Архів категорії: Hаціональна спілка краєзнавців України

8 лютого, у середу, о 12:00 на сайті Інформаційного агентства RegioNews відбулася веб-конференція з керівництвом Національної спілки краєзнавців України.
У конференції взяли участь: Олександр Петрович Реєнт – український історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України; Руслана Вікторівна Маньковська – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ; Володимир Іванович Дмитрук – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, відповідальний секретар НСКУ.

Фотозвіт можна переглянути за посиланням.

Нижче подаємо відповіді учасників веб-конференції на поставлені відвідувачами сайту запитання.

Petro

Доброго дня. Проведіть паралелі між діяльністю Українського комітету краєзнавства в 1920-х – 1930-х рр. і нинішньою Спілкою краєзнавців. Дякую!

Український комітет краєзнавства та Національна спілка краєзнавців України утворилися в різних історичних реаліях. УКК створено 1925 р. в Харкові при Головнауці під час роботи Першої Всеукраїнської краєзнавчої конференції. Однак на початку 30-х рр. переважну більшість його членів було репресовано.
НСКУ (до 2008 р. – Всеукраїнська спілка краєзнавців) створено 1990 р. в Києві як громадську організацію – правонаступницю УКК. Нині – це національна всеукраїнська творча спілка, яку з часу її створення і до 2011 р. очолював академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько.
Завдання перед УКК стояли: облік, систематизація та організація всієї краєзнавчої роботи; розробка планів і програм різних галузей краєзнавчої роботи; вивчення форм і методів краєзнавчої роботи; загальне організаційне і наукове керування роботою існуючих краєзнавчих організацій і утворення нових краєзнавчих осередків; зв’язок з науковими, державними та господарськими установами і організаціями; участь у наукових і громадських з’їздах, що мають відношення до краєзнавчої роботи. УКК всебічно сприяв дослідженню історії населених пунктів України, розробці наукових засад пам’яткоохоронної роботи. Одним із головних завдань УКК була підготовка кадрів для краєзнавчої роботи. УКК ініціював складання докладної бібліографії методичних матеріалів з краєзнавства, почав створення центральної картотеки і фонотеки краєзнавчих об’єктів.
На УКК покладалося вирішення організаційних питань і підготовчої роботи зі створення центрального науково-дослідного Інституту краєзнавства.
На сьогодні Спілка продовжує традиції, закладені фундаторами краєзнавчого руху. Важливими результатами її діяльності стали зростання ролі краєзнавства в українському суспільстві, зміцнення регіональних осередків та їх вплив на духовне життя громадськості, надання Спілці статусу Національної. Спілка в найближчій перспективі буде ініціювати Державну програму розвитку краєзнавства до 2025 року.

Гримка

Добридень, шановне панство! Підтримую ідею створення Інституту краєзнавства, на якому етапі процес? Дякую

Питання створення Інституту краєзнавства постало ще з часу відродження Спілки. 23 січня 2012 р. на V (позачерговому) з’їзді НСКУ прийнято рішення про створення при НСКУ науково-дослідного Інституту краєзнавства за підтримки Інституту історії України НАН України.
Нині розробляється Положення про Інститут, організаційні засади та напрями діяльності.
Основні тенденції розвитку краєзнавства, його суспільнозначима роль виявляють гостру потребу створення науково-дослідного Інституту краєзнавства, що дало б можливість подальшого удосконалення його науково-методологічних основ, поглибити дослідження джерельної бази, розширити розробку галузевих напрямів: історичне, природниче, культурно-мистецьке, пам’яткоохоронне, освітянське, туристичне, бібліотечне краєзнавство.
В українському краєзнавстві за багато десятиліть напрацьований значний матеріал, що потребує наукової систематизації і осмислення. Реалізація таких проектів, як енциклопедичне видання історії міст і сіл України, енциклопедія українського краєзнавства, музейна енциклопедія України, підручники, посібники і навчально-методична література з краєзнавства для шкіл і вищих навчальних закладів, туристичні довідники, бібліографічні каталоги тощо сприятимуть розвитку не лише краєзнавства, як науки, але й удосконаленню духовних засад українського суспільства.

Василь Швець

Як нині вдається зберігати пам*ятки від забудовників і як бере участь у цьому захисті держава? які найбільші досягнення, що вдалось врятувати останнім часом?

