладачі та студенти Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, співробітники Національного музею Тараса Шевченка, Національної  бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Київської Малої академії наук учнівської молоді, фахівці бібліотек системи Міністерства культури України, ЗМІ.
Під час урочистого заходу відбулися:
– перегляд документального фільму про дослідника-шевченкознавця  Є. О. Середу;
– презентація (у формі документального фільму та мастер-класу) БД «Історична Шевченкіана», що включає 3 тисячі бібліографічних записів, більшість з яких анотовані;
– повідомлення фахівців відділу стародрукованих, рідкісних і цінних книг про унікальну колекцію видань «Шевченкіана» з фонду Національної історичної бібліотеки України;
– демонстрація ретроспективної книжково-ілюстративної виставки про життя і творчість Тараса Григоровича Шевченка.
Більше фото на Facebook: http://goo.gl/hpBHZT. Додаткова інформація за телефонами: 280-46-17, 280-28-74; e-mail: nibu.nbv@ukr.net

Виставка, про яку піде мова нижче, стала справжньою подією мистецького життя столиці. Її відвідали й очільники Національної спілки краєзнавців України, які щиро захопилися вражаючими роботами мисткині. Пропонуємо Вам розповідь про цю подію як ще один штрих у всенародному відзначенні 200-ліття Тараса Шевченка.

В Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка вже кілька місяців демонструється виставка художніх робіт заслуженого художника України Надії Яківни Нікіфорової під назвою «Шевченкіана Надії», урочисте відкриття якої відбулося 5 березня 2014 року. Виставка присвячена 200-літтю від дня народження Тараса Шевченка, ім’я якого протягом вже 75 років носить наш університет.

Надія Нікіфорова – відома черкаська художниця, член Національної спілки художників України та Всеукраїнського об’єднання художників БЖ-Арт. Надія Яківна закінчила Харківське державне художнє училище та Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (факультет сценографії), нині живе й працює в м. Черкаси.

Картини художниці, орієнтовані на народні джерела, мають національний характер, висвітлюють патріотичне ставлення до Батьківщини.

На виставці представлений художній портрет Тараса Шевченка «Вічність», який складається зі 144 фрагментів, кожен з яких має свій сюжет. Серед них ілюстрації авторки до творів Кобзаря, копії робіт самого Шевченка, портрети історичних постатей, гетьманів України, козаків-Мамаїв, українські краєвиди. Художниця застосувала незвичну техніку фрагментарного живопису і при виконанні портрета молодого Шевченка.

Не залишає байдужими відвідувачів виставки п’ятиптих «Гайдамаки», де переплетені дві сюжетні лінії – кохання Яреми та Оксани, а також боротьба українського народу за національну та соціальну справедливість в роки гайдамацького повстання під назвою Коліївщина.

Центр виставки прикрашає зображення Пресвятої Богородиці – картина «Марія», виконана в традиційних іконописних червоно-золотавих кольорах, яка увінчує оспівані у творах поета образи прекрасних українських жінок. Картини «Катерина», «Сестри», «Наймичка» та «Причинна» вражають глибиною та трагічністю піднятої проблеми – нелегкої долі українки.

Хрестоподібна композиція «Заповіт» завершає виставку робіт Надії Нікіфорової. Цим твором авторка вшановує пам’ять великого Кобзаря, зображаючи всі відомі автопортрети Шевченка, оточені гілками тисячолітнього дуба. Композиція обрамлена українськими орнаментами та постатями кобзарів.

Художні твори Надії Нікіфорової випромінюють добро й красу, які є вічними і безсмертними. Вони нагадують сучасникам про високу цінність творчої спадщини великого митця – художника, поета і філософа Тараса Шевченка, який збагатив культуру України.

Людмила Круглова,

кандидат історичних наук,

головний зберігач фондів Музею історії

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Організаційна діяльність

 

27 лютого 2013 р. в Інституті туризму Федерації профспілок України відбулася III-я (звітно-виборча) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Зі звітною доповіддю виступив голова правління КМО НСКУ О.П. Гончаров. В обговоренні взяли участь представники первинних осередків КМО НСКУ, навчальних закладів, бібліотек, інших установ краєзнавчого напряму: Інституту туризму ФПУ, Національної історичної бібліотеки України, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного, Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва, Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Центру позашкільної роботи Святошинського району тощо. Робота правління КМО НСКУ за звітний період визнана задовільною. Обрано новий склад правління у кількості 23 осіб та ревізійну комісію у складі 5 осіб. Пленум правління Київської міської організації НСКУ, який відбувся у той же день, обрав президію правління у складі 11 осіб, голову правління (Гончаров О.П.), заступників (Бабенко П.В., Вакулишин С.М., Терес Н.В.) та відповідального секретаря (Соболєв В.В.).

Протягом року велась робота з підтримання на належному рівні внутрішнього діловодства та обліку членів організації, збору членських внесків та ліквідації заборгованості деякими членами Спілки за попередні роки. Читати далі Звіт про діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України за 2013 рік →