10 жовтня 2013 року делегати професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ, члени вузівського осередку НСКУ та студентський актив взяли участь у зустрічі з Генеральним секретарем Всесвітньої туристичної організації Талебом Ріфаї, який перебуває в Україні з офіційним візитом. Метою зустрічі, яка відбулася в Українському домі, було спілкування зі студентами та викладачами вітчизняних вищих навчальних закладів туристичного профілю.

В Україні з її багатовіковими традиціями, самобутньою культурною спадщиною, гостинністю народу – потужний туристичний потенціал, і на переконання Т. Ріфаї, вона має унікальні перспективи на майбутнє. Відтак, сьогоденні студенти туристичних спеціальностей завтра стануть фахівцями, завданням яких буде розвивати внутрішній туризм, популяризувати краєзнавчо-туристичні маршрути на Батьківщині та за її межами.

Зустріч пройшла в теплій, дружній атмосфері. Після офіційної промови Генерального секретаря ВТО студенти охоче ставили запитання, що їх турбують, та зацікавлено слухали відповіді. Таке інтерактивне спілкування  мотивує студентів до здобуття обраної спеціальності, вивчення та удосконалення навичок англомовного спілкування, підтримує їх бажання надалі працювати в сфері туризму.

Людмила Соловей – голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті туризму ФПУ

27 вересня 2013 р. професорсько-викладацький склад Інституту туризму традиційно відзначив своє професійне свято на маршруті Київ – с. Заньки –  с. Оленівка (хутір Мотронівка) – Київ. Перлиною маршруту став  Меморіальний музей ім. М.К. Заньковецької. Представниця українського дворянства Марія Заньковецька піднесла мало шановану в ті часи   працю театральної актриси на таку вершину, що здобула звання першої  народної артистки України, корифея театрального мистецтва. Чотири кімнати музею вміщують фотографії, театральні афіші, вирізки з газет, особисті речі: мереживо власної роботи, костюми, в яких вона грала ролі.

Історико-меморіальний музей «Ганнина пустинь» – маєток Білозерських-Кулішів на хуторі Мотронівка на Чернігівщині вразив учасників маршруту своєю самобутністю. Тут український письменник, поет, фольклорист, етнограф, автор історичного роману «Чорна Рада», Пантелеймон Куліш знайшов землю, про яку мріяв, про яку написав багато творів. Саме на хуторі у письменника дозрів задум роману «Чорна Рада», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона. «Ганнину Пустинь» внесено  до числа переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України.  Пантелеймон Куліш патріотично звертається до своїх нащадків  такими словами: «Зовсім інша була б річ, якби ми єдиними устами і єдиним серцем трудилися над пробудженням суспільно-національної свідомості України».

Людмила Соловей – голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті туризму ФПУ

21 вересня 2013 року на території села Віта Поштова у рамках акції “Галерея великих перемог” відбувся ХІ етап довгострокової міської туристсько-краєзнавчої Акції учнів навчальних закладів м. Києва ,,ПІЗНАЙ СВІЙ КРАЙ – ПІЗНАЙ СЕБЕ”,присвячений 70-й річниці визволення м. Києва від фашистських загарбників, Всесвітньому Дню туризму та Дню туризму України під керівництвом Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму Департаменту освіти і науки, молоді та спорту, за сприянням Києво-Святошинської державної районної адміністрації.

Учасники та гості Акції (понад 1000 осіб) мали змогу не тільки пройти заданим маршрутом (пам’ятник учасникам оборони південної ділянки Київського укріпрайону, ДВТ №179, древнє руське городище Х-ХІІ ст., ДВТ №180, Змієві вали), а й відвідати виставку зброї часів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, стати учасниками реконструкції бою “Оборона ДОТу”  за участі Міжнародної асоціації дослідників фортифікацій “Цитадель”, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, пошукових загонів “Корчагінець”, “Вертикаль” та Калинівського гвардійського військово-історичного клубу, студії-школи гриму Алли Чури,  ВЧ А 0799. Акція допомогла дітям поринути в ті буремні часи оборони рідного міста від фашистських загарбників, на власні очі побачити сторінки історії свого краю.