Це найболючіша проблема пам’яткоохоронної сфери. Спілка зазначила пам’яткоохоронну діяльність як стратегічний напрям. Масштабним проектом, у якому беруть активну участь краєзнавці України є “Звід пам’яток історії й культури України”. Особливість цього видання в комплексному підході до дослідження всієї культурної спадщини нашої країни. У нього ввійшли пам’ятки архітектури, археології, науки й техніки, історії, пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, монументальні пам’ятники. В Україні понад 130 тис. пам’яток історії й культури, які перебувають під охороною держави. Ця робота активізувала дослідницьку діяльність по виявленню нових пам’яток, уточненню даних про існуючі. Вийшли дві книги по Києву, підготовлені до видання книги по Чернігівській, Херсонській областях, місту Севастополю.
У Чернігові створено науково-методичний центр, співробітниками якого обстежено 2400 пам’яток історії і культури краю, з них близько 800 нововиявлених, водночас підготовлено пропозиції щодо взяття на державний облік 79 пам’яток. Краєзнавці досліджують стародавні та історичні міста Батурин, Любеч, працюють над пропозиціями щодо внесення номінації «Чернігівський Дитинець – комплекс історико-архітектурних пам’яток ХІ – ХІХ ст.» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Значна пам’яткоохоронна робота розгорнута в усіх регіональних організаціях. Краєзнавці АР Крим опікувались встановленням охоронних дощок на 78 об’єктах історико-культурної спадщини в регіоні. Члени Спілки брали участь в увічненні місць, пов’язаних з видатними діячами краю. В Обухівському районі на Київщині зусиллями активіста-краєзнавця Анатолія Шафаренка відкрито 67 меморіальних дощок відомим землякам. Також дослідники вшанували пам’ять В.Винниченка (Кіровоград), П.Т.Тутковського, М.О.Бердяєва (Житомир), Л.Кравцова (Рівне), В.Попенка (Дубровиці) та ін.
Краєзнавці не лише проводять дослідження з місцевої топоніміки, а й беруть активну участь у заходах із повернення історичних назв вулицям. В Харкові, Києві, Дніпропетровську, Чернігові вони входять до складу комісій, де відстоюють історичну минувшину рідного краю. 15–16 червня 2011 р. Національна спілка краєзнавців України здійснила науково-краєзнавчу експедицію, присвячену 300-річчю Олешківської Січі (1711–1728 рр.). В її роботі взяли участь провідні українські вчені-історики, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачі, учителі, музеєзнавці, краєзнавці, громадські діячі з Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Херсона, Цюрупинська.
Метою цього заходу було привернення уваги суспільства до славних сторінок української історії. Експедиція охопила острів Хортицю, Кам’янську та Олешківську Січі.
В Цюрупинську відбулось засідання «круглого столу» «Олешківській Січі – 300 років: історичні та сучасні інтерпретації» , де було запропоновано Національній спілці краєзнавців України спільно з Національним заповідником «Хортиця» та Інститутом козацтва Інституту історії України НАН України з метою широкої популяризації історії українського козацтва розробити й ініціювати перед вищими органами державної влади України Державну програму «Часи козацькі – Січі Запорозькі», куди включити наукове вивчення та публікацію джерельної бази з проблеми козакознавства, збереження і музеєфікацію пам’яток козацької історії та заходи щодо залучення української громадськості до історичного минулого, пов’язаного з героїчними сторінками козацької доби.
Президія правління НСКУ спільно з керівництвом Національного заповідника «Хортиця» звернулась до Міністерства культури і туризму України та Херсонської обласної державної адміністрації з метою формування цілісного комплексу збережених козацьких Січей і з урахуванням високого наукового потенціалу й використання багатого дослідницького досвіду фахівців Хортицької та Кам’янської Січей приєднати Олешківську Січ до Національного заповідника «Хортиця» на правах філіалу, а також необхідності проведення археологічних досліджень на Олешківській Січі. Тісна співпраця із заповідником «Хортиця» продовжується.
Необхідно об’єднати зусилля всіх громадських організацій, що опікуються історико-культурною спадщиною.

Тамара

Вітаю, панове, є така проблема нашого краєзнавства, як старіння – молодь не особливо цікавиться проблемами краєзнаства, як Спілка реагує на ситуацію

Одним із напрямів роботи Спілки є освітянське краєзнавство. НСКУ активно співпрацює з МАН України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
З ініціативи НСКУ при університетах створюються науково-методичні Центри краєзнавства. Такий Центр уже діє в Харківському національному університеті ім. В.Каразіна, дослідницькі установи краю працюють в університетах Луцька, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського, Вінниці, в Уманському педагогічному університеті започатковано науково-дослідну лабораторію «Педагогічне краєзнавство Черкащини». Молоддю захищається багато кандидатських дисертацій з краєзнавчої тематики. Саме вищі навчальні заклади є центрами краєзнавчої роботи в регіонах. Останнім часом до лав НСКУ приєднується досить багато молоді.

Ofeliya

нещодавно була епопея з вибором Чудес України, як ставитесь до ідеї і результатів, щоб додали, а що може, і виключили?

Ідея добра. Можна ще більше популяризувати красу України не тільки згаданим проектом, а й десятками інших. Спілка спільно з Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить низку краєзнавчих експедицій. 2007 року було завершено історико-географічну експедицію «Сто чудес України», метою якої було виявити й описати пам’ятки природи та історико-культурної спадщини. Спільними зусиллями в підсумку було визначено 99 чудес нашої Батьківщини, а на останньому зборі в таборі учнівського туристсько-краєзнавчого активу в Осії на Закарпатті діти ухвалили рішення 100 чудом вважати саму Україну. Нині тривають експедиції «Люби і знай свій рідний край», «Краса і біль України» з програмами «Свята спадщина» і «З попелу забуття», історико-етнографічна «Україна вишивана», «Колосок пам’яті».

Настя

добрый день! в Украине много известно о больших городах, а как же маленькие селения, они тоже красивы и интересны, о них негде почитать, что бы туда поехать. Будут ли как-то популяризоватся наши села?

В Україні більше 350 сіл, яким понад 1000 років. За останні півстоліття зникло понад 2 тис. сіл. Краєзнавцями України вже напрацьований значний матеріал про історію міст і сіл рідного краю. Цікавими є видання «Історія міст і сіл Хмельниччини ( за працями Юхима Сіцінського та Миколи Теодоровича)», «Енциклопедія Львова», «Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність», «Краєзнавці Слобожанщини», розроблено концепцію 10-томної «Історії Галичини» та багато інших. Перед нами стоїть непросте завдання: вивчити, узагальнити і скоординувати велику роботу з підготовки енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України».

Орест, Немирів

Чим краєзнавство на заході відрізняється від краєзнавства на сході нашої держави, де воно більш розвинене? Спасибі

Любов до рідного краю та бажання більше про нього дізнатися не вимірюється за такими принципами.

КОСТЯ

известна ли вам статистика, сколько музеев открылось и закрылось за годы независимости

Всього діє понад 500 державних і комунальних музеїв.
Понад 6 тис. громадських (сільських, шкільних, при вищих навчальних закладах, установах та ін.) і приватних музеїв.
Нові проекти НСКУ пов’язані з розвитком музейної справи України. Підтримуючи громадське музейництво, Спілка в 2009 р. провела Перший Всеукраїнський конкурс на кращий громадський музей, в ньому взяли участь понад 1000 музеїв, із них 103 музейних заклади були відзначені за п’ятьма номінаціями дипломами переможців.
27 жовтня 2010 р. в с.Халеп’є на Обухівщині з ініціативи краєзнавців Обухівщини та за підтримки НСКУ і за участі Роланда Тарасовича Франка, постав Літературний музей Івана Франка на Дніпрі.
Нині започатковано культурологічний проект «Музейні скарби України», де передбачається створити хронікально-документальну галерею музейних колекцій України. Велика робота проведена в Сумській та Івано-Франківській областях, на черзі АР Крим, Львівщина, Тернопільщина, Житомирщина та інші регіони України. Проект включає декілька етапів, і має на меті відтворити через музейні цінності історію українського музейництва ХІХ-ХХ ст.
Члени Спілки тісно співпрацюють з музейними закладами, долучаються до створення нових музеїв, тематичних музейних експозицій. Так, краєзнавці брали участь у створенні музею-садиби В’ячеслава Липинського у Затурцях на Волині, музею історії Луцького братства у Луцьку, етнографічного музею на історичному факультеті Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського, музею Визвольної боротьби у Львові, музею історичної місцевості Опришівців у Івано-Франківську, музеїв в селах Германівка, Іванків, Ясногородка на Київщині та ін.

Sashko

Кого можна назвати першим українським краєзнавцем?

Витоки дослідників рідного краю сягають часів Київської Русі, від її літописців та Г.Сковороди. Краєзнавство оформилося як науковий напрям у ХІХ – на поч. ХХ ст. Свій внесок у його розвиток зробили видатні постаті: І. Франко, М.Костомаров, Леся Українка, засновники «Руської Трійці» (М.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич), М.Грушевський, Д.Яворницький, Д.Багалій, М.Сумцов та багато інших, котрі заклали наукові та організаційні основи краєзнавства.

Slavko

Скільки на сьогоднішній день є реальних членів спілки, які отримали членські квитки. Де краєзнавців найбільше?

В Україні краєзнавчий рух об’єднує понад 2 тис. краєзнавців. У зв’язку з набуттям Спілкою статусу Національної (2008 р.) здійснюється перереєстрація членів Спілки, яких сьогодні нараховується понад 1 тис. Найчисленнішими є організації в Івано-Франківській, Хмельницькій, Черкаській, Донецькій, Волинській, Київській областях та м. Києві.

Andriy

Чи є сьогодні професія “краєзнавець”. Як можна відрізнити професіонального краєзнавця від аматора? Дякую!

23 січня 2012 р. V (позачерговим ) з’їздом НСКУ схвалено рішення звернутися до державних органів влади про внесення до «Класифікатора професій» професії «краєзнавець», яка включає в себе фахове дослідження рідного краю в галузі культури, історії, пам’яткознавства, фольклору, етнографії, природи тощо.

Lazar

Які заходи плануються по вшануванню пам’яті багаторічного голови Спілки, Героя України, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька?

Перед Спілкою стоїть важливе завдання увічнення пам’яті видатної постаті в історії України ХХ ст. Ще за життя Петра Тимофійовича за сприяння Спілки світ побачили останні величні праці державного діяча і вченого «Що залишаємо нащадкам?», «Я тобою,Україно,живу», в яких автор виступив не лише, як свідок чи літописець цілої епохи, а як активний будівничий і захисник історії і культури своєї держави. Створено два хронікально-документальних фільми «Жити для людей» та «Видатні Українці. Петро Тронько», які зберегли унікальні кадри розповідей П.Т.Тронька про події з історії України..
Започатковані в 2010 р. з ініціативи краєзнавців Дніпропетровського гірничого університету Троньківські читання. 24 листопада 2011р. відбулися Другі Троньківські читання за участю науковців Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Харкова. Проводились вони на базі Інституту гуманітарних проблем Дніпропетровського гірничого університету, якому за рішенням Вченої ради університету присвоєно ім’я П.Т.Тронька. Колектив Національної історичної бібліотеки України також започаткував і провів із Спілкою 22 листопада 2011р. Троньківські краєзнавчі читання в Києві. Ім’я П.Т.Тронька присвоєно Центру краєзнавства при Харківському національному університеті ім. Н.В.Каразіна.
Президією Спілки спільно з дирекцією Інституту історії України НАН України розробляються пропозиції до керівництва держави щодо увічнення пам’яті П.Т.Тронька: присвоєння його імені Національному музею народної архітектури і побуту України в Пирогово, створення меморіальних музеїв в Києві і на малій Батьківщині вченого, запровадження іменної премії Президії НАН України, призначення стипендій видатним діячам краєзнавчого руху, членам Національних творчих спілок України, встановлення меморіальних дощок та присвоєння його імені вулицям в столиці та на Харківщині.