Володимир Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму м. Києва, голова первинного осередку КМО НСКУ

Первинний осередок КМО НСКУ Інституту туризму ФПУ у 2013 р. ініціював своєрідне підвищення кваліфікації з Києвознавства – відвідування музеїв м. Києва та ознайомлення з їх експозиціями.

Одним із перших став Музей однієї вулиці розташований на Андріївському узвозі і присвячений його історії. Експозиція музею дозволила здійснити подорож

у часі та просторі – від апостола Андрія до наших днів, від Андріївської церкви до Контрактової площі. У виставкому залі музею регулярно проводяться історичні, художні та документальні виставки. Нам пощастило відвідати виставку фотографій «Місто прекрасне, місто щасливе», створену завдяки переданим в дарунок музею склонегативам художника-киянина Ф.І. Данилова, на яких було збережено види Києва та киян (1910 р.). Використовуючи сучасні технології сканування та реставрування, негативи було перетворено у фотографії, які дозволяють побачити справжнє місто – без ретуші, зануритися в атмосферу життя киян початку ХХ століття.

Дослідження життя киян та міста було продовжено відвідуванням виставки Музею Шереметьєвих “1913 годъ. Изъ Киевской жизни”, яку гостинно розмістив  Музей історії міста Києва. Мета виставки – показати Київ таким, яким він був у 1913 р., сто років тому, останньому мирному  році. Власник чотирьох тисяч раритетних експонатів виставки, колекціонер та меценат Олексій Шереметьєв мріє передати колекцію місту, щоб її побачило якомога більше людей.

Напередодні Шевченківських днів було відвідане відділення Музею Тараса Шевченка – «Хата на Пріорці». Декілька років поспіль для студентів Інституту туризму спільно з співробітниками музею в «Тарасовій хатині» проводяться практичні заняття. Мініатюрний за своїм розміром, проте глибокий за внутрішнім змістом, музей неодмінно повинен стати одним з найбільш привабливих, відвідуваних туристичних місць Києва.

Києвознавство – це не лише минуле, але й сучасне життя міста та киян. Перший приватний музей сучасного мистецтва в Україні, що знаходиться по вул. Глибочицькій, 17, надав чудову можливість членамосередку долучитися до прекрасних витворів мистецтва: живопису, графіки, скульптури, які було створенопонад 500 авторами різних мистецьких шкіл і напрямів усіх регіонів України від 1930-х рр. до сьогодення. Музей має багатий ресурсний потенціал для реалізації освітніх планів, покликаних зацікавити якнайширшу аудиторію українським мистецтвом, його минулим, нинішнім та майбутнім.

У перспективіосередку – дослідження експозицій інших музеїв міста Києва, пізнання історії рідного краю у всіх її проявах, популяризація краєзнавчих знань серед студентства.

Професорсько-викладацький склад Інституту неухильно працює над підвищенням культурного рівня студентів, їх освіченості, над зміцненням любові до Батьківщини, зростанням зацікавленості до вивчення культурно-історичної спадщини нації та збереження її духовності.

Людмила Соловей, голова осередку КМО НСКУ в Інтитуті туризму ФПУ

25 травня, в день м. Києва, колектив кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, члени Київської міської організації НСКУ, відвідали козацьке селище «Мамаєва Слобода» – своєрідний куточок української природи, архітектури й побуту. В цей день в Центрі народознавства «Козак Мамай» проводився фестиваль «Гетьманського борщу із зеленої кропиви та шпаркого козацького гумору».

Відвідувачі побували в козацькій церкві, що являє собою точну копію храмів козацької архітектури, які у великій кількості існували в XVII ст. на Середній Наддніпрянщині. Про її спорудження та архітектурні особливості розповів директор Центру Костянтин Олійник.

Гості козацького селища мали можливість помилуватися його чудовими краєвидами, неповторної краси заквітчаними річковими білими та жовтими лілеями та лататтям озерцями зі зграйками грайливих рибок. Оглянули садиби титаря, козаків-джур, козацького старшини, коваля та ін. Незабутнє враження залишилось від виступу найкращого на Євразійському континенті кінного каскадерського підрозділу козаків «Мамаєвої Слободи» під орудою Наказного отамана Олега Юрчишина.  

У невимушеному й зацікавленому спілкуванні з директором «Мамаєвої Слободи» було окреслено перспективи співпраці кафедри етнології та краєзнавства, міської краєзнавчої організації та Центру народознавства з популяризації та відтворення самобутніх народних традицій, звичаїв, обрядів та ремесел.