Nestor

В Україні щороку видаються сотні краєзнавчих книжок. Чи можна довіряти інформації, яка міститься там? Чи моніторить Спілка цю літературу, чи має бібліотеку і чи немає планів робити цифрову бібліотеку дійсно важливих краєзнавчих видань у відкритому доступі в Інтернеті?

Кожен дослідник має критично ставитись до будь-яких публікацій, враховувати джерельну базу, фаховий рівень. На сьогодні Спілкою лише формується бібліотека краєзнавчої літератури. Одним із проектів Спілки є створення «Електронної картотеки краєзнавчої літератури».

Stepan

Чи планується перевидання “Історії міст і сіл України”? Дякую

Пріоритетним завданням для Спілки залишається підготовка енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, яке продовжує розвивати фундаментальний напрямок в українській історіографії. Історики все більше цікавляться проблемами мікроісторії, актуальності набувають сучасні дослідженнями історії повсякденності.
12 червня 2009 р. НСКУ в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка провела нараду «Концептуальні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України», на якій було схвалено ряд відповідних заходів у цьому напрямі.

Anton

В Україні останнім часом горять дерев’яні храми. Чи зверталася спілка із запитами про захист цих пам’яток, про захист їх від свавілля релігійних організацій?

7-8 жовтня 2010 року Національна спілка краєзнавців України разом з Львівською обласною організацією НСКУ провела науково-краєзнавчу експедицію «Світові пам’ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження». Увага до цієї теми викликана незадовільним станом більшості унікальних пам’яток дерев’яної архітектури західного регіону України. Учасники експедиції оглянули рідкісні пам’ятки дерев’яного зодчества у Жовкві, Крехові, Потеличі. На засіданні «круглого столу» було прийнято ухвалу, якою президії правління НСКУ доручено підготувати звернення до Президента України про затвердження Програми зі збереження і охорони сакральних пам’яток дерев’яної архітектури України, передбачити завершення інвентаризації дерев’яних церков в Україні та на українських етнічних землях.

Vasyl Ivanovich

Спілку краєзнавців іноді називають спілкою аматорів. Чи можете заперечити це твердження?

Більшістю членів Спілки є науковці, викладачі, музейники, бібліотекарі, вчителі, колекціонери та звичайно ж аматори. Таким чином, Спілка об’єднує як фахівців, так і непрофесійних дослідників рідного краю.

Nikolay

Як виховуються молоді краєзнавці? Чи є предмет “краєзнавство” у школах, у вузах?

Особливу увагу Спілка приділяє освітянському краєзнавству. 6-7 жовтня 2011 р. в Івано-Франківську, в приміщенні Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника відбулася ХІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвячена 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича.
Підсумковим документом обговорення нагальних проблем використання краєзнавчої складової в системі освіти стали рекомендації учасників форуму про введення в навчальну програму шкіл предмету «Історія рідного краю», внесення до гуманітарного циклу дисциплін у вищих навчальних закладах всіх профілів навчального курсу «Основи краєзнавства», підготовку підручників з краєзнавства, науково-методичну роботу із викладачами і вчителями дисципліни «Краєзнавство», форми і методи позашкільної освіти, участь у ній бібліотек, музеїв, закладів культури, туристичних організацій.
Президія Спілки започаткувала велику роботу з підготовки навчального посібника «Основи краєзнавства» для студентів вищих навчальних закладів. До його написання залучені відомі вчені, педагоги, фахівці з краєзнавства Києва, Луцька, Чернігова, Харкова, Кам’янця-Подільського. Розроблена наукова концепція, структура книги, триває процес підготовки і апробації її текстів. Поява такого підручника є нагальною потребою освітянського краєзнавства, вона сприятиме новому поштовху краєзнавчих досліджень.
Регіональні організації велику увагу приділяють учнівській молоді, залучаючи її до вивчення історії рідного краю через організацію конкурсів, експедицій, конференцій, фестивалів, діяльність гуртків, клубів (Черкаси, Сміла, Одеса, Івано-Франківськ, Луцьк, Львів, Харків, Київ, Дніпропетровськ та ін.).
У вищих навчальних закладах, на гуманітарних факультетах відкриті кафедри із спеціалізацією краєзнавства, де здійснюється підготовка наукових кадрів в цій галузі. Помітно збільшилась кількість дисертаційних досліджень з краєзнавчої тематики, що дозволяє поглиблено розробляти наукові засади та джерельну базу краєзнавства.

Pavlo

Які заходи проводить Національна спілка краєзнавців? Дуже хочеться взяти в них участь. З повагою, Павло Петрович.

Заходи Спілки висвітлюються на сайті Спілки та на сайтах регіональних організацій, а також у ЗМІ. За більш детальною інформацією звертайтеся до Президії правління Спілки.

Ivanko

Які видання (наукові та інформаційні) видає спілка. Чи можна надрукувати в них власні напрацювання?

Спілка видає науковий журнал «Краєзнавство», заснований 1927 р. і до 1930 р., коли журнал було репресовано, вийшло 28 номерів, Спілка його відновила 1993 р. і на сьогодні світ побачило вже 77 номерів. Журнал виходить щоквартально. Він з 2010 р. поширюється за 140 адресами у всі класичні університети, обласні бібліотеки, музеї та архіви України.
Слід відзначити видання регіональних краєзнавчих організацій: «Краєзнавство Черкащини», «Краєзнавець Прикарпаття», «Историческое наследие Крыма», «Галицька брама», «Краєзнавчий вісник Кіровоградщини», «Сумський історико-архівний журнал», «Сумська старовина», «Сіверянський літопис», «Ніжинська старовина», «Мариупольский краеведческий сборник» (Донецька обл.), «Острозький краєзнавчий збірник» (Рівненська обл.) тощо.
Важливим засобом інформування широкого загалу про діяльність Спілки є робота Інтернет-сайту Спілки, власні сайти відкрили Івано-Франківська, Волинська, Черкаська, Київська обласні організації, презентовано громаді Сумський історичний портал.

Ivanka

Розкажіть про програму “Реабілітовані історією”, інші видавничі проекти спілки

З 1992 року діє Державна програма «Реабілітовані історією», одним із засновників якої є Спілка. У всіх областях створені науково-редакційні відділи. На сьогодні видано 75 книг в усіх областях України, складено картотеку на понад 700 тис. реабілітованих громадян по архівно-кримінальних справах Державного архіву СБУ й обласних управлінь, однак ця цифра далеко не остаточна. Розпочато дослідження архівів МВС України по виявленню депортованих громадян країни.

Natalya

Доброго дня. Хто може бути членом Національної спілки краєзнавців і як ним стати.

Членом Спілки можуть бути (з 18 років) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, основним заняттям котрих є фахове дослідження рідного краю у галузі культури, історії, пам’яткознавства, фольклору, етнографії, природи тощо.
Члени Спілки повинні визнавати положення Статусу Спілки та бути зацікавленими у розвитку українського краєзнавства, як окремої галузі духовної культури держави, а результатом їх індивідуальної чи колективної творчої діяльності мають бути твори, окремі публікації чи видання, що становлять культурно-історичну, духовну або наукову цінність.
З питань набуття членства у Спілці необхідно звертатися у регіональні організації.

Natalya

Шановні краєзнавці.Останнім часом Верховна рада займаається “законо витворяннями”,які не можуть не обурювати. Скажіть будь-ласка, як ви українські історики, особисто ставетеся до законопроектів: № 9690 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)» і зміни до Закону “Про Національний архівний фонд та архівні установи”?
Яка офеційна позиція Національної спілки краєзнавців, що до даних законопроектів?

Проблема збереження історико-культурної спадщини стоїть гостро в українському соціумі. Передача об’єктів культурної спадщини має розглядатися індивідуально щодо кожної пам’ятки, враховуючи її історичну та мистецьку цінність, зважаючи на її суспільну значимість. Вони мають об’єднувати громадянське суспільство, а не збурювати його.
Закон «Про Національний архівний фонд та архівні установи» є необхідним для покращення збереження архівних матеріалів та розширення можливостей користуватися архівними фондами дослідниками. Особливо це стосується документів, які висвітлюють механізм політичних репресій в Україні упродовж 1917 – 80-і рр.

Hаціональна спілка краєзнавців України

V з′їзд НСКУ у ЗМІ

Січень 31, 2012 Залишити коментар

“Відлуння віків”: Обрано Голову Національної спілки краєзнавців України; 24.01.2012 р.

ІА “RegioNews”: Спілка краєзнавців отримала нового голову; 26.01.2012 р.

“Слово Просвіти”: Головне завдання — створити інститут краєзнавства; Шоста із серії. Спільний проект просвітян і краєзнавців; Чим живуть краєзнавці?

Офіційний сайт НПУ ім. М. Драгоманова: Богдан Андрусишин: «Кожен учитель – це вже краєзнавець»;

Інститут політології та права: З’їзд Національної спілки краєзнавців;

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського: V з’їзд Національної спілки краєзнавців України (23 січня 2012 року, м. Київ);

Краєзнавча Черкащина: V (ПОЗАЧЕРГОВИЙ) З’ЇЗД НСКУ;

Гімназія ім. В.Т. Сенатора: ВІДБУВСЯ З’ЇЗД НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ; 27.01.2012 р.

Портал “Релігія в Україні”: Обрано Голову Національної спілки краєзнавців України; 29.01.2012 р.

Hаціональна спілка краєзнавців України

ВІДБУВСЯ V (ПОЗАЧЕРГОВИЙ) З′ЇЗД НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ

Січень 23, 2012 Залишити коментар

23 січня у Київському міському будинку вчителя відбувся V (позачерговий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України у зв’язку з необхідністю обрання нового складу керівних органів Спілки та її Голови після раптової смерті 12 вересня 2011 року засновника та протягом більше 20 років незмінного керівника Спілки, видатного державного, наукового і громадського діяча, академіка, Героя України незабутнього Петра Тимофійовича ТРОНЬКА.
На обласних конференціях делегатами з’їзду було висунуто 149 членів Спілки, в роботі з’їзду брало участь 134 делегати та численні гості.

З теплими словами у привітальних адресах до учасників з’їзду звернулись Президент України В.Ф.Янукович, Прем’єр-міністр України М.Я.Азаров, Голова Верховної Ради України В.М.Литвин, Президент Національної академії наук України академік Б.Є.Патон, міністр освіти і науки, молоді і спорту України Д.В.Табачник та міністр культури України М.А.Кулиняк, а також гості з’їзду.

Делегати і гості з’їзду хвилиною мовчання вшанували пам’ять членів Спілки, котрі відійшли у вічність: Героїв України П.Т.Тронька та М.І.Сікорського, Р.П.Семко та інш.

В.о. Голови НСКУ О.П.Реєнт доповів з’їзду звіт Правління Національної спілки краєзнавців України з жовтня 2008 року по січень 2011 року та проблеми і перспективи її діяльності на найближчий час. Робота Правління Спілки визнана задовільною.

У своїх виступах, в ході обговорення доповіді О.Реєнта, делегати та гості з’їзду поділились думками з приводу поліпшення роботи професійної творчої спілки, урізноманітнення та підвищення ефективності її науково-дослідницької, творчої, пам’яткоохоронної і просвітницької діяльності, наголошувалось на необхідності посилення взаємодії з аматорським краєзнавством, іншими творчими спілками, органами влади, архівними і музейними установами, закладами освіти і науки, з молоддю. Ними також було внесено ряд слушних пропозицій щодо зміни деяких положень чинного Статуту НСКУ та покращення державної підтримки краєзнавчого руху в Україні і Спілки.

Майже одноголосно (132 делегати із 134 присутніх) наступним Головою Національної спілки краєзнавців України обраний Олександр Петрович РЕЄНТ, заступник директора Інституту історії України НАН України, чл.-кор. НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, котрий, починаючи з 2003 року, обирався заступником Голови НСКУ.

З’їзд також обрав новий склад Правління і Ревізійної комісії НСКУ, вніс зміни до Статуту, прийняв Постанову за підсумками його роботи, а також Звернення до української громадськості і Президента України з пропозиціями про увічнення пам’яті видатного патріарха краєзнавчого руху України, Героя України, академіка П.Т.Тронька.

Голова Спілки оголосив на з’їзді про призначення своїми заступниками Богдана Андрусишина, проректора Київського національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, д.і.н.; Григорія Клепака, працівника Адміністрації Президента України (на громадських засадах); Руслану Маньковську, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, доцента, к.і.н. та відповідальним секретарем НСКУ Володимира Дмитрука, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, к.і.н., голови первинної організації НСКУ в Інституті історії України НАН України.
Вл.інф.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Представники НСКУ взяли участь в парламентських слуханнях

Січень 11, 2012 Залишити коментар

11 січня 2012 року у сесійному залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання на тему: «Етнонаціональна політика України:здобутки та перспективи». Слухання, ініційовані Комітетом з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (голова О.Зарубінський), вперше на такому рівні розглянули проблеми націотворення в Україні та державної політики щодо національних меншин. З доповідями виступили міністр культури України Михайло Кулиняк та голова Комітету Олег Зарубінський.
В обговоренні взяли участь відомі вчені, зокрема, Олександр Майборода і Володимир Трощинський, які відзначили провідну роль титульної нації у процесі націєтворення та проблеми, з якими стикаються українці при нерозумінні їх провідної ролі у побудові гармонійного громадянського суспільства в Україні. Виступили також голови найвідоміших громадських організацій етнічних меншин України, які поділилися своїм бачення процесу націєтворення в Україні, дехто з них засвідчив своє нерозуміння процесів гармонійного творення громадянського суспільства в Україні, продемонструвавши елементарне незнання державної мови (О.Проценко-Пічаджі, голова Федерації грецьких товариств), а то й нехтування суспільної думки (М.Товт, почесний голова Демократичної спілки угорців України). Дивно, що російська меншина взагалі не виступала.
У слуханнях взяла участь делегація Національної спілки краєзнавців України у складі: Клепака Григорія Олексійовича – Заступника Голови НСКУ, Дмитрука Володимира Івановича – члена Президії Правління, Бабенка Павла Валерійовича – координатора міжнародних проектів НСКУ. Учасники відзначили важливість подібних заходів, поспілкувалися з предстаниками національних меншин та представниками влади.

Hаціональна спілка краєзнавців України

ВРУЧЕНО ПРЕМІЮ ІМЕНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО

Грудень 9, 2011 Залишити коментар

9 грудня в приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Національна спілка краєзнавців провела пленум Правління, у рамках якого відбулося вручення щорічної краєзнавчої Премії ім. Дмитра Яворницького.
Лауреатом премії 2011 року став директор Волинського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України Анатолій Михайлович Силюк. Він автор низці наукових і науково-популярних публікацій з історії музейної справи та краєзнавства Волині, організатор краєзнавчих та наукових конференцій, упорядник та член редколегії наукових збірників. 2011 року Анатолій Силюк сприяв проведенню наукової конференції до 140-річчя від дня народження Лесі Українки, за його безпосередньою участю у формуванні експозицій та фондів відкрито музей-садибу В’ячеслава Липинського в Затурцях.
У роботі пленуму Правління взяли участь академік НАН України, директор Інституту історії НАН України Валерій Смолій, голова Українського фонду культури Борис Олійник, народний депутат України Станіслав Аржевітін, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв з усієї України.
Краєзнавці на своєму зібранні обговорили плани на майбутнє, призначили дату проведення V позачергового з’їзду НСКУ — 23 січня 2012 року, де головним буде питанням обрання очільника Спілки.
Понад 20 років головою НСКУ був видатний державний і громадський діяч, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько, який 12 вересня нинішнього року на 97-му році пішов із життя. Керівництво Спілки нині веде активну роботу з увічнення його пам’яті. Краєзнавча громадськість, високо цінуючи внесок П. Т. Тронька у відродження та розвиток краєзнавчого руху України, глибоко усвідомлює важливість його великих починань і необхідність продовжувати традиції правдивого та об’єктивного дослідження історії рідного краю, залучення до краєзнавства молодого покоління.
Євген Букет

Hаціональна спілка краєзнавців України

У Сан-Франциско помер краєзнавець та історик Лев Євселевський

Грудень 5, 2011 Залишити коментар

Після довгої хвороби в Сан-Франциско помер краєзнавець, професор, доктор історичних наук, автор численних книг пор історію Кременчука Лев Євселевський. Йому було 83 роки.
Лев Ісаакович – корінний кременчужанин. Він закінчив Полтавський педінститут, потім викладав у Кременчуцькому медичному училищі та Кременчуцькому політехнічному інституті. У 1996 році переїхав до США, але завжди шкодував, що йому довелося покинути рідний Кременчук.
Лев Євселевський – автор книг “Кременчук. Каєзнавчий нарис”, “Кременчук. Путівник”, “Шлюпки пливуть по Пслу”, “Нескорені”, “На рубежах вогненних років”, “Кременчуччина з давніх часів до ХІХ століття”. Алей найбільш відома його робота – у співавторстві з Аллою Лукашовою “Вулицями старого Кременчука”. Всього ж професор написав більше 400 праць.