Валентина Гончарова

Протягом трьох днів  з 16 по 18 травня 2013 року на пагорбах древнього міста Вишгорода лунали дитячі голоси. Тут, на наддніпрянських кручах, у рамках акції «Галерея великих перемог»,  Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму м. Києва  підводив підсумки туристсько-краєзнавчої роботи в навчальних закладах міста, провівши 48-й туристський та 5-й краєзнавчий зльоти юних туристів,  присвячені 70-річчю визволення м. Києва. Більше ніж 750 дітей з усіх районів Києва взяли участь у різноманітних краєзнавчих і спортивних змаганнях та конкурсах, показували свою майстерність та набуті знання. У гості до учасників Зльотів завітала директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту м. Києва Добровольська Оксана Миколаївна, яка привітала усіх присутніх зі святом, адже Зльоти – це, в першу чергу,  свято для дітей. На відкритті зльотів з вітальним словом виступив Голова спілки ветеранів м. Вишгорода Чертков Іван Іванович. До юних туристів завітали також студенти Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Григорія Сковороди, які привезли із собою виставку декоративно-прикладного мистецтва та провели майстер-класи для усіх бажаючих. Вже у вечірніх сутінках на головній галявині Зльотів залунала чарівна музика гаївок та веснянок – це виконувалися фрагменти фольклорно-обрядової композиції «Юр’єва  роса на травневі свята». Відбулися змагання на туристсько-краєзнавчій смузі перешкод, а під час краєзнавчого крос-походу учні виконували різноманітні завдання з археології, етнографії, екології, історії, географії, геології тощо. Окремо були проведені конкурс на знання учнями сторінок звільнення  м. Києва від фашистських загарбників і знання історії міста Вишгорода та фотоконкурс «Київ пам’ятає». Програма  Зльотів була надзвичайно насиченою, але  вечорами лунали пісні – усі бажаючі брали участь у фестивалі туристської самодіяльності.

Нагороди  розійшлися по всьому Києву…

Володимир Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ, голова осередку КМО НСКУ

16 квітня 2013 р. у приміщенні Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» відбулось засідання бібліотечного клубу «Національні святині».

Тема засідання: «Історія малих міст України: місто Олександрівськ Луганської області»

Захід проведено в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України», який покликаний привернути увагу громадськості до вивчення історії малих міст і містечок, їх культури, архітектурних пам’яток, розвитку регіонального краєзнавства.

У процесі реалізації проекту досліджується і представляється по одному місту з кожної області України. Малі міста багаті на унікальні історичні та архітектурні пам’ятки, і тому збереження цієї спадщини є дуже важливою справою не лише з позицій сьогодення, але й у майбутньому, для прийдешніх поколінь.

Місто Олександрівськ (до 1961 року – село Олександрівка) засноване у 1772 році капітаном гусарського полку Олександром Юзбашем і назване на його честь. Олександрівськ є найстаршим населеним пунктом Луганської області. Розташований на правому березі річки Лугань на відстані 8 км від обласного центру м. Луганська. Населення міста складає 9 831 тис. чоловік.

Пам’ятки архітектури м. Олександрівська:

Садиба (1772), Свято-Вознесенський собор (1840)

Садибу збудовано в 1772–1779 роках у стилі класицизму як заміську великопанську будівлю. Ім’я автора забудови не відомо. Одночасно був розпланований парк. До складу садибного комплексу входить палац із двома флігелями, об’єднаними відкритою колонадою, службовий комплекс, будинок управителя, чотири флігелі та винний льох. Садибу оточує мур з масивними пілонами брам. Нині територію садибного комплексу поділяє навпіл бульвар, прокладений у ХХ столітті. За час існування забудова неодноразово ремонтувалася, внаслідок чого було змінене первинне внутрішнє планування та опорядження інтер’єрів. На сьогодні палац доволі занедбаний, проте вражає своїми розмірами.

Неподалік від садиби знаходиться Свято-Вознесенський собор, який зведено в 1840 році на місці попередньої дерев’яної церкви (1783). Собор виконаний у стилі класицизму з елементами псевдомосковського і неоготичного стилів. В інтер’єрі збереглися фрагменти розписів та ліплень ХІХ сторіччя. За радянської доби Свято-Вознесенський храм залишався діючим, а після 1937 року чи не єдиним, що приймав православних з усієї Ворошиловградської (нині Луганської) області. Свято-Вознесенський собор є одним з найдавніших храмів Луганської єпархії Української православної церкви.