Hаціональна спілка краєзнавців України

Програма ХІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи»

Жовтень 6, 2011 Залишити коментар

ХІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвяченій 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича.
Конференція відбудеться 6–7 жовтня 2011 року в Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника (м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57).

Hаціональна спілка краєзнавців України

РІДНИЙ КРАЙ ЗНАТИ – СВІЙ НАРОД ШАНУВАТИ

Жовтень 6, 2011 Залишити коментар

Так можна окреслити лейтмотив ХІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції з міжнародною участю «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», яка пройде 6–7 жовтня 2011 року в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57). Початок роботи форуму – 10:00.
Організатори – Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національна академія педагогічних наук України (НАПНУ), Інститут історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України (НСКУ), Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника та Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді – присвятили її 200-річчю від дня народження українських просвітителів Івана Вагилевича та Маркіяна Шашкевича.
Науковці зосередять увагу на виховній та консолідуючій функції історичного краєзнавства. Вивчення “малої історії” – одне з актуальних соціально-педагогічних завдань нашого часу. Як бачиться, майбутнє незалежної України полягає у вихованні національно свідомих громадян. Тож саме краєзнавство формує основу патріотичної освіти – виховання у підростаючих поколінь шани і любові до рідної землі, поглиблення знань про її минувшину та видатних постатей, протягом довгого часу викреслених з історії, але нею ж і реабілітованих. Краєзнавство виховує у юних громадян Української держави національну гідність і право пишатися причетністю до її розбудови. Любов до Батьківщини – то конкретні дії. Для молоді – це справно вчити і знати історію.
Такі елементи стратегії майбутнього України передбачено й проектом рекомендацій учасників форуму. Зокрема, НАПН України спільно з НСКУ рекомендовано звернутися до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо відновлення викладання курсу «Краєзнавство» у вишах країни. Заслуговує на увагу і досвід Харківської обласної організації НСКУ та Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна щодо створення центрів краєзнавства при українських університетах. Освітнім закладам варто активізувати роботу зі створення краєзнавчих гуртків, секцій, клубів та проведення краєзнавчих експедицій. Пропонується підтримати пропозиції Івано-Франківської обласної організації НСКУ, громадськості м. Івано-Франківська та області про встановлення в Івано-Франківську пам’ятника засновникам “Руської трійці” І. Вагилевичу, М. Шашкевичу та Я. Головацькому. На розсуд конференції винесено й ініціативу щодо створення в Івано-Франківську на основі музейних колекцій П. І. Арсенича музейних експозицій.
Серед тем для обговорення, зокрема, передбачено такі:
Теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства
Краєзнавча робота в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних і професійно-технічних навчальних закладах
Краєзнавство у вищій школі
Туристичне краєзнавство в освітній галузі
Визначні постаті в освітянському краєзнавстві
Краєзнавство Прикарпаття: історія і сучасність (до 20-річчя Івано-Франківської обласної організації НСКУ)
Також заплановано проведення засідання «круглого столу» на тему «І. Вагилевич та М. Шашкевич – видатні діячі українського національного відродження ХІХ ст.»
У роботі форуму, зокрема, передбачено участь заступника директора Інституту історії України НАН України, заступника голови НСКУ, члена-кореспондента НАН України Олександра Петровича РЕЄНТА; відповідального секретаря НСКУ, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, кандидата історичних наук Руслани Вікторівни МАНЬКОВСЬКОЇ; члена правління НСКУ, кандидата історичних наук, секретаря і редактора конференцій НСКУ Тетяни Федорівни ГРИГОР’ЄВОЇ; голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара, члена правління НСКУ, кандидата технічних наук Роланда Тарасовича ФРАНКА; заступника директора Інституту педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук Олега Михайловича ТОПУЗОВА; ректора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, члена-кореспондента НАН України Богдана Костянтиновича ОСТАФІЙЧУКА; проректора з наукової роботи Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, доктора хімічних наук, професора Івана Федоровича МИРОНЮКА; першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради Остапа Васильовича ДЗЕСИ; заступника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Романа Ярославовича ІВАНИЦЬКОГО; івано-франківського міського голови Віктора Андрюсовича АНУШКЕВИЧУСА; голови Рожнятівської районної державної адміністрації Миколи Ярославовича ФІЛІПОВИЧА; доцента Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім. Д. Яворницького Петра Івановича АРСЕНИЧА; директора інституту туризму ПНУ ім. В. Стефаника, доктора історичних наук, професора Володимира Степановича ВЕЛИКОЧІЯ; доцента Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслуженого працівника культури України, кандидата історичних наук, лауреата премії ім. Д. Яворницького Богдана Михайловича ГАВРИЛІВА; директора інституту історії і політології Прикарпатського університету ім. В. Стефаника, доктора історичних наук, професора Миколи Васильовича КОГУТЯКА; голови Івано-Франківської обласної організації НСКУ, директора Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайла Юрійовича КОСИЛА; голови Івано-Франківської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Василя Миколайовича ТИМКІВА; професора кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Володимирського філіалу Російської академії народного господарства і державної служби, голови Спілки краєзнавців Володимирської області доктора історичних наук Андрія Костянтиновича ТИХОНОВА (РФ); доцента кафедри історії Білорусі Вітебського державного університету ім. П. М. Машерова, кандидата історичних наук Миколи Васильовича ПИВОВАРА (РБ).

Hаціональна спілка краєзнавців України

З життя пішов Михайло Сікорський…

Вересень 27, 2011 Buket Yevhen Залишити коментар

З життя пішла людина великого серця, Герой України, заслужений працівник культури України, почесний член Академії архітектури України, лауреат багатьох премій, Почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницький, засновник та почесний генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – Сікорський Михайло Іванович.
Михайло Іванович для багатьох нас був прикладом служіння народові, ідеалом справедливості, професійного відношення до справи, принциповості та моральності.
Все життя Михайло Іванович присвятив розвитку культури, збереженню історичної спадщини своєї Батьківщини, служінню Україні.
Колектив Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» висловлює щирі слова співчуття племінниці Михайла Івановича, Сікорській Валентині Іванівні. Ми поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами.
Пам’ять про Михайла Івановича назавжди залишиться в наших серцях…

Адміністрація та колектив НІЕЗ «Переяслав»

Президія НСКУ глибоко сумує з приводу смерті члена правління НСКУ, лауреата премії імені Д. Яворницького (1983) Михайла івановича Сікорського і висловлює щирі співчуття Валентині Іванівні Сікорській з приводу тяжкої втрати”

Hаціональна спілка краєзнавців України

Хай м’яко стеляться туристам всі маршрути

Вересень 27, 2011 Залишити коментар

СЬОГОДНІ – ДЕНЬ ТУРИЗМУ
По-справжньому «хворих» на вивчення історії й культури України в пленері небагато. Ліпоту нашої мальовничої Батьківщини переважна більшість українців активно чи пасивно пізнає під час відпочинку в Криму чи Карпатах. Як кажуть, і на тому спасибі… Але не бракує й таких, хто вирушає в гори чи степи навмисно, поповнюючи когорту професійних дослідників. І вони не дуже заважають один одному – дуже вже неозора наша люба ненька…
Ясна річ, не кожен турист – неодмінно краєзнавець. Як і навпаки. І все ж, існування Державної програми розвитку туризму на 2002 – 2010 роки передбачало якщо не сплеск інвестиційного інтересу до цієї – за мірками цивілізованої Європи й решти світу – безпрограшної галузі, то принаймні якесь пожвавлення.
Однак, нам тут не дуже пощастило. Чинників регресу одразу кілька. Це й дефіцит методичної та організаційної підтримки туристичної галузі, і, знову ж таки – традиційно незначні обсяги інвестицій у розвиток її матеріальної бази. Рівень комфорту більшості готелів, пансіонатів та будинків відпочинку України не відповідає світовим стандартам і нині. Як і 13 років тому, коли президент Л. Кучма підписував історичний указ про приєднання України до країн, де відзначають День туризму. Ганебно низькою залишається й сервісна та інформаційна інфраструктура галузі. А дороги… Згаданий вище «хрещений батько» українського свята недавно запевнив, що «Україна – не Росія», але обидві сакраментальні біди (одна з яких – дороги) нас із північним сусідом роблять ледь не близнюками…
«Куються» нові кадри туристичної галузі. Запроваджено нові спеціальності в навчальних закладах, працюють курси підвищення кваліфікації працівників, проводяться освітні семінари. Можливо, для когось це стане одкровенням, але практикується політика створення нових туристичних маршрутів. У тому числі й екстремального, культурно-пізнавального, мисливського та рибальського, підводного, релігійного, спортивно-оздоровчого спрямувань.
Заступник голови Національної спілки краєзнавців України, член президії НСКУ Сергій Іванович Попович – ще й перший проректор Інституту туризму Федерації профспілок України. Він – неодмінний учасник науково-краєзнавчих експедицій Спілки, які вирушають у різні куточки України. Сергій Іванович використовує кожну таку нагоду, аби не лише популяризувати існуючі маршрути, але й прокладати нові. При цьому вивчається можливості залучення незайнятого населення та зменшення рівня безробіття у сільській місцевості. Чим не обопільна користь!
Звісно, спершу вартувало б оптимізувати самі нормативно-правові засади розвитку туристичної та курортно-рекреаційної галузі, її інфраструктури. А грамотний облік туристичних ресурсів України плюс забезпечення їх раціонального використання виявив би, вочевидь, чимало цікавого…
До Євро-2012 менше року. Ще встигаємо усвідомити: пізнаючи виняткову природу України, її давню історію й культуру, іноземці зовсім інакше сприйматимуть і країну. Відтак і стимулів для інвесторів серед них побільшає. А що вже казати про поглиблення (чи наразі лише створення?) позитивного іміджу нашої держави у світовому співтоваристві.
… Іще раз вітаємо неозору армію туристів-аматорів і повнокровну когорту українських краєзнавців із Днем туризму. Нехай кожен із нас – принаймні спорадично – продовжує пізнавати рідний край не лише за топографічними мапами і сторінками фотоальбомів. І хай для цього в нього нарешті з’являться можливості.
І. К.