Весна милує око ніжними бруньками на деревах, свіжим листячком, травами, які з’являються з першими теплими променями. Нас вабить у ліс, до поля, річки або у парк… Зрозуміло, що цю красу треба берегти. На сьогоднімайже 8 тисяч пам’яток природи Українизнаходяться під охороною держави. Це заказники, заповідники, ботанічні, дендрологічні, ландшафтні парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Вони є мало не в кожному районі нашої мальовничої країни. Чи знаємо ми про їх існування, чи переймаємося проблемами їх збереження? Чи знаємо, скільки чудових об’єктів природи не захищені жодним природоохоронним законом?! На жаль, широкий загал про них не відає. Врешті-решт такі «перлинки» безслідно зникають через людську недбалість і жадібність.

Із засобів масової інформації часто дізнаємося, що десь нечисті на руку ділки вирізали шматок лісу, там захопили землі запасу, спорудивши навколо височенний паркан, розпочали будівництво промислового об’єкту, який змінить назавжди навколишнє середовище і життя місцевих жителів. Варто згадати про велику кількість вже збудованих шкідливих підприємств, які щодня забруднюють довкілля. Як припинити варварський наступ на природу? Привернути увагу українців до екологічних проблем. Адже чим менше суспільство переймається проблемами екології, тим менше у нього шансів уціліти.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» ініціювала проведення фотоконкурсу «Вікі любить землю». І взялася за облік і поширення інформації про визначні місця природо-заповідного фонду та садово-паркового мистецтва України серед користувачів Інтернету. Мета – привернути увагу громадськості до проблем існування та збереження ще вцілілих природних об’єктів, створити впорядкований інтернет-каталог їхніх світлин.

Ідея цієї акції виникла після успішного проведення у вересні минулого року міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», який став частиною міжнародної ініціативи проекту «Вікіпедія», і був присвячений фотообліку архітектурних пам’яток світу. З усіх куточків України, найбільше — з Київської, Одеської, Харківської Львівської областей та Криму організатори конкурсу зібрали і склали перелік із 41 466 пам’яток. За числом завантажених через Інтернет зображень Україна посіла четверте місце серед 36 країн-учасниць. В процесі підготовки і проведення конкурсу в Україні сфотографовано і завантажено для вільного використання 33 177 світлин семи тисяч сто двадцяти п’яти різних пам’яток архітектури. З них для п’яти тисяч вісімcот двадцяти семи встановлено географічні координати. Тож будемо сподіватися, що з подачі «Вікімедіа Україна»фотоконкурс «Вікі любить Землю» швидко стане міжнародним.

Взяти участь у конкурсі «Вікі любить Землю» зможе кожен охочий. Для цього слід зареєструватися у Вікісховищі – одному з сестринських проектів Вікіпедії, – знайти у переліку відомі Вам об’єкти, сфотографувати їх власноруч (будь-коли) і завантажити світлини на Вікісховище (у період з 15 квітня до 15 травня).

Усі фотографії, надіслані на конкурс, потрапляють до службової категорії commons:Category:Images from Wiki Loves Earth 2013 in Ukraine. Одночасно вони потрапляють до загальної категорії українських пам’яток природи — commons:Category:Natural heritage sites in Ukraine. Таким чином світлини стають надбанням людства – їх може використовувати будь-хто з будь-якою метою, не забуваючи вказати автора і джерело, звідки було взято фотографію. Оголошення результатів і нагородження переможців відбудеться 5 червня цього року у Всесвітній день охорони навколишнього середовища.

Цей фотоконкурс, переконані організатори, має привернути увагу суспільства до проблем збереження природних багатств і ресурсів України, сприятиме поширенню знань у всесвітній мережі про красу нашої природи. Партнером конкурсу є Національна спілка краєзнавців України.

Додаткова інформація на сайті http://wle.org.ua/

Євген Букет, Олександр Литвиненко,

спеціально для nsku.org.ua

12 квітня 2013 року о 12.00 з нагоди відзначення 40-річчя Святошинського району відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Святому Миколі Святоші, котрий знаходиться поряд зі Святошинською райдержадміністрацією і ім’ям якого названий район. В заході взяли участь керівники району, студенти, учні шкіл, представники громадських організацій та мешканці району.

Цього ж дня о 15.00 в Центрі позашкільної освіти Святошинського району, де діють кабінет краєзнавства та Музей історії району, відбувся “круглий стіл”, який відкрив Сергій Вакулишин – методист Центру, голова Святошинського осередку КМО НСКУ, автор ряду праць з історії району. Він привітав присутніх з ювілеєм району та Днем космонавтики, розповів про історію місцевості, створення району (12 квітня 1973 року), який тоді мав назву Ленінградський (з 2001 р. – Святошинський), та його розвиток. Член НСКУ Валерій Фісун, поділився із присутніми цікавою інформацією, зокрема, про створення районної газети “Святошинські вісті”, перший номер якої вийшов у 2003 році. Валерій Пилипович був одним із перших її літературних редакторів. На шпальтах газети подавалась цікава й різноманітна інформація. На жаль, у зв’язку з ліквідацією райради, випуск  видання в 2008 році призупинився. Завідувачка бібліотекою ім. О. Герцена Людмила Ричек розповіла про створення та діяльність закладу, який є одним із важливих культурних центрів району. Бібліотека пропонує читачам   різноманітну літературу, проводить творчі вечори, літературні читання тощо. Про трагічні сторінки голодомору в районі повідала присутнім Лариса  Запольська. Учасники “круглого столу” порушили багато інших питань, які стосувалися історії та сьогодення району. У заході взяли участь учні місцевих навчальних закладів, котрі порадували присутніх своїми творчими виступами. Учасники “круглого столу” також мали змогу ознайомитися з виставкою книг та оглянути Музей історії району.

Наступного дня урочистості проходили в залі по проспекту Перемоги, 112, за участю керівників району, народних депутатів України та депутатів Київської міської ради, представників КМДА, керівників підприємств, громадськості району. З нагоди ювілею району були вручені подяки колективам ряду закладів та людям, які зробили вагомий внесок у розвиток Святошинського району. Також вручені відзнаки найактивнішим громадським організаціям, що багато років працюють в районі. Свято супроводжувалось концертною програмою, в якій взяли участь дитячі творчі колективи, артисти та творчі колективи освітян.

Валентина Гончарова

Фото Петра Скрипника

4 березня в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки міста Києва відбувся вечір-реквієм, присвячений 70-им роковинам з часу трагічної події – страшної розправи фашистів на початку березня 1943 року над мирними жителями містечка Корюківка, що на Чернігівщині. За три дні нацисти розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч людей. Ця трагічна подія минулого висвітлена у документальному фільмі Сніжани Потапчук “Корюківка. Злочин проти людяності”. Його прем’єра відбулася під час заходу, в якому взяли участь студенти Київського професійного педагогічного коледжу ім. А. Макаренка, користувачі та працівники бібліотеки. Автор фільму поділилася із присутніми історією його задуму та створення. Також участь у вечорі взяв Василь Євдокимович Устименко – генерал-майор, колишній дипломатичний працівник, громадський діяч – член Правління Національної спілки краєзнавців України та член Президії правління Київської міської організації НСКУ, лауреат краєзнавчої премії ім. Дмитра Яворницького, автор, співавтор, автор-упорядник багатьох книжок. Остання з його книг “У кожного своя правда. Істина одна: Корюківка : довічний біль” (К., 2013) присвячена пекучій темі німецько-фашистських злочинів. Автор книги поділився своїми спогадами про ті страшні часи. Побачене й почуте ним у шестирічному віці про трагедію Корюківки у перші березневі дні 1943 року закарбувалося у свідомості і пам’яті на все життя. У подарунок бібліотеці автор передав, окрім названого видання, ще дві свої книги: “Обов’язок. Звитяга. Честь: З історії Урядового військово-кур’єрського зв’язку та Служби дипломатичних кур’єрів України” (К., 2011) та “Зведи свій храм : історико-документальне дослідження” (К., 2011), а Сніжана Потапчук подарувала бібліотеці та студентам коледжу диски з документальним фільмом.

http://lucl.kiev.ua/

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=RBhO2gRXpB